Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy
Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological AcademyNot a member yet
15851 research outputs found
Sort by
Значення лікарської етики й деонтології у формуванні особистості майбутнього лікаря
Get PDFУ формуванні всебічно розвинутої особистості студента-медика як майбутнього лікаря велике значення маєнавчання дотримання норм етики й деонтології в медицині, що покладене насамперед на викладацький склад іорганізаторів навчального процесу.In the formation of a comprehensively developed personality of a medical student as a future doctor is of great
importance to teach compliance with ethics and deontology in medicine, which is placed primarily on the shoulders of the teaching staff and organizers of the educational process
Текстоцентричність мовної підготовки іноземних студентів-медиків
Get PDFОбґрунтовано важливість поєднання ономасіологічного й текстоцентричного принципів у навчанні чужоземних студентів іноземної мови зі спеціальності. Розглянуто основні етапи опрацювання текстів медичного й соціокультурного спрямування, їхню доцільність у формуванні комунікативних компетенцій майбутніх медиків
Роль викладача-клініциста у формуванні майбутнього сімейного лікаря
No full textНині головним чинником якості освіти в цілому є формування відповідних компетенцій у майбутніх сімейних лікарів завдяки професіоналізму викладача-клініциста. Майстерність викладача виражається в умінні організувати навчальний процес. Підготовка лікарів має бути клінічно орієнтована, і забезпечити її може не лектортеоретик, навіть дуже обізнаний, а викладач-клініцист.Today, the main factor in the quality of education in general is the formation of relevant competencies in future family physicians due to the professionalism of the teacher-clinician. The skill of the teacher is expressed in the ability to organize the learning process. The training of doctors should be clinically oriented and can be provided not by a theoretical lecturer, even a very competentive one, but by a teacher-clinician
Психологическая сущность и структура мотивации
No full textЦель данного исследования ̶ теоретическое обоснование и построение интегративной модели мотивации как системного образования, обеспечивающего достижение различных типов результатов человеческой деятельности. С этой целью были использованы следующие методы: индукции и дедукции, анализ научной литературы, а также компаративный анализ. Раскрыты понятия «мотива», «потребности» и «мотивации». Детально проанализировано, чем эти понятия похожи и чем отличаются, и определены точки их соприкосновения. Выделены осознанные и неосознанные мотивы и обоснована правомерность такого разграничения. Рассматривается различие между внешней и внутренней мотивацией и обоснованно особую эффективность последней. Проанализирована структура мотивационной системы человека со всеми ее составляющими (интересами, потребностями, ценностями, целями, установками, убеждениями, стереотипами и т.д.). Авторы выделили базис мотивационной сферы, который определяет направленность личности, и ее периферийную часть. Проведен сравни-
тельный анализ теорий мотивации, которые объясняют структуру и содержание потребностей, их взаимосвязь с человеческой мотивацией к деятельности. Выяснено, что парадигма ERG К. Альдерфера соотносится с парадигмой иерархии потребностей А. Маслоу по основным группам потребностей. Однако в основном теории мотивации пользуются различным критериям выделения потребностей, что вызывает сложности при их сравнении. Например, парадигма приобретенных по-
требностей Д. Мак-Клелланда основывается на выявлении потребностей властвования и соучастия, тогда как модель Портера-Лаулера основана на анализе концепций ожиданий и справедливости в мотивационной системе индивида. Однако мнение всех авторов совпадает в одном: мотивация является сложным системным интегративным психологическим образованием, которое побуждает человека к выполнению различных видов деятельности. Несмотря на различные трактовки понятия «мотив» и «мотивация», разные критерии выделения потребностей и интерпретации их влияния на мотивацию, мотивационная сфера человека является целостной структурой, производящей соответствующее
влияние на поведение человека.Мета даного дослідження ̶ теоретичне обґрунтування й побудова інтегративної моделі мотивації як системного утворення, що забезпечує досягнення різних типів результатів людської діяльності. З цією метою використано такі методи: індукції і дедукції, аналіз наукової літератури, компаративний аналіз. Розкрито поняття «мотиву», «потреби» й «мотивації». Детально проаналізовано, чим ці поняття схожі й чим відрізняються, і визначено їх точки дотику. Виокремлено усвідомлені й неусвідомлені мотиви та обґрунтована правомірність такого розмежування. Розглядаються відмінність між зовнішньою та внутрішньою мотивацією та обґрунтовано особливу ефективність останньої. Проаналізовано структуру мотиваційної системи людини з усіма її складовими (інтересами, потребами, цінностями, цілями, установками, переконаннями, стереотипами тощо). Автори виокремили базис мотиваційної сфери, що визначає спрямованість особистості, та її периферійну частину. Проведено порівняльний аналіз теорій мотивації, які пояснюють структуру й зміст потреб, їх взаємозв'язок із людською мотивацією до діяльності. З’ясовано, що парадигма ERG К. Альдерфера співвідноситься з парадигмою ієрархії потреб А. Маслоу за основними групами потреб. Проте здебільшого теорії мотивації послуговуються різними критеріями виокремлення потреб, що викликає складнощі при їх порівнянні. Наприклад, парадигма набутих потреб Д. Мак-Клелланда ґрунтується на виявленні потреб владарювання й співучасті, тоді як модель Портера-Лаулера заснована на аналізі концепцій очікувань і справедливості в мотиваційній системі індивіда. Показано, що думка усіх авторів збігається в одному: мотивація ̶ складний системний інтегративний психологічний утвір, що спонукає людину до виконання різних видів діяльності. Незважаючи на різні трактування поняття «мотив» і «мотивація» й різні критерії виокремлення потреб та інтерпретації їхнього вливу на мотивацію, мотиваційна сфера людини є цілісною структурою, що справляє відповідний вплив на поведінку людини.The aim of this study is to provide theoretical rationale for integrative model of motivation as a unified structure that ensures achieving different types of results of human activity. The methodology of this study includes induction and deduction methods, scientific literature analysis, as well as comparative analysis. There have been defined the notions of «motive», «need» and «motivation», in particular, we have identified major differences and similarities between these concepts as well as their points of contact. The motives have been classified into conscious and unconscious with subsequent justification of such division. The article discusses the difference between external and internal motivation and proves the particular effectiveness of the latter. There has been analyzed the structure of the human motivational system encompassing all its components such as interests, needs, values, attitudes, beliefs, stereotypes, etc. We have identified the basis of motivational system, which determines personality's orientation and its peripheral parts. There has been conducted a comparative analysis of major motivation theories, which explain the structure and significance of human needs, their relationship with motivation to act. For example, we found out that K. Alderfer's ERG paradigm corresponds to A. Maslow's hierarchy of needs paradigm in regards to the main groups of needs. However, most theories of motivation use different criteria for distinguishing needs which makes it more difficult to compare them. For instance, D. McClelland's acquired needs paradigm is based on identifying the needs for power and complicity, while Porter-Lauler model is based on analyzing concepts of expectations and justice within the motivational system of an individual. However, all authors seem to agree on one thing: motivation is a complex system-based integrative psychostructure that encourages a person to perform various types of activities. Thus, we can conclude that despite various explanations of the concepts of «motive» and «motivation», different criteria for distinguishing needs and interpreting their impact on motivation, human motivational system is a holistic unified structure that affects human behaviour in a specific way
Dental probes
Get PDFСтатья представляет информацию о наиболее часто применяемом стоматологами инструменте ‒ зонде. Знания разновидности имеющихся современных стоматологических зондов, их характеристик должны быть основой правильного выбора одного из главных инструментов врача на этапе объективизации заболевания, ранней его диагностики. Особенно актуален и важен в данном аспекте вопрос применения пародонтальных зондов, в том числе в составе автоматизированных диагностических систем.Стаття представляє інформацію про інструмент, який стоматологи найбільш часто застосовуюсь в своїй практиці ‒ це зонд. Знання різновидів наявних сучасних стоматологічних зондів, їх характеристик повинні бути основою правильного вибору одного з головних інструментів лікаря на етапі об'єктивізації захворювання, ранній його діагностиці. Особливо актуальний і важливий в даному аспекті питання застосування пародонтальних зондів, в тому числі в складі автоматизованих діагностичних систем.This article provides information about the most frequently used dentist's instrument, which is a probe. Knowledge of the variety of available modern dental probes, their characteristics should be the basis for the right choice of one of the most important tools for a doctor during the objectification of the disease and its early diagnostics. Especially relevant and important issue in this aspect is the periodontal probes usage including automated diagnostic systems
Клініко-патогенетичні особливості процесів хронізації мігрені та шляхи їх корекції у пацієнтів з абдомінальним ожирінням
Get PDFНікіфорова О. С. Клініко-патогенетичні особливості процесів хронізації мігрені та шляхи їх корекції у пацієнтів з абдомінальним ожирінням. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 - Медицина. – Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2020.
У дисертації отримала подальший розвиток важлива наукова проблема цефалгології, яка стосується патогенетичних механізмів, удосконалення діагностики та визначення шляхів корекції хронізації мігрені у пацієнтів з абдомінальним ожирінням (АО) на основі вивчення соціальних, демографічних, психо-емоційних, нейропсихологічних, клінічних характеристик пацієнтів, а також нейрофізіологічних особливостей функціонування ноцицептивного тригемінального шляху в різні фази мігренозного циклу (продром, іктальна фаза, постдром) та міжіктальні періоди мігрені. Завдання дослідження 1. Вивчити соціально-демографічні та клінічні особливості у пацієнтів з АО, які страждають на різні типи мігрені.
2. Вивчити особливості продромальної фази мігрені у пацієнтів з АО. 3. Вивчити особливості шкірної алодинії (ША) у пацієнтів з АО, які страждають на різні типи мігрені. 4. Вивчити нейрофізіологічні особливості функціонування ноцицептивного тригемінального шляху у пацієнтів з АО, які страждають на різні типи мігрені.
5. Визначити патогенетично обґрунтовані шляхи попередження хронізації
мігрені у пацієнтів з АО. Об’єкт дослідження: мігрень. Демографічні, соціально-епідеміологічні, психо-емоційні, клінічні, нейрофізіологічні характеристики у пацієнтів з АО, які страждають на різні типи
мігрені. 3 Наукова новизна одержаних результатів. Вперше серед української популяції вивчені особливості перебігу епізодичної мігрені (ЕМ) та хронічної мігрені (ХМ) у пацієнтів з АО.
Вперше вивчена розповсюдженість мігренозного продрому у пацієнтів з АО. Вперше досліджені якісні і кількісні характеристики ША, як клінічного маркера центральної сенситизації у пацієнтів з мігренню та АО.
Вперше виявлені нейрофізіологічні особливості функціоннування ноцицептивного тригемінального шляху в різні фази мігренозного циклу (продром, іктальна фаза, постдром, міжіктальна фаза) та проаналізовано функціональні аномалії в обробці сенсорної інформації при мігрені. Вперше виявлені електрофізіологічні докази того, що ноцицептивний тригемінальний шлях стовбура мозку в міжіктальні періоди змінений у пацієнтів з мігренню та супутнім АО. Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено в практику нові методи діагностики та корекції процесів хронізації мігрені у пацієнтів АО (патенти на корисну модель «Спосіб клінічної оцінки та профілактики мігрені в продромальній фазі» № 138773). Виявлено ряд особливостей клінічного перебігу та хронізації мігрені у пацієнтів з АО, а також особливості продромальної симптоматики у цієї категорії пацієнтів, що необхідно враховувати в лікувально-діагностичному процесі. Виявлено ряд нових патогенетичних механізмів (посилення процесів
центральної сенситизації, антиноцицептивний дефіцит, порушення больової модуляції), що лежать в основі більш важкого клінічного перебігу мігрені у осіб, що страждають на АО. Виділені специфічні нейрофізіологічні дисфункціональні зміни в обробці больових імпульсів на рівні стовбура мозку при мігрені у пацієнтів з АО, що можуть вважатися ранніми маркерами хронізації захворювання. 4
Визначені патогенетично обґрунтовані шляхи попередження процесів хронізації мігрені у пацієнтів з АО (науковий твір «Пам'ятка для пацієнта: мігрень та ожиріння» № 100221). Матеріали дисертаційної роботи впроваджено у навчальний процес кафедри нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою Української медичної стоматологічної академії та кафедри нейрохірургії та неврології медичного інституту
Сумського державного університету, а також в лікувальний процес КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», КП «3-Я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської міської ради». Перший розділ дисертації присвячений аналізу сучасних літературних даних щодо досліджуваної теми. Мігрень – одна з найбільш поширених форм первинного головного болю (ГБ) з відповідно величезним тягарем на пацієнтів та суспільство. Це хронічний рецидивуючий розлад зі здатністю до прогресування в осіб, що піддаються хронічному впливу факторів ризику. Вивчення АО, як фактора ризику хронізації мігрені, через патофізіологічні механізми та визначення шляхів патогенетично обґрунтованого попередження хронізації мігрені у пацієнтів з АО є актуальною науковою, медичною та соціально-економічною проблемою сучасної неврології. У другому розділі дисертації проведено опис дизайну, матеріалу та методів
дослідження. Дизайн дослідження: проспективне, відкрите, нерандомізоване, порівняльне, моноцентрове клінічне. В дослідження включено 96 пацієнтів з мігренню, що розподілені на 4 групи в залежності від типу мігрені та наявності АО. Методи дослідження: збір скарг та анамнезу; фізикальне обстеження та
антропометрія; психо-емоційні – госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS), Лідський опитувальник залежності від знеболюючих препаратів (LDQ); клінічні – опитувальник симптомів продромальної фази мігрені, візуальна аналогова шкала болю (ВАШ), Пітсбургський індекс якості сну (PSQI), опитувальник симптомів
алодинії (ASC-12), шкала оцінки дезадаптації при мігрені (MIDAS);
5
інструментальні – електронейроміографічне дослідження ноцицептивного
тригемінального шляху; статистичні.
Третій розділ дисертаційної роботи присвячений особливостям клінічного
перебігу мігрені на фоні АО. Встановлено, що наявність АО асоціюється з більш
важким клінічним перебігом мігрені. У пацієнтів з ХМ, наявність АО асоціюється
з достовірно меншою тривалістю захворювання та з достовірно нижчим віком
пацієнтів, що може опосередковано свідчити про більш швидку хронізацію мігрені
у пацієнтів, що мають АО. У пацієнтів з ЕМ, при наявності АО виявляється
достовірно вища частота субклінічних тривожних та депресивних розладів (за
Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS)), в порівнянні з пацієнтами з
НМТ. В групі ХМ та АО фіксувалася достовірно вища питома частка пацієнтів з
середньою залежністю від знеболюючих препаратів, згідно Лідського
опитувальника залежності, порівняно з групою ХМ та НМТ. При ЕМ тривалість та
інтенсивність цефалгій у пацієнтів з АО достовірно вища, ніж у пацієнтів з НМТ.
Серед пацієнтів з ЕМ, рівень професійної і побутової дезадаптації (за шкалою
MIDAS) достовірно вищий, при наявності АО, порівняно з НМТ. Наявність у
пацієнтів з мігренню АО, незалежно від типу мігрені, асоціюється зі статистично
вищою кількістю продромальних симптомів у одного пацієнта порівняно з групою
НМТ, за рахунок збільшення таких симптомів мігренозного продрому як
«підвищення апетиту» та «зміни смакових уподобань». Нами були виявлені
позитивні достовірні кореляційні зв’язки між інтенсивністю продромальних
симптомів у вигляді змін харчової поведінки та тривалістю в часі і інтенсивністю
(за ВАШ) ГБ у пацієнтів з АО.
Четвертий розділ дисертаційної роботи присвячений вивченню особливостей
ША, як клінічного маркера центральної сенситизації при мігрені у осіб з АО.
З’ясовано, що, наявність ША асоціюється як з певними характеристиками пацієнтів
(збільшений ризик виявлення субклінічних тривожних і депресивних розладів, за
шкалою HADS), так і з певними особливостями перебігу мігрені (зменшення
тривалості захворювання, подовження та посилення мігренозного ГБ). В групі
6
пацієнтів з ЕМ та АО достовірно збільшувалась частота ША (за рахунок
збільшення випадків термічної ША) в порівнянні з групою ЕМ та НМТ. Більше
того, у пацієнтів з ЕМ та АО інтенсивність ША, як явища загалом, так і її термічної
складової є статистично вищою, ніж у пацієнтів з ЕМ та АО. Знайдені достовірні
прямі кореляційні зв’язки між інтенсивністю продромальних симптомів у вигляді
змін харчової поведінки та інтенсивністю ША саме у пацієнтів з АО, незалежно від
типу мігрені.
В п’ятому розділі дисертації вивчалися нейрофізіологічні особливості
ноцицептивного тригемінального шляху в різні фази ЕМ. Спостерігалися циклічні
зміни показників компоненту R2 ноцицептивного мигального рефлексу (нМР), які
співпадали з клінічними проявами в різні періоди мігренозного циклу. В усі
іктальні фази нами була виявлена значно вища амплітуда і тривалість
іпсилатерального і контралатерального R2 компонентів, а латентність достовірно
знижалася в порівнянні з періодами між нападами. Ці зміни починалися ще в фазу
продрому (в переважній більшості випадків), досягаючи максимальних значень в
фазі цефалгії з післядією в фазі постдрому. В міжіктальні фази ЕМ ноцицептивні
провідні шляхи стовбура мозку характеризується відсутністю звикання до
повторних сенсорних та больових подразників (електричного струму), тобто нами
був виявлений дефіцит габітуації компонента R2 нМР.
У шостому розділі дисертаційної роботи вивчені нейрофізіологічні маркери
центральної сенситизації у пацієнтів з АО в міжіктальні періоди мігрені. Виявлені
достовірно знижені больові пороги в міжіктальні періоди ЕМ у осіб із АО в
порівнянні з НМТ. Спостерігалися достовірні відмінності параметрів компоненту
R2 нМР у пацієнтів з ЕМ та АО у вигляді фасилітації в трійчастій ноцицептивній
обробці, про що свідчили зменшення середньої латентності та підвищення
середньої амплітуди компоненту R2 нМР саме у пацієнтів з ЕМ та АО в порівнянні
з ЕМ та НМТ. Цікавою нейрофізіологічною особливістю пацієнтів з ЕМ та АО
стала відсутність дефіциту габітуаціїї в міжіктальних фазах. Виявлено, що
наявність таких продромальних симптомів мігрені, як «підвищення апетиту» та
7
«зміни смакових уподобань» у поєднаній когорті (ЕМ та ХМ) пацієнтів з АО
асоціюються з достовірними змінами нейрофізіологічних показників нМР – з
меншою латентністю та з більшою тривалістю компонента R2 нМР. Виявлено
наявність достовірних кореляційних зв’язків між інтенсивністю ША та тривалістю
компоненту R2 нМР лише в групі ЕМ та А
Використання телекомунікаційної системи в навчальному процесі на кафедрі оториноларингології
Get PDFТелемедицина стає особливо актуальною, тому що використання інноваційних освітніх технологій посилює
інтерес до навчання, заохочує студента працювати самостійно, адаптуватися до вимог сучасного суспільства.Telemedicine is especially relevant because the use of innovative educational technologies increases interest for learning, encouraging students to work independently, adapt to the requirements of modern society
Antimicrobial effect of iodoform and chlorhexidine on museum strains of microorganisms
No full textХірургічне видалення зуба може супроводжуватися низкою ускладнень. Альвеоліт - інфекційнозапальний процес стінок лунки зуба, який виникає після видалення зуба під час амбулаторного прийому в хірургічній стоматології. Характеризується частковою або повною відсутністю згустку крові, так звана «суха лунка", і больовим синдромом. Для розвитку даного процесу виділяють різні чинники, але найбільш частими є травматичний і інфекційний. Для місцевого лікування альвеоліту
застосовують цілий ряд лікарських засобів, спрямованих на усунення запальних проявів і больового
синдрому. Під час амбулаторного прийому для лікування альвеоліту найчастіше використовують
такі антисептичні препарати, як йодоформ і хлоргексидин. Йодоформ антисептичний засіб, який
широко використовується місцево в хірургічній стоматології та в ендодонтії. Хлоргексідін так само знайшов широке застосування в стоматології як антисептичний препарат. Мета: в дослідженні in vitro вивчити антимікробну дію йодоформу і хлоргексидину щодо музейних штамів мікроорганізмів. Матеріали і методи дослідження: антисептики йодоформ і хлоргексідін. В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували музейні штамми Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231. Протимікробну дію йодоформу і хлоргексидину визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні і агаре. Для дослідження застосовували завис йодоформу, який відповідав 200,0 мг / мл робочої концентрації препарату. Застосовували 0,05% розчин хлоргексидину глюконату, який відповідав 500 мкг / мл робочої концентрації препарату. Результати та обговорення. Йодоформ у вигляді порошку в досліджуваних концентраціях викликав незначну статичну дію на музейні штами E.faecalis, E.coli і C.albicans, але бактерицидного дії щодо них не виявляв. Штами S.epidermidis і S.aureus були стійкими до дії йодоформу. Хлоргексидин викликав, як інгібуючу так і мікробоцидну дію на всі досліджувані штами мікроорганізмів.Surgical tooth extraction can result in a number of complications. Alveolitis is an infectious and inflammatory process in the walls of a tooth socket that may occur after tooth extraction during at the oral surgery outpatient appointment. This condition is characterized by a partial or complete absence of a blood clot, called as "dry socket", and pain syndrome. There are various factors, which can contribute to the development of this process, but the most common are traumatic and infectious ones. For the local treatment
of alveolitis, a number of drugs are used to eliminate inflammatory manifestations and pain syndrome. During
an outpatient appointment for the treatment of alveolitis, antiseptic drugs as iodoform and chlorhexidine are
most often used. Iodoform is an antiseptic widely used locally in oral surgery and in endodontics.
Chlorhexidine is also widely used in dentistry as an antiseptic. The aim of this in vitro study is to investigate
the antimicrobial properties of iodoform and chlorhexidine using museum strains of microorganisms.
Materials and methods. Museum strains of Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus
epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida
albicans ATCC 10231 were used the studied cultures of microorganisms. The antimicrobial effect of iodoform
and chlorhexidine was determined by a quantitative method of serial dilutions in broth and agar. For this
purpose, we used iodoform suspension, which corresponded to 200.0 mg / ml of the working concentration
of the agent. A 0.05% solution of chlorhexidine bigluconate was used that corresponded to 500 μg / ml of the
working concentration of the agent. Results and discussion. Iodoform as powder in the studied
concentrations caused an insignificant static effect on museum strains of E. faecalis, E. coli, but did not
exhibit a bactericidal effect against them. In relation to the C. albicans strain, iodoform demonstrated
fungiostatic properties. The S. epidermidis and S. aureus strains were resistant to iodoform. Chlorhexidine
caused both inhibitory and microbicidal action on all studied strains of microorganisms.Хирургическое удаление зуба может сопровождаться рядом осложнений. Альвеолит - инфекционно-воспалительный процесс стенок лунки зуба, который возникает после удаления зуба во время амбулаторного приема в хирургической стоматологии. Характеризуется частичным или полным отсутствием сгустка крови, так называемая «сухая лунка", и болевым синдромом. Для развития данного процесса выделяют различные факторы, но наиболее частыми являются травматический и инфекционный. Для местного лечения альвеолита применяют целый ряд лекарственных средств, направленных на устранение воспалительных проявлений и болевого синдрома. Во время амбулаторного приема для лечения альвеолита чаще всего используют такие антисептические препараты, как йодоформ и хлоргексидин. Йодоформ - антисептическое средство, которое широко используется местно в хирургической стоматологии и в эндодонтии. Хлоргексидин так же нашел широкое применение в стоматологии как антисептический препарат. Цель: в исследовании in vitro изучить противомикробную активность йодоформа и хлоргексидина относительно музейных штаммов микроорганизмов. Материалы и методы исследования: антисептики йодоформ и хлоргексидин. В качестве исследуемых культур микроорганизмов использовали музейные штаммыStaphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231. Противомикробное действие йодоформа и хлоргексидина определяли количественным методом серийных разведений в бульйоне и агаре. Для исследования применяли завис йодоформа, который отвечал 200,0 мг / мл рабочей концентрации препарата. Применяли 0,05% раствор хлоргексидина биглюконата, который отвечал 500 мкг / мл рабочей концентрации препарата. Результаты и обсуждение. Йодоформ в виде порошка в исследуемых концентрациях вызывал незначительное статическое действие на музейные штаммы E.faecalis, E.coli и C.albicans, но бактерицидного действия в отношении них не проявлял. Штаммы S.epidermidis и S.aureus были устойчивыми к действию йодоформа. Хлоргексидин вызывал как ингибирующее, так и микробоцидное действие на все исследуемые штаммы микроорганизмов
До проблеми формування духовної особистості майбутнього лікаря-патріота України в умовах моделювання навчально-виховної діяльності й професійної взаємодії
Get PDFУ контексті завдань сучасної вищої медичної освіти підкреслено взаємозв’язок між навчальними й виховними завданнями українського медичного вишу як основами формування професіоналізму лікаря.
The tasks of modern higher medical education are covered, it turns out the relationship between the educational and upbringing tasks of the medical university as the basis for the formation of the professionalism of the doctor
To the question about foreign students’ social adaptation in relation to human typological aspects
No full textThe article touches the questions on UMSA foreign students various adaptation to study and influencing factors: managing the foreign languages, education type (remote and nonremote), human individual peculiarities (dependently on belonging to typologies in part country, gender, interhemispherical asymmetry individual profile, temperament type), psychological atmosphere in the academic group, health condition. The authors emphasize the necessity tocreate optimal conditions for educating maximal individualization that is impossible without typological aspects taking into account. There are some recommendations on such an education individualization creating on the base of own experience in the article