H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. СковородиNot a member yet
20924 research outputs found
Sort by
Scientific and teaching practice
Науково-викладацька практика здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди відіграє ключову роль у підготовці аспірантів (докторів філософії / PhD), майбутніх викладачів закладів вищої освіти (ЗВО), забезпечуючи інтеграцію наукової, педагогічної та методичної діяльності. Вона є обов’язковим етапом підготовки до науково-педагогічної діяльності у ЗВО. Практика сприяє оволодінню основами навчально-методичної роботи: структурування наукових знань у навчальний матеріал, систематизації завдань, перетворення досліджень у дидактичні продукти (підручники, посібники). Для аспірантів вона формує фахові компетентності – виявлення проблем педагогічних наук, збір та інтерпретація даних, організацію освітнього процесу за принципами програмних результатів тощо. У межах науково-викладацької практики майбутні викладачі набувають навичок проведення лекцій, семінарів, лабораторних занять, організації студентських гуртків та позааудиторної роботи, розвиваючи педагогічну майстерність, командну роботу та навички тайм-менеджменту. Це забезпечує готовність до інноваційних технологій, контролю досягнень та професійно-особистісного саморозвитку; стимулює науково-педагогічну творчість, менторство та супервізію, підвищуючи якість вищої освіти в умовах цифровізації та глобальних викликів. Метою науково-викладацької практики є формування практичних навичок здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти в здійсненні науково-дослідницької та професійно-педагогічної діяльності в галузі знань А Освіта спеціальності А1 Освітні науки.
The scientific and teaching practice of third-level (educational and scientific) higher education students at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University plays a key role in the training of postgraduate students (PhDs), future teachers of higher education institutions (HEIs), ensuring the integration of scientific, pedagogical and methodological activities. It is a mandatory stage of preparation for scientific and pedagogical activities in HEIs. Practice helps to master the basics of educational and methodological work: structuring scientific knowledge into educational material, systematising tasks, transforming research into didactic products (textbooks, manuals). For postgraduate students, it develops professional competencies – identifying problems in pedagogical sciences, collecting and interpreting data, organising the educational process according to programme outcomes, etc. Within the framework of scientific and teaching practice, future teachers acquire skills in conducting lectures, seminars, laboratory classes, organising student clubs and extracurricular activities, developing pedagogical skills, teamwork and time management skills. This ensures readiness for innovative technologies, achievement monitoring, and professional and personal self-development; stimulates scientific and pedagogical creativity, mentoring, and supervision, improving the quality of higher education in the context of digitalisation and global challenges. The aim of scientific and teaching practice is to develop the practical skills of third-level (educational and scientific) higher education students in carrying out scientific research and professional and pedagogical activities in the field of knowledge A Education, speciality A1 Educational Sciences
Teaching practice in general secondary education institutions (basic school)
Педагогічна практика в базовій школі закладів загальної середньої освіти є вагомим складником програми підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності, оскільки забезпечує перехід від теоретичного засвоєння знань до їх практичного застосування в реальних умовах освітнього процесу. Саме в період проходження практики студенти отримують можливість безпосередньо ознайомитися зі змістом і специфікою професійної діяльності вчителя базової школи, усвідомити її багатовимірність, соціальну відповідальність і значущість. Програма педагогічної практики в базовій школі закладів загальної середньої освіти складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності 014 Середня освіта, терміни та дати практики визначаються графіком освітнього процесу ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Завдання педагогічної практики в базовій школі закладів загальної середньої освіти є логічним та послідовним продовженням практичного складника попередньої пропедевтичної практики, що забезпечує безперервність та послідовність формування професійно-значущих компетентностей майбутніх учителів.
Teaching practice in a basic secondary school is an important component of the programme for training future teachers for professional and pedagogical activities, as it ensures the transition from theoretical knowledge acquisition to its practical application in real educational conditions. It is during the internship that students have the opportunity to directly familiarise themselves with the content and specifics of the professional activities of a basic school teacher, to realise its multidimensionality, social responsibility and significance. The programme of pedagogical practice in a basic school of general secondary education institutions is compiled in accordance with the educational and professional training programme for applicants for the first (bachelor's) level of higher education, speciality 014 Secondary Education, and the terms and dates of the practice are determined by the schedule of the educational process of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The tasks of pedagogical practice in a basic school of general secondary education institutions are a logical and consistent continuation of the practical component of the previous propaedeutic practice, which ensures the continuity and consistency of the formation of professionally significant competencies of future teachers
Оцінка впливу вправ з зовнішнім опором низької інтенсивності на показники сили учнів віком 12–13 років в умовах воєнного стресу
Background and Study Aim. Under conditions of wartime stress, the daily routine and patterns of physical activity of students undergo significant changes, creating prerequisites for a decline in physical functioning. Limited access to habitual forms of movement, prolonged stays in shelters, and disruption of the stable educational process form an environment in which the maintenance of strength qualities becomes challenging. Although various forms of physical activity are used to compensate for these adverse effects, their relative effectiveness in maintaining and developing strength in adolescents remains of practical interest. The aim of the study was to analyze changes in strength indicators of students aged 12–13 resulting from low-intensity external resistance exercises under conditions of wartime stress.
Material and Methods. The study involved students aged 12–13 who were assigned to an experimental group and a control group. The duration of the intervention was eight weeks, with a training frequency of three sessions per week. The program for the experimental group included low-intensity external resistance exercises performed under conditions of restricted physical activity caused by the wartime stress environment. Strength indicators were assessed before and after the intervention using standardized tests, including push-ups, squats, trunk raises, plank hold, and standing long jump. Statistical data processing was carried out using comparative analysis methods within and between groups.
Results. Following the eight-week intervention, students in the experimental group demonstrated improvements in strength indicators. In boys, the number of push-ups increased from 20.5 ± 7.5 to 23.0 ± 7.25, plank holding time increased from 98.5 ± 24.25 to 104.37 ± 25.62, and standing long jump performance improved from 155.0 ± 21.25 to 157.62 ± 21.03. In girls, the improvements were moderate: the number of push-ups increased from 16.0 ± 1.2 to 17.2 ± 1.84, plank holding time increased from 80.4 ± 12.48 to 82.4 ± 14.88, and standing long jump distance increased from 131.4 ± 2.32 to 132.6 ± 3.12. Statistically significant improvements (p < 0.05) were observed mainly in tests reflecting strength endurance and static strength, whereas no substantial changes were identified in the control group.
Conclusions. The results obtained demonstrated that low-intensity external resistance exercises can contribute to the maintenance and moderate improvement of strength indicators in students aged 12–13 under conditions of restricted physical activity caused by the wartime stress environment. The most pronounced changes were observed in tests for strength endurance and static strength, with the dynamics of improvement differing in magnitude and nature between boys and girls. The findings highlight the practical value of dosed strength training as an accessible means of maintaining physical fitness in students under external restrictions.
Передумови та мета дослідження. В умовах воєнного стресу повсякденний розпорядок дня та режим фізичної активності студентів зазнають значних змін, що створює передумови для погіршення фізичного стану. Обмежений доступ до звичних форм руху, тривале перебування в укриттях та порушення стабільного навчального процесу створюють середовище, в якому підтримка силових якостей стає складним завданням. Хоча для компенсації цих негативних наслідків використовуються різні форми фізичної активності, їх відносна ефективність у підтримці та розвитку сили у підлітків залишається предметом практичного інтересу. Метою дослідження було проаналізувати зміни силових показників учнів віком 12–13 років, що виникли в результаті виконання вправ з низькою інтенсивністю зовнішнього опору в умовах воєнного стресу.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь учні віком 12–13 років, яких розподілили на експериментальну групу та контрольну групу. Тривалість втручання становила вісім тижнів, частота тренувань — три сесії на тиждень. Програма для експериментальної групи включала вправи з низькою інтенсивністю зовнішнього опору, що виконувалися в умовах обмеженої фізичної активності, спричиненої стресовим середовищем воєнного часу. Показники сили оцінювалися до і після втручання за допомогою стандартизованих тестів, включаючи віджимання, присідання, підняття тулуба, утримання планки та стрибок у довжину з місця. Статистична обробка даних проводилася за допомогою методів порівняльного аналізу всередині груп та між групами.
Результати. Після восьмитижневого втручання учні експериментальної групи продемонстрували поліпшення показників сили. У хлопців кількість віджимань збільшилася з 20,5 ± 7,5 до 23,0 ± 7,25, час утримання планки збільшився з 98,5 ± 24,25 до 104,37 ± 25,62, а результати у стрибках у довжину з місця покращилися з 155,0 ± 21,25 до 157,62 ± 21,03. У дівчат поліпшення були помірними: кількість віджимань збільшилася з 16,0 ± 1,2 до 17,2 ± 1,84, час утримання планки збільшився з 80,4 ± 12,48 до 82,4 ± 14,88, а відстань стрибка в довжину з місця збільшилася з 131,4 ± 2,32 до 132,6 ± 3,12. Статистично значущі поліпшення (p < 0,05) спостерігалися переважно в тестах, що відображають силову витривалість і статичну силу, тоді як у контрольній групі істотних змін виявлено не було.
Висновки. Отримані результати продемонстрували, що вправи з зовнішнім опором низької інтенсивності можуть сприяти підтримці та помірному поліпшенню показників сили у школярів 12–13 років в умовах обмеженої фізичної активності, спричиненої стресовим середовищем воєнного часу. Найбільш виражені зміни були відмічені в тестах на силову витривалість і статичну силу, причому динаміка поліпшення відрізнялася за величиною і характером у хлопців і дівчат. Отримані дані підкреслюють практичну цінність дозованих силових тренувань як доступного засобу підтримки фізичної форми учнів в умовах зовнішніх обмежень
SOCIAL ENTREPRENEURSHIP AS A PHENOMENON IN THE WELFARE STATE
У статті розглянуто соціальне підприємництво, яке отримало неабияку актуальність та затребуваність в сучасних українських реаліях. На державному рівні дуже влучно окреслено соціальні проблеми, що можна вирішити за рахунок соціального підприємництва та оцінено ту роль, яку відіграють соціальні підприємці. До соціальних проблем належать соціально-економічні (бідність), екологічні (загроза вимирання тварин/рослин, катастрофи, забруднення) тощо. Соціальний підприємець одним із перших фіксує проблему і пропонує шляхи її розв’язання. Зауважено, що соціальне підприємництво є новим явищем в українській економіці та праві, та яке має неабиякий потенціал до вирішення найгостріших проблем української реальності.
The article considers social entrepreneurship, which has gained considerable relevance and demand in modern Ukrainian realities. At the state level, social problems that can be solved through social entrepreneurship are very aptly outlined and the role played by social entrepreneurs is assessed. Social problems include socio-economic (poverty), environmental (threat of extinction of animals/plants, disasters, pollution), etc. A social entrepreneur is one of the first to fix the problem and suggest ways to solve it. It is noted that social entrepreneurship is a new phenomenon in the Ukrainian economy and law, and which has considerable potential to solve the most acute problems of Ukrainian reality
REPUTATION MANAGEMENT AS A COMPONENT OF MARKETING ACTIVITIES OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS
Автор розглядає репутаційний менеджмент як обов’язкову складову маркетингової діяльності сучасного закладу освіти. Виокремлено найефективніші інструменти репутаційного менеджменту українських закладів освіти. Представлено порівняльні характеристики використання репутаційного менеджменту в Україні та країнах ЄС. Для підвищення конкурентоспроможності рекомендовано запровадити посади проректорів з маркетингу та комунікацій, розробити й затвердити кризові комунікаційні протоколи, системно працювати з випускниками та відгуками, інвестувати в професійний SMM-контент. Виконання цих управлінських рішень дозволить українським закладам освіти суттєво підвищити свою репутацію та привабливість на національному й міжнародному ринках освітніх послуг.
The author considers reputation management to be an essential component of marketing activities in modern educational institutions. The most effective tools for reputation management in Ukrainian educational institutions are highlighted. Comparative characteristics of the use of reputation management in Ukraine and EU countries are presented. To increase competitiveness, it is recommended to introduce the positions of vice-rectors for marketing and communications, develop and approve crisis communication protocols, work systematically with graduates and feedback, and invest in professional SMM content. The implementation of these management decisions will allow Ukrainian educational institutions to significantly improve their reputation and attractiveness in the national and international markets for educational services
LOGIC, MUSIC AND RHETORIC AS A MEANS OF SHAPING PERSONALITY AND ITS LIFE ACTIVITY IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY SOCIO-CULTURAL TRANSFORMATIONS
Метою статті є аналіз використання логіки, риторики та музики, як засобів формування сучасної особистості, її компетенцій, навичок, поведінки у сучасному соціокультурному просторі, формуванні громадської думки, вплив на соціальні процеси у сучасному світі. Методологія. Досягнення поставленої мети передбачає використання загальнонаукового, аналітичного, порівняльно-історичного методів для дослідження впливу науки логіки на формування особистості. Метод дискурсивного аналізу дав можливість дозволив дослідити риторику в контексті влади, ідеології, впливу на формування думки суспільства, феноменологічний метод – аналіз суб’єктивного досвіду людей у сприйнятті музики й риторичних текстів, аналіз соціальних мереж, дослідження впливу певних музичних та риторичних творів, які поширюються в медіа, на поведінку та реакції суспільства та окремих його членів. Метод контент-аналізу – аналіз текстів пісень, виступів, промов на наявність певних ідей, емоцій, ідеологій, обговорення в групі людей щодо певної музичної чи риторичної теми для аналізу колективної думки. Ці методологічні інструменти дали можливість зрозуміти та простежити механізм впливу логіки, риторики та музику на формування особистості у сучасну добу. Наукова новизна полягає у виявленні нового механізму впливу логіки, музики та риторики на формування нових компетенцій особистості у сучасному суспільстві. Висновки. В умовах сучасних соціально-культурних трансформацій складові «семі вільних мистецтв» – логіка, музика та риторика продовжують відігравати важливу роль у формуванні гармонійної, свідомої та креативної особистості ХХІ ст. Взаємодія цих наук сприяє формуванню у сучасної особистості критичного мислення, емоційного інтелекту, здатності до комунікації, соціальної адаптації та самовираження. Логіка навчає структуровано мислити та аналізувати, риторика – переконувати, аргументувати та впливати на суспільну думку, а музика – глибше пізнавати себе та світ через емоції, символи та культурні коди. У сучасному інформа-ційному суспільстві, де зростає значення міждисциплінарних підходів, саме синтез логіки, риторики та музики забезпечує ефективне формування життєвих компетенцій особистості та її активну участь у соціокультурних процесах.
The aim of the article is to analyze the use of logic, rhetoric, and music as tools for shaping the modern individual, their competencies, skills, and behavior within the contemporary socio-cultural space, the formation of public opinion, and their influence on social processes in today’s world. Methodology. Achieving the stated aim involves the use of general scientific, analytical, and comparative-historical methods to study the influence of the science of logic on personality development. The method of discourse analysis allowed the examination of rhetoric in the context of power, ideology, and its influence on the formation of public opinion. The phenomenological method was used to analyze the subjective experiences of individuals in perceiving music and rhetorical texts. The analysis of social networks included studying the influence of specific musical and rhetorical works, disseminated in media, on the behavior and responses of society and its individual members. Content analysis was used to examine the lyrics of songs, speeches, and addresses for the presence of particular ideas, emotions, ideologies, and to assess group discussions on certain musical or rhetorical topics to analyze collective opinion. These methodological tools made it possible to understand and trace the mechanism by which logic, rhetoric, and music influence personality development in the modern era. Scientific novelty lies in identifying a new mechanism by which logic, music, and rhetoric contribute to the formation of new competencies in individuals within contemporary society. Conclusions. In the context of contemporary socio-cultural transformations, the components of the “seven liberal arts” – logic, music, and rhetoric–continue to play a crucial role in shaping a harmonious, conscious, and creative personality of the 21st century. The interaction of these disciplines contributes to the development of critical thinking, emotional intelligence, communication skills, social adaptability, and self-expression in the modern individual. Logic teaches structured thinking and analysis; rhetoric fosters the ability to persuade, argue, and influence public opinion; and music enables deeper self-understanding and perception of the world through emotions, symbols, and cultural codes. In today’s information society, where interdisciplinary approaches are increasingly important, the synthesis of logic, rhetoric, and music ensures the effective formation of life competencies and encourages active participation in socio-cultural processes
THE ROLE OF PSYCHOLOGICAL TRAINING OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL EMPLOYEES OF THE UNIT IN PREVENTING EMERGENCY SITUATIONS IN CONDITIONS OF MARTIAL LAW
У статті досліджено психологічну готовність науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти до запобігання надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану, що є ключовим фактором для ефективного реагування та подолання наслідків кризових подій. Для її формування необхідно застосовувати комплексний підхід, що включає різноманітні методи психологічної підготовки. Рекомендовано способи психологічної підготовки. Зазначено, що психологічна підготовка до надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану – це інвестиція у власну безпеку та благополуччя. Комбінація різних методів: тренінги, семінари, консультування та корекція дозволяє досягти кращих результатів. Люди, які психологічно готові, краще справляються із стресом і приймають ефективні рішення, а це, в свою чергу, збільшує шанси на виживання. Регулярні тренінги та консультації допомагають розпізнавати симптоми і своєчасно звертатися за допомогою (зменшення ризику розвитку посттравматичного стресового розладу). Психологічна підготовка дозволяє жити повноцінним життям, не побоюючись непередбачуваних ситуацій (покращення якості життя).
The article examines the psychological readiness of scientific and pedagogical workers of higher education institutions to prevent emergencies in martial law, which is a key factor for effective response and overcoming the consequences of crisis events. To form it, it is necessary to apply a comprehensive approach that includes various methods of psychological training. Methods of psychological training are recommended. It is noted that psychological preparation for emergencies in martial law is an investment in one's own safety and well-being. A combination of different methods: trainings, seminars, counseling and correction allows you to achieve better results. People who are psychologically prepared are better able to cope with stress and make effective decisions, which in turn increases their chances of survival. Regular training and counseling help them recognize symptoms and seek help in a timely manner (reducing the risk of developing post-traumatic stress disorder). Psychological preparation allows them to live a full life without fear of unforeseen situations (improving the quality of life)
Using AI tools to stimulate creative activity among primary school pupils
Автор розглядає ШІ-інструменти як ефективний засіб для стимулювання креативності, критичного мислення, творчої активності учнів початкових класів.
The author considers AI tools to be an effective means of stimulating creativity, critical thinking, and creative activity in primary school students
COURSE ‘BASICS OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE’ FOR FUTURE TEACHERS OF COMPUTER SCIENCE: PROBLEMS AND PROSPECTS
Статтю присвячено використанню технології штучного інтелекту (ШІ) в освіті. Для розгляду теоретичних і практичних питань, що стосуються продуктивного використання ШІ у професійно-педагогічній діяльності розроблено курс «Основи штучного інтелекту» і упроваджено його у системі підготовки майбутніх учителів інформатики у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. У межах курсу здобувачі вищої педагогічної освіти набувають необхідних навичок для роботи з ШІ; конструктивних знань з видів ШІ, моделей та методів ШІ (зокрема, алгоритми машинного навчання, нейронні мережі, комп’ютерний зір тощо); а також отримують розуміння базових підходів, що пов’язані із використанням методів ШІ в освітній практиці.
The article is devoted to the use of artificial intelligence (AI) technology in education. To address theoretical and practical issues related to the productive use of AI in professional and pedagogical activities, the course ‘Fundamentals of Artificial Intelligence’ was developed and implemented in the system of training future computer science teachers at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. As part of the course, higher education students acquire the necessary skills to work with AI; constructive knowledge of AI types, models and methods (in particular, machine learning algorithms, neural networks, computer vision, etc.); and an understanding of the basic approaches related to the use of AI methods in educational practice
TRAINING PROGRAMME FOR SPECIALISTS IN SPECIAL AND INCLUSIVE EDUCATION FOR THE SENSORY AND MOTOR DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS
У публікації досліджено підготовку фахівців до здійснення сенсорного та моторного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Цей факт зумовлений стрімким збільшенням кількості дітей із РАС, СДУГ, ЗНМ та іншими порушеннями психофізичного розвитку. Виникла нагальна потреба у розробці програми для фахівців у сфері спеціальної та інклюзивної освіти, спрямованої на навчання здійснення сенсорного та моторного розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Зауважено, що кожний розділ такої програми має бути присвячений певному віковому періоду.
The publication examines the training of specialists for the implementation of sensory and motor development of children with special educational needs. This fact is due to the rapid increase in the number of children with ASD, ADHD, ZNM and other disorders of psychophysical development. There is an urgent need to develop a program for specialists in the field of special and inclusive education, aimed at teaching the implementation of sensory and motor development of a child with special educational needs. It is noted that each section of such a program should be dedicated to a specific age period