1,720,963 research outputs found
The legal status of subjects of collective labour relations: thesis
No full textБутинська Р.Я. Правовий статус учасників колективно-трудових правовідносин: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.05 / Бутинська Роксолана Ярославівна. - Кривий Ріг: Донецький юридичний інститут внутрішніх справ, 2019. - 18 с.Дисертацію присвячено дослідженню проблем правого забезпечення та
реалізації правового статусу суб’єктів колективно-трудових правовідносин.
Визначено поняття колективно-трудових правовідносин; досліджено коло
їхніх суб’єктів та окреслено законодавчі умови правосуб’єктності; узагальнено
теоретичні висновки про юридичні ознаки їхнього правового статусу;
охарактеризовано роботодавця, організації роботодавців (їхні об’єднання) як
суб’єктів колективно-трудових правовідносин; розкрито правовий статус
профспілок у цих правовідносинах; з’ясовано специфіку сучасного правого
статусу колективу працівників; охарактеризовано суб’єктів, що беруть участь у
вирішенні колективно-трудових спорів. The dissertation is devoted to investigation of the issues of legal securement and
realization of legal status of subjects of collective labour relations.
The author defines the notion of collective labour relations; determines the circle
of subjects of these relations; singles out the legislative conditions of legal subjectivity.
Theoretical implications on the legal features of legal status of subjects of collective
labour relations are generalized. Based upon this generalizations the author characterizes the employer, organizations of employers (their associations) as the
subjects of collective labour relations; fins out the legal status of trade unions in these
legal relations; reveals the peculiarities of actual legal status of staff of employees;
characterizes the subjects that participate in the process of collective labour disputes
solution
Collective of employees as a subject of collective labor relationships in Ukraine
No full textБутинська Р. Колектив працівників як суб’єкт колективно-трудових правовідносин в Україні / Р. Бутинська // Вісник Львівського університету. - Серія: Юридична. - 2016. - Випуск 63. - С. 132-141.З’ясовано проблемні питання теорії суб’єктів колективно-трудових правовідносин:
1) заперечено доцільність використання терміна «трудовий колектив» для позначення
суб’єкта колективно-трудових правовідносин та наведено аргументи на користь поняття
«колектив працівників»; 2) запропоновано колективом працівників вважати спільність трьох і
більше осіб, які працюють за трудовим договором в одного роботодавця; 3) підтримано тезу,
що колектив працівників є цілісним суб’єктом правовідносин певного виду; 4) наведено
аргументи на користь законодавчої презумпції трудової правосуб’єктності колективу
працівників з моменту, коли він (колектив) об’єктивно сформувався з трьох працівників;
5) визначено форми правової діяльності колективу працівників (загальні збори, конференції,
уповноважене представництво, колективне обов’язкове (гласне або таємне) опитування). The problem issues of the theory of subjects of collective labor relationships are
investigated in the article.
The arguments about the term that should mark the group of employees of the one
employer, who exercise collective labor rights and who are united by the one collective
interests are mentioned. The appropriateness of using the term «work collective» for
description the subject of collective labor relationships is denied and the arguments for the
term «collective of employees» are mentioned. The definition of the term «collective of
employees» is proposed. The collective of employees is the social legal community of people,
who are in the individual labor relationships with one (common) employer and who are able (or
should) carry actions for realization of collective labor rights in the cases, explicitly provided by
the law. The arguments for the collective of employees is the separated subject of collective
labor relationships that can decide issues on its own by using the direct democracy or by
representatives are mentioned.
The nature and scope of the concept of collective of employees are determined. The
conclusions of scientists that the owner, who performs the contract, and bodies, authorized by
him, are not members of the collective of employees are detained. The collective of employees
consists of at least three employees and is a transformative institution (it can be changed
depending on the number of employees, structural units within which the collective is formed,
the kind of collective labor relationships).
Special features of the sectoral legal personality of collective of employees are clarified. It
is proved that the legal presumption of labor legal personality of the collective of employees is
exist. The arguments that the presence of at least three employees is the objective moment of
acquisition of the legal personality by the collective of employees are mentioned.
The forms of legal actions of collective of employees are determined. The author believes
that the general meetings, the conference, the authorized representation, the collective
compulsory (public or secret) poll of the collective of employees are these forms. The author
proposed to make amendments to the labor legislation about the obligation, not the right, of
the employee to take a part in the general meetings of the collective of employees or in the
collective poll for determination an objective and real opinion of collective of employees about
issues that have an important common value for all employees of the collective (or for their
majority)
The legal status of subjects of collective labour relations: dissertation
No full textБутинська Р.Я. Правовий статус учасників колективно-трудових правовідносин: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.05 – трудове право; право
соціального забезпечення (081 – Право) / Бутинська Роксолана Ярославівна. - Кривий Ріг: Донецький юридичний інститут внутрішніх справ, 2019. - 215 с.Дисертацію присвячено дослідженню проблем правого забезпечення та
реалізації правового статусу суб’єктів колективно-трудових правовідносин.
Визначено поняття колективно-трудових правовідносин; досліджено
коло їхніх суб’єктів та окреслено законодавчі умови правосуб’єктності;
узагальнено теоретичні висновки про юридичні ознаки їхнього правового
статусу; охарактеризовано роботодавця, організації роботодавців (їхні
об’єднання) як суб’єктів колективно-трудових правовідносин; розкрито
правовий статус профспілок у цих правовідносинах; з’ясовано специфіку
сучасного правого статусу колективу працівників; охарактеризовано
суб’єктів, що беруть участь у вирішенні колективно-трудових спорів.
Обґрунтовано правові ознаки колективно-трудових правовідносин.
Зокрема: вони є різновидом трудових правовідносин; виникають з огляду на
тісний зв’язок із індивідуальними трудовими правовідносинами та
невід’ємно пов’язані із ними; існують як матеріальні, процедурні та
процесуальні правовідносини; виникають щодо об’єктивно - суб’єктивної
збалансованості та консолідованості законних інтересів колективу
працівників та роботодавця з питань, пов’язаних із здійсненням ними
діяльності відповідно до трудового договору.
Обґрунтовано особливості правого статусу транснаціональної компанії
як роботодавця та колективу її працівників як учасників колективнотрудових правовідносин в Україні. Норми права, які визначають їх правовий
статус застосовуються відповідно до засад міжнародного приватного права
та містяться у законодавстві України (пріоритетно) та міжнародно-локальних
і локальних актах в межах корпорації чи її структурного підрозділу.
Доведено, що репрезентативність є суб’єктно-видовою
правосуб’єктністю учасників цих правовідносин. Наведено аргументи
необхідності уніфікації законодавчих умов визначення представництва
інтересів працівників і роботодавців у правовідносинах соціального діалогу
та при вирішенні колективних трудових спорів.
Розмежовано суб’єктивні права (дозволеність поведінки суб’єкта),
юридичні обов’язки (необхідність поведінки) та повноваження (необхідна
можливість чи можлива необхідність вчинення дій) їхніх суб’єктів. Зроблено
висновок, що залежно від виду суб’єкта його правовий статус здебільшого
містить суб’єктивні права (колектив працівників), юридичні обов’язки
(роботодавець) або повноваження (профспілкова організація, організація
роботодавців, органи, які покликані вирішувати колективні трудові спори).
Доведено, що кожен із суб’єктів колективно-трудових правовідносин
наділений галузевим, родовим та суб’єктно-видовим правовими статусами.
Галузевий характеризує всіх суб’єктів трудового права та базується на
правових принципах відповідної галузі права. Родовий визначає основні
характеристики всіх учасників колективних трудових правовідносин та
ґрунтується на принципах колективного трудового права. Суб’єктно-видовий
зумовлений метою існування суб’єкта та відображає його правове становище
у взаємодії з іншими учасниками колективно-трудових правовідносин.
Чимало уваги приділено з’ясуванню відмінностей у правовому статусі
окремих роботодавців як суб’єктів колективно-трудових правовідносин:
юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів; державних органів;
бюджетних організацій; фізичних осіб. Доведено, що правовий статус
роботодавців бюджетної сфери, державних органів та органів місцевого
самоврядування є вужчим за змістом (у порівнянні з іншими) з огляду на
специфіку їхньої діяльності та фінансування.
Розглянуто матеріальну відповідальність роботодавця як необхідний
елемент його правового статусу у колективних трудових правовідносинах.
Запропоновано законодавчо закріпити обов’язок роботодавця відшкодувати
шкоду, заподіяну колективу працівників внаслідок невиконання ним
(роботодавцем) повноважень, визначених колективним договором.
Обґрунтовано необхідність закріплення у законодавстві обов’язку
органу, який здійснює керівництво страйком відшкодувати матеріальну
шкоду, завдану роботодавцю у випадку невиконання чи неналежного
виконання заходів щодо забезпечення під час страйку життєздатності
роботодавця, збереження майна, додержання законності та громадського
порядку, недопущення загрози життю і здоров’ю людей, довкіллю.
Удосконалено наукові висновки та законодавчі положення щодо
колективних переговорів як форми соціального діалогу. Аргументується
необхідність обов’язкового проведення колективних переговорів не лише з
метою укладення колективних договорів та угод, а й з інших питань
регулювання відносин між роботодавцями та працівниками.
Пропонується Закон України “Про організації роботодавців, їх
об’єднання, права і гарантії їх діяльності” привести у відповідність до Закону
України “Про соціальний діалог в Україні” в частині повноважень
організацій роботодавців щодо обміну інформацією, консультацій,
узгоджувальних процедур та інших форм соціального діалогу.
Ефективним засобом підтримки вимог і впливу на роботодавця під час
вирішення колективних трудових спорів може стати право профспілки
оголошувати попереджувальний страйк або страйк солідарності. Такий
страйк може проводитися за рішенням виборного органу первинної
профспілкової організації, яка представляє у колективному трудовому спорі
інтереси колективу працівників.
Наводяться аргументи щодо ухвалення нових законодавчих норм, які б
ефективно регулювали статус колективу працівників відповідно до
міжнародних стандартів та сучасного стану розвитку трудових
правовідносин. Доведено необхідність збереження безпосередніх (через
загальні збори, шляхом збирання підписів чи таємним голосуванням) та
представницьких (через конференцію колективу працівників, шляхом участі
у роботі органів, які утворюються роботодавцем, а також через виборний
орган первинної профспілкової організації чи вільно обраних та
уповноважених представників колективу працівників) форм участі колективу
працівників в управлінні виробництвом.
Розмежовано організаційні, контрольні та рекомендаційні
повноваження Національної служби посередництва та примирення.
Наводяться аргументи на користь посилення контрольних повноважень та
підвищення відповідальності за невиконання її рішень. Обґрунтовано
необхідність закріплення у Законі України “Про вирішення колективних
трудових спорів (конфліктів)” та Положенні про Національну службу
посередництва і примирення рекомендаційних повноважень примирного
органу. The dissertation is devoted to investigation of the issues of legal securement
and realization of legal status of subjects of collective labour relations.
The author defines the notion of collective labour relations; determines the
circle of subjects of these relations; singles out the legislative conditions of legal
subjectivity. Theoretical implications on the legal features of legal status of
subjects of collective labour relations are generalized. Based upon these
generalizations the author characterizes the employer, organizations of employers
(their associations) as the subjects of collective labour relations; finds out the legal
status of trade unions in these legal relations; reveals the peculiarities of actual
legal status of staff of employees; characterizes the subjects that participate in the
process of collective labour disputes solution.
The legal features of collective labour relations are defined. They are the
following: they are the type of labour relations; they arise of close connection with
the individual labour relations and are integrally related to them; they exist in a
form of material, procedural and processual legal relations; they arise of
objectively subjective balance and consolidation of legal interests of staff of
employees and the employer on the issues related to the activity that is
accomplished according to the labour contract.
The author circles out the peculiarities of legal status of transnational
company as an employer and the staff of its employees as the subjects of collective
labour relations in Ukraine. The legal provisions defining their legal status are
implemented in accordance with the principles of international private law and are
contained in the legislation of Ukraine (foremost) as well as in the international
local and local acts within the corporation or its department.
The author argues that representativeness is a subjective specific legal
capacity of participants of these relations. The arguments of the necessity of
unification of the legal conditions for the determination of representation of the
interests of employees and employers in the legal relations of social dialogue and
in the resolution of collective labor disputes are given.
Subjective rights (such as the permissibility of the subject's behaviour), legal
obligations (as a necessity of his/her behaviour), and powers (as necessary
possibility or possible necessity of committing actions) of their subjects are
delimited. The author concludes that, depending on the type of subject, his legal
status mainly contains subjective rights (staff of employees), legal obligations
(employer) or powers (trade union organization, organization of employers, bodies
that are called to resolve collective labour disputes).
Each of the subjects of collective labour relations is proved to be endowed
with branch, generic and subjective specific legal status. The branch legal status
characterizes all the subjects of labour law and is based on the legal principles of
the corresponding branch of law. The generic legal status defines the basic
characteristics of all participants in collective labour relations and is based on the
principles of collective labour law. Subjective specific legal status is determined by
the purpose of expediency of the existence of this subject and reflects its legal
position in interaction with other participants in collective labour relations.
Moreover, the author clarifies the differences in the legal status of different
employers as subjects of collective labour relations: legal entities and their
departments; state bodies; budgetary organizations; individuals. The legal status of
employers of the budget sphere, state bodies and bodies of local self-government is
proved narrower in content (in comparison with others), taking into account the
specifics of their activities and financing.
The material liability of the employer as the necessary element of its legal
status in collective labour legal relations is considered. It is proposed to legislate
the duty of the employer to compensate for the damage caused to the staff of the
employees as a result of failure (by the employer) of the powers specified in the
collective agreement.
The author justifies the necessity of consolidation in the legislation of the
obligation of the body that manages the strike to compensate the material damage
caused to the employer in the case of failure or improper performance of measures
to ensure during the strike of the employer's viability, the preservation of property,
observance of legality and public order, prevention of a threat to life and health
people, the environment.
Scientific conclusions and legislative provisions on collective bargaining as
a form of social dialogue are improved. The necessity of compulsory collective
bargaining is argued not only for the purpose of concluding collective agreements,
but also with other issues concerning regulation of relations between employers
and employees.
The Law of Ukraine "On the organization of employers, their associations,
rights and guarantees of their activities" is proposed to amend in order it to
correspond with the Law of Ukraine "On Social Dialogue in Ukraine" concerning
the powers of employers' organizations for the exchange of information,
consultations, conciliation procedures and other forms of social dialogue.
The effective means of supporting claims and influencing the employer in
solving the collective labour disputes may be the right of trade unions to declare a
warning strike or a solidarity strike. Such a strike may be conducted by a decision
of the elective body of the primary trade union organization, which represents in
the collective labour dispute the interests of the staff of the emploees.
Arguments are put forward on the adoption of new legislative provisions
that would effectively regulate the status of the staff of employees in accordance
with international standards and the current state of labour legal relations. The
necessity of preserving the direct (through the general meeting, by collecting
signatures or by secret ballot) and representative (through the conference of the
staff of the employees, by participating in the work of the bodies created by the
employer, as well as through the elected body of the primary trade union
organization or freely elected and authorized representatives of the staff) forms of
staff of employees’ participation in the production management has been proved.
The organizational, control and advisory powers of the National Mediation
and Reconciliation Service are differentiated. Arguments in favour of
strengthening control powers and increasing responsibility for non-fulfilment of its
decisions are presented. The necessity of consolidation in the Law of Ukraine "On
the Procedure for Settlement of Collective Labour Disputes (Conflicts)" and the
Regulation on the National Mediation and Reconciliation Service of the
recommendation powers of the conciliatory body has been substantiated
The right to freedom of association of employers
No full textБутинська Р. Право на свободу об’єднань роботодавців / Роксолана Бутинська // Підприємництво, господарство і право. - 2017. - № 5. - С. 68-71.Стаття присвячена праву роботодавців на свободу об’єднань, досліджуються його елементи, а також
шляхи реалізації цього права. Проаналізовано міжнародні та національні нормативно-правові акти й акти
судової влади в частині регулювання права роботодавців на об’єднання. Обґрунтовується, що право на
об’єднання є одним із основних прав роботодавців. Таке право включає в себе право створювати об’єднання без
попереднього дозволу, право вступати в уже створені об’єднання, а також право брати участь у діяльності
цих об’єднань. Сформульовано пропозиції до законодавства щодо ефективної реалізації зазначеного права роботодавцями. Зроблено висновок, що реалізація права на об’єднання дає роботодавцям змогу належним чином
захищати свої права й інтереси, а також ефективно регулювати колективні трудові відносини. The article describes the employers’ right to freedom of association, its elements and ways of realization of this
right are investigated. International and national regulations and acts of the judiciary in the part of employers’
rights of association are analyzed. Author substantiates that the right of association is one of the basic rights of
employers. This right includes the right to form associations without prior authorization, the right to join an already
established association and the right to participate in the activities of these associations. The proposals to legislation
regarding the effective implementation of this law employers is made. It is concluded that the implementation of the
right of association allows employers to protect their rights and interests properly, and effectively regulate collective
labor relations
Problems of labor law and social protection: The manual
No full textБутинська Р.Я. Проблеми трудового права та соціального захисту: навчальний посібник / Р. Я. Бутинська. – Львів: Растр-7, 2023. – 288 с.Через розпочату Російською Федерацією повномасштабну війну проти України кардинально змінилися економічні умови життя нашого суспільства, відповідних змін зазнає і правозастосовна практика. Тому сьогочасне трудове законодавство вимагає належних нових теоретичних розробок, коментарів та вивчення актуальної правозастосовної практики.
Трудове право охоплює нові сфери відносин, які раніше були характерні для вітчизняного права чи перебували поза його правовою регламентацією. У зв’язку із цим підготовку навчального посібника з курсу «Проблеми трудового права та соціального захисту», що враховує і ці моменти, і питання навчальної програми, вважаємо своєчасною та актуальною.
Першочергова увага в навчальному посібнику приділена аналізу норм Кодексу законів про працю України та інших нормативних правових актів трудового законодавства і законодавства з питань соціального захисту, а також змісту ключових понять та інститутів трудового права. Йдеться про предмет, метод і принципи правового регулювання трудових відносин, суб’єктів (учасників) цих правовідносин, сторони соціального партнерства, державні органи, які здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства, а також про такі основні інститути трудового права: трудовий договір; робочий час та час відпочинку; оплата праці; гарантії та компенсації окремим категоріям працівникам; дисципліна праці і трудовий розпорядок; матеріальна відповідальність сторін трудового договору; охорона праці тощо. Усі ці інститути розглянуто з урахуванням новел вітчизняного законодавства. Наприклад, питання про процедури вирішення трудових спорів враховує нові альтернативні процедури врегулювання індивідуальних трудових спорів. Розкрито також особливості регулювання трудових відносин у зарубіжних країнах. Зокрема, студенти мають можливість ознайомитися з модельним трудовим законодавством країн ЄС.
Це видання містить 15 тем, що складаються з окремих проблемних питань. Важливою темою є «Трудове право в мовах воєнного стану: дайджест змін». Наприкінці навчального посібника сформульовано питання і завдання, які допоможуть студентам підготуватися до складання заліків та іспитів. Також означено питання для написання рефератів та есе. Важливою частиною посібника є глосарій і список рекомендованої літератури до вивчення дисципліни.
Передбачається, що вивчення норм трудового права та права соціального захисту буде здійснюватися з використанням інноваційних способів і методів навчання та поєднуватися з осмисленням правозастосовної практики.
Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти навиків оволодіння з проблем правового регулювання трудових відносин, прийняття суб’єктами трудового права обґрунтованих рішень щодо реалізації права на працю, а також опанування механізму правового аналізу відповідних правових норм у сфері соціального захисту. У зв’язку із цим для формування професійної культури юриста велике значення мають отримані знання, освоєння та розуміння здобувачами вищої освіти теоретичних засад регулювання правових відносин у сфері праці, практичного досвіду вітчизняних та іноземних компетентних суб’єктів, органів та установ; формування навиків розв’язання трудових спорів. Програма вивчення навчальної дисципліни за вибором ЗВО «Проблеми трудового права та соціального захисту» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки здобувачів освітнього ступеня «магістр», галузі знань 08 «Право», спеціальності 081 «Право».
Основними завданнями вивчення дисципліни «Проблеми трудового права та соціального захисту» є опанування здобувачами вищої освіти теоретичних знань і формування у них практичних умінь та навичок щодо самостійного розв’язання практичних стандартних та нетипових проблем, пов’язаних із надання необхідного обсягу знань системи чинного трудового законодавства, практики його застосування; вироблення у здобувачів вищої освіти вміння правильного та ефективного тлумачення та застосування норм трудового законодавства; розвиток загальної юридичної культури та правового мислення, творчих та пізнавальних здібностей уміння мислити.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти повинні:
знати:
‒ проблемні аспекти трудового права як галузі права;
‒ проблеми функціонування системи соціального діалогу;
‒ поняття, види, зміст та значення трудового договору;
‒ проблеми правового регулювання інститутів трудового права;
‒ порядок вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів;
‒ рішення Конституційного Суду України, за допомогою яких можна тлумачити трудове законодавство;
‒ значення рішень Європейського Суду з прав людини для тлумачення норм трудового права;
‒ судові роз’яснення з питань застосування норм трудового законодавства України;
‒ позицію судової практики стосовно питань застосування трудового законодавства у сфері соціального захисту.
Вміти:
‒ порівнювати вітчизняні та зарубіжні теорії трудового права, розвивати основи таких нових міждисциплінарних напрямів, як філософія трудового права, трудоправова політика;
‒ аналізувати нормативно-правові акти у відповідних сферах трудових відносин та висловлювати власну позицію щодо їх систематизації та відповідного структурування законодавства;
‒ давати юридичну оцінку правовідносинам щодо надання соціального захисту;
‒ тлумачити правові норми чинного законодавства України у сфері соціального захисту, використовувати роз’яснення вищих судових та інших органів у процесі застосування норм права;
‒ нараховувати пенсії та допомоги;
‒ розробляти проєкти документів, необхідні для призначення окремих видів соціального забезпечення;
‒ виявляти та адекватно реагувати на факти порушення чинних національних та міжнародно правових актів, що регулюють трудові правовідносини;
‒ проводити науково-правові дослідження з проблем трудового права;
‒ аналізувати трудові договори, контракти, порушення під час їх розірвання;
‒ застосовувати положення локальних правових актів під час розв’язання індивідуальних та колективних трудових спорів, дострокового розірвання трудового договору, притягнення працівників до матеріальної та дисциплінарної відповідальності;
‒ розробляти локальні акти, відповідно до специфіки та напрямів діяльності підприємств, установ та організацій;
‒ аналізувати та узагальнювати судову практику у сфері праці та соціального захисту.
Цей навчальний посібник покликаний дати знання теорії трудового права, норм трудового законодавства, а також підкріпити їх практичними вміннями і навичками, наприклад, у складанні документів у галузі кадрового діловодства, у сфері застосування трудового законодавства. За результатами вивчення цього навчального курсу студенти повинні вміти використати отримані теоретичні знання і практичні вміння та навички у різних життєвих ситуаціях, які вимагають ухвалення юридично грамотних рішень, кваліфіковано застосовувати закон у сфері соціально-трудових відносин.
Студенти повинні навчитися розглядати практичні ситуації з погляду різних учасників та вміти мотивувати свою правову позицію у спорі. Крім цього, одне з головних завдань, яке авторка цього видання поставила перед собою, – підвищити рівень правової культури студентів навчальних закладів та всіх, хто цікавиться проблемами трудового права і права соціального захисту.
Навчальний посібник, розроблений доцентом кафедри господарсько-правових дисциплін на основі державних стандартів вищої професійної освіти та програми навчального курсу «Проблеми трудового права та соціального захисту», призначений для здобувачів вищої освіти Інституту права та Центру післядипломної освіти, дистанційного і заочного навчання, освітній ступінь «магістр», напрям підготовки 08 «Право», спеціальність 081 «Право», освітньо-професійна програма «Право».
Автор-упорядник навчального посібника постаралася врахувати останні зміни і доповнення у трудовому законодавстві та праві соціального захисту і розкрити основні, серед них і складні та дискусійні, питання трудового права, відобразити на конкретних прикладах судову практику. Низку питань розглянуто в порівняльному аспекті, щоб показати наступність норм трудового права, а також відобразити суттєві відмінності у правовому регулюванні деяких аспектів відносин у сфері праці та зайнятості населення.
У процесі підготовки навчального посібника «Проблеми трудового права та соціального захисту» автором-упорядником було використано наукові праці провідних вітчизняних учених у галузі трудового права та права соціального захисту (список використаних джерел додається). Важливою частиною посібника є використання положень чинного законодавства у сфері праці та зайнятості населення, зокрема КЗпП України та інших нормативно-правових актів офіційно розміщених на сайті Верховної Ради України у базі даних zakon.rada.gov.ua.
Due to the full-scale war launched by the Russian Federation against Ukraine, the economic conditions of life in our society have radically changed, and law enforcement practice has undergone corresponding changes. Therefore, current labor legislation requires appropriate new theoretical developments, comments and study of current law enforcement practice.
Labor law encompasses new areas of relations that were previously characteristic of domestic law or were outside its legal regulation. In connection with this, we consider the preparation of the educational manual for the "Problems of labor law and social protection" course, which takes into account both these points and the issues of the curriculum, timely and relevant.
Primary attention in the educational manual is given to the analysis of the norms of the Labor Code of Ukraine and other normative legal acts of labor legislation and legislation on social protection, as well as the content of key concepts and institutions of labor law. It is about the subject, method and principles of legal regulation of labor relations, subjects (participants) of these legal relations, parties of social partnership, state bodies that control compliance with labor legislation, as well as about the following main institutions of labor law: labor contract; working time and rest time; pay; guarantees and compensations for certain categories of employees; labor discipline and work schedule; material responsibility of the parties to the labor contract; labor protection, etc. All these institutes were considered taking into account the amendments to the domestic legislation. For example, the question about the procedures for resolving labor disputes takes into account new alternative procedures for the settlement of individual labor disputes. The peculiarities of the regulation of labor relations in foreign countries are also disclosed. In particular, students have the opportunity to familiarize themselves with the model labor legislation of the EU countries.
This publication contains 15 topics consisting of separate problematic issues. An important topic is Labor Law in Martial Law: A Digest of Changes. At the end of the manual, questions and tasks are formulated that will help students prepare for tests and exams. Questions for writing abstracts and essays are also indicated. An important part of the manual is a glossary and a list of recommended literature for studying the discipline.
It is assumed that the study of norms of labor law and social protection law will be carried out using innovative teaching methods and methods and will be combined with an understanding of law enforcement practice.
The purpose of the discipline is to form students of higher education the skills of mastering the problems of legal regulation of labor relations, making informed decisions by subjects of labor law regarding the realization of the right to work, as well as mastering the mechanism of legal analysis of relevant legal norms in the field of social protection. In this regard, for the formation of the professional culture of a lawyer, the acquired knowledge, assimilation and understanding of the theoretical foundations of the regulation of legal relations in the field of labor, practical experience of domestic and foreign competent subjects, bodies and institutions are of great importance; formation of skills for resolving labor disputes. The program of study of the discipline chosen by the students of HE "Problems of labor law and social protection" is compiled in accordance with the educational and professional training program for the holders of the Master's degree, field of knowledge 08 "Law", specialty 081 "Law".
The main tasks of studying the discipline "Problems of labor law and social protection" are the acquisition of theoretical knowledge by students of higher education and the formation of their practical skills and abilities to independently solve practical standard and non-typical problems associated with providing the necessary amount of knowledge of the system of current labor legislation, practices of its application; developing the ability of students of higher education to correctly and effectively interpret and apply the norms of labor legislation; development of general legal culture and legal thinking, creative and cognitive abilities, the ability to think.
As a result of studying the academic discipline, students of higher education should:
Know:
‒ problematic aspects of labor law as a branch of law;
‒ problems of functioning of the social dialogue system;
‒ concept, types, content and meaning of labor contract;
‒ problems of legal regulation of institutes of labor law;
‒ procedure for resolving individual and collective labor disputes;
‒ decisions of the Constitutional Court of Ukraine, which can be used to interpret labor legislation;
‒ the significance of decisions of the European Court of Human Rights for the interpretation of labor law norms;
‒ judicial clarifications on the application of labor legislation of Ukraine;
‒ the position of judicial practice regarding the application of labor legislation in the field of social protection.
Be able:
‒ compare domestic and foreign theories of labor law, develop the foundations of such new interdisciplinary areas as the philosophy of labor law, labor law policy;
‒ analyze normative legal acts in the relevant spheres of labor relations and express their own position regarding their systematization and appropriate structuring of legislation;
‒ give a legal assessment of legal relations regarding the provision of social protection;
‒ to interpret the legal norms of the current legislation of Ukraine in the field of social protection, to use the clarifications of higher judicial and other bodies in the process of applying the norms of law;
‒ calculate pensions and benefits;
‒ develop draft documents necessary for assigning certain types of social security;
‒ identify and adequately respond to facts of violations of current national and international legal acts regulating labor relations;
‒ conduct scientific and legal research on labor law issues;
‒ analyze labor contracts, contracts, violations during their termination;
‒ apply the provisions of local legal acts during the resolution of individual and collective labor disputes, early termination of the employment contract, bringing employees to material and disciplinary responsibility;
‒ develop local acts, in accordance with the specifics and areas of activity of enterprises, institutions and organizations;
‒ analyze and generalize judicial practice in the field of labor and social protection.
This educational manual is formed to provide knowledge of the theory of labor law, norms of labor legislation, as well as to reinforce them with practical skills and abilities, for example, in drafting documents in the field of personnel administration, in the field of application of labor legislation. According to the results of studying this training course, students should be able to use the acquired theoretical knowledge and practical skills and abilities in various life situations that require the adoption of legally competent decisions, to apply the law in the field of social and labor relations.
Students should learn to consider practical situations from the point of view of different participants and be able to motivate their legal position in a dispute. In addition, one of the main tasks that the author of this publication have set itself is to raise the level of legal culture of students of educational institutions and all those who are interested in the problems of labor law and social security law.
The educational manual, developed by the associate professor of the Department of Commercial-Legal Disciplines on the basis of state standards of higher professional education and the program of the study course "Problems of labor law and social protection", is intended for students of higher education at the Institute of Law and the Center for Postgraduate Education, Distance and Correspondence Education, Master's Educational degree, field of study 08 "Law", specialty 081 "Law", educational and professional program "Law".
The аuthor-compiler author of the educational manual tried to take into account the latest changes and additions in labor legislation and social protection law and to reveal the main, among them complex and debatable, issues of labor law, to reflect judicial practice on concrete examples. A number of issues are considered in a comparative aspect in order to show the continuity of the norms of labor law, as well as to reflect significant differences in the legal regulation of some aspects of relations in the sphere of labor and employment of the population.
In the process of preparing the educational manual "Problems of labor law and social protection", the аuthor-compiler used the scientific works of leading domestic scientists in the branch of labor law and social protection law (the list of used sources is attached). An important part of the manual is the use of the provisions of current legislation in the field of labor and population employment, in particular the Labor Code of Ukraine and other normative legal acts officially posted on the website of the Verkhovna Rada of Ukraine in the database zakon.rada.gov.ua
Peculiarities of providing guarantees for employees in hard and harmful working conditions
No full textБутинська Р. Я. Особливість надання гарантій працівникам, які працюють у важких та шкідливих умовах праці / Р. Я. Бутинська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія юридична. - 2018. - Випуск 4. – С. 69-77.Досліджено особливості надання гарантій працівникам, які працюють
у важких та шкідливих умовах праці. Зокрема, наголошено, що такі гарантії
закріплюються у багатьох нормативно-правових актах, які мають різну юридичну силу, що ускладнює можливість їхнього застосування. Крім того, запропоновано з метою дотримання принципу рівності щодо реалізації права на
працю особами різної статі внести зміни до ч. 5 ст. 43 Конституції України,
де зазначено, що використання праці жінок на небезпечних для їхнього здоровʼя роботах забороняється, скасувавши таку заборону. Однак зауважено,
що деякі обмеження стосовно жінок доречно залишити. The peculiarities of providing guarantees for employees in hard and harmful
working conditions are investigated. The author affirms that such guarantees are
fixed in many normative and legal acts, which have different legal force complicating the possibility of their application. In addition, with a view to implement the
principle of equal opportunities and equal treatment of men and women in matters
of employment and occupation, it is proposed to amend the paragraph 5 of Article
43 of the Constitution of Ukraine, which states that employment of women for work
hazardous to their health is prohibited, and to abolish such a prohibition.
However, some restrictions are still proposed to leave. For example, to employ such workers for a fixed-term contract for a year, obliging them to complete a
medical examination each year, as well as to prohibit pregnant women from working and in this regard, to require the employer to transfer them to work, the performance of which is not related to harmful and hard working conditions during pregnancy. In order to provide the employee in hard and harmful conditions with work
leave, it is necessary to adhere to a number of provisions, in particular, to carry out
attestation of his place of work according to working conditions and to calculate the
time actually spent on work with harmful factors.
At the same time, clause 2 of paragraph 1 of Article 51 of Labor Code states
that workers in harmful working conditions have shortened working hours – no
more than 36 hours a week. However, the specific duration of shorter working hours
is determined by local acts, which include, in particular, a collective agreement and
rules of internal labor regulations. According to Article100 of Labor Code of
Ukraine, employees in hard, harmful or hazardous working conditions, in special
natural geographic and geological conditions and in conditions of high risk for
health have higher wage rates determined in the current General Agreement, as well
as taking into account the content of local legal acts
Protection of the labor rights of women with children during remote- and homework
Get PDFБутинська Р.Я. Захист трудових прав жінок з дітьми під час дистанційної та надомної роботи / Бутинська Р.Я. // Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 9. - C. 246-250. - URL: http://lsej.org.ua/9_2022/58.pdfУ статті досліджено умови здійснення дистанційної та надомної роботи та її реалізацію жінками з дітьми. Наголошено на захисті
трудових прав цієї категорії працівників. Зазначено, що для захисту прав та інтересів жінок, зокрема тих, які поєднують трудові обов’язки
із сімейними, збереження їх життя і здоров’я, робочих місць держава вжила заходи, спрямовані на збереження людського потенціалу
в нашій країні. Україна реалізує принцип пріоритетного захисту інтересів дітей і надає допомогу батькам задля забезпечення безперервного сімейного виховання дітей, їхніх потреб, що повною мірою відповідає і положенням міжнародного права. У цьому випадку держава
проявила турботу щодо строго певної категорії працівників, які вимагають особливого захисту і підтримки або через досягнення ними
певного віку, необхідності збереження їм життя і здоров’я, або осіб, які одночасно здійснюють виховання і догляд за дітьми та виконують
свої трудові обов’язки. Зроблено висновок, що для ефективного правового регулювання трудових відносин щодо захисту прав жінок
з дітьми потрібно з більшою чіткістю на законодавчому рівні закріпити державні гарантії трудових прав щодо розглянутих категорій
працівників з урахуванням специфіки не тільки їхніх соціальних і трудових прав, а й зв’язків особистого характеру, що виникають між
учасниками таких відносин. Адже, використовуючи в законодавстві нові форми і види трудової діяльності, певною специфікою відрізняються питання міждисциплінарної та міжгалузевої взаємодії. Вважаємо, що в рамках таких відносин проявляється їхня міждисциплінарна
специфіка, взаємне «проникнення» низки галузей – сімейного, трудового права, права соціального забезпечення, норми яких визначають сутність і призначення самих виплат і пільг сім’ям із дітьми та особам зі сімейними обов’язками. Крім того, «спільне» застосування
норм на практиці в ідеалі має забезпечувати певну «синхронність» норм між собою, що відрізняються не тільки правовою сутністю, але
й цілями, завданнями, які ставить перед собою та чи інша галузь права. The article examines the conditions for remote and homework and its implementation by women with children. The protection of the labor
rights of this category of employees is emphasized. It is noted that in order to protect women's rights and interests, including those that combine
their work responsibilities with family, preserving their lives and health, jobs have taken measures to preserve human potential in our country.
Ukraine implements the principle of priority protection of children's interests and assists parents in order to ensure continuous family upbringing
of children, their needs, which fully meets the provisions of international law. In this case, the state showed care for a strictly certain category
of employees who require special protection and support, or through achieving a certain age, the need to preserve their lives and health, or
persons who simultaneously carry out education and care of children and perform their work.
It is concluded that in order to effectively regulate labor relations for the protection of women with children, it is necessary to consolidate state
guarantees of labor rights at the legislative level, taking into account the specifcity of their social and labor rights, but also personal relationships
that arise between participants in such relationships. After all, using new forms and types of work in the legislation, certain specifcity differs in
the questions of interdisciplinary and inter -sectoral interaction. We believe that within the framework of such relationships, their interdisciplinary
specifcity, mutual "penetration" of a number of industries - family, labor law, social security rights, the rules of which determine the essence
and appointment of payments and privileges to families with children and persons with family responsibilities are manifested in the framework
of such relationships. In addition, the "joint" application of norms in practice should ideally ensure a certain "synchronicity" of norms among
themselves, which differ not only in the legal nature, but also the goals, tasks that a particular branch of law sets itself
The role and significance of acts of the United Nations and the International labor organizations as sources of labor law: the experience of the United States
No full textБутинська Р. Я. Роль і значення актів Організації Об’єднаних Націй і Міжнародної організації праці як джерел трудового права: досвід США / Бутинська Р. Я. // Юридичний науковий електронний журнал. - 2019. - № 5. - С. 109-112.У статті досліджено роль і значення актів ООН та МОП як джерел трудового права. Наголошено на позитивному досвіді США в регулюванні трудових правовідносин з огляду на застосування міжнародних документів у сфері праці та зайнятості населення. Зазначено, що для
регулювання трудових відносин велике значення мають міжнародні трудові норми, які розробляються на основі вивчення та узагальнення
найбільш цінних і універсальних національних норм. Такі норми являють собою загальнолюдські цінності, вони стають предметом практичного використання багатьма країнами як визнаний у цивілізованому світі взірець. Першою (починаючи з 1919 р.) і єдиною на підставі
тристороннього представництва міжнародною спеціалізованою організацією, що здійснює нормотворчу діяльність у сфері праці, була і є
Міжнародна організація праці. Акти ООН розглядаються в аспекті співвідношення прав людини і впливу на них глобалізаційних процесів,
тобто вони мають загальний, якщо порівнювати з актами МОП, характер; водночас конвенції та рекомендації МОП мають більш конкретну
мету – створення дієвого механізму захисту трудових прав працівників. Отож, як наголошують вітчизняні вчені, одним з основних способів
реформування національного трудового законодавства є приведення його у відповідність до міжнародних трудових стандартів, зокрема
ратифікованих Україною конвенцій МОП. У національній юридичній практиці посилюється роль міжнародних трудових норм, закріплених
у конвенціях МОП. Конвенції та рекомендації МОП мають особливе значення в умовах кодифікації вітчизняного трудового законодавства.
Розвиток трудового законодавства зарубіжних країн визначає Програма гідної праці, вироблена МОП. Цей документ є обов’язковим для
виконання, оскільки на 87-й Сесії Генеральної конференції МОП усі держави, що входять до цієї організації, схвалили цей нормативний
акт та взяли на себе зобов’язання реалізувати його положення у власному національному трудовому законодавстві. Концепцію гідної праці
протягом понад 20 років активно втілюють США, які вже давно зіткнулися з проблемами глобалізації, оскільки ця країна, безсумнівно, є найактивнішим суб’єктом процесів економічної інтеграції, та її трудове право найбільш адаптоване до нових умов. The article deals with the role and signifcance of the United Nations (UN) and the International Labour Organization (ILO) acts as sources of
labour law. The positive experience of the United States in regulating labour relations with regard to the application of international documents in
the feld of labour and employment is emphasized. It is noted that international labour standards, which are developed on the basis of study and
generalization of the most valuable and universal national norms, are of great importance for regulating labour relations. Such norms are universal
values; they are the subject of practical use in many countries, a standard that is recognized in the civilized world. The International Labour
Organization was and is the frst (since 1919) and unitary on the basis of a tripartite representation by an international specialized organization
engaged in labour rule-making. The UN acts are considered in terms of the relationship between human rights and the impact on them by
globalization processes, that is, they have a common, if we compare with ILO, nature. At the same time, ILO conventions and recommendations
have a more specifc purpose – to create an effective mechanism for protecting workers' labour rights. Therefore, as national scientists point out,
one of the main ways to reform national labour law is bringing it into line with international labour standards, in particular the ILO conventions
ratifed by Ukraine. National jurisprudence is reinforcing the role of international labour standards fxed in ILO conventions. ILO conventions and
recommendations are of particular importance in the context of codifcation of domestic labour law. The development of the labour legislation of
foreign countries is determined by Decent Work Country Programmes (DWCPs) of ILO. This document is binding because at the 87th Session
of the ILO General Conference, all member states approved that normative act and undertook to implement it in their national labour legislations.
For over 20 years, the concept of decent work has been actively implemented by the United States confronting with the problems of globalization,
as it is undoubtedly the most active subject of economic integration processes and its labour law is the most adapted law to new conditions
Draft Labour Code of Ukraine: a general survey
No full textБутинська Р.Я. Проект Трудового кодексу України: загальний огляд / Р. Я. Бутинська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2017. - Випуск 2. - С. 78-90.Здійснено спробу аналізу перемін у трудовому законодавстві, які обумовлені майбутнім прийняттям Трудового кодексу, що має з’явитися на зміну чинному Кодексу законів про працю України, прийнятому ще 1971 року.
Запропоновано та обґрунтовано власне бачення деяких змін до проекту ТК, які назагал по-новому та прогресивніше, на думку автора, врегулюють трудові відносини. Акцентовано, що проект трудового договору містить цікаві пропозиції і новели, проте потребує дещо новішого, прогресивнішого, європейського підходу до реалізації громадянами права на працю. The article deals with investigating changes in the labour legislation
stipulated by the future adoption of the Labour Code, which must amend the current
Labour Code of Ukraine, passed in 1971.
A characteristic feature of the modern labour legislation is the fact that it
includes a significant number of by-laws and regulations, which contain thousands
of norms of labour law, and some of them often come into conflict with acts that
have a higher legal force.
Ukraine continues to apply certain legislative acts of the former USSR or
their specific provisions (passed in 1930, 1933, and 1974). In practice, this
complicates the application of the labour legislation, particularly for the protection
of an employee’s rights.
The own view of some changes to the Draft Labour Code was proposed and
substantiated. In general, these changes will regulate labour relations in a new way.
The positive result is the retreat in the Labour Code from the Soviet doctrine,
according to which salary is defined as pecuniary reward for work. After all, such
definition was given in Soviet times, when labour was considered as an obligation of
every human being and salary was appropriate for reward. The worker carries out
the job, provided by a labour agreement, which is paid, and he counts on
«remunaration».
It is proven that the structure of salary should be limited to basic and
surplus, not to include guarantees and compensations to it.
It is concluded that the draft labour agreement contains interesting
suggestions and novels, but generally requires a slightly newer and more
progressive European approach to implementation of the right to labour by workers.
After all, the changes, which are proposed to establish by this Act, resemble rather
changes and amendments to the current Labour Code of Ukraine. We would like
to see a new Labour Code reflecting the European development of our country
Regarding the structure of the legal status of participants in collective labor relations
No full textБутинська Р.Я. Щодо структури правового статусу учасників колективних трудових правовідносин / Бутинська Р.Я. // Науковий вісник Херсонського державного університету. - Серія: Юридичні науки. - 2018. - Вип. 2. - Том 1. - С. 101-105.У статті проведено теоретичний та законодавчий аналіз правового статусу суб'єктів колективного трудового права, охарактеризовано його елементи. Наголошується на необхідності вдосконалення законодавчого статусу суб'єктивних прав, юридичних обов'язків та повноважень учасників колективних трудових правовідносин. Наведено аргументи, що юридична відповідальність є обов'язковим структурним елементом правового статусу цих суб'єктів права. The article provides a theoretical and legislative analysis of the legal status of subjects of collective labor law, and characterizes its elements. The need to improve the legislative status of subjective rights, legal duties and powers of participants in collective labor relations is emphasized. Arguments are given that legal responsibility is a mandatory structural element of the legal status of these legal entities
- …
