National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Вплив російсько-турецького протистояння у контексті східного питання на ліквідацію автономії України другої половини XVIII століття (The influence of russo-Turkish rivalry in the context of the Eastern Question on the liquidation of Ukrainian autonomy in the second half of the 18th century)
Full text linkУ статті розглядається вплив російсько-турецького суперництва в контексті Східного питання на ліквідацію української автономії в другій половині XVIII ст. Особливу увагу приділено аналізу взаємозв’язку між зовнішніми геополітичними викликами Російської імперії та її внутрішньою політикою щодо українських автономних утворень, таких як Гетьманщина та Запорізька Січ. Дослідження досліджує, як перемоги у війнах з Османською імперією та територіальні здобутки Росії призвели до поступового скасування української автономії, насамперед через централізацію адміністративного управління та політику русифікації. У статті висвітлюється вплив російськотурецьких війн, зокрема кампаній 1768–1774 та 1787–1792 років, на формування політики щодо українських територій. Перемоги Росії, закріплені КючукКайнарджським мирним договором (1774 р.) та Ясським договором (1792 р.), забезпечили імперське панування в Причорномор’ї та створили передумови для політичної та соціальної трансформації українських територій. У статті наголошується, що ліквідація української автономії була зумовлена не лише геополітичними, а й соціально-економічними факторами. Запровадження кріпацтва, обмеження самоврядування та русифікаторська політика стали невід’ємними елементами імперської інтеграційної стратегії. Ці процеси мали довгострокові наслідки для формування української національної ідентичності та спричинили глибокі зміни в соціальній структурі регіону. Отримані результати дозволяють переоцінити роль України в глобальних геополітичних процесах XVIII ст., зокрема її значення як стратегічного плацдарму для просування зовнішньополітичних амбіцій Росії. Висновки можуть бути корисними для розуміння сучасних викликів, які постають перед Україною, зокрема в контексті боротьби за національний суверенітет та ідентичність.
(This article examines the influence of Russo-Turkish rivalry in thecontext of the Eastern Question on the liquidation of Ukrainian autonomy in the secondhalf of the 18th century. Particular attention is paid to analyzing the interrelation between the external geopolitical challenges of the Russian Empire and its domesticpolicies concerning Ukrainian autonomous entities, such as the Hetmanate andZaporizhian Sich. The study explores how victories in wars with the Ottoman Empireand Russia's territorial gains led to the gradual abolition of Ukrainian autonomy,primarily through the centralization of administrative governance and policies ofRussification. The article highlights the impact of the Russo-Turkish wars, particularly the campaigns of 1768–1774 and 1787–1792, on shaping policies regarding Ukrainian territories. Russia’s victories, consolidated by the Treaty of Kucuk Kaynarca (1774) and the Treaty of Jassy (1792), secured imperial dominance in the Black Sea region and created the prerequisites for the political and social transformation of Ukrainian territories. The article emphasizes that the liquidation of Ukrainian autonomy was driven not only by geopolitical but also by socio-economic factors. The introduction of serfdom, the restriction of self-governance, and Russification policies became integral elements of the imperial integration strategy. These processes had long-term implications for shaping Ukrainian national identity and caused profound changes in the region's social structure. The results allow a reevaluation of Ukraine's role in the global geopolitical processes of the 18th century, particularly its significance as a strategic foothold for advancing Russia’s foreign policy ambitions. The conclusions may be useful for understanding contemporary challenges facing Ukraine, particularly in the context of the struggle for national sovereignty and identity.
Моніторинг захворюваності грипом та ГРВІ серед населення Кіровоградської області за 2014–2023 роки (Monitoring of influenza and ARVI incidence among the population of Kirovohrad region in 2014–2023)
Full text linkСтаття присвячена вивченню проблеми поширення грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Проаналізовано показники захворюваності грипом та ГРВІ в Кіровоградській області України за 2014–2023 роки. Актуальність. У татті висвітлено стан захворюваності грипом та ГРВІ до повномасштабного вторгнення РФ на територію України і в період повномасштабної військової агресії.
Мета роботи – проаналізувати захворюваність та вивчити особливості поширення грипу та ГРВІ серед населення Кіровоградської області України протягом 2014–2023 років.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності грипом та ГРВІ населення Кіровоградської області України за 2014–2023 роки за даними статистичної звітності (форма № 40-здор. «Звіт про роботу санітарно-епідеміологічної станції», № 1 та №2 «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання» (місячна, річна).
Результати дослідження. Моніторинг захворюваності на грип та ГРВІ у Кіровоградській області за 2014–2023 роки виявив локальні особливості епідеміологічного процесу, зокрема зміну домінуючих збудників, вплив пандемії COVID-19 на циркуляцію вірусів грипу. Результати аналізу підкреслюють необхідність посилення лабораторних досліджень у регіоні, підвищення рівня вакцинації та розробки цільових профілактичних програм, адаптованих до регіональних умов.
Висновки. Встановлено, що найуразливішими групами щодо захворювання на COVID-19, є особи віком 30–64 роки та старші 65 років. Дослідження підкреслює важливість вірусологічного моніторингу та лабораторної діагностики (зокрема, методу ЗТ-ПЛР), які дозволили виявити еволюцію штамів грипу та SARS-CoV-2. Низький рівень вакцинації проти грипу (2–5% населення) залишається критичною проблемою, що посилює вразливість регіону до епідемій. Воєнні дії додатково ускладнюють збір статистичних даних і впровадження профілактичних заходів, що вимагає адаптації стратегій ромадського здоров’я в умовах надзвичайної ситуації.
(Abstract. The article is devoted to the study of the problem of the spread of influenza and acute respiratory viral infections (ARVI). The incidence of influenza and ARVI in the Kirovohrad region of Ukraine for 2014–2023 is analyzed.
Topicality.The article highlights the state of influenza and ARVI incidence before the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine and during the period of full-scale military aggression. The purpose of the work is to analyze the incidence and study the features of the spread of influenza and SARS among the population of the Kirovohrad region of Ukraine during 2014–2023.
Materials and methods. A retrospective epidemiological analysis of the incidence of influenza and SARS among the population of the Kirovohrad region of Ukraine for 2014–2023 was conducted according to statistical reporting data (form No. 40-zdor. "Report on the work of the sanitary and epidemiological station", No. 1 and No. 2 "Report on individual infections and parasitic diseases" (monthly, annual).
Results of the study. Monitoring of influenza and acute respiratory viral infections in the Kirovohrad region for 2014–2023 revealed local features of the epidemiological process, in particular, changes in dominant pathogens, the impact of the COVID-19 pandemic on the circulation of influenza viruses. The results of the analysis emphasize the need to strengthen laboratory research in the region, increase vaccination rates, and develop targeted preventive programs adapted to regional conditions.
Conclusions. It was found that the most vulnerable groups to COVID-19 are people aged 30–64 and over 65. The study highlights the importance of virological monitoring and laboratory diagnostics (in particular, the RT-PCR method), which allowed to detect the evolution of influenza strains and SARS-CoV-2. The low level of influenza vaccination (2-5% of the population) remains a critical problem, increasing the vulnerability of the region to epidemics. Military operations further complicate the collection of statistical data and the implementation of preventive measures, which requires the adaptation of public health strategies in the context of an emergency.
Студентські наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна»
Full text linkУ збірнику містяться статті студентів та молодих науковців, присвячені проблемам мовознавства, перекладознавства, літературознавства та комунікативної лінгвістики.
Збірник рекомендується студентам-філологам та всім, хто цікавиться філологічною наукою
Інвентар міста Острога 1767 року (The inventory of the Ostroh town in 1767)
Full text linkІнвентар 1767 р. містить важливу інформацію про дідичну частину міста Острога, що перебувала у власності княгині Анни Яблоновської. Представлено відомості про стан Замкової гори у місті та охарактеризовано деталі її забудови. Остання поступово втрачала функції важливої резиденції та адміністративного центру князівських володінь. Доповнено відомості про тогочасну топографію міста та розширено можливості щодо подальших студій у цьому напрямку. Християнська громада міста репрезентована 160 власниками домогосподарств. Здійснено обрахунки щодо дітності сімей (найбільше з них мали по дві дитини (29.4%)). Єврейська громада мала найбільшу осілість у місті – 210 домогосподарств. Простежено високий рівень присутності коморників у єврейських будинках. Острог продовжував залишатися одним і важливих ремісничо-торговельних осередків Волині загалом та постійної міської торгівлі у локальному сенсі. Номенклатура ремісничих спеціальностей та професійних занять у християн становила 27 позицій, а в юдеїв – 36. Торговельні ятки та крамниці в Острозі тісно пов’язувалися із ремісничим середовищем (три з одинадцяти цехів реалізовували свою продукцію у власних крамницях). Євреї традиційно продовжували домінувати у сфері торгівлі та ремесел. Власниця міста розпорядилася щодо чітких умов та обмежень у сфері ведення торгівлі у місті (вимоги до мір та ваг, в тому числі й у шинках, контроль за їх відповідністю встановленим еталонам тощо). Доповнено відомості про організацію міського самоуправління на магдебурзькому праві. Вперше здійснено публікацію інвентаря міста Острога 1767 р.
(The inventory of 1767 contains important information about the hereditary part of the city of Ostroh, which was owned by Princess Anna Yablonovska. Information about the state of Zamkova Gora in the city is presented and the details of its development are described. The latter gradually lost its functions as an important residence and administrative center of the princely possessions. Information about the topography of the city at that time (Old Town, New Town, Mokra Volya, Kordyshivka, city farms) is supplemented and opportunities for further studies in this direction are expanded. The Christian community of the hereditary part of the city is represented by 160 household owners (43%). Calculations were made regarding the number of children in families (most of them had two children (29.4%)). The Jewish community had the largest settlement in the city – 210 households (57%). A high level of presence of chambermaids in Jewish houses was traced. Ostroh continued to remain one of the important craft and trade centers of Volhynia in general and of permanent city trade in the local sense. The nomenclature of craft specialties and professional occupations among Christians amounted to 27 positions, and among Jews – 36. Trading stalls and shops in Ostroh were closely connected with the craft environment (three out of eleven workshops sold their products in their own shops). Jews traditionally continued to dominate in the sphere of trade and crafts. The owner of the city ordered clear conditions and restrictions in the sphere of trade in the city (requirements for weights and measures, including in taverns, control over their compliance with established standards, etc.). Information on the organization of city self-government under Magdeburg law has been supplemented (the mayor, his real estate, duties, burgomasters, etc.). The inventory of the city of Ostroh from 1767 was published for the first time. The duties of Christians and Jews in Ostroh complement the wide range of everyday life of the inhabitants of the cities of Volhynia.
Феномен читання в українській літературі для дітей та юнацтва (The Phenomenon of Reading in Ukrainian Literature for Children and Adolescents)
No full textУ дисертації здійснено комплексний аналіз художньої репрезентації читання як соціокультурного феномену в сучасній українській літературі для дітей та юнацтва. Схарактеризовано специфіку конструювання персонажів-читачів та функції читацьких практик у світлі концепції металітератури, а також із фокусом на наративний та перформативний виміри. Проаналізовано розмаїття образів книги як важливої художньої деталі, яка впливає на розгортання сюжету, а також топос
бібліотеки – мультипростір, що поєднує класичні й нетипові функції в художньому світі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що до наукового обігу введено корпус текстів сучасної української дитячої літератури як об’єкт дослідження
металітературної проблематики, а також розроблено типологію персонажів-читачів з урахуванням специфіки їх мотивації і трансформації під впливом читацького досвіду. Значну увагу зосереджено на вивченні взаємозв’язку між процесами читання й письма, кожен із яких має вплив на розвиток творчого потенціалу юної особистості. Також з’ясовано, що читацькі практики є продуктивним інструментом формування аксіологічної картини світу персонажів дитячої літератури, сприяють становленню їхніх моральних принципів, етичних переконань та життєвих пріоритетів. Перший розділ зосереджений на представленні наукових підходів до вивчення дискурсу читання в гуманітарних науках. З’ясовано, що в межах літературознавства ґрунтовне дослідження цього явища припадає на ХХ сторіччя, коли його починають усвідомлювати як невід’ємну частину творення значення поряд із категоріями «автор», «текст», «читач». Значного поштовху до вивчення феномену читання в літературознавстві надали праці Ролана Барта, Волфганга Ізера Луїзи М. Розенблат. На теренах України цінним матеріалом для дослідження стали наукові розвідки Павла Филиповича, Івана Франка, Дмитра Чижевського. В сучасній науці знаковими є напрацювання Марії Зубрицької. На сьогодні важливий внесок у розвиток читацької культури в Україні роблять організації громадянського суспільства, видавничі ініціативи, державні інституції, серед яких ключову роль відіграє Український інститут книги. Організація ініціює численні події, тематичні соціологічні дослідження й конкурси на підтримку читацьких проєктів. Запит на розвиток читацької культури в українському суспільстві зростає, в тому числі й серед батьків та педагогів, які шукають ефективні способи залучати дітей до читацьких практик. Згадані тенденції опосередковано впливають на появу теми читання у творах для дітей та підлітків. Авторські стратегії щодо уведення в художній світ творів персонажів-читачів і розмаїття способів їхньої взаємодії з читаним текстом налічують чимало експериментів, метою яких є осмислення ролі книги й читання серед інших видів дозвілля в житті юної особистості, а також можливість досліджувати літературний процес та механізми художньої творчості загалом. Таке
тематичне спрямування зумовило потребу звернутися до концепції металітератури, яка формує необхідну оптику для дослідження літературної саморефлексії та способів художнього моделювання читацького досвіду. Другий розділ присвячено аналізу творів сучасної української літератури для дітей та юнацтва у наративному, металітературному та перформативному вимірах. Встановлено, що процес читання слугує вагомим чинником у ході розгортання сюжетних перипетій, а також сприяє глибинному розкриттю внутрішнього світу персонажів у текстах Володимира Аренєва, Галини Вдовиченко, Сашка Дерманського, Марка Лівіна, Оксани Лущевської, Дзвінки Матіяш, Тані Поставної, Галини Ткачук, Наталії Ясіновської та ін. Значну увагу приділено образу книги, якому притаманна багатозначність та розмаїття функцій в художньому світі: портал між світами, родинний спадок, засіб порятунку, частина культурної спадщини, символ влади та магічний артефакт. Окремо схарактеризовано топос бібліотеки, який у творах нерідко набуває ознак гетеротопії, що акумулює різні часові, культурні та соціальні виміри. Залежно від жанрових особливостей твору бібліотека постає як ритуал втечі від буденності, поле бою між добром і злом, центр соціальної консолідації або технологічно складна віртуальна реальність. Проаналізовано специфіку авторських експериментів в художньому моделюванні процесу читання та в конструюванні персонажів, котрі наділені читацьким досвідом. Виявлено, що до найбільш продуктивних належать: 1) уведення інтертекстуальних зв’язків, які утворюють своєрідну мапу чи путівник у світ літератури; 2) наративні експерименти, що збагачують метатекстуальний простір творів за допомогою вставних оповідей (листів, щоденників, блогів, нотатників), пропонують новий ракурс на події у творі через нестандартний вибір оповідача або зміну оповідного регістру, демонструють ретроспективний погляд на події, які безпосередньо не є частиною сюжету, але впливають на його розгортання тощо; 3) застосування паратекстуальних елементів, які увиразнюють проблемнотематичні аспекти твору, поглиблюють дослідження персоносфери й створюють додаткові смислові виміри для інтерпретації; 4) зображення читання як перформансу, творчого акту чи інтерактивної гри, що у творах нерідко постає елементом культурної практики, родинного ритуалу, а також способом інтерпретувати прочитаний текст за допомогою театральної мови. У третьому розділі розроблено типологію персонажів-читачів, які репрезентовані в сучасній літературі для дітей та юнацтва. Сформовано дві групи критеріїв, перша з яких зосереджує увагу на вивченні специфіки читацьких практик через поданий у творі соціальний контекст, наративний потенціал та моделювання читання загалом. Друга сфокусована на мотивації й трансформації персонажа під впливом читання. Відповідно до запропонованих критеріїв виокремлено чотири типи персонажів-читачів: 1) дослідник – персонаж, котрому притаманний критичний погляд на прочитане, навички інтерпретації, схильність ставити питання про свої життєві ситуації і шукати відповіді в книжках; 2) майбутній автор – персонаж, котрий під впливом читання розвиває свій творчий потенціал і починає писати власні твори; 3) емпат – персонаж, котрий передусім шукає емоційного зв’язку з текстом та персонажами, а також відчуває різний спектр емоцій під впливом прочитаного; 4) виконавець (перформер) – персонаж, котрий використовує інтерактивні підходи до взаємодії з текстом, нерідко залучаючи до процесу читання широке коло персонажів. Практична цінність роботи в тому, що її напрацювання можна використовувати для розробки програм навчальних дисциплін, тематичних наукових заходів, гуртків, читацьких клубів, навчальних посібників та методичних матеріалів. Міждисциплінарний характер дослідження дозволяє застосовувати його висновки в соціології читання, педагогіці, культурології, бібліотекознавстві, а також під час втілення культурно-освітніх проєктів.
(This dissertation provides a comprehensive analysis of the artistic representation of reading as a sociocultural phenomenon in contemporary Ukrainian literature for children and adolescents. The study characterizes the specificity of reader-character construction and the functions of reading practices in light of metaliterary concepts, with a focus on narrative and performative dimensions. It outlines the diversity of book imagery as a significant artistic device that influences plot development dynamics, as well as the library topos as a multispace that combines conventional and unconventional functions within the fictional world. This work is the first to introduce a corpus of contemporary Ukrainian children’s literature texts into scholarly circulation as a source for investigating metaliterary issues and develops a typology of reader-characters that accounts for the specificity of their motivation and transformation under the influence of reading experience. Considerable attention is focused on examining the interconnection between reading and writing as
processes, each of which impacts the development of young individuals’ creative potential. The study establishes that reading practices serve as a productive instrument in forming the axiological worldview of children’s literature characters, contributing to the development of their moral principles, ethical convictions, and life priorities. The first chapter focuses on presenting scholarly approaches to studying reading discourse in the humanities. It establishes that within literary studies, comprehensive research into this phenomenon dates back to the 20th century with its recognition as an integral part of meaning-making alongside the categories of «author,» «text,» and «reader.» Significant impetus for establishing the reading phenomenon as a literary studies problem was provided by the works of Roland Barthes, Wolfgang Iser, and Louise M. Rosenblatt. In Ukraine, valuable research material came from the scholarly investigations of Pavlo Fylypovych, Ivan Franko, and Dmytro Chyzhevsky. In contemporary scholarship, the contributions of Mariia Zubrytska are particularly significant. Today, important contributions to the development of reading culture in Ukraine are made by civil society organizations, publishing initiatives, and state institutions, among which the Ukrainian Book Institute plays a key role as the initiator of numerous events, thematic sociological studies, and competitions supporting reading projects. The demand for developing reading culture in Ukrainian society is growing, including among parents and educators who are seeking effective ways to engage children in reading activities. These trends indirectly influence the emergence of reading themes in works for children and adolescents. Authorial strategies for introducing reader-characters into the fictional worlds of literary works and the diversity of ways they interact with the texts they read encompass numerous experiments aimed at comprehending the role of books and reading among other leisure activities in young people’s lives, as well as providing opportunities to explore the literary process and mechanisms of artistic creativity in general. This has particularly led to an appeal to the concept of metafiction, which provides the necessary analytical framework for studying literary self-reflection and methods of artistically modeling reading experience. The second chapter is devoted to analyzing works of contemporary Ukrainian literature for children and adolescents in narrative, metaliterary, and performative dimensions. It establishes that the reading process serves as a significant factor in the development of plot dynamics and contributes to the profound revelation of characters’ inner worlds in texts by Volodymyr Areniev, Halyna Vdovychenko, Sashko Dermansky, Mark Livin, Oksana Lushchevska, Dzvinka Matiyash, Tania Postavna, Halyna Tkachuk, Natalia Yasinovska, and others. Significant attention is devoted to the image of the book, which is characterized by multiplicity and a diversity of functions in the fictional world – as a portal between worlds, family heritage, means of salvation, part of cultural patrimony, symbol of power, and magical artifact. The library topos is separately characterized, which in literary works often acquires features of heterotopia that accumulates different temporal, cultural, and social dimensions. Depending on genre characteristics, the library appears as a ritual of escape from everyday routine, a battlefield between good and evil, a center of social consolidation, or a technologically complex virtual reality. The specificity of authorial experiments in the artistic modeling of the reading process and in constructing characters endowed with reading experience is analyzed. It is revealed that the most productive approaches include: 1) introducing intertextual connections as a kind of map or guide to the world of literature; 2) narrative experiments that enrich the metatextual space of works through embedded narratives (letters, diaries, blogs, notebooks), offer new perspectives on events in the work through unconventional narrator selection or shifts in narrative register, demonstrate retrospective views of events that are not directly part of the plot but influence its development, etc.; 3) employing paratextual elements that highlight the thematic aspects of the work, deepen the exploration of character spheres, and create additional semantic dimensions for interpretation; 4) depicting reading as performance, a creative act or interactive game that in literary works often appears as an element of cultural practice, family ritual, as well as a way to interpret the read text through theatrical language. The third chapter develops a typology of reader-characters represented in contemporary literature for children and adolescents. Two groups of criteria have been formed, the first of which focuses on studying the specificity of depicting reading practices through the social context presented in the work, narrative potential, and the
modeling of reading in general. The second focuses on the character’s motivation and transformation under the influence of reading. According to the proposed groups of criteria, four types of reader-characters are distinguished: 1) researcher – a character characterized by a critical view of what is read, interpretation skills, and a tendency to ask questions about their life situations and seek answers in books; 2) future author – a character who, under the influence of reading, develops their creative potential and begins writing their own works; 3) empath – a character who primarily seeks emotional connection with the text, experiences emotions alongside the characters, and feels a diverse spectrum of emotions under the influence of what is read; 4) performer – a character who uses interactive approaches to text engagement, often involving a wide circle of characters in the reading process. The practical value of this work lies in the fact that its findings can be used for developing curricula for academic courses, thematic scholarly events, reading circles, reading clubs, textbooks, and methodological materials. The interdisciplinary nature of the research also allows for the application of its conclusions in the sociology of reading, pedagogy, cultural studies, library science, as well as in the implementation of cultural and educational projects.
Стратегічне управління людським капіталом в системі оборони України в умовах геополітичної нестабільності (Strategic management of human capital in the defense system of Ukraine in the context of geopolitical instability)
Full text linkУ сучасних умовах зростаючої геополітичної напруги ефективне управління людським капіталом у системі оборони України є критично важливим для забезпечення її стійкості та здатності до протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам.
(In the current environment of growing geopolitical tension, effective human capital management in Ukraine's defense system is critical to ensuring its resilience and ability to counter external and internal threats.
Війна як екзистенційний виклик: екзистенціал страху (War as an existential challenge existential fear)
Full text linkСтаття присвячена дослідженню війни як соціально-екзистенційної події, яка впливає на всі сфери індивідуального буття, ставить перед людиною питання сенсу життя, морально-етичних цінностей та самоідентифікації. Методологічною основою розгляду феномену війни стали принципи філософії екзистенціалізму, зокрема ідея «граничних ситуацій», які спонукають людину о ереосмислення усталеного способу життя. У статті обставини, спричинені війною, розглядаються як рушійна і трансформаційна сила. З одного боку, вона руйнує звичний світ, а з іншого – відкриває нові можливості для самопізнання та переосмислення життя. Автор звертає увагу на те, що війна є не лише історичним чи соціокультурним явищем, а й особливим екзистенційним випробуванням, яке змушує людину долати горизонти буденного існування в пошуках нових внутрішніх мотивів і спонукань у кризових умовах. Головний предмет дослідження – феномен страху, який є одним із фундаментальних екзистенціалів, що формує поведінку індивіда в обставинах, спричинених війною. Автор зазначає, що страх, з одного боку, може мобілізувати ресурси людини, а з іншого – паралізувати її, спричинивши зневіру в життєві цінності й переконання, а також спровокувавши тривогу щодо майбутнього. Стаття – це спроба аналізу різних аспектів феномену страху, зокрема страху смерті, страху втрати близьких та страху перед невідомим, що особливо загострюються у воєнних умовах. Автор досліджує темпоральний розрив екзистенції людини під час війни, коли нівелюється структура послідовності минулого, теперішнього а майбутнього, що є вагомою причиною втрати суб'єктності та ідентичності індивіда. У праці простежується, як ефект «пастки» у кожному з часових періодів впливає на формування різних модусів трансцендентного страху в особистісному бутті людини.
(This article examines war as a socio-existential phenomenon that profoundly affects all aspects of individual existence, raising questions about the meaning of life, moral and ethical values, and self-identity. The methodological foundation for analyzing war is based on existentialist principles, particularly the concept of «limit situations», which compel individuals to reassess their established ways of living. The study explores how the circumstances brought about by war act as both a driving and transformative force. On the one hand, war dismantles the familiar world; on the other, it creates opportunities for self-discovery and a reevaluation of life. The author argues that war is not merely a historical or sociocultural phenomenon but also a unique existential challenge that pushes individuals beyond their everyday existence in search of new internal motives and meanings amid crisis. The central focus of the research is the phenomenon of fear, which is one of the fundamental existential forces forming an individual's behavior in wartime conditions. The author observes that fear can, on the one hand, mobilize a person's internal resources, yet on the other, it can incapacitate them, leading to a diminished belief in life's values and heightened anxiety about the future. The article analyzes different facets of existential fear, including the fear of death, the fear of losing loved ones, and the fear of the unknown, all of which intensify in wartime. Furthermore, the study explores the temporal gap in human existence during the war, which fractures the sequence of past, present, and future, leading to a loss of personal subjectivity and identity. The author examines the «trap» effect within each temporal phase and its role in shaping different dimensions of transcendent fear in individual existence.
7 ефективних стратегій написання коментарів до наочних даних дослідження (на матеріалі письмових завдань магістерського рівня з англомовного академічного письма) (Seven effective strategies for writing data commentary: insights from master’s-level academic writing practice)
Full text linkУ статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти написання коментарів до наочних даних (data commentary) у контексті англомовного академічного письма. В роботі обґрунтовано актуальність теми для студентів магістерського рівня, оскільки коментування даних, представлених у візуальній формі є невід’ємною частиною наукових досліджень та письмових академічних завдань. У центрі дослідження – розвиток умінь інтерпретувати цифрові дані, представлення результатів дослідження, формулювання оцінних суджень, а також дотримання академічних вимог до структури та стилістики наукового тексту. Теоретичне підґрунтя статті становлять праці провідних дослідників академічного письма – Тетяни Яхонтової, Джона Свейлза, Крістіни Фік, а також оксфордських науковців Едварда де Шазаля та Джулі Мур. Зокрема, аналізується трьохетапна модель написання коментаря до даних і запропоновані сім ефективних стратегій інтерпретації візуальної інформації, апробовані на матеріалі підручника «Oxford EAP. Advanced/C1». Практична цінність дослідження полягає в аналізі письмових завдань студентів, що обговорювалися у форматі peer-evaluation і були проаналізовані з огляду на ефективність використання зазначених стратегій. Також розглянуто типові помилки, лінгвістичні особливості текстів, зокрема використання складних іменникових конструкцій, оцінної лексики та внутрішньотекстових посилань. Матеріали статті можуть бути використані для вдосконалення методики викладання академічного письма, розвитку критичного мислення, текстоаналізу й академічної доброчесності у вищій освіті. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку інтерактивних ресурсів, вивчення впливу рідної мови на логіку побудови коментарів, а також педагогічних стратегій інтеграції аналізу числових даних з критичним мисленням.
(The article explores both theoretical and practical aspects of writing data commentary within the framework of English academic writing. It highlights the relevance of this topic for master’s level students, as the ability to comment on visual data is an essential component of academic research and written assignments. The study focuses on developing skills in interpreting data, presenting research findings, expressing evaluative judgments, and adhering to structural and stylistic conventions of academic texts. The theoretical foundation is based on the works of prominent scholars in academic writing, such as Tetyana Yakhontova, John Swales, Christine Feak, as well as Oxford-based researchers Edward de Chazal and Julie Moore. In particular, the article examines a three-stage model of data commentary writing and introduces seven effective strategies for interpreting visual information implemented using the coursebook “Oxford EAP. Advanced/C1”. The practical section includes an analysis of students’ written assignments, discussed through peer evaluation. The research identifies common flaws, linguistic features (including nominal constructions and evaluative vocabulary), and the extent to which the proposed strategies were effectively applied. The article concludes with several recommendations for enhancing data commentary skills: expanding the analysis of high-quality academic texts, encouraging the use of technological tools (e.g., AI, Grammarly, ChatGPT, Gamma), and fostering feedback through collaboration with peers and instructors. Future research directions may involve interdisciplinary comparisons of data commentary practices, the development of interactive digital tools for teaching data description, the influence of students’ native languages on rhetorical structures, and pedagogical strategies for integrating critical thinking with quantitative data analysis.
Civil Society in Resolving Modern Conflicts
Full text linkThis Project aims to promote the EU values of civil society in the conflict resolution process and increase awareness about the present conflicts hybrid type