Yaroslav Mudryi National Law University
Repository of the Yaroslav Mudryi National Law UniversityNot a member yet
19735 research outputs found
Sort by
Окремі проблеми законодавчої регламентації лізингу
Get PDFНа основі положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України у науковій роботі ґрунтовно досліджено поняття «лізинг». Визначено, за якими ознаками та на які види поділяється лізинг та досліджено, як класифікують лізинг у доктринальних джерелах. Приділено увагу фінансовому лізингу як виду правових відносин
До питання важливості законодавчого закріплення та імплементації принципу фіскальної прозорості
Get PDFУ публікації наголошено на актуальності та важливості принципів публічної фінансової діяльності, і зокрема принципу фіскальної прозорості. Фіскальна прозорість є важливим елементом ефективного управління державними фінансами, та сприяє формуванню довіри на приватному ринку та підтримує економічну стійкість
Organisational and legal principles of service and combat activities and civil-military cooperation of the National guard of Ukraine
Get PDFВ умовах сьогодення одним із актуальних та важливих питань являється службово-бойова діяльності та цивільно-військове співробітництво Національної гвардії України. Враховуючи умови в яких перебуває на теперішній час наша країна, дані питання підлягають ретельному дослідженню. Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року. В зв’язку з цим Збройні Сили України та інші військові формування повинні захищати суверенітет, та територіальну цілісність України. В їх діяльність входить не лише вирішення питань збройного характеру, а і питання співробітництва з цивільними органами. В даному випадку, необхідно більш детально дослідити співробітництво Національної гвардії України з відповідними цивільними органами. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 № 876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначена для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами – із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Службово-бойова діяльність Національної гвардії України – це сукупність різних завдань і функцій, які виконують підрозділи вказаного органу для забезпечення громадського порядку, національної безпеки та оборони держави. Ця діяльність охоплює як правозахисні, так і військові функції, залежно від ситуації та завдань, що стоять перед Національною гвардією України. Цивільно-військове співробітництво це систематична, планомірна діяльність Національної гвардії України, по координації та взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та громадянами у районах дислокації військових частин та підрозділів Національної гвардії України з метою формування позитивної громадської думки і забезпечення сприятливих умов для виконання Національною гвардією України покладених завдань та функцій шляхом надання допомоги цивільному населенню у вирішенні проблемних питань життєдіяльності з використанням військових та невійськових сил та засобі
Institutional and legal provision of economic security in Ukraine
No full textДисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних і прикладних проблем інституційно-правового забезпечення економічної безпеки в Україні.
Здійснено аналіз хронології розвитку теоретичного підґрунтя різноспрямованих та різноаспектних досліджень економічної безпеки вітчизняними та зарубіжними науковцями, що дозволило дійти висновку про певний дефіцит відповідних наукових розвідок з означеної проблематики. Вказано на потребу в обґрунтуванні теоретичних та методологічних положень, пов’язаних з розробкою стратегічних орієнтирів інституціонально-правового забезпечення економічної складової національної безпеки України шляхом застосування міждисциплінарного підходу, комплексного використання концепцій правових наук та знань у сфері публічного управління і адміністрування. Крім того, виклики економічного, соціального, політичного та правового характеру в досліджуваній сфері вказує на невирішеність та актуальність питань, які стосуються: з’ясування нормативно-правової основи забезпечення економічної безпеки в Україні, уточнення її сутності та змісту; окреслення механізму забезпечення економічної безпеки держави; уточнення правового статусу і повноважень органів державної влади в системі забезпечення економічної безпеки, визначення їх контрольно-наглядових та правоохоронних функцій, особливостей взаємодії тощо.
Звертається увага на те, що економічна безпека – це не лише стан функціонування держави, а й результат цілеспрямованої системної динамічної діяльності уповноважених органів, комплексу нормативно-правових, організаційно-інституційних, техніко-технологічних та інноваційно-інвестиційних заходів, спрямованих на забезпечення ефективного захисту базових економічних прав і свобод громадян, суспільства та усіх форм власності держави та її господарського механізму від негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз та викликів, дестабілізуючих чинників.
Наводяться аргументи, що в умовах складної соціально-політичної та військової ситуації в Україні, збільшення кількості загроз для економічної безпеки, нагальною та доцільною є розробка нової Стратегії економічної безпеки України на повоєнний період, яка б враховувала позицію міжнародних фінансових інституцій, Європейського Союзу та Ради Європи, та визначала такі підсистеми / напрямки забезпечення економічної безпеки, як фінансова, виробнича, зовнішньоекономічна, інвестиційно-інноваційна, макроекономічна, соціальна, демографічна, продовольча, енергетична та екологічна.
Встановлено, що система економічної безпеки залежно від об’єкта забезпечується на таких ієрархічних рівнях – макро (рівень національного рівня економіки, який пов’язаний зі сферою наддержавних мегарегіональних структур), мезо (рівень економіки адміністративно-територіальної одиниці), регіональний (рівень економічної безпеки регіону) та мікро (рівень економіки суб’єкта господарювання, окремої особи).
З’ясовано, що до структури економічної безпеки входять такі основні підсистеми як: нормативна (регулятивна) – правові норми і принципи, що регулюють відносини між суб’єктами державної влади, які відображені у відповідних правових актах та інституційно-функціональна (адміністративно-управлінська), яку складає діяльність спеціалізованих державних органів, а також інших суб’єктів, залучених до цього процесу. Об’єкт економічної безпеки – відповідний стан економіки держави, національні економічні інтереси, які властиві її носіям та потребують збереження, розвитку, мінімізації негативних впливів.
Запропоновано розглядати механізм забезпечення економічної безпеки як складно-організовану функціональну складову системи державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, недержавних суб’єктів (інституційна складова), а також правових засобів і видів юридичної діяльності, які регулюють реалізацію державно-владного впливу в економічній сфері, забезпечують захист економічних відносин від існуючих ризиків та загроз на національному та глобальному рівнях.
Зазначається, що нормативно-правове забезпечення економічної безпеки України – система всіх упорядкованих певним чином первинних та вторинних нормативно-правових актів, які прямо чи опосередковано унормовують правовідносини в економічній сфері, а також комплекс відповідних забезпечувальних заходів. Наявність недоліків правового регулювання призводить до низької ефективності реалізації державної безпекової політики, порушення економічних прав громадян та суб’єктів господарювання. Такий стан речей спонукав до вироблення пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства. Зокрема, обґрунтовано доцільність прийняття Закону України «Про економічну безпеку України», положення якого регламентували б відносини в сфері економічної безпеки держави, визначали відповідний інституційний склад та механізм забезпечення безпеки на державному рівні, передбачали створення в системі органів виконавчої влади окремого органу моніторингу економічної безпеки держави.
В умовах розвитку таких факторів, як запровадження правового режиму воєнного стану в Україні, трансформація ринку праці, швидкі темпи збільшення обсягів транскордонної електронної торгівлі тощо, потребує перегляду та удосконалення правова регламентація економічної безпеки з метою забезпечення її соціального спрямування, унеможливлення, уникнення, мінімізації загроз та ризиків. Зокрема, запропоновано доповнення Стратегії економічної безпеки України положенням щодо пріоритетності удосконалення національних інвестиційних та фінансових інститутів з метою досягнення необхідного рівня безпеки в технологічній, оборонній та міжнародній сферах. Обґрунтовано включення до Господарського кодексу України положень щодо змісту поняття цифрової економіки та основних засад її функціонування, напрямів та засобів державної економіко-правової політики щодо цифровізації. Доцільним є внесення змін до Цивільного кодексу України в частині врахування окремих загальних положень, які впливають на розвиток та захист особистих немайнових прав на персональну інформацію, зокрема, принципів регулювання, механізмів захисту та гарантій, перелік спеціальних засобів захисту. З метою врахування пріоритету забезпечення національних інтересів при розгляді справ про банкрутство запропоновано внесення відповідних змін до Кодексу України з питань банкрутства в частині встановлення заборони виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами за якими є рф або особи, пов’язані з державою-агресором.
Підкреслено, що імплементація законів, пов’язаних з правовим регулюванням питань використання технології хмарних обчислень та застосування штучного інтелекту в Україні має здійснюватися з урахуванням національних інтересів, положень чинного законодавства України, думки українських виробників та передбачати ризики впливу штучного інтелекту на права людини, визначати і забезпечувати правові та етичні аспекти захисту персональних даних.
До системи суб’єктів загального забезпечення економічної безпеки віднесено вищі органи державної влади – Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України та Раду національної безпеки та оборони. Суб’єктами спеціального, галузевого забезпечення економічної безпеки є Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство внутрішніх справ України, Рада бізнес-омбудсмена, Національний банк України, Бюро економічної безпеки України, Служба безпеки України, Державна служба фінансового моніторингу, інші міністерства, відомства та установи, основні повноваження яких прямо чи опосередковано стосуються забезпечення національної безпеки України в економічній сфері. У взаємодії з іншими суб’єктами державно-владних повноважень свою компетенцію у цій царині реалізують й органи виконавчої влади. До зазначеної системи слід віднести й окремих громадян та їх об’єднання, які добровільно долучаються до заходів щодо забезпечення економічної безпеки.
Значний потенціал у забезпеченні економічної безпеки суб’єктів господарювання, налагодженні сприятливого інвестиційного клімату в державі, має Рада бізнес-омбудсмена. До питань, які потребують законодавчого врегулювання віднесено: визначення і встановлення заходів на випадок ненадання інформації чи документів з боку державних органів або невиконання органами наданих рекомендацій; врегулювання правового статусу представників зазначеного органу та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну фінансову політику, під час розгляду податкового спору в порядку адміністративного оскарження та ін.
Визначено основні напрями діяльності органів місцевого самоврядування з питань забезпечення функціонування системи економічної безпеки України. З метою запобігання ризикам нецільового використання коштів та корупційним ризикам, у законодавстві слід визначити вичерпний перелік дозволених витрат, які покладені на органи місцевого самоврядування для здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Обґрунтовано, що деякі повноваження військових адміністрацій економічного спрямування потребують належної правової регламентації, а саме: здійснення спільного аналізу та проведення нарад з органами прокуратури та іншими правоохоронними органами з безпекових питань; наділення повноваженнями з прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, алкогольними напоями, сильнодіючими хімічними й отруйними речовинами. Наведено аргументи щодо наділення Кабінету Міністрів України управлінськими повноваженнями зі спрямування, координації та контролю за діяльністю військових адміністрацій. Наголошено, що окремі положення, що регламентують порядок діяльності БЕБ України, потребують змін. Зокрема, у Конституції України необхідно визначити чіткий перелік державних, зокрема й правоохоронних органів, до яких віднести БЕБ України, як правоохоронний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Сферу інформаційно-пошукової та аналітично-інформаційної діяльності БЕБ України слід поширити й на інші економічні правопорушення поряд з кримінальними, що віднесені до його підслідності. Доцільне наділення БЕБ України повноваженнями зі здійснення міжнародного співробітництва з компетентними органами іноземних держав, міжнародними та міжурядовими організаціями на підставі законів та міжнародних договорів України.
До основних організаційно-правових та процесуальних недоліків функціонування БЕБ України, що потребують усунення, віднесено відсутність (недосконалість) у профільному законодавстві регламентації порядку взаємодії БЕБ України з іншими суб’єктами забезпечення економічної безпеки, правил підслідності та ін. У Конституції України необхідно визначити чіткий перелік державних, зокрема й правоохоронних органів, до яких віднести БЕБ України, як правоохоронний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Виключно БЕБ України має виконувати правоохоронну функцію у протидії кримінальним правопорушенням в економічній сфері. Сферу інформаційно-пошукової та аналітично-інформаційної діяльності БЕБ України слід поширити й на інші економічні правопорушення поряд з кримінальними, що віднесені до його підслідності. Необхідне наділення зазначеного органу повноваженнями зі здійснення міжнародного співробітництва з компетентними органами іноземних держав, міжнародними та міжурядовими організаціями на підставі законів та міжнародних договорів України. Участь міжнародних партнерів у процедурі формування БЕБ Україниі призначення осіб, запропонованих національними організаціями на керівні посади, повинна мати рекомендаційний характер
Деякі аспекти боротьби із відмиванням грошей та фінансуванням тероризму
Get PDFКонстатовано, що відмивання грошей в цілому, і мулінг зокрема, є глобальною проблемою, що потребує скоординованих міжнародних зусиль для ефективної протидії та захисту економічної стабільності будь-якої держави світу. Проаналізовано досвід США, Великобританії, Іспанії, Латвії та інших країн ЄС в сфері боротьби з таким видом відмивання грошей, як мулінг. Доведено необхідність криміналізації дій грошових мулів, створення жорстких правових рамок і запровадження адміністративних санкцій
Про причини ухилення від сплати податків
Get PDFУ публікації акцентовано увагу на ухиленні від сплати податків і зборів як проблемі, що має глобальний характер, національний і міжнародний рівень розповсюдження. Позначені причини, що зумовлюють платників податків до ухилення від сплати податків. Констатовано, що реалізація положень, зазначених у Національній стратегії доходів до 2030 року, може мати наслідком вишукування платниками податків нових способів ухилення від оподаткування
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни "Організація та методологія наукових досліджень"
Get PDFFeatures of the use of small weapons by the armed forces of Ukraine
Get PDFУ статті аналізуються особливості застосування стрілецької зброї Збройними Силами України. Зазначено, що в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та запровадження правового режиму воєнного стану, питання застосування стрілецької зброї військовослужбовцями ЗСУ набуло особливої актуальності. Зауважено, що використання стрілецької зброї ЗСУ має правову основу, яка складається з міжнародного та внутрішнього законодавства. За результатами дослідження зазначено, що застосування стрілецької зброї ЗСУ повинно відповідати міжнародним та внутрішньодержавним правовим нормам, а також здійснюватися з урахуванням принципів гуманітарного права. Наведено визначення поняття «зброя» та зазначено основні види стрілецької зброї. Звернуто увагу на цільове використання стрілецької зброї ЗСУ в залежності від конкретних обставини та потреб у забезпечені національної безпеки України. Виокремлено та охарактеризовано основні аспекти та напрямки використання стрілецької зброї ЗСУ. Визначено, що основними напрямками використання стрілецької зброї є: оборона та захист територій, проведення бойових операцій, миротворчі місії та операції забезпечення миру, тренування та навчання. Акцентується увага на модернізації стрілецької зброї у відповідності до стандартів НАТО, що передбачає заміну застарілої радянської стрілецької зброї на сучасніші та сумісні зі стандартами НАТО зразки стрілецької зброї. Визначено, що застосування стрілецької зброї ЗСУ є ключовим елементом їх стратегії безпеки та оборони, а також сприяє підвищенню військової готовності та ефективності в різних бойових ситуаціях. Наголошено, що особливості застосування стрілецької зброї ЗСУ визначаються не лише її власними потребами та можливостями, але й глобальними викликами та тенденціями у воєнній сфері. Зроблено висновок, що застосування стрілецької зброї ЗСУ визначається комплексом внутрішніх та зовнішніх факторів. Власні потреби та можливості ЗСУ включають модернізацію арсеналу та адаптацію до специфічних вимог різних підрозділів. Глобальні виклики, такі як гібридні загрози та розвиток нових технологій, впливають на методи ведення бою та застосування зброї. Міжнародне співробітництво та інтеграція з партнерами сприяють впровадженню передових технологій та підвищенню бойової ефективності
ВІКІПЕДІЯ як платформа для реалізації актуальних завдань зі стратегічного розвитку академічних бібліотек України в інформаційну добу
Get PDFLegal Aspects of Financial Control over the Use of Public Funds and International Assistance: Ukraine's Experience.
No full textВ умовах воєнного стану в Україні та зростання зовнішнього фінансування фінансовий контроль є важливою ланкою системи управління, що має сприяти ефективному, результативному, прозорому управлінню публічними фінансами. Організація та функціонування чіткої системи фінансового контролю є обов’язковим елементом фінансової політики держави. З урахуванням цього, її вдосконалення має здійснюватись не автономно, а як системний і першочерговий захід у загальній системі перебудови фінансового механізму, оскільки в Україні ще не склалося цілісної системи державного фінансового контролю, а її основні елементи, які функціонують, діють розрізнено, не cкоординовано за умов недосконалої, а часом і суперечливої нормативно-правової бази, яка регламентує їх діяльність