1,739,312 research outputs found
Анатомы - лечащие врачи папства (обзор литературы)
No full textСтаття присвячена анатомам, які були особистими лікарями Пап Римських у різний час:
М. Р. Коломбо (1515-1559), Г. Б. Канано (1515-1579), Г. C. Аранзі (1530-1589), К. Варолій (1543-
1575), А. Чезальпіно (1525-1603), М. Мальпігі (1628-1694), Дж. M. Ланцізі (1654-1720) та
Дж. Флайяні (1739-1808). Подається інформація про їх внесок у розвиток медицини та короткі
біографічні данні.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31507Статья посвящена анатомам, которые были лечащими врачами Пап Римских в разные годы:
М. Р. Коломбо (1515-1559), Г. Б. Канано (1515-1579), Г. C. Аранзи (1530-1589), К. Варолий (1543-
1575), А. Чезальпино (1525-1603), М. Мальпиги (1628-1694), Дж. M. Ланцизи (1654-1720) и
Дж. Флайяни (1739-1808). Рассказывается об их вкладе в развитие медицины и короткие
биографические данные.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31507Article is about anatomists, who were papal physicians: M.R. Colombo (c.1515-1559),
G.B. Canano (1515-1579), G.C. Aranzi (1530-1589), C. Varolio (1543-1575), A. Cesalpino (1525-
1603), M. Malpighi (1628-1694), G.M. Lancisi (1654-1720) and G. Flaiani (1739-1808). Their
contribution into anatomy and brief biographical information are given.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3150
I codici in scrittura latina di Alessandro Farnese (1520-1589) a Caprarola e al Palazzo della Cancelleria nel 1589
No full textThis article analyses the contents of the manuscripts in Latin
script found at the Villa Farnese of Caprarola and the Palazzo della
Cancelleria of Rome at the death of Cardinal Alessandro Farnese
(1520-1589). They were inventoried by Claudio Tobalducci, librarian
to the Cardinal; the inventories were edited by Francois Fossier.
Although the manuscript collections seem neither organic nor systematically
constituted by the Cardinal (the volumes were mainly
borrowed from the great Farnese library in the Palazzo Farnese in
Rome), the manuscripts were used by the Cardinal in the last years
of his life. They shed light on at least some of the personal interests
of this important ecclesiastical, political and cultural figure at
the end of his long career.Questo articolo esaminerà il contenuto dei codici in scrittura latina
presenti alla Villa Farnese di Caprarola e al Palazzo della
Cancelleria nel 1589, registrati nell’inventario steso alla morte di
Cardinal Alessandro Farnese (1520-1589) dal bibliotecario Claudio
Tobalducci ed edito da François Fossier. Anche se le raccolte qui
studiate non sembrano organiche né proprie al Cardinale (si tratta
in linea di massima di volumi tolti alla grande biblioteca farnesiana
conservata al Palazzo Farnese), consistono di codici che,
per ragioni diverse, furono utilizzati dal Cardinale a un momento
determinato poco prima della morte. Contribuiscono dunque a
una ricostruzione almeno parziale degli interessi personali di questa
importantissima figura ecclesiastica, politica e culturale negli
ultimi anni di vita.peerReviewe
La tragédie à l’époque d’Henri III (1586-1589)
No full textIl volume comprende le seguenti edizioni :
* Philone, Adonias (1586) a cura di Rosanna Gorris Camos e Anna Bettoni
* P. Matthieu, Vasthi (1589) a cura di Anna Bettoni
* P. Matthieu, Aman (1589) a cura di Régine Reynolds Cornell e Mariangela Miotti
* P. Matthieu, La Guisiade (1589) a cura di Mariangela Miotti con la collaborazione di Tran-Thi-Chat-Thiet e di Gabriela Cultrer
Memento homo, quia cinis es. Ex meipso renascor
No full textBarcelona [1575-1589]Associat a altres impressors durant la seva vida, Claudi Bornat, Joan Fornòs, la vídua de Montpezat, Joan Pau Manescal, Damià Bages i Arnau Garric. Després de la seva mort, el seu nom apareix encara en impresos a càrrec dels seus successors, Vicenta, la seva esposa, juntament amb el seu segon marit Jeroni MargaritEl Fènix sobre flame
Spis dworzan Zygmunta III Wazy z 13 lutego 1589 roku
No full textThis edition presents the list of courtiers of Sigismund III Vasa from February 13, 1589; a document previously unknown to historians. It is a significant source not only because of the information it contains but even more so when compared with the ordinance of the court of Sigismund III from May 1589. The presented list of courtiers can be regarded as complementary to the document issued three months later, which was the first in the history of the Polish court to formally define the structure of this institution.A comparison of both sources yields several key observations. First, the list from February includes 121 more individuals than the ordinance. Second, it contains a significantly larger group of gentlemen at arms with eight horses, trukczaszych (cupbearers), secretaries, and chamberlains. These and other issues raise questions regarding, among other things, the court structure and personnel fluctuations in the early years of Sigismund III Vasa’s reign
Memento homo, quia cinis es. Ex meipso renascor
No full textBarcelona [1575-1589]Associat a altres impressors durant la seva vida, Claudi Bornat, Joan Fornòs, la vídua de Montpezat, Joan Pau Manescal, Damià Bages i Arnau Garric. Després de la seva mort, el seu nom apareix encara en impresos a càrrec dels seus successors, Vicenta, la seva esposa, juntament amb el seu segon marit Jeroni MargaritEl Fènix sobre flames emmarcat dins orla amb putti i animals fantàstics. A la part superior filacteri amb inscripció: Crutamini scripturas quoniam illae sunt quae testimonium peribent de me. Io. V.
La Tragédie à l'époque d'Henri III (1589)
No full textMatthieu, Clytemnestre, 1589 - par Mariangela Miotti et Monia Mezzetti
Perrin, Sichem Ravisseur, 1589 - par Giovanna Melis†, Nerina Clerici Balmas et Anna Bettoni
Favre , Les Gordians et Maximins,1589 - par Jean Balsam
The Receipt BGU VII 1589
Get PDFBGU VII, 1589 (Philadelphia, 166/7 A.D.) in an intermediate receipt (antisymbolon). The nomographos is no tax collector.BGU VII, 1589 (Philadelphie, 166/7 p.C.) est une quittance intermédiaire (antisymbolon). Le nomographe n'est pas un collecteur de tax
Lutsk Tribunal Activities (1578-1589)
No full textУ статті аналізується діяльність Луцького Трибуналу як апеляційної судової інстанції Волинського
воєводства в період 1578-1589 р.р. Факт створення і функціонування Луцького трибуналу, який виступав найвищою
апеляційною інстанцією для міських судів, а також позовів шляхти свідчить про факт збереження значної долі
самостійності та відокремленості місцевої громади, яка не піддавалась полонізації після Люблінської унії 1569 р..
Юрисдикція цієї апеляційної інстанції поширювалась на Волинське, Брацлавське, Київське воєводства і в своїй
судовій діяльності використовувала не польські закони, а Литовські статути, в першу чергу Волинський 1566 р. та
Новий Литовський Статут 1588 р.. Важливим є також факт ведення судового діловодства староруською мовою, що
підтверджує вище викладену тезу про автономію правової системи українських воєводств у складі Речі Посполитої
після Люблінської унії. Луцький Трибунал припинив своє існування в 1589 році, коли апеляційною інстанцією для
Волинського, Брацлавського і Київського воєводств став Головний Люблінський Трибунал. The article analyzes the Lutsk Tribunal
Activities as an appeal court of Volyn province in the period of 1578-1589. The establishment and operation of
Lutsk Tribunal, which acted as the highest instance for municipal courts and also for the lawsuits of nobility,
testifies to the fact of preserving a significant share of self-reliance and independence of the local community
that resisted the processes of Polonization after Lublin Union 1569. The jurisdiction of this of appeal
instance spread over Volyn, Bratslav, Kyiv voivodeships and in its activities was guided not by Polish laws
but used Lithuanian Statutes, predominantly the Volynian (1566) and New Lithuanian Statute of 1588. The
author lays emphasis on the conducting record keeping in Old Russian language that confirm the abovementioned
idea about autonomy of legal system in the Ukrainian voivodeships within Rzecz Pospolita after
Lublin Union 1569. Lutsk Tribunal ceased existence in 1589, when the Main Lublin Tribunal had become
the highest appeal instance for Volyn, Bratslav and Kyiv voivodeships
- …
