Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic UniversityNot a member yet
20896 research outputs found
Sort by
Історія соціології
Get PDFВ основу даного посібника покладені напрацювання вітчизняних соціологів з історії соціології – М. Захарченка, О. Погорілого, А. Ручки, В. Танчера, Н. Черниш та ін. Традиційна для даної дисципліни тематика суттєво доповнена важливою інформацією для розуміння становлення науки про суспільство. У навчальному посібнику простежуються головні етапи розвитку світової соціологічної думки від античності до початку нашого сторіччя. У роботі проаналізовано протосоціологічні ідеї мислителів стародавнього світу, середніх віків, нового часу, особливості виникнення і розвитку соціології як окремої науки. Значну увагу приділено аналізові наукових концепцій засновників світової соціології і основних напрямів теоретичної соціології та емпіричних досліджень XIX ст.
Курс історії соціології розрахований на набуття студентами системного знання про основні передумови і етапи виникнення, функціонування та розвитку соціологічної науки, про провідні тенденції її зміни, про найзначніші напрямки, течії і школи, що існували на зорі формування науки про суспільство
Современные подходы к определению понятий социальной сплоченности и социального капитала
Get PDFУ статті розглянуто теоретичні аспекти соціальної згуртованості та соціального капіталу і можливості їх взаємозв’язку. Досліджено генезис понять «соціальна згуртованість» і «соціальний капітал». Визначено та узагальнено основні сучасні підходи щодо визначення понять «соціальна згуртованість» та «соціальний капітал».The article deals with social cohesion, social capital and the possibility of inter relationship between them. The genesis of the concepts of «social cohesion» and «social capital» has been researched.
When researching the genesis of the concept of social cohesionit is necessary to note that a number of scientific studies of the last century on social capital, social justice, solidarity, unity, economic development and their relationships became prerequisites for formulating the modern concepts of social cohesion. Search for a clear and coherent concept of social cohesion reflects the necessity for specific needs for a modernized society where standards of coordination of individual and collective actions are the subject of complex legitimate procedures. The changes that constantly occurinsuchanopen modernized society should, in turn, be the subject of deep analysis so that they do not lead to «cohesion crises». The research of the range of problems regarding social capital began with a purely sociological research and the term «social capital» was first formulated in the sociological study of the system of human relationships. With regard to this term, sociologists were interested in the social aspect of human interaction as a manifestation of socialization. Economists, who during the twentieth century moved from absolutisation of physical capital to research of sources, components and efficiency of human capitalat enterprizes, were interested in how business contacts, formal and informal professional communication in the process of production, exchange, distribution and consumption of
products may affect the different areas of society, including social and labor.В статье рассмотрены теоретические аспекты социальной сплоченности и социального капитала и возможности их взаимосвязи. Исследован генезис понятий «социальная сплоченность» и «социальный капитал». Определены и обобщены основные современные подходы к определению понятий «социальная сплоченность» и «социальный капитал»
Детерминанты международной миграции: институциональное подход
No full textВивчення механізму формування міграційних мотивів є невід’ємним елементом обґрунтування положень міграційної політики держави. За результатами дослідження запропоновано використовувати поняття «детермінанта міграційних мотивів», під яким слід розуміти домінуючий фактор (взаємопов’язана сукупність факторів), які обумовлюють формування міграційного мотиву та визначають параметри міграційної схильності потенційного мігранта (тривалість і відстань міграції, спосіб життя та працевлаштування в країні призначення, фінансові аспекти заощаджень і грошових переказів). Визначено, що ці детермінанти можуть бути вимірюваними (можна виміряти показниками або набором показників) та невимірюваними (їх оцінка залежить від важливості детермінанти на особистісному
рівні таступеню сприйняття інтенсивності дії). Визначено перелік економічних,
соціо-демографічних, політико-безпекових, мовно-етнічних та екологічних детермінант шляхом поєднання факторів відповідного середовища з інституційними факторами виходячи доцільності використання інституційного підходу в дослідженні
міжнародної міграції.Studying of migration motives formation mechanism is an integral element of the definition of migration policy provisions. According to results of study suggested to use the term “migration motives determinant”, which should be understood as the dominant factor (a set of interrelated factors) that leads to formation of migration motive and defines the migration predisposition of potential migrants (duration and distance of migration, lifestyle and employment in a destiny country, financial aspects of savings and remittances). It was determined that these determinants can be measurable (indicators or set of indicators) and non-measurable (its evaluation depends on importance of each
determinant for a person and degree of person’s perception of the intensity of its
effects). The list of economic, social, demographic, political, security, ethnic and linguistic, and environmental determinants has been formed by combining the relevant
environmental and institutional factors based on institutional approach using feasibility in the international migration studies.Изучение механизма формирования миграционных мотивов является неотъемлемым элементом обоснования положений миграционной политики государства. По результатам исследования предложено использовать понятие «детерминанта
миграционных мотивов», под которым следует понимать доминирующий фактор (взаимосвязанную совокупность факторов), которые обуславливают формирование миграционного мотива и определяют параметры миграционной склонности потенциального мигранта (продолжительность и расстояние миграции, образ жизни и трудоустройства в стране назначения, финансовые аспекты сбережений и денежных переводов). Определено, что эти детерминанты могут быть измеряемыми (можно измерить показателями или набором показателей) и неизмеримые (их оценка зависит от важности детерминанты на личностном уровне и степени восприятия интенсивности действия). Определен перечень экономических, социо-демографических, политико-безлопастных, культурно-этнических и экологических детерминант путем сочетания факторов соответствующей среды с институциональными факторами исходя из целесообразности использования институционального подхода в исследовании международной миграции