Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy
Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological AcademyNot a member yet
15851 research outputs found
Sort by
Morphological changes in the rat spleen on the background of acute stress reaction
Get PDFУ непростих умовах сьогодення, які склалися внаслідок складної соціальноекономічної ситуації та пандемії коронавірусної хвороби, вивчення стресових впливів набуває особливого значення. Науковці всього світу, для вивчення перебігу стресових реакцій у живому організмі, створюють нові експериментальні моделі. Залучення різних видів лабораторних тварин 91 та використання різноманітних методик відтворення стресу дозволяють всебічно вивчати прояви стресорного впливу
Comprehensive and personalized system of rehabilitation of internally displaced persons in the presence of psychosocial maladjustment and neurotic disorder
No full textВеличезна кількість внутрішньо переміщених осіб і загрозливі темпи зростання масштабів еміграції створюють необхідність звернути підвищену увагу на різноманітні аспекти психопатологічних станів, що виникають у відповідь на зміну звичних умов проживання. Дані пацієнти потребують вчасної та ефективної психіатричної допомоги, як на етапі психологічного консультування, так і під час лікування. Мета дослідження – розробка персоніфікованої та комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб. У дослідженні брали участь 188 пацієнтів, які за період 2014-2017 років стали внутрішньо переміщеними особами України та на даний момент проживають на території Полтавської області. Сформовано три групи: І групу склали 86 – ВПО з невротичними розладами та психосоціальною дезадаптацією; ІІ група – 72 ВПО з виявленою психосоціальною дезадаптацією та без діагностованої психічної патології; ІІІ група (контрольна) – 30 здорові ВПО. Для досягнення мети і реалізації завдань даного дослідження була використана апробація персоніфікованої комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб. Етап підтримуючих заходів для всіх пацієнтів І групи ВПО мав комплексний характер, базувався на всебічному підході і спрямований на реадаптацію внутрішньо переміщених осіб із залишковими явищами психосоціальної дезадаптації. Для цього проводили медичні, психологічні та соціальні заходи. ІІ група – 72 ВПО з виявленою психосоціальною дезадаптацією та без діагностованої психічної патології отримувала персоніфіковану психокорекційну реабілітацію та була спрямована на усунення явищ психосоціальної дезадаптації, які були реакцією як на внутрішнє переміщення, так і на адаптацію в новому соціумі. Аналіз ефективності розробленої системи персоніфікованої та комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб проводився на підставі клінічних і психодіагностичних показників. Співставлення результатів в І, ІІ та ІІІ групі свідчать на користь ефективності розробленої̈ системи реабілітації̈, про що свідчить достовірне переважання показника одужання та відсутність пацієнтів із погіршенням психічного стану в І та ІІ групах.Огромное количество внутренне перемещенных лиц и угрожающие темпы роста масштабов эмиграции создают необходимость обратить особое внимание на различные аспекты психопатологических состояний, возникающих в ответ на изменение привычных условий проживания. Данные пациенты нуждаются в своевременной и эффективной психиатрической помощи, как на этапе психологического консультирования, так и во время лечения. Цель исследования – разработка персонифицированной и комплексной системы реабилитации для внутренне перемещенных лиц. В исследовании принимали участие 188 пациентов, которые за период 2014-2017 годов стали внутренне перемещенными лицами Украины и на данный момент проживают на территории Полтавской области. Сформированы три группы: I группу составили 86 - ВПЛ с невротическими расстройствами и психосоциальной дезадаптацией; II группа - 72 ВПЛ с выявленной психосоциальной дезадаптацией и без диагностированной психической патологии; ІІІ группа (контрольная) - 30 здоровых ВПЛ. Для достижения цели и задач данного исследования была использована апробация персонифицированной комплексной системы реабилитации для внутренне перемещенных лиц. Этап поддерживающих мероприятий для всех пациентов I группы ВПЛ имел комплексный характер, основанный на всестороннем подходе и направлен на реадаптацию внутренне перемещенных лиц с остаточными явлениями психосоциальной дезадаптации. Для этого проводили медицинские, психологические и социальные мероприятия. II группа - 72 ВПЛ с выявленной психосоциальной дезадаптацией и без диагностированной психической патологии получала персонифицированную психокоррекционную реабилитацию и была направлена на устранение явлений психосоциальной дезадаптации, которые были реакцией как на внутреннее перемещение, так и на адаптацию в новом социуме. Анализ эффективности разработанной системы персонифицированной и комплексной системы реабилитации для внутренне перемещенных лиц проводился на основании клинических и психодиагностических показателей. Сопоставление результатов в I, II и III группе свидетельствуют в пользу эффективности разработанной системы реабилитациӥ, о чем свидетельствует достоверное преобладание показателя выздоровления и отсутствие пациентов с ухудшением психического состояния в I и II группах.The huge number of internally displaced persons and the threatening growth rate of emigration make it necessary to pay increased attention to various aspects of psychopathological conditions that arise in response to changes in habitual living conditions. These patients need timely and effective psychiatric care, both at the stage of psychological counseling and during treatment. The purpose of the study is to develop a personalized and comprehensive rehabilitation system for internally displaced persons. The study involved 188 patients who became internally displaced persons of Ukraine in the period 2014-2017 and currently live in the Poltava region. Three groups were formed: Group I consisted of 86 - persons with neurotic disorders and psychosocial maladaptation; Group II - 72 persons with pronounced psychosocial maladaptation and without diagnosed mental pathology; Group III (control) - 30 healthy persons. To achieve the goal and achieve the objectives of this study, the approbation of a personalized comprehensive rehabilitation system for internally displaced persons was used. The phase of supportive measures for all patients of group I were comprehensive, based on a comprehensive approach and aimed at the readaptation of internally displaced persons with residual effects of psychosocial maladaptation. Group II - 72 persons with overt psychosocial maladaptation and without diagnosed mental pathology received personalized psychocorrectional rehabilitation and aimed at eliminating the phenomena of psychosocial maladaptation, which were a reaction to both internal movement and adaptation in the new society. The analysis of the effectiveness of the developed system of personalized and comprehensive rehabilitation system for internally displaced persons was conducted on the basis of clinical and psychodiagnostic indicators. Comparison of the results in groups I, II and III testify in favor of the effectiveness of the developed rehabilitation system, as evidenced by the significant predominance of the recovery rate and the absence of patients with deteriorating mental status in groups I and II
Переваги й ризики дистанційного навчання
Get PDFПроаналізовано практику дистанційного навчання. Охарактеризовано дистанційні форми навчально пізнавальної діяльності. Визначено перспективи вдосконалення дистанційного навчанння.The article analyzes the practice of distance learning. Distance forms of educational cognitive activity are presented and analyzed. The prospects and improvement of distance learning are determined
Лікар і пацієнт у діагностичному процесі (психологічні аспекти)
Get PDFВ оглядовій статті наведено результати аналізу літературних джерел щодо психологічних аспектів у взаємовідносинах лікар і пацієнт у діагностичному процесі. Правильна побудова взаємин лікар — хворий залежить від багатьох факторів, серед яких не останнє місце посідають досвід і мистецтво лікаря. Лікувально-діагностичний процес, таким чином, має обопільний характер. В ідеалі, у ньому беруть участь дві сторони: уважний, високопро¬фесійний лікар і пацієнт, що, довіряючи лікареві, надає йому всю необхідну інформацію.В обзорной статье приведены результаты анализа литературных источников по психологическим аспектам во взаимоотношениях врач и пациент в диагностическом процессе. Правильное построение взаимоотношений врач - больной зависит от многих факторов, среди которых не последнее место занимают опыт и искусство врача. Лечебно-диагностический процесс, таким образом, имеет обоюдный характер. В идеале, в нем участвуют две стороны: внимательный, высокопрофессиональный врач и пациент, доверяющий врачу, предоставляет ему всю необходимую информацию.The results of the analysis of literature sources regarding the psychological aspects of the doctor-patient relationship in the diagnostic process are given in the review article. The correct construction of the doctor-patient relationship depends on many factors, among which the doctor’s experience and art are not the last. Therefore the medical-diagnostic process is reciprocal. Ideally, two parties take part in it: attentive, highly professional doctor and patient, trusting the doctor, provides him with all necessary information
Медико-соціальне обґрунтування оптимізованої моделі надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда
Get PDFДисертаційне дослідження присвячене науковому вирішенню проблеми надання третинної медичної допомоги хворим на інфаркт міокарду. Мета роботи полягала в створенні оптимізованої моделі надання медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда, основною метою якої повинна стати мінімізація факторів ризику виникнення ранніх ускладнень гострого інфаркту міокарда (ГІМ) при кардіоінтервенційному втручанні через вчасну оперативну діагностику, територіальну доступність та обізнаність пацієнтів. Для цього були сформовані основні завдання: - розробка функціонально-організаційної структури та власне оптимізованої моделі надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда; - визначення основних біологічних, медичних, поведінкових та
організаційних факторів ризику виникнення ранніх ускладнень гострого інфаркту міокарда при кардіоінтервенційному втручанні на індивідуальному рівні; - обґрунтування заходів з моніторингу індикаторів якості своєчасного надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда. Інформаційною базою дослідження були: карти аналізу медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів з інфарктом міокарда (n = 486), дані Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та статистичні звіти закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) про рівень захворюваності
та поширеності інфаркту міокарда, хвороб системи кровообігу та їх основних форм (ішемічної хвороби серця (ІХС), стенокардії, гіпертонічної хвороби) серед населення України за період 2004 – 2018 рр.
На першому етапі було здійснено аналіз інформаційних ресурсів Pubmed, Medscape, American Heart Association, the American Collegeof Cardiology, ВООЗ, досвіду України та інших країн, наукових літературних джерел; вивчення результатів наукових досліджень епідеміології ГІМ, факторів ризику його виникнення та організації надання третинної медичної допомоги пацієнтам з ГІМ в Україні.
Основна увага була зосереджена на дослідженні та оцінці світового та національного досвіду щодо епідеміологічної ситуації з приводу гострогоінфаркту міокарда та хвороб системи кровообігу в цілому. Було простежено рівні поширеності, захворюваності, інвалідизації та смертності внаслідок ІХС
та гострого інфаркту міокарда. В ході проведеного огляду літератури було визначено високі
епідеміологічні показники хвороб системи кровообігу, встановлено високу розповсюдженість поведінкових факторів ризику розвитку цієї групи хвороб та виявлені певні труднощі щодо первинної профілактики хвороб системи кровообігу. Проведений системний аналіз джерел інформації допоміг конкретизувати напрямок дослідження, визначити об’єкт та предмет дослідження, розробити програму, сформулювати мету, завдання, обґрунтувати методи і обсяг досліджень, що лягло в основу другого етапу роботи. Другий етап роботи містить програму дослідження, за допомогою якої поетапно виконувалися визначені завдання з послідовним просуванням на шляху досягнення мети. При цьому результати, отримані на попередньому етапі, ставали логічними витоками для вирішення завдань на наступному етапі дослідження. На третьому етапі вивчення епідеміології ГІМ дозволило стверджувати, що протягом останніх 10 років спостерігається постійне поступове, а за останні 3 роки – стрімке зниження рівня захворюваності на ГІМ серед жителів Полтавської області, в той час як в Україні протягом усього досліджуваного часу відзначається поступовий підйом цього показника. Аналіз літератури дозволив визначити помітно більший рівень захворюваності на ГІМ серед жителів міст як в Україні, так і в Полтавській області. Гострий інфаркт міокарда значно частіше відслідковується серед людей пенсійного віку, що однаково актуально як для населення Полтавської області, так і для України в цілому. Серед чоловічого населення ця нозологія зустрічається частіше. Дослідження структури первинної інвалідності показує, що протягом останніх років (2015-2018 рр.) перше місце посідають хвороби системи кровообігу. Динаміка інвалідизації населення Полтавської області та України внаслідок
хвороб системи кровообігу виявляє, що для України характерне поступове зниження показника до 2015 року, після чого спостерігається незначний підйом; для Полтавської області характерна схожа картина за виключенням того, що в 2011 році на фоні тенденції до зниження показника спостерігається дуже високий його підйом, а також на відміну від України – з 2015 року підйом рівня спостерігається більш виражено. Схожа ситуація спостерігається і при аналізі інвалідизації внаслідок ГІМ. Аналіз загального показника смертності в Україні в цілому та в Полтавській області окремо має тенденцію до незначного
зниження. За структурою причин смертності внаслідок серцево-судинних захворювань з 2006 по 2018 рік провідну позицію займає ішемічна хвороба серця, на другому місці цереброваскулярні захворювання і третю позицію займає гострий інфаркт міокарда. Смертність від ГІМ, як в Україні, так і в
Полтавській області, має тенденцію до зростання в рівній мірі, як і летальність. Кількість померлих внаслідок ГІМ в стаціонарі значно перевищує тих, хто помер вдома як в Україні, так і в Полтавській області. На четвертому етапі дослідження при вивченні організаційних чинників надання третинної медичної допомоги виявили, що темп приросту кількості пацієнтів, госпіталізованих з гострим коронарним синдромом (ГКС) зріс в 5,96 раза, з 82 осіб в 2012 році до 489 у 2018 році. Серед них частка пацієнтів сільської місцевості переважає над містянами: 67,1 проти 32,9 відповідно. В структурі пацієнтів з ГКС переважає гострий трансмуральний інфаркт міокарда нижньої стінки – 64,0 ± 6,8 випадків в період з 2012 по 2018 рр. Відносно до часу виїзду бригади ЕМД на місце виклику до пацієнта з ГКС то, як правило, проходило менше 120 хвилин, тоді, як більше 120 хвилин – у 82 (10,3%); у структурі супутніх захворювань госпіталізованих пацієнтів були ІХС – 976 (74%); гіпертонічна хвороба – 285 (21%); цукровий діабет – 57 (5%). Кількість консультативно-діагностичної допомоги на основі телемедичних технологій зростає за рахунок станції "ЮНЕТ", яка відповідає міжнародному
стандарту передачі інформації ISO 11073-91064:2009 (SCP-ECG). Аналіз обізнаності медичного персоналу щодо алгоритму дій при ГІМ засвідчив, що шанси хибно відповісти збільшуються у тих, хто не навчався: ВШ = 1,889 (95% ДІ 0,956 – 3,732) (р = 0,047). Опитуючи населення встановили, що звертатися за ЕМД не визнають за потрібне 140 (34,3%). Організація кардіоінтервенційної допомоги в Полтавській області має позитивну динаміку: в 2012 році черезшкірні коронарні втручання (ЧКВ)
становили 7,2%, а в 2018 році їх питома вага склала вже 68,3%. На п’ятому етапі ми визначали фактори ризику виникнення ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні. Так, влітку шанси
отримати ускладнення зростають у 8,0 разів: відношення шансів (ВШ) становить 8,052 (95% довірчий інтервал (ДІ) 4,305 – 10,232), (p < 0,001); повторний інфаркт міокарда іншої уточненої локалізації (код за Міжнародним класифікатором хвороб (МКХ) 122.8) збільшує ризик розвитку ускладнення в 2,1 рази: ВШ становить 2,15 (95% ДІ 1,224 – 5,183), р = 0,014. Крім того, шанси отримати ускладнення збільшуються при: наявності встановленого діагнозу STEMI – ВШ = 2,284 (95% ДІ 1,022 – 5,103) р = 0,027; наявність цукрового діабету – ВШ = 84,2 (95% ДІ 45,1 – 157,2) р < 0,001;супутнє ураження нирок – ВШ = 4,93 (95% ДІ 3,144 – 7,741) р < 0,001; паління – ВШ = 19,674 (95% ДІ 10,6 – 36,4) р < 0,001; підвищений показник індексу маси тіла (ІМТ) – ВШ = 26,754 (95% ДІ 15,572 – 45,96), р < 0,001. В ході дослідження встановлені фактори ризику, які збільшують шанси впливу на смерть пацієнтів при ГІМ: люди старше 70 років ВШ = 8,591 (95% ДІ 3,322 – 4,218) р < 0,001; повторний інфаркт міокарда іншої уточненої локалізації ВШ = 14,500 (95% ДІ 4,684 – 14,890), р < 0,001; цукровий діабет (ЦД) в анамнезі ВШ = 67, 261 (95% ДІ 18,348 – 46-567), р < 0,001. Зважаючи на те, що вчасне прибуття бригади екстреної медичної допомоги зменшує шанси ранніх ускладнень ГІМ від кардіоінтервенційного втручання на 55% – ВШ становить 0,453 (95% ДІ 0,255 – 0,806), р = 0,008, регресійним аналізом за Коксом визначили їх кумулятивний ризик, який збільшувався з 10-ої хвилини прибуття екстреної медичної допомоги (ЕМД) при встановленому електрокардіографічному (ЕКГ) діагнозі STEMI в 1,93 рази: exp (β) 1,953 (р = 0,002); наявності ЦД в 4,259 рази: exp (β) 4,259 (р < 0,001); палінні в 2,988 рази: exp (β) 2,988, (р < 0,001); підвищеному ІМТ в 2 рази (р = 0,002). При аналізі експертами обізнаності медичних працівників ЕМД,
було встановлено, що шанси діяти згідно протоколу надання ЕМД при ГІМ значимо збільшуються у тих, хто навчався на спеціально організованих курсах на робочому місці – ВШ = 1,889 (95% ДІ 0,956 – 3,732) (р = 0,047). Занепокоєння викликає той факт, що звертатися за ЕМД не вважають за потрібне 140 (34,3%) та не знають про стентування 222 (54,4%), а 13 (3,2%) взагалі не збираються викликати екстренну медичну допомогу. Шостий етап полягав у обґрунтуванні, розробці та впровадженні
оптимізованої моделі надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда. В основу обґрунтування оптимізованої моделі були покладені виявлені фактори ризику: недоліки в обізнаності лікарів ЕМД, від діяльності яких залежить вчасне взяття пацієнта на перкутанне коронарне
втручання (ПКВ); недостатній рівень освіченості щодо дій при підозрі на ГІМ у пацієнта; фактори ризику виникнення ускладнень та смерті. Спочатку методом концептуального моделювання була побудована
функціонально-організаційна структура оптимізованої моделі надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда. Через функціонально-організаційну структуру оптимізованої моделі надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда було показано вирішення проблем надання цієї допомоги через такі домени: територіальна доступність реперфузійного центру, своєчасна та точна діагностика гострого інфаркту, своєчасне звернення пацієнта за медичною допомогою та його госпіталізація. Територіальна доступність вирішується
через створення госпітальних підокругів, які виконують координаційну дію, формуючи спроможну мережу надавачів медичних послуг,їх чітку логістику при ГІМ між точкою звернення пацієнта до ЕМД та його транспортування на третинний рівень. Своєчасна та точна діагностика нерозривно пов’язана з
територіальною доступністю через створення логістики між рівнями надання медичної допомоги та, зокрема, діагностично-консультативного центру та ЕМД, робота яких і вирішує ці питання. Вчасне звернення за медичною допомогою та госпіталізація вирішується через навчання населення силами
центів громадського здоров’я. До населення необхідно донести наступну інформацію: перші симптоми інфаркту міокарда, фактори ризику виникнення ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні, необхідність стентування, як ефективного шляху розв’язання цієї життєво небезпечної
патології. Своєчасна постановка діагнозу з одного боку та вчасне звернення пацієнтів за ЕМД при підозрі на ГІМ і територіальна доступність через систему госпітального округу (ГО) з іншого, дозволить оптимізувати маршрут пацієнта та вчасно доставити пацієнта до кардіоінтервенційного втручання.
Наступним кроком було створення методом концептуального моделювання самої оптимізованої моделі надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда. Її підґрунтям стала «Карта пацієнта з гострим інфарктом міокарда», до якої були включені всі предиктори
виникнення ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні. Вивчення цієї карти дає можливість бригаді ЕМД одночасно з транспортуванням пацієнта оцінити ступінь тяжкості хворого та завчасно повідомити про це лікаря ЧКВ-центру. Крім того, своєчасний аналіз «Карти пацієнта з гострим інфарктом міокарда» у поєднанні з класичним шкалами ризику та нашими виявленими факторами ризику виникнення ранніх ускладнень віддалених наслідків ГІМ дозволяє обрати раціональну схему
лікування пацієнтів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що автором
вперше в Україні: • обґрунтовано, розроблено та впроваджено оптимізовану модель надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда. В основу її побудови було покладено мінімізацію факторів ризику ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні при використанні «Карти пацієнта з гострим інфарктом міокарда», навчання населення силами центрів громадського здоров’я і медичного персоналу ЕМД, сімейних лікарів. Концепція моделі спиралася на три основні домени: територіальна доступність, своєчасна і точна постановка діагнозу, вчасне звернення, що носить координовану, багаторівневу, комплексну дію, що сприятиме вчасному попередженню виникнення ранніх ускладнень; • розроблена карта емоцій маршруту пацієнта з ГІМ, куди була включена інтервенція у вигляді емоційної підтримки медичним персоналом ЕМД; • досліджені регіональні особливості Полтавської області щодо впливу сезонних, медико-демографічних, організаційних та поведінкових факторів ризику на виникнення ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні. Фактори, які збільшують шанси їх виникнення: літня пора року (ВШ = 8,052, 95% ДІ 4,305 – 10,232, p < 0,001), повторний інфаркт міокарда іншої уточненої локалізації - код за МКХ 122.8 (ВШ = 2,15, 95% ДІ 1,224 – 5,183, р = 0,014), наявність встановленого діагнозу ST elevation myocardial infarction (STEMI) (ВШ = 2,284, 95% ДІ 1,022 – 5,103, р = 0,027), цукровий діабет (ВШ = 84,2, 95% ДІ 45,1 – 157,2, р < 0,001), наявність супутнього ураження нирок (ВШ = 4,93, 95% ДІ 3,144 – 7,741,
р = 0,001), паління (ВШ = 19,674, 95% ДІ 10,6 – 36,4, р < 0,001), підвищений показник ІМТ (ВШ = 26,754, 95% ДІ 15,572 – 45,96, р < 0,001). В той же час були встановлені фактори, які зменшують шанси їх виникнення: у чоловіків ризик ускладнень кардіоінтервенційного втручання на 35% менше: ВШ становить 0,655 (95% ДІ 0,426 – 0,972) р = 0,024; у людей старше 70 років шанси отримати ускладнення зменшуються на 50%: ВШ становить 0,508 (95% ДІ 0,261 – 0,987), р = 0,050. Вчасне прибуття бригади екстреної медичної допомоги зменшує шанси ускладнень від кардіоінтервенційного втручання на 55%: ВШ становить 0,453 (95% ДІ 0,255 – 0,806), р = 0,008; • Обґрунтовано роль вчасного прибуття бригади ЕМД, що зменшує відносний ризик виникнення ускладнень, в той же час шляхом регресійного аналізу за Коксом доведено, що кумулятивний ризик виникнення ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні збільшувався з 10-ї хвилини прибуття ЕМД при встановленому ЕКГ діагнозі (STEMI), який збільшував ризик виникнення ускладнень в 1,9 рази exp (β) 1,953 (р = 0,002);
наявності ЦД – в 4,259 рази, exp (β) 4,259 (р = 0,000); палінні – в 2,988 рази, exp (β) 2,988 (р < 0,001); підвищеному ІМТ – в 2 рази, exp (β) 2,066 (р = 0,002). Уточнено: • Встановлені фактори ризику, які впливають на смерть пацієнтів в стаціонарі з ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні. Фактори, які
збільшують шанси їх виникнення: вік старше 70 років (ВШ = 8,591, 95% ДІ 3,322 – 4,218, р < 0,001), повторний інфаркт міокарда іншої уточненої локалізації (ВШ = 14,500, 95% ДІ 4,684 – 14,890, р < 0,001), ЦД в анамнезі (ВШ = 67,261, 95% ДІ 18,348 – 46,567, р < 0,001); • Аргументовано значення телемедичних технологій, які дозволяють проводити дистанційну діагностику і, тим самим, мінімізують потребу лікаря кардіолога у віддалених районах та невиправдане транспортування пацієнтів, у
яких хибно встановлений діагноз ГІМ; • При транспортуванні хворих з ГІМ бригадами ЕМД виявлено, що
серед пацієнтів з елевацією сегмента ST переважають жителі міста – 717 (71,4%), з сіл – 288 (28,6%); серед супутніх захворювань госпіталізованих пацієнтів були ІХС – 976 (74%); гіпертонічна хвороба – 285 (21%); цукровий діабет – 57 (5%). Набули подальшого розвитку: • Визначено динаміку показників захворюваності на ГІМ в різних регіонах Полтавської області та Україні за 2004-2018 рр.: за рахунок того, що дані в регіоні знижуються, а в країні зростають, вони вирівнюються і в різниці становлять 0,6 на 10000 населення; • Установлено, що при порівнянні між селами і містами Полтавської області спостерігається достовірне збільшення захворюваності на ГІМ в 1,3 рази в містах 181,7 ± 7,2 проти 113,9 ± 3,0 в селах (р < 0,001). Що стосується міської та сільської місцевості України, то спостерігається аналогічна картина, що і в Полтавській області. Захворюваність на ГІМ в містах України в 1,6 рази більше, ніж в селах: 144,9 ± 4.9 проти 92,3 ± 1,2 (р < 0,001); • Розкрита значуща відмінність між померлими від ГІМ за місцем настання смерті: в стаціонарі – 270,55 ± 41,7 проти 102,7 ± 31,7 (p < 0,001), які померли вдома; • Виявлена недостатня обізнаність медичного персоналу ЕМД щодо
алгоритму дій при підозрі на ГІМ, показано важливість навчання на робочомуn місці. В той же час 34,3% опитаних не вважають за потрібне звертатися за ЕМД, а 54,4% - не знають взагалі що таке стентування, і 3,2% рахують не важливим звернення за медичною допомогою. Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в доповненні теорії соціальної медицини в частині організації надання третинної медичної допомоги при ГІМ. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що: • результати дослідження є підставою для створення якісно нової моделі надання третинної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда; • підсумки дисертаційної роботи дозволяють розробити методику впровадження показників моніторингу і оцінювання, які приводять до ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні; • визначені регіональні особливості факторів ризику ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні; • виявлено, що значну роль в територіальній доступності відіграють госпітальні підокруги; • результатом вивчення обізнаності медичного персоналу ЕМД є визначення необхідності навчання на місцях алгоритму дій при ГІМ.
Впровадження результатів дослідження в практику проводилося на етапах його виконання:
I на галузевому рівні: а) при розробці інформаційних листів про галузеві нововведення, підтриманих МОЗ та затверджених проблемною комісією МОЗ і Національної академії медичних наук України з соціальної медицини: 1. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я.: «Східні госпітальні округи» // Випуск 8 з проблеми «Соціальна медицина». – Підстава: Рішення ЕПК «Соціальна медицина», Протокол №4/2018 від 21.09.2018 року. – Київ. Автори: Ждан В.М., Голованова І.А., Закрутько Л.І., Гавловський О.Д.,Оксак Г.А., Товстяк М.М., Коркішко В.В. 2. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я.: «Науково-методичні основи організації первинної профілактики хвороб 12 системи кровообігу на популяційному, груповому та індивідуальних рівнях» //
Випуск 5 з проблеми «Соціальна медицина». – Підстава: рецензія експерта з групи експертів МОЗ України. №170-2019 – Київ. Автори: Ждан В.М., Голованова І.А., Хорош М.В., Оксак Г.А., Ткаченко І.М., Товстяк М.М., Мислицький О.В. 3. Інформаційний лист № 169 – 2019 про нововведення в сфері
охорони здоров’я: «Модель фінансування охорони здоровʼя України в контексті реформування галузі»/ Голованова І. А, Краснова О. І., Оксак Г.А., Гавловський О.Д., Товстяк М.М., Краснов О.Г., Мислицький О.В. // „Укрмедпатентінформ”. – К.: – 2019. – 4с. б) авторських свідоцтвах про нововведення, науковий твір: 1. Ждан В.М., Голованова І.А., Оксак Г.А., Закрутько Л.І., Товстяк М.М., Коркішко В.В. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 78680: «План розвитку госпітального округу на прикладі східного госпітального округу Полтавської області». Дата реєстрації – 27. 04.2018 р. 2. Ждан В.М., Голованова І.А., Хорош М.В., Оксак Г.А., Ткаченко І.М., Товстяк М.М.Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 93729: "Науково-методичні основи організації первинної профілактики хвороб системи кровообігу на популяційному, груповому та індивідуальному рівнях". Дата реєстрації - 06.11.2019 р.mII на регіональному рівні: б) на регіональному рівні: • шляхом використання отриманих результатів у навчальному процесі профільних кафедр медичних вишів України: Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця (акт впровадження від 16.03.2020 р.), Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (26.03.2020 р.), ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» (акт впровадження від 18.03.2020 р.), Івано-Франківського національного медичного університету (акт впровадження від 16.03.2020 р.), Вінницького національного медичного 13 університету (акт впровадження від 18.03.2020 р.), Дніпропетровської державної медичної академії(акт впровадження від 20.03.2020 р.), Харківського
національного медичного університету (акт впровадження від 24.03.2020 р.), Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 20.03.2020 р.), Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 18.03.2020 р.). • у практичній діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» (акт впровадження від 07.04.2020 р.), Комунального некомерційного підприємства
Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» (акт впровадження від 11.03.2020 р.), Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру (акт впровадження від 27.02.2020 р.), Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації (акт впровадження від
14.02.2020 р.)
Modern concepts about impact of different food additives on the human body
No full textВ роботі на підставі аналізу сучасних наукових джерел викладені дані щодо впливу харчових доба-
вок на організм людини. Розкрито значення самого терміну "харчові добавки", приділено увагу істо-
рії створення та застосування харчових добавок, описані відмінності натуральних та синтетич-
них харчових добавок. Згідно даних літератури, більшість харчових добавок, які застосовуються в
сучасній кулінарії можна вважати цілком безпечними. Нешкідливість харчових добавок визначається
на основі широких порівняльних досліджень, і використання харчових добавок заборонено, якщо вони
не пройшли перевірку і не отримали схвалення відповідних органів. Натомість, у міру розвитку
аналітичних методів, появи нових експериментальних даних, питання можливості негативного
впливу тієї чи іншої добавки на окремі органи та системи людини може переглядатися. Зокрема,
окремі харчові добавки, які раніше вважалися нешкідливими, наприклад Е 240, Е 121 в теперішній
час визнані занадто небезпечними і заборонені до використання. Доведено, що харчові добавки,
нешкідливі для однієї людини, можуть мати негативний вплив на організм іншої. Тому рекоменду-
ється по можливості обмежити вживання харчових добавок дітям, літнім людям та особам, схиль-
ним до алергічних реакцій. В статті детально описані результати експериментальних дослі-
джень щодо негативного впливу конкретних добавок, зокрема понсо 4R, нітриту натрію та глу-
тамату натрію на окремі внутрішні органи. Акцентується увага на групі харчових добавок - сполук
азоту, внаслідок біотрансформації яких в організмі утворюються нітрити. Надлишок останніх, в
свою чергу, на думку окремих дослідників, можуть провокувати розвиток злоякісних новоутворень
в різних органах, в першу чергу у термінальних відділах товстої кишки. Таким чином, впливу різних
комбінацій харчових добавок на морфо-функціональний стан внутрішніх органів, в першу чергу
травної системи потребує подальшого детального дослідження.В работе на основании анализа современных научных источников изложены данные о влиянии
пищевых добавок на организм человека. Раскрыто значение самого термина "пищевые добавки",
уделено внимание истории создания и применения пищевых добавок, описаны различия натуральных
и синтетических пищевых добавок. Согласно литературным данным, большинство пищевых добавок,
применяемых в современной кулинарии, можно считать вполне безопасными. Безвредность пищевых
добавок определяется на основании широких сравнительных исследований, и использование пище-
вых добавок запрещено, если они не прошли проверку и не получили одобрения соответствующих
органов. Но, по мере развития аналитических методов, появления новых экспериментальных данных,
вопрос о возможности негативного влияния той или иной добавки на отдельные органы и системы
человека может пересматриваться. В частности, отдельные пищевые добавки, которые ранее счита-
лись безвредными, например Е 240, Е 121 в настоящее время признаны слишком опасными и запре-
щены к использованию. Доказано, что пищевые добавки, безвредные для одного человека, могут ока-
зать негативное влияние на организм другого. Поэтому рекомендуется по возможности ограничить
употребление пищевых добавок детям, пожилым людям и лицам, склонным к аллергическим реакци-
ям. В статье подробно описаны результаты экспериментальных исследований касательно негативно-
го влияния конкретных добавок, в частности понсо 4R, нитрита натрия и глютамата натрия на отдель-
ные внутренние органы. Акцентируется внимание на группу пищевых добавок - соединений азота,
вследствие биотрансформации которых в организме образуются нитриты. Избыток последних, в свою
очередь, по мнению отдельных исследователей, могут провоцировать развитие злокачественных но-
вообразований в различных органах, в первую очередь в терминальных отделах толстой кишки. Та-
ким образом, влияния различных комбинаций пищевых добавок на морфофункциональное состояние
внутренних органов, в первую очередь пищеварительной системы требует дальнейшего подробного
исследования.This article highlights the analysis of available data about the impact of food additives on a human body.
We specified the meaning of the term "food additives", paid attention to the history of discovering and applying
food additives, described the differences between natural and synthetic food additives. According to the
literature, most food additives used in modern food industry can be considered quite safe. The safety of food
additives is determined on the basis of extensive comparative studies, and the use of food additives is
prohibited unless they have been tested and approved by the relevant authorities. But, with the development
of analytical methods, the emergence of new experimental data, the question of the possible negative
impacts of one or another additive on individual organs and systems of the human body can be
reconsidered. In particular, certain food additives that were previously considered harmless, for example E
240, E 121, are now recognized as very dangerous and prohibited for use. It has been proven that food
supplements that are harmless to one person can have a negative effect on another. Therefore, it is
recommended to limit the use of food additives for children, the elderly and people prone to allergic
reactions. The article describes in detail the results of experimental studies about the negative impact of
specific additives, in particular ponceau 4R, sodium nitrite and monosodium glutamate on individual internal
organs. Attention is focused on the group of food additives such as nitrogen compounds, which due to the
biotransformation can result in the nitrite formation. An excess of the latter, in turn, according to some
researchers, can provoke the development of malignant tumours in various organs, primarily in the terminal
parts of the colon. Thus, the impact of various combinations of food additives on the morpho-functional state
of the internal organs requires further detailed research
Analysis of the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in domestic dental practice
No full textСтаття відображає стан лікування запальних процесів у стоматологічній практиці України з використанням НПЗЗ. За мету даної роботи було поставлено аналіз результатів лікування стоматологічних захворювань запального ґенезу в Україні за останні 10 років. Мотивацією для проведення аналізу стало суттєве підвищення рівня ефективності фармакотерапії у медичній практиці взагалі, яка на сьогодні озброєна великою кількістю нових та ефективних лікарських засобів.
Аналіз даних опитування лікарів-стоматологів під егідою громадської організації «Асоціація стоматологів України», компаній «Моріон», «MedExpert», «Proxima Research» і досліджень проведених на базі НМАПО ім. П.Л. Шупіка, кафедри терапевтичної стоматології Національного університету ім. О.О. Богомольця, результатів інших баз дозволили зробити певні висновки. Частіше призначались розповсюджені засоби, що надійно зарекомендували себе у лікуванні запалення: ультракаїн (артикаїн), німесил (німесулід), нурофен (ібупрофен), кетанов (кеторолак), парацетамол, солпадеїн, аугментин (амоксицилін/клавуланат), метрогіл-дента, лінкоміцин, цифран (ципрофлоксацин) та ін. На підставі отриманих даних виявлено обмеженість у різноманітності призначень сучасних НПЗЗ та інших ліків у стоматологічній практиці. Знайдено недолік у призначеннях нових НПЗЗ селективної, а також високоселективної дії (мелоксикам, целекоксиб, німесулід, парекоксиб, набуметон) або інших ефективних препаратів, які характеризуються доброю переносимістю (ацеклофенак, кетопрофен, декскетопрофен, лорноксикам та ін.). З метою підвищення ефективності та безпечності лікування запальних процесів автори представили певні рекомендації до призначення НПЗЗ. Проведення регулярних аналізів з досвіду використання НПЗЗ та інших лікарських засобів, порівняння їх ефективності, негативних або позитивних характеристик, має покращити якість фармакотерапії у стоматологічній практиці.The article reflects the state of treatment of inflammatory diseases in the dental practice of Ukraine with the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. The purpose of this work was to analyze the treatment results of dental diseases of inflammatory origin in Ukraine over the past 10 years. The motivation for the analysis was a significant increase in the level of effectiveness of pharmacotherapy in medical practice in general, which is currently armed with a large number of new and effective drugs. Analysis of data from a survey of dentists under the auspices of the public organization “Association of Dentists of Ukraine”, the companies “Morion”, “MedExpert”, “Proxima Research” and studies conducted on the basis of Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, the Department of Therapeutic Dentistry of O. O. Bogomolets National Medical University, the results of other databases allowed us to draw certain conclusions. More often, common drugs that have proven to be effective in the treatment of inflammation were prescribed: ultracain (articaine), nimesil (nimesulide), Nurofen (ibuprofen), Ketanov (ketorolac), paracetamol, solpadeine, Augmentin (amoxycillin/clavulanate), Metrogyl Denta, lincomycin, Cifran (ciprofloxacin), etc. Based on the data obtained, it has been revealed a limited variety of prescriptions for modern nonsteroidal anti-inflammatory drugs and other drugs in dental practice. There was a lack of prescriptions for new nonsteroidal anti-inflammatory drugs of selective and highly selective action (meloxicam, celecoxib, nimesulide, parecoxib, nabumetone) or other effective drugs that are characterized by good tolerability (aceclofenac, ketoprofen, dexketoprofen, lornoxicam and others). In order to increase the effectiveness and safety of treatment of inflammatory processes, the authors presented certain recommendations for the appointment of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. Conducting regular analyses based on the experience of using nonsteroidal anti-inflammatory drugs and other medications, comparing their effectiveness, negative or positive characteristics should improve the quality of pharmacotherapy in dental practice
Spectrum of pathogens causing purulent inflammatory diseases in surgical patients
No full textВ даної роботі вперше визначена частота виявлення різних форм хірургічних інфекцій в залежності від кількості збудників, спектр відповідних мікроорганізмів у хворих хірургічного профілю обласної клініки Полтавського регіону, Україна.
Мета. Визначення етіологічного спектра збудників хірургічних інфекцій у пацієнтів.
Матеріал і методи. На базі бактеріологічної лабораторії проводилося 121 дослідження біологічного матеріалу від хворих хірургічного відділення. Ідентифікація виділених з різних біосубстратів мікроорганізмів здійснювалася за допомогою біохімічних тест-систем API фірми BioMerieux (Франція).
Результати. Показано, що у хворих хірургічного профілю переважають моноіфекціі - 67%. Найбільш часто в монокультурі виділялися стафілококи, переважно S. aureus. В цілому переважали грамнегативні бактерії, серед яких пріоритетними збудниками виявилися клебсієлла і ацинетобактер, а серед грампозитивних мікроорганізмів частіше висівали ентерококи в асоціації з іншими бактеріями.
Висновки. Проведені дослідження показали, що в етіологічній структурі збудників захворювань, що вимагають хірургічного лікування, переважали грамнегативні бактерії, серед яких пріоритетними збудниками виявилися клебсієлла і ацинетобактер. Серед грампозитивних коків переважав ентерокок в асоціації з іншими бактеріями. Найбільш часто патоген було виділено в монокультурі, переважно представленої стафілококамиВпервые определена частота выявления различных форм хирургических инфекций в зависимости от количества возбудителей, спектр соответствующих микроорганизмов и их чувствительность к антимикробным препаратам у больных хирургического профиля областной клиники Полтавского региона, Украина.
Цель. Определение этиологического спектра и чувствительности к антибактериальным препаратам возбудителей хирургических инфекций у пациентов.
Материал и методы. На базе бактериологической лаборатории проводилось 121 исследование биологического материала от больных хирургического отделения. Идентификация выделенных из различных биосубстратов микроорганизмов осуществлялась с помощью биохимических тест-систем API фирмы BioMerieux (Франция).
Результаты. Показано, что у больных хирургического профиля преобладают моноифекции - 67%. Наиболее часто в монокультуре выделялись стафилококки, преимущественно S. aureus. В целом преобладали грамотрицательные бактерии, среди которых приоритетными возбудителями оказались клебсиелла и ацинетобактер, а среди грамположительных микроорганизмов чаще высевались энтерококки в ассоциации с другими бактериями.
Выводы. Проведенные исследования показали, что в этиологической структуре возбудителей заболеваний, требующих хирургического лечения, преобладали грамотрицательные бактерии, среди которых приоритетными возбудителями оказались клебсиелла и ацинетобактер. Среди грамположительных кокков преобладал энтерококк в ассоциации с другими бактериями. Наиболее часто патоген был выделен в монокультуре, преимущественно представленной стафилококками.For the first time, the frequency of detection of various surgical infections forms was determined depending on the number of pathogens, the spectrum of the corresponding microorganisms in surgical patients of the regional clinic in the Poltava region, Ukraine.
Objectives. Determination of the causative agents etiological spectrum of surgical infections in patients.
Methods. On the basis of the bacteriological laboratory, 121 studies of biological material from patients of the surgical department were carried out. Microorganisms isolated from various biosubstrates were identified using API biochemical test systems from BioMerieux (France).
Results. It was shown that in patients with a surgical profile, mono-infections were prevailed - 67%. Staphylococci, mainly S. aureus, were isolated most often in monoculture. In general, gram-negative bacteria were prevailed, among which Klebsiella and Acinetobacter were the priority pathogens, and among Gram-positive microorganisms, enterococci were sown more often in association with other bacteria.
Conclusions. Studies have shown that in the etiological structure of pathogens requiring surgical treatment, gram-negative bacteria predominated, among which Klebsiella and Acinetobacter were the priority pathogens. Among gram-positive cocci, enterococcus prevailed in association with other bacteria. Most often, the pathogen was isolated in monoculture, mainly represented by staphylococci
Epidemiological and Etiological Aspects of Dental Caries Development
Get PDFThe infectious factor is etiological in the caries development. Early colonization of S.mutans is
considered as a key point; another important caries-associated microorganism is Lactobacillus, which
colonizes carious lesions later. Ecological shifts in the dental plaques against the background of weakened
local immunity increase their cariogenicity and lead to the caries progression. The data obtained confirm
the key importance of the oral colonization resistance in initiating dental caries and its progression.
Thus, the biological status of dental plaque and the activity of cariogenic bacteria are regarded as
the key mechanisms for the emergence of dental caries. Therefore, the in-depth study of oral microbial
homeostasis, the factors supporting its dynamic balance, is extremely important for modern cariology that
will greatly contribute to developing programs and recommendations for prevention of dental caries and
its early detection in order to improve the general health of population