National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Волонтерство та псевдоволонтерство в Україні: новий погляд крізь призму неформальних інститутів (Volunteering and Fake Volunteering in Ukraine: A New Research Direction Through the Prism of Informal Institutions)
Get PDFСтаття спрямована на вивчення псевдоволонтерства — відносно нового різновиду шахрай ства, який з’явився в Україні з початком російсько-української війни. Російська агресія призвела до зростання волонтерського руху, але також і до поширення несправжнього волонтерства, ме тою якого є отримання особистої вигоди. Ці дві соціальні практики ми вивчаємо як протилежні за функціями неформальні інститути. Якщо волонтерство, за типологією Г. Хелмке і С. Левітскі, є прикла дом допоміжних неформальних інсти ту тів, то псевдоволонтерство — навпаки, є різновидом конкурентних неформальних інститутів. Такі інститути знижують ефективність фор мальних інститутів, передусім держави і податкової системи, а у випадку псевдоволонтерства підривають довіру до свого прототипу — волонтерства. Нашою метою є розширення рамок вивчення неформальних інститутів у нових соціальних умовах, зокрема аналіз їхніх функцій. Такий підхід дозволить доповнити дискусію про причини стійкості України під час війни, а також і труднощі подолання внутрішніх викликів. Якщо волонтерство у різних формах є важливим елементом стійкості держави, то псевдоволонтерство разом з іншими руйнівними інститутами підриває її зсередини. Аналізуючи дані з відкритих джерел, ми виявили структурні чинники, які створюють можливості для виникнення псевдоволонтерства. Серед них недостатнє правове регулювання, збереження практики особистих обмінів та значна довіра до волонтерів, які в ситуації зростаючого економічного тиску та соціальної непевності стають достатніми умовами для появи псевдоволонтерства. Запропонована модель псевдоволонтерства допомагає краще зрозуміти природу такої поведінки. Дослідження пропонує нову перспективу вивчення неформальних інститутів, а також може бути корисним у практичній площині — створення правових та суспільних перепон на шляху новітніх форм шахрайства у період війни та повоєнної відбудови.
(This study delves into the emergence of fake voluntarism, a novel form of deception observed in Ukraine following the onset of the Russo-Ukrainian war. The full-scale Russian aggression not only spurred the expansion of the volunteer movement but also fostered the proliferation of spurious volunteerism, primarily motivated by the pursuit of personal gain. We conceptualize these contrasting social practices as informal institutions, diverging in their functions. While traditional volunteering falls into the category of ‘complementary’ informal institutions, following G. Helmke and S. Levitsky's typology, fake volunteering represents ‘competing’ informal institutions. Such institutions diminish the efficacy of formal institutions, primarily the state and the tax system, and in the case of pseudo-voluntarism, they undermine trust in their prototype - volunteerism. This research aims to expand the scope of study of informal institutions in wartime conditions, in particular, to analyze their functions. Such an approach will contribute to the discussion on the reasons for Ukraine's resilience during the war and the challenges of overcoming internal threats. While volunteerism in various forms is an essential element of state resilience, fake volunteerism, along with other corrosive institutions, undermines it from within. Drawing on the open-source data, we delve into the structural factors that foster opportunities for fake volunteering. Among them are inadequate legal oversight, the persistence of personal exchanges, and a high level of trust in volunteers. These conditions, exacerbated by escalating economic pressures and social uncertainties, collectively contribute to the emergence of pseudo-volunteering. Our proposed model of fake volunteering allows for a better understanding of this institution's underlying nature. The research offers a novel perspective for the study of informal institutions, and can also be useful in the practical sphere - the creation of legal and social obstacles in the way of the newest forms of fraud during periods of war and post-war reconstruction.
Динаміка деросіянізації українських антропонімів
Get PDFРозглядається динаміка деросіянізації українських антропонімів
Особливості посттравматичного зростання студентської молоді в умовах війни: результати емпіричного дослідження (Peculiarities of post-traumatic growth of students in war conditions: results of empirical research)
Get PDFСтаття присвячена вивченню особливостей посттравматичного зростання студентської молоді в умовах повномасштабної війни в Україні. Феномен посттравматичного зростання розуміють як позитивні зміни в результаті боротьби із травматичним досвідом, які проявляються у зміні уявлення про себе, змінах у міжособистісних стосунках, а також у зміненій філософії життя. З цією метою було проведено емпіричне дослідження міри травматизації від війни та оцінку ймовірності виникнення ПТСР; способів справлятись із травмою та стійкості до неї (копінг- еханізми та рівень стресостійкості); вивчення спрямованості на посттравматичне відновлення, а також динаміку змін посттравматичного відновлення (зміни емоційного фону, цінностей та сенсу життя). Результати дослідження показали, що з кожним роком війни частка молоді, які мають симптоми ПТСР, зростає. При цьому домінуючим способом справлятися з травматичними переживаннями є когнітивна переоцінка, яка передбачає зміну ставлення, думок щодо обставин травми та переоцінку власних можливостей справлятися з ними. Водночас, попри домінування когнітивного компоненту, показники стресостійкості та психологічної гнучкості поступово знижуються, що свідчить про те, що кожен рік війни зменшує адаптаційні можливості організму та виснажує психіку. Поки війна триває, складно робити прогнози на майбутнє щодо можливостей відновлення психіки. Однак, вже зараз зафіксовано стійкі тенденції до домінування вектору у студентів на посттравматичне зростання. Це свідчить про позитивні зміни у сфері сприйняття молоддю власного «Я», появу нових можливостей, збільшення сили особистості та появу відчуття внутрішньої цілісності.
(The article is devoted to the study of the peculiarities of post-traumatic growth of student youth in the context of a full-scale war in Ukraine. The phenomenon of post-traumatic growth is understood as positive changes as a result of dealing with traumatic experiences, which are manifested in a change in self-image, changes in interpersonal relationships, and a changed philosophy of life. For this purpose, an empirical study was conducted to assess the degree of traumatization from the war and the likelihood of PTSD; ways to cope with trauma and resilience to it (coping mechanisms and level of stress resistance); studying the focus on post- raumatic recovery, as well as the dynamics of changes in post-traumatic recovery (changes in emotional background, values and meaning of life). The results of the study showed that with every year of war, the share of young people with PTSD symptoms is increasing. At the same time, the dominant way to cope with traumatic experiences is cognitive reassessment, which involves changing attitudes and thoughts about the circumstances of the trauma and reassessing one's own ability to cope with them. At the same time, despite the dominance of the cognitive component, indicators of stress resistance and psychological flexibility are gradually decreasing, which indicates that each year of war reduces the body's adaptive capacity and depletes the psyche. As long as the war is ongoing, it is difficult to make predictions for the future regarding the possibilities of mental recovery. However, there are already steady trends towards the dominance of the post-traumatic growth vector among students. This indicates positive changes in the way young people perceive their own selves, the emergence of new opportunities, an increase in personal strength, and a sense of inner integrity.
“Cвітова річ” Олени Пчілки у вимірах метадраматичної парадигми (Olena Pchilka’s “The World Thing” in the Dimensions of the Metadramatic Paradigm)
Get PDFУ статті проаналізовано п’єсу Олени Пчілки «Світова річ» у світлі теоріїметадрами. Попри те, що традиційно метадраматичну естетику вважаютьнесумісною з поетикою реалізму, твір української автори став прикладомактивного застосування різнопланових метадраматичних елементів. Методика.У статті застосовано принципи метадраматичного аналізу, який сприяє глибшому розумінню української національної драми кінця ХІХ, виявленнюприроди взаємодії культурного контексту, фольклорної та драматичноготрадиції, вичитуванню перформативних прийомів. Останні є важливимичинниками театралізації і реалізуються на рівні окремих висловлювань, завдякивнутрішнім інсценізаціям і є засобом синтезу метадраматичної та реалістичноїестетики. Наукова новизна полягає у тому, що зазначена методологія впершевикористана для інтерпретації маловивченої п’єси Олени Пчілки. Мета статті –продемонструвати особливості поєднання традиційних та новаторськихелементів у творчості Олени Пчілки-драматурга у контексті розвитку української метадрами кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Результати. У творі «Світова річ» зображено зародження задуму театральної постановки, яка має потенціалвставної п’єси. Важливим є метакритичний дискурс, реалізований завдякиобговоренню театральних тенденції, акторських амплуа, призначення театру. Метадраматичний характер мають антитеатральні дискусії, у яких розвінчується повсякденне акторство. Основу метадраматичної поетика складають перформативні елементи: інсценізація або рефлексія обрядів сватання, вінчання, похоронутощо.
Висновки. Весілля і судовий процес виступають фантомними наскрізними дійствами, що завдяки перманентному звертанню до них у репліках персонажів сприяють активізації культурної пам’яті та подвоєнню сценічноїдійсності. Метадраматичним чинником виступає також публіка, чия реакція на дії головних героїв стає морально-етичним каталізатором.
(The article analyzes Olena Pchilka’s play “The World Thing” in the light of metadrama theory. Even though traditionally metadramatic aesthetics is considered incompatible with the poetics of realism, the work of the Ukrainian author has become an example of the active use of various metadramatic elements. Methodology. The principles of metadramatic analysis are applied in the research and contribute to a deeper understanding of the Ukrainian national drama of the late 19 century, revealing the nature of the interaction between the cultural context, folklore, dramatic traditions, and reading performative techniques. The latter are important factors of theatricalization and are realized at the level of individual cues, through internal staging and are a means of synthesizing metadramatic and realistic aesthetics. The scientific novelty is that this methodology has been applied for the first time to a little-studied play by Olena Pchilka. The purpose of the article. The article aims to demonstrate the peculiarities of combining traditional and innovative elements in the work by Olena Pchilka in the context of the development of Ukrainian metadrama in the late 19 centuries. Results. The play “The World’s Thing” depicts the birth of the idea of a theatrical production that has the potential of an inner play. The metacritical discourse is realized through the discussion about theatrical trends, acting roles (emploi), and the purpose of the theater. Antitheatrical discussions have also a metadramatic character for they debunk everyday acting. Metadramatic poetics is based on performative elements: staging or reflection on wooing rituals, weddings, funerals, etc. Conclusions. The wedding and the trial, although not shown in the play, are phantom performances that, through constant reference to them in the characters’ remarks, contribute to the activation of cultural memory and the doubling of stage reality. The audience also acts as a metadramatic factor, whose reaction to the actions of the main characters becomes a moral and ethical catalyst.
Самобутність ліричної героїні Марусі Няхай у контексті рецепції українсько-словацького фронтиру (The identity of the lyrical heroine Marusia Nyakhai in the context of the reception of the Ukrainian-Slovak frontier)
Get PDFУ статті схарактеризовано ліричну героїню творчості відомої поетеси зі Словаччини Марусі Няхай, яка репрезентує надбання етнічних українців Пряшівщини. Окреслено реалії культурного фронтиру, в умовах якого формувався талант письменниці. Здійснено огляд основних віх життєвого шляху і творчого доробку Марусі Няхай та його рецепції в українському літературознавстві. Наголошено на принциповій орієнтації україномовної авторки на тенденції європейської поезії, її відданості верлібру як поетичній формі і жанру. На змістовому рівні авторка тяжіє до феномену «тихої лірики», яка утвердилася в українській поезії 70–80-х рр., демонструючи пріоритет споглядальності та герметичних асоціацій. Проаналізовано вияви ліричної героїні на прикладі збірок Марусі Няхай «Білі руки беріз» (1974), «Чекаю тебе» (1981), «Моє ательє» (1986), «За старою брамою. Силуети» (2011), «Стежками, застеленими осінню» (2022). Доведено лімінальний світ ліричної героїні поетеси. Вона органічно почуває себе як в урбаністичному середовищі, Так і на ландшафтах природи Закарпаття. У її віршах представлено пейзажі та фольклорне відлуння малої батьківщини, і водночас поетеса постійно апелює до світових досягнень людського генія, що проявився насамперед в містобудуванні та в узичних шедеврах. Лірична героїня Марусі Няхай цінує миттєвості усамітнення, що для неї є способом медитацій, самопізнання, усвідомлення себе частиною довкілля, пошуків гармонії. У віковому вимірі лірична героїня збірок Марусі Няхай мінлива: спорадично змінюються профілі допитливої юнки, романтичної дівчини, мудрої жінки, яку турбують усі проблеми сучасності. Однак центром її художнього світу залишається Пряшівщина, край дитинства. Героїня відчуває себе продовженням роду, для якого рідною була і залишається українська мова. У статті наведено аргументи щодо необхідності розширювати межі діаспорного літературознавства в Україні, зокрема у фокусі подібних студій повинна потрапляти творчість митців культурних фронтирів, кількість яких упродовж останніх десятиліть суттєво зменшилася.
(The article deals with the lyrical heroine of the works of the famous Slovak poet Marusia Nyakhai, who represents the heritage of ethnic Ukrainians of Presov region. The realities of the cultural frontier in which the writer's talent was formed are outlined. The main milestones of Marusia Nyakhai's life and creative work and its reception in Ukrainian literary studies are reviewed. The research emphasizes the poetess's fundamental orientation towards the trends of European poetry and her devotion to the verlib as a poetic form and genre. At the genre level, the author tends to the phenomenon of "quiet lyrics", which established itself as a separate stream in Ukrainian poetry of the 70s and 80s, demonstrating the priority of contemplation and hermetic associations. The article analyses the expressions of the lyrical eroine in the example of Marusya Nyakhai's collections White Hands of Birches (1974), Waiting for You (1981), My Atelier (1986), Behind the Old Gate. Silhouettes (2011), Paths Covered with Autumn (2022). The liminal world of the poet's lyrical heroine is proved. She feels organically both in the urban environment and in the landscapes of Transcarpathian nature. Her poems feature landscapes and folklore echoes of her small homeland, and at the same time, the poet constantly refers to the world's achievements of human genius, which manifested itself primarily in urban planning and musical masterpieces. The lyrical heroine Marusya Nyakhai appreciates moments of solitude, which for her is a way of meditation, self-discovery, awareness of being part of the environment, and the search for harmony. In terms of the age dimension, the lyrical heroine of Marusia Nyakhai's collections is changeable: the profiles of an inquisitive young woman, a romantic girl, and a wise woman who is concerned about all the problems of our time change sporadically. However, the center of her artistic world remains the Presov region, the land of her childhood. The heroine feels like a continuation of the family, for which the Ukrainian language was and still is the mother tongue. The article presents arguments for the need to expand the boundaries of diaspora literary studies in Ukraine, in particular, the focus of such studies should be on the works of artists from cultural frontiers, whose number has significantly decreased in recent decades.
Поховальні обряди як різновид культурного перформансу (Funeral rite as a variety of cultural performance)
Get PDFУ статті проаналізовано антропологічний аспект української поховальної обрядовості як різновиду культурного перформансу. Виявлено, що перформанс у контексті поховальної обрядовості має культурний, соціальний та психологічний зміст. Навколо явища смерті сформувалася культурна система, яка ввібрала у себе всі сегменти історичного, соціального, політичного і релігійного розвитку людства. Водночас смерть є обовʼязковою складовою соціальної реальності та вимагає такого ж підходу до її розуміння, як і низка інших феноменів людського життя. Поховальні обряди можна тлумачити як різновид культурного перформансу завдяки релігійносоціальній сценарності, умовним правилам та негласним законам поведінки. Вони реалізовуються на емоційно-чуттєвому рівні, сформованому загальною атмосферою, налаштованістю та психологічними особливостями його учасників. Обґрунтовано, що перфомативна поведінка передбачає заходи, повʼязані з підготовкою до поховального обряду та самим похованням померлого, під час яких відбувається «розмова» між померлим і учасниками поховального процесу (авдиторією перформансу). Особливістю перфомативності поховального обряду є як виявлення жалю до самого покійника, який не зміг реалізувати до кінця свою соціальну функцію, так і до сусп ільства, що втрачає свою соціальну одиницю. Виявлено, що проблема дослідження антропологічного аспекту поховального обряду як форми культурного перформансу має два етапи. Такі соціальні смисли перформансу реалізуються винятково через культурні механізми, а саме синтезований комплекс церковних і народних традицій (молитва, фольклорні звичаї, які часто походять із язичницьких часів). Яскравим прикладом перформативного прояву поховального обряду були поминальні голосіння – вербально-акустичне оплакування померлих, що в трансформованому вигляді існують в сучасній поминальній традиції українського народу. Досліджено, що релігійна традиція поминання також має глибинні психофізіологічні, морально-етичні й світоглядні основи. Слід відзначити, що цей обряд сьогодні найкраще збережений в с. Сварицевичі Сарненського району Рівненської області і відбувається у поминальну суботу перед Трійцею та й на саму Трійцю після церковних богослужінь.
(The article analyzes the anthropological aspect of Ukrainian funeral rites as a kind of cultural performance. It was found that the performance in the context of funeral rites has a cultural, social and psychological meaning. A cultural system was formed around the phenomenon of death, which absorbed all segments of the historical, social, political and religious development of mankind. At the same time, death is a necessary component of social reality and requires the same approach to its understanding as a number of other phenomena of human life. Funeral rites can be interpreted as a kind of cultural performance due to the religious and social scenario, conventional rules and unspoken laws of behavior. They are implemented on an emotional and sensory level, formed by the general atmosphere, mood and psychological characteristics of its participants. It is substantiated that performative behavior involves activities related to the preparation for the funeral rite and the actual burial of the deceased, during which there is a "conversation" between the deceased and the participants of the funeral process (audience of the performance). A feature of the performative nature of the funeral rite is both the expression of pity for the deceased himself, who was unable to fulfill his social function to the end, and for society, which is losing its social unit. It was revealed that the problem of researching the anthropological aspect of the funeral rite as a form of cultural performance has two stages. The first stage is preparatory – when the process of preparation and adaptation of the surroundings to the funeral rite as a performance begins: formation of the visual aspect, systematization of actions and plotting according to the social role of the deceased, involvement of the audience, etc. The second stage is the cultural and social self-expression of the participants of the performance in the context of the funeral: verbal and non-verbal delivery of the sacred content of the funeral, the presence of the deceased in several places to attract a wider audience, etc. The first stage is preparatory – when the process of preparation and adaptation of the surroundings to the funeral rite as a performance begins: formation of the visual aspect, systematization of actions and plotting according to the social role of the deceased, involvement of the audience, etc. The second stage is the cultural and social self-expression of the participants of the performance in the context of the funeral: verbal and non-verbal delivery of the sacred content of the funeral, the presence of the deceased in several places to attract a wider audience, etc. Such social meanings of the performance are realized exclusively through cultural mechanisms, namely a synthesized complex of church and folk traditions (prayer, folklore customs, which often originate from pagan times). A vivid example of the performative manifestation of the funeral rite was memorial wails - verbal-acoustic mourning for the dead, which exist in a transformed form in the modern memorial tradition of the Ukrainian people. It has been studied that the religious tradition of commemoration also has deep psychophysiological, moral-ethical and worldview foundations. It should be noted that this rite is best preserved today in the village. Svarytsevichi of the Sarna district of the Rivne region and takes place on the memorial Saturday before the Trinity and on the Trinity itself after church services.
Бінарні концепти «світло-темрява» у повісті Галини Пагутяк «Пан у чорному костюмі з блискучими ґудзиками» (Binary concepts of “light and dark” in Halyna Pahutiak's novel “The Gentleman in a Black Suit with Shiny Buttons”)
Get PDFУ статті здійснено детальний аналіз бінарних концептів «світло-темрява» в контексті повісті Г. Пагутяк «Пан у чорному костюмі з блискучими ґудзиками». Окреслено сучасний стан досліджень у галузі лінгвоконцептології, визначено новітні підходи щодо вивчення когнітивних опозицій. З’ясовано, що знатність людської свідомості до типологізації протилежностей є одним з основних способів категоризації дійсності. Концепти «світло-темрява» розглядаємо як ключові для формування картини світу індивіда, оскільки вони належать до первинних архетипів, що кореняться в колективному досвіді людства.У вимірі творчості Г. Пагутяк досліджувані опозиції представлені на декількох планах сприйняття. Завдяки унікальному ідіостилю авторки, її вмінню бачити та проводити зв’язки, лексеми «світло-темрява» в повісті набувають розмаїтих трактувань. Основним джерелом урізноманітнення концептосфери в тексті слугують семантично насичені, змістовні асоціації, які виникають у персонажів твору на базі особистого досвіду та психологічного стану. Авторська увага до індивідуальної рецепції героями світу наповнює мовну канву тексту оригінальними семемами, водночас зберігаючи динаміку між поняттями «світло-темрява» як антонімічними. Доведено, що в повісті Г. Пагутяк бінарні концепти лежать в основі оповіді. Їхні варіації відображають становище у суспільстві, передають емоційний стан персонажів, розкривають особистість, позначують виміри реальності, серед яких час і простір. Наявна у тексті постійна напруга між процесами довкола концептів «світло-темрява» є безпосереднім механізмом розвитку сюжету, рушієм змін у мисленні героїв, їхнього світогляду, принципів, системи вірувань. Це дозволяє письменниці вибудовувати неповторний літературний всесвіт, який опирається на загальнолюдський досвід буття. У такий спосіб, на прикладі творчості Г. Пагутяк простежуємо здатність протилежностей впливати на процеси людської когніції. Стаття покликана розширити розуміння значення бінарних концептів не лише в художніх текстах, а й розкрити їхню роль як інструменту сприйняття індивідами реальності.
(The article provides a detailed analysis of the binary concepts of “light darkness” in the context of H. Pahutiak's novel “A Gentleman in a Black Suit with Shiny Buttons”. The current state of research in the field of linguistic conceptology, the latest approaches to the study of cognitive oppositions. It is found that the ability of human consciousness to categorize opposites is one of the main ways to classify reality. The concepts of “light-darkness” are considered as a key to forming a picture of the individual's world, as they belong to the primary archetypes rooted in the collective experience of humanity. In the dimension of H. Pahutiak's work, the studied oppositions are presented on several planes of perception. Thanks to the author's unique idiom, her ability to see and make connections, the lexemes “light-darkness” in the novel acquire a variety of interpretations. The main source of diversity of the conceptual sphere in the text are semantically rich, meaningful associations, that arise in the characters of the work on the basis of personal experience and psychological state. The author's attention to the characters' individual perception of the world fills the linguistic canvas of the text with original sememes, while at the same time maintaining the dynamics between the concepts of “light and darkness” as antonymic. It is proved that in H. Pahutiak's novel binary concepts are at the heart of the story. Their variations reflect the situation in society, convey the emotional state of the characters, reveal their personalities, and denote the dimensions of reality, including time and space. The constant tension in the ext between the processes around the concepts of light and darkness is a direct mechanism of the plot development, a driver of changes in the characters' thinking, their worldview, and principles, belief systems. This allows the writer to build a unique iterary universe based on the universal experience of being. Thus, on the example of H. ahutiak's work, we can trace the ability of opposites to influence the processes of human cognition. The article aims to expand the understanding of the meaning of binary concepts not only in literary texts but also to reveal their role as a tool for individuals' perception of reality.
Лікування гепатиту С противірусними препаратами прямої дії в Рівненській області
Get PDFЗ метою забезпечення виконання заходів стратегії еліміїтації вірусних гепатитів В і С до 2030 року необхідно систематично проводиш аналіз повнота охоплення лікуванням ПППД пацієнтів з ХГС в цілому по області, а також серед окремих громад і закладів охорони здоров’я
Моніторинг захворюваності на гепатити В і С у Рівненській області
Get PDFНа шляху до елімінації вірусних гепатитів у Рівненській області відмічались певні успіхи, що проявлялись у зниженні показників захворюваності на гострі та хронічні гепатити В і С в 2020-2021 роках порівняно з базисними ІП 2015 року. Проте повномасштабна війна РФ проти нашої країни призвела до підвищення ризиків зараження гепатитами В і С у Рівненській області Тому така ситуація вимагає мобілізації всіх зусиль медичних працівників і громад у профілактиці вірусних гепатитів
Навчання фразових дієслів англійської мови на тему “relationship” на основі прикладів, які вживаються в англомовному фільмі «Anyone But You» (Teaching English phrasal verbs on the topic of “relationship” based on examples used in the English-language film “Anyone But You”)
Get PDFСтаття присвячена вивченню фразових дієслів, пов’язаних зі сферою відносин, використаних у фільмі “Anyone But You” («Люблю тебе ненавидіти») (2024). У статті подано класифікацію фразових дієслів і набір різноманітних вправ, розроблених спеціально для навчання фразових дієслів у контексті на різних етапах процесу вивчення англійської мови. У статті також розглядаються етапи викладання словникового матеріалу, а саме діагностичне тестування, етап роз'яснення, етап контрольованої практики та етап вільної практики. Також представлені вправи, розроблені для кожного етапу навчання фразових дієслів як словникових одиниць. Класифікація фразових дієслів на певні одиниці та навчання їх а цих етапах робить процес викладання та навчання цікавішим та ефективнішим. Крім того, навчання фразових дієслів за допомогою фільмів є дуже корисним, оскільки це дає студентам можливість побачити нову лексику в контексті або, ншими словами, на практиці. Нарешті, вільний етап практики дозволяє студентам використовувати нові словникові одиниці, такі як фразові дієслова, у власному персоналізованому контексті.
(The article is devoted to the study of phrasal verbs related to the sphere of relationship used in the film “Anyone But You” (2024). The article presents the classification of these phrasal verbs and the set of various exercises designed specifically for teaching these phrasal verbs in the context of different stages of the English language learning process. The article also discusses the stages of teaching the vocabulary material: diagnostic testing, clarification stage, controlled practice and freer practice stage – exercises designed for each stage of teaching phrasal verbs as vocabulary units. Classifying phrasal verbs into certain units and teaching them throughout those stages makes the teaching and learning process more engaging and effective. Moreover, teaching phrasal verbs with the help of films is very useful, as it allows the students to see the new vocabulary in the context or, in other words, in practice. Finally, the freer practice stage enables students to use the new vocabulary units, such as phrasal verbs, in their personalized context.