Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic UniversityNot a member yet
20896 research outputs found
Sort by
Формирование практических компетенций специалистов по учету и налогообложению при изучении дисциплины «Отчетность предприятий»
Автором надані рекомендації щодо формування практичних компетенцій фахівців з обліку і оподаткування при вивченні дисципліни «Звітність підприємств».
Результат дослідження має теоретичну і практичну цінність в частині формування практичних компетенцій фахівців з обліку і оподаткування при вивченні дисципліни «Звітність підприємств». Практичне значення отриманих результатів полягає в прикладній спрямованості теоретико-методологічних положень, рекомендацій щодо формування практичних компетенцій фахівців з обліку і оподаткування при вивченні дисципліни «Звітність підприємств», наведених у статті, використання яких підвищує рівень їх компетенції.The author recommendations on forming practical skills of experts in accounting and taxation in the study subjects «statements».
The result of the study has theoretical and practical value in the formation of practical skills of experts in accounting and taxation in the study subjects «statements». The practical significance of the results is applied orientation of theoretical and methodological regulations, recommendations for the formation of practical skills of experts in accounting and taxation in the discipline "statements" contained in the article, the use of which increases the level of their competence.Автором даны рекомендации по формированию практических компетенций специалистов по учету и налогообложению при изучении дисциплины «Отчетность предприятий».
Результат исследования имеет теоретическую и практическую ценность в части формирования практических компетенций специалистов по учету и налогообложению при изучении дисциплины «Отчетность предприятий». Практическое значение полученных результатов заключается в прикладной направленности теоретико-методологических положений, рекомендаций по формированию практических компетенций специалистов по учету и налогообложению при изучении дисциплины «Отчетность предприятий», приведенных в статье, использование которых повышает уровень их компетенции
Термінологія національних та міжнародних стандартів фінансової звітності (на прикладі НП(С)БО 1 та П(С)БО 19)
Досліджено питання аналізу термінології П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» та його міжнародного аналогу. Висвітлено 13 термінів, що містить П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», які в повній чи частковій формі висвітлені в МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» та МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність». В результаті проведеного аналізу термінології, зроблено висновок, що такі поняття як «дата угоди», «злиття», «немонетарний актив», «дата обміну», «чисті активи», що наведені в П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» у МСФЗ відсутні. Отриманий результат буде корисним для гармонізації бухгалтерського обліку за національними стандартами та міжнародними щодо застосування єдиної термінології.The question of analysis terminology of accounting standard 19 «Combinations of the enterprises» and its international analogue is investigated. The article deals 13 deadlines containing in the accounting standard 19 «Combinations of the enterprises» that completely or partially addressed in IFRS 3 «Business Combinations» and IFRS 10 «Consolidated Financial Statements». As a result of the analysis terminology conclude that such concepts as «transaction date», «merger», «Non-monetary assets», «date of exchange», «net assets» that are in the 19 «Combinations of the enterprises» are absent in IFRS. Received result will be useful for the harmonization of accounting by national and international standards for the application of uniform terminology.Исследованы вопросы анализа терминологии П(С)БУ 19 «Объединение предприятий» и его международного аналога. Освещены 13 терминов, которые содержит П(С)БУ 19 «Объединение предприятий», и которые в полной или частичной форме освещены в МСФО 3 «Объединение бизнеса» и МСФО 10 «Консолидированная финансовая отчетность». В результате проведенного анализа терминологии, сделан вывод, что такие понятия как «дата соглашения», «слияние», «немонетарный актив», «дата обмена», «чистые активы», которые содержит П(С)БУ 19 «Объединение предприятий» в МСФО отсутствуют. Полученный результат будет полезным для гармонизации бухгалтерского учета по национальным стандартам и международным по применению единой терминологии
Construction Kakhovka HPP and the creation of the Southern energetic region (Dnieper land, Mykolaiv, Kherson, Odessa and Crimea) in 1950–1953
У статті досліджується процес адміністрування будівництва Каховської гідроелектростанції у 1950–1953 рр. урядовими і партійними інституціями УРСР та СРСР. Особлива увага звертається на програму формування Південного енергорайону, яким мало бути об’єднано Подніпров’я, Миколаїв, Херсон, Одесу і Крим.
Розвиток єдиного Південного енергорайону мав на меті забезпечити раціональну експлуатацію енергетичних потужностей півдня України (до 1954 р.) і Кримського півострова, а також планувався під програму розвитку сільського господарства у південних районах України і північних районах Криму. У контексті програми будівництва Південно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування півдня України і півночі Криму. Економічний і соціальний розвиток цих регіонів потребував збільшення енергоспоживання і потужний енергорайон, формування якого мало бути завершено завдяки будівництву Каховської гідроелектростанції, мав створити умови для електрифікації сільського господарства й забезпечення стабільності енергоспоживання у періоди пікового споживання електроенергії протягом року.
Будівництво Каховської гідроелектростанції здійснювало Головне Управління «Дніпробуд» Міністерства електростанцій СРСР. Проте, вагому роль у кадровому та матеріальному забезпеченні цього будівництва відігравали Рада Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У та місцеві партійні організації.
Будівництво Каховської гідроелектростанції й формування Південного енергорайону забезпечувало покращення енергетичного забезпечення Кримського півострова і посилювало його енергетичний зв’язок із Україною.The process of the administering of The Kakhovka Hydroelectric Station construction in 1950–1953s by the governmental and party institutions of Ukrainian SSR and USSR has been analysed. The particular attention has been paid to the building of the Southern energetic region, which was supposed to unite the Dnieper land, Mykolaiv, Kherson, Odessa, Crimea. The development of the single Southern energetic region was supposed to ensure the rational exploitation of the energetic capacities of the Southern part of Ukraine (until 1954) and the Crimean peninsula, which was also planned to be built for the program of the agricultural development in the Southern regions of Ukraine and the Northern regions of the Crimea. In the context
of building of the Southern-Ukrainian and Northern-Crimean channels and the melioration system of the South of Ukraine and the North of the Crimea, economical and social development of these regions required the increase of power consumption and energetically powerful region, the creation of which was supposed to be finished due to the building of The Kakhovka Hydroelectric Station and was supposed to create the conditions for the electrification of the agriculture and the fulfilment of the stable power consumption in the periods of increased levels of power consumption during the year.
The construction of the building of The Kakhovka Hydroelectric Station was done by the Chief Directorate «Dniprobud» of the Ministry of Electric Power Stations of USSR.
However, the major role in employment and the material fulfilment of this building had the Council of Ministers of Ukrainian SSR and the Communist Party of Ukraine as well as the local party organizations.
The building of The Kakhovka Hydroelectric Station and the formation of the Southern Energetic Region was ensuring the improvement of the energetic state of the Crimean peninsula and was fostering its energetic connections with Ukraine.В статье исследуется процесс администрирования строительства Каховской гидроэлектростанции в 1950–1953 гг. правительственными и партийными институциями УССР и СССР. Особенное внимание уделяется программе формирования Южного энергорайона, в который планировалось объединить Приднепровье, Николаев, Херсон, Одессу и Крым. Развитие единого Южного энергорайона имело целью обеспечить рациональную эксплуатацию энергетических мощностей юга Украины (до 1954 г.) и Крымского полуострова, а также планировался под реализацию программы развития сельского хозяйства в южных районах Украины и северных районах Крыма. В контексте программы строительства Южно-Украинского и Северо-Крымского каналов и системы орошения юга Украины и севера Крыма. Экономическое и социальное развитие этих регионов требовало увеличения энергопотребления и мощный энергорайон, формирование которого должно было завершится благодаря строительству Каховской гидроэлектростанции, в планах было создать условия для электрификации сельского хозяйства и обеспечение стабильности энергопотребления в периоды пикового потребления электроэнергии на протяжении года. Строительство Каховской гидроэлектростанции осуществляло Главное Управление «Днепрострой» Министерства электростанций СССР. Однако, в кадровом и материальном обеспечении этого строительства весомой была роль Совета Министров УССР и ЦК КП(б)У и местных партийных организаций. Строительство Каховской гидроэлектростанции и формирование Южного энергорайона обеспечивало улучшения энергетического обеспечение Крымского полуострова и усиливало его энергетическую связь с Украиной