Lviv State University of Internal Affairs Institutional Repository
Not a member yet
8160 research outputs found
Sort by
Social aspects of drug addiction
Get PDFКозира П.В. Соціальні аспекти наркотичної залежності / Козира П.В., Шаталова А.О. // Габітус. - 2025. - Вип. 69. - Том 1. - С. 146-150.У статті представлено теоретичний аналіз соціальних аспектів наркотичної залежності. Установлено, що наркотики призводять до серйозних захворювань і значної
смертності, глибоко впливаючи не лише
на фізичне й психічне здоров’я осіб, а й на
соціальний та економічний розвиток країн.
Теоретики вважають, що взаємодія між
особистісними особливостями й соціальним
оточенням відіграє ключову роль у формуванні наркотичної залежності. Бідність,
безробіття, низький рівень освіти й легкий
доступ до наркотиків значно підвищують
ризик її розвитку.
Мета статті полягає в теоретичному аналізі соціальних аспектів наркотичної залежності.
Визначено, що наркотична залежність є
складним психічним станом, який характеризується непереборним потягом до
вживання наркотичних речовин, що стає
основною домінантою в житті особи.
Цей неконтрольований потяг не лише
переважає над іншими життєво важливими фізіологічними потребами, а й може
призвести до глибоких особистісних змін.
Соціальні аспекти, які можуть сприяти
розвитку наркотичної залежності, охоплюють широкий спектр умов. Вони включають сімейне оточення, яке має значний
вплив на походження й підтримку наркозалежної поведінки. Стиль виховання, який
варіюється від надмірної суворості до
перестороги, від гіперопіки до абсолютної байдужості, також може збільшити
ризик формування залежності. Окрім того,
соціальна ізоляція і вплив однолітків є важливими факторами, так як наркотичні
речовини є способом соціальної інтеграції
або емоційного розвантаження. Культурні
норми й доступність наркотиків у громаді
також відіграють критичну роль у формуванні залежностей. Економічні умови й
освіта можуть змінювати ризик залежності, пропонуючи захист або, навпаки, сприяючи зловживанню.
Ефективні стратегії профілактики й лікування можуть бути розроблені шляхом зосередження зусиль на цих чинниках. Основні
підходи включають таке: упровадження
освітніх програм у школах і спільнотах,
сімейна терапія, взаємодопомога в групах
анонімних наркоманів, а також використання цифрових платформ для надання
доступу до підтримки, анонімності й зв’язку
з ресурсами спільноти. The article presents a theoretical analysis of the
social aspects of drug addiction.
It is established that drugs lead to serious
illnesses and significant mortality, having a
profound impact not only on the physical and
mental health of individuals, but also on the
social and economic development of countries.
Theorists believe that the interaction between
personality traits and the social environment
plays a key role in the development of drug
addiction. Poverty, unemployment, low levels of
education and easy access to drugs significantly
increase the risk of drug addiction.
The purpose of the article is to theoretically
analyse the social aspects of drug addiction.
It is determined that drug addiction is a
complex mental condition characterised by an
irresistible urge to use drugs, which becomes
the main dominant in a person’s life. This
uncontrollable craving not only overrides other
vital physiological needs, but can also lead to
profound personality changes.
The social aspects that can contribute to the
development of drug dependence cover a
wide range of conditions. They include the
family environment, which has a significant
impact on the origin and maintenance of drugseeking
behaviour. Parenting styles that range
from overly strict to overprotective can also
increase the risk of addiction. In addition, social
isolation and peer influence, especially during
adolescence, are important factors that can
contribute to drug dependence. Drugs act as
a way of social integration or emotional relief.
Cultural norms and the availability of drugs in
the community also play a critical role in the
development of addictions. Economic conditions
and education can modify the risk of addiction,
offering protection or, conversely, facilitating
abuse.
Effective prevention and treatment strategies
can be developed by focusing on these
factors. Key approaches include: implementing
educational programmes in schools and
communities, family therapy, mutual support
through groups such as Narcotics Anonymous,
and the use of digital platforms to provide
access to support, anonymity, and connections
to community resources
Management of marketing communication policy of the organization: Qualification work for the degree of bachelor
No full textСавчак В. Управління маркетинговою комунікаційною політикою організації: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» 4 курсу заочної форми навчання за спеціальністю 073 «Менеджмент» / Вікторія Савчак. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 53 с.У першому розділі кваліфікаційної роботи досліджено теоретичні основи маркетингової комунікаційної політики організацій. Другий розділ містить аналіз управління маркетинговою комунікаційною політикою ДП «Львівстандартметрологія» та рекомендації щодо її удосконалення. The first section of qualification work investigates the theoretical foundations of marketing communication policy of organizations. The second section contains an analysis of the management of marketing communication policy of SE «Lviv Standartmetrologiya» and recommendations for its improvement
Digitalization of the Justice System in Ukraine: Theoretical and Legal Framework: dissertation
No full textНикон О. З. Цифровізація (діджиталізація) системи правосуддя в Україні: теоретико-правові засади: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 081 «Право» / Никон Олеся Зеновіївна. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 269 с.Дисертація є комплексним дослідженням теоретико-правових засад цифровізації системи правосуддя в Україні.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження системи правосуддя у сфері цифрової трансформації» проаналізовано стан та визначено напрями розвитку цифровізації системи правосуддя в Україні, розкрито методологію дослідження цифровізації системи правосуддя в Україні, розглянуто цифрову трансформацію як сучасну комплексну правову категорію, а також з’ясовано нормативне забезпечення цифровізації системи правосуддя в Україні.
Цілком погоджуючись із позицією щодо тотожності термінів «цифровізація» та «діджиталізація», зауважено, що обидва поняття описують комплексний процес упровадження цифрових технологій та інформаційних систем у систему правосуддя України, який охоплює автоматизацію судового діловодства, електронний документообіг, відеоконференції, електронні докази та інші інноваційні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та доступності правосуддя. Водночас термін «цифровізація системи правосуддя в Україні» є більш усталеним у вітчизняному науковому просторі та нормативно-правових актах, що дають змогу забезпечити термінологічну єдність та уникнути можливої плутанини під час аналізу цих процесів.
Запропоновано цифровізацію системи правосуддя в Україні розуміти як комплексний інноваційний процес трансформації (технологічної модернізації) системи правосуддя шляхом упровадження сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, що забезпечує автоматизацію судових процесів, електронну взаємодію між усіма учасниками процесу, а також іншими органами державної влади та місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності та доступності правосуддя.
Установлено, що застосування міждисциплінарного методологічного підходу до дослідження цифровізації системи правосуддя в Україні вимагає врахування досягнень сучасних інформаційних технологій, теорії управління, соціології та інших суміжних галузей знань, що, зокрема, зумовлено комплексним характером цього процесу. Водночас така методологічна база дає змогу не тільки описати актуальну картину цифровізації системи правосуддя, а й виявити проблемні аспекти та запропонувати науково обґрунтовані способи їх вирішення з урахуванням сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і потреб судової практики. Отже, методологію дослідження цифровізації системи правосуддя в Україні можна розглядати як структуровану сукупність філософських, загальнонаукових, міждисциплінарних і спеціально-юридичних методів, об’єднаних системним підходом та спрямованих на вивчення правових, організаційних і технологічних аспектів упровадження й функціонування сучасних цифрових технологій у систему правосуддя України з метою формування теоретичного підґрунтя для її подальшого розвитку.
Наголошено, що цифрова трансформація системи правосуддя України є комплексною правовою категорією, яка охоплює системну модернізацію та вдосконалення функціонування електронного правосуддя відповідно до сучасних цифрових тенденцій через упровадження та розвиток Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; забезпечення та підвищення рівня надійності, прозорості і якості комунікації між судом та учасниками електронного судочинства із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та інших електронних засобів; оптимізацію судових процесів через використання електронного документообігу, проведення онлайн засідань та електронного обміну процесуальними документами; впровадження комплексних заходів із забезпечення кібербезпеки та захисту конфіденційної інформації; підвищення доступності правосуддя через спрощення порядку звернення до суду; забезпечення прозорості судової системи та мінімізацію корупційних ризиків через автоматизацію процесів, а також удосконалення механізмів електронної взаємодії між судами, учасниками процесу та іншими органами державної влади і місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності здійснення правосуддя.
Установлено, що нормативно-правове забезпечення цифровізації системи правосуддя в Україні – це комплексна система взаємопов’язаних нормативно-правових актів різної юридичної сили (загальної, спеціальної та надзвичайної дії), які регулюють процеси впровадження та функціонування електронного судочинства, використання інформаційно-комунікаційних засобів і технологій, розвиток цифрової інфраструктури судів, забезпечення електронного документообігу, захисту інформації й кібербезпеки, спрямованих на підвищення ефективності, прозорості та доступності правосуддя відповідно до міжнародних стандартів і конституційних засад розвитку судової системи.
У другому розділі дисертації «Сутнісно-змістовна характеристика системи правосуддя у сфері цифрової трансформації» розкрито сутність діяльності органів судової влади в умовах цифрової трансформації, виокремлено особливості надання судами послуг за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також проаналізовано забезпечення права людини на судовий захист в умовах цифрової трансформації.
Зауважено, що сутність діяльності органів судової влади в умовах цифрової трансформації визначається комплексом взаємопов’язаних елементів, зокрема: її теоретико-правовою характеристикою, що охоплює фундаментальні принципи організації та здійснення правосуддя; нормативно-правовим забезпеченням, яке регламентує впровадження сучасних цифрових технологій у процес судочинства; практичними аспектами застосування інформаційно-комунікаційних технологій у судовому процесі. Наведена багатокомпонентна (багатовимірна) система функціонує в умовах постійної модернізації та адаптації до викликів суспільства в умовах цифрової трансформації, забезпечуючи ефективне здійснення правосуддя відповідно до законодавства України та усталених міжнародних стандартів.
Вказано, що діяльність органів судової влади в умовах цифрової трансформації відбувається із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних сервісів і ресурсів, підсистем (модулів) ЄСІТС. Зокрема, йдеться про електронний документообіг та автоматизований розподіл справ, електронний обмін документами між судом і учасниками судового процесу, функціонування судового процесу в режимі відеоконференції, взаємодію ЄСІТС із державними реєстрами, функціонування вебпорталу «Судова влада України». Водночас натепер належному функціонуванню органів судової влади перешкоджають не лише різні технічні несправності, а й кібератаки, які спрямовано на дезорганізацію діяльності органів судової влади, що зумовлює необхідність розроблення багаторівневої системи кіберзахисту та протидії інформаційним загрозам.
Аргументовано, з огляду на те, що філії або представництва юридичної особи, а також відокремлені підрозділи зазвичай забезпечують участь представників, надають пояснення у справі, оскільки саме з їхньої діяльності виник спір, доцільно внести зміни до ст. 6 ГПК України щодо обов’язку зареєструвати Електронний кабінет у ЄСІТС не тільки юридичним особам, а й їхнім філіям або представництвам юридичної особи, а також відокремленим підрозділам, які мають коди ЄДРПОУ, оскільки під час розгляду справ у суді такі виступають сторонами / учасниками справи, однак не мають доступу до «Електронного суду».
На підставі аналізу практики ЄСПЛ констатовано формування важливих правових позицій щодо використання цифрових технологій у судочинстві. Так, зокрема, ЄСПЛ: 1) послідовно захищає право на електронний доступ до правосуддя, визнаючи неприпустимою відмову судів у прийнятті електронних документів через технічні обмеження або надмірний формалізм при поданні електронних документів; 2) визнає право доступу до Інтернету невід’ємною складовою права на інформацію та комунікацію
; 3) підтверджує важливість законодавчого регулювання електронної комунікації між судом та учасниками процесу; 4) визнає допустимість виключно електронного повідомлення за умови належного законодавчого підґрунтя та попередньої згоди учасників процесу на таку форму комунікації. Виокремлені положення можна розглядати як певні стандарти, що відіграють визначальну роль для подальшого розвитку електронного правосуддя в Україні, насамперед у контексті вдосконалення ЄСІТС, електронного документообігу та забезпечення кібербезпеки судової системи. Вони мають бути орієнтирами для українського законодавця, які спрямовані на забезпечення ефективного доступу до правосуддя в умовах цифрової трансформації.
Підкреслено, що розуміння поняття «судові послуги, які надаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій», хоча й ґрунтується на новітньому теоретико-правовому базисі, його визначення наразі ще не закріплено у вітчизняному законодавстві. Судові послуги, які надаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій, запропоновано розглядати як регламентовану чинним законодавством діяльність судів із забезпечення доступу до правосуддя через цифрові платформи та електронні сервіси, що надаються судами онлайн повністю або частково із використанням комп’ютерів, програмного забезпечення, інформаційних та інших подібних систем, які дають змогу отримувати, зберігати, обробляти, змінювати та передавати інформацію через інтернет-ресурси.
До послуг, які надають суди за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій, віднесено: а) надання достовірної інформації та своєчасність її отримання користувачами; б) пришвидшення процедури розгляду справ у суді; в) віддалений доступ до інформації (документів) суддями, адвокатами, сторонами й іншими учасниками судового процесу; г) швидкий обмін інформацією (документами) між судами, сторонами й іншими учасниками судового процесу в цифровому форматі; ґ) зберігання інформації (документів) у електронних базах даних тощо.
Констатовано, що право людини на судовий захист в умовах цифрової трансформації набуває нового змісту через упровадження електронного правосуддя та інформаційно-телекомунікаційних технологій. Конституційні гарантії та міжнародні стандарти права на судовий захист втілені у розвитку ЄСІТС, електронного документообігу та дистанційних судових процесів, що забезпечують доступність правосуддя в цифровому форматі. Отже, право людини на судовий захист в умовах цифрової трансформації – гарантована державою реальна можливість доступу до правосуддя з використанням різних електронних сервісів та інформаційно-телекомунікаційних систем із метою захисту своїх прав і законних інтересів, що полегшує взаємодію між усіма учасниками судового процесу та сприяє підвищенню ефективності й доступності правосуддя.
Третій розділ дисертації «Стан та шляхи удосконалення системи правосуддя в умовах цифровізації: національні тенденції та зарубіжний досвід» присвячено з’ясуванню викликів і завдань, характерних для електронного судочинства в Україні, аналізу цифрової трансформації системи правосуддя в умовах європейських реалій, а також виокремленню проблем і пошуку шляхів їх вирішення, спрямованих на вдосконалення системи правосуддя в Україні в умовах формування електронної держави.
З’ясовано, що основними викликами, які стоять перед електронним правосуддям в Україні, є:
1) необхідність комплексної модернізації Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), оскільки наявні апаратні та програмні рішення значною мірою застаріли. Система потребує повного оновлення, включаючи розробку нової системи управління справами та покращення взаємодії з іншими державними реєстрами відповідно до рекомендацій ЄС;
2) забезпечення людиноцентричного та сервісноорієнтованого підходів у здійсненні електронного правосуддя, що передбачає створення системи, основою (базисом) якої є інтереси та потреби користувачів. Водночас ЄСІТС має забезпечувати зручний доступ до правосуддя, ефективну взаємодію між судом і учасниками процесу через електронні засоби та враховувати специфічні потреби різних категорій користувачів (суддів, адвокатів, громадян, працівників суду). Відповідно до рекомендацій CEPEJ, правосуддя має залишатися прозорим, гуманним, об’єднувальним і доступним в умовах стрімкого розвитку новітніх технологій, що вимагає належної підтримки та навчання всіх учасників судового процесу для ефективного використання цифрових інструментів;
3) необхідність належного нормативного врегулювання для забезпечення превалювання електронної судової справи, можливості дистанційного проведення судових засідань та екстериторіального розгляду справ, належна системна комунікація з користувачами та забезпечення інтелектуальної підтримки впровадження системи;
4) виконання зобов’язань в рамках Ukraine Facility Plan, що передбачає повне впровадження модернізованої ЄСІТС до кінця 2027 року. Це вимагає злагодженої співпраці між усіма стейкхолдерами – Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Міністерством цифрової трансформації та міжнародними партнерами, а також забезпечення належного фінансування та організаційної спроможності для реалізації запланованих змін;
5) впровадження технологій штучного інтелекту з дотриманням етичних принципів і збереженням контролю людини (передусім суддею) над процесом прийняття судових рішень.
Відзначено, що розвиток штучного інтелекту створює нові можливості для вдосконалення електронного правосуддя через автоматизацію рутинних процесів, аналіз правової інформації та підвищення якості судових послуг. Проте його впровадження вимагає дотримання фундаментальних принципів, визначених, зокрема, Етичною хартією CEPEJ: дотримання основоположних прав, недискримінації, якості та безпеки даних, прозорості та контролю користувачем. Підкреслено важливість того, що нині ШІ виконує лише допоміжну функцію і не може замінити суддю в процесі прийняття рішень. Водночас зарубіжний досвід показує активне впровадження ШІ в судові системи різних країн, однак основна увага приділяється розробці етичних принципів та рамок використання ШІ, забезпеченню прозорості, підзвітності та захисту даних, навчанню суддів та судових працівників роботі з технологіями ШІ та встановленню чітких обмежень щодо делегування функцій прийняття рішень.
Узагальнено, що інституційно-правовий механізм забезпечення цифрової трансформації правосуддя в ЄС характеризується дуалістичною природою та реалізується через систему загальних і спеціальних нормативно-правових актів. Загальні акти встановлюють фундаментальні засади цифрової трансформації в усіх сферах суспільних відносин, тоді як спеціальні акти регламентують специфіку цифровізації судової системи. Така бінарна структура правового регулювання забезпечує уніфікацію загальноєвропейських підходів і галузеву специфіку судочинства.
Спеціальне нормативно-правове регулювання цифрової трансформації правосуддя в ЄС характеризується багаторівневою структурою та охоплює: рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, висновки Консультативної ради європейських судів, акти Європейської комісії з питань ефективності правосуддя та інші правові інструменти ЄС. Важливими є рекомендаційні акти щодо електронної демократії, побудови судових інформаційних систем, архівації електронних документів та забезпечення функціональної сумісності інформаційних систем у сфері юстиції, що формують методологічну основу для впровадження цифрових інновацій у судочинство. Не менш визначальними у розвитку правових засад цифровізації правосуддя є й висновки Консультативної ради європейських судів, зокрема щодо судочинства та інформаційних технологій, а також використання асистивних технологій у судочинстві. Відзначається й діяльність Європейської комісії з питань ефективності правосуддя, яка через свої нормативні акти встановлює етичні принципи використання штучного інтелекту в судових системах, визначає стратегічні напрями цифровізації для покращення правосуддя та забезпечує методологічну підтримку впровадження інноваційних технологій при дотриманні фундаментальних прав людини. Увагу в системі спеціального регулювання приділено й механізмам урегулювання спорів у режимі онлайн, що відображено, зокрема, в Керівних принципах щодо механізмів врегулювання спорів в режимі онлайн в цивільному та адміністративному судочинстві.
Зауважено, що національні практики цифровізації правосуддя в країнах ЄС демонструють різні підходи та різні впровадження електронного судочинства. Лідерами у цій сфері є Австрія, Естонія та Франція, які забезпечили комплексну цифровізацію судових процесів, включаючи електронний документообіг, відеоконференції та електронну подачу документів. Естонська модель, що базується на системах e-File та KIS, вважається успішною та слугує взірцем для інших країн. У більшості європейських країн упроваджено системи відеоконференцзв’язку та електронного документообігу, проте спостерігаються відмінності у підходах до їх використання. Наприклад, в Італії є суттєва різниця між цивільним (переважно цифровим) і кримінальним (зазвичай паперовим) судочинством, тоді як у Німеччині застосування відеоконференцій обмежене традиційними підходами до судового процесу. The dissertation is a comprehensive study of the theoretical and legal foundations of the digitalization of the justice system in Ukraine.
The first chapter «Theoretical and Methodological Foundations of the Justice System in the Digital Transformation» analyzes the status and identifies the directions of development of the digitalization of the justice system in Ukraine, reveals the methodology for studying the digitalization of the justice system in Ukraine, considers digital transformation as a modern comprehensive legal category, and clarifies the regulatory framework for the digitalization of the justice system in Ukraine.
Fully agreeing with the position that the terms «digitalization» and «digitalization» are identical, it is noted that both concepts describe a comprehensive process of introducing digital technologies and information systems into the justice system of Ukraine, which includes automation of court proceedings, electronic document management, video conferencing, electronic evidence and other innovative solutions aimed at improving the efficiency and accessibility of justice. Moreover, the term «digitalization of the justice system in Ukraine» is more established in the domestic scientific space and legal acts, which allows for terminological unity and avoidance of possible confusion when analyzing these processes.
The author suggests that the digitalization of the justice system in Ukraine should be understood as a comprehensive innovative process of transformation (technological modernization) of the justice system through the introduction of modern information and telecommunication technologies which ensure automation of court proceedings, electronic interaction between all participants to the process, as well as other public authorities and local self-government bodies with a view to improving the efficiency and accessibility of justice. It is established that the application of an interdisciplinary methodological approach to the study of the digitalization of the justice system in Ukraine requires taking into account the achievements of modern information technology, management theory, sociology and other related fields of knowledge, which, in particular, is due to the complex nature of this process. In addition, such a methodological framework allows not only to describe the current picture of the digitalization of the justice system, but also to identify problematic aspects and propose scientifically sound ways to solve them, taking into account current trends in the development of information and communication technologies and the needs of judicial practice. Thus, the methodology for studying the digitalization of the justice system in Ukraine can be viewed as a structured set of philosophical, general scientific, interdisciplinary and special legal methods united by a systematic approach and aimed at studying the legal, organizational and technological aspects of the introduction and functioning of modern digital technologies in the justice system of Ukraine in order to form a theoretical basis for its further development.
It is emphasized that the digital transformation of the justice system of Ukraine is a comprehensive legal category which covers systemic modernization and improvement of the e-justice functioning in accordance with modern digital trends through the introduction and development of the Unified Judicial Information and Telecommunication System; ensuring and improving the level of reliability, transparency and quality of communication between the court and participants of e-justice using information and communication technologies and other electronic means; optimization of court proceedings through the use of electronic document management, online meetings and electronic exchange of procedural documents; implementing comprehensive measures to ensure cybersecurity and protection of confidential information; increasing access to justice by simplifying the procedure for applying to court; ensuring transparency of the judicial system and minimizing corruption risks by automating processes, as well as improving mechanisms of electronic interaction between courts, litigants and other public authorities and local governments to improve the efficiency of the administration of justice.
It is established that the legal framework for the digitalization of the justice system in Ukraine is a comprehensive system of interrelated legal acts of different legal force (general, special and emergency) which regulate the processes of implementation and functioning of e-justice, use of information and communication tools and technologies, development of digital infrastructure of courts, electronic document management, information protection
Psychological features of the motivational component of managerial competence of future police ofcers
No full textБорисюк О.М. Психологічні особливості мотиваційного компоненту управлінської компетентності
майбутніх офіцерів поліції / Борисюк Ольга Миколаївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Психологічна. - 2024. - № 1. - С.11-19.Статтю присвячено емпіричному дослідженню мотиваційного компоненту управлінської компетентності майбутніх офіцерів Національної поліції України (далі – НПУ). Мотиваційний компонент охоплює
мотиви, цілі, потреби, ціннісні установки актуалізації в управлінській компетентності. Він зумовлений
важливістю позитивної мотивації до професійної управлінської діяльності офіцера поліції. В результаті
аналізу методів психології та методик психодіагностики визначено особливості емпіричного дослідження
мотиваційного компоненту майбутніх офіцерів поліції: домінування внутрішніх стосовно професійної
діяльності мотивів, наявність чіткої тенденції прагнення до успіху, інтерес до професійної діяльності
(методика «Діагностика професійної мотивації») та вираженість власного бажання здійснювати управлінську діяльність, наявність чітко сформованих цілей та способів їхнього досягнення (анкета «Мотиви
професійної управлінської діяльності»). Представлено результати описової статистики, порівняльного
та кореляційного аналізу отриманих емпіричних даних щодо психологічних особливостей розвитку мотиваційного компонента управлінської компетентності майбутніх та діючих офіцерів. З’ясовано, що професійна мотивація курсантів та поліцейських знаходяться на середньому рівні та є дещо вищою у курсантів.
Виявлено, що мотиваційні реакції курсантів на 1-му курсі є найвищими, далі спостерігаються незначні
тенденції щодо їх зниження. Внаслідок цього, рівень професійних домагань та зацікавленість до професійної діяльності також знижується. За результатами кореляції зроблено висновок про те, що наявність у
курсантів високої професійної мотивації буде підвищувати їхню здатність до управління собою та іншими.
Визначено перспективи подальших досліджень щодо розробки тренінгової програми спрямованої на розвиток мотиваційного компонента управлінської компетентності майбутніх офіцерів НПУ. The article is devoted to an empirical study of the motivational component of managerial competence
of future ofcers of the National Police of Ukraine (hereinafter referred to as the NPU). The motivational
component includes motives, goals, needs, value systems of actualization in managerial competence. It is due to
the importance of positive motivation for the professional management activities of a police ofcer. As a result
of the analysis of psychological methods and psychodiagnostic techniques, the features of the empirical study
of the motivational component of future police ofcers were determined: the dominance of internal motives in
relation to professional activity, the presence of a clear tendency to strive for success, interest in professional
activity (the “Diagnostics of Professional Motivation” method) and the expression of one’s own desire carry out
management activities, the presence of clearly formed goals and ways to achieve them (“Motives of professional
activity” questionnaire). The results of descriptive statistics, comparative and correlation analysis of the
obtained empirical data on the psychological characteristics of the development of the motivational component
of the managerial competence of future and current ofcers are presented. It was found that the professional
motivation of cadets and police ofcers is at an average level and is slightly higher among cadets. It was
revealed that the motivational reactions of cadets in the 1st year are the highest, then there are slight trends
of their decrease. As a result, the level of professional aspirations and interest in professional activities also
decreases. Based on the correlation results, it was concluded that the presence of high professional motivation
among cadets will increase their ability to manage themselves and others. The prospects for further study on the development of a training program aimed at developing the motivational component of the managerial
competence of future NPU ofcers are identifed
Analysis of conflicts in the team and their impact on the economic security of the enterprise: Qualification work for the master's degree
No full textТеліга І.-М. Аналіз конфліктів у колективі та їх вплив на економічну безпеку підприємства: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 073 «Менеджмент» / Ірина-Марія Теліга. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2024. - 70 с.У першому розділі проведено теоретико-методологічні засади
управління конфліктами та економічною безпекою підприємства. У другому
розділі проведено аналіз системи діяльності Молодіжного навчального центру
імені святого Івана Боско та системи управління конфліктами як складової
економічної безпеки. У третьому розділі визначено шляхи удосконалення
системи управління конфліктами як елементу економічної безпеки
підприємства.
На основі опрацювання теоретичних та практичних матеріалів зроблені
відповідні висновки та внесено конкретні пропозиції. The first section presents the theoretical and methodological principles of conflict management and economic security of the enterprise. The second section analyzes the system of activities of the Youth Training Center named after St. John Bosco and the conflict management system as a component of economic security. The third section identifies ways to improve the conflict management system as an element of economic security of the enterprise.
Based on the study of theoretical and practical materials, relevant conclusions are drawn and specific proposals are made
Managing your own business: a study guide in diagrams and tables
No full textМихаліцька Н. Управління власним бізнесом: навчальний посібник у схемах і таблицях / Наталія Михаліцька
Мар’яна Яцик. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024. - 480 с.Акцентовано на особливостях набуття компетентностей щодо започаткування власної справи з метою ведення бізнесу та управління ним.
Охоплено сім тем, які послідовно розкривають сутність і складові елементи організаційного забезпечення бізнесу, висвітлюють питання ведення власного бізнесу в контексті його правового та податкового регулювання,
описують специфіку формування бізнес-комунікації та бізнес-культури, розглядають джерела формування можливостей розвитку конкурентних переваг
власного бізнесу, обґрунтовують важливість бізнес-планування в управлінні
власним бізнесом, характеризують інструменти управління бізнес-ризиками
та зміцнення економічної безпеки. Подано контрольні та дискусійні питання, тести і завдання для самостійного поглибленого вивчення навчальної
дисципліни.
Для здобувачів вищої освіти економічних і юридичних спеціальностей
закладів вищої освіти, підприємців та зацікавлених осіб.
The emphasis is made on peculiarities of acquiring competencies in starting
one’s own business for the purpose of running and managing a business.
Covers seven topics that consistently reveal the essence and components
of organizational support for business, highlight the issues of running your own
business in the context of its legal and tax regulation, reveal the specifics of the
formation of business communication and business culture, consider the sources
of formation of opportunities for developing the competitive advantages of your
own business, point out the importance of business planning in managing your own
business, characterize risk management tools and strengthening economic security.
Contains review and discussion questions, tests and assignments for in-depth selfstudy of the academic discipline.
For students of economic and legal specialties of higher education institutions,
entrepreneurs and interested parties
Tax evasion: causes, consequences and countermeasures: Qualification work for the master's degree
No full textГлущук Д.В. Ухилення від оподаткування: причини, наслідки та протидія: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» / Глущук Дмитро Вікторович. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2024. - 75 с.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню теоретичних аспектів
ухилення від оподаткування. Розглянуто основні причини, наслідки та
можливі кроки, щодо протидії ухиленню від оподаткування. Проаналізовано
нормативно-правову базу України щодо регулювання та протидії ухиленню
від оподаткування. Розглянуто особливості оподаткування страхового
бізнесу в Україні. Проведено дослідження ефективності податкового
контролю з боку державних контролюючих органів. Запропоновано кроки
протидії ухиленню від сплати податків. The qualification work is devoted to the study of theoretical aspects of tax
evasion. The main reasons, consequences and possible steps to combat tax evasion
are considered. The regulatory and legal framework of Ukraine regarding the
regulation and prevention of tax evasion has been analyzed. The peculiarities of
insurance business taxation in Ukraine are considered. A study of the effectiveness
of tax control by state control bodies was conducted. Proposed steps to combat tax
evasion
Investigating sexual violence related to armed conflict: methodological recommendations
No full textРозслідування сексуального насильства, пов’язаного із збройним конфліктом : методичні рекомендації /
Ю.А. К оміссарчук, М.В. Бурак, Н.Ю. Нєбитова, Ю.М. Чорноус, І.М. Калантай та ін. ; за заг. ред. М.С. Цуцкірідзе. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024. - 152 с.Підготовлено відповідно до сучасних потреб практичних працівників
правоохоронних органів та досягнень юридичної науки.
Викладено на основі чинного кримінального процесуального законодавства України, узагальнень законодавства та юридичної практики.
Для співробітників Національної поліції, працівників прокуратури та інших правоохоронних органів, а також суддів, адвокатів,
викладачів та здобувачів вищої освіти закладів освіти відомчого
підпорядкування і юридичних закладів вищої освіти Міністерства
освіти і науки України.
The methodical recommendations are prepared according to the modern
needs of practical practitioners and the achievements of legal science. The material
is presented in accordance with the current criminal procedural legislation of
Ukraine, summaries of legislation, and legal practice.
The methodical recommendations are designed for employees of the
National Police, the Prosecutor’s Office, and other law enforcement agencies,
as well as judges, lawyers, educators, and students of educational institutions
under departmental subordination and legal higher education institutions of the
Ministry of Education and Science of Ukraine
Intrapersonal gender conflict of a modern woman: Qualification work for the degree of bachelor
No full textШтепанова О. Внутрішньоособистісний гендерний конфлікт сучасної жінки: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» здобувача вищої освіти заочної форми навчання за спеціальністю 053 «Психологія» / Оксана Штепанова. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024. - 45 с.Робота містить детальну психологічну характеристику причин та
особливостей внутрішнього конфлікту зокрема внутрішньоособистісного
гендерного конфлікту сучасної жінки. Подано характеристику основних
факторів, що спричиняють появу внутрішньоособистісного гендерного
конфлікту у жінок .
Результати емпіричного дослідження дали можливість оцінити
задоволеність своїми соціальними ролями у сучасних жінок та виокремити і
проаналізувати особливості жінок, що відносяться таких шести груп: І
група- жінки з високим рівнем маскулінності та наявністю
внутрішньоособистісного гендерного конфлікту, ІІ група- жінки з високим
рівнем маскулінності та відсутністю внутрішньоособистісного гендерного
конфлікту, ІІІ група- жінки з високим рівнем фемінності та наявністю
внутрішньоособистісного гендерного конфлікту, ІV група- жінки з високим
рівнем фемінності та відсутністю внутрішньоособистісного гендерного
конфлікту, V група- жінки з високим рівнем андрогінності та наявністю
внутрішньоособистісного гендерного конфлікту, VІ група- жінки з високим
рівнем андрогінності та відсутністю внутрішньоособистісного гендерного. The work contains a detailed psychological description of the causes and
features of internal conflict, in particular, the intrapersonal gender conflict of a
modern woman. The description of the main factors causing the emergence of
intrapersonal gender conflict in women is given.
The results of the empirical study made it possible to assess satisfaction with
their social roles in modern women and to distinguish and analyze the
characteristics of women belonging to the following six groups: group I - women
with a high level of masculinity and the presence of intrapersonal gender conflict,
group II - women with a high level of masculinity and the absence of intrapersonal
gender conflict, group III - women with a high level of femininity and the presence
of intrapersonal gender conflict, group IV - women with a high level of femininity
and the absence of intrapersonal gender conflict, group V - women with a high
level of androgyny and the presence of intrapersonal gender conflict, group VI -
women with a high level of androgyny and the absence of intrapersonal gender
Standardization of mediation
Get PDFЯновицька А.В. Стандартизація медіації / Яновицька Анна Віталіївна, Гусонька Злата Павлівна // Актуальні питання у сучасній науці. - 2024. - № 2. - С. 596-604.Прийняття Закону України «Про медіацію» розкрило цілий
пласт проблем щодо встановлення місця цієї процедури у системі способів
вирішення спору та щодо практичного застосування цієї процедури так, щоб
сторонам конфлікту не довелось вдаватись до інших способів захисту. Коли
йде мова про виокремлення стандартів медіації, дослідники доволі обережно
ставляться до цього процесу. Звертається особлива увага на те, що це
неюрисдикційна й добровільна процедура. Водночас, стандарти медіації,
зважаючи на багаторічний процес формування нормативної бази, можна
згрупувати на стандарти, які стосуються безпосередньо процедури та
стандарти, які стосуються особи медіатора. При цьому, в основному вимоги
до особи медіатора залишаються прерогативою внутрішнього законодавства
держави. Зазвичай наголошується не на конкретних кваліфікаційних вимогах
до медіатора, а радше на стандартах його поведінки у процесі проведення
процедури. Разом з тим, перспектива розширення сфер суспільних відносин,
де застосовується медіація, змушує все ж звертати більшу увагу на особу
медіатора. Тим не менше, вимоги до процедури, а найбільше, до результату -
уже є предметом для окремих уніфікацій. Досить вдалою спробою тут є
Конвенція Організації Об’єднаних Націй про міжнародні угоди щодо
врегулювання спорів за результатами медіації (Сінгапурська конвенція).
Метою документу є створення основи для міжнародних мирових угод,
досягнутих в результаті медіації, прийнятних для держав з різними правовими,
соціальними та економічними системами. Все ж, у світовій практиці, угода за
результатами медіації є різновидом цивільно-правового договору. Отже у
будь-якому разі, якщо буде виявлено ігнорування виконання домовленостей,
досягнутих під час медіації сторона завжди може звернутися до суду. The adoption of the Law of Ukraine "On Mediation" revealed a
whole layer of problems regarding the establishment of the place of this procedure
in the system of dispute resolution methods and the practical application of this
procedure so that the parties to the conflict do not have to resort to other methods of
protection. When it comes to singling out mediation standards, researchers are quite
cautious about this process. Special attention is drawn to the fact that this is a nonjurisdictional and voluntary procedure. At the same time, mediation standards,
taking into account the long-term process of forming the regulatory framework, can
be grouped into standards that relate directly to the procedure and standards that
relate to the person of the mediator. At the same time, mainly the requirements for
the person of the mediator remain the prerogative of the internal legislation of the
state. Usually, the emphasis is not on the specific qualification requirements for the
mediator, but rather on the standards of his behavior during the procedure. At the
same time, the prospect of expanding the spheres of social relations where mediation
is used forces us to pay more attention to the person of the mediator. Nevertheless,
the requirements for the procedure and most of all, for the result - are already a
subject for separate unifications. A successful attempt here is the United Nations
Convention on International Settlement Agreements Resulting from Mediation
(Singapore Convention). The purpose of the document is to create a basis for
international peace agreements reached as a result of mediation, acceptable to states
with different legal, social and economic systems. Nevertheless, in world practice,
an agreement based on the results of mediation is a type of civil law contract. So, in
any case, if it is discovered that the agreements reached during mediation have been
ignored, the party can always go to court