Vernadsky National Library of Ukraine
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)Not a member yet
200506 research outputs found
Sort by
Formation of an Information-Networked Digital Society: Key Aspects of the Digital Economy
No full textУ статті проаналізовано цифрову економіку як новий етап еволюції соціально-економічних систем. Розглянуто ключові особливості переходу від постіндустріального до інформаційно-мережевого цифрового суспільства та вплив когнітивних технологій, цифрових платформ та інтернету речей на бізнес-моделі, споживчу поведінку та організаційні структури. Значну увагу приділено формуванню цифрової культури та розвитку бізнес-екосистем. У роботі показано, що тотальна цифровізація, впровадження ІКТ і технологій штучного інтелекту є природним і закономірним процесом, а отже – неминучим. Встановлено, що парадигмі цифровізації притаманні як позитивні, так і негативні ефекти. Результати дослідження можуть бути використані при розробці програм і стратегій розвитку та реалізації процесу цифрової трансформації економіки.This article presents a comprehensive analysis of the digital economy as a distinct stage in the evolutionary development of socio-economic systems. The authors argue that the digital economy represents a fundamental transformation of both technological and institutional foundations of modern society, rather than a simple continuation of post-industrial dynamics. The study offers a historical and conceptual overview of economic development stages shaped by technological revolutions – agrarian, industrial, post-industrial, and digital – and emphasizes the unique characteristics of the current information-network era. Through a synthesis of theoretical approaches and empirical observations, the paper explores how digital technologies – especially cognitive technologies, big data, artificial intelligence, and the Internet of Things – redefine traditional economic paradigms, production-consumption chains, and value creation mechanisms.
Special focus is given to the rise of digital business ecosystems that increasingly replace linear supply chains and hierarchical corporate models. These ecosystems are built on platform-based interaction, accelerated knowledge exchange, and the reduction of transaction costs. The article also highlights the importance of digital culture as a transformative factor influencing behavioral patterns, institutional practices, and the adaptation of economic agents to rapidly changing digital environments. The authors argue that digitalization fosters not only new forms of entrepreneurship and employment but also poses serious risks, including deepening socio-economic inequality, erosion of privacy, cyber threats, and disruption of traditional labor markets.
The case of Ukraine is used as a context-specific illustration of the complexities of digital transformation under conditions of economic crisis and geopolitical instability. Despite infrastructural and institutional constraints, the digitalization of Ukraine’s economy is considered a strategic priority, with potential for accelerated development through public-private collaboration, increased digital literacy, and integration into global innovation ecosystems. The paper concludes that the success of digital transformation depends on ensuring national digital sovereignty, fostering inclusive growth, and aligning digital development with the principles of the sixth and upcoming seventh technological paradigms
Strategic Planning of Human-Centered Socio-Economic Development as a Polysystemic Category
No full textВ статті в порядку постановки вирішення проблеми забезпечення цілісності складових стратегічного планування людиноцентриського соціально-економічного розвитку розглянуті способи використання таких властивостей категорії полісистемності, як автономія і сумісність, підсистем стратегічного прогнозування, стратегічного фінансування і стратегічного інвестування.
В соціально-орієнтованій національній економіці полісистемність стратегічного планування пропонується досягати органічною єдністю функцій державотворення: соціального програмування, соціального бюджетування і соціального інвестування як єдиного динамічного цілого.
Наведене інформаційно-методичне забезпечення національних оцінок Індексу регіонального людського розвитку (ІРЛР) 2001 і 2012 років, перелік національних завдань та індикаторів Цілей Розвитку Тисячоліття до 2015 року і Цілей Сталого Розвитку до 2030 року, результати прогнозування ІРЛР на 2016-2020 роки по Хмельницькій області.
Представлений досвід Робочої групи Хмельницької облдержадміністрації щодо впровадження системи ППБ (Прогнозування-Програмування-Бюджетування) в діяльності облдержадміністрації та вихідні положення державного експерименту для Хмельницької області стосовно системи регіонального управління людиноцентриським соціально-економічним розвитком на основі узгодженої взаємодії складових полісистемності стратегічного планування і функції соціального державотворення.
Розкриті концептуально-методологічні положення бюджетного федералізму як засобу реалізації властивостей полісистемності в стратегічному плануванні стабільного і стійкого людиноцентриського соціально-економічного розвитку регіонів і держави.
На прикладі розробки першої в Україні Регіональної програми людського розвитку Хмельницької області на 2016-2020 рр. як основи Програми людиноцентриського соціально-економічного розвитку області на 2016-2020 рр. систематизовані ознаки полісистемності у визначенні стратегічних індикаторів і стратегічних пріоритетів, національних і локальних завдань Цілей Розвитку Тисячоліття до 2015 року і Цілей Сталого Розвитку до 2030 року та узгодженої взаємодії стратегічного планування і бюджетного планування з використанням гармонійних пропорцій «Золотого перетину».The article, in order to formulate a solution to the problem of ensuring the integrity of the components of strategic planning of human-centered socio-economic development, considers ways to use such properties of the polysystemic category as autonomy and compatibility, subsystems of strategic forecasting, strategic financing and strategic investment.
In a socially oriented national economy, the polysystemicity of strategic planning is proposed to be achieved by the organic unity of state-building functions: social programming, social budgeting and social investment as a single dynamic whole.
The information and methodological support for the national assessments of the Regional Human Development Index (RHDI) for 2001 and 2012, the list of national tasks and indicators of the Millennium Development Goals by 2015 and the Sustainable Development Goals by 2030, the results of the RHDI forecast for 2016-2020 for the Khmelnytskyi region are presented.
The experience of the Khmelnytskyi Regional State Administration Working Group on the implementation of the PPB system (Forecasting-Programming-Budgeting) in the activities of the regional state administration and the initial provisions of the state experiment for the Khmelnytskyi region regarding the system of regional management of human-centered socio-economic development based on the coordinated interaction of the components of the polysystem of strategic planning and the function of social state-building are presented.
The conceptual and methodological provisions of budget federalism as a means of implementing the properties of polysystem in the strategic planning of stable and sustainable human-centered socio-economic development of regions and the state are revealed.
On the example of the development of the first in Ukraine Regional Human Development Program of the Khmelnytskyi region for 2016-2020 as the basis of the Program of Human-Centered Socio-Economic Development of the region for 2016-2020. systematized signs of polysystemism in determining strategic indicators and strategic priorities, national and local tasks of the Millennium Development Goals by 2015 and the Sustainable Development Goals by 2030 and coordinated interaction of strategic planning and budget planning using the harmonious proportions of the “Golden Ratio”
Велика Дзвіниця Києво-Печерської лаври як просторовий орієнтир у творах православних мандрівників (XIX – початок XX ст.)
No full textThe purpose of the publication is to examine mentions of the Great Bell Tower in works by Orthodox visitors to Kyiv, focusing on their reactions upon seeing it from afar. By analyzing these accounts, we can gain insight into the bell tower’s significance as a landmark and its impact on visitors’ perceptions of Kyiv. Methods. It was taken into account that publications issued within the Russian Empire were subject to censorship, so authors and editorial boards had to adapt to this. This research adheres to principles of historical authenticity and impartiality, objectivity and historicism, employing a range of analytical approaches. To establish the historical context, the study utilizes methods of source discovery and evaluation, comparative historical analysis, and synthesis of information. These techniques allow for a comprehensive examination of the subject matter within its broader historical framework. Scientific novelty. This article is the first to comprehensively examine the works of Orthodox travelers who mentioned their distant sightings of the Great Lavra Bell Tower. Conclusions. When combining reports from different periods and diverse viewpoints – clergy, laypeople, local travellers, and visitors from other provinces – collectively, they evoke the essence of the Lavra bell tower. Descriptions primarily feature elements visible from a distance: its prominence against Kyivʼs skyline and the scenic view of its golden dome. They then shift to the spiritual aspect that motivates pilgrims, and the architectural design of its towers, noting both height and shape. Many accounts mention spotting the tower from considerable distances, such as 37–42 km west of the Dnipro river or 48 km away from a train. Sources describe the emotional impact on people first glimpsing the brilliant golden domes and crosses radiating in sunlight from afar. Examples include individuals leaning towards the tower in reverence or praying softly as they passed nearby. The tower was a constant presence, visible both upon arrival to and departure from Kyiv. It served as a connection between the city and travellers, becoming an unparalleled ornament and symbol of Kyiv. Visitors and pilgrims alike admired its tall, slender form and the radiance of its domes. The image of the Kyiv Caves Lavra became inextricably linked with its magnificent bell tower, which itself was an astonishing sight due to its height, massiveness, and incredible design. Seeking out the Lavra bell tower became a custom for religious people and a point of interest for travellers. These powerful yet often straightforward descriptions from various observers brought the tower to life. The Kyiv Lavra bell tower evolved into a remarkable emblem of the city’s spiritual and historical leadership, a ceremonial beacon for those seeking sanctification, and a constant source of attraction and wonder for all who knew of it. It is possible to argue that the Great Bell Tower was not only an architectural and spatial, but also a spiritual landmark for visitors to Kyiv.Мета статті – дослідити згадки про Велику дзвіницю у творах православних відвідувачів Києва, зосереджуючись на їхніх реакціях при першому погляді на неї здалеку. Аналізуючи ці описи, ми можемо зрозуміти значення дзвіниці як орієнтира та її вплив на сприйняття Києва серед відвідувачів. Методологія. Враховано, що публікації, видані в Російській імперії, підлягали цензурі, тому автори та редакції мусили пристосовуватися до цього. Це дослідження базується на принципах історичної достовірності та неупередженості, об’єктивності та історизму, застосовано низку аналітичних підходів. Для встановлення історичного контексту в роботі використано методи виявлення та оцінки джерел, порівняльно-історичного аналізу та синтезу інформації. Все це дає змогу всебічно розглянути предмет дослідження в його ширшому історичному контексті. Наукова новизна. У статті вперше всебічно розглядаються твори православних мандрівників, які згадували про те, як здалеку побачили Велику лаврську дзвіницю. Висновки. Якщо поєднати повідомлення з різних періодів та різноманітних поглядів – духовенства, мирян, місцевих мандрівників та відвідувачів з інших губерній – вони разом передають сутність Лаврської дзвіниці. Описи переважно зосереджуються на елементах, видимих здалеку: її спрямованість до київського неба та мальовничий вигляд її золотого купола. Потім мандрівники переходять до духовного аспекту, що мотивує паломників, та архітектурного дизайну її веж, відзначаючи як висоту, так і форму. У багатьох описах згадується про те, що дзвіницю було видно зі значних відстаней, наприклад, з 37–42 км на захід від Дніпра або з 48 км від потяга. Джерела містять згадки про емоційний вплив на людей, які вперше побачили блискучі золоті куполи та хрести, що сяяли на сонці здалеку. Прикладами є ті, хто схилявся до дзвіниці з благоговінням або тихо молився, проходячи поруч. Дзвіниця була постійно присутньою, видимою як при прибутті до Києва, так і при від’їзді з нього. Вона була сполучною ланкою між містом і мандрівниками, ставши неперевершеною прикрасою та символом Києва. Відвідувачі та паломники однаково захоплювалися її високою, стрункою формою та сяйвом її куполів. Образ Києво-Печерської лаври став нерозривно пов’язаний з її величною дзвіницею, яка сама по собі була дивовижним видовищем завдяки висоті, масивності та неймовірному дизайну. Пошук Великої лаврської дзвіниці став звичаєм для прочан та об’єктом інтересу для мандрівників. Ці потужні, але часто прості описи різних спостерігачів надають дзвіниці додаткових життєвих рис. Києво-Печерська дзвіниця перетворилася на визначний символ духовного та історичного лідерства міста, церемоніальний маяк для тих, хто шукав святості, та постійне джерело замилування й подиву для всіх, хто про неї знав. Можна стверджувати, що Велика Дзвіниця була не лише архітектурним та просторовим, але й духовним орієнтиром для відвідувачів Києва
Reconstruction of a model of a multiprotein complex critical for ATG8 lipidation during autophagosome formation in plants
No full textДослідження спрямовано на вивчення молекулярної природи взаємодії білків ортологів ATG12-ATG5-ATG16 та ATG8 систем кон’югації рослин і людини з подальшим докінгом in silico для здійснення подальшої інтеграції в мультимерний комплекс з додаванням білка, що взаємодіє з фосфоінозитидом 2 (WIPI2), та їх відтворення за участю тваринних ортологів систем кон’югації біогенезу аутофагосом.
Ґрунтовне розуміння теоретичних і практичних аспектів сучасних комп’ютерних технологій має важливе значення для розроблення надійних обчислювальних методів. Впровадження цих методів у поєднанні з глибоким аналізом наукової літератури створює міцну основу для дослідження конформаційних змін білків. Створюючи розрахункові варіації відомої структури білка і забезпечуючи відповідний контент для відтворення та інтерпретації конформаційних змін, можна ідентифікувати функціональні стани, які відповідають специфічним вимогам певної системи. Методи комп’ютерного моделювання дають можливість будувати структурні моделі і відтворювати міжмолекулярні взаємодії. Це дає змогу краще оцінити потенційну взаємодію між майбутніми інгібіторами або лігандами та мішенню. Автори використали моделювання in silico для прогнозування та з’ясування потенційних взаємодій між компонентами мультибілкового комплексу.
Вивчено і виявлено особливості молекулярної взаємодії між ортологами ATG12, ATG5 та ATG16 і ATG8 у системах кон’югації рослин і людини. За допомогою методів класичної біоінформатики і молекулярного моделювання створено і повною мірою опрацьовано модель відповідного комплексу з рослинних білків, з можливістю подальшого його перенесення на мембрану та детального розгляду функцій його окремих елементів.Autophagy represents a fundamental cellular process, whereby molecules and subcellular elements, including nucleic acids, proteins, lipids, and organelles, are eliminated through lysosome-mediated degradation. This process plays a crucial role in maintaining cellular homeostasis, promotes differentiation, supports development and contributes to cell survival.
The research is devoted to the study of the molecular nature of the interaction of proteins of the ATG12- ATG5-ATG16 and ATG8 orthologs of plant and human conjugation systems with subsequent in silico docking for the implementation of future integration into a multimeric complex with the addition of phosphoinositide interacting protein 2 (WIPI2), and their subsequent reproduction with animal orthologs of autophagosome biogenesis mating systems.
A thorough comprehension of both theoretical and practical aspects of modern computing is essential for the development of robust computational methods. The introduction of these methods combined with an in-depth review of the scientific literature provides a solid foundation for the study of protein conformational changes. By creating calculated variations of a known protein structure and providing the appropriate content for reproduction and interpretation of conformational changes, it is possible to identify functional states that align with the specific requirements of a given system. The employment of computer modeling methodologies permits the construction of structural models and the replication of intermolecular interactions. This enables an enhanced evaluation of the prospective interaction between future inhibitors or ligands and the target. The authors utilized in silico modeling to predict and elucidate potential interactions between the components of a multi-protein complex
On the activities of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in 2024 and tasks for 2025 (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
No full text
Cherkasyan Hrushevskyana
No full textМета. У сучасній науковій літературі, як правило, виділяють найбільш помітні центри грушевськознавства – Торонто, Київ, Львів, Дрогобич, але майже ніколи не відзначають діяльність у цьому напрямі черкаського осередку цієї дисципліни. Тому метою статті є аналіз значення та внеску Черкащини в конфігурацію розвитку цього наукового напряму сучасної історіографії. Наукова новизна. Проблема може бути розкрита в кількох контекстних вимірах. Зокрема, це – історіографічна вагомість наукових текстів, опублікованих у межах черкаського осередку, їхня залученість до перспектив розвитку загального грушевськознавства. Важливим завданням є з’ясування специфіки цього наукового процесу в межах поняття та явища регіональної історіографії. Відповідно не позбавленою сенсу є також проблема інтерпретації «черкаської грушевськіани» як суто краєзнавчого феномену. Тому досить логічно долучити до фокусу відповідного дослідження тематику генеалогії родини Грушевських, яка мала свої витоки та найбільшу поширеність до середини ХХ ст. саме на теренах Черкаського краю. Грушевськознавство виступає надзвичайно динамічним полем міждисциплінарної взаємодії. Попри вагомі наукові результати, у його межах дотепер лишається чимало можливостей і перспектив для подальшого розвитку та функціонування. У ході аналізу черкаського осередку цієї дисципліни не важко помітити, що він так само пройшов усі етапи її новітнього становлення. Висновки. Нинішня черкаська грушевськіана становить досить важливий сегмент загального поступу грушевськознавства. Важливо зазначити, що погляд на його минуле, сьогодення та перспективи розвитку з регіонального ракурсу дозволяє дещо видозмінити дослідницьку оптику, зокрема в площині антропологізації можливих інтерпретацій і спадщини, і оточення видатного українського історика. Переконані, подальші дослідження життя та діяльності М. Грушевського в майбутньому також матимуть неабиякий націотворчий потенціал для України, попри всю її регіональну строкатість.The purpose of the article. In modern scientific literature, as a rule, the most prominent centers of Hrushevsky studies are singled out – Toronto, Kyiv, Lviv, Drohobych, but activities in this direction of the Cherkasy center of this discipline are almost never noted. Therefore, the purpose of the article is to analyze the significance and contribution of Cherkasy region to the configuration of the development of this scientific direction in contemporary historiography. The scientific novelty. The problem can be revealed in several contextual dimensions. In particular, this is the historiographic importance of scientific texts published within the Cherkasy center, their involvement in prospects for the development of general Hrushevsky studies. An important task is to clarify the specifics of this scientific process within the concept and phenomenon of regional historiography. Therefore, the problem of interpretation of “Cherkasyan Hrushevskiana” as a purely regional phenomenon is also not devoid of meaning. It is quite logical to include the subject of the genealogy of the Hrushevsky family in the focus of the relevant research. It had its origins and was most widespread until the middle of the 20th c. precisely on the territory of Cherkasy region. Hrushevsky studies is an extremely dynamic field of interdisciplinary interaction. Despite significant scientific results, there are still many opportunities and prospects for further development and functioning within its limits. Analyzing the Cherkasy center of this discipline, it is not difficult to notice that it also went through all stages of its latest formation. Conclusions. The current Cherkasyan Hrushevskiana is a rather important segment of the general progress of Hrushevsky studies. It is important to note that looking at its past, present and development prospects from a regional perspective allows to slightly change the research optics, in particular, in the plane of anthropologizing possible interpretations and heritage, and the environment of the prominent Ukrainian historian. Convinced, further studies of the life and activities of M. Hrushevsky in the future will also have considerable nation-building potential for Ukraine, despite all its regional diversity
Effect of isovalent substitution of europium with dysprosium on the slab structure of SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ scandates
No full textВстановлено розміри області фаз з шаруватою перовськітоподібною структурою в системі SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇, 0 ≥ х ≥ 0,5, і визначено кристалічну структуру фаз SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ з х = 0,25 та 0,5 за програмою, що базується на алгоритмах Рітвельда для багатофазних зразків. Встановлено, що зразки SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ з х = 0,25 та 0,5 містять дві модифікації з шаруватою перовськітоподібною структурою: модифікацію з ромбічною сингонією (пр. гр. Fmmm) та модифікацію з тетрагональною сингонією (пр. гр. I4/mmm). Основою шаруватої структури обох модифікацій SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ є двовимірні перовськітоподібні блоки завтовшки в два шари сполучених вершинами деформованих октаедрів ScO₆. Між блоками розташований шар поліедрів (Eu,Dy)О₉, а з’єднання блоків між собою відбувається за допомогою зв’язків —O—(Eu,Dy)—O—. Встановлено що збільшення вмісту атомів диспрозію в SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ призводить до зростання ступеня деформації міжблокових поліедрів LnO₉ і скорочення міжблокової відстані Ln—О2. Така трансформація будови дестабілізує міжблоковий простір і є одним з головних чинників руйнування шаруватої перовськітоподібної структури фаз SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ при х > 0,5 та зумовлює неможливість існування скандату SrDy₂Sc₂O₇.The dimensions of the phase region with a slab perovskite-like structure in the SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ system were determined: 0 ≤ х ≤ 0.5 and the crystal structure of the SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ phases with x = 0.25 and 0.5 was determined using a program based on Rietveld algorithms for multiphase samples. It was established that SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ samples with x = 0.25 and 0.5 contain two polymorphic modifications with a slab perovskite-like structure: a modification with rhombic syngonia (sp. group Fmmm) and modification with tetragonal syngonia (sp. group I4/mmm). The basis of the slab structure of both modifications of SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ are two-dimensional perovskite-like blocks with a thickness of two slabs of deformed ScO₆ octahedra, which connected by vertices. A slab of (Eu,Dy)O₉ polyhedra is located between the blocks and the blocks are connected to each other by bonds —O—(Eu,Dy)—O—. It was established that the increase in the content of dysprosium atoms in SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ leads to an increase in the degree of deformation of LnO₉ interblock polyhedra and a decrease in the Ln—O2 interblock distance. This transformation of the structure destabilizes the interblock space and is one of the main factors in the destruction of the slab perovskite-like structure of SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ phases at x > 0.5 and leads to the impossibility of SrDy₂Sc₂O₇ scandate existence
Paradigm of Regional Development: Geographical Aspects of Tourist and Recreational Destinations
No full textТуризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.Tourism and recreation is a multidisciplinary phenomenon that accumulates natural, socio-cultural, economic and environmental factors, integrating them in a specific geographical space. Geographical research of tourist and recreational destinations is a scientific basis for spatial planning, the formation of tourist clusters, strategic positioning of regions and the implementation of the concept of their sustainable development, which consists in substantiating an integrated approach to clustering and typification of Ukrainian destinations based on geographical aspects and a mix model of cluster analysis, which are supplemented by a model of the life cycle of destinations taking into account external and internal factors of the country’s post-war reconstruction. Rethinking the geographical aspects of destination development for the economic, social and cultural recovery of Ukraine is based on the search for an effective cluster model for the development of the tourism and recreation complex and the principles of public-private partnership. Therefore, the analysis of the geographical typology of destinations in the study is based on taking into account the spatial, natural-geographical and landscape characteristics of the territories. Spatial types of destination organization reflect the degree of compactness, interconnection and concentration of tourism functions within a specific territory. Outside a specific destination, external factors are formed and developed, which are the result of global, national or interregional processes and play the role of catalysts or restrictions that shape the general environment for the functioning of the tourism and recreation space. They set macro conditions: geopolitical stability, investment climate, political will to support private-public partnership, international assistance, etc. The ability of territorial communities, business and authorities to use external incentives; adapt to challenges (in particular post-war ones) and mobilize available resources are internal factors and the driving force of cluster formation. The classification of clustering models of tourist and recreational destinations allows for the formation of a systemic basis for their typification and strategic management of development, and the use of a cluster mix model, which combines hierarchical clustering, k-means algorithms, density clustering methods (DBSCAN), as well as network approaches (Louvain, Girvan–Newman), provides a flexible, comprehensive and adaptive toolkit for analyzing the structural, functional and spatial features of tourist and recreational areas