Yaroslav Mudryi National Law University
Repository of the Yaroslav Mudryi National Law UniversityNot a member yet
19735 research outputs found
Sort by
Мовленнєві аспекти контенту судового рішення
Get PDFУ юридичній практиці основним актом реалізації судової влади є судове рішення – акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження. Розглянуто контент ухвали окружного адміністративного суду. Здійснено мовний аналіз тексту ухвали. Досконала мовна підготовка, вправність у мовленнєвій компетентності дали б змогу авторові судового рішення досягти більшої довершеності, уникнути мовних неточностей
Забезпечення публічної безпеки як однієї зі сфер національної безпеки під час дії воєнного стану
Get PDFУ статті автор досліджує проблемні питання забезпечення публічної безпеки як сфери національної безпеки під час дії воєнного стану. По-перше, автор стикається з колізіями в законодавстві, щодо засто-сування термінів «публічна безпека», «публічний порядок», «громадська безпека» та «громадський поря-док», що у свою чергу ускладнює трактування законодавства та використання норм. Аналізуючи наукові праці вітчизняних науковців та чинні законодавчі акти автор робить висновок, що поняття «публічна безпека» та «громадська безпека» взаємозамінні і трактує цей термін як захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз. По-друге, автор наводить аргументи того, що публічна безпека – це сфера національної безпеки, з чого у свою чергу випливає, що на суб’єктів які покликані забезпечувати національну безпеку також покладені обов’язки та останні наділені повноваженнями, щодо забезпечення публічної безпеки під час дії воєнного стану. По-третє, у статті досліджуються особливості забезпечення публічної безпеки під час дії воєнного стану та права, обов’язки і повноваження суб’єктів її забезпечення. Автор приводить приклади спеціальних прав якими наділяються суб’єкти забезпечення публічної безпеки під час дії воєнного стану. Також у статті зазначається про взаємодію між Національною гвардією України та Національною поліцією України для забезпечення публічної безпеки у мирний час і під час дії особливого правового режиму воєнного стану. У висновках автор пропонує закріпити в законодавстві України поняття «публічна безпека» та пропонує своє тлумачення даного терміну, зазначає перелік суб’єктів на яких покладені обов’язки забезпечення публічної безпеки під час дії воєнного стану, вказує на особливості застосування прав та повноважень останніх. Висловлює свої пропозиції щодо подальших досліджень з обраної проблематики
Сучасна війна: гуманітарний аспект
Get PDFНаведені публікації за теоретичними та практичними результатами наукових досліджень і розробок, які виконані науково-педагогічними працівниками, науковими співробітниками, докторантами, ад’юнктами, аспірантами та іншими фахівцями органів військового управління, закладів, установ і підприємств.
Для наукових, науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, фахівців у сфері військового управління, морально-психологічного забезпечення збройних сил
Особливості набуття подружжям (чоловіком або дружиною) права власності на майно, придбане в кредит
No full textМісце військового права в системі підготовки кадрів для сектору безпеки і оборони України
Get PDFЗбірка тез доповідей Першої науково-практичної конференції Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого «Місце військового права в системі підготовки кадрів для сектору безпеки і оборони України» містить матеріали доповідей наукових, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти з питань військового права та права Національної безпеки, підготовки високопрофесійних фахівців Сектору безпеки та оборони, імплементації стандартів НАТО у військове законодавство
Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві України
Get PDFАналіз стану правового регулювання віртуальних активів як засобу надання благодійної допомоги в Україні
Get PDFУ роботі досліджено актуальний стан регулювання віртуальних активів в Україні через призму діяльності благодійних організацій. Автором проведено аналіз профільного законодавства у сфері віртуальних активів та благодійності на предмет правового статусу віртуальних активів в Україні та наявності чітких правил надання та отримання благодійної допомоги у віртуальних активах. Було висвітлено сьогоденні реалії залучення та використання благодійних внесків у формі віртуальних активів українськими благодійними організаціями. У висновках до наукової роботи автором охарактеризовано основні правові виклики по темі дослідження та запропоновано шляхи до їх вирішення
Criminal liability for illicit enrichment (Article 368-5 of the Criminal Code of Ukraine)
No full textУ дисертаційній роботі запропоновано вирішення актуального для юридичної науки науково-прикладного завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і розробці комплексної науково-правової характеристики кримінальної відповідальності за незаконне збагачення через встановлення її загальних засад, ознак складу кримінального правопорушення, вирішення проблем кваліфікації та покарання за вчинення цього суспільно небезпечного діяння, а також підготовці пропозицій з удосконалення чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.
У першому розділі дисертаційної роботи, використовуючи історико- правовий та порівняльний наукові методи, наголошено, що заборона незаконного збагачення в Україні пов’язана з виконанням міжнародних зобов’язань у межах Конвенції ООН проти корупції, у ст. 20 якої передбачена криміналізація цього злочину. Запровадження такої кримінально-правової норми у вітчизняну правову систему відбувається шляхом пошуку як її законодавчого формулювання в кримінальному законі, так і її практичного застосування чи-то як додаткової, коли суміжні норми кримінального закону не можуть бути використані, чи-то як однієї з основних норм завершального рубежу системної боротьби та протидії латентним корупційним кримінальним правопорушенням. Саме останній погляд на цю норму дозволяє розкрити її потенціал і забезпечити ефективне правове реагування держави на вчинений злочин, що має бути врахованим у практиці застосування кримінального закону.
Другий розділ дисертаційної роботи присвячено характеристиці об’єкта та об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України.
Сформульовано визначення родового та видового об’єктів незаконного збагачення з огляду на чотири групи суспільних відносин, які покликані охороняти норми розділу ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України. Основу відповідного розподілу становить істотна різниця природи повноважень публічних і приватних службовців, їх значимість, а також особливості повноважень осіб, які надають публічні послуги та здійснюють діяльність у сфері спорту. Проте однаковість структури охоронюваних правовідносин та механізму порушення об’єкта злочинів, передбачених розділом ХVІІ Особливої частини Кодексу, відповідає умові групування цих злочинів в один розділ, який включає заборону порушення, встановленого нормами права порядку здійснення своїх повноважень: 1) публічними службовими особами (інтереси публічної служби); 2) іншими службовими особами (інтереси приватної служби); 3) особами, які надають публічні послуги; 4) особами у сфері спорту.
Удосконалено визначення основного безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України, з використанням результатів детального аналізу структури суспільних відносин, що їх становлять, та механізму заподіяння їм шкоди. Запропоновано авторський підхід до розуміння безпосереднього об’єкта незаконного збагачення як такий, що має розглядатись, виходячи за межі не лише видового об’єкта корупційних злочинів публічного сектору, який охороняється нормами розділу XVII Особливої частини Кодексу, але й як такий, що охоплює безпосередньо об’єкти всіх злочинів публічного сектору, заподіяння шкоди яким може принести для спеціального суб’єкта незаконне збільшення майнових активів, що в разі виявлення і за умови латентності конкретного, не лише корупційного діяння, може бути підставою кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
Обґрунтовано значну початкову порогову межу предмета незаконного збагачення з огляду на необхідність дотримання стандарту доведення вини «поза розумним сумнівом» і концентрації ресурсів правоохоронних органів на боротьбі з дійсно значним незаконним збагаченням, а також убезпеченні громадян від невиправданого втручання в їх права. За результатами проведеного аналізу можливих активів як предмета незаконного збагачення запропоновано внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції» з огляду на перспективи збільшення обігу віртуальних активів і ризики їх використання як можливого засобу легалізації незаконних доходів. Окрім того, запропоновано виокремити форми об’єктивної сторони незаконного збагачення та акцентовано на необхідності розмежування змісту доручення в цивільно-правовому розумінні та в контексті використання цього терміна в ст. 368-5 КК України, відповідно до якої його необхідно розглядати як вказівку на вчинення дії з набуття активу номінальним власником (утримувачем) в інтересах особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування – реальним власником такого майна. З урахуванням практики Вищого антикорупційного та Верховного судів запропоновано критерії встановлення належності особі майна, яке номінально їй не належить, але щодо якого вона здійснює реальний вплив та контроль. Це стало можливим завдяки комплексному дослідженню всіх ознак об’єктивної сторони аналізованого кримінального правопорушення. На основі аналізу судової практики та кримінально-правової літератури визначено можливі варіанти вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України, та аргументовано неможливість його здійснення у формі бездіяльності. Розглянуто зміст поняття «набуття активу» та запропоновано подальший розвиток аргументації про його розуміння як ознаки об’єктивної сторони: 1) як діяння (дії), що є незаконним на момент його вчинення; 2) як наслідку латентного злочину, який презюмується, що підлягає перевірці засобами кримінального провадження.
Проаналізовано міжнародні документи, судову практику європейських країн та Європейського суду з прав людини з реалізації права особи на мовчання у кримінальному провадженні та обґрунтовано відсутність порушення принципу презумпції невинуватості кримінально-правовою забороною незаконного збагачення, а також можливість доведення вини за наявності у провадженні інших доказів винуватості особи в такому збагаченні. Вивчення міжнародних стандартів і зарубіжного досвіду відповідної правотворчості та судової практики зумовлює необхідність їх урахування з метою подальшого вдосконалення вітчизняного кримінального законодавства. Розглянуто можливість співучасті в незаконному збагаченні у зв’язку з усвідомленням чи обізнаністю номінального власника майна – пособника про невідповідність набутих активів законним доходам особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Вивчено проблемні питання кваліфікації та критерії розмежування незаконного збагачення й суміжних складів кримінальних правопорушень та акцентовано на неможливості ідеальної сукупності складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 368 та 368-5 Кримінального кодексу України.
З огляду на розширення форм боротьби з корупцією, в тому числі з використанням засобів цивільно-правового характеру через подання цивільних позовів про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, з метою охоплення складом кримінального правопорушення «незаконне збагачення» дійсного кола діянь, що підпадають під дію даної кримінально-правової заборони, і недопущення переведення кримінального провадження в цивільно-правову площину, запропоновано враховувати у складі незаконного збагаченні активи, які були або є предметом такого цивільного провадження, а також рекомендовано виключити з цієї норми відповідні положення п. 5 Примітки до ст. 368-5 Кримінального кодексу України
Аналіз методики набуття лідерських якостей майбутніми військовими юристами
Get PDFThe problem of leadership in the military team has always been highly relevant. Currently, scholars who have studied it indicate that by his status the officer is the formal leader of his unit, but this is often not enough to effectively lead subordinates in a complex environment that places additional demands on the officer's professional and personal qualities. The higher military school should form the future organizer of the service activities of military units not only as a comprehensively developed personality, but also prepare him for creative managerial work, which should ensure the officer's leadership position in the formal and informal structure of the military team. The specific features and requirements of military activity necessitate the purposeful formation of future officers’ leadership qualities, starting from the period of their training in higher military educational institutions and military educational units of higher education institutions. During the process of military-professional selection of cadets, it is necessary to take into account the need for personal qualities, which are a prerequisite for the formation of such qualities. The article explores the origins and essence of military leadership. It describes the components of the military leader's pyramid: values and ethics of behavior; motivation and service standards; professional training and education; combat readiness and preparedness; leadership and professional competence. The service activities of military personnel must meet the key criteria of professionalism required in modern conditions. Significant attention is given by the authors to the methods by which military personnel acquire leadership qualities, as well as the paths to successful leadership for officers (sergeants). The article offers advice on effective leadership within a team and outlines the principles of creating and managing a unit. Based on the results of the scientific research, the presence of leadership qualities in future military specialists is analyzed according to widely accepted methodologie