5 research outputs found
Capital or Encumbrance: How to Create an Economic Miracle with Russia's Ageing Population
No full text“Do i have the right to lead?“ identity work of emerging Russian business leaders in a leadership development programme
No full textHorwitz, Frank - Associate SupervisorThrough a qualitative study of 30 Russian managers and entrepreneurs who
graduated from an 18-month Master of Business Administration Programme
(MBA) in Moscow, Russia, the research answers two questions: (1) what does
leadership mean in the Russian context as described by emerging Russian
business leaders? and (2) how do these leaders develop their leadership identity
within a leadership development programme? Key research findings reveal that
perceptions about effective leadership in Russia are changing, presumably due
to a generational shift, and that the leadership identity work in a leadership
development programme is fuelled by participants' efforts to promote their leader
efficacy. The thesis contributes to social identity theory, implicit leadership theory,
and identity theory. Social identity theory is enriched by proposing specific
characteristics of Russian leadership identity and describing the challenges
emerging Russian leaders face because of conflicting leadership prototypes for
self-to-leader comparison. Implicit leadership theory benefits from the evidence
that perceptions about Russian leadership characteristics are changing;
emerging business leaders prefer a more participative, humane oriented,
transformational approach over a transactional, directive and authoritarian one.
Finally, identity theory is strengthened by establishing a link between leader
efficacy and leadership identity work and by proposing a process model of leader
efficacy development and leadership identity work within an educational
programme. The study also indicates avenues for further research.Doctor of Business Administratio
“We are not like them”. The generational shift in leadership perceptions in an emerging market
No full textThis study examines the evolving leadership identity among a new generation of Russian business leaders, challenging the temporal stability of static cross-cultural frameworks. Based on qualitative interviews with 30 MBA graduates in Moscow, Russia, the findings propose a model of hybrid leadership characterized by confidence, result-driven inspiration, relational care and ingenious concept of otvetstvennost (ownership and moral responsibility). The research reveals a significant shift in leadership perceptions, where emerging leaders favor participative, humane-oriented, and transformational leadership styles over traditional authoritarian approaches. However, this transition is marked by a sociolinguistic tension: a persistent reluctance to internalize the term “leader” despite demonstrating leadership behaviors. This generational shift is theorized as an identity struggle between entrenched national prototypes and global managerial exemplars. The implications suggest that leadership development in transitional economies functions as an “identity laboratory,” requiring programs that reconcile local cultural nuances with evolving global standards.International Journal of Cross Cultural Managemen
Традиції та новації інтерпретації юридичних фактів
No full textPurpose: theoretical development of the definition of a legal fact by considering traditional and modern approaches to understanding the concept and essence of this legal phenomenon. Nature, place and role of legal facts have been defined on the basis of the analysis of various scientific ideas about the evolution of legal facts. Methods: the use of the dialectical method of scientific knowledge and abstraction method allowed to analyze the content of the concept under study, to distinguish the main, most significant features and properties of legal facts that differentiate them from other social phenomena and distinguish them between legal ones. The functions of legal facts, their system-forming and regulatory potential for a legal system, as well as socio-economic significance in the process of transformation of social life have been defined with the help of the system-structural method and method of generalization. Results: the results of the scientific research prove the specificity of legal facts, which consists in the fact that they are phenomena of socio-legal reality and have material and normative components. Generalization of the features of a legal fact and research of its definition made it possible to determine a legal fact as an individual legal model of social circumstances, which is fixed in a certain legal way, serves as the basis for the emergence and functioning of legal relations, as well as the specification of the subjective rights and obligations of the participants in these relations. Simultaneous reflection of four planes – actual, personal, normative and communicative – reveals the content of legal facts more fully in this definition. Discussion: powerful development of the philosophy of law, the philosophical basis of various legal sciences and the directions of interdisciplinary research in the last decades requires further scientific understanding of legal facts using the philosophical approaches inherent in phenomenology, hermeneutics, praxeology and other philosophical systems. Thus, the necessity of working out of the corresponding methodological tools, which, taking into account the double legal and social nature of legal facts, would cover a considerable range of different scientific approaches, methods, methodological principles, etc., is actualized.Цель: теоретическая разработка дефиниции юридического факта путем рассмотрения традиционных и современных подходов к пониманию понятия и сущности данного правового явления. На основе анализа различных научных представлений об эволюции юридических фактов выяснено их природу, место и роль в системе правового регулирования общественных отношений. Методы: использование диалектического метода научного познания и метода абстрагирования позволило проанализировать содержание исследуемого понятия, выделить основные, существенные признаки и свойства юридических фактов, которые отличают их от других социальных явлений и выделяют из числа правовых. С помощью системно-структурного метода и метода обобщения определены функции юридических фактов, исследовано их системообразующий и регулирующий потенциал для правовой системы, а также социально-экономическую значимость в процессе трансформации общественной жизни. Результаты: результаты научного поиска доказывают специфику юридических фактов, которая заключается в том, что они, будучи явлениями социально-правовой действительности, имеют материальную и нормативную составляющие. Обобщение признаков юридического факта и исследований его дефиниции позволило определить юридический факт как индивидуальную юридическую модель социальных обстоятельств, которая зафиксирована определенным юридическим способом, служит основанием появления и функционирования правоотношений, а также конкретизации субъективных прав и обязанностей участников этих отношений. Одновременное отображение в данном определении четырех плоскостей: фактической, персонативной, нормативной и коммуникативной, более полно раскрывает содержание юридических фактов. Обсуждение: мощное развитие в последние десятилетия философии права, философских оснований различных юридических наук и направлений междисциплинарных исследований требует дальнейшего научного осмысления юридических фактов с использованием философских подходов, присущих феноменологии, герменевтике, праксеологии и другим философским системам. Тем самым актуализируется необходимость разработки соответствующего методологического инструментария, который учитывая двойную социально-правовую природу юридических фактов, охватывал бы значительный круг различных научных подходов, методов, методологических принципов и т.п.Мета: теоретична розробка дефініції юридичного факту шляхом розгляду традиційних і сучасних підходів до розуміння поняття та сутності даного правового явища. На основі аналізу різних наукових уявлень про еволюцію юридичних фактів з’ясовано їх природу, місце та роль в системі правового регулювання суспільних відносин. Методи: використання діалектичного методу наукового пізнання та методу абстрагування дозволило проаналізувати зміст досліджуваного поняття, виокремити основні, найістотніші ознаки та властивості юридичних фактів, які відрізняють їх від інших соціальних явищ і виділяють з числа правових. За допомогою системно-структурного методу та методу узагальнення визначено функції юридичних фактів, досліджено їх системоутворюючий та регулюючий потенціал для правової системи, а також соціально-економічну значимість в процесі трансформації суспільного життя. Результати: результати наукового пошуку доводять специфіку юридичних фактів, яка полягає у тому, що вони є явищами соціально-правової дійсності та мають матеріальну і нормативну складові. Узагальнення ознак юридичного факту та досліджень його дефініції дало можливість визначити юридичний факт як індивідуальну юридичну модель соціальних обставин, яка зафіксована певним юридичним способом, слугує підставою появи та функціонування правовідносин, а також конкретизації суб’єктивних прав і обов’язків учасників цих відносин. Одночасне відображення у даному визначенні чотирьох площин: фактичної, персонативної, нормативної та комунікативної, більш повно розкриває зміст юридичних фактів. Обговорення: потужний розвиток в останні десятиліття філософії права, філософських підстав різних юридичних наук та напрямів міждисциплінарних досліджень потребує подальшого наукового осмислення юридичних фактів з використанням філософських підходів властивих феноменології, герменевтиці, праксеології та іншим філософським системам. Тим самим актуалізується необхідність розробки відповідного методологічного інструментарію, який враховуючи подвійну соціально-правову природу юридичних фактів, охоплював би значне коло різних наукових підходів, методів, методологічних принципів тощо
