Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія
Not a member yet
129 research outputs found
Sort by
К исследованию закономерностей постсоциалистических трансформаций в восточной Европе
The grounds of a scientific study of investigation of regularities in societal transformations in post-Socialism Eastern Europe is submitted. It is systematized the experience of conceptualizing the mechanisms and outcomes of transformation process; the concept of societal transformation as well as the core features of societal transformation dynamics are developed. The theses about regularities of post-Socialist transformation are asserted on the basis of analysis of the newest outcomes in investigations of this process.Пропонується обґрунтування наукового завдання дослідження закономірностей соцієтальних трансформацій у постсоціалістичних країнах східної Європи. Систематизується досвід концептуалізації механізмів і результатів трансформаційного процесу, уточнюється поняття соцієтальної трансформації і сутнісні характеристики трансформаційної динаміки суспільства. На основі аналізу сучасних досягнень у дослідженні процесу робиться спроба виділити і сформулювати положення щодо регулярностей постсоціалістичних трансформацій
Трансляция стилежизненного содержания социальной коммуникации: материалы к верификации теории коммуникации Лумана
The article is focused on operationalization of the notion "success of communication" by Luhmann on the basic of empirical research results devoted to the transmission of life styles process through advertisement. The goals of the research were to determine the structure of life styles and complexes in advertisement among young generation of students and generation of their parents and to evaluate the influence of important factors of effectiveness of advertisement as social communication.Предметом статті є операціоналізація поняття комунікативного успіху згідно Луману з врахуванням результа- тів емпіричного дослідження процесу трансляції стилів життя через рекламу. Визначений ступінь відповідності структури стилів життя і стильожиттєвих комплексів, що містяться у рекламі, заявленими студентською молод- дю і поколінням батьків, оцінено вплив важливих факторів ефективності реклами як соціальної комунікації
Інституційні можливості та соціокультурні параметри участі індивідів у підприємницькій діяльності
In article deals the problems of development of entrepreneurship (SME) in Ukraine in terms of the formation by the state and by the society the institutional capacity and social conditions. The latter is considered as a appropriate business resource with including the following components: state financial support and support by non-government organizations, nature of the tax policy, nature of the legislation, resources of confidence in the institutions of power and characterization of the relationship between business and society. The social aspects of entrepreneurship development in Ukraine over the past 7-10 years are analyzed. Evaluation of the institutional development capacity and socio-cultural parameters of the individual participation are carried out. This kind of analysis reflects the parameters of social inequality and the quality of life of Ukrainian society in the projection of its transformation and European integration. В статті розкривається проблематика розвитку підприємництва (малого та середнього бізнесу) в Україні в аспекті формування державою та суспільством відповідних інституційних можливостей та суспільних умов. Останні ж розглядаються як відповідний ресурс підприємництва, до складу якого входять такі компоненти, як: державна та недержавна фінансова підтримка, характер податкової політики та діяльності законодавства, ресурс довіри до інститутів влади, а також характеристика взаємовідносин бізнесу та суспільства. Розкриття даних сторін соціального аспекту розвитку підприємництва в Україні за останні 7-10 років і формування оцінки інституційних можливостей та соціокультурних параметрів участі індивідів у підприємницькій діяльності відображає параметри соціальної нерівності та якості життя українського соціуму у проекції його трансформації та євроінтеграції.
Вимірювання соціального відторгнення серед внутрішньо переміщених осіб
The paper presents an approach of measuring social exclusion proposed by G. Jehoel-Gijsbers and C. Vrooman which was applied to IDPs in Ukraine. In order to measure social exclusion a factor analysis was utilized and empirical identification of its three dimensions: material deprivation, access to civil rights and social isolation, was carried out. Based on the empirically measured dimensions of the social exclusion concept, an integral index of social exclusion was extracted. The constructed tool was verified by applying linear regression analysis according to the criterion of external validity. For this purpose, the potential predictors of social exclusion were chosen, namely income of IDPs, subjective health status assessment, education level, marital status and objective evaluation of social alienation of community in current place of residence. The results of regression analysis revealed that four of the five variables have significant regression coefficients. Expected relationships were found among the IDPs's income level, subjective evaluation of health status, marital status, objective evaluation of social alienation of community in current place of residence and social exclusion index. However, association between IDPs's education level and social exclusion decreases against of other predictor's background.У статті представлено адаптацію підходу до вимірювання соціального відторгнення серед внутрішньо переміщених осіб запропонованого Дж. Джоель-Гисбергом та К. Вруманом. З метою вимірювання соціального відторгнення автор застосовує факторний аналіз та здійснює емпіричну ідентифікацію трьох вимірів концепту, а саме матеріальної депривації, доступу до прав громадянина, соціальної ізоляції. На основі визначених компонентів концепту сконструйовано інтегральний (адитивний) індекс соціального відторгнення. Здійснено перевірку інструменту відповідно до критерію зовнішньої валідності шляхом застосування аналізу лінійної регресії. У якості предикторів було обрано змінні, що вимірюють рівень доходу ВПО, суб'єктивні оцінки стану здоров'я, рівень освіти, сімейний стан і суб'єктивну оцінку відчуження від громади у поточному місці проживання. За результатами регресійного аналізу виявлено, що чотири змінних із п’яти мають значущі регресійні коефіцієнти. Очікувані зв'язки виявлено між рівнем доходів і суб'єктивною оцінкою стану здоров'я, сімейним станом, суб'єктивною оцінкою відчуження від громади у поточному місці проживання та індексом соціального відторгнення. Водночас взаємозв'язок рівня освіти з соціальним відторгненням нівелюється на фоні інших його предикторів.
Фемінізація бідності: приклад Нігерії
The paper is an attempt at contributing to the on-going debate on feminization of poverty by discussing the concept of feminization poverty in Nigeria. Women in Nigeria cannot be seen as a minority group and anything (as poverty is the case here) that is a challenges to them as a group should not be neglected as it has and will continue to have tremendous negative effects on the development of the country. Prior to this time, many poverty alleviation programs which are highlighted in the work have been initiated by several governments and they achieved some successes although to a larger extent due to poor implementation and corruption they failed as is evident in the level of poverty in Nigeria. The research elucidates the causes, effects and consequences of women's poverty in Nigeria. Some of the causes discussed include limited access to resources that help women escape from poverty; low income and work discrimination; lack of access to good health care services and socio-cultural exclusions. While some of the effects include poor health and health care access; inadequate food and poor nutrition; lack or poor quality of education; limited access to information and technological development. Several remedies such as increasing the productive capacity of women through access to Economic resources, information and technical assistance, which will increase their income and improve nutrition, education, health care and status within the household were also brought into perspective. Recommendations were made to all concerned groups- the women, men and government agencies and apparatuses, one of which includes: the availability of skill acquisition programs, which should befree and accessible for women especially those in the rural area should be organised, by the government, non-governmental agencies, and well-meaning philanthropists. It was concluded that the structure of the Nigeria society gives room for female poverty.Стаття є спробою внести вклад у триваючі дискусії щодо фемінізації бідності, на прикладі концептуалізації фемінізації бідності в Нігерії. Жінки в Нігерії неможна розглядатися як меншість і тим, що є проблемами для них як групи (а бідність є одною з таких проблем) не слід нехтувати, оскільки це має і буде продовжувати мати величезні негативні наслідки для розвитку країни. До цього часу, було прийнято багато програм по боротьбі з бідністю, які були розпочаті протягом роботи кількох урядів, і вони досягли певних успіхів, хоча в більшій мірі через погану реалізацію та корупцію, вони не мали великого ефекту, як видно за рівнем бідності в Нігерії. Дане дослідження висвітлює причини, ефекти та наслідки бідності жінок в Нігерії. Деякі з обговорюваних причин включають обмежений доступ до ресурсів, які могли б допомагати жінкам уникнути бідності; низький рівень доходів і дискримінація у сфері праці; відсутність доступу до якісних послуг охорони здоров'я і соціально-культурне виключення. У той час як деякі з ефектів включають погане здоров'я та доступ до охорони здоров'я; нестача продуктів харчування і погане харчування; відсутність або погана якість освіти; обмежений доступ до інформації і технологічного розвитку. Обговорюються й кілька засобів боротьби із бідністю, зокрема покращення виробничого потенціалу жінок шляхом забезпечення доступу до економічних ресурсів, інформації та технічної допомоги, що дозволить збільшити їх дохід і поліпшити харчування, освіту, охорону здоров'я і статус в домашньому господарств. Рекомендаціїбули зроблені для всіх зацікавлених груп – жінок, чоловіків і урядових установ. Одна з рекомендацій включає в себе: створення програми отримання кваліфікації, які повинні бути безкоштовні і доступні для жінок, особливо у сільській місцевості, що мають бути організовані, як державними, так і неурядовими установами, благодійними фондами та філантропами. Зроблено висновок, що структура суспільства Нігерії сприяє відтворенню жіночої бідності
Участь і політичні режими в сучасній Європі: порівняння країн "нової східної Європи" зі "старими" та "недавніми" країнами-членами ЄС
The paper attempts to provide a systematic view on different types of participation (political, civic and social) and compares trendsand patterns of participation between clusters of European societies. Such clusters comprise, first, non-EU 'New Eastern Europe',second, other Central and Eastern European societies, which accessed the EU recently, third, Western European countries, which havebeen advanced and stable democracies for decades, fourth, Mediterranean EU members. We differentiate various contexts of participation including political opportunity structure and political regimes that is crucial for adequate comparison of participation patterns. The theories and measurement models, most of which were elaborated to explain patterns and factors of participation based on data from Western democracies, are critically examined in the context of 'New Eastern Europe' societies. Existing political opportunity structures as two dimensional political regimes are identified to show similarities and differences in patterns in participation in countries with various socio-economic conditions. Available indicators of level of democracy, political rights and civil liberties are employed to assess political regimes in European societies. The paper suggests research questions and hypotheses to explain peculiarities of participation in 'New Eastern Europe' countries.В статті пропонується систематичний огляд різних типів участі (політичної, громадянської і соціальної) і порівнюються тенденції і кшталти участі між певними кластерами європейських суспільств. Такі кластери включають, по-перше, "нову східну Європу", що залишається за межами ЄС, по-друге, інші центрально східноєвропейські суспільства, що не так давно приєдналися до ЄС, по-третє, західноєвропейські країни, які були розвиненими і стабільними демократіями протягом десятиліть, по-четверте, середземноморські країни ЄС. В статті диференціюються різні контексти участі, зокрема, структура політичних можливостей і політичні режими, врахування яких є важливим для адекватного порівняння процесів участі. Теорії і підходи до вимірювання, які переважно були розроблені для пояснення особливостей і факторів участі на основі даних з західноєвропейських демократій, критично переосмислюються в контексті суспільств "нової східної Європи". Ідентифіковано існуючі структури політичних можливостей як двовимірних політичних режимів, які вказують на схожість і відмінність кшталтів участі в суспільствах з різними соціально-економічними умовами. Використані наявні індикатори рівня демократії, політичних прав і громадянських свобод для оцінки політичних режимів в європейських суспільствах. Також пропонуються дослідницькі питання і гіпотези для пояснення особливостей участі в "новій східній Європі"
СОЦІОСТРУКТУРНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ (на прикладі студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка)
Аналізуються особливості ціннісних орієнтацій (в системі матеріалістичних-постматеріалістичних координат, за Р. Інглхартом) студентів одного з передових ВНЗ України та детермінанти їх диференціації. Виявлено, що ціннісна свідо-мість студентства має синкретичний характер із переважанням матеріалістичних цінностей безпеки та зовнішніх авто-ритетів. Невиразність постматеріалістичних ціннісних орієнтацій на свободу та саморозвиток особистості можна по-яснити як соціетальними (макро)чинниками (економічним "відставанням" та відносно нестабільною політичною ситуаці-єю, що супроводжують трансформації суспільства), так і особливостями соціалізації покоління сучасного студентства в перехідних умовах
Регіоналізм в контексті множинної модерності сьогочасного українського суспільства (постановка проблеми)
Advantages of S. Eisenstadt's theory of multiple modernities for studying the origins and manifestation of regionalism in contemporary Ukraine are demonstrated. On the basis of numerous empirical studies basic ontological assumptions regarding manifestation of regionalism in the Ukrainian society are formulated and directions of solution of relevant research task are outlined. Обґрунтовано пізнавальні перспективи застосування теорії множинних модерностей Ш. Айзенштадта для вивчення ґенези та прояву регіоналізму в сучасній Україні. На підставі численних емпіричних досліджень сформульовано базові онтологічні припущення стосовно прояву регіоналізму в українському суспільстві та окреслено напрямки вирішення відповідного наукового завдання
Соціологічне обгрунтування практики конструювання бренду міста
The article discusses typical errors in the practice of city brand construction and argues for the necessity of sociological research as a tool of the branding activity. Perception of social world is one of the crucial conditions of functioning of social reality. Therefore, the subject of identity construction is of special significance for sociological analysis as well as for social practice. Recently, considerable attention was devoted to construction of identity of territories in general and of cities in particular. City's identity is defined as a perceived specificity of the city that is important from the point of view of consolidation and mobilization of its inhabitants, as well as in relation to the necessity to get advantages in competition for different material and symbolic benefits. In a practical sense, city identity construction means the activity of creating a brand – a set of (positive) associations connected with it. Futhermore, there are typical errors in the practice of brand creation that can be avoided by consistent application of the logic of marketing approach, on the one hand, and by basing on sociological research, on the other hand.В статті розкриті типові помилки у практиці створення бренду міста та запропоновано обґрунтування необхідності використання соціологічних досліджень для посилення якості брендингової діяльності. Сприйняття соціального світу є однією з ключових умов функціонування соціальної реальності. Тому тематика конструювання ідентичності має особливе значення як для соціологічного аналізу, так і для соціальної практики. Останнім часом в обох сферах істотна увага приділяється конструюванню ідентичності територій взагалі та міст зокрема. Під ідентичністю міста мається на увазі сприймана специфіка міста, яка має важливе значення, як з точки зору консолідації й мобілізації його мешканців, так і у зв'язку з необхідністю отримання переваг у конкуренції за отримання різного роду матеріальних та символічних благ. У практичному відношенні конструювання ідентичності міста виступає як діяльність зі створення бренду – низки (позитивних) асоціацій, які пов'язуються з ним. В той же час у практиці створення брендів присутні типові помилки, яких можна позбутися, послідовно використовуючи логіку маркетингового підходу, з одного боку, та спираючись на соціологічна дослідження, з іншого
Соціологія міста: навчальний посібник / За заг. ред. О.К.Міхеєвої
SCIENTIFIC LIFEНАУКОВЕ ЖИТТ