Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія
Not a member yet
129 research outputs found
Sort by
CLOUD PROTESTING ЯК МЕДІАТИЗОВАНА ФОРМА ПРОТЕСТНОЇ ПОВЕДІНКИ
Get PDFПроаналізовано феномен cloud protesting як форму протестної поведінки, породженої соціальними медіа; сам термін було запропоновано С. Мілан у 2011 році. Виявлено, що соціальні медіа виконують принаймні дві функції у виникненні та проведенні cloud protesting: посередницьку та функцію середовища проведення протесту. Посередницька функція передбачає, що соціальні медіа дозволяють організувати взаємодію між учасниками протесту, залучати до нього нових учасників. А функція середовища проведення протесту означає те, що дії учасників cloud protesting трансформуються у повідомлення, зображення, коментарі тощо. С. Мілан також говорить про те, що cloud protesting притаманна політика видимості. Це означає, що тепер кожен має змогу заявити про себе, просто розмістивши повідомлення у соціальній мережі чи зробивши репост відеоролика. Важлива не ідентифікація себе з тим чи іншим формальним угруповуванням (чим характеризувалася протестна поведінка 60-х років ХХ ст.), а популярність розміщеного контенту, яка вимірюється кількістю коментарів, репостів чи лайків. Більше того, cloud protesting передбачає, що тепер кожен сам визначає, коли йому брати участь у протестній акції та обирає свій спосіб участі у ній. Окрім того, було проаналізовано Twitter-повідомлення, темою яких було обговорення протестних акцій, організованих Саакашвілі. Їх пошук відбувався за ключовим словом "Саакашвілі" (з урахуванням регістру). Виявлено, що користувачі розглядають протестні акції, організовані Міхеїлом Саакашвілі, що відбувалися і у вигляді зібрань на вулиці, і у вигляді обговорення їх у соціальних медіа, як з'ясування відносин між представниками влади і не підтримують ані сторону Саакашвілі, ані сторону чинного Президента України. Ключові слова: cloud protesting, протестна поведінка, соціальні медіа, Twitter-повідомлення, користувачі
Соціальна солідарність в чотирьох основних соціологічних традиціях
Get PDFditions. The Author uses methodological approaches for better understanding of the social solidarity category among the representatives of four sociological traditions and observes key sociological conceptions starting from the early 19th century. It is stated, that structional functionalists were first to introduce the category of social solidarity and added broad sense to it including analysis of society`s institutional structure. Conflict theory followers assume, that social solidarity includes conflict, which takes place when rebels unite to perform revolutionary change. Utilitical tradition has liberal views in its core, claiming that rational interests work in favor of each member inside the society. Followers of interactional tradition strengthen the aspect of peace as solidarity`s key feature, which could work out as strikes and meetings. Article also provides analysis and uncovering of the major similar and distinction features of social solidarity category in historical context. The Author summarized views and approaches, stating that violence and sociocultural factors are in core and should be highlighted in mechanism of reaching and maintenance of social solidarity in any society. Sociocultural factors could be used on their own for social solidarity maintenance. Article indicates weak points in social solidarity perception by each sociological tradition and rises again the question of creating the full and solid solidarity theory.Проаналізовано проблему визначення соціальної солідарності в структурно-функціональній, конфліктологічній, утилі- тарній та інтеракціоністській соціологічних традиціях. Розглянуто особливості та методологічні підходи до розуміння категорії соціальної солідарності в представників чотирьох соціологічних традицій, досліджено ключові концепції соціоло- гів щодо розуміння явища солідарності, починаючи з XIX ст. З'ясовано, що структурні функціоналісти першими ввели до наукового обігу категорію соціальної солідарності, надавши їй широкого змісту, включаючи аналіз інституційної структу- ри суспільства. Прихильники конфліктологічної традиції характеризують соціальну солідарність як таку, що містить конфліктність, яка виявляється в об'єднанні незаможних задля революційного перетворення суспільства. Утилітарна традиція визначається ліберальними поглядами, згідно з якими раціональні інтереси працюють на благо кожного члена суспільства. Прибічники інтеракціоністської традиції наголошують на мирній особливості солідарності, яка може вияв- лятися у страйках і мітингах. Проаналізовано основні схожі та відмінні риси категорії "соціальна солідарність" в історич- ному розрізі. Визначено, що в механізмах досягнення солідарності в будь-якому суспільстві варто виділяти насильство й соціокультурні чинники, причому останні мають особливе значення в підтримці соціальної солідарності. Розкрито вузькі місця в усвідомленні поняття соціальної солідарності в межах кожної із соціологічних традицій і актуалізовано питання створення повної та цілісної теорії солідарності
К проблеме метапарадигмальной типологизации социологического знания
Get PDFThe paper examines the problem of pluralism in modern paradigmatic conceptualizations of sociological knowledge. The notion of polyparadigmality, main typologies of paradigms, and attempts of their meta-theoretic generalizations are considered. In this context, most attention paid to the existential paradigm as one of the most relevant approaches to the understanding of current social changes. Based on theoretical and historical perspectives, author proposes a structured typology that includes classical, nonclassical and postnonclassical metaparadigms, each of which, in turn, involves certain paradigms. It is shown that the change of meta-paradigms primarily revealed the increase of sociological self-reflection and the adoption of dialectical logic of objectivism, subjectivism and their subsequent synthesis. There is questioning the very necessity of epistemological application of paradigm and meta-paradigm levels, which can be reduced in scale to theories and paradigms accordingly. Main directions of further meta-systematization of sociological knowledge from a perspective of "theoretical minimalism" is outlined. This perspective's methodological strategy described as rooted in the method of the history of sociology, suggesting strict fixation and comprehensive interrelation of constant, essential elements of paradigms. The problem of meta-systematization has also included the differentiation of explicit and implicit divisions of theory comparison, sociological and social criteria of paradigmatic typology, multidimensional model of theoretical dichotomies, and conceptualization of interdisciplinary connections of meta-paradigms (positivism, existentialism, postmodernism, functionalism, etc.).В статье анализируется проблема плюрализма парадигмальных концептуализаций современного социологического знания. Рассмотрено понятие полипарадигмальности, представлены основные типологии парадигм и попытки их метатеоретического обобщения. В этом контексте наибольшее внимание уделено экзистенциальной парадигме как одному из самых релевантных подходов к осмыслению текущих социальных изменений. Исходя из историко-теоретической перспективы, предложена структурированная типология, включающая классическую, неклассическую и постнеклассическую метапардигмы, каждая из которых содержит определенные парадигмы. Показано, что смена метапардигм отразила, прежде всего, процессы повышения социологической саморефлексии и утверждение диалектической логики соотношения объективизма, субъективизма и их последующего синтеза. Выражается сомнение в необходимости использования эпистемологических уровней парадигма/метапарадигма, которые могут быть сведены в масштабе, соответственно, к теориям и парадигмам. Очерчены главные направления последующей метасистематизации социологического знания с позиции “теоретического минимализма”, основанного на методе истории социологии и предполагающего строгую фиксацию, а также соотношение константных, сущностных элементов парадигм. К проблематике метасистематизации отнесены дифференциация эксплицитного и имплицитного измерений теории, сопоставление методологического и социально-проблемного критериев парадигмальной типологизации, построение многомерной модели теоретических дихотомий и концептуализация междисциплинарных связей метапарадигм
Демократичні цінності населення України: структура та фактори формування
Get PDFIn this article, according to the 6th wave of the European Social Survey, the concept of the democratic values in its practical and empirical dimension is constructed and analyzed. The main attention is focused on the statistical rationale and description of democratic values structure; the empirical typology of respondents is based on its different inclinations. Besides, article is based on the description of factors, that could influence on the level of inclination and its impact of political and ideological positions of personality. Major attention is devoted to the data analysis in its time perspective (couple of months before Euromaidan's beginning) and the existence of regional distortions in democratic orientations. Author stated, that the level of democratic values might be among the factors of increasing social activity in 2013.В статті на основі даних шостої хвилі Європейського соціального дослідження конструюється та аналізується концепт демократичних цінностей у його емпіричному вимірі. Акцентується увага на статистичному обґрунтуванні та описанні структури демократичних цінностей; на основі різної схильності до них будуєтьться емпірична типологія респондентів, а також описуються фактори, що можуть впливати на формування рівня схильності та її вплив на політико-ідеологічні позиції особистості. Особлива увага присвячена аналізу даних у їх часовому контексті (за лічені місяці до початку Євромайдану) та наявності регіональних розломів у демократичних орієнтаціях. Стверджується, що рівень демократичних цінностей може бути одним із факторів сплеску соціальної активності у 2013 році.
Позиція матері на ринку праці як умова структурування практик материнства
Get PDFThe article presents the results of the author's research of the influence of mothers' positions at the labor market on their strategies and practices of mothering. On the example of mothers who combine employment and care for children in contemporary Ukrainian society, the author revealed the basic conditions of structuring of these practices. Among these conditions are mothers' life strategies related to the balance of family and professional responsibilities, their positions related to the employment in public or private sectors of economy, as well as the availability of workplace resources, allowing to combine paid and reproductive labor.Представлено результати авторського дослідження впливу позиції матері на ринку праці на стратегії та практики материнства. На прикладі матерів, які поєднують працю за наймом і турботу про дітей у сучасному українському суспільстві, було виявлено основні умови структурування цих практик, а саме: життєві стратегії матерів, пов'язані зі співвідношенням сімейних і професійних обов'язків, позиції, пов'язані з їхньою зайнятістю в державному чи приватному секторах економіки, а також доступність ресурсів робочого місця, що дозволяють поєднувати оплачувану та репродуктивну працю
До інтерпретації терміну "парадані" у соціальних дослідженнях
Get PDFThe use of computer technology in the planning, programming sociological research, data collection and analysis allowed more effectively analyze large amounts of information. Mainly in information obtained from sociological studies imply a data set consisting of questions and answers of the respondents. In computer mediated data collection during social studies increases the possibility of automatic recording and accompanying accumulation of information, some of which can be used to improve the quality of the survey results. In the literature, a number of terms that describe the information obtained during the investigation. It includes research data, metadata paradata, auxiliary data and additional data. Each of these data types have to have their interpretation and meaning and take their place in the data hierarchy. Thus, the data – is the answers of respondents to a questionnaire, metadata – this is the formulation of questions and alternatives and supporting documentation on research, paradata – information about the process of generating or receiving data, auxiliary data as construct with higher level contains paradata and other information. This paper is an overview and background of the term "paradata" firstly introduced by Mick Couper in 1998, justified its interpretation and content of this concept is illustrated by examples.Використання комп'ютерної техніки під час планування, програмування соціологічного дослідження, збору даних та їх аналізу дозволило більш ефективно аналізувати великі масиви інформації. Головним чином під інформацією, отриманою з соціологічного дослідження мають на увазі масив даних, що складається з запитань та відповідей на них респондентів. При комп'ютерно опосередкованому зборі даних під час проведення соціального дослідження збільшується можливість у автоматичній фіксації та накопиченні супроводжуючої інформації, частину якої можна використовувати для покращення якості результатів опитування. У літературі зустрічається низка термінів, що описують інформацію, отриману протягом дослідження. До неї відносять дані дослідження, мета дані, парадані, допоміжні дані та додаткові дані. Кожен з цих типів даних повинен мати свою інтерпретацію та зміст та займати своє місце у ієрархії. Так, дані – це відповіді респондентів на запитальник, метадані – це формулювання самих запитань та альтернатив а також супровідна документація по дослідженню, парадані – інформація про процес породження чи отримання даних, допоміжні дані, як конструкт більш високого рівня, містить парадані та іншу інформацію. У даній роботі робиться передісторія та огляд поняття "парадані", вперше введеного Міком Коупером у 1998 році, обґрунтовується його інтерпретація та ілюструється вміст цього поняття на прикладах
Специфіка використання комбінованої рефлексивної методики для вивчення групи національних цінностей
Get PDFIn the era of postmodernism particularly important for certain countries becoming targets of values. For Ukraine, this group is the national cultural values today. The issue of values in the sociological field is always relevant in general. So there are a number of studies on values for different methods. The proposed research study made use reflective technique to study of national values. Specifically, I.Pryvalova's methodology used which are combined. Its first component in a predefined list of values refers to the method of "measuring" values based on the procedure of "standardized measure". Another – focused on identifying values. Results obtained from reflective of techniques have confirmed ownership studied representatives of Ukrainian youth to those who illustrate the characteristics of postmodernism: the uncertainty cult incomprehensible, frahmentaryzatsiya game language, mixing genres, fashion as a code cultures, belonging to a certain social group, political impartiality, expression , an appeal to the religious consciousness, existential motifs different ways of self-defense game looseness, impartiality, openness. Also, the method allows us to see that at this point in history of Ukraine, American and Ukrainian national cultural values are not contrastive, and in vzayemospivstavymyh ways, indicating that the globalization of cultures and the process of revaluation of stereotypes, attitudes, norms and standards. Overall, the combined reflective technique allows not only to measure the value of and conduct on the basis of the data of different types of additional analysis, but also identify relevant values as of human and purely due to a group of national and compare groups of values of different generations.В епоху постмодернізму особливої ваги для певних держав набувають цілі групи цінностей. Для України сьогодення такою групою є національно-культурні цінності. Проблематика цінностей у соціологічному полі є актуальною повсякчас в цілому. Тож, існує значна кількість досліджень з вивчення цінностей за різноманітними методиками. У запропонованому дослідженні здійснюється обґрунтування застосування рефлексивної методики для вивчення групи національних цінностей. А саме, використано методику І.В.Привалової, яка є комбінованою. Перша її складова у вигляді заданого списку цінностей (за Р.Коулзом) належить до методу "вимірювання" цінностей, який базується на процедурі "стандартизованого вимірювання". Інша - орієнтована на виявлення цінностей. Результати отримані на основі рефлексивної частини методики підтвердили належність досліджуваних представників української молоді до тих, хто ілюструють характерні риси постмодернізму: невизначеність, культ незрозумілого, фрагментаризація, гра мови, змішування жанрів, мода як код культури, приналежність до визначеної соціальної групи, політична незаангажованість, самовираження, апеляція до релігійної свідомості, екзистенціальні мотиви, різні способи самозахисту, ігрова розкутість, неупередженість, відкритість. Також, методика дозволяє побачити, що на даному історичному етапі розвитку України американські та українські національно-культурні цінності знаходяться не у контрастивних, а у взаємоспівставимих відношеннях, що свідчить про глобалізацію культур і процес переоцінки стереотипів, установок, норм і еталонів. В цілому, комбінована рефлексивна методика дозволяє не лише виміряти цінності групи й провести на основі отриманих даних різних видів додатковий аналіз, але й виявити релевантні цінності, як рівня загальнолюдських, так і суто належних до групи національних, а також порівняти групи цінностей представників різних поколінь
Рецензія на монографію
Get PDFStrelnyk O. Care as job: Motherhood in the focus of sociology. – K.. Krityka, 2017. [in Ukrainian]Стрельник О. Турбота як робота: Материнство у фокусі соціології. – К. : Критика, 201
Репрезентація суспільно-орієнтованих ціннісних кодів в українському кінематографі
Get PDF This article determines category "value code" in modern science based on concepts of M. Weber, E. Durkheim, J. Dewey, R. Perry, H. Rickert, P. Sorokin, M. Lapin, O. Serebrennikova, J. Fiske, U. Eco, R. Jakobson and others. Disclosed definition of dependent value code of social values and cultural code as such. Determined the content characteristics concepts of "social values" and "code" for the scientific definition of value code within contemporary sociological categorical apparatus. Highlights mechanisms of representation of value codes in modern Ukrainian films production time of independent Ukraine (1991-2016). Analyzes the modern Ukrainian movies on filling their value codes based on sociocultural model of basic values of the Soviet sociologist M. LapinВ статті визначається зміст категорії «ціннісний код» в сучасній науці на основі концепцій М. Вебера, Е. Дюркгейма, Дж. Дьюї, Р. Перрі, Г. Ріккерта, П.А. Сорокіна, М.І. Лапіна, О. Ф. Серебреннікової, Дж. Фіске, У. Еко, Р. Якобсона та інших. Розкривається залежність визначення поняття ціннісного коду від соціальних цінностей та культурного коду як таких. Визначаються змістовні характеристики понять «соціальні цінності» та «код» задля наукового визначення поняття ціннісного коду в рамках сучасного соціологічного категоріального апарату. Висвітлюються механізми репрезентації ціннісних кодів в сучасних кінофільмах українського виробництва часів незалежної України (1991-2016). Аналізуються сучасні українські кінофільми щодо наповнення їх ціннісними кодами на основі соціокультурної моделі базових цінностей радянського соціолога В.І. Лапіна.
Гендерна нерівність на ринку праці україни у сфері інформаційних технологій
Get PDFThis article examines the law regulation of the gender equality, and analyzes the phenomenon of gender (in)equalitythe in the labor market in Ukraine in general and IT sphere in particular. Three factors that determine the low level of women participation in the IT sector are being highlighted: structural, organizational, and individual. Aspects of gender segregation in the field of IT in Ukraine are being illustrated by the empirical data gathered from in-depth interviews with female employees of IT companiesРозглянуто законодавче регулювання гендерної рівності на ринку праці України, проаналізовано явище гендерної (не)рівності на ринку праці загалом та у сфері інформаційних технологій (ІТ) зокрема. Виокремлено три групи чинни- ків низького рівня залучення жінок на ринку праці в ІТ-сфері: структурні, організаційні, індивідуальні. Особливості ге- ндерної сегрегації в ІТ-сфері України проілюстровано на матеріалі поглиблених інтерв'ю з працівницями ІТ-компані