18 research outputs found
Жирнокислотний склад трави горлянки повзучої (Ajuga reptans L.)
No full text Aim. Identification and determination of the qualitative composition and quantitative content of fatty acids in the grass of Ajuga reptans.Methods of the research. The study of Ajuga reptans fatty acids was carried out by gas chromatography-mass spectrometry, which is based on the formation of fatty acid methyl esters with their subsequent determination.Results. The method of chromatography-mass spectrometry was the first to study the fatty acid composition of (Ajuga reptans L.). As a result of a study in the herb of Ajuga reptans , 22 substances were identified, of which 9 fatty acids were identified. The quantitative content was dominated by polyunsaturated fatty acids - linolenic and linoleic and saturated - palmitic. Their total content in terms of the sum of fatty acids was 56.71 % (unsaturated), 28.18 % saturated. A small amount of following substances was detected - stearic, eicosanoic, tetracosanoic, behenic acid (6.65 %).Conclusions. Fatty acids are important biocompounds, which are involved in complex metabolic processes, are important components of lipids and cell membranes in the form of phospholipids, thereby have a large biological role.Unsaturated fatty acids were found in significant quantities in the herb of common bugle, the amount of which was 4706.78 mg / kg, which was almost 1.4 times higher than the amount of saturated fatty acids (3380.83 mg / kg). The research results can be used in the development of quality control methods for common bugle raw materials and the preparation of biologically active substances from the studied raw materialsЦель. Идентификация и определение качественного состава и количественного содержания жирных кислот в траве живучки ползучей.Методы исследования. Исследование жирных кислот глотки ползучей проводили методом газовой хромато-масс-спектрометрии, который основан на образовании метиловых эфиров жирных кислот с последующим их определением.Результаты исследования. Методом хромато-масс-спектрометрии впервые проведено изучение жирнокислотного состава травы живучки ползучей (Ajuga reptans L.). В результате исследования в траве живучки ползучей было выявлено 22 вещества, из них идентифицировано - 9 жирных кислот. По количественному содержанию преобладали полиненасыщенные - линоленовая и линолевая жирные кислоты и насыщенные - пальмитиновая. Их общее содержание в пересчете на сумму жирных кислот составлял 56,71 % (ненасыщенные), 28,18 % - насыщенная. В незначительном количестве выявлены - стеариновая, ейкозанова, тетракозанова, бегеновая кислоты (6,65 %).Выводы. Жирные кислоты важны биосоединениями, которые участвуют в сложных метаболических процессах, являются важными компонентами липидов и клеточных мембран в виде фосфолипидов, тем самым имеют большую биологическую роль.В траве живучки ползучей в значительном количестве содержались ненасыщенные жирные кислоты, содержание суммы которых равен 4706,78 мг / кг, что почти в 1,4 раза выше содержания суммы насыщенных жирных кислот (3380,83 мг / кг). Результаты исследований могут быть использованы при разработке методов контроля качества на сырье живучки ползучей и получении биологически активных субстанций из исследуемого сырьяМета. Ідентифікація та визначення якісного складу та кількісного вмісту жирних кислот у траві горлянки повзучої.Методи дослідження. Дослідження жирних кислот горлянки повзучої проводили методом газової хромато-мас- спектрометрії, який заснований на утворенні метилових естерів жирних кислот з наступним їх визначенням.Результати дослідження. Методом хромато-мас-спектрометрії вперше проведено вивчення жирнокислотного складу трави горлянки повзучої (Ajugareptans L.). В результаті дослідження в траві горлянки повзучої було виявлено 22 речовини, з них ідентифіковано - 9 жирних кислот. За кількісним вмістом переважали поліненасичені - ліноленова та лінолева жирні кислоти та насичені – пальмітинова. Їх загальний вміст в перерахунку на суму жирних кислот складав 56,71 % (ненасичені), 28,18 %- насичена. В незначній кількості виявлені - стеаринова, ейкозанова, тетракозанова, бегенова кислоти (6,65 %).Висновки. Жирні кислоти є важливими біосполуками, які беруть участь у складних метаболічних шляхах, є істотними компонентами ліпідів і клітинних мембран у вигляді фосфоліпідів, тим самим мають велику біологічну роль.В траві горлянки повзучої в значній кількості містилися ненасичені жирні кислоти, вміст суми яких дорівнював 4706,78 мг/кг, що майже в 1,4 рази вище вмісту суми насичених жирних кислот (3380,83 мг/кг). Результати досліджень можуть бути використані при розробці методів контролю якості на сировину горлянки повзучої та одержанні біологічноактивних субстанцій з досліджуваної сировин
Дослідження компонентного складу ефірних олій квіток та листя видів роду Alchemilla L.
No full textThe genus Alchemilla L. has about 1000 species in the world flora, of which 35 grow in Ukraine. The most common in Ukraine are A. flabellata Bus., A. phegophila Juz. and A. subrenata Bus. Despite the widespread distribution of species of the genus Alchemilla L. and the publication of a monograph on the herb of the collective species - Herba Alchemillae (Alchemiilla vulgaris L. sensu latiore) in the State Pharmacopoeia of Ukraine, the chemical composition, and pharmacological properties of species of the genus Alchemilla L. are insufficiently studied, therefore, it is advisable to study the chemical composition of the most common species of flora of Ukraine for their introduction into medical and pharmaceutical practice.
The aim of the work was to study the component composition and quantitative content of essential oils of flowers and leaves of some species of the genus Alchemilla L.
Materials and methods. Flowers and leaves of Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus. harvested in the Ivano-Frankivsk region in 2020 - 2021.
The component composition and quantitative content of essential oils were determined by chromato-mass spectrometric method. The compounds were identified by comparing the obtained mass spectra of the chromatographic peak with the mass spectra of the reference compounds and based on comparison with the spectra of the database. Quantitative determination of the content of substances in the raw material was performed in comparison with a standard sample of menthol.
Results. The essential oil of flowers and leaves of Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus were obtained. It was found that the highest content of essential oils was characterized by Alchemilla. flabellata Bus. flowers (16884.6 mg / kg), and the least essential oil was contained in the leaves of Alchemilla Phegophila Juz. (4895.5 mg / kg). As a result of studying the component composition of essential oils of flowers and leaves of Alchemilla flabellata Bus., Alchemilla Phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus. 48, 51 and 47 compounds were identified, of which 44, 48 and 43 were identified, respectively. 31 components of essential oil were common in the studied samples of raw materials.
Conclusions. Due to the component composition of the essential oil of flowers and leaves of Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus., as well as considering the known pharmacological activity of its components, it is advisable to conduct further pharmacological studies of raw materials of the genus Alchemilla L. to study their antibacterial, anti-inflammatory and antitumor propertiesРід Alchemilla L. налічує близько 1000 видів у світовій флорі, з яких на території України зростає 35. Найпоширенішими на території України є А. flabellata Bus., A. phegophila Juz. та A. subrenata Bus. Незважаючи на широке розповсюдження видів роду Alchemilla L. і видання монографії на траву збірного виду – Herba Alchemillae (Alchemiilla vulgaris L. sensu latiore) у Державній фармакопеї України, хімічний склад та фармакологічні властивості видів роду Alchemilla L. вивчено недостатньо, тому доцільно досліджувати хімічний склад найбільш поширених видів флори України для введення їх у медичну та фармацевтичну практику.
Метою роботи було дослідження компонентного складу та кількісного вмісту ефірних олій квіток та листя деяких видів роду Alchemilla L.
Матеріали і методи. Квітки та листки Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus. заготовляли на території Івано-Франківської області в 2020 – 2021 рр.
Компонентний склад та кількісний вміст ефірних олій встановлювали за допомогою хромато-мас-спектрометричного методу. Ідентифікацію сполук проводили шляхом порівняння отриманих мас-спектрів хроматографічного піку з мас-спектрами еталонних сполук та на основі порівняння зі спектрами бази даних. Кількісне визначення вмісту речовин у сировині проводили в порівнянні зі стандартним зразком ментолу.
Результати. Одержано ефірну олію з квіток та листя Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus. Встановлено, що найвищим вмістом ефірних олій характеризувалися квітки Alchemilla. flabellata Bus. (16884,6 мг/кг), а найменше ефірної олії містилося в листках Alchemilla Phegophila Juz. (4895,5 мг/кг). У результаті дослідження компонентного складу ефірних олій квіток та листків Alchemilla flabellata Bus., Alchemilla Phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus. виявлено 48, 51 та 47 сполук, з яких ідентифіковано 44, 48 та 43 відповідно. В досліджуваних зразків сировини спільними були 31 компонент ефірної олії.
Висновки. Зважаючи на компонентний склад ефірної олії квіток та листя Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus., а також враховуючи відому фармакологічну активність її складових, доцільним є проведення подальших фармакологічних досліджень сировини видів роду Alchemilla L. на предмет вивчення їх антибактеріальних, протизапальних та протипухлинних властивосте
Phytochemical and Pharmacological Research in Agrimonia eupatoria L. Herb Extract with Anti-Inflammatory and Hepatoprotective Properties
No full textThe most promising plant from the genus Agrimony (Agrimonia L.) of the Rosaceae family for use in medical practice is Agrimonia eupatoria L. Phytochemical and pharmacological research in Agrimonia eupatoria L. herb extract, obtained with using 40% ethanol solution as an extractant were carried out. A total of 11 free and 17 bound monosaccharides, 17 amino acids were found in the studied extract, 9 of which are essential. Gallic and ellagic acids, gallocatechin, epigallocatechin, catechin, epicatechin, and epicatechin gallate were identified in the extract of A. eupatoria by the HPLC method; as well as hydroxycinnamic acids: hydroxyphenylacetate, caffeic, syringic, p-coumaric, ferulic, sinapic, cinnamic and quinic acid; flavonoids: quercetin-3-D-glucoside (isoquercitrin), neohesperidin, naringenin, luteolin were found, and their quantitative content was determined, as well by spectrophotometric methods. The herb extract of A. eupatoria belongs to practically non-toxic substances and has pronounced anti-inflammatory (at a dose of 10.0 mg/kg anti-exudative activity reached a maximum in 5 h (88.17%)) and hepatoprotective activity (at a dose of 25 mg/kg it reduce AlAt level by 1.1 and 1.2 times, respectively; AsAt by 1.2 and 1.1 times, respectively), reduces the level of lipid peroxidation and stabilizes the membrane structures of liver cells. Thus, the herb extract of A. eupatoria is a promising substance for the creation of phytomedicines with anti-inflammatory and hepatoprotective activity
<i>Sanicula europaea</i> L. Herb and Rhizomes with Root Extracts with Hemostatic, Wound Healing, Anti-Inflammatory and Antimicrobial Activity: Phytochemical and Pharmacological Research
No full textSanicula europaea L. (Apiaceae), commonly known as European sanicle, has long been used in traditional medicine as a hemostatic agent, for accelerating wound healing, and for treating inflammatory and dermatological conditions. However, scientific evidence supporting these uses remains limited. Comprehensive phytochemical and pharmacological screening of extracts from the herb and rhizomes with roots of S. europaea holds promise, as aqueous and hydroethanolic extracts were obtained from its aerial and underground parts. Phytochemical analysis identified 16 phenolic compounds, including tannins, flavonoids (3.61–5.46% in the herb extracts; 0.13–0.21% in the rhizome-root extracts), hydroxycinnamic acids, and coumarin. The total phenolic content in the extracts ranged from 11.08% to 15.02%. Rosmarinic acid was the most abundant among the hydroxycinnamic acids. Quercetin and apigenin emerged as the leading flavonoids, and epicatechin gallate and gallocatechin were identified as the predominant tannin-related compounds. All tested extracts demonstrated anti-inflammatory activity in a formalin-induced paw oedema model. Hemostatic properties were assessed using the Duke bleeding time method, and the herb extracts significantly reduced bleeding time. The use of herb extracts also accelerated wound healing. Both herb and rhizome-root extracts exhibited inhibitory effects against P. aeruginosa, E. coli, P. vulgaris, S. aureus, and S. epidermidis in the agar diffusion method with paper discs. Based on the results of pharmacological screening, herb extracts of S. europaea demonstrated pronounced hemostatic, wound-healing, anti-inflammatory, and antimicrobial activities. Future studies should focus on expanding the experimental model and conducting clinical trials to assess safety, optimal dosage, and long-term efficacy
Порівняльне дослідження фенольних сполук трави видів роду Буквиця флори України
No full textSpecies of Betonica L. genus are widespread in Ukraine and contain different groups of biologically active substances: hydroxycinnamic acids, flavonoids, tannins, iridoids, terpenoids, steroids, essential oil, organic acids, vitamin K, nitrogen-containing compounds, phenylethanoid glycosides. Species of Betonica L. genus show a wide range of pharmacological activity (anti-inflammatory, antioxidant, choleretic, diuretic, sedative, antitumor, antihypertensive, etc.) and phenolic compounds are one of the most important and promising groups of biologically active substances of these plants.
The aim. The aim of the work was to conduct a comparative study of the phenolic compounds of the herb of Betonica L. genus species of flora of Ukraine.
Materials and methods. The object of the study was the herb of Betonica peraucta and Betonica brachydonta harvested in the phase of mass flowering of the plant in Ivano-Frankivsk region. The study of phenolic compounds was carried out by paper chromatography, HPLC and spectrophotometry.
Results. 7 components of tannins, 4 flavonoids, 5 hydroxycinnamic acids, 2 coumarins were identified and quantified by HPLC in the studied raw material. The quantitative content of the main groups of phenolic compounds in the herb of Betonica peraucta and Betonica brachydonta was determined by the method of absorption spectrophotometry: polyphenols – 5.96 % and 4.82 %, tannins – 1.62 % and 0.68 %, flavonoids – 2.07 % and 1.13 %, hydroxycinnamic acids – 7.01 % and 3.58 %, respectively.
Conclusions. As a result of the conducted studies it was found that the content of phenolic compounds in the herb of Betonica peraucta is significantly higher than in the herb of Betonica brachydonta. Therefore, this species is promising for further research and creation of new drugsВиды рода Буквица широко распространены на территории Украины и содержат различные группы биологически активных веществ: гидроксикоричные кислоты, флавоноиды, танины, иридоиды, терпеноиды, стероиды, эфирное масло, органические кислоты, витамин К, азотсодержащие соединения, фенилэтаноидные гликозиды. Виды рода Буквица проявляют широкий спектр фармакологической активности (противовоспалительное, антиоксидантное, желчегонное, мочегонное, успокаивающее, противоопухолевое, гипотензивное и др.) и именно фенольные соединения являются одной из важнейших и перспективных групп биологически активных веществ этих растений.
Цель. Целью исследования было провести сравнительное изучение фенольных соединений травы видов рода Буквица флоры Украины.
Материалы и методы. Объектом исследования была трава буквицы преувеличенной и буквицы короткозубой, заготовленная в фазу массового цветения растения в Ивано-Франковской области. Исследование фенольных соединений проводили методами бумажной хроматографии, ВЭЖХ и спектрофотометрии.
Результаты. Методом ВЭЖХ в исследуемом сырье было идентифицировано 7 компонентов танинов, 4 флавоноида, 5 гидроксикоричных кислот, 2 кумарина и установлено их количественное содержание. Количественное содержание основных групп фенольных соединений в траве буквицы преувеличенной и буквицы короткозубой определяли методом абсорбционной спектрофотометрии: полифенолы – 5,96 % и 4,82 %, танины – 1,62 % и 0,68 %, флавоноиды – 2,07 % и 1,13 %, гидроксикоричные кислоты - 7,01 % и 3,58 % соответственно.
Выводы. В результате проведенных исследований было установлено, что содержание фенольных соединений в траве буквицы преувеличенной значительно выше, чем в траве буквицы короткозубой. Поэтому именно этот вид является перспективным для дальнейшего исследования и создания новых лекарственных средствВиди роду Буквиця широко розповсюджені на території України та вміщують різні групи біологічно активних речовин: гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, таніни, іридоїди, терпеноїди, стероїди, ефірну олію, органічні кислоти, вітамін К, азотовмісні сполуки, фенілетаноїдні глікозиди. Види роду Буквиця проявляють широкий спектр фармакологічної активності (протизапальну, антиоксидантну, жовчогінну, сечогінну, заспокійливу, протипухлинну, антигіпертензивну та ін.) і саме фенольні сполуки є однією з найважливіших та перспективних груп біологічно активних речовин цих рослин.
Мета. Метою дослідження було провести порівняльне вивчення фенольних сполук трави видів роду Буквиця флори України.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження була трава буквиці перебільшеної та буквиці короткозубої, заготовлена у фазу масового цвітіння рослини в Івано-Франківській області. Дослідження фенольних сполук проводили методами паперової хроматографії, ВЕРХ та спектрофотометрії.
Результати. Методом ВЕРХ у досліджуваній сировині було ідентифіковано 7 компонентів танінів, 4 флавоноїди, 5 гідроксикоричних кислот, 2 кумарини та встановлено їх кількісний вміст. Кількісний вміст основних груп фенольних сполук у траві буквиці перебільшеної та буквиці короткозубої визначали методом абсорбційної спектрофотометрії: поліфеноли – 5,96 % та 4,82 %, таніни – 1,62 % та 0,68 %, флавоноїди – 2,07 % та 1,13 %, гідроксикоричні кислоти – 7,01 % та 3,58 % відповідно.
Висновки. В результаті проведених досліджень було встановлено, що вміст фенольних сполук у траві буквиці перебільшеної значно вищий, ніж у траві буквиці короткозубої. Тому саме цей вид є перспективним для подальшого дослідження та створення нових лікарських засобі
Implementing European standards in the ESP curriculum for students of non-linguistic specialities in Ukrainian universities
No full textThe article presents the current tendencies in teaching English for Specific Purposes (ESP) for students of nonlinguistic specialities in the European context. The author analyses the requirements of English language proficiency set by the Common European Framework of Reference for Languages (CEFR), in the context of European integration processes. The National ESP Curriculum for Universities (2005) focuses on the necessity to acquire professional and functional communicative competence in English by the graduates, providing an opportunity for effective functioning in a professional environment. The current challenges in the ESP field in Ukraine are caused by the integration of the Ukrainian education system into the international academic community. The present situation of ESP teaching, learning and assessment does not satisfy the needs of students of non-linguistic specialities in Ukrainian higher educational institutions. The author discusses the idea of incorporating international English tests, such as FCE, CAE, IELTS and TOEFL in a higher education environment in Ukraine as a part of teaching ESP. The possibility of gaining the international experience in the field of certification and evaluation of students’ English language proficiency level in accordance with the European requirements and criteria will help future specialists to develop their professional foreign language competence. The improvement and development of new forms and methods of ESP training and assessment in accordance with CEFR will give an opportunity for students to succeed in the competitive job market in the future
Дослідження компонентного складу ефірних олій з сировини Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.)
No full textPentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.) is one of the most common species in Eurasia. There are about 150 known varieties of Pentaphylloides fruticosa, which are used as an ornamental plant. The content of tannins, polyphenols, flavonoids, and macro- and microelements was detected and determined in the above-ground part of some varieties of Pentaphylloides fruticosa. Studies on the content and composition of essential oils have not been conducted.
The aim. The aim of the work was to study the quantitative composition and identification of components of essential oil from raw materials Pentaphylloides fruticosa.
Materials and methods. Hydrodistillates obtained from dried raw materials of Pentaphylloides fruticosa, collected from different growing sites in Ivano-Frankivsk and Vinnytsia regions (Ukraine), were analyzed by gas chromatography-mass spectrometry.
Research results. Up to 91 essential oil components were identified and quantified in the studied raw materials. The content of essential oils was from 0.52 to 3.11 mL/kg, depending on the type of raw material. The predominant essential oil compounds in the raw material of Pentaphylloides fruticosa were linalool, geraniol, (E)-β-damascenone, (E)-geranylacetone, (E)-β-ionone, L-β-elemene, germacrene D, hexahydrofarnesyl acetone, phytol, benzyl benzoate. The largest amount of essential oil components was found in shoots with yellow flowers of Pentaphylloides fruticosa. The results of the study revealed strong positive correlation links (> 0.9) between such pairs of compounds as L-carvone and hexahydrofarnesyl acetone, benzyl benzoate and 1,2-diphenoxyethane; L-β-pinene and α-muurolene, L-β-pinene and hexahydrofarnesyl acetone; L-bornyl acetate and L-β-elemene, L-bornyl acetate and benzyl benzoate, L-bornyl and 1,2-diphenoxyethane, D-limonene and eucalyptol, L-β-pinene and L-carvone.
Conclusions. In connection with the obtained research results and the identification of such compounds as linalool, geraniol, (E)-β-damascenone, (E)-geranylacetone, (E)-β-ionone, germacrene D, phytol, benzyl benzoate, it is advisable to further study the species Pentaphylloides fruticosa, its pharmacological activity and possibilities for further application in medicinePentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.) – один з найпоширеніших видів в Євразії. Відомо близько 150 сортів Pentaphylloides fruticosa, які використовують як декоративну рослину. У деяких сортів Pentaphylloides fruticosa у надземній частині виявлено та визначено вміст дубильних речовин, поліфенолів, флавоноїдів, макро- та мікроелементів. Досліджень вмісту і складу ефірної олії не проводилося.
Мета. Метою роботи було вивчення кількісного складу та ідентифікація компонентів ефірної олії із сировини Pentaphylloides fruticosa та виявлення особливостей її накопичення.
Матеріали та методи. За допомогою газової хромато-мас-спектрометрії на хроматографі Agilent 6890/5973 GCMS з керуванням мас-спектрометричними детекторами (MSD) Chemstation проаналізовано гідродистиляти, отримані з висушеної сировини (пагони, листя та квітки) Pentaphylloides fruticosa, зібраної з різних місць зростання в Івано-Франківській та Вінницькій областях (Україна).
Результати. У досліджуваній сировині було ідентифіковано та кількісно визначено до 91 компоненту ефірної олії. Вміст ефірних олій становив від 0,52 до 3,11 мл/кг залежно від виду сировини. Переважаючими сполуками ефірної олії в сировині Pentaphylloides fruticosa були ліналоол, гераніол, (Е)-β-дамасценон, (Е)-геранілацетон, (E)-β-іонон, L-β-елемен, гермакрен Д, гексагідрофарнезил ацетон, фітол, бензилбензоат. Найбільшу кількість ефіроолійних компонентів виявлено у пагонах з жовтими квітками Pentaphylloides fruticosa. В результатах проведеного дослідження виявлено сильні позитивні кореляційні зв’язки (>0,9) між такими парами сполук як: L-carvone та hexahydrofarnesyl acetone, benzyl benzoate та1,2-diphenoxyethane; L-β-pinene та α-muurolene, L-β-pinene та hexahydrofarnesyl acetone; L-bornyl acetate та L-β-elemene, L-bornyl acetate та benzyl benzoate, L-bornyl та 1,2-biphenoxyethane, D-limonene та eucalyptol, L-β-pinene та L-carvone.
Висновки. У зв’язку з отриманими результатами досліджень та виявленням таких сполук, як ліналоол, гераніол, (Е)-β-дамасценон, (Е)-геранілацетон, (E)-β-іонон, гермакрен Д, фітол, бензилбензоат доцільним є подальше вивчення виду Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz, його фармакологічної активності та можливостей подальшого застосування. в медицин
Phytochemical Research and Screening of Pharmacological Activity in <i>Eryngium planum</i> L. Herb Extracts
No full textSpecies of the genus Eryngium L. of the Apiaceae family are successfully used in folk medicine in various countries worldwide, but they are hardly implemented in official medicinal and pharmaceutical practices. Therefore, it is advisable to conduct phytochemical and pharmacological research in E. planum L. herb extracts to develop and implement new phytomedicines based on this raw material. Purified water, and 40% and 70% ethanol were used for obtaining soft extracts. A total of seven hydroxycinnamic acids, six flavonoids, and three tannin metabolites were identified and quantified in the E. planum extracts by HPLC. These extracts were characterized as practically non-toxic medicines (V toxicity class, LD50 > 5000 mg/kg). The hepatoprotective activity of the E. planum extracts has been established. They were affected to reduce serum thiobarbituric acid (TBA) levels by 29.3%, 31.5%, and 32.4%, respectively, compared to untreated animals and in liver homogenate by 59.5%, 65.4%, and 66.8%, respectively. The alanine transaminase (ALT) activity decreased by 26.9%, 30.8%, and 33.8%, respectively. The aspartate transaminase (AST) activity decreased by 23.9%, 25.7%, and 30.5%, respectively. The sedative activity of E. planum extracts was studied for the first time. The 70% ethanol extract has the most pronounced sedative effect due to a significant decrease in motor activity (by 2.4 times compared to the control group) in the «Open Field test» and reduction in concern in the «Cube tests», «Raised Cross Maze», and “Black and White Camera”. This extract also demonstrates a moderate antibacterial effect against gram-positive microorganisms (8–10 mm), including staphylococci, streptococci, and bacilli. These results provide a foundation for further preclinical and clinical studies of the dry extract of E. planum herb (extractant: 70% ethanol) to integrate it into modern medical practice and develop new supplements
<i>Melampyrum nemorosum</i> L. Herb Extracts: Phytochemical Composition and Screening of Pharmacological Activities
No full textIn folk medicine, species of the genus Melampyrum (Orobanchaceae) have traditionally been used to treat dermatological conditions, neuralgia, rheumatism, and wounds. M. nemorosum L. possesses a diverse chemical profile that supports its therapeutic potential. This study aimed to investigate its principal biologically active compounds and to evaluate the antimicrobial, anti-inflammatory, haemostatic, and wound-healing activities of aqueous-ethanolic extracts (40% ethanol (MN40) and 70% ethanol (MN70)) of M. nemorosum herb. Nineteen phenolic compounds were identified in the extracts, including phenolic acids, hydroxycinnamic acids, flavonoids, and tannin metabolites. At a dose of 100 mg/kg, the extracts exhibited anti-inflammatory activity in the formalin-induced paw oedema model. Haemostatic effects were demonstrated by reductions in bleeding time by 38.5% (MN40) and 45.5% (MN70). Both extracts significantly accelerated wound healing, with MN70 showing the most pronounced effect: achieving 97.8% wound closure by day 11 and complete healing by day 13. Additionally, both extracts demonstrated antimicrobial activity, with MN70 being the most effective across all tested parameters. These findings reported here for the first time for this plant support the potential of M. nemorosum herb extracts for further preclinical and clinical development as a multifunctional phytotherapeutic agent
Компонентний склад ефірної олії квіток вероніки довголистої, вероніки сивої та вероніки колоскової
No full textIn the Ukrainian flora, species of Veronica L. genus (Plantaginaceae Juss.) are classified into 8 sections. The phytochemical research into secondary metabolites of Veronica L. genus most related to the study of phenolic compounds and iridoids, while terponoids of these species need further research. The chemical profiles of V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L. of Ukrainian flora are poorly studied. Phenolic acids, hydroxycinnamic acids, coumarins, flavonoids, tannins, iridoids, saponins, amino acids and organic acids have been reported for these species. Herbs harvested during the flowering stage are often used in the pharmaceutical industry, so the research into chemical composition of essential oils from Veronica species flowers are urgent.
The aim of this study was a comparative GC/MS study of the chemical composition of essential oils from V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L. flowers of Ukrainian flora.
Materials and methods. The objects of the research were flowers of Veronica spp. of Pseudolysimachium W.D.J. Koch section, namely V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L., harvested in the Botanical Garden of V. N. Karazin Kharkiv National University. The study of the chemical composition of essential oils was carried out by chromatography mass spectrometry on a 6890N MSD/DS Agilent Technologies chromatograph (USA) with a 5973N mass spectrometric detector. The components of essential oils were identified by comparison of the retention indices and mass spectra of phytochemicals in the studied essential oils with the data of NIST02 mass spectral library. The quantification of substances in the raw materials was carried out in comparison with a standard sample of menthol.
Results. As a result, 72 compounds were detected and quantified. The total content of essential oil in V. longifolia L. flowers was 0.17 % (39 components), the following compounds dominated: benzoacetaldehyde – 8.05, squalene – 5.17, palmitic acid – 15.73, butyl phthalate – 7.18. The total content of essential oil in V. incana L. flowers was 0.15 % (43 components), the following compounds prevailed: squalene 20.47, fatty acids, namely palmitic – 26.88, palmitoleic – 17.15, oleic – 11.61. The total content of the essential oil in V. spicata L. flowers was 0.11 % (43 components), the following compounds dominated: squalene – 5.53, fatty acids: palmitic – 22.78, linoleic – 6.72, carbohydrates: heptacosan – 12.27, hexacosan – 7.45. Among the identified compounds, mono-, norsesqui-, sesqui-, di- and triterpenoids, their oxidation products (aromatic compounds, aldehydes and alcohols, ketones), fatty acids, hydrocarbons and their derivatives were detected.
Conclusions. The chemical composition of essential oils from flowers of V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L. from Ukrainian flora was first studied by means of chromatography mass spectrometry. The yield of essential oil from V. longifolia L. flowers is higher (0.17 %) compared to those from flowers of V. incana L. (0.15 %) and V. spicata L. (0.11 %). Among the identified compounds terpenoids, aromatic compounds, their oxidation products, fatty acids and their esters, hydrocarbons were detected.
The study of biologically active substances in essential oils from Veronica species flowers expands the scientific data on the chemical composition of these species and gives background for the further development of medicinal products, their standardization and understanding of their pharmacological activityВиди роду Вероніка (Veronica L.) родини Подорожникові (Plantaginaceae Juss.) флори України згруповані у 8 секцій. Фітохімічні дослідження вторинних метаболітів роду Veronica L. найбільш пов’язані з вивченням фенольних сполук та іридоїдів, тоді як терпоноїди цих видів майже не вивчені. Хімічні профілі V. longifolia L., V. incana L. та V. spicata L. флори України вивчені слабо. Повідомлялося про фенольні кислоти, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, іридоїди, сапоніни, амінокислоти та органічні кислоти цих видів. У фармації часто використовують траву заготовлену підчас цвітіння, тому дослідження хімічного складу ефірної олії квіток видів роду вероніка є актуальним.
Мета. Метою цього дослідження було порівняльне дослідження хімічного складу ефірних олій квіток V. longifolia L., V. incana L. та V. spicata L. флори України за методом ГХ-МС.
Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – квітки видів секції Pseudolysimachium W.D.J. Koch: в. довголистої (Veronica longifolia L.), в. сивої (Veronica incana L.) та в. колоскової (Veronica spicata L.), заготовлені у ботанічному саду Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Дослідження терпеноїдів проводили методом хромато-мас-спектрометрії на хроматографі 6890N MSD/DS Agilent Technologies (USA) з мас-спектрометричним детектором 5973N. Компоненти ефірних олій визначали за результатами порівняння індексів утримання, мас-спектрів хімічних речовин, отриманих в процесі хроматографування, які входять до складу досліджуваної суміші, з даними бібліотеки мас-спектрів NIST02. Кількісне визначення вмісту речовин у сировині проводили в порівнянні зі стандартним зразком ментолу.
Результати. У результаті дослідження виявлено та встановлено вміст 72 сполук. Загальний вміст ефірної олії в квітках V. longifolia L. становив 0,17 % (39 компонентів), у якому переважали такі сполуки: бензоацетальдегід – 8,05, сквален – 5,17, пальмітинова кислота – 15,73, бутилфталат – 7,18. Загальний вміст ефірної олії в квітках V. incana L. становив 0,15 % (43 компоненти), в якій переважали такі сполуки: сквален 20,47, жирні кислоти, а саме пальмітинова – 26,88, пальмітолеїнова – 17,15, олеїнова – 11,61. Загальний вміст ефірної олії в квітках V. spicata L. становив 0,11 % (43 компоненти), в якому переважали такі сполуки: сквален – 5,53, жирні кислоти: пальмітинова – 22,78, лінолева – 6,72, вуглеводи: гептакозан – 12,27, гексакозан - 7,45. Серед ідентифікованих сполук – моно-, норсескві-, сескві-, ди- та тритерпеноїди, продукти їх окиснення (ароматичні сполуки, альдегіди та спирти, кетони), жирні кислоти, вуглеводні та похідні сполук цих класів.
Висновки. Вперше методом хромато-мас-спектрометрії досліджено хімічний склад ефірних олій квіток V. longifolia L., V. incana L. та V. spicata L. флори України. Вихід ефірної олії з квіток V. longifolia L. вищий (0,17 %) порівняно з квітками V. incana L. (0,15 %) та V. spicata L. (0,11 %). Серед ідентифікованих сполук виявлено терпеноїди, ароматичні сполуки, продукти їх окиснення, жирні кислоти та їх ефіри, вуглеводні.
Вивчення біологічно активних речовин в ефірних оліях квіток вероніки розширює наукові дані про хімічний склад цих видів і створює передумови для подальшої розробки лікарських засобів, їх стандартизації та розуміння їх фармакологічної активност
