Vernadsky National Library of Ukraine
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)Not a member yet
200506 research outputs found
Sort by
Управління змінами як інструмент сталого розвитку туристичних організацій в Україні в контексті європейської інтеграції
No full textThe development of the tourism sector is one of the key factors of economic growth and Ukraine’s integration into the European space. Tourism performs not only an economic but also a socio-cultural function, contributing to the formation of a positive national image and the promotion of intercultural dialogue. In the context of the crisis challenges of recent years – the COVID-19 pandemic and the full-scale war – issues of effective management and change management in tourism organization have become particularly relavant. The purpose of the article is to analyze the characteristics of adaptation processes in Ukrainian tourism organizations during 2020–2023, identify key directions of transformation, and determine prospects for further development in the context of European integration. The paper outlines the theoretical foundations of change management presented in the works of foreign and domestic scholars (K. Lewin, J. Kotter, Z. Bauman, J. Baudrillard, J. Urry, V. Kyfiak, O. Liubitseva, etc.). It is noted that the modern tourist combines the desire for comfort and safety with the need for new experiences, which creates a balance between authenticity and convenience and influences the managerial strategies of tourism companies. A statistical analysis of tourism development is presented: in 2020, international arrivals declined by 74%; in 2022–2023, recovery reached 65–84% of the 2019 level. In Ukraine, in 2023, employment in the hotel and restaurant sector decreased to 61.5 thousand persons, while the balance of enterprises declined by more than UAH 4 billion compared to 2021. The article demonstrates that the key adaptation mechanisms included digitalization (online platforms, CRM systems, mobile applications), reorientation toward domestic tourism (its share increased to 65–70%), marketing innovations, human resource transformations, and flexible employment models. At the same time, unresolved problems were identified: workforce losses, insufficient financial support for small and medium-sized enterprises, and a weak institutional framework. In the post-war recovery perspective, priority areas of change management include infrastructure modernization, development of domestic tourism as an economic and social resource, digital transformation, and the formation of a positive international image of the state. The experience of EU countries, particularly Romania, proves the effectiveness of integrated strategies that combine institutional support, public-private partnerships, and innovative management practices.Розвиток туристичного сектору є одним із ключових факторів економічного зростання та інтеграції України в європейський простір. Туризм виконує не лише економічну, а й соціально-культурну функцію, сприяючи формуванню позитивного національного іміджу та просуванню міжкультурного діалогу. У контексті кризових викликів останніх років – пандемії COVID-19 та повномасштабної війни – питання ефективного управління та управління змінами в туристичній організації набули особливої актуальності. Метою статті є аналіз особливостей адаптаційних процесів в українських туристичних організаціях протягом 2020–2023 років, визначення ключових напрямків трансформації та визначення перспектив подальшого розвитку в контексті європейської інтеграції. У статті викладено теоретичні основи управління змінами, представлені в працях зарубіжних та вітчизняних науковців (К. Левін, Дж. Коттер, З. Бауман, Ж. Бодрійяр, Ж. Уррі, В. Кифяк, О. Любіцева та ін.). Зазначається, що сучасний турист поєднує прагнення до комфорту та безпеки з потребою в нових враженнях, що створює баланс між автентичністю та зручністю та впливає на управлінські стратегії туристичних компаній. Представлено статистичний аналіз розвитку туризму: у 2020 році кількість міжнародних прибуттів скоротилася на 74%; у 2022–2023 роках відновлення досягло 65–84% від рівня 2019 року. В Україні у 2023 році зайнятість у готельно-ресторанному секторі зменшилася до 61,5 тис. осіб, тоді як залишки підприємств скоротилися більш ніж на 4 млрд гривень порівняно з 2021 роком. У статті показано, що ключовими механізмами адаптації були цифровізація (онлайн-платформи, CRM-системи, мобільні додатки), переорієнтація на внутрішній туризм (його частка зросла до 65–70%), маркетингові інновації, трансформація людських ресурсів та гнучкі моделі зайнятості. Водночас було визначено невирішені проблеми: втрати робочої сили, недостатня фінансова підтримка малих та середніх підприємств, слабка інституційна база. У перспективі післявоєнного відновлення пріоритетними напрямками управління змінами є модернізація інфраструктури, розвиток внутрішнього туризму як економічного та соціального ресурсу, цифрова трансформація та формування позитивного міжнародного іміджу держави. Досвід країн ЄС, зокрема Румунії, доводить ефективність інтегрованих стратегій, що поєднують інституційну підтримку, державно-приватне партнерство та інноваційні практики управління
Cross-functional teams in the internal environment of small and medium-sized enterprises within cluster structures
No full textМетою статті є удосконалити процес управління креативністю крос-функціональної команди на підставі теорії імпульсного процесу. Методами дослідження виступили загальнонаукові та спеціальні, зокрема: узагальнення, спостереження, графічний, порівняння, аналіз, абстрагування, сценарний, імпульсний, експертний. В ході дослідження сформовано матрицю суміжності методом експертних досліджень, яка відображає характер зв’язків у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда».
Досліджено взаємодію суб’єктів у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» за допомогою теорії імпульсного процесу. Встановлено, що цей підхід дає змогу формулювати тактичні завдання для певної стратегічної мети розвитку крос-функціональної команди. Побудовано сценарії взаємодії суб’єктів у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» та проведеного їх аналіз. Виявлено можливість обрати найкращий варіант розвитку взаємовідносин у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» під час управління креативністю крос-функціональної команди.The purpose of the article is to improve the process of managing the creativity of the cross- functional team based on the theory of pulse process. The research methods were general scientific and special, in particular: generalization, observation, graphic, comparison, analysis, abstraction, scenario, pulse, expert. During the study, a matrix of adjacency was created by the expert research method, which reflects the nature of the links in the chain “enterprise management – team leader-cross-functional team.” The experts in the study were the top and middle managers of Motor Sich PJSC and the results of scientific research. In all three subjects, the experts recorded a favorable impact on the images of themselves. The negative impact of management on the team leader points to a certain conflict of interest that arose at different levels of management. It was explored the feasibility of applying a number of moral and material incentives to increase the level of creativity of the cross-functional team. The interaction of subjects in the chain “enterprise management – team leader-cross-functional team” with the help of the theory of pulse process is investigated. It has been established that this approach makes it possible to formulate tactical tasks for a certain strategic goal of the development of a cross-functional team.
The scenarios of interaction of subjects in the chain “enterprise management – team leader-cross-functional team” and their analysis have been constructed. A number of tactical tasks have been formed to achieve the strategic goal: from the moment of interference to the activities of the cross-functional team should be minimal; incentives and motivation can only be aimed at consolidating the team; gradually introduce the command system of motivation and change it over time; training in teambuilding. The power of connections between subjects was also investigated by means of the theory of pulse process. The maximum perturbation pulse process reaches 15 months, then the work of the cross- functional team should end. The opportunity to choose the best variant of the development of relationships in the chain “enterprise management – team leader-cross-functional team” during the management of the creativity of the cross
Hlukhiv teacher’s institute in 1914–1916
No full textНа межі ХІХ–ХХ ст. Глухівський учительський інститут став важливим осередком підготовки педагогічних працівників для міських училищ Київського навчального округу. Керівництво навчального округу відповідально ставилося до вибору кандидатури очільника педагогічного закладу, який мав проводити цілеспрямовану політику русифікації. У зв’язку з цим 1913 р. директором інституту було призначено не чернігівця С. Криловського, а уродженця Кубані Л. Апостола. Новий директор у навчально-виховній сфері дотримувався політики москвоцентризму. За ініціативи Л. Апостола в учительському інституті була відкрита сучасна метеорологічна станція. З початком Першої світової війни частина педагогічного персоналу учительського інституту (П. Рева, О. Ларін) та зразкової школи (М. Іонов, К. Піскун, В. Піскун, П. Петровський) при ньому була мобілізована. У зв’язку з цим безперервність освітнього процесу в зразковій школі забезпечували вихованці 2-го, 3-го курсів та вчителі-біженці з Волинської губернії. У роки війни зазнає істотного коригування навчальний план учительського інституту, тому вихованці мали закінчити установу на кілька місяців раніше.At the turn of the 19–20th centuries the Hluhiv teacher’s Institute became an important preparation center of pedagogical personnel for city colleges in the Kyiv educational district. The educational district leadership took a responsible approach to the select the candidate for the head of the pedagogical institution, who was to carry out a targeted policy of Russification. Thereby, in 1913, not S. Krylovskyi from Chernihiv, but L. Apostol, a native of Kuban was appointed as a director. The new director followed the policy of Moscow centrism. On the initiative of L. Apostol, a modern meteorological station was opened at the teachers’ institute. With the beginning of the First World War, part of the teaching staff of the teachers’ institute (P. Reva, O. Larin) and the model school (M. Ionov, K. Piskun, V. Piskun, P. Petrovskyi) were mobilize. In this regard, the continuity of the educational process in the model school was ensured by the 2nd and 3rd years students and refugee teachers from the Volyn province. During the war, the curriculum of the teachers’ institute underwent significant adjustments, so the students had to graduate from the institution several months earlier
The asymmetry of literary markets: a comparative analysis of the presence of American literature in Germany and German literature in the USA (1990–2021)
No full textМета дослідження – проаналізувати особливості німецько-американських літературних зв’язків у період 1990–2021 рр., виявити основні тенденції та асиметрії у культурному обміні між двома країнами, а також дослідити інституційну інфраструктуру, що підтримувала ці зв’язки. Методи дослідження включають порівняльний аналіз присутності літератури обох країн на відповідних ринках та статистичний аналіз перекладів та продажів. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні асиметричного характеру німецько-американських літературних зв’язків після об’єднання Німеччини, виявленні специфіки сприйняття німецької літератури в США та американської в Німеччині, а також аналізі впливу технологічних змін на характер літературних зв’язків.
Висновки дослідження свідчать про помітну асиметрію у літературних зв’язках: американська література мала потужну присутність на німецькому ринку, тоді як німецька література в США мала обмеженішу аудиторію. Переклади становили лише 0,7% книжкового ринку США, натомість у Німеччині частка перекладів з англійської була значно вищою. Німецька література на американському ринку спеціалізувалася переважно на історичній тематиці, особливо періоду нацизму та об’єднання Німеччини. Інституційна підтримка літературних зв’язків була розвиненішою з німецького боку. Технологічні зміни, зокрема розвиток електронної книготоргівлі, суттєво вплинули на характер літературних зв’язків між країнами.The purpose of the study is to analyze the specific features of German-American literary translations between 1990 and 2021, to identify the main tendencies and asymmetries in the cultural exchange between the two counties, and to examine the institutional infrastructure that maintained such relations. The methodological basis of the study includes a comparative analysis of both countries’ literature representation in the market of the other country and statistical analysis of translations and sales. The novelty of the study is in study’s comprehensiveness of the asymmetrical nature of German-American literary relations after German unification, identifying perception of German literature’s specifics in the USA and American literature’s specifics in Germany, as well as analyzing the impact of technological changes on the nature of literary relations. Conclusions of the study indicate a noticeable asymmetry in literary relations: American literature had a solid presence on the German market, whereas German literature had much limited audience in the USA. Translations from German language covered only 0.7% of the US book market, while the number of translations from in English was much higher in Germany. German literature on the USA market was mainly focused on historical topics, especially on the period of Nazism and German unification. Institutional support of literary relations was more developed on German’s behalf. Technological changes, such as e-book sales’ development, have had a significant impact on the nature of literary relations between the countries
Global Nanomedicine Market: Status, Segment Analysis, Dynamics and Prospects
No full textОб’єктом дослідження є стан, сегментний аналіз, динаміка, конкуренція та перспективи світового ринку наномедицини. Використано методи пошуку та аналізу літературних даних, узагальнення, систематизації та візуалізації даних за допомогою діаграм.
У 2020 р. охорону здоров’я визначено найкомерційнішим сектором сучасного ринку нанотехнологій з часткою капіталовкладень 19,5%. Лідерство цієї галузі пояснюється зрослим застосуванням нанотехнологій у розробці нанодіагностики, нанохірургічних роботів, застосунків для відновлення клітин, нанобіосенсорів, візуалізації та цільової доставки ліків.
Відповідно до аналізу ринку наномедицини за будовою наноматеріалів у 2022 р. домінував сегмент наночастинок з часткою капіталовкладень 74%, за сферою застосування – сегмент доставки ліків (25,1%), за способом дії – сегмент лікування (23,8%), за сферою дії – сегмент клінічної онкології (32,4%), за географічними регіонами – сегмент регіону Північна Америка (26,4%).
Визначено головні чинники динаміки світового ринку наномедицини. Це – зростання поширеності хронічних захворювань; сучасні досягнення в розвитку наноматеріалів і нанотехнологій; обмежені можливості ринку наномедицини; значні витрати на проведення наукових досліджень, розробку препаратів та приладів. А також занепокоєння безпекою використання наноматеріалів і нанотехнологій; потенційна токсичність і віддалені наслідки впливу наночастинок на здоров'я людини, що перебувають на стадії вивчення.
Суттєве збільшення обсягу наукових досліджень з наномедицини та нанофізіотерапії; збільшення державного фінансування досліджень і розробок відкриє привабливі можливості для розширення глобального ринку наномедицини.The object of the study is the status, segment analysis, dynamics, competition and prospects of the global nanomedicine market. The methods of searching and analyzing literature data, generalization, systematization and visualization of data using diagrams were used.
In 2020, healthcare was identified as the most commercial sector of the modern nanotechnology market with a share of capital investments of 19.5%. The leadership of this industry is explained by the increased use of nanotechnology in the development of nanodiagnostics, nanosurgical robots, applications for cell regeneration, nanobiosensors, visualization and targeted drug delivery.
According to the analysis of the nanomedicine market by the structure of nanomaterials in 2022, the nanoparticle segment dominated with a share of capital investments of 74%, by the scope of application – the drug delivery segment (25.1%), by the mode of action – the treatment segment (23.8%), by the scope of action – the clinical oncology segment (32.4%), by geographical regions – the North America region segment (26.4%).
The main factors of the dynamics of the global nanomedicine market have been identified. These are the growth in the prevalence of chronic diseases; modern achievements in the development of nanomaterials and nanotechnologies; limited opportunities for the nanomedicine market; significant costs for conducting scientific research, developing drugs and devices. As well as concerns about the safety of using nanomaterials and nanotechnologies; potential toxicity and long-term consequences of the impact of nanoparticles on human health, which are under study.
A significant increase in the volume of scientific research on nanomedicine and nanophysiotherapy; increased government funding for research and development will open up attractive opportunities for the expansion of the global nanomedicine market
До 85-річчя доктора економічних наук, професора БУЛЄЄВА Івана Петровича, головного наукового співробітника відділу проблем ефективності підприємств Інституту економіки промисловості НАН України
No full textFrom the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (January 8, 2025)
No full textНа засіданні Президії НАН України 8 січня 2025 р. року розглядалися такі питання:
- українська писемність ХІ—ХІV ст.: розвінчання російських міфів (доповідач — член-кореспондент НАН України В.М. Мойсієнко);
- збалансованість розвитку міст і регіонів України: довоєнний вимір та орієнтири післявоєнної відбудови (доповідач — член-кореспондент НАН України С.А. Лісовський);
- про нагородження відзнаками НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов);
- кадрові та поточні питання
