Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy
Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological AcademyNot a member yet
15851 research outputs found
Sort by
Smart Education – нова стратегія розвитку освіти
Статтю присвячено теоретичному розгляду феномена SMART, концепції Smart Education (смарт-освіти). Процес навчання студентів у виші передбачає звернення до інновацій, оскільки застосування нових технологій істотно розширює межі викладання, отримання знань, застосування наявних умінь і навичок у практичній діяльності. В статті наводиться аналіз чинників, що впливають на формування і розвиток концепції Smart Education
Читаем понимаем говорим. Ознакомительный курс русского языка
Пособие предназначено иностранным студентам, начинающим изучать русский язык как второй иностранный в условиях билингвальной языковой среды и имеющим элементарные знания фонетики и грамматики украинского языка
Опыт преподавания выборочной дисциплины «Современные принципы диагностики и лечения дизонтогенетической патологии челюстно-лицевой области»
Для постійного розвитку охорони здоров’я України, зокрема стоматології, передусім необхідні висококваліфіковані фахівці, які володіють сучасними знаннями й уміннями в галузі діагностики, лікування, реабілітації та профілактики різноманітних захворювань людини. Тому підвищення якості підготовки медичних кадрів відповідно до стандартів вищої освіти є дуже актуальною проблемою.
В Українській медичній стоматологічній академії створені всі необхідні умови для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 221 «Стоматологія» завдяки збалансованості обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів освітньо-професійної програми «Стоматологія». Вона містить великий переліквибіркових компонентів, підготовлених науково-педагогічними працівниками вишу за ініціативою академії та відповідно до рекомендацій стейкхолдерів, серед яких і «Сучасні принципи діагностики та лікування дизонтогенетичної патології щелепно-лицевої ділянки», яка поглиблено вивчає етіологію, патоґенез, клініку, сучасні методи діагностики, лікування захворювань дизонтогенетичного походження в дітей, формує навички складання раціональної схеми обстеження пацієнта із захворюваннями, що виникли внаслідок порушення ембріоґенезу, та вміння аналізувати отримані результати, визначає провідні симптоми і синдроми дизонтогенетичного походження та проведення диференційної діагностики з обґрунтуванням і формулюванням діагнозу, принципи комплексного лікування хворих, допомагає завбачати та запобігати ускладненням цих захворювань у дітей. Висвітлено досвід викладання вибіркової компоненти освітньої програми «Сучасні принципи діагностики та лікування дизонтогенетичної патології щелепно-лицевої ділянки» на кафедрі дитячої хірургічної стоматології УМСА, який засвідчив перспективність її викладання студентам 5 курсу стоматологічного факультету та отримав з їхнього боку позитивний відгук. Це надихнуло науково-педагогічних працівників кафедри на подальшу роботу з удосконалення навчального процесу.Для постоянного развития здравоохранения Украины, в частности стоматологии, прежде всего необходимы высококвалифицированные специалисты, владеющие современными знаниями и умениями в области диагностики, лечения, реабилитации и профилактики различных заболеваний человека. Поэтому повышении екачества подготовки медицинских кадров в соответствии со стандартами высшего образования является очень актуальной проблемой. В Украинской медицинской стоматологической академии предусмотрены все необходимые условия, дающие возможность для формирования индивидуальной образовательной траектории соискателей высшего образования второго (магистерского) уровня по специальности 221 «Стоматология» благодаря сбалансированности обязательных и выборочных образовательных компонентов образовательно-профессиональной программы «Стоматология». Она содержит большой перечень выборочных компонентов, созданных научно-педагогическими работниками вуза по инициативе академии и в соответствии с рекомендациями стейкхолдеров, среди которых и «Современные принципы диагностики и лечения дизонтогенетической патологии челюстно-лицевой области». Эта учебная дисциплина углубленно изучает этиологию, патогенез, клинику, современные методы диагностики, лечения заболеваний дизонтогенетического происхождения у детей, формирует навыки составления рациональной схемы обследования пациента с заболеваниями, возникшими вследствие нарушения эмбриоґенеза, и умение анализировать полученные результаты, определяет ведущие симптомы и синдромы дизонтогенетического происхождения и проведения дифференциальной диагностики с обоснованием и формулировкой диагноза, принципы комплексного лечения больных, помогает предвидеть и предупреждать осложнения этих заболеваний у детей. В статье отражен опыт преподавания выборочной компоненты образовательной программы «Современные принципы диагностики и лечения дизонтогенетической патологии челюстно-лицевой области» на кафедре детской хирургической стоматологии УМСА, который показал перспективность ее преподавания студентам 5 курса стоматологического факультета и получил с их стороны положительный отзыв. Это вдохновило научно-педагогических работников кафедры на дальнейшую работу по совершенствованию учебного процесса
Реалії вищої медичної освіти в умовах дистанційного навчання
Розглянуто основні досягнення дистанційного методу навчання в формуванні й розвитку пізнавального про-
цесу, особливості методів і прийомів спілкування для стимулювання пізнавального інтересу студентів, а та-
кож негативні сторони цього виду навчання в медичній освіті.The article describes the achievements of the distance method of learning in the formation and development of the cognition process, peculiarities and methods of communication for stimulating of students’ interest of learning, as well as the negative sides of this learning methodology in Medical Education
Сутність, особливості, переваги й недоліки, контроль якості знань у дистанційній формі навчання студентів закладів вищої медичної освіти
Надано порівняльну характеристику понять «дистанційне навчання» і «дистанційна освіта». Описано основні види технологій дистанційного навчання; виділено низку педагогічних вимог і елементи системи контролю якості навчання до організації контролю навчальних досягнень студентів; висвітлено переваги й недоліки дистанційної форми навчання.The article compares the concepts of "distance learning" and "distance education". The main types of distance learning technologies are described, a number of pedagogical requirements and elements of the system of quality control of education to the organization of control of students' academic achievements are highlighted, the advantages and disadvantages of distance learning are given
The ideal picture of marriage and family in the opinion of ukrainian students
The presented text describes the sociological research among Ukrainian youth studying in Poland. The article describes the image of an ideal marriage and family model that Young people are supposed to create in the future. The research shows that three basic family models can be distinguished among the surveyed students. The first is a traditional relationship and a traditional family. The second model is currently the most advanced in European countries, i.e. partnership. The third model is a free relationship which the young rather do not want to formalize, and professional activity is more important to them than having a child
Орловський Олексій Миколайович. "Служіння науці" : До 200-річчя з дня народження одного із перших вітчизняних спеціалістів у галузі порівняльної фізіології
Psychology and pedagogy cross-cultural adaptation study implementing
Adaptation (particularly natural, social, psychological, cross-cultural), acculturation, acculturation stress, enculturation, cross-cultural experience study is important in Pedagogics, Psychology and other sciences about human being. There appeared such directions of Psychology as ethno-psychology, cross-cultural
psychology. If not to take corona virus pandemy into account modern youth (students in part) is distinguished by high academic mobility especially after introducing the Bolon’s system. Immigration represents another big area of such important questions implementation
Optimization of therapy in patients with lower back pain depending on the presence of benign joint hypermobility syndrome
Біль у нижній частині спини – біль, що локалізується в попереку, крижах і крижово-клубовій ділянці та є найчастішою скаргою після простудних захворювань і малих травм. Висока розповсюдженість цієї патології, стійкість та вираженість больового синдрому роблять біль у нижній частині спини високоактуальною проблемою для населення сучасної України. Існують дані про більш частий розвиток болю в нижній частині спини на фоні синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Поєднання синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів та болю в нижній частині спини має тенденцію до більш важкого перебігу. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є використання еластометрії, яка дозволяє визначати жорсткість досліджуваних тканин, зокрема оцінювати тонус м’язів. Для терапії зазвичай використовують міорелаксанти, але оцінити їх вплив на реальне розслаблення м’язів зазвичай неможливо. Метою даної роботи стало визначення ефективності використання міорелаксантів у пацієнтів із болем в нижній частині спини в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів за допомогою проведення еластометрії здухвинно-поперекових м’язів цим пацієнтам. Матеріали і методи. Для досягнення мети було обстежено 65 пацієнтів із болем в нижній частині спини віком 45,62±2,24 роки, з яких 32 були жіночої та 33 чоловічої статі. Серед обстежених за критеріями Бейтона 26 пацієнтів відповідали діагнозу синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів, серед них було 19 жінок і 7 чоловіків. Для визначення показнику жорсткості дистальних відділів попереково-клубового м’яза ми використовували зсувнохвильову еластометрію. Результати. Використання тизанідіну у терапії дозволило зменшити жорсткість поперековокрижових м’язів спини та зменшити інтенсивність больового синдрому у пацієнтів із болем в нижній частині спини. У той же час наявність у пацієнта синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів значно зменшувала ступінь розслаблення м’язів та провокувала більшу резистентність до терапії больового синдрому. Використання зсувнохвильової еластометрії дозволило проводити контроль якості лікування в динаміці. У той же час, існує необхідність вивчення можливості застосування цього метода дослідження при інших спастичних змінах м’язової системи, що має стати перспективою подальших досліджень.Боль в нижней части спины – боль, которая локализуется в пояснице, крестце и крестцово-подвздошной области, и является самой частой жалобой после простудных заболеваний и малих травм. Высокая распространенность этой патологии, устойчивость и выраженность болевого синдрома делают боль в нижней части спины высокоактуальной проблемой для населения современной Украины. Существуют данные о более частом развитии боли в нижней части спины на фоне синдрома доброкачественной гипермобильности суставов. Сочетание синдрома доброкачественной гипермобильности суставов и боли в нижней части спины имеет тенденцию к более тяжелому течению и болем выраженному болевому синдрому. Одним из вариантов решения этой проблемы является использование эластометрии, которая позволяет определять жесткость исследуемых тканей, в частности оценивать тонус мышц. Для терапии обычно используют миорелаксанты, но оценить их влияние на реальное расслабление мышц обычно невозможно. Целью данной работы стало определение эффективности использования миорелаксантов у пациентов с болью в нижней части спины в зависимости от наличия синдрома доброкачественной гипермобильности суставов посредством проведения эластометрии поперечно-поясничных мышц этим пациентам. Материалы и методы. Для достижения цели было обследовано 65 пациентов с болью в нижней части спины в возрасте 45,62±2,24 года, из которых 32 были женского и 33 мужского пола. Среди обследованных по критериям Бейтона 26 пациентов отвечали диагноза синдрома доброкачественной гипермобильности суставов, среди них было 19 женщин и 7 мужчин. Для определения показателя жесткости дистальных отделов пояснично-подвздошной мышцы была применена сдвиговолновая эластометрия. Результаты. Использование тизанидина в терапии позволило уменьшить жесткость поясничнокрестцовых мышц спины и уменьшить интенсивность болевого синдрома у пациентов с болью в нижній части спины. В то же время наличие у пациента синдрома доброкачественной гипермобильности суставов значительно уменьшала степень расслабления мышц и провоцировала большую резистентность к терапии болевого синдрома. Использование сдвиговолновой эластометрии позволило проводить контроль качества лечения в динамике. В то же время, существует необходимость изучения возможности применения этого метода исследования при других спастических изменениях мышечной системы, должен стать перспективой дальнейших исследований.Lower back pain is pain that is localized in the lower back, buttocks, and sacroiliac area. Lower back pain is the most common reason for limiting physical activity in patients under 45 years of age. If we take into account both acute and chronic pain. Lower back pain is the most common complaint after colds and minor injuries. At the same time, even a thorough examination may not always reveal the cause of lower back pain. There is evidence of more frequent development of pain in the lower back on the background of benign joint hypermobility syndrome. Lower back pain in patients with benign joint hypermobility syndrome is usually assessed on the basis of visual analog scale data and is quite subjective. To assess the severity of changes in the lumbar spine, an ultrasound method can be used, one of the options of which is elastometry, which allows to determine the stiffness of the studied tissues, in particular to assess muscle tone. Muscle relaxants are commonly used for therapy, but it is usually not possible to assess their effect on actual muscle relaxation. The purpose of our study was to determine the effectiveness of using muscle relaxants in patients with lower back pain and benign joint hypermobility syndrome by performing elastometry of the iliopsoas muscles in these patients. Material and methods. To achieve this goal, we examined 65 patients with lower back pain aged 45.62±2.24 years, among them there were 32 women and 33 men. Patients with impaired limb sensitivity, muscle weakness, pelvic dysfunction, severe pain at night, fever and unmotivated weight loss, history of cancer, etc. were excluded from the study. To participate in the study, all patients underwent X-ray and ultrasound examination of the hip joints, in the presence of signs of osteoarthritis, patients were excluded from the study. Among the patients examined by the Bayton criteria, 26 patients were diagnosed with benign joint hypermobility syndrome, among them were 19 women and 7 men. We used shear wave elastometry to determine the stiffness of the distal lumbosacral muscle. A visual analog scale of pain with a gradation from 1 to 10 was used to determine the severity of the pain syndrome. After the diagnosis of lower back pain, patients were prescribed anti-inflammatory therapy in the form of 100 mg of diclofenac per day and tizanidine 4 mg 3 times a day for two weeks. After two weeks, the examination of patients was repeated. Results and discussion. In patients with lower back pain, the initial values of iliopsoas muscle stiffness were 11.85±1.37 kPa on the right and 12.1±1.45 kPa on the left, in patients with signs of benign joint hypermobility syndrome and lower back pain, the stiffness was iliopsoas muscle were 12.64±1.42 kPa on the right and 12.49±1.67 kPa on the left. No statistically significant difference was found between the studied groups. The severity of pain in the group of patients with lower back pain without benign joint hypermobility syndrome was 7.98±1.45, in patients with lower back pain and signs of benign joint hypermobility syndrome was 7.67±1.33 After 2 weeks of therapy in patients with lower back pain without signs of benign joint hypermobility syndrome, the lumbar-iliac muscle stiffness was 7.69±1.23 kPa on the right and 7.98±1.38 kPa on the left, the difference with the initial values was significant (p <0.05). In patients with signs of benign joint hypermobility syndrome and lower back pain after treatment, the lumbar-lumbar muscle stiffness was 10.29±1.97 kPa on the right and 10.89±1.75 kPa on the left. The difference was significant (p <0.05) both with the initial indicators and with the indicators of the group of patients with lower back pain without signs of benign joint hypermobility syndrome. The severity of pain on the visual analog scale in the group of patients with lower back pain without benign joint hypermobility syndrome after therapy was 3.49±1.98, in patients with lower back pain and signs of benign joint hypermobility syndrome was 5.21±1.43. The difference was significant (p <0.05) both with the initial indicators and with the indicators of the group of patients with lower back pain without signs of benign joint hypermobility syndrome and had a clear correlation with the indicators of lumbar-iliac muscle stiffness according to shear wave elastometry (r = 0.63, p = 0.032) Conclusion. Thus, the use of tizanidine in therapy can reduce the stiffness of the lumbosacral muscles of the back and reduce the intensity of pain in patients with lower back pain. At the same time, the patient’s presence of benign joint hypermobility syndrome significantly reduced the degree of muscle relaxation and provoked greater resistance to pain therapy. The use of shear wave elastometry allows controling the quality of treatment in the dynamics. At the same time, there is a need to study the possibility of using this method of research in other spastic changes in the muscular system, which should be a prospect for further research