Publikationsserver des Instituts für Deutsche Sprache
Not a member yet
11061 research outputs found
Sort by
Комунікативні девіації носіїв української мови у вивченні німецької мови
Get PDFThe article analyzes communicative deviations that occur during the communication between German native speakers and non-native speakers, particularly Ukrainians. Despite existing intercultural and sociolinguistic studies, the analysis of language specificity that causes communicative deviations, failures and misunderstandings remains relevant and understudied. The purpose of this article is to identify and explore the German language peculiarities that cause misunderstandings in communication for non-native speakers, in particular Ukrainian speakers, and offer the algorithm for the representatives of different ethnic communities to help them avoid and resolve possible conflicts given the study of German as a foreign language. The status of the concept of communicative deviation in intercultural communication under conditions of insufficient communicative competence is determined in this article. The study uses the term communicative deviation in favor of a generalized term, a broad concept of linguistic, speech and communicative deviations in dialogic speech, in particular between native German speakers and non-native speakers. The empirical research was based on the speech activity of Ukrainian students during classes at the Department of German Studies and Translation (levels B2–C1) of Ivan Franko National University of Lviv in 2019–2021 academic years and definitions from the Universal Dictionary of German Duden, in addition to the materials reflected in textbooks and teaching manuals as well as from authentic German-language sources. Communicative deviations are identified and analyzed in phonological, lexical, syntactic and pragmatic aspects.У статті проаналізовано комунікативні девіації, які виникають під час спілкування носіїв німецької мови з неносіями, зокрема українцями. Попри існуючі міжкультурні і соціолінгвістичні студії актуальним і малодослідженим залишається аналіз саме мовної специфіки, яка спричиняє комунікативні девіації, невдачі і непорозуміння. Метою публікації є виявити і дослідити особливостей німецької мови, які викликають непорозуміння у спілкуванні для неносіїв німецької мови, зокрема українськомовних, та запропонувати алгоритм для представників різних етнічних спільнот, який допоможе їм уникнути та розв’язати можливі конфлікти. Визначено статус поняття комунікативної девіації у міжкультурній комунікації за умов недостатньої комунікативної компетентності. Використано термін “комунікативна девіація” на користь узагальненого терміна, широкого поняття мовних, мовленнєвих та комунікативних відхилень у діалогічному мовленні, зокрема між носіями та неносіями німецької мови. Емпіричне дослідження ґрунтувалося на мовленнєвій діяльності українських студентів під час занять на кафедрі міжкультурної комунікації та перекладу та кафедри німецької філології (рівні B2–C1) Львівського національного університету імені Івана Франка у 2019–2021 роках, визначеннях з Універсального словника німецької мови Дудена, матеріалах, відображених у підручниках, навчальних посібниках і в автентичних німецькомовних джерелах. Виявлено і проаналізовано комунікативні девіації в фонологічному, лексичному, синтаксичному та прагматичному аспектах
Musterhafte Strukturen im Bereich von Metaphern und Metonymien
Get PDFUneigentliches Reden, insbesondere die Schaffung und Verwendung von Metaphern und Metonymien, ist weit stärker sprachstrukturell lizenziert als es der kreativ-sprachspielerische Effekt vermuten lässt, der durch neue Tropen erzeugt wird. In diesem Beitrag wird es vor allem um das Konzept des paradigmatischen metaphorischen Musters gehen, dem zufolge die Wörter innerhalb eines Wortfelds ein ähnliches, auf abstrakten Merkmalen basierendes metaphorisches Potenzial entfalten. Dazu werde ich zunächst in Abschnitt 2 auf paradigmatische metonymische Muster eingehen, die in verschiedenen Kontexten und unter verschiedenen Bezeichnungen bereits häufiger untersucht wurden. In Abschnitt 3 werden grundlegende Überlegungen zur Metapher vorgestellt, und in Abschnitt 4 entwickle ich anhand verschiedener Beispiele das Konzept des metaphorischen Musters. In Abschnitt 5 wird der Zusammenhang zwischen metaphorischen Mustern und konzeptuellen Metaphern beleuchte
Proceedings of the 10th International Conference on CMC and Social Media Corpora for the Humanities (CMC-Corpora 2023), 14–15 September 2023, University of Mannheim, Germany
Get PDFFollowing the successes of the ninth conference in 2022 held in the wonderful Santiago de Compostela, Spain, we are pleased to present the proceedings of the 10th edition of International Conference on CMC and Social Media Corpora for the Humanities (CMC-2023). The focal point of
the conference is to investigate the collection, annotation, processing, and analysis of corpora of computer-mediated communication (CMC) and social media.
Our goal is to serve as the meeting place for a wide variety of language-oriented investigations into CMC and social media from the fields of linguistics, philology, communication sciences, media
studies, and social sciences, as well as corpus and computational linguistics, language technology, textual technology, and machine learning.
This year’s event is the largest so far with 45 accepted submissions: 32 papers and 13 poster presentations, each of which were reviewed by members of our ever-growing scientific committee. The contributions were presented in five sessions of two or three streams, and a single poster session. The talks in these proceedings cover a wide range of topics, including the corpora construction, digital identities, digital knowledge-building, digitally-mediated interaction, features
of digitally-mediated communication, and multimodality in digital spaces.
As part of the conference, we were delighted to include two invited talks: an international keynote speech by Unn Røyneland from the University of Oslo, Norway, on the practices and perceptions of
researching dialect writing in social media, and a national keynote speech by Tatjana Scheffler from the Ruhr-University of Bochum on analysing individual linguistic variability in social media and
constructing corpora from this data. Additionally, participants could take part in a workshop on processing audio data for corpus linguistic analysis. This volume contains abstracts of the invited talks, short papers of oral presentations, and abstracts of posters presented at the conference
Korpora modular, verteilt, vernetzt in Text+
Get PDFAls Teil der NFDI vernetzt Text+ ortsverteilt verschiedenste Daten und Dienste für die geisteswissenschaftliche Forschung und stellt sie der wissenschaftlichen Gemeinschaft FAIR zur Verfügung. In diesem Beitrag beschreiben wir die Umsetzung beispielhaft im Bereich der Text+ Datendomäne Sammlungen anhand von Korpora, die in verschiedenen Disziplinen Verwendung finden. Die Infrastruktur ist auf Erweiterbarkeit ausgelegt, so dass auch weitere Ressourcen über Text+ verfügbar gemacht werden können. Enthalten ist auch ein Ausblick auf weitere zu erwartende Entwicklungen. Ein Beitrag zur 9. Tagung des Verbands "Digital Humanities im deutschsprachigen Raum" - DHd 2023 Open Humanities Open Culture
Using YouTube comments as teaching material: The benefits of the NottDeuYTSch corpus
Get PDFDevelopments within the field of Second Language Acquisition (SLA) have meant that scholars are increasingly engaging with corpora and corpus-based resources, providing a source of “‘authentic’ language” to learners and educators (Mitchell 2020: 254), and contributing to “state-of-the-art research methodologies” (Deshors and Gries 2023: 164). However, there are areas in which progress can still be made, particularly in the area of metadata, such as information about the speaker and contexts of the language use, as well as increased variety in the text types and genres of corpora used to develop SLA materials (Paquot 2022: 36). This post discusses one such possibility for increasing the variety of text types and providing a rich source of authentic language that can be used to create engaging SLA materials, particularly for young people learning German, namely the use of the NottDeuYTSch corpus (to download the corpus in a variety of formats, see Cotgrove 2018)
Geschlechtergerechte Sprache auf den Webseiten deutscher, österreichischer, schweizerischer und Südtiroler Städte
Get PDFVerbs as linguistic markers of agency: The social side of grammar
No full textBasic grammatical categories may carry social meanings irrespective of their semantic content. In a set of four studies, we demonstrate that verbs—a basic linguistic category present and distinguishable in most languages—are related to the perception of agency, a fundamental dimension of social perception. In an archival analysis of actual language use in Polish and German, we found that targets stereotypically associated with high agency (men and young people) are presented in the immediate neighborhood of a verb more often than non-agentic social targets (women and older people). Moreover, in three experiments using a pseudo-word paradigm, verbs (but not adjectives and nouns) were consistently associated with agency (but not with communion). These results provide consistent evidence that verbs, as grammatical vehicles of action, are linguistic markers of agency. In demonstrating meta-semantic effects of language, these studies corroborate the view of language as a social tool and an integral part of social perception
Special issue on challenges in computational linguistics, empiric research & multidisciplinary potential of German song lyrics
No full textSpracheinstellungen aus sozialpsychologischer Perspektive I: Deutsch und Fremdsprachen
No full textWas halten die Deutschen von ihrer Muttersprache? Wie denken sie über andere Sprachen und deutsche Dialekte (siehe auch Schoel / Stahlberg in diesem Band)? Wie nehmen sie Veränderungen ihrer Sprache wahr und was halten sie von fremdsprachlichen Einflüssen, wie z. B. der Verwendung von Anglizismen? Sind Deutsche, umgekehrt betrachtet, besonders kritisch, wenn andere Deutsche Englisch sprechen? Und wie bewerten sie andere Personen, die z.B. einen französischen oder russischen Akzent im Deutschen besitzen? Mit all diesen Fragen hat sich das vorliegende Teilprojekt im Rahmen dieses von der Volkswagenstiftung geförderten Forschungsprojekts beschäftigt. Ausgehend von sozialpsychologischen Theorien und Methoden, wurden Spracheinstellungen in Deutschland näher untersucht