Pedagogical Discourse
Not a member yet
1108 research outputs found
Sort by
Методологічні засади психології управління: закон невизначеності відгуку (або закон Пігмаліона)
No full textThe article analyzes the law of uncertainty of response (or Pygmalion's Law), which, among other laws, constitutes the methodological foundations of management psychology. It is noted that the problem of the methodology of scientific research is relevant for any science, since its achievements are largely determined by the development of its own methodological apparatus. Based on the analysis of psychological and pedagogical sources on management, it was found that the law of uncertainty of response, also known as Pygmalion's Law, states that people's expectations can influence their behavior and achievements. This law can be considered as a kind of psychological phenomenon in which the expectations of one person regarding another can influence the behavior of this other person, as a result of which these expectations come true. Taking into account the law of uncertainty of response (or Pygmalion's law) in the educational activities of educational institutions in the context of psychological approaches makes it possible to instill faith in students in their pursuit of excellence, personal and professional growth, and self-actualization. In the self-concept, psychologist Carl Rogers developed a theory of self-actualization and psychotherapy. He proposed the concept of self-identity, which includes self-esteem, self-awareness, and self-acceptance. Self-esteem is the assessment that a person makes of their own characteristics, skills, abilities, and achievements. The self-expectancy effect is important, where our expectations of outcomes affect our behavior, which in turn affects outcomes. If we expect a person to be successful in a certain area, we can treat them differently, provide more opportunities for development, and support and praise them for their successes. This can stimulate their development and increase their confidence in their own abilities, which in turn can lead to improved outcomes.У статті проаналізовано закон невизначеності відгуку (або закон Пігмаліона), який серед інших законів складає методологічні засади психології управління. Зазначено, що проблема методології наукового дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату. На підставі аналізу психолого-педагогічних джерел з управління з’ясовано, що закон невизначеності відгуку, також відомий як закон Пігмаліона, стверджує, що очікування людей можуть впливати на їхню поведінку та досягнення. Цей закон можна розглядати як своєрідне психологічне явище, при якому очікування однієї людини щодо іншої можуть впливати на поведінку цієї іншої людини, у результаті чого ці очікування справджуються. Урахування закону невизначеності відгуку (або закон Пігмаліона) в освітній діяльності навчальних закладів в контексті психологічних підходів дає змогу надати можливість вселити віру здобувачам освіти у їх прагненні до досконалості, особистісного і професійного зростання та самоактуалізації. У Я-концепції психолог Карл Роджерс розвинув теорію самореалізації та психотерапії. Він висунув концепцію Я-ідентичності, яка включає в себе самооцінку, самосвідомість та самоприйняття. Самооцінка – це оцінка, яку людина робить про свої власні характеристики, навички, здібності та досягнення. Важливим є ефект самоочікування, коли наше очікування про результати впливає на нашу поведінку, яка в свою чергу впливає на результати. Якщо ми очікуємо, що людина буде успішною в певній сфері, то можемо по-іншому поводитися з нею, давати більше можливостей для розвитку, підтримувати та похвалити її за успіхи. Це може стимулювати її розвиток та збільшення впевненості у власних здібностях, що у свою чергу може призвести до покращення її результатів
Диференціація та індивідуалізація у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями
Full text linkThe article substantiates the essence, goals, and pedagogical mechanisms of differentiation and individualization in the professional training of future Physical Education teachers for organizing individualized work with students. The purpose of the study is to theoretically substantiate and reveal the essence of differentiation and individualization in the professional training of future physical education teachers, as well as to determine the pedagogical conditions and technological principles for forming their readiness to organize individual work with students. The study reveals a structural-functional model of developing the relevant professional competence, which includes motivational-value, content-operational, and reflective-evaluative components. Special attention is paid to the pedagogical conditions that ensure the effective implementation of differentiated and individualized approaches in the educational process of higher education institutions. The research emphasizes the importance of practice-oriented training, the integration of personalized learning technologies, and the formation of students’ readiness to analyze and respond to the individual needs, physical abilities, and educational trajectories of schoolchildren. The article also highlights the significance of reflective practices, diagnostic tools, and adaptive teaching methods that shape a teacher’s ability to design and conduct individualized physical education activities. The obtained results contribute to the modernization of educational programs, improve the quality of professional training, and strengthen the capacity of future teachers to implement student-centered approaches in contemporary school physical education. The findings may serve as a methodological basis for further research in professional education and for developing innovative models of teacher training aimed at supporting the holistic development of every learner.У статті обґрунтовано сутність, цілі та педагогічні механізми диференціації й індивідуалізації у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Розкрито структурно-функціональну модель формування відповідної професійної компетентності, що включає мотиваційно-ціннісний, змістово-операційний та рефлексивно-оцінювальний компоненти. Визначено педагогічні умови ефективної реалізації диференційованого та індивідуалізованого підходів у навчальному процесі закладів вищої освіти. Акцентовано на важливості практико-орієнтованої підготовки, застосування технологій персоналізованого навчання та розвитку готовності студентів до аналізу індивідуальних потреб школярів. Представлені результати можуть бути використані для модернізації освітніх програм та підвищення якості професійної підготовки вчителів фізичної культури
Психолого-педагогічна діагностика результатів навчання у закладах вищої освіти
Full text linkThe increasing complexity of the educational process, including the spread of distance and blended learning formats, poses a challenge for higher education institutions to ensure objectivity and reliability in student assessment. Traditional evaluation methods often prove to be insufficiently effective or informative. Highlighting and analyzing specific aspects of psychological and pedagogical diagnostics enhances the objectivity of assessing students’ learning achievements and their adaptability to the new realities of the modern educational environment. It also helps to identify factors that contribute to the effective development of practical measures aimed at fostering students’ competence and improving the overall quality of the educational process.
The article analyzes the essence, content, functions, and methods of psychological and pedagogical evaluation (using the example of psychological and pedagogical diagnostics) of learning outcomes in higher education institutions. A theoretical analysis of scientific approaches to understanding diagnostics as a component of education quality management is presented. Psychological and pedagogical diagnostics is defined as a system of analytical and prognostic activities performed by the teacher to identify, measure, and evaluate students’ levels of competence.
Particular attention is paid to the principles of objectivity, consistency, humanization, and the integration of digital technologies into the assessment process. It is emphasized that in modern psychological and pedagogical practice, comprehensive mixed assessment ‒ combining traditional approaches with digital diagnostic tools ‒ plays a crucial role. The author proposes a conceptual vision for developing the diagnostic culture of higher education teachers.
It is concluded that psychological and pedagogical evaluation of learning outcomes in higher education institutions is an effective means of monitoring educational achievements and serves as an essential intellectual system for managing and improving the quality of higher education.Постійне ускладнення освітнього процесу, включаючи дистанційне чи змішане навчання, ставить перед закладами вищої освіти завдання об’єктивації оцінки здобувачів освіти та визначення її надійності. Стандартно-традиційні методи оцінювання подеколи стають неефективними та неінформативними. Описання та виокремлення окремих сторін проведення психолого-педагогічної діагностики покращує об’єктивність навчання здобувачів освіти та їх адаптивність до нових умов проведення сучасного освітнього процесу; визначає чинники для результативної розробки практичних заходів з метою сприятливого компетентнісного розвитку студентів та підвищення ефективності освітнього процесу в цілому. У статті проаналізовано сутність, зміст, функції та методи психолого-педагогічної діагностики результатів навчання у закладах вищої освіти. Проведено огляд і аналіз науково-теоретичних підходів до розуміння діагностики як складової управління якістю освіти. Визначено психолого-педагогічну діагностику як систему аналітико-прогностичної діяльності викладача, спрямовану на виявлення, вимірювання та оцінювання рівня сформованості компетентностей студентів. Особливу увагу приділено принципам об’єктивності, системності, гуманізації та використанню цифрових технологій у процесі оцінювання. Наголошено, що у сучасній психолого-педагогічній практиці більш вагомим є комплексне змішане оцінювання, яке поєднує у діагностиці традиційні методи та цифрові інструменти. Запропоновано авторське бачення розвитку діагностичної культури викладача вищої школи. Зроблено висновок, що психолого-педагогічна діагностика результатів навчання у ЗВО є дієвим процесом його контролю та ефективною інтелектуальною системою управління якістю вищої освіти
Професійна підготовка майбутніх вчителів образотворчого мистецтва: сучасні тенденції та методичні підходи до вивчення комп’ютерного дизайну
Full text linkThe article reveals that computer design is one of the most dynamic areas of training of future professionals, which requires not only an aesthetic vision but also a thorough understanding of user experience, interface solutions, adaptability and interactivity.
It was considered that the professional competencies of a future designer are formed as an integral system of knowledge, skills, abilities, values and personal qualities that provide the ability to work effectively in real project situations.
We have identified the design and artistic competence, which is an integral component of the professionalism of design specialists in the field of fine arts. It provides the ability to think creatively, implement ideas of using digital tools, and act successfully in real design tasks.
We found out that training of future fine art teachers in the process of studying the discipline «Computer Design» involves the use of the following graphic editors: Canva, Krita, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator and Figma, that have their own functional features, didactic potential and range of application in the educational environment, which require gradual mastery of the relevant tools and approaches. That is why it is advisable to introduce a modular course structure.
It has been determined that the modular approach is an effective strategy in higher education, especially in the study of disciplines related to computer design, as it allows to structure the content of the curriculum clearly on the basis of separate modules, each of which is devoted to the study of specific tools and approaches to creating digital graphics. Modular approach to learning makes it possible to ensure the flexibility of the educational process and forms a competitive portfolio of students.
Therefore, the study of the discipline «Computer Design» of the speciality A4 Secondary Education (Arts. Fine Arts) in a higher education institution should be based on the use of digital technologies that correspond to the current trends in the creative industry.
It has been determined that the integration of current trends in computer design, UX/UI approaches and artificial intelligence helps to develop the professional competencies which are necessary for the future specialists to be successful in the digital space.У статті проаналізовано, що нині одним із динамічніших напрямів підготовки майбутніх фахівців є комп’ютерний дизайн, що вимагає не лише естетичного бачення, а й ґрунтовного розуміння користувацького досвіду, інтерфейсних рішень, адаптивності та інтерактивності.
Було розглянуто, що професійні компетентності майбутнього дизайнера формується як цілісна система знань, умінь, навичок, цінностей та особистісних якостей, що забезпечують здатність до ефективної діяльності в умовах реальних проєктних ситуацій
Нами була виокремлена проєктно-художня компетентність, яка є невід’ємним компонентом професіоналізму фахівців дизайнерського профілю в галузі образотворчого мистецтва. Вона забезпечує здатність творчого мислення, вміння реалізовувати ідеї за допомогою цифрових інструментів та успішно діяти в умовах реальних дизайнерських завдань.
Ми з’ясували, що при підготовці майбутніх вчителів образотворчого мистецтва у процесі вивчення дисципліни «Комп’ютерний дизайн» використовуються графічні редактори: Canva, Krita, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator та Figma, які мають свої функціональні особливості, дидактичний потенціал і сферу застосування в освітньому середовищі, що потребує поетапного оволодіння відповідними інструментами та підходами. Саме тому доцільним є впровадження модульної структури курсу.
Визначено, що модульний підхід є ефективною стратегією у вищій освіті, особливо у вивченні дисциплін, що пов’язані з комп’ютерним дизайном, оскільки це дає змогу чітко структурувати зміст навчальної програми на основі окремих модулів, кожен з яких присвячений вивченню конкретних інструментів та підходів до створення цифрової графіки.
Отже, вивчення дисципліни «Комп’ютерний дизайн» у закладі вищої освіти спеціальності А4 Середня освіта (Образотворче мистецтво) має базуватися на застосуванні цифрових технологій, які відповідають сучасним тенденціям креативної індустрії
Теоретичне підґрунтя підготовки майбутніх менеджерів освіти до формування професійного іміджу
Full text linkThe article highlights the theoretical foundations of training future education managers in the aspect of image formation. Given that the professional image of the head of an educational institution is not only his or her personal characteristic, but also an essential factor in the strategic development of the institution, there is a growing need for the purposeful formation of image culture as a component of professional training.
The purpose of the article is to reveal the theoretical foundations of training future education managers to form a professional image as a component of their professional identity and managerial culture. To achieve this goal, the article analyzes scientific and theoretical sources on the formation of the image of a leader in the educational context, clarifies the essence of the concept of «professional image of an education manager», systematizes its characteristics and functions, and substantiates the principles and content of training students for image activities. In the course of the study, the methods of theoretical analysis, specification, system analysis and generalization were applied, which allowed to organize existing scientific approaches and to highlight the conceptual provisions for organizing pedagogical support of the image creation process. The author’s own definition of the concept of «professional image of an education manager is proposed and it is proved that the professional image of an education manager can be interpreted as an integral, systemic phenomenon that combines personal qualities, communication skills, managerial competencies and socio-psychological attitudes, ensuring the effectiveness of managerial interaction. It is proved that the image is not a purely spontaneous formation, but is subject to purposeful formation through pedagogical technologies that take into account both external expectations and the internal professional identity of the future leader. The functional characteristics of the image – flexibility, integrity, dependence on public expectations, etc. – are systematized and their role in achieving professional performance is revealed. It is substantiated that the training of future managers for image activity should be based on the principles of humanistic orientation, professional relevance, reflexivity, taking into account the context of the functioning of the educational institution, the unity of personal development and professional training. The results of the study confirm the expediency of forming image competence as a key element of the professional skills of a future manager in education.Метою статті визначено розкриття теоретичних основ підготовки майбутніх менеджерів освіти до формування професійного іміджу як складника їхньої професійної ідентичності та управлінської культури. Проаналізовано науково-теоретичні джерела щодо формування іміджу керівника в освітньому контексті, уточнено сутність поняття «професійний імідж менеджера освіти», систематизовано його характеристики та функції, обґрунтовано принципи й зміст підготовки здобувачів освіти до іміджевої діяльності. Доведено, що професійний імідж менеджера освіти може трактуватися як інтегральний, системотвірний феномен, що поєднує особистісні якості, комунікативні уміння, управлінські компетентності та соціально-психологічні установки. Систематизовано функціональні характеристики іміджу – гнучкість, цілісність, залежність від суспільних очікувань тощо. Виділено сучасні принципи підготовки майбутніх менеджерів до іміджотворення, а саме принципи гуманістичної спрямованості, професійної релевантності, рефлексивності, врахування контексту функціонування закладу освіти, єдності особистісного розвитку та професійної підготовки
Інноваційні технології навчання у підготовці майбутніх педагогів до формування зв’язного мовлення молодших школярів
Full text linkModern education is in a state of dynamic change, which requires new approaches to teacher training. Therefore, the relevance of the study is due to the new educational benchmarks and requirements of the State Standard of Primary Education, the need for professionally mobile, innovative teachers, the need to update the content and methods of professional training of students, and the demand for effective tools for developing the speech competence of younger students. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of using innovative teaching technologies in the process of professional training of future primary school teachers to form coherent speech of junior schoolchildren; to substantiate effective forms, methods and means of teaching that contribute to the development of relevant professional competencies. To achieve the goal and solve the research tasks, a set of interrelated theoretical and empirical methods was used: analysis, generalization, and mathematization of scientific sources; comparative analysis of pedagogical technologies; observation of the educational process, study and analysis of educational programs and teaching materials.
The article discusses the importance of using innovative technologies and interactive teaching methods in the process of professional training of future primary school teachers, in particular, the formation of coherent speech of younger students. The author emphasizes how these pedagogical tools help to form professional competencies and subject knowledge. The article presents the experience of methodological training of future primary school teachers at the Department of Pedagogy and Methods of Primary Education of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University in the process of studying the discipline «Development of Coherent Speech of Younger Students». The conclusions emphasize that the use of innovative teaching technologies ensures the quality of education and allows higher education students to develop appropriate skills, abilities, and competencies. It is important to choose the right technologies for a particular topic, as well as to provide appropriate training for students to use these tools properly.Актуальність дослідження зумовлена новими освітніми орієнтирами та вимогами Державного стандарту початкової освіти, потребою професійно мобільних, інноваційно мислячих педагогів, необхідністю оновлення змісту й методів фахової підготовки студентів, запитом на ефективні інструменти розвитку мовленнєвої компетентності молодших школярів. Метою статті є розкриття особливостей використання інноваційних технологій навчання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування зв’язного мовлення молодших школярів; обгрунтування ефективних форм, методів та засобів навчання, що сприяють розвитку відповідних професійних компетентностей. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження було використано комплекс взаємопов’язаних теоретичних і емпіричних методів: аналіз, узагальнення, ситематизація наукових джерел; порівняльний аналіз педагогічних технологій; спостереження за освітнім процесом, вивчення й аналіз освітніх програм та навчально-методичних матеріалів. Автор наголошує на тому, що новітні інструменти навчання зумовлюють готовність студентів до творчого вирішення педагогічних задач, стимулюють прагнення до професійного розвитку, сприяють розвитку критичного мислення, креативності, мовно-комунікативних навичок, що є необхідною умовою для успішної роботи у сучасному освітньому просторі. Пропоновані практичні рекомендації з впровадження інноваційних технологій в освітній процес дозволяють урізноманітнити методику підготовки кваліфікованих фахівців, здатних ефективно застосовувати отримані знання у практичній діяльності
Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх учителів-бакалаврів початкової освіти
Full text linkThe article focuses on the need to train future bachelor teachers in the specialty A 3 Primary Education on the Basis of a Competency-Based approach. It is determined that the competency-based approach determines the need to rethink the purpose of training future bachelor teachers in primary education, the results of their learning, educational components (EC) and pedagogical tools of professional activity of teachers of higher educational institutions. The purpose of the article is to highlight the pedagogical conditions for training future bachelor teachers in primary education on the basis of a competency-based approach and the experience of teachers of the Department of Pedagogy of Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy (KhHPA) regarding their implementation in the process of teaching educational components. The essence of the concepts of «competence», «professional competence», «competence approach» has been clarified. The author’s definition of the concept of «competence approach to the training of future teachers-bachelors of primary education» has been proposed. Based on the study of scientific works, surveys of primary school teachers and the method of expert assessments, the pedagogical conditions for the training of future teachers-bachelors of primary education on the basis of the competency approach have been determined: formation of a value-based and personal attitude of future teachers-bachelors to the acquisition of professional competencies; introduction of practice-oriented teaching technologies into the educational process and the use of competency-oriented tasks for independent work of education seekers. The experience of teachers of the Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy in implementing certain pedagogical conditions in the process of teaching the following educational components has been highlighted: «Didactics», «Theory and Methods of Education», «Methodology of the Work of the Class Teacher», «Fundamentals of Scientific Research», «Inclusive Education». It is concluded that certain pedagogical conditions contribute to the formation of professional competencies of future teachers-bachelors of primary education. It is noted that further scientific research should be directed to studying foreign experience of professional training of future teachers-bachelors of primary education on the basis of the competency-based approach.У статті акцентовано увагу на необхідності підготовки майбутніх учителів-бакалаврів зі спеціальності А 3 Початкова освіта на засадах компетентнісного підходу. Визначено, що компетентнісний підхід детермінує необхідність переосмислення мети підготовки майбутніх учителів-бакалаврів початкової освіти, результатів їх навчання, освітніх компонентів (ОК) та педагогічних інструментів професійної діяльності викладачів ЗВО. Метою статті є висвітлення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів-бакалаврів початкової освіти на засадах компетентнісного підходу та досвіду викладачів кафедри педагогіки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (ХГПА) щодо їх реалізації у процесі викладання освітніх компонентів. Уточнено сутність понять «компетентність», «професійна компетентність», «компетентнісний підхід». Запропоновано авторське визначення поняття «компетентнісний підхід до підготовки майбутніх учителів-бакалаврів початкової освіти». На основі вивчення наукових праць, опитування вчителів початкових класів та методу експертних оцінок визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів-бакалаврів початкової освіти на засадах компетентнісного підходу: формування ціннісно-особистісного ставлення майбутніх учителів-бакалаврів до оволодіння професійними компетентностями; впровадження в освітній процес практико-орієнтованих технологій навчання та використання компетентнісно-орієнтованих завдань для самостійної роботи здобувачів освіти. Висвітлено досвід викладачів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії щодо реалізації визначених педагогічних умов у процесі викладання таких освітніх компонентів: «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Методика роботи класного керівника», «Основи наукових досліджень», «Інклюзивна освіта». Зроблено висновок, що визначені педагогічні умови сприяють формуванню професійних компетентностей майбутніх учителів-бакалаврів початкової освіти. Зазначено, що подальший науковий пошук варто спрямувати на вивчення зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх учителів-бакалаврів початкової освіти на засадах компетентнісного підходу
Лідерська компетентність у професійній підготовці викладачів природничих дисциплін: орієнтири та міжнародні практики
Full text linkThe contemporary higher education system is undergoing profound transformations driven by rapid advances in science, technology, digital tools, and global challenges. In Ukraine, these changes are complicated by wartime conditions, prolonged distance learning, and migration, creating gaps in educational quality. Addressing these challenges requires not only skilled practitioners but also competent academic leaders capable of guiding educational communities, fostering innovation, and managing organizational processes. This study investigates the formation of leadership competencies among higher education teachers of natural sciences, emphasizing the need for all educators to develop leadership skills, regardless of formal managerial roles. A combination of theoretical, qualitative, and quantitative methods was applied. Literature review and systematization of national and international sources helped define the structure and content of leadership competencies. Qualitative methods, including content analysis, thematic coding, and a three-round Delphi survey with 15 experts, identified seven core components: strategic, communicative-linguistic, organizational-managerial, research-innovative, ethical-social, emotional-reflexive, and professional development and mentoring. Quantitative surveys of 36 teachers and 65 students revealed that most educators (58.3 %) and students (56.9 %) recognize the need to develop leadership competencies, preferring practical, context-based learning. The findings highlight the critical role of leadership competencies in ensuring educational quality, fostering research culture, and creating innovative academic environments. The study provides evidence-based recommendations for integrating leadership development into natural sciences programs through mentoring, experiential learning, and interdisciplinary collaboration. These results support forming a new generation of academic leaders in Ukraine, ready to meet contemporary educational challenges and foster sustainable development in academic communities.У статті досліджено формування лідерської компетентності викладачів природничих дисциплін закладів вищої освіти як ключового чинника трансформацій сучасної вищої освіти України. Обґрунтовано актуальність розвитку академічного лідерства для поєднання управлінських, педагогічних та фасилітаційних ролей викладача. Використано комплекс теоретичних, якісних та кількісних методів: аналіз наукової літератури, контент-аналіз, експертне оцінювання (метод Делфі), анкетування. Визначено структуру лідерської компетентності викладачів, виділено сім структурних складників: стратегічний, комунікативно-мовний, організаційно-управлінський, дослідницько-інноваційний, етично-соціальний, емоційно-рефлексивний, професійний розвиток і наставництво. Результати опитування свідчать про недостатю готовність викладачів до виконання ролі лідера та потребу розвитку лідерської компетентності, тоді як здобувачі вважають себе готовими до виконання ролі лідера, проте не володіють змістом такої діяльності, при цьому пріоритетним шляхом формування лідерської компетентності визначено контекстне навчання
Особливості вивчення іноземних мов та ставлення до них серед українських студентів
Full text linkThis research investigates foreign language learning among tertiary students in Ukraine, emphasizing its relevance to improving language education in diverse contexts. The study aimed to identify key factors influencing students’ foreign language learning outcomes and practices. A specially designed questionnaire was administered to 643 students at Nizhyn Mykola Gogol State University, focusing on their attitudes, motivation, perceived necessity of foreign languages for future goals, and learning practices. The research employed a quantitative methodology, using descriptive and inferential statistics. Data analysis included correlation and regression analyses to determine predictors of foreign language learning success. The findings indicate that the majority of respondents perceive their foreign language knowledge as satisfactory or poor. Despite this, students generally exhibit a positive attitude toward foreign language learning, with many expressing a desire to improve and recognizing the importance of foreign languages for their future. Results revealed that the students’ positive attitudes toward foreign language learning are driven by the instrumental form of extrinsic motivation, which align foreign language learning with career and educational aspirations. However, a notable gap between positive attitudes and actual learning practices emerged, as only a small proportion of participants consistently dedicated time to improving their foreign language skills. The analyses highlighted satisfaction with foreign language knowledge, engagement in foreign language practice, and positive attitudes toward foreign languages as compulsory subjects as significant predictors of success. In contrast, factors such as gender, year of study, and perceived necessity of foreign languages for daily use or further education did not significantly impact outcomes. The study underscores the importance of aligning foreign language instruction with students’ real-world aspirations to sustain motivation and improve outcomes. Additionally, findings emphasize the value of personalized and interactive learning experiences, suggesting adjustments to curricula and educational policies to better meet learners' needs.Дослідження присвячене виявленню факторів, що впливають на процес і результати вивчення іноземних мов студентами українських вишів. У дослідженні взяли участь 643 студенти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, які відповіли на запитання анкети щодо їхніх ставлень, мотивації, занять іноземною мовою та усвідомлення її важливості для цілей, повʼязаних із майбутнім. Результати обробки отриманих даних методами кореляційного та регресійного аналізу засвідчили загалом позитивне ставлення до іноземної мови. Дослідження показало, що таке ставлення зумовлене інструментальною формою зовнішньої мотивації, що пов’язує вивчення іноземної мови з кар’єрними та освітніми прагненнями. Однак виявлено суттєвий розрив між позитивним ставленням до іноземної мови і фактичними заняттями нею, оскільки лише невелика частина опитаних регулярно приділяє час вдосконаленню своїх мовних навичок. Визначено, що значущими предикторами успішності є задоволеність своїми знаннями, залученість до занять іноземною мовою і позитивне ставлення до іноземної мови як до обов’язкової дисципліни. Дослідження підкреслює потребу індивідуального й інтерактивного підходів до навчання
Розвиток цифрових англомовних комунікативних умінь для роботи у віддаленому режимі
Full text linkThe research is aimed at investigating the need to specifically address the application of English language skills and using AI tools within remote professional communication contexts due to the growing shift towards remote and AI-enhanced work environments. The term “digital ESL communication skills” has been defined as follows: the application of English language skills for professional, task-based interaction in digital environments, including written and spoken communication through emailing, instant messaging, video conferencing, project management platforms and AI chatbots. Having applied such methods as literature review, a stakeholders’ survey of 116 students and professionals, document analysis and the analysis of leading Business English course syllabi, it has been demonstrated that there is a gap in current ESL education and the need to integrate English language learning with practical tasks that are required for asynchronous professional communication, video conferencing and intelligent use of AI tools in remote digital work environments. 7 core skill areas such as: slack-style messaging, digital professional writing, task management communication, video conferencing, AI tool usage, digital etiquette and soft skills development for professional success in remote settings, have been identified and described according to current real-world professional tasks within a remote, tech-integrated context (needs analysis). Recommendations on teaching digital English communication and AI literacy have been provided on each skill area. These included the lists of targeted vocabulary and grammar as well as recommended activities and resources aimed at contributing to the methodological aspect of teaching digital ESL communication skills. The research is a step towards modernizing ESL courses at college and university level for today’s remote or hybrid globalized, tech-driven workplace.Дослідження спрямоване на вивчення необхідності цілеспрямованого формування англомовних комунікативних умінь для роботи у віддаленому режимі, де професійна комунікація відбувається у цифровому форматі з використанням інструментів ШІ. Подано визначення терміну «цифрові англомовні комунікативні уміння» та визначено його 7 основних компонентів. За допомогою якісно-кількісного аналізу продемонстровано, що існує розрив між курсами англійської мови для професійних потреб на даному етапі та необхідністю інтеграції вивчення англійської мови з практичними завданнями, такими як обмін повідомленнями в стилі slack, цифрове професійне спілкування, комунікація з управління завданнями, відео конференції, використання інструментів ШІ, цифровий етикет та розвиток м’яких навичок для ефективної роботи у віддаленому режимі