National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Сільський розвиток із залученням територіального партнерства: приклад Словацької Республіки (Rural development through territorial partnership: the case of Slovak Republic)
Get PDFУ статті розглядається роль асоціацій і мереж неурядових організацій у розвитку сільських територій, які стають дедалі популярнішими в країнах Європейського Союзу, зокрема в Словаччині. Основна мета полягає у вивченні потенціалу неурядових об’єднань для сприяння багатофункціонального розвитку сільських територій. Особлива увага приділяється програмі LEADER і Національній мережі розвитку сільських територій Словацької республіки, які залучають місцеві громади до активного розвитку власних регіонів. Аналіз показує ефективність співпраці між державним, приватним та громадським секторами, що сприяє територіальній згуртованості та вирішенню соціальних і екологічних проблем. У висновках автори висувають рекомендації щодо впровадження цього досвіду в Україні, особливо в контексті європейської інтеграції та післявоєнної відбудови.
(The article discusses the associations and networks of non-governmental organizations involved in rural development in the European Union, with a focus on Slovakia as an example of successful implementation of such projects. The study includes a theoretical review of sustainable development issues in the EU, a comparison of support conditions and tools, and an assessment of the level of rural development in Slovakia. The aim of the research is to analyze the activities of territorial associations during the latest planning period to identify opportunities for multifunctional rural development beyond traditional agriculture. Particular attention is paid to the study of the effectiveness of Local Action Groups (LAGs) in Slovakia and their contribution to sustainable regional development. The article provides a comparative analysis of the conditions and tools for supporting sustainable rural development in Slovakia and offers recommendations for countries aspiring to integrate into the European Union. The theoretical foundations of sustainable development and rural management in the EU are complemented by an analysis of institutional structures, national and European programs such as LEADER and “Community-Led Local Development” (CLLD). The study employs both quantitative and qualitative methods, including critical analysis, statistical methods, case studies, and an abstract-logical approach. The main results include recommendations for improving rural support and management systems based on Slovakia's experience. Particular attention is given to the LEADER program and the National Rural Development Network of the Slovak Republic, which actively involve local communities in the development of their regions. The analysis demonstrates the effectiveness of cooperation between the public, private, and civil sectors, promoting territorial cohesion and addressing social and environmental challenges. In conclusion, the author proposes recommendations for implementing this experience in Ukraine, particularly in the context of European integration and post-war reconstruction.
Вплив ґендерних квот на розміщення кандидатів у виборчих списках на місцевих виборах 2020 року в Україні (The impact of gender quotas on ballot ranking in the 2020 local elections in Ukraine)
Get PDFУ дослідженні проаналізовано вплив ґендерних квот на розміщення кандидатів у виборчих Списках до Рівненської обласної ради на місцевих виборах в Україні у 2020 році. Відсутність детальних даних про результати місцевих виборів в Україні суттєво ускладнює процес проведення досліджень та перевірки відповідних гіпотез щодо політичних процесів на ісцевому рівні. Більшість існуючих досліджень зосереджені на представництві жінок на парламентських виборах, тоді як дослідження щодо їхньої участі у місцевих виборах залишаються фрагментарними, що пояснює брак відповідних результатів досліджень. Для аналізу результатів дослідження використано дані Рівненської обласної територіальної виборчої комісії та інформацію про політичний досвід кандидатів з платформи ПолітХаб, розробленої Громадським рухом ЧЕСНО. Запровадження обов’язкових ґендерних квот мало на меті збільшити представництво жінок у місцевих радах. Однак політичні партії часто розміщували жінок-кандидаток на менш вигідних позиціях у виборчих списках, що знижувало їхні шанси бути обраними, незважаючи на квоти. Дослідження підкреслює, що ґендерні квоти збільшили представництво жінок-кандидаток у виборчих списках, але нерівномірний розподіл політичного досвіду серед кандидатів зменшував шанси жінок-кандидатів на отримання сприятливих позицій у виборчому списку. Дослідження також демонструє значну диспропорцію у ймовірності бути висунутими на високі місця у виборчих списках, причому кандидати-чоловіки мали вищу ймовірність, ніж кандидати-жінки, незалежно від їхнього політичного досвіду. Результати дослідження свідчать про те, що формальне дотримання політичними партіями ґендерних квот не обов’язково означає рівні можливості для жінок-кандидатів, оскільки неформальні критерії відбору часто є причиною розміщення жінок на менш сприятливих позиціях у виборчих списках.
(This study analyzed the impact of gender quotas on the placement of candidates on electoral lists for the Rivne Regional Council in the 2020 local elections in Ukraine. The lack of detailed data on the results of local elections in Ukraine significantly complicates the process of conducting research and testing relevant hypotheses on political processes at the local level. Most existing studies focus on the representation of women in parliamentary elections, while research on their participation in local elections remains fragmented, which explains the lack of relevant research. To analyze the results of the study, we used data from the Rivne Regional Territorial Election Commission and information on the political experience of candidates from the PolitHub platform developed by the CHESNO Social Movement. The introduction of mandatory gender quotas was intended to increase the representation of women on local councils. However, political parties often placed female candidates in less favorable positions on election lists, which reduced their chances of being elected despite the quotas. The study emphasizes that gender quotas increased the representation of female candidates on electoral lists, but the uneven distribution of political experience among candidates reduced the chances of female candidates obtaining favorable positions on the electoral list. The study also demonstrates a significant disparity in the probability of being nominated for high positions on electoral lists, with male candidates having a higher probability than female candidates, regardless of their political experience. The results of the study suggest that formal compliance with gender quotas by political parties does not necessarily mean equal opportunities for women candidates, as informal selection criteria often result in women being placed in less favorable positions on electoral lists.
Право на звернення з конституційною скаргою як елемент доступу до конституційного правосуддя (The right to a constitutional complaint as an element of access to constitutional justice)
Get PDFСтаття присвячена дослідженню права на звернення з конституційною скаргою як складника забезпечення доступу до конституційного правосуддя. На основі аналізу правової доктрини та законодавства України встановлено, що інститут конституційної скарги став новацією інституційної судової реформи щодо правосуддя у 2016 році, якасупроводжувалась внесенням змін до Основного Закону, практична ж реалізація цих положень та розгляд Конституційним Судом України конституційних скарг започатковано з 2018 року. У статті встановлено, що особливості конституційної скарги в Україні дають змогу охарактеризувати її як індивідуальну, пряму та «частково нормативну», оскільки її предмет охоплює тільки «закон України», з одночасним обмеженням об’єкта конституційної скарги виключно законами України. За своїм потенціалом українська модель конституційної скарги виступає ефективним інструментом захисту гарантованих Конституцією прав людини, умовою її ефективності є результативна діяльність Конституційного Суду України. Водночас автор звертає увагу на дискусійність обмеження об’єкта конституційної скарги виключно законами України з огляду на потреби та реалії українського суспільства у частині гарантування прав та свобод людини і громадянина. Запропоновано розширити коло правових актів щодо яких допустимо подавати конституційну скаргу з метою перевірки їх конституційності, а саме іншими нормативно-правовими актами Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим у тих випадках, коли застосування цих актів у конкретній справі призвело до порушення закріплених у Конституції України прав і свобод скаржників. Встановлено, що запровадження інституту індивідуальної конституційної скарги є цінним кроком в контексті забезпечення доступу індивіда до конституційного правосуддя в Україні та гарантією ефективності права на судовий захист. Зроблено висновок, що право на звернення з індивідуальною конституційною скаргою є важливою гарантією доступу до правосуддя, оскільки забезпечує неілюзорність демократичних цінностей, принципу верховенства права і сприяє розбудові судової системи, яка гарантує рівність перед законом та справедливий судовий процес.
(The article is devoted to the study of the right to file a constitutional complaint as a component of ensuring access to constitutional justice. Based on the analysis of Ukraine’s legal doctrine and legislation, it has been established that the institution of constitutional complaint became a novelty within the framework of the institutional judicial reform regarding justice in 2016, which was accompanied by amendments to the Constitution, and the practical implementation of these provisions, as well as the consideration of constitutional complaints by the Constitutional Court of Ukraine began in 2018. The article establishes that the peculiarities of the constitutional complaint in Ukraine allow it to be characterized as individual, direct, and «partially normative,» since its subject matter only covers «the law of Ukraine,» with the object of the constitutional complaint being limited exclusively to laws of Ukraine. The Ukrainian model of the constitutional complaint, by its potential, serves as an effective tool for protecting constitutionally guaranteed human rights, with the condition of its effectiveness being the productive activity of the Constitutional Court of Ukraine. At the same time, the author draws attention to the debatable nature of limiting the object of the constitutional complaint exclusively to laws of Ukraine in view of the needs and realities of Ukrainian society in terms of guaranteeing human and citizen rights and freedoms. It is proposed to expand the range of legal acts that can be challenged through a constitutional complaint to verify their constitutionality, including other normative legal acts of the Verkhovna Rada of Ukraine, acts of the President of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine, and legal acts of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea in cases where the application of these acts in a specific case led to a violation of the rights and freedoms enshrined in the Constitution of Ukraine. It has been established that the introduction of the institution of individual constitutional complaint is a valuable step in the context of ensuring an individual’s access to constitutional justice in Ukraine and a guarantee of the effectiveness of the right to judicial protection. It is concluded that the right to file an individual constitutional complaint is an important guarantee of access to justice, as it e nsures the nonillusory nature of democratic values, the principle of the rule of law, and contributes to the development of a udicial system that guarantees equality before the law and a fair trial.
Еміграційна травма війни в літературній візії Владислава Івченка (Emigrational trauma of war in Vladyslav Ivchenko’s literary vision)
Get PDFВійна Росії проти України впродовж десяти років сформувала багатоаспектний культурний дискурс, в якому література зайняла чільне місце. Новий її етап, що очався в лютому 2022 р., не лише дав підстави для інтенсивнішої мистецької реакції на пережитий досвід українців, а й відкрив перспективи нових тем і художніх методів їх інтерпретації. Проблемною основою таких текстів цілком природно стала травма у її індивідуальному та національному вимірах. Книжка Владислава Івченка Після 24-го» увиразнює оповнює дискурс культурної рецепції війни, по гарячих слідах описуючи її ронтовий і тиловий досвіди. Новим проблемним аспектом у ній є травма вимушеної еміграції, спровокована повномасштабним російським вторгненням 24 лютого 2022 р.
(The Russian war against Ukraine has been going on for 10 years and continues to influence the national culture in a very distinctive way. Over the past decade, this traumatic event has created a peculiar cultural discourse where literature has taken a special place. Its new stage, which began in February 2022, not only gave rise to an even more intense artistic reaction to the lived experience of Ukrainians, but also opened up prospects for new literary themes and methods of their interpretation. Trauma in its individual and national dimensions naturally became the central issue in such texts. Vladyslav Ivchenko’s book “After the 24th” clarifies and complements the discourse of the cultural reception of the war, describing its front and rear experiences in real time. The trauma of forced emigration, triggered by the full-scale Russian invasion on February 24, 2022, is a new problematic aspect that requires special attention. The author of the paper analyzes a new dimension of the emigrational trauma, related to the war experiences of Ukrainian refugees. Through the fates of three individual women, Vladyslav Ivchenko demonstrates the prospects of Ukrainian national trauma, which includes the loss of homes, loved ones, and, most importantly, the belief that the world and life could return to what they were before February 24, 2022. The trauma of forced emigration continuously offers new perspectives for understanding the behavior of a national culture during the war, particularly in the context of creating wartime literature, which is an effective component of the trauma recovery process. Literature plays an important role in this context, and Ivchenko’s book exemplifies this role most effectively.
Взаємодії КНР та арабських монархій Затоки у рамках ініціативи «Цифровий шовковий шлях» (Interactions between the people’s Republic of China and the Arab monarchies of the gulf within the framework of the “Digital silk road initiative”)
Get PDFСучасний світ розвивається швидкими темпами, зокрема в у сфері телекомунікаційних технологій. Події останніх років продемонстрували, що цифровізація стала важливим фактором розвитку міжнародних відносин, а впровадження власних інформаційно-комунікаційних мереж є одним із ключових питань порядку денного провідних держав світу. Наукова стаття присвячена аналізу взаємодії КНР та арабських монархій Затоки у межах ініціативи «Цифровий Шовковий Шлях» (Digital Silk Road, DSR). На основі розгляду широкого кола джерел – праць дослідників, аналітичних матеріалів, офіційних документів – простежено специфіку розвитку ініціативи, концепцію якого вперше було проголошено в 015 році під назвою «Інформаційний Шовковий Шлях».Звернено увагу на трансформацію розуміння «Цифрового Шовкового Шляху» керівництвом КНР і основні сфери діяльності китайських компаній у рамах цієї ініціативи: інфраструктуру, бізнес, політику. Авторианалізують і виокремлюють потенційні загрози від співпраці у кожній із зазначених сфер.Відзначено, що основою співпраці між КНР і арабськими монархіями Затоки у сфері комунікаційних технологій є прокладання підводних кабелів. Автори розглядають й інші аспекти взаємодії міжнародних акторів: надання доступу арабським державам до китайської системи навігації BeiDou, розбудову 5G-інфраструктури. Зазначається, що співробітництво КНР і держав Затоки має взаємний інтерес. Одною з основних цілей КНР є закріплення позицій як високотехнологічної держави і поширення свого впливу на ринки зарубіжних країн. Своєю чергою, арабські монархії Затоки прагнуть посилити свої держави за рахунок цифрових технологій. Наголошується, що США і ЄС теж здійснюють кроки щодо нарощення співпраці з арабськими монархіями Затоки в технологічному плані, що впливатиме на розвиток відносин з КНР і з державами регіону, зокрема. Автори роблять висновки, що «Цифровий Шовковий Шлях» є узагальненим терміном під яким варто розуміти проєкти держав і приватних телекомунікаційних компаній КНР за кордоном. Реалізація цієї концепції уможливлює здобуття Китаєм певних безпекових та економічних переваг. Водночас, на основі аналізу всього комплексу досліджуваної наукової проблеми, автори прогнозують, що зі збільшенням активності США і ЄС в регіоні посилиться конкуренція між китайськими і західними компаніями, але не спричинить повну відмову арабських монархій Затоки від продукції КНР.
(The modern world is rapidly evolving, particularly in the field of telecommunication technologies. Recent years have demonstrated that digitalization has become a crucial factor in international relations, and establishing information and communication networks is one of the paramount issues on the agenda of the great powers. This scientific article delves into the interactions between the People’s Republic of China and the Arab monarchies of the Gulf within the framework of the ‘Digital Silk Road’ (DSR) initiative. The authors trace the evolution of DSR since its inception in 2015 as the ‘Information Silk Road’. Their investigation is grounded in diverse sources, including the works of researchers, analytical materials, and official documents. The paper draws attention to the evolution of understanding of DSR by the leadership of the People’s Republic of China. It brings to light the main areas of activity of Chinese companies within the framework of the Initiative: infrastructure, business, and politics. The authors analyze and identify potential threats to cooperation in each area. They claim that underwater cables are the bedrock of collaboration between the People’s Republic of China and the Arab monarchies of the Gulf in the field of telecommunications. Besides underwater cables, there are other aspects of the interactions, such as providing Gulf monarchies with access to the Chinese navigation system BeiDou and the development of 5G infrastructure. It is noted that both sides have a deep mutual interest in cooperation. In the case of the PRC, it seeks to consolidate its position as a high-tech power and expand its impact on the international markets. In turn, the Gulf monarchies seek to strengthen themselves using digital technologies. It is emphasized that the USA and the EU also aim to increase cooperation with the Gulf in terms of technology, which may affect the regional stance of the PRC. The authors conclude that the ‘Digital Silk Road’ is a comprehensive term that encompasses international projects of public and private telecommunication companies of the People’s Republic of China. The implementation of this concept allows China to gain certain security and economic advantages. However, the authors predict that with the increasing activity of the USA and the EU in the Gulf, the competition between Chinese and Western companies will escalate. Still, despite more active competition, the Chinese companies will remain in the region.
Точність метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів спеціальності «міжнародні відносини» у розрізі рівнів розуміння емоцій (Metacognitive monitoring accuracy of the learning activities of international relations university students in terms of understanding emotions)
Get PDFУ статті описано особливості точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів спеціальності 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії у розрізі рівнів розуміння емоцій. Основними інструментами дослідження були методики «MSCEIT V 2.0» та «ЕмІн», направлені на встановлення зв’язку між такими рівнями емоційного інтелекту, як розуміння емоцій, і точністю метакогнітивного моніторингу. Точність метакогнітивного моніторингу ми визначали як різницю між суб’єктивним оцінюванням правильності відтворення інформації та показниками фактичного відтворення з урахуванням профілів метапізнавальної активності: «+ +» та «– –» (показники точності моніторингу); «– +» (показники недостатньої впевненості або ілюзії незнання) і «+ –» (показники надмірної впевненості або ілюзії знання). Кореляційний аналіз показав кореляції середнього та високого рівнів між рівнями розуміння емоцій («MSCEIT V 2.0») і точністю метакогнітивного моніторингу у проспективних та ретроспективних судженнях впевненості у правильності виконання. На рівні тенденції, більш точними у своїх метакогнітивних судженнях є студенти з середнім рівнем розуміння емоцій («MSCEIT V 2.0»). Також найбільш точними у своїх судженнях є студенти з дуже високим і середнім, а також низьким (найнижчі показники надмірної впевненості) рівнями розуміння емоцій («ЕмІн»). Таким чином, результати аналізу можуть відігравати важливу роль у процесі розуміння зв’язку між точністю метакогнітивного моніторингу та навчальною діяльністю студентів загалом та студентів спеціальності 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії зокрема у розрізі рівнів розуміння емоцій. Перспективним напрямком дослідження емоційного інтелекту є вивчення особливостей впливу показників управління емоціями на точність метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у здобувачів вищої освіти.
(The study examines metacognitive monitoring accuracy of the learning activity of university students of the specialty 291 International relations, public communications and regional studies in terms of understanding emotions skills. The main instruments used in the study were the “MSCEIT V 2.0” test and the “EmIn” questionnaire aiming to find out the relationships between the levels of emotional intelligence such as understanding emotions skills and metacognitive monitoring accuracy rates. Metacognitive monitoring accuracy was defined as the difference coefficient between subjective assessment of the accuracy of performing (metacognitive judgements rates) and test results. We took into account such profiles of metacognitive activity as: profiles of “MMA+ +” and “MMA– –” rates that denote accurate metacognitive monitoring and profiles of “INK– +” and “IK+ –” rates that denote inaccurate metacognitive monitoring. The results indicate the significance of the empirically established correlations of the medium and high levels between the variables of understanding emotions skills according to the “MSCEIT V 2.0” test and metacognitive monitoring accuracy rates in JOLs and RCJs. At the trend level, higher rates of metacognitive monitoring accuracy are more relevant to students with medium levels of understanding emotions skills according to the “MSCEIT V 2.0” test. Moreover, the most accurate in their judgments are the students with very high and medium, as well as low (the lowest indicators of overconfidence) levels of understanding emotions skills according to the “EmIn” questionnaire. Thus, the results can play an important role in the process of understanding the relationship between metacognitive monitoring accuracy and the learning activities in university students in terms of understanding emotions skills. A promising direction of research of emotional intelligence of students is the study of the influence of managing emotions skills on metacognitive monitoring accuracy of the learning activities in students of higher education.
Cross-cultural study of the characteristics of educational resilience of prospective teachers: the Ukrainian-Slovak-Polish-Czech context
No full textPurpose. The main purpose of the research study is to present resources and barriers to nurturing the educational resilience of the university students – future teachers of English, through the prism of the Ukrainian-Slovak-Polish-Czech dimension. Design/methodology/approach. The research sample includes 202 respondents from University of Bielsko-Biala in Poland, Palacký University of Olomouc in Czech Republic, University of Žilina in Slovakia, and the National University of Ostroh Academy in Ukraine. Methodological tools applied in the study are a direct associative test, Lay Procrastination Scale, Connor-Davidson Resilience Scale, Spearman’s correlation coefficient and one-factor analysis of variance ANOVA. Findings. The study reveals differences in the indicators of bilingualism, resilience, and procrastination with the students of all four universities and the preference for medium and high levels of procrastination of Slovaks, Czechs, Poles, as well as Ukrainians. It indicates the need to search for the ways to overcome procrastination in order to develop the resilience according to the results of the correlation of indicators among Slovak students. The study also refers to the constructive role of bilingualism in the development of the resilience of Ukrainian students. Originality/value. The research results will be useful for Ukrainian, Slovak, Czech and Polish present and future teachers who need to prevent their emotional exhaustion in everyday but also emergency situations
Дилеми формування політики США щодо України в період російсько-української війни
Get PDFМета: на основі аналізу вказаних чинників визначити стратегію та кроки держави-партнера у найближчому майбутньому і зрозуміти як діяти Україні у ситуації збереження, збільшення чи зменшення військової та фінансової допомоги з боку США.
Завдання:
1. Виявити головні аргументи американських дослідників щодо російсько-української війни.
2. Дослідити настрої американського суспільства та політикуму щодо продовження підтримки України.
3. Визначити чинники, які впливають на прийняття рішень адміністрацією США щодо війни в Україні.
3. На основі відкритих даних виявити, чи існує можливість збереження американського лідерства в Європі
Функціювання воєнної лексики в сучасному медіадискурсі (The functioning of military vocabulary in contemporary media discourse)
Get PDFСтаття присвячена розгляду особливостей функціювання воєнної лексики в сучасному українському медіадискурсі. Актуальність проблеми дослідження зумовлена важливістю воєнної лексики у сучасному інформаційному просторі, особливо в контексті збройних конфліктів та повномасштабної війни в Україні. Мета статті – схарактеризувати специфіку вживання воєнної лексики у сучасному медійному дискурсі. Основу методологічного підходу в цій науковій роботі складає комплексне системне дослідження, яке ґрунтується на якісному поєднанні теоретичних методів дослідження. У роботі розглянуто поняття «воєнна лексика», проаналізовано проблему класифікації воєнної лексики та охарактеризовано специфіку функціювання воєнної лексики в сучасному медійному дискурсі. Особлива увага приділена особливостям використання воєнної лексики в сучасних засобах масової інформації, зокрема в популярних новинних інтернет- иданнях Тернопільщини. Досліджено, що воєнна лексика в текстах інтернет-видань Тернопілля є віддзеркаленням сучасних подій у нашій державі, вона активно впливає на формування суспільної думки та сприйняття подій, які відбуваються в Україні. Основними результатами, які були одержані в межах цього наукового дослідження, слід вважати обґрунтування специфіки функційних особливостей вживання лексем, які утворені морфологійним та лексико-семантичним способами, а також аналіз використання фразеологічних одиниць в інтернет-виданнях Тернопільщини. Результати цього наукового дослідження, а також сформульовані на їхній основі висновки, становлять практичну цінність для філологів, мовознавців, лінгвістів, вчителів, викладачів, а також інших фахівців, які займаються вивченням проблеми динаміки лексичного складу української мови протягом воєнного періоду.
(The article is devoted to the peculiarities of the functioning of military vocabulary in the contemporary Ukrainian media discourse. The relevance of the research problem is due to the significant role of military vocabulary in the modern information space, especially in the context of armed conflicts and a full-scale war in Ukraine. The purpose of the article is to characterize the specifics of the use of military vocabulary in contemporary media discourse. The basis of the methodological approach in this research paper is a comprehensive systematic study based on a qualitative combination of theoretical research methods. The paper examines the concept of “military vocabulary”, analyzes the problem of classifying military vocabulary and characterizes the specifics of the functioning of military vocabulary in modern media discourse. Particular attention is paid to the peculiarities of the use of military vocabulary in modern mass media, in particular in popular online news publications of Ternopil region. It is proved that military vocabulary in the texts of online publications of Ternopil region is a reflection of current events in our country, it actively influences the formation of public opinion and perception of events taking place at the present stage in Ukraine. The main results obtained in the framework of this research should be considered the substantiation of the specifics of the functional features of the use of lexemes formed by the morphological method, the lexical-semantic method and the analysis of the use of phraseological units in online publications of Ternopil region. The results of this research, as well as the conclusions drawn on their basis, are of practical value for philologists, linguists, linguists, teachers, lecturers, and other specialists who study the problem of the dynamics of the lexical composition of the Ukrainian language during the war period.
Civil-military cooperation and activities of military units in the field of maritime security (Цивільно-військове співробітництво та діяльність військових формувань у сфері морської безпеки)
Get PDFРозглядається цивільно-військове співробітництво та діяльність військових формувань у сфері морської безпеки.
(The role of civil-military cooperation in ensuring Ukraine's national security during armed conflict is considered.