Scientific Periodicals of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Not a member yet
1501 research outputs found
Sort by
ОЦІНКА МОБІЛІЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАХІДНОГО ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОБІЛІЗАЦІЇ 2014 РОКУ
Get PDFThe purpose of this article is to analyze the readiness of Ukrainian citizens for military service and to develop strategic directions for the further development of the reserve of the Armed Forces of Ukraine among conscripts. An analysis was also carried out and the highest mobilization potential in the western and central regions was determined, as well as to determine the optimal age group to ensure the protection of the state. The research methodology is based on literature analysis, practical conclusions on mobilization in 2014, and processing of statistical data of the region. The results include the analysis of theoretical, methodological and practical aspects of the mobilization potential in the army, the assessment of trends and prospects for the development of these processes in the military sphere. Specific directions for improving the mobilization potential were also proposed and the optimal age groups for conscription during mobilization were determined. Based on the analysis of the training and mobilization system in 2014, the mobilization potential of the regions of the country was determined and a new approach to managing this potential was developed. The scientific significance of this study is determined by the fact that no one has yet analyzed the mobilization potential of regions based on the waves of mobilization in 2014. In particular, for the first time, not only quantitative indicators were highlighted: the number of mobilized people per region, but also qualitative indicators: the percentage ratio of mobilized people to the population as a whole. The practical significance of the study is to determine the regions with the greatest and least mobilization potential, identify the factors influencing this situation, and develop measures to improve it. The results of the study serve as a basis for planning possible mobilization resources from each region, especially in the context of the deployment of large-scale military operations. Identified directions for adjusting actions to increase the mobilization potential, as well as taking into account geographical features in the analysis of the mobilization potential for the military sphere, contribute to more effective use of resources and planning of measures in this direction.Метою цієї статті є аналіз готовності громадян України до військової служби та розробка стратегічних напрямів для подальшого розвитку резерву Збройних Сил України серед військовозобов`язаних. Також здійснено аналіз та визначено найбільш високий мобілізаційний потенціал у західному та центральному регіонах, а також оптимальну вікову групу для забезпечення захисту держави. Методологія дослідження базується на літературному аналізі, практичних висновках з мобілізації у 2014 році й обробці статистичних даних регіону. Результати містять аналіз теоретичних, методологічних і практичних аспектів мобілізаційного потенціалу в армії, оцінювання тенденцій і перспектив розвитку цих процесів у військовій сфері. Також запропоновано конкретні напрями для поліпшення мобілізаційного потенціалу та визначено оптимальні вікові групи для призову під час мобілізації. На основі аналізу системи підготовки та мобілізації у 2014 році визначено мобілізаційний потенціал областей країни та розроблено новий підхід до управління цим потенціалом. Наукова значущість цього дослідження зумовлена тим, що ніхто ще не здійснював аналіз мобілізаційного потенціалу областей на основі хвиль мобілізації у 2014 році. Зокрема, вперше виокремлено не тільки кількісні показники: кількість мобілізованих на область, а й якісні: відсоткове відношення мобілізованих до населення області загалом. Практичне значення дослідження полягає у визначенні регіонів з найбільшим і найменшим мобілізаційним потенціалом; ідентифікації чинників, що впливають на цю ситуацію; і розробленні заходів для його поліпшення. Результати дослідження служать основою для планування можливих мобілізаційних ресурсів з кожної області, особливо в умовах розгортання масштабних бойових дій. Визначено напрями коригування дій для підвищення мобілізаційного потенціалу, а також врахування географічних особливостей в аналізі мобілізаційного потенціалу для військової сфери, що сприяє ефективнішому використанню ресурсів і плануванню заходів у цьому напрямі
МЕТОДИКА РОБОТИ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ СИЛ ОБОРОНИ
Get PDFThe article provides a comparative analysis of the methods and content of the work of officials of the management bodies of the border detachment of the State Border Service of Ukraine and officials of the military management bodies of the Armed Forces of Ukraine during the planning of combat operations (operational and service operations) on the de-occupied areas of the state border. Based on the analysis, it was established that the work processes of the headquarters during the planning and organization of combat (operational-service) actions have the same purpose, general structure and content. However, the difference in the content of individual procedures and the results of their implementation can lead to a low level of compatibility in the work of joint headquarters, a decrease in the quality of decisions made and planning in general, and in the future to failure to fulfill specified tasks. In the general construction of the planning process based on the capabilities to counter threats, the content and results of the management procedures of clarifying the task, assessing the parameters of the situation, forming a general scenario for conducting actions and the situations that make it up, formulating the general goal and partial tasks, assessing capabilities are significantly different regarding their implementation. There are different approaches to evaluating alternative solutions and risks, formulating results and conditions for task performance, ensuring that capabilities match threats, etc. The peculiarity of the work of the management bodies of the border detachments, including mobile ones, is that they are operationally subordinated to the military management bodies. Therefore, a problematic situation arises in their work, which consists in the need to ensure the compatibility of the work of the management bodies of the State Border Service of Ukraine and military management bodies during the performance of the tasks of protection and protection of the state border and the existing differences in the work processes of the management bodies of various departments. There is also a methodological inconsistency, which consists in the need for a standardized methodology for planning the operational-service (combat) activities of units and units of the State Security Service during the performance of the tasks of protecting the state border and the absence of such a methodology that would ensure the compatibility of the work of the State Border Service management bodies and military management bodies. The article provides a comparative analysis of the work methods of border detachment management bodies and military management bodies during planning and organizing actions.У статті проведено порівняльний аналіз методів і змісту роботи посадових осіб органів управління прикордонного загону Державної прикордонної служби України та посадових осіб органів військового управління Збройних Сил України під час планування бойових дій (оперативно-службових дій) на деокупованих ділянках державного кордону. З аналізу встановлено, що процеси роботи штабів під час планування та організації бойових (оперативно-службових) дій мають однакові мету, загальну структуру та зміст. Відмінність у змісті окремих процедур, результатів їх виконання можуть призвести до низького рівня сумісності в роботі спільних штабів, зниження якості прийнятих рішень і планування загалом та у подальшому до невиконання визначених завдань. У загальній побудові процесу планування на основі спроможностей щодо протидії загрозам суттєво відрізняються зміст і результати виконання управлінських процедур з’ясування завдання, оцінювання параметрів обстановки, формування загального сценарію ведення дій і ситуацій, які його складають, формулювання загальної мети та часткових завдань, оцінювання спроможностей щодо їх виконання. Розрізняються підходи до оцінювання альтернативних варіантів рішень та ризиків, формулювання результатів та умов виконання завдань, забезпечення відповідності спроможностей загрозам тощо. Особливістю роботи органів управління прикордонних загонів, зокрема мобільних, є їх перебування в оперативному підпорядкуванні військових органів управління. Тому в їх роботі виникає проблемна ситуація, що полягає у необхідності забезпечення сумісності роботи органів управління Державної прикордонної служби України та органів військового управління під час виконання завдань захисту й охорони державного кордону та наявних відмінностях у процесах роботи органів управління різних відомств. Виникає також невідповідність методичного характеру у потребі стандартизованої методики планування оперативно-службової (бойової) діяльності частин і підрозділів ДПСУ під час виконання завдань захисту державного кордону та відсутністю такої методики, яка б забезпечувала сумісність роботи органів управління Держприкордонслужби та органів військового управління. У статті проведено порівняльний аналіз методики роботи органів управління прикордонного загону та органів військового управління під час планування та організації дій
ENGINEER SUPPORT FOR COMBAT OPERATIONS OF SMALL GROUPS IN DEFENSE
No full textУ першій половині 2024 року тактика російсько-української війни набула кардинально нових форм і методів. Поява на полі бою нових ефективних засобів збройної боротьби, високоточної зброї розширили зміст завдань інженерної підтримки (далі – ІП) та ускладнили організацію їх виконання. Динамічний характер сучасних воєнних дій зумовлює постійну необхідність удосконалення та адаптації теорії інженерної підтримки та тактики дій інженерних підрозділів. Постійно мінливий ландшафт поля бою, який характеризується появою нових технологій, еволюцією стратегій та складними оперативними середовищами, вимагає проактивного підходу до розвитку ІП. Поява складної зброї, безпілотних систем та розширених можливостей зв’язку трансформувала поле бою, вимагаючи від ІП адаптації до цих досягнень та ефективної їх інтеграції в операції підтримки. Застосування нових військових доктрин, таких як гібридна війна та багатовимірні операції, створює унікальні виклики та можливості для ІП, роблячи необхідним розроблення спеціалізованих стратегій підтримки. Зростаюче розмаїття оперативних середовищ, від міських пейзажів до гірської місцевості, вимагає гнучкості й адаптивності тактики ІП для забезпечення ефективної підтримки в різних оперативних середовищах. Стрімкий розвиток ведення бойових дій підкреслює критичну необхідність безперервного вдосконалення та адаптації у сфері ІП. Завдяки проактивному підходу до розвитку ІП, який характеризується безперервним навчанням, удосконаленням доктрин і тактики, всебічною підготовкою та прагненням до інновацій, інженерні підрозділи можуть залишатися на вістрі сучасних воєн, надаючи важливу підтримку, яка забезпечує успіх операцій. Інженерні підрозділи – це підрозділи переднього краю. Вони йдуть у бій одночасно з бойовими підрозділами, а часто й раніше за них. Інженерним підрозділам відводиться важлива роль у виконанні найбільш складних завдань ІП. Необхідне розроблення програмного забезпечення із застосуванням штучного інтелекту для надання допомоги у прийнятті рішень недостатньо підготовленим військовим інженерам та недопущення помилок решті. Програмний продукт має бути зорієнтованим на підготовку інженера, відповідно надавати права у прийнятті рішень та обмежувати доступ до прийняття рішень сторонніх командирів і начальників.In the first half of 2024, the tactics of the Russo-Ukrainian war underwent a radical transformation. The emergence of new and effective weapons, including high-precision armaments, expanded the scope of engineering support (ES) tasks and complicated their execution. The dynamic nature of modern warfare necessitates a continuous process of refinement and adaptation within the realm of ES theory and tactics for engineer units. The ever-changing battlefield landscape, characterized by the emergence of new technologies, evolving strategies, and complex operational environments, demands a proactive approach to ES development. The advent of sophisticated weaponry, unmanned systems, and enhanced communication capabilities has transformed the battlefield, requiring ES to adapt to these advancements and integrate them effectively into support operations. The adoption of new military doctrines, such as hybrid warfare and multi-domain operations, presents unique challenges and opportunities for ES, necessitating the development of tailored support strategies. The increasing diversity of operational environments, ranging from urban landscapes to rugged terrain, demands the flexibility and adaptability of ES tactics to ensure effective support in various operational environments. The rapid evolution of warfare underscores the critical need for continuous improvement and adaptation in the field of ES. Through a proactive approach to ES development, characterized by continuous learning, doctrine and tactics refinement, comprehensive training, and a commitment to innovation, engineer units can remain at the forefront of modern warfare, providing essential support that enables operational success. Engineer units are frontline units. They go into battle simultaneously with combat units, and often even before them. Engineer units play a crucial role in performing the most complex ES tasks. There is a need to develop software using artificial intelligence to assist in decision-making for inadequately trained military engineers and to prevent mistakes in decision-making by trained engineers. The software product should take into account the engineer’s training and accordingly provide decision-making rights and restrict access to decision-making by other commanders and superiors
АНАЛІЗ ДОСВІДУ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ І ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ (БОЙОВИХ) ЗАВДАНЬ
Get PDFThe article analyzes the experience of logistics support of the authorities and units of the State Border Guard Service of Ukraine during the performance of special (combat) tasks. It is established that in the organization of logistics support, great importance is attached to the methods of work of the heads of logistics units and combat units to solve problematic issues related to logistics support in the conditions of combat operations in all processes, starting with the preparation of units for future actions. Measures to train logistics units are usually carried out simultaneously with the training of combat units to perform special (combat) tasks. The scope, timing and procedure of each logistics unit training event depend on the availability of time for training, the content of special (combat) tasks, the state of supply of material resources to combat units, terrain and other conditions. The author develops recommendations on the organization of logistics support for the authorities and units of the State Border Guard Service of Ukraine in the course of performing special (combat) tasks in four stages. The first stage is preparatory, which involves the work of reconnaissance groups. The second stage is the initial stage, which involves the movement of personnel to the area of future operations and their dispersal (cantonment) in settlements. The third stage is the stage of coordination of actions and interaction between border units. The essence of this stage is to coordinate the actions of forces and means of logistics units and combat units to organize the supply of material resources for special (combat) tasks. The fourth stage is the main stage, which involves the organization of transportation of material resources, their accumulation in accordance with the established volumes and the necessary needs in the places of combat units dislocation. It is noted that the success of the implementation of the developed recommendations largely depends on the influence of environmental factors, so a list of factors that negatively affect the organization of logistics of combat units is provided.У статті проаналізовано досвід тилового забезпечення органів і підрозділів Державної прикордонної служби України під час виконання спеціальних (бойових) завдань. Установлено, що під час організації тилового забезпечення важливі методи роботи керівників підрозділів тилового забезпечення та бойових підрозділів щодо розв\u27язання проблемних питань, пов’язаних із тиловим забезпеченням в умовах ведення бойових дій за усіма процесами, починаючи з підготовки підрозділів до майбутніх дій. Заходи з підготовки підрозділів тилового забезпечення проводяться зазвичай одночасно з підготовкою бойових підрозділів до виконання спеціальних (бойових) завдань. Обсяг, строки та порядок проведення кожного заходу з підготовки підрозділів тилового забезпечення залежать від наявності часу на підготовку, змісту спеціальних (бойових) завдань, стану забезпеченості матеріальними засобами бойових підрозділів, особливостей місцевості та інших умов. Розроблено рекомендації щодо організації за чотирма етапами тилового забезпечення органів і підрозділів Державної прикордонної служби України під час виконання спеціальних (бойових) завдань. Перший етап – підготовчий – передбачає роботу рекогносцирувальних груп. Другий етап – початковий – має на меті переміщення особового складу в район майбутніх дій та його розосередження (розквартирування) у населених пунктах. Третій етап – етап злагодження дій, взаємодії між прикордонними підрозділами. Сутність цього етапу полягає в узгодженні дій сил і засобів підрозділів тилового забезпечення та бойових підрозділів щодо організації підвезення матеріальних засобів для виконання спеціальних (бойових) завдань. Четвертий етап – основний, який передбачає організацію перевезень матеріальних засобів, накопичення їх згідно з установленими об’ємами та необхідними потребами в місцях дислокації бойових підрозділів. Зазначено, що успіх реалізації розроблених рекомендацій значно залежить від впливу чинників середовища, тому надано перелік факторів, які негативно впливають на організацію тилового забезпечення бойових підрозділів
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИВЧЕННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ФОРМУВАННЯМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У КУРСАНТІВ
No full textIn today’s conditions of growing geopolitical and security challenges, the professional readiness of the military for the effective implementation of national defense tasks is an important component of national security. Learning the native language, as the main component of the cultural identity context, can determine the quality of professional training and the ability of the military to perform strategic tasks. The purpose of the article is to study the relationship between the study of the Ukrainian language and the formation of professional competence in future soldiers to determine the impact of language training on the effectiveness of communication, patriotism and readiness for the challenges of modern military service. The conducted research indicates that there is a significant relationship between the level of language training and the development of professional competence in future military personnel. Five components indicating a high level of language competence were identified: clarity and accuracy of instructions; effective communication in stressful conditions; use of special terminology; formation of trust and community; adaptation to new variations. Five functions of the Ukrainian language that shape the national identity of military personnel are also characterized. Based on the results of the study, specific recommendations were developed to improve the language training of future military personnel, including: the introduction of innovative teaching methods, the creation of specialized courses, and the support of language initiatives in the army environment. Determining the factors affecting the level of language proficiency allows for the development of effective strategies for improving the quality of language learning. Future research may focus on the development and evaluation of new teaching methods aimed at improving the language training of military personnel.У сучасних умовах зростання геополітичних та безпекових викликів професійна готовність військових до ефективного виконання завдань національної оборони є важливою складовою національної безпеки. Вивчення рідної мови, як основної складової культурно-ідентичного контексту, може визначати якість професійної підготовки та здатність військових виконувати стратегічні завдання. Метою статті є визначення взаємозв’язку між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у курсантів для окреслення впливу мовної підготовки на ефективність комунікації, патріотизм та готовність до викликів сучасної військової служби. Проведене дослідження вказує на те, що існує значущий взаємозв’язок між рівнем мовної підготовки та розвитком професійної компетентності у майбутніх військових. Було визначено п’ять складових, що свідчать про високий рівень мовної компетентності: чіткість і точність інструкцій; ефективна комунікація в стресових умовах; використання спеціальної термінології; формування довіри та спільності; адаптація до нових варіацій. Також охарактеризовано п’ять функцій української мови, що формують національну ідентичність військовослужбовців. На основі результатів дослідження розроблено конкретні рекомендації для поліпшення мовної підготовки курсантів, серед яких: впровадження інноваційних методів навчання, створення спеціалізованих курсів та підтримка мовних ініціатив у військовому середовищі. Визначення складових, що впливають на рівень володіння мовою, дозволяє розробити ефективні стратегії для підвищення якості мовного навчання. Майбутні дослідження можуть бути спрямовані на розроблення та оцінювання нових методів викладання, які сприятимуть поліпшенню мовної підготовки військовослужбовців
ОСВІТА В ОПЦІЯХ ДИГІТАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
No full textThe technologically equipped world is imagined as a systematic, organized production, in which the process of obtaining knowledge appears as a kind of industry. It has a number of features of a procedural, substantive and formative-descriptive, etc. character. In this situation, the task of forming invariant images of the world and the image of a person corresponding to it by mastering new ways of communication, which reflects the spiritual-cultural, psychological, cognitive horizon of its essential characteristics, arises. Today, this "horizon" is digital (digital) culture. The digital age presents new cultural and social constructs of existence. Its product is a new social type of person – a digital person who feels confident in a "fancy" rapidly changing space. The lifestyle and thinking of a modern person is changing in the options of digital existence. This situation points not only to the "eternal" conflict of generations, but also to the conflict in the bosom of education, where the opposite of "generational orientation" in educational practices is particularly noticeable and thus actualizes the relevance of the search for reference points for the development of education in virtual culture paradigms. There is a need for other education, which is characterized by a high degree of mobility, is open and accessible to a large number of people. It is not tied to a specific place of stay and is imagined as a space of freedom in which people get the opportunity to freely express themselves and freely choose what they are interested in and what they need. It manifests itself in new ways of seeing and understanding the world, in new technologies, forms and means of learning. Such education flexibly and proactively responds to changes in socio-cultural and scientific reality and becomes a space of freedom in which a person has the opportunity to freely express himself and choose what interests him. Educational activity is understood as an open, complex, rhizomorphic system that is in the process of self-change and self-establishment. An educational product is a person-navigator, who conducts a search in the labyrinth of his own education, is capable of self-learning, which is carried out depending on value priorities and life needs, knows how to flexibly orientate his educational resource, make decisions depending on the prevailing conditions. A person appears not as a given, but as a process in which he creates himself through the disclosure and activation of his potential capabilities. Learning on the network involves the development of systematic and flexible thinking, expansion of the "possibility" of intuition, affects the development of visualization processes in educational activities, contributes to the formation of digital culture, etc.Технологічно облаштований світ уявляється системним, організованим виробництвом, у якому процес здобування знань постає як своєрідна індустрія. Вона має низку особливостей процесуального, змістового й формувально-описового тощо характеру. У цій ситуації постає завдання формування інваріантних образів світу та відповідного йому образу людини шляхом освоєння нових способів комунікації, яка відображає духовно-культурний, психологічний, когнітивний горизонт її сутнісних характеристик. Сьогодні цим “горизонтом” є дигітальна (цифрова) культура. Цифрова епоха дарує нові культурні та соціальні конструкти буття. Її продуктом є новий соціальний тип людини – дигітальна людина, яка почувається впевнено у “химерному” стрімко змінюваному просторі. В опціях дигітально сущого змінюється стиль життя та мислення сучасної людини. Ця ситуація вказує не лише на “вічний” конфлікт поколінь, а й на конфліктність у лоні освіти, де протилежність “поколінної орієнтації” у навчальних практиках є особливо відчутною й відтак актуалізує релевантність пошуку реперних точок розбудови освіти у парадигмах віртуальної культури. Виникає потреба в іншій освіті, яка характеризується високим ступенем мобільності, є відкритою й доступною для великого кола людей. Вона не прив’язана до конкретного місця перебування й уявляється простором свободи, у якому людина отримує можливість вільного самовираження й вільного вибору того, що її цікавить та що їй необхідно. Вона виявляється у нових способах світобачення та світорозуміння, у нових технологіях, формах й засобах навчання. Така освіта гнучко й випереджально реагує на зміни соціокультурної й наукової реальності й постає простором свободи, у якому людина має можливість вільного самовираження й вибору того, що її цікавить. Освітня діяльність розуміється як відкрита, складна, ризоморфна система, що перебуває у процесі самозміни й самостановлення. Освітнім продуктом виступає людина-навігатор, яка веде пошук у лабіринті власної освіти, здатна до самонавчання, яке здійснюється залежно від ціннісних пріоритетів та життєвих потреб, уміє гнучко орієнтувати свій освітній ресурс, приймати рішення залежно від умов, що складаються. Людина постає не як даність, а як процес, у якому відбувається творення нею самої себе через розкриття та активізацію її потенціальних можливостей. Навчання у мережі передбачає розвиток системного й гнучкого мислення, розширення “можливості” інтуїції, впливає на можливості розвитку процесів візуалізації в освітній діяльності, сприяє формуванню дигітальної культури тощо
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
No full textModern military education is subject to the active influence of new information and communication technologies, therefore, teachers of a higher military educational institution face the methodological problem of forming future border guard officers with information and communication competencies. The process of forming information and communication competencies involves solving a number of tasks, including the organization of educational activities of applicants for higher education using information and communication technologies. The future border guard officer, in addition to professional military special skills, must also master key competencies, among which information and communication is of particular importance. Its formation takes place during the study of military special disciplines by cadets. The article presents an overview of both theoretical and methodological aspects of the formation of information and communication competence of future border guard officers. The content of key concepts was clarified: competence approach, competence, information and communication competence and peculiarities of its formation in cadets of a higher military educational institution of the border department. Information and communication competence is an integral quality of the individual, which makes it possible to work with various types of information, search and classify the necessary material, generalize it, solve management problems based on military special knowledge, skills and abilities, as well as experience with information in the process of professional activity.The article also analyzes the levels of formation of information and communication competencies of future border guard officers and the stages of their formation in the process of educational activity of a higher military educational institution.Сучасна військова освіта підлягає активному впливу нових інформаційно-комунікаційних технологій, тому перед викладачами вищого військового навчального закладу постає методична проблема формування у майбутніх офіцерів-прикордонників інформаційно-комунікаційних компетенцій. Процес формування інформаційно-комунікаційних компетенцій передбачає вирішення низки завдань, серед яких організація освітньої діяльності здобувачів вищої освіти із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Майбутній офіцер-прикордонник, окрім професійних військово-спеціальних навичок, повинен оволодівати і ключовими компетенціями, з-поміж яких особливого значення набуває інформаційно-комунікаційна. Її формування відбувається під час вивчення курсантами військово-спеціальних дисциплін. У статті подано огляд деяких аспектів методики формування інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників. З’ясовано зміст ключових понять: компетентнісний підхід, компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність та особливості її формування в курсантів вищого військового навчального закладу прикордонного відомства. Інформаційно-комунікаційна компетентність – це інтегральна якість особистості, що дає можливість працювати з різними видами інформації, шукати та класифікувати необхідний матеріал, узагальнювати його, вирішувати управлінські завдання на основі військово-спеціальних знань, умінь і навичок, а також досвіду роботи з інформацією в процесі професійної діяльності.У статті також проаналізовано рівні сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників та етапи їх формування у процесі освітньої діяльності вищого військового навчального закладу
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ДОСВІД РОЗВИТКУ МЕДІАГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
No full textThe article highlights the research results and the experience of media literacy development to future officers of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine. The general approaches to the development of media literacy of future officers are characterized. These approaches include teaching future officers to navigate the media world, differentiate information from official sources and messages of a manipulative or destructivenature. Conducting the experimental studies made it possible to systematically organize the work dealing with the development of media literacy to future officers in the process of their professional training. The article describes measures to provide future officers with basic knowledge of media literacy and information security, the use of non-formal education tools (distance and online courses, webinars), which helped to expand cadets’ understanding of the importance of media and the specifics of assessing the content of media messages. The use of interactive methods and technologies for teaching search skills and selecting information in media texts in order to participate in discussions on professional issues was of great importance. The article highlights the work of lecturers on the use of research tasks for cadets to gain experience in countering disinformation and negative information and psychological influence. Based on the results of the study, there have been developed methodological recommendations for research and teaching staff on the development of media literacy to future naval officers in the process of professional training. It is recommended to provide future officers with basic knowledge of media literacy and information security, to expand their understanding of the importance of media and the specifics of assessing the content of media messages, to use the potential of interactive teaching methods and technologies to develop cadets’ skills in searching for and selecting information in media texts, etc.У статті висвітлено результати дослідження та досвід розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано загальні підходи до розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів, що стосуються навчання майбутніх офіцерів орієнтуватися в медіасвіті, відрізняти інформацію з офіційних джерелта повідомлення маніпулятивного чи деструктивного характеру. Проведення експериментального дослідження дозволило системно організувати роботу щодо розвитку медіаграмотності у майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки. Схарактеризовано заходи щодо забезпечення майбутніх офіцерів базовими знаннями медіаграмотності та інформаційної безпеки, задіяння потенціалу засобів неформальної освіти (дистанційних та онлайн-курсів, вебінарів), що сприяло розширенню уявлень курсантів про значення медіа та специфіку оцінювання змісту медіаповідомлень. Велике значення мало впровадження інтерактивних методів і технологій навчання відпрацювання навичок пошуку, відбору інформації у медіатекстах для участі в обговореннях з професійних питань. Висвітлено роботу викладачів щодо застосовування дослідницьких завдань для набуття курсантами досвіду протидії дезінформації, негативному інформаційно-психологічному впливу. За результатами дослідження визначено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо розвитку медіаграмотності в майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил у процесі професійної підготовки. Рекомендовано забезпечити майбутніх офіцерів базовими знаннями медіаграмотності та інформаційної безпеки, розширити їхні уявлення про значення медіа та специфіку оцінювання змісту медіаповідомлень, використовувати потенціал інтерактивних методів і технологій навчання для відпрацювання у курсантів навичок пошуку, відбору інформації у медіатекстах тощо
ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ НАВИЧОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ КІНОЛОГІЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
No full textThe article analyzes the scientific and specialized literature regarding the procedure for the formation of methodological skills for conducting theoretical and practical classes on the subjects of the disciplines of service canine (theory and methodology of canine units’ specialists training with service dogs according to the relevant specialization, the order of organizing their use) of future canine units’ officers that due to the peculiarity of their professional activities in primary positions.On the basis of own experience, the results of expert evaluation (representatives of the customer (employer) acted as experts - officers of the Department of Canine Support of the State Border Guard Department of the State Border Guard Service of Ukraine Administration (hereinafter referred to as the SBSU), practical experts, scientific and pedagogical staff of the Department of Cynology of the Faculty of Security of the State Border, teachers of the department of cyclic commissions of canine disciplines of the Canine Training Center of the SBSU with 3 years of service experience, chiefs of canine support services of state border guard agencies, graduates with 3 to 5 years of service experience) and a survey of higher education applicants, the main ways of improving the methodology were revealed formation of methodical skills for conducting classes in future officers of canine units as a component of their professional activity.In order to provide a comprehensive approach to the solution of the outlined issue, as well as the opportunity to consider holistically the process of formation of relevant skills, which allows establishing correlations between its elements, the authors developed a schematic model of the formation of methodical skills for conducting classes of future canine units’ officers.Taking into account the peculiarities of the professional activity of the officers of the canine units of the State Police, the training system of higher education applicants who study under the educational program “Organization of the activities of the canine units of the SBSU” (in the context of the formation of methodological skills) consists of several interrelated stages and provides a set of basic (prescribed by the educational program and curriculum) and optional activities.The main emphasis in the formation of outlined skills is focused on the study of a number of educational components during the training period, as well as practical training for primary officer positions in the Canine Training Center of the SBSU and units of state border guard.The authors indicated that the set of activities aimed at the formation of methodological skills by specialization, conducted by the Department of Cynology (a structural unit responsible for the training of higher education applicants under this educational program), actively complement the relevant activities of a general academic nature, the study of individual academic disciplines and the implementation of the military service duties during everyday activities, which ensures the implementation of a competency-based approach during the implementation of educational activities under the educational program “Organization of activities of canine units of the SBSU”.У статті проаналізовано наукову та спеціальну літературу щодо порядку формування методичних навичок проведення теоретичних і практичних занять за тематикою дисциплін службової кінології (теорія та методика підготовки фахівців кінологічних підрозділів зі службовими собаками за відповідною спеціалізацією, порядок організації їх використання) у майбутніх офіцерів кінологічних підрозділів, що зумовлено особливістю їхньої професійної діяльності на первинних посадах.На основі власного досвіду, результатів експертного оцінювання (як експерти виступили представники замовника (роботодавця) – офіцери відділу кінологічного забезпечення Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), експерти-практики, науково-педагогічні працівники кафедри кінології факультету безпеки державного кордону, викладачі відділу циклових комісій кінологічних дисциплін Кінологічного навчального центру ДПСУ з досвідом служби від 3 років, начальники служб кінологічного забезпечення органів охорони державного кордону, випускники з досвідом служби від 3 до 5 років) та опитування здобувачів вищої освіти розкрито основні шляхи удосконалення методики формування методичних навичок проведення занять у майбутніх офіцерів кінологічних підрозділів як складової їхньої професійної діяльності.З метою забезпечення комплексного підходу до вирішення окресленого питання, а також можливості цілісно розглянути процес формування відповідних навичок, що дозволяє встановити кореляційні зв’язки між її елементами, автори розробили схематичну модель формування методичних навичок проведення занять у майбутніх офіцерів кінологічних підрозділів.З урахуванням особливостей професійної діяльності офіцерів кінологічних підрозділів ДПСУ система підготовки здобувачів вищої освіти, які навчаються за освітньою програмою “Організація діяльності кінологічних підрозділів ДПСУ” (у контексті формування методичних навичок), складається з декількох взаємопов’язаних етапів і визначає комплекс основних (передбачених освітньою програмою та навчальним планом) і факультативних заходів.Основний акцент у формуванні окреслених навичок зосереджено на вивченні низки освітніх компонент протягом періоду навчання, а також проходженні практичної підготовки на первинних офіцерських посадах у Кінологічному навчальному центрі ДПСУ та підрозділах охорони державного кордону.Автори зазначили, що комплекс заходів, спрямованих на формування методичних навичок за спеціалізацією, що проводяться кафедрою кінології (структурний підрозділ, який відповідальний за підготовку здобувачів вищої освіти за цією освітньою програмою), активно доповнюють відповідні заходи загально академічного характеру, вивчення окремих навчальних дисциплін та виконання обов’язків військової служби під час повсякденної діяльності, що забезпечує реалізацію компетентнісного підходу у процесі провадження освітньої діяльності за освітньою програмою “Організація діяльності кінологічних підрозділів ДПСУ”