19735 research outputs found
Sort by
Legal regulation of international multimodal transport
No full textДисертація присвячена комплексному дослідженню матеріально-правового та колізійно-правового регулювання міжнародних змішаних перевезень в Україні та в зарубіжних державах, необхідності та доцільності проведення уніфікації досліджуваної сфери нормами міжнародного приватного права.
У дисертації з’ясовано правову природу міжнародних змішаних перевезень вантажів, пасажирів та багажу. Авторкою доведено, що міжнародні змішані перевезення являють собою багатоструктурну конструкцію, а поняття «змішане перевезення вантажів, пасажирів та багажу» є збираним і узагальнюючим за лексичним та правовим змістом для мультимодальних, інтермодальних та комбінованих перевезень як вантажів, так і пасажирів та багажу.
У дисертації визначено ознаки міжнародних змішаних перевезень вантажів, пасажирів та багажу, зокрема: 1) ознаки транспортної діяльності з надання послуг перевезення (перевезення відбувається на підставі договору, який оформлюється шляхом видачі відповідного транспортного документу); 2) ознаки, що притаманні міжнародним перевезенням (правове регулювання відбувається на підставі міжнародних конвенцій та відповідних двосторонніх договорів, нормами міжнародного транспортного права передбачена гранична межа відповідальності перевізника, претензійний порядок врегулювання спорів, скорочені строки позовної давності); 3) ознаки, притаманні змішаним перевезенням (використання декількох видів транспорту, єдиний транспортний документ, наявність особи, яка бере на себе відповідальність за збереження вантажу, багажу та безпеку пасажирів протягом усього транспортування (оператор змішаного перевезення).
Для пасажирських перевезень різними видами транспорту за єдиним документом запропоновано використовувати термін «змішані перевезення пасажирів та багажу», а єдиним документом визначити «єдиний квиток».
Авторкою запропоновано в науковий обіг поняття «мультимодальний цифровий транспортний коридор» та надано його визначення як інтегрованої системи транспортної інфраструктури для координації та оптимізації перевезень різними видами транспорту з використанням сучасних інформаційних технологій: системи моніторингу та відстеження, обробки даних в режимі реального часу, використання Інтернету речей, аналітики даних та інших інноваційних засобів для покращення управління та оптимізації логістичних процесів вздовж транспортного маршруту, що спрямовані на підтримку ефективності, надійності та швидкості перевезень вантажів, пасажирів та багажу.
В дисертації удосконалено науковий підхід щодо розуміння засад формування та реалізації транспортної політики держави та підготовлено пропозиції щодо необхідності удосконалення транспортної політики держави шляхом запровадження спеціального сервісу мультимодального цифрового транспортного коридору, в межах якого буде реалізовано принцип «єдиного вікна».
У роботі надано авторську інтерпретацію визначення поняття «договір міжнародного змішаного перевезення» як домовленість сторін (виконавцем завжди виступає оператор, а замовником – пасажир або вантажовідправник), на підставі якої оператор змішаного перевезення за плату зобов'язується здійснити або забезпечити міжнародне змішане перевезення різними видами транспорту з пункту відправлення в одній державі до пункту призначення в іншій за єдиним транспортним документом.
Здійснено розмежування істотних умов договору міжнародного змішаного перевезення вантажів, пасажирів та багажу на три групи: 1) істотні умови, що характерні для усіх договорів перевезення, 2) істотні умови, що характерні для міжнародних договорів (контрактів), ускладнених іноземним елементом, 3) істотні умови, що є характерними лише для змішаних перевезень.
Аргументовано тезу про те, що договір міжнародного змішаного (мультимодального) перевезення нерозривно пов’язаний з організаційними угодами між транспортними компаніями, зокрема, договорами транспортного експедирування та вузловими угодами. Визначено їх взаємозалежність: без укладання організаційного договору неможливо виконати договір змішаного перевезення, без якого, в свою чергу, немає сенсу в організаційному транспортному договорі.
Доведено необхідність міжнародної уніфікації правового регулювання міжнародних змішаних перевезень вантажів, пасажирів та багажу шляхом напрацювання єдиного міжнародно-правового документа у сфері міжнародних мультимодальних перевезень та змішаних перевезень пасажирів.
У дисертації доведено, що національне законодавство з питань правового регулювання відповідальності оператора змішаного перевезення потребує удосконалення та запропоновано у зв’язку із цим визначити на законодавчому рівні поняття «гранична межа відповідальності фактичного перевізника».
Обґрунтовано позицію, що використання спеціальних прав запозичення МВФ у якості «розрахункової одиниці» для вирахування граничної межі відповідальності оператора у національних мультимодальних перевезеннях вантажів, передбачене ст. 20 Закону України «Про мультимодальні перевезення» не відповідає своєму призначенню. Оскільки за своєю суттю спеціальні права запозичення є резервним і платіжним засобом, а не валютою. Тому для розрахунку граничної межі відповідальності оператора у національних мультимодальних перевезеннях необхідно використовувати національну валюту – гривню.
Авторкою встановлено, що особливістю колізійних норм у сфері міжнародних перевезень є підпорядкування договору перевезення дії кількох колізійних прив'язок та запропоновано до наукового обігу критерій підпорядкування договору перевезення дії кількох колізійних прив'язок одночасно із поділом їх на загальні та спеціальні.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та практичні рекомендації і пропозиції можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері для вдосконалення існуючих наукових підходів до визначення питань правового регулювання міжнародного змішаного перевезення вантажів, пасажирів та багажу; у нормотворчій діяльності для вдосконалення чинного законодавства у сфері міжнародних змішаних перевезень шляхом прийняття нових нормативно-правових актів, а також внесення змін та доповнень до чинних відповідно до наданих рекомендацій; у навчальному процесі під час підготовки підручників і навчально-методичних посібників з таких навчальних дисциплін, як «Міжнародне приватне право», «Цивільне право України», «Господарське право України», «Транспортне право»; у науково-дослідницькій роботі аспірантів, магістрів та бакалаврів; в інформаційно-аналітичній сфері – для поширення знань про правове регулювання міжнародних змішаних перевезень вантажів, пасажирів та багажу
Штучний інтелект і права людини: проблеми законодавчого врегулювання
Get PDFДосліджено проблеми і перспективи використання систем штучного інтелекту у різних сферах діяльності. Основну увагу приділено системам штучного інтелекту, які здійснюють обробку персональних даних та інформації щодо об'єктів критичної інфраструктури. Запропоновано запровадити в Україні диференційовану систему відповідальності для осіб, які розробляють, впроваджують або використовують системи штучного інтелекту
Перспективні напрями використання технологій штучного інтелекту в розслідуванні кримінальних правопорушень
Get PDFІнноваційні перетворення національної правової системи України як умова участі у європейських політиках
Get PDFУ статті з позицій загального теоретичного аналізу висвітлюється сутність основних інноваційних перетворень, які відбуваються у правовій системі України в умовах активізації процесів європейської інтеграції. Акцентовано увагу на взаємозв’язку змін національної правової системи України і залученням держави до участі у європейських політиках.
З’ясовано, що поглиблення участі України у європейських політиках залежить від кількох базових чинників організаційного і правового характеру: формування унікальної нормативної основи для імплементації правових стандартів Європейського Союзу, у систему національного законодавства України, проведення інституційних реформ у системі органів державної влади, удосконалення договірних основ розвитку і поглиблення політичних відносин України і об’єднаної Європи. Розкрито основні кластери норм права Європейського Союзу, які на теперішній момент найбільш імплементовано у правову систему України (митна справа, продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика, захист прав споживачів та охорона здоров’я, статистика, зовнішні відносини, транспортна політика, свобода підприємництва і надання послуг, фінансові послуги, свобода руху товарів). Доведено, що формально-юридичне забезпечення «переведення» функціонування багатьох сфер державного управління і життєдіяльності суспільства України на стандарти ЄС сприяє формування нових соціальних практик їх втілення на кшталт єв-ропейських (функціонування сфери публічних послуг, охорона правопорядку і забезпечення громадської безпе-ки, освіта і наука, медичне обслуговування та ін.). Обґрунтовано висновок про те, що інноваційні зміни національної правової системи України визначають, ступінь і глибину участі нашої держави у європейських політиках. Поступове поглиблення залучення працівників системи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також громадян, які задіяні в інших сферах життя соціуму до участі у магістральних напрямах функціонування ЄС, створює реальне підґрунтя для пришвидшення вступу України до ЄС. Відповідно, перспективним завданням юридичної науки є обґрунтування найбільш ефективних способів подальшої імплементації правових стандартів регулювання сус-пільних відносин, які на рівні ЄС визнаються модельними
Мовленнєва компетентність професійних рішень суддів під час воєнного стану
Get PDFУ статті визначено важливість мовленнєвої компетентності суддів для забезпечення виконання вимог діючих законів і нормативних актів. Використанню української мови у практичній судовій діяльності приділяється особлива увага за нових обставин здійснення правосуддя в умовах воєнного стану. Метою статті є утвердження сучасних підходів до поглиблення мовленнєвої компетентності фахівців у галузі права під час воєнного стану. Опрацювання досліджень у сфері мовленнєвої компетентності правників показало, що науковці розглядають різні аспекти мовної фаховості правоохоронців. Мовна підготовка студентів-юристів є важливим елементом їх професійної підготовки в умовах євроінтеграції Актуальність даної теми дослідження обумовлена важливістю аналізу з точки зору рівня мовленнєвої компетентності рішень судів, особливо під час воєнного стану. Для проведення мовленнєвої оцінки проаналізовано тексти чотирьох ухвал судів різної юрисдикції під час воєнного стану 2023 року, які є у вільному доступі, і які обрано випадковим способом. Тексти ухвал написані діловою мовою з потрібним лексичним правовим наповненням, зрозуміло і виважено. Узагальнено інформацію щодо обраних судових справ за розробленими критеріями для мовленнєвої оцінки: місто знаходження суду і його рівень, дата прийняття рішення, статистична характеристика контенту за кількістю слів, знаків і рядків, визначені за текстом мовленнєві похибки граматичного, орфографічного, пунктуаційного, стилістичного, лексичного і технічного характеру. Виявлені погрішності узагальнено і надано рекомендації для використання правильних мовних форм за українським правописом. Підвищення рівня мовленнєвої компетентності фахівців у галузі права в діловому письмі є одним з важливих завдань вищої школи, яке потребує постійної уваги науково-педагогічних працівників при організаційному, тактичному забезпеченні правоохоронної діяльності під час воєнного стану
The Impact of EU Criminal Law Policy on the Prevention of Transnational Environmental Crime
Get PDFThe aim of the study is to analyse the EU’s existing and potential capabilities in criminal law policy to prevent transnational environmental crimes. The study uses statistical analysis, formal legal, comparative legal and descriptive methods. As a result of the work carried out, it was found that today, Ukraine requires special attention in terms of the scale of transnational environmental crimes. About 2,500 environmental crimes committed by Russian companies were recorded in the country. In this regard, the author’s in-depth analysis of the current legislative documents related to transnational environmental crimes provides valuable insights. It is determined that changes in the criminal law policy of the European Union may improve the situation with transnational environmental crime. At the same time, the author considers the prospects for further improvement of criminal law policy, including introducing the concept of “ecocide” into the Rome Statute. The author
notes the European Union countries’ best practices in preventing environmental crimes using criminal law instruments and the SIENA platform’s effectiveness in exchanging information on environmental crimes between countries. The findings of this work can be applied in developing mechanisms for the prevention of transnational environmental crimes
«Захоплення землі»: теоретико-правові аспекти
No full textОстанніми роками зростає інтерес до зміни моделей власності на землі сільськогосподарського призначення по всьому світу. Зокрема, все більше уваги приділяється масштабній купівлі сільськогосподарських земель за участю державних інвестиційних фондів, корпорацій агробізнесу, хедж-фондів, пенсійних фондів та ін. Ці процеси отримали назву «захоплення землі». Акцентується увага на тому, що існує низка складних глобальних факторів, які спричинили нещодавню хвилю масштабних земельних угод. Констатується, що існує складний зв’язок між триваючою концентрацією власності та контролю над сільськогосподарськими ресурсами та появою нових гравців – «захоплювачів землі». Ці тенденції можуть посилювати одна одну, оскільки більш концентровані земельні володіння стають привабливими об’єктами для зовнішніх інвестицій, а також у міру того, як нові гравці стають великими землевласниками
Правові заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки та захисту прав на землю
Get PDFНа сьогодні можна помітити конфлікт інтересів між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, щодо визначення правильного підходу для управління землею. Акцентується увага на тому, що існує низка складних глобальних факторів, які спричинили нещодавню хвилю масштабних земельних угод. Держави та інвестори продовжуватимуть інвестувати в іноземні землі у боротьбі за контроль над ресурсами, оскільки це в їх інтересах. В цьому контексті забезпечння прав людини є ключовим питанням, яке слід вирішити у питанні «захоплення землі». У глобальну епоху суверенітету та захисту прав людини держави, міжнародні організації та інші зацікавлені сторони зобов’язані забезпечити захист цих прав