National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Емоційний інтелект студентів у контексті метакогнітивного моніторингу (Emotional Intelligence of Students in the Context of Metacognitive Monitoring)
Get PDFДисертація присвячена вивченню особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу. Результати комплексного дослідження репрезентовані за допомогою ґрунтовнішого вивчення поняття емоційного інтелекту, вдосконалення концепції системи емоційного інтелекту, уявлень про основні моделі, чинників, структури та механізмів формування емоційного інтелекту, опису підходів до операціоналізації, онтогенетичних аспектів розвитку, рівнів сформованості, функцій та особливостей зв’язку з основними характеристиками метапізнання, місця емоційного інтелекту в навчальній діяльності. Крім того, увагу звернено на обґрунтування чинників точності метакогнітивного моніторингу, визначення зв’язку з результативністю навчальної діяльності, вивчення впливу характеристик емоційного інтелекту, особистісних якостей та метапізнавальних особливостей, статевих відмінностей та вікових особливостей, а також характеристик навчального матеріалу на точність метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності здобувачів вищої освіти, сприяння підвищенню точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту. У вступі обґрунтовано актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, його методи; розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації. У першому розділі наведено результати теоретичного аналізу проблеми дослідження емоційного інтелекту. Зокрема, проаналізовано зміст поняття емоційного інтелекту, його структуру, згруповано концептуальні підходи до вивчення цього явища в психологічній науці, вдосконалено концепцію системи емоційного інтелекту, уявлення про основні моделі, охарактеризовано основні підходи до операціоналізації емоційного інтелекту. Поняття емоційного інтелекту ми вважаємо за доцільне розглядати як складну інтегрально-ієрархічну систему, яка базується на єдності когнітивних, емоційних, адаптаційних та соціальних складових у процесі внутрішньоособистісних та міжособистісних здібностей ідентифікувати та оцінювати емоції, сприяти емоційній фасилітації мислення, розуміти емоції та керувати ними з метою динамізації інтенсивного емоційного та інтелектуального розвитку особистості. Крім того, проаналізовано структуру емоційного інтелекту та його основні моделі, серед яких найбільш розробленими є моделі здібностей (вивчення емоцій та особливостей їхнього зв’язку з мисленням) та змішані моделі (вивчення можливостей ідентифікації та розуміння емоцій, мотивації, пізнання та соціальних навичок). Розмежовано також поняття емоційного інтелекту з семантично близькими, однак не тотожними поняттями емоційної зрілості, емоційного мислення, емоційної компетентності, емоційної креативності, емоційної культури, емоційної грамотності, що актуалізує подальші дослідження. Охарактеризовано основні диспозиційні компоненти, типи підходів до вимірювання та найвідоміші методики вимірювання емоційного інтелекту. З метою визначення ролі емоційного інтелекту у навчальній діяльності студентів, описано основні онтогенетичні аспекти розвитку емоційного інтелекту, рівні його сформованості, охарактеризовано основні функції відповідно до когнітивних, емоційних, адаптаційних та соціальних груп здібностей. У другому розділі наведено результати теоретичного аналізу особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі метакогнітивного моніторингу. Зокрема, ми проаналізували поняття, види, структуру метакогнітивного моніторингу, вдосконалили уявлення про метакогнітивний моніторинг як процесуальний аспект метапізнання з виокремленням його видів, чинників точності, ролі та місця в системі саморегульованого навчання. Установлено, що метакогнітивний моніторинг виступає важливою передумовою ефективності навчальної діяльності, оскільки, як спосіб відслідковування суб’єктом власної пізнавальної активності та оцінювання її результатів у процесі виконання пізнавальних завдань, уможливлює саморегуляцію процесу та результату виконання. Ми також окреслили проблему зв’язку точності метакогнітивного моніторингу з результативністю навчальної діяльності, виділили основні підходи до вимірювання точності суджень метакогнітивного моніторингу, описали особливості зв’язку метакогнітивного моніторингу та контролю як структурних компонентів метапізнання. Оскільки точність метакогнітивного моніторингу виступає концептуальною проблемою у навчальному процесі, за допомогою компетентнісного підходу охарактеризовано особливості точності метакогнітивного моніторингу, виокремлено основні чинники його точності: особливості емоційного інтелекту, особистісні та метакогнітивні характеристики, статеві відмінності та вікові особливості, характеристики навчального матеріалу. З метою визначення особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу, ми вдосконалили уявлення про систему чинників точності метакогнітивного моніторингу, і на її основі, а також на основі отриманих під час теоретичного аналізу наукових психолого-педагогічних здобутків з проблеми вивчення особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі метапізнання, побудували теоретикоконцептуальну модель зв’язку емоційного інтелекту з точністю метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів ЗВО. Модель ураховує такі психолого-педагогічні умови, що впливають на точність метакогнітивних суджень: особливості емоційного інтелекту, особистісні та метакогнітивні характеристики студентів, статеві відмінності та вікові особливості, характеристики навчального матеріалу. На основі проведеного теоретичного аналізу встановлено, що на точність метакогнітивного моніторингу, який представлений у зв’язку з метакогнітивним контролем, впливає низка чинників, необхідних для завершення циклу здійснення навчальної діяльності за допомогою психолого-педагогічних умов. Після виконання поставлених завдань і отримання відповідної оцінки або зворотного зв’язку, важливу роль відіграє здатність до практичного здійснення ідентифікації думок та емоцій, що виникають як наслідок, їхнє розуміння та керування, що у метакогнітивному аспекті визначають, відповідно, здатність до ідентифікації, що саме відбувається, розуміння, як це відбувається, а також усвідомлення, чому і для чого це відбувається. У стратегічному плані – це емоційна обізнаність, ідентифікація можливих стратегій поведінки, а також сприяння емоційній саморегуляції. Виокремлені стратегії здійснення емоційного інтелекту взаємопов’язані зі стратегіями ефективного метакогнітивного моніторингу, що передбачають ідентифікацію проблемної ситуації, розуміння стратегій, а також усвідомлення причин та наслідків. У третьому розділі описано процедуру та проаналізовано результати емпіричного дослідження особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів ЗВО. У результаті емпіричного дослідження на рівні тенденції встановлено, що: для метакогнітивних суджень впевненості у правильності написання тесту загалом найбільш характерною є недостатня впевненість (ІНЗ). Респонденти жіночої статі більше схильні до надмірної впевненості (ІЗ), тоді як у респондентів чоловічої статі дещо переважають вищі показники недостатньої впевненості (ІНЗ); у метакогнітивних судженнях упевненості у правильності виконання кожного завдання для студентів найбільш притаманною є точність метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ++», менш характерною – неточність метакогнітивного моніторингу у вигляді недостатньої впевненості (ІНЗ); у метакогнітивних судженнях упевненості щодо кількості правильно виконаних завдань переважає надмірна впевненість (ІЗ); у завданнях легшого та середнього рівнів складності переважають точніші метакогнітивні судження за типами «ТММ++» і «ТММ– –», тоді як у складніших завданнях переважає надмірна впевненість (ІЗ); впевненість у правильності відповідей у метакогнітивних судженнях за типом точності «ТММ++» є найвищою у відкритих запитаннях; точний метакогнітивний моніторинг за типом «ТММ++» більш притаманний для легших за рівнем складності завдань з оціненою легкістю виконання; більш точними у своїх метакогнітивних судженнях є студенти з середніми рівнями ідентифікації та оцінювання емоцій, розуміння емоцій, керування емоціями та загального емоційного інтелекту, високим і середнім рівнями емоційної фасилітації мислення («MSCEIT V 2.0»), і це, як правило, респонденти жіночої статі; найбільш точними у своїх метакогнітивних судженнях є респонденти жіночої статі з високим, вищим за середній та середнім рівнями міжособистісного емоційного інтелекту, вищим за середній та середнім рівнями внутрішньоособистісного емоційного інтелекту, високими, середніми та нижчими за середній рівнями розуміння емоцій і загального емоційного інтелекту, високим, вищим за середній і середнім рівнями керування емоціями («ЕмІн»); найбільш точними у своїх метакогнітивних судженнях є респонденти жіночої статі з високим і середнім рівнями рефлексивності, вищим за середній і середнім рівнями метакогнітивної обізнаності; у розрізі здібності ідентифікувати та оцінювати емоції та відтінки емоційних переживань у точності метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ++» помітне переважання вищих значень середніх показників відтінків емоційних переживань, що належать до групи позитивних емоцій; у точності метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ– –» найвищі показники середніх значень ми виявили в емоціях здивування, суму та презирства, тобто позитивних та гострих негативних емоціях; студенти з недостатньою впевненістю (ІНЗ) відзначились найвищими показниками середніх значень емоцій гніву, суму, здивування та цікавості; студенти з надмірною впевненістю (ІЗ) показали найвищі показники середніх значень емоцій презирства, гніву, страху та провини. При цьому, переважній більшості досліджуваних У четвертому розділі наведено обґрунтування та результати апробації тренінгової програми підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту. На основі отриманих результатів з метою формування ефективного метакогнітивного моніторингу ми розробили психологодидактичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту, що передбачають формування здібностей сприяти емоційній обізнаності, розуміти емоції, ідентифікувати стратегії поведінки, керувати емоціями. Поради стануть корисними для науковців, науково-педагогічних працівників, психологів-практиків, здобувачів вищої освіти, а також усіх суб’єктів пізнавальної діяльності, які працюють з інформацією. Наукова новизна результатів дослідження полягає в теоретичному аналізі та емпіричному вивченні особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Зокрема: уперше: теоретично та емпірично досліджено особливості прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів, що дало змогу розширити зміст поняття емоційного інтелекту як складної інтегральної ієрархічної системи; побудовано теоретико-концептуальну модель зв’язку емоційного інтелекту з точністю метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів; виявлено внутрішньогрупові та міжгрупові кореляції між емоційним інтелектом, рефлексивністю та метакогнітивною обізнаністю, що дає можливість розглядати їх у системі чинників точності метакогнітивного моніторингу; розроблено та апробовано тренінгову програму підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту, що дозволило визначити такі напрями формувального впливу, які належать до двох категорій – емоційного інтелекту та метакогнітивного моніторингу – з урахуванням показників рефлексивності та метакогнітивної обізнаності, а також характеристик навчального матеріалу, статевих відмінностей та вікових особливостей: формування здібностей ідентифікувати та оцінювати емоції, сприяти емоційній фасилітації мислення, розуміти емоції, керувати емоціями; визначено основні теоретичні положення психолого-педагогічних та методичних умов підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у студентів засобами емоційного інтелекту, що насамперед передбачають дотримання умов підвищення рівня емоційного інтелекту; розроблено психолого-дидактичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу засобами емоційного інтелекту, що передбачають формування здібностей сприяти емоційній обізнаності, розуміти емоції, ідентифікувати стратегії поведінки, керувати емоціями; уточнено: визначення змісту понять емоційного інтелекту та метакогнітивного моніторингу; уявлення про основні моделі емоційного інтелекту, підходи до операціоналізації емоційного інтелекту, онтогенетичні аспекти розвитку, рівні сформованості, функції та особливості зв’язку з основними характеристиками метапізнання, розуміння ролі емоційного інтелекту в навчальній діяльності студентів; уявлення про метакогнітивний моніторинг як процесуальний аспект метапізнання з виокремленням його видів, чинників точності, зв’язку з метакогнітивним контролем, окресленням проблеми зв’язку з результативністю навчальної діяльності, визначенням ролі та місця в системі саморегульованого навчання; подальшого розвитку набули: уявлення про залежність точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів від рівнів основних характеристик емоційного інтелекту, рефлексивності, метакогнітивної обізнаності з урахуванням статевих відмінностей та характеристик навчального матеріалу; психолого-педагогічне забезпечення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту. Практична значущість дослідження полягає в тому, що основні положення і висновки дисертації дали змогу концептуально збагатити навчальні програми з вікової та педагогічної психології, загальної психології, когнітивної психології, психології особистості, соціальної психології. Сформульовані теоретичні уявлення про особливості прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу стали основою для моделювання та створення тренінгових програм підвищення точності метакогнітивного моніторингу засобами емоційного інтелекту, а також для розробки психолого-дидактичних порад до підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у студентів засобами емоційного інтелекту, що стануть корисними для науковців, науковопедагогічних працівників, психологів-практиків, здобувачів вищої освіти, а також усіх суб’єктів пізнавальної діяльності, які працюють з інформацією. (The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy. The results of a complex study are represented using more thorough research of the concept of emotional intelligence, improvement of the concept of the emotional intelligence system, ideas about the main models, factors, structures and mechanisms of the formation of emotional intelligence, a description of approaches to its operationalization, ontogenetic aspects of development, levels of formation, functions and features of communication with the main characteristics of metacognition, the place of emotional intelligence in learning activities. In addition, attention is paid to the substantiation of the factors of metacognitive monitoring accuracy, the determination of the relationship with the effectiveness of learning activities, the study of the influence of the characteristics of emotional intelligence, personal qualities and metacognitive features, gender differences and age characteristics, as well as the characteristics of learning material on metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities, promoting the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities using emotional intelligence. The introduction substantiates the relevance, defines the object, subject, goal and task of the research, and its methods; reveals the scientific novelty and practical significance of the research; gives information on the approbation and implementation of the research results, publications, the structure and scope of the dissertation. The first chapter presents the results of the theoretical analysis of the problem of emotional intelligence research. In particular, the content of the concept of emotional intelligence and its structure is analysed, conceptual approaches to the study of this phenomenon in psychological science are grouped, the concept of the emotional intelligence system is improved, and an idea of the main models, as well as the main approaches to emotional intelligence operationalization are characterized. We consider the concept of emotional intelligence as a complex integral-hierarchical system, which is based on the unity of cognitive, emotional, adaptive and social components in the process of intrapersonal and interpersonal ability to identify and evaluate emotions, to promote emotional facilitation of thinking, to understand emotions and to manage them to dynamize intense emotional and intellectual development of the individual. Moreover, the structure of emotional intelligence and its main models are analysed, among which the most developed are the ability models (studying emotions and the features of their connection with thinking) and mixed models (studying the possibilities of identifying and understanding emotions, motivation, cognition, and social skills). The concept of emotional intelligence is also distinguished from the semantically close, but not identical concepts of emotional maturity, emotional thinking, emotional competence, emotional creativity, emotional culture, and emotional literacy, which objectifies further research. The main approaches to the operationalization of emotional intelligence are characterized. Attention is focused on the description of the main dispositional components of emotional intelligence, the types of approaches to its measurement, and the most famous methods of measuring. To determine the role of emotional intelligence in the learning activities of university students, the main ontogenetic aspects of the development of emotional intelligence are described, and the levels of its formation and its main functions according to cognitive, emotional, adaptive and social groups of abilities are characterized. The second chapter presents the results of a theoretical analysis of the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy. In particular, we analyse the concepts, types, and structure of metacognitive monitoring, improve the idea of metacognitive monitoring as a procedural aspect of metacognition, highlight its types, factors of accuracy, role and place in the system of self-regulated learning. It has been established that metacognitive monitoring is an important prerequisite for the effectiveness of learning activities, since, as a way of monitoring the subject’s cognitive activity and evaluating its results in the process of performing cognitive tasks, it enables self-regulation of the process and the result of performance. Moreover, we outline the problem of the connection between metacognitive monitoring accuracy and the effectiveness of learning activities, highlight the main approaches to measuring the accuracy of judgments of metacognitive monitoring, and describe the features of the connection between metacognitive monitoring and control as structural components of metacognition. Since the accuracy of metacognitive monitoring is a conceptual problem in the learning process, the features of metacognitive monitoring accuracy are characterized using the competence approach; the main factors of its accuracy are singled out: features of emotional intelligence, personal and metacognitive characteristics, gender differences and age characteristics, characteristics of the learning material. To determine the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy, we improved the system of factors of the accuracy of metacognitive monitoring, and on its basis, as well as on the theoretical analysis of scientific psychological and pedagogical achievements on the problem of studying the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognition, built a theoretical-conceptual model of the relationship between emotional intelligence and metacognitive monitoring accuracy of university students learning activities. The model takes into account such psychological and pedagogical conditions that affect the accuracy of metacognitive judgments as emotional intelligence features, personal and metacognitive characteristics of students, gender differences and age characteristics, and characteristics of the learning material. Based on the theoretical analysis, it is established that the accuracy of metacognitive monitoring, which is presented in connection with metacognitive control, is affected by several factors necessary to complete the cycle of the learning activities with the help of psychological and pedagogical conditions. After completing the assigned tasks and receiving the appropriate assessment or feedback, an important role is played by the practical identification of the thoughts and emotions that arise as a result, their understanding and management, which in the metacognitive aspect determines, accordingly, the ability to identify what exactly happens, to understand how it happens, as well as to recognise why and what for it happens. In strategic terms, it is emotional awareness, identification of possi
Наукові записки Національного університету «Острозька академія»
Get PDFУ збірнику містяться статті, присвячені проблемам сучасного мовознавства та порівняльного літературознавства, а також методиці навчання іноземних мов. Збірник рекомендовано науковцям, викладачам, студентам-філологам і всім, хто цікавиться філологічною наукою
Особливості обліку та управління дебіторської заборгованості підприємства в сучасних умовах (Specifics of Accounting for Accounts Receivable of Enterprises in Modern Conditions)
Get PDFСтаття присвячена дослідженню питання обліку дебіторської заборгованості на підприємствах в умовах сучасного стану економіки. Розглядаються особливості обліку дебіторської заборгованості, зокрема, досліджуються підходи до трактування поняття дебіторської заборгованості; визначаються особливості класифікації та методи оцінки дебіторської заборгованості в сучасних умовах; порядок взаємодії з контрагентами відносно дебіторської заборгованості; взаємозв'язок між дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими показниками, а також вплив заборгованості на фінансові результати підприємства. У статті надаються рекомендації щодо оптимізації обліку дебіторської заборгованості на підприємствах та підвищення ефективності управління нею. Це дослідження буде корисним для фахівців у галузі бухгалтерського обліку та фінансів, а також для підприємців, які мають підприємства та бажають оптимізувати свій облік дебіторської заборгованості.
(Introduction. The article is devoted to the study of the issue of accounting for accounts receivable in enterprises in the current state of the economy. The article examines the features of accounting for accounts receivable, in particular, the approaches to interpreting the concept of accounts receivable are investigated; the peculiarities of classification and evaluation of accounts receivable in modern conditions are determined; the order and methods of accounting and interaction with counterparties regarding accounts receivable are discussed; the relationship between accounts receivable and other financial indicators is analyzed, as well as the impact of receivables on the financial results of the enterprise. The purpose of this study is to analyze the peculiarities of accounting for receivables of enterprises in modern conditions, to identify problematic theoretical and practical aspects of accounting, as well as to provide recommendations for the effective organization of accounting for receivables of enterprises in order to increase the efficiency of their financial and economic activities. The article provides recommendations for optimizing the accounting of accounts receivable in enterprises and increasing its management efficiency. This article will be useful for professionals in the field of accounting and finance, as well as for entrepreneurs who own enterprises and wish to optimize their accounting of accounts receivable. The receivables are an important element of the company's financial condition, which requires systematic control and analysis. To organize an effective accounting process and control over receivables, enterprises can use various methods and tools, such as creating a credit policy, contracts and payment terms, monitoring risks, increasing the efficiency of interaction with counterparties, and conducting an analysis of debt indicators.
Емпіричний аналіз вираженості прояву посттравматичного зростання учасників бойових дій
Get PDFПсихологічна допомога учасникам бойових дій передбачає не лише подолання симптомів посттравматичних розладів та їх наслідків, а й створення умов для їх особистісного розвитку. Аналіз емпіричних даних було здійснено на основі теоретичної моделі посттравматичного зростання С. Джозера. Основною ідеєю моделі є розуміння, що всі зміни особистості пов’язані з розвитком духовно-емоційної сфери. Модель визначає напрями посттравматичного зростання: міжособистісні відносини, зміни у сприйнятті власного Я та зміни в життєвій філософії. Основним у посттравматичному зростанні є зміни у сприйнятті власного Я. Вони передбачають зосередження людини на розвитку особистісних якостей та характеристик, стійкості до негараздів, відповідальності, стресостійкості тощо. Аналіз емпіричних даних засвідчив, що найбільші зміни відбулися в зміні власного Я та в життєвій філософії військовослужбовців. Найбільші зміни зазначено респондентами в розумінні цінності власного життя, зміні пріоритетів стосовно того, що є важливим у житті, здатності скерувати своє життя на досягнення нових цілей. У міжособистісних відносинах посттравматичне зростання є помірним. Опитування продемонструвало проблеми у вираженні військовими своїх емоцій і прийнятті позитивних рис характеру в інших людей. Загалом, травматичні події презентують людині абсолютно новий досвід, до розуміння й осмислення котрого вона не мала часу й можливостей. Цей досвід опрацьовується людиною після самої травми. Окреслення шляхів поєднання нового досвіду з отриманим й осмисленим раніше передбачає початок одужання. Відновлення, попри травми та потрясіння, узвичаєння координат свого життя, передбачає побудову нової моделі життя, яка включатиме досвід травми та дозволить керувати своїм життям.
(Psychological assistance to combatants involves not only overcoming the symptoms of post-traumatic disorders and their consequences, but also creating conditions for their personal development. The analysis of empirical data was carried out on the basis of the theoretical model of post-traumatic growth of S. Joser. The main idea of the model is the understanding that all personality changes are related to the development of the spiritual and emotional sphere. The model determines the directions of post-traumatic growth: interpersonal relationships, changes in the perception of one's own self, and changes in life philosophy. The main thing in post-traumatic growth is changes in the perception of one's own self. They involve a person's focus on the development of personal qualities and characteristics, resistance to adversity, responsibility, stress resistance, etc. The analysis of empirical data proved that the biggest changes occurred in the change of one's own self and in the life philosophy of military personnel. The biggest changes were noted by the respondents in understanding the value of their own life, changing priorities regarding what is important in life, ability to direct one's life to achieve new goals. In interpersonal relationships, post-traumatic growth is moderate. The survey demonstrated problems in military personnel expressing their emotions and accepting positive character traits from other people. In general, traumatic events present a completely new experience to a person, which he did not have time and opportunities to understand and comprehend. This experience is processed by a person after the trauma itself. Delineating ways to combine new experience with previously acquired and understood presupposes the beginning of recovery. Restoring the usual coordinates of one's life, despite the trauma and upheaval, involves building a new life model that will include the experience of trauma and allow one to manage one's life.
Проблеми індивідуалізації когнітивних процесів (Problems of individualization of cognitive processes)
Get PDFУ статті здійснено теоретичний аналіз головних конструктів та моделей когнітивних процесів. Розглянуто, що у галузі когнітивної психології, мислення виступає як механізм створення нового уявного представлення. Такий процес обумовлює перебудову інформації в ході нелегкої взаємодії між уявними атрибутами судження, абстрагування, раціоналізації та розв'язання проблеми. Вивчаючи механізми, що керують орієнтацією особи при розв'язанні розумових завдань, психологи зазначили присутність регулярних помилок у мисленні, або шаблонів, відхилень у судженнях індивідів. Окреслено, що когнітивні процеси та навички життєво важливі для обробки нової інформації та забезпечення того, щоб мозок забезпечував розуміння світу і створював корисні сховища даних. Але ці процеси завжди мають індивідуальний вимір, корегуються та трансформуються відповідно особистісним атрибутам та нахилам, що вкрай важливо враховувати для одержання повної картини розгортання та функціонування когнітивних процесів в цілому. Визначені основні складові архітектоніки мислення в контексті їх системних зв’язків. Продемонстровано, що когнітивна сфера людини є складним феноменом , взаємозв'язок окремих елементів якого ще не є до кінця дослідженим. З цього погляду найбільший інтерес представляє взаємозв'язок когнітивних стилів з типами розумової діяльності, які притаманні індивідам. Робиться наголос на тому, що когнітивні стилі є одним із глобальних утворень когнітивної сфери і проявляються відповідно у пізнанні, поведінці, спілкуванні, навчанні та професійній діяльності. Також відзначені структурні відношення між когнітивними процесами та ефектами когнітивних аберацій. Визначені проблеми індивідуалізації когнітивних процесів як багатофакторного феномену. Домінуючою тенденцією у аналізі проблеми індивідуалізації когнітивних процесів (на що вказують відзначені у статті роботи вчених) є партикулярна експлікація загальних складових когнітивних процесів, когнітивних стилей та когнітивних упереджень. Однак, сам феномен когніції є фундаментально нелінійним, таким, що самоорганізується, та багатовимірним. Таким чином, необхідним виміром цих процесів має бути складний когерентний зв’язок між загальними елементами когнітивних процесів, когнітивними стилями та когнітивними упередженнями. Вказані перспективи дослідження феномену індивідуалізації в контексті когнітивних процесів. Відзначено також, що фундаментальною невирішеною проблемою є прояснення когерентного взаємовідношення когніцій та упереджень, проте, що домінуючою тенденцією у аналізі проблеми індивідуалізації когнітивних процесів (на що вказують відзначені у статті роботи вчених) є партикулярна експлікація загальних складових когнітивних процесів, когнітивних стилів та когнітивних упереджень.
(The article provides a theoretical analysis of the main constructs and models of cognitive processes. It is considered that in the field of cognitive psychology, thinking acts as a mechanism for creating a new imaginary representation. Such a process determines the restructuring of information in the course of a difficult interaction between the imaginary attributes of judgment, abstraction, rationalization and problem solving. Studying the mechanisms that control a person's orientation when solving mental tasks, psychologists noted the presence of regular errors in thinking, or patterns, deviations in the judgments of individuals. It has been outlined that cognitive processes and skills are vital for processing new information and ensuring that the brain makes sense of the world and creates useful stores of data. But these processes always have an individual dimension, are adjusted and transformed according to personal attributes and inclinations, which is extremely important to take into account in order to obtain a complete picture of the deployment and functioning of cognitive processes as a whole. The main components of the architecture of thinking in the context of their systemic connections are defined. It has been demonstrated that the cognitive sphere of a person is a complex phenomenon, the interrelationship of individual elements of which has not yet been fully explored. From this point of view, the relationship between cognitive styles and the types of mental activity inherent in individuals is of greatest interest. Emphasis is placed on the fact that cognitive styles are one of the global formations of the cognitive sphere and are manifested, respectively, in cognition, behavior, communication, learning and professional activity. Structural relations between cognitive processes and the effects of cognitive aberrations are also noted. Identified problems of individualization of cognitive processes as a multifactorial phenomenon. The dominant trend in the analysis of the problem of individualization of cognitive processes (which is indicated by the works of scientists noted in the article) is the particular explanation of the general components of cognitive processes, cognitive styles, and cognitive biases. However, the phenomenon of cognition itself is fundamentally non-linear, self-organizing, and multidimensional. Thus, a necessary dimension of these processes should be a complex coherent relationship between common elements of cognitive processes, cognitive styles, and cognitive biases. The prospects of researching the phenomenon of individualization in the context of cognitive processes are indicated. It was also noted that the fundamental unsolved problem is the clarification of the coherent relationship between cognitions and prejudices, however, that the dominant trend in the analysis of the problem of individualization of cognitive processes (as indicated by the works of scientists noted in the article) is the particular explanation of the general components of cognitive processes, cognitive styles and cognitive prejudices.
Political Dynamics in Ukraine After Russia’s Full-Scale Invasion
Get PDFThis study examines the intricate shifts in political competition during the period of martial law in Ukraine, with a focus on alterations in dynamics and their potential implications for the post-war political landscape. Employing data from reputable institutions, parliamentary voting records, and analyses of current events, this study aims to provide insights into the extent of changes in political competition and its influence on the upcoming party system configuration. The analysis reveals noteworthy patterns, such as the shift in legislative focus towards foreign policy and defence post-full-scale invasion, and the increased parliamentary support for the Ukrainian president’s initiatives, largely due to personal influence rather than party affiliations. The study also examines the evolving voting dynamics in parliament, characterised by two distinct periods, shedding light on the challenges of securing crucial votes for signifi cant bills. In light of these fi ndings, this study emphasises the importance of a well-thoughtout action plan to restore the electoral process in post-war Ukraine, taking into account the challenges posed by the current electoral system and regional variations in voter turnout. The study concludes by highlighting the need for intensive support for Ukraine’s military efforts as the primary means of ensuring a quick return to the democratic electoral process
Актуальні питання щодо працевлаштування випускників спеціальності «Громадське здоров’я» (Current issues regarding employment of graduates of the specialty «Public Health»)
Get PDFНаріжним каменем реформування національної системи охорони здоров’я є розбудова ефективної системи охорони захисту громадського здоров’я на індивідуальному та популяційному рівнях, де ключову роль відіграє кадрова політика й кадрове забезпечення галузі.
(The cornerstone of the reform of the national health care system is the development of an effective system of protection/protection of public health at the individual and population level, where personnel policy and personnel support of the industry play a key role.
Лінгвокраїнознавчі особливості англійських та американських топонімів-фразеологізмів як різновиду сленгової лексики (Linguistic features of English and American toponyms-phraseologisms as a type of slang vocabulary)
Get PDFУ статті аналізуються особливості вживання фразеологізмів, які займають особливе місце в лексиці англійської мови. Їхня специфіка структури, з одного боку, приваблює та викликає неабиякий інтерес у науковців, а з іншого вимагає ретельного аналізу змісту та форми мовних одиниць. Фразові єдності є частиною культури англомовних народів, тому необхідно знати і розуміти їх структуру, семантику, сутність, оскільки без знання і розуміння фразеологічних одиниць важко зрозуміти специфіку мислення носія мови. Щоб визначити зміст словосполучення, необхідно встановити його найбільш характерні диференційні ознаки, а ці ознаки властиві лише словосполученням. Відсутність хоча б одного з них можна кваліфікувати по-різному: така одиниця ще знаходиться на стадії формулювання і ще не повністю набула своїх якісних характеристик, тобто її можна розглядати як потенційну редакцію.Зрозуміло, що якщо фразова одиниця є особливою мовною одиницею, то вона «може існувати в мові лише як єдність форми і змісту і повинна істотно відрізнятися за своєю категорією від усіх інших одиниць, у тому числі і від близьких, подібних». одиниця». Одиниці, які мають певні характеристики з нею.
(The article analyzes the peculiarities of the use of phraseological units, which occupy a special place in the vocabulary of the English language. Their specific structure, on the one hand, attracts and arouses great interest among scientists, and on the other hand, requires a careful analysis of the content and form of language units. Phrasal units are part of the culture of English-speaking peoples, therefore it is necessary to know and understand their structure, semantics, essence, since without knowledge and understanding of phraseological units it is difficult to understand the specifics of the native speaker’s thinking. To determine the meaning of a word combination, it is necessary to establish its most characteristic differential features, and these features are characteristic only of word combinations. The absence of at least one of them can be qualified in different ways: such a unit is still at the stage of formulation and has not yet fully acquired its qualitative characteristics, that is, it can be considered as a potential revision. It is clear that if a phrase unit is a special linguistic unit, then it « can exist in the language only as a unity of form and content and must be significantly different in its category from all other units, including from close, similar ones». unit». Units that have certain characteristics with it.
Psychological Barriers and Resources of the Future Primary School Teachers’ Professional Success: the Cognitive Aspect
Get PDFThe article represents the results of research into the success of the students who are preparing themselves for teaching activity in the nearest future while obtaining their professional education. The aim of this research is to examine the notion of professional success, with the focus on the cognitive component of this process through the prism of purpose in life. In accordance with a developed theoretical model of the professional success achieved by a person, empirical research was carried out on a sample of the future primary school teachers with the focus on the cognitive component. To realise the purpose and objectives of the paper, a set of tests (the Test of the Life-Sense Orientations; the Purpose-in-Life Test (PIL); and a questionnaire of early childhood decisions, etc. were used as diagnostic tools to find out the correlation between components of professional success. Statistical correlation was analysed with the use of Pearson’s correlation coefficient. The results of the correlation analysis between the indicators of personal readiness for change and the scenarios show a reversed two-way correlation between the indicators of the Confidence scale and the attributes “Don’t be, don’t be alive”, “Don’t be yourself”, “Be excellent”; between the metrics of the “Passion” scale and the “Don’t grow up”, “Don’t be yourself”. It was found that meaningful orientations of the future primary school teachers and scenario settings like “Do Not Get Close, Don’t Love, Don’t Feel, Be Perfect, Try, function as psychological barriers to achieving professional success
Навчальний посібник з польської мови як третьої іноземної для студентів 3-4 курсів факультету романо-германських мов
Get PDFНавчальний посібник призначено для студентів 3-4 курсів факультету романо-германських мов, які вивчають польську мову як третю іноземну, та студентів інших факультетів немовних спеціальностей НаУОА, де вивчається польська мова як третя іноземна