Scientific Periodicals of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Not a member yet
1501 research outputs found
Sort by
СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПРИКОРДОННО-ПРЕДСТАВНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ
No full textThe article examines doctrinal approaches to understanding and the normative basis of the institute of border representatives. An analysis of scientific views on the current state of border representative activity was carried out.
The regularities of the development of the phenomenon of representation for the resolution of border issues in historical retrospect have been established. The postulate is confirmed, according to which the international representative functions of border formations cannot be full-fledged outside the legal form.
The legal nature of the institution of border representatives is related to the international principles of resolving international disputes by peaceful means and refraining from the threat of force or its use. There is a change in the balance of the functions of state borders in favor of their contact, which determines the peculiarities of the state border policy.
In relation to the administrative and international legal regulation of border-representative activities, the designation of international documents is established, which lay the basis for the normative regulation of the activity of border representatives (authorized). At the legislative level of the national regulation, the obligation to carry out border-representative work, which is entrusted to the State Border Service of Ukraine, is defined.
The by-laws provide for detailing the provisions of international treaties and laws regulating cross-border representative activities. It is at this level that the need for administrative and legal regulation is clearly visible, as it provides the necessary legal conditions for the work of border representatives.
According to the results of cross-border cooperation, the differentiation of possible contacts of cross-border representatives of Ukraine can be traced, which may contribute to the achievement of agreements and the implementation of joint cross-border measures or may not take place due to the unfriendly aggressive policy of the neighboring party.
Attention is drawn to the limitations of the national governmental legal regulation of border representative activities, despite the international powers of the Cabinet of Ministers of Ukraine. The normative-legal act of the highest executive authority must determine the procedure for appointing border representatives of Ukraine and their deputies. At the departmental level, separate recommendations on the organization of cross-border representative activities may be regulated.У статті досліджено доктринальні підходи до розуміння та нормативну основу інституту прикордонних представників. Проведено аналіз наукових поглядів на сучасний стан прикордонної представницької діяльності.
Встановлено закономірності розвитку феномену представництва для вирішення прикордонних питань в історичній ретроспективі. Підтверджується постулат, згідно з яким міжнародні представницькі функції прикордонних формувань не можуть бути повноцінними поза правовою формою.
Правова природа інституту прикордонних представників пов\u27язана з міжнародними принципами вирішення міжнародних спорів мирними засобами та утримання від погрози силою чи її застосування. Відбувається зміна балансу функцій державних кордонів на користь їх контакту, що визначає особливості державної прикордонної політики.
Стосовно адміністративного та міжнародно-правового регулювання діяльності прикордонних представників встановлено найменування міжнародних документів, які становлять основу нормативного регулювання діяльності прикордонних представників (уповноважених). На законодавчому рівні національного регулювання визначено обов’язок здійснення прикордонно-представницької роботи, яка покладена на Державну прикордонну службу України.
Підзаконні акти передбачають деталізацію положень міжнародних договорів та законів, що регулюють транскордонну представницьку діяльність. Саме на цьому рівні чітко простежується необхідність адміністративно-правового регулювання, оскільки він забезпечує необхідні правові умови для роботи прикордонних представників.
За результатами транскордонного співробітництва простежується диференціація можливих контактів транскордонних представників України, які можуть сприяти досягненню домовленостей та реалізації спільних транскордонних заходів або не відбутися через недружня агресивна політика сусідньої сторони.
Звертається увага на обмеженість національного державного правового регулювання діяльності прикордонного представництва, незважаючи на міжнародні повноваження Кабінету Міністрів України. Нормативно-правовим актом вищого органу виконавчої влади повинен бути визначений порядок призначення прикордонних представників України та їх заступників. На відомчому рівні можуть бути регламентовані окремі рекомендації щодо організації транскордонної представницької діяльності
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
No full textThe article substantiates that the strategic planning in the State Border Guard Service is a function of public administration which determines the priorities for the development of the agency, taking into account threats, assessment of capabilities, defined goals and available resources. The execution status of strategic documents is analysed defining the main directions of formation and implementation of state policy in the field of state border security, systemic development of the State Border Guard Service and effective management of the state border. The study enables to determine at what stage of their execution the border guard agency is and what further steps are necessary for their successful and complete implementation.
The purpose of the article is to analyse the approaches to defining and forming an effective mechanism for strategic planning in border management in the State Border Guard Service, and also to provide proposals for effective solutions to the current problems of implementation of strategic documents defining the main directions of the State Border Guard Service\u27s systemic development and effective management of the State border.
The scientific novelty is in the study of specific features of strategic planning mechanisms for countering national security threats at the state border, identifying and preventing possible problems in the implementation of strategic documents.
The study focuses on the need for further scientific research, expert analysis of the positive and negative aspects of the organisation of strategic planning in the State Border Guard Service, discussion of its current needs and the capabilities of public administration subjects to meet them.
Conclusions. The systematic results of the study made it possible to comprehensively examine the existing problems in the functioning of the mechanisms for implementing strategic documents, exercising powers and ensuring further development of the State Border Guard Service. In particular, the problematic issues in strategic planning today are: failure to amend the Action Programme of the Cabinet of Ministers of Ukraine and to adopt a medium-term plan for the implementation of the Action Programme of the Cabinet of Ministers of Ukraine; the need to raise and consolidate the strategic status of integrated border management in Ukraine at the legislative level.
The author proposes ways to address them, taking into account the urgency of threats in the field of border security, readiness for strategic changes and the ability to implement an appropriate mechanism for strategic planning and implementation of its provisions.У статті обґрунтовується, що стратегічне планування в Держприкордонслужбі є функцією державного управління, яка визначає пріоритети розвитку відомства з урахуванням загроз, оцінки спроможностей, визначених цілей та наявних ресурсів. Проаналізовано стан виконання стратегічних документів, що визначають основні напрями формування та реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону, системного розвитку Держприкордонслужби та ефективного управління державним кордоном. Дослідження дає змогу визначити, на якому етапі їх виконання перебуває прикордонне відомство та які подальші кроки необхідні для їх успішного та повного виконання.
Метою статті є аналіз підходів до визначення та формування дієвого механізму стратегічного планування в управлінні кордоном в Держприкордонслужбі, а також надання пропозицій щодо ефективного вирішення актуальних проблем реалізації стратегічних документів, що визначають основні напрями системного розвитку Держприкордонслужби та ефективного управління державним кордоном.
Наукова новизна полягає у дослідженні особливостей механізмів стратегічного планування протидії загрозам національній безпеці на державному кордоні, виявлення та попередження можливих проблем у реалізації стратегічних документів.
У дослідженні зосереджено увагу на необхідності подальшого наукового дослідження, експертного аналізу позитивних і негативних аспектів організації стратегічного планування в Держприкордонслужбі, обговорення його актуальних потреб та можливостей суб’єктів державного управління щодо їх задоволення.
Системність результатів дослідження дозволила всебічно вивчити наявні проблеми у функціонуванні механізмів реалізації стратегічних документів, реалізації повноважень та забезпечення подальшого розвитку Держприкордонслужби. Зокрема, проблемними питаннями стратегічного планування сьогодні є: невнесення змін до Програми діяльності Кабінету Міністрів України та прийняття середньострокового плану реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України; необхідність підвищення та закріплення на законодавчому рівні стратегічного статусу інтегрованого управління кордоном в Україні.
Автором запропоновано шляхи їх подолання з урахуванням актуальності загроз у сфері забезпечення безпеки кордону, готовності до стратегічних змін та спроможності запровадити відповідний механізм стратегічного планування та реалізації його положень
АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ МОТОТЕХНІКИ З ЕЛЕКТРИЧНИМИ ДВИГУНАМИ У ПІДРОЗДІЛАХ ОХОРОНИ КОРДОНУ
Get PDFThe article presents a comparative analysis of the most common motorcycles in service with the State Border Guard Service of Ukraine and motor vehicles with an electric engine. The indicators that are the most important in determining the capabilities of border guard units have been established and calculated. At the same time, features specific to the bodies of the State Border Service of Ukraine are taken into account, such as the separate location of border guard units, road conditions in areas of responsibility, and others. The following indicators are taken into account: dimensions, weight, maximum load, speed, power reserve, cost per 100 km, operating cost and product cost. The calculations showed that in the short term, models of motor vehicles with an electric engine have a number of advantages over motorcycles with a gasoline power system. Among them is the low cost of electricity compared to fuel, as well as a smaller list of works performed during maintenance. At the same time, the disadvantages are the high cost of the products themselves and the batteries installed on them. In addition, motor vehicles with an electric engine have a number of features that affect the readiness of border guard units. Among them: independence from centralized fuel supply, better acceleration, smaller mass-dimensional indicators and the ability to mask the actions of border outfits. Thus, it has been established that the use of motor vehicles with electric motors may be appropriate in the bodies of the State Border Service of Ukraine, at the same time, this issue requires additional study by conducting experimental operation and forming a method of use. This will make it possible to determine their real operational performance under the conditions of functioning of separately deployed border guard units, to compare them with gasoline models that are in service, and to make a decision on further use.У статті висвітлено порівняльний аналіз найбільш поширених мотоциклів, що є на озброєнні Державної прикордонної служби України, та мототехніки з електричним двигуном. Установлено та розраховано показники, що є найбільш вагомими у визначенні можливостей підрозділів охорони кордону. Взято до уваги особливості, які є характерними саме для органів Державної прикордонної служби України, зокрема відокремлене розташування підрозділів охорони кордону, дорожні умови на ділянках відповідальності та інші. Враховано такі показники: габарити, маса, максимальне навантаження, швидкість руху, запас ходу, вартість 100 км пробігу, вартість експлуатації та вартість виробу. Розрахунки показали, що у короткостроковій перспективі зразки мототехніки з електричним двигуном мають низку переваг перед мотоциклами з бензиновою системою живлення. Серед них низька вартість електроенергії, у порівнянні з паливом, а також менший перелік робіт, що виконуються під час технічного обслуговування. Недоліками є висока вартість самих виробів і акумуляторних батарей, що на них встановлені. Крім того, мототехніка з електричним двигуном має особливості, що впливають на готовність підрозділів охорони кордону: незалежність від централізованого забезпечення пальним, краще прискорення, менші масо-габаритні показники та можливості маскування дій прикордонних нарядів. У такий спосіб встановлено, що використання мототехніки з електричними двигунами може бути доцільним в органах Державної прикордонної служби України. Водночас це питання потребує додаткового вивчення за допомогою проведення дослідної експлуатації та формування методики використання. Це дозволить визначити їх реальні експлуатаційні показники в умовах функціонування окремо дислокованих підрозділів охорони кордону, порівняти з бензиновими зразками, що є на озброєнні, та прийняти рішення щодо подальшого застосування
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ШТАБУ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНОЇ СТРУКТУРИ БРИГАДНОГО ТИПУ В УМОВАХ ПІДПОРЯДКУВАННЯ ОРГАНАМ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Get PDFThe article substantiates the theoretical and practical aspects of the work of the headquarters of a border guard detachment of a brigade-type organizational structure in planning combat (actions) under conditions of subordination to the military command and control bodies of the Armed Forces of Ukraine. Аs one of the forms of operational and service activities during the combat use of bodies (units) of the State Border Guard Service of Ukraine as part of the defense forces of Ukraine. The article also presents the results of the analysis of recent research and publications on the activities of the bodies (units) of the State Border Guard Service of Ukraine with regard to ensuring the defense and protection of the State border under the legal regime of martial law, development of models and methods of work of the border guard detachment headquarters for planning operational and service activities (service and combat activities), approaches to the decision-making process, and emphasizes the importance of transition to the standards of operational (combat) planning adopted by NATO member states since The structural and logical scheme and directions of prospective research of the peculiarities of the work of the brigade border guard detachment headquarters in terms of subordination to the military command and control bodies of the Armed Forces of Ukraine are proposed. The results of the study on the need to develop new approaches to the implementation of operational and service activities in its various forms of service and combat use are presented. Promising areas for further research are the optimization of the organizational and staffing structure of the brigade-type border guard detachment headquarters and the battle (action) planning model to ensure effectiveness in the face of real threats and challenges.Обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти роботи штабу прикордонного загону організаційно-штатної структури бригадного типу з планування бою (дій) в умовах підпорядкування органам військового управління Збройних Сил України як однієї з форм оперативно-службової діяльності під час службово-бойового застосування органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України у складі Сил оборони України. Також у статті подано результати аналізу останніх досліджень і публікацій діяльності органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України щодо забезпечення оборони та захисту державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану, розроблення моделей і методик роботи штабу прикордонного загону з планування оперативно-службової діяльності (службово-бойової діяльності), підходів до процесу прийняття рішення; підкреслено важливість переходу на стандарти оперативного (бойового) планування, які прийняті в країнахчленах НАТО з урахуванням Стратегії воєнної безпеки України та у зв’язку з реформуванням деяких органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України. Запропоновано структурно-логічну схему та напрями перспективних досліджень особливостей роботи штабу прикордонного загону бригадного тилу в умовах підпорядкування органам військового управління Збройних Сил України. Наведено результати дослідження щодо необхідності вироблення нових підходів до здійснення оперативно-службової діяльності у різних її формах службово-бойового застосування. Перспективними напрямами подальших досліджень визначено оптимізацію організаційно-штатної структури штабу прикордонного загону бригадного типу та моделі планування бою (дій) для забезпечення ефективності в умовах реальних загроз і викликі
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УПРАВЛІННІ СФЕРОЮ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of modern personnel policy in the sphere of defense of Ukraine. In the context of growing security challenges and the need for integration with international standards, especially taking into account cooperation with NATO, the study highlights the key directions and challenges that Ukraine faces in the development of an effective personnel policy in this area. The main aspects considered include professional development and training, technological modernization, attraction and retention of qualified personnel, humanitarian aspects, the fight against corruption and the provision of social protection for military personnel. The article also provides recommendations on possible ways to improve HR policy and highlights prospects for further research in this area. In order to ensure an effective response to these challenges, the article examines various aspects of personnel policy, emphasizing the importance of continuous professional development, taking into account technological trends in the modern military arsenal, as well as the need to create motivating conditions for attracting new talents. Special attention is paid to issues of international integration and cooperation with the aim of achieving compliance with NATO standards, as well as strengthening Ukraine’s defense capabilities at the international level. Modern problems are analyzed, in particular, the detection and fight against corruption in personnel policy, emphasizing its importance for maintaining high morale and the efficiency of military structures. Social aspects are also discussed, including the provision of adequate social protection and support for military personnel, which are critical to maintaining the stability and high combat capability of the army. Prospects for further research that can contribute to the development of personnel policy in the defense sector, taking into account the rapid changes in the global security environment and the requirements for modern military forces, are offered. These perspectives include a detailed analysis of technological innovations, their impact on personnel policy, and the training needs of military personnel. Also, important is the study of international experience in the field of personnel policy, in particular, the adaptation of successful practices of other countries to the Ukrainian context. The authors emphasize the need to study the social aspects of military service, including the impact of service on family life, the psychological state of military personnel, and their general well-being.Статтю присвячено аналізу сучасної кадрової політики у сфері оборони України. У контексті зростаючих безпекових викликів та необхідності інтеграції з міжнародними стандартами, особливо з урахуванням співпраці з НАТО, дослідження висвітлює ключові напрями та виклики, з якими стикається Україна у розвитку ефективної кадрової політики в цій сфері. Основні аспекти, які розглядаються, містять професійний розвиток і навчання, технологічну модернізацію, залучення та утримання кваліфікованих кадрів, гуманітарні аспекти, боротьбу з корупцією та забезпечення соціального захисту військовослужбовців. Стаття також надає рекомендації щодо можливих шляхів удосконалення кадрової політики та висвітлює перспективи для подальших досліджень у цій сфері. З метою забезпечення ефективної відповіді на ці виклики, автори розглядають різні аспекти кадрової політики,ак центуючи на важливості постійного професійного розвитку, врахуванні технологічних тенденцій у сучасному воєнному арсеналі, а також на необхідності створення мотивувальних умов для залучення нових талантів. Особливу увагу приділено питанням міжнародної інтеграції та співпраці з метою досягнення відповідності до стандартів НАТО, а також зміцнення оборонної спроможності України на міжнародному рівні. Проаналізовано сучасні проблеми, зокрема виявлення та боротьбу з корупцією в кадровій політиці, підкреслено її значення для підтримки високого морального духу й ефективності військових структур. Також обговорюються соціальні аспекти, включно із забезпеченням належного соціального захисту та підтримки військовослужбовців, які є критично важливими для підтримання стабільності та високої боєздатності армії. Запропоновано перспективи для подальших досліджень, які можуть сприяти розвитку кадрової політики в оборонному секторі, з урахуванням швидких змін у глобальному безпековому середовищі та вимог до сучасних військових сил. Ці перспективи передбачають детальний аналіз технологічних інновацій, їх вплив на кадрову політику та потреби у навчанні військового персоналу. Також важливим є дослідження міжнародного досвіду в галузі кадрової політики, зокрема адаптація успішних практик інших країн до українського контексту. Автори наголошують на потребі вивчення соціальних аспектів військової служби, включаючи вплив служби на сімейне життя, психологічний стан військовослужбовців та їхнє загальне благополуччя
КОМПЛЕКС ПАРАМЕТРІВ, ПОКАЗНИКІВ І КРИТЕРІЇВ ОЦІНЮВАННЯ СПРОМОЖНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ДО ФУНКЦІОНУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe article proposes a set of parameters, indicators and criteria which allow assessing the ability of a command and control system to function under martial law. The relevance of this issue is determined by the existence of a contradiction between the need for a detailed justification of the nal organizational structure of the detachment management system and the lack of an effective scientific and methodological apparatus for assessing its ability to function under martial law. The author proposes to resolve this contradiction by developing an appropriate methodological apparatus, an integral part of which is a set of parameters, indicators and criteria for assessing the ability of the detachment management system to function under martial law. In order to assess the capability of a border guard detachment’s management system to function under martial law, the article uses the “DOTMLPFI” methodological approach, which allows assessing each parameter of capability. This approach is adapted to the specifics of the functioning of the border guard detachment management system, does not require significant costs for the work of experts, and contributes to an objective assessment of the existing capabilities. For a comprehensive assessment of the capability parameters, a set of indicators was formed, which includes groups of partial indicators, integral indicators by groups and an aggregate indicator. The selection of these indicators was based on the analysis of factors affecting the functioning of the management system, requirements, research, and the results of operational activities. The assessment of the capability parameters includes mathematical models for evaluating the indicators of each of these parameters using scaling methods, and each of the parameters is proposed to be calculated taking into account the importance coefficients, the values of which are obtained using the method of expert evaluation. The proposed set of parameters, indicators and criteria is important for assessing the existing management system of a border guard detachment and its ability to function under martial law and will characterize the degree to which the pragmatic part of the research objective is achieved.У статті запропоновано комплекс параметрів, показників та критеріїв, що дозволяє провести оцінювання спроможності системи управління до функціонування в умовах воєнного стану. Актуальність зазначеної проблематики визначається існуванням невідповідності між потребою у детальному обґрунтуванні раціональної організаційної структури системи управління загону та відсутністю дієвого науково-методичного апарату забезпечення оцінювання її спроможності до функціонування в умовах воєнного стану. Усунути цю невідповідність пропонується за рахунок розробки відповідного методичного апарату, складовою частиною якого є комплекс параметрів, показників та критеріїв оцінювання спроможності системи управління загону до функціонування в умовах воєнного стану. Для оцінювання спроможності системи управління прикордонного загону до функціонування в умовах воєнного стану у статті використано методичний підхід “DOTMLPFI”, який дає змогу оцінити кожен параметр спроможності. Такий підхід адаптований до специфіки функціонування системи управління прикордонного загону, не потребує значних витрат на роботу експертів, сприяє отриманню об’єктивної оцінки наявних спроможностей. Для всебічного оцінювання параметрів спроможності сформовано комплекс показників, який включає групи часткових показників, інтегральні показники по групах та сукупний показник. Вибір даних показників проводився на основі аналізу чинників, що впливають на функціонування системи управління, висунутим вимогам проведених досліджень, а також результатів оперативно-службової діяльності. Оцінювання параметрів спроможності передбачає застосування математичних моделей для обчислення показників з використанням методів шкалювання, причому величину кожного з параметрів запропоновано розраховувати з урахуванням коефіцієнтів важливості, значення яких отримані з використанням методу експертного оцінювання. Запропонований комплекс параметрів, показників та критеріїв є важливим для оцінювання існуючої системи управління прикордонного загону та її здатності до функціонування в умовах воєнного стану і буде характеризувати ступінь досягнення прагматичної частини мети дослідження
METHODOLOGY FOR ASSESSING THE CAPACITY OF THE BORDER GUARD DETACHMENT MANAGEMENT SYSTEM TO FUNCTION UNDERMARTIAL LAW
No full textПід час усіх етапів підготовки до ведення оперативно-службової діяльності (бойових дій) ключовим елементом є оцінювання спроможності прикордонного загону та його системи управління. Відповідно до зазначеного, актуальності набуває завдання щодо розроблення методики, яка дозволить оцінити основні сторони системи управління прикордонного загону, зокрема її відповідність вимогам, що висуваються, здатність виконувати завдання в умовах воєнного стану та визначити заходи щодо розвитку спроможності. З огляду на наведений опис за своїм змістом пропонована методика передбачає реалізацію декількох етапів: визначення початкових даних; проведення функціонального обстеження системи управління загону; оцінювання спроможності системи управління до функціонування в умовах воєнного стану; аналіз спроможності та її складових. Для оцінювання спроможності системи управління прикордонного загону до функціонування в умовах воєнного стану у статті використано методичний підхід «DOTMLPFI», який передбачає використання ієрархічної моделі показників та критеріїв, що перебувають у певній підпорядкованості один до одного, і дає змогу оцінити всі параметри, що забезпечують спроможність системи. Оцінка спроможності системи управління до функціонування в умовах воєнного стану розраховується через сукупний показник, який дозволяє оцінити, наскільки реальна спроможність системи управління відрізняється від ідеальної. Отже, реалізуючи описані в методиці процедури, можна отримати кількісну та якісну оцінку спроможності поточного стану системи управління на основі значень показників параметрів спроможності, що її формують, надати прогноз стабільності роботи системи управління та її здатності виконувати завдання в умовах воєнного стану. Використання методики дозволяє також оцінити та визначити заходи щодо підвищення рівня спроможності системи управління, що забезпечить необхідний рівень виконання завдань в умовах воєнного стану. Запропонований спосіб оцінювання стану системи управління та її здатності виконувати завдання з управління силами і засобами прикордонного загону можна використовувати в штабах органів Державної прикордонної служби України, наприклад, під час проведення наукових досліджень з питань забезпечення її організаційної стійкості в різних умовах функціонування.At all stages of preparation for operational activities (combat operations), the key element is to assess the capabilities of the border guard detachment and its management system. Accordingly, the task of developing a methodology that will allow assessing the main aspects of the border guard detachment’s management system, in particular, its compliance with the requirements, its ability to perform tasks under martial law, and identify measures to improve and develop its capabilities, becomes more relevant. Based on the above description, the proposed methodology involves several stages: determination of initial data; conducting a functional inspection of the detachment’s management system; assessing the management system’s capacity to function under martial law; and analyzing the capacity and its components. In order to assess the capacity of a border guard detachment’s management system to function under martial law, the article uses the «DOTMLPFI» methodological approach, which involves the use of a hierarchical model of indicators and criteria which are in a certain subordination to each other and which makes it possible to assess all the parameters which ensure the system’s capacity. The assessment of the capability of the management system to function under martial law is calculated through an aggregate indicator that allows to assess how the real capability of the management system differs from the ideal one. Therefore, using the procedures described in the methodology, it is possible to obtain a quantitative and qualitative assessment of the capability of the current state of the control system based on the values of the indicators of the capability parameters that form it, to provide a forecast of the stability of the control system and its ability to perform tasks under martial law. The use of the methodology also makes it possible to evaluate and identify measures to increase the level of capability of the control system, which will ensure the required level of performance of tasks under martial law. The proposed method for assessing the capability of the control system and its ability to perform tasks to control the forces and means of the border detachment can be used at the headquarters of the State Border Guard Service of Ukraine, for example, when developing a plan to restore the combat capability of control systems, and when conducting research on improving various control systems
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКОВИМ ПІДРОЗДІЛОМ
Get PDFSuch complex formations as a collective and a person not only demonstrate their many aspects and possibilities of development, but also need a different methodology for their comprehension. The concept of complexity enables to analyze existing problems in a different way, considering them in the context of probability and chance. Complexity is understood as a universal, not a substantive concept. In other words, it is not applied to something specific, nominal, but is a property of various objects, phenomena, systems and subsystems of the world. This is one of those intuitive concepts that can be hardly formalized. Simplified understanding of complexity (squeezing it within the limits of one definition), causes the loss of its multifaceted nature and methodological potential in solving problems of the modern world and man. Management environment in a military unit cannot be reduced to clearly defined rules, recipes, which are effective and efficient in solving any problem. On the contrary, accurate and strict adherence to rigid schemes and defined frameworks invariably results in unjustified simplification of the situation, distortion of its true picture, as well as to illusions and errors. It is emphasized that management is a complex sphere of human activities, which involves taking into account the diversity and individuality of characters, worldviews and values of the management subjects, their diverse and conflicting needs and interests, etc. The complexity of management activities indicates their open nature. This transparency symbolizes the capability of a military organization to attract some external resources in its activities, use them in its internal organizational activities and adapt to a number of different external circumstances and peculiarities. The manager has the ability to solve complex specialized problems and to solve practical problems of professional activities in the field of military management or training, which involves the application of theories and methods of military sciences and is characterized by complexity and uncertainty. As a result, a manager should master the methods, techniques and technologies of military cybernetics, logistics, a system approach to solving problems in the field of military management.Такі складні утворення, як колектив і людина, не лише демонструють свою багатоаспектність і можливість розвитку, а й потребують іншої методології для їх осмислення. Концепт складності дозволяє по-іншому проаналізувати наявні проблеми, розглянувши їх у контексті ймовірності та випадковості. Складність розуміється як універсальне, а не предметне поняття. Тобто воно не прикладається до чогось конкретного, номінального, а є властивістю різноманітних предметів, явищ, систем і підсистем світу. Це одне із тих інтуїтивно зрозумілих понять, які практично не піддаються формалізації. Спрощене розуміння складності (втиснення його в межі одного визначення) зумовлює втрату його багатогранності природи та методологічного потенціалу в розв’язанні проблем сучасного світу та людини. Управлінська діяльність військовим підрозділом не може бути зведена до чітко сформульованих правил, рецептів діяльності, які є дієвими й ефективними у вирішенні будь-якого завдання. Навпаки, чітке та неухильне дотримання жорстких схем і визначених рамок незмінно приводять до невиправданого спрощення ситуації, спотворення її справжньої картини, а також до ілюзії й помилок. Наголошено, що управління – це складна сфера людської діяльності, яка передбачає врахування різноманітності й індивідуальності характерів, світоглядних орієнтирів та цінностей суб’єктів управлінської діяльності, наявність у них різноманітних і суперечливих потреб та інтересів тощо. Складність управлінської діяльності свідчить про її відкритий характер. Відкритість символізує здатність військової організації у своїй діяльності залучати низку ресурсів зовні, використовувати їх у своїй внутрішньоорганізаційній діяльності та пристосовуватись до низки різноманітних зовнішніх обставин та особливостей. На управлінця покладається здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та розв\u27язувати практичні проблеми професійної діяльності у галузі військового управління або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів військових наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Як результат, управлінець має оволодіти методами, методиками та технологіями військової кібернетики, логістики, системного підходу до вирішення завдань у галузі військового управління
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ІНЖЕНЕРНОЇ СЛУЖБИ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ЩОДО ПЛАНУВАННЯ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЮ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО
Get PDFBased on the analysis of the engineering support of combat operations of border guard detachments, rapid response border guard commandant’s offices and consolidated detachments during russian-Ukrainian war, the guiding documents of the Armed Forces of Ukraine on engineering support of combat operations, NATO standards and guidelines for the organization of battle planning and its engineering support, the article identifies the key principles of engineering support of combat operations of a mobile border guard detachment. Success in modern combat is achieved through the joint efforts of all units, the comprehensive implementation of combat functions, i.e., the operational system of warfare. An important component of this system is engineering support, as evidenced by the fighting in Ukraine against the russian aggressor, and at this stage, the task of making passages in minefields has acquired a special role. The ongoing russian-Ukrainian war requires constant improvement of means and methods of performing engineering support tasks, taking into account the further development of armed struggle tactics. The engineering support of combat operations of units is inextricably linked to the implementation of a certain procedure for managing the unit, developing options for working out the tasks received and the targeted use of engineering units. Effective command and control are the main factors in ensuring coordinated and optimized engineering support at all levels of the unit and engineering support for combat planning should ensure the effective use of the capabilities of all units of the unit to perform their tasks on time, under any conditions of the situation.The military decision-making process (MDMP) is interconnected with the battle preparation processes. The time available to prepare for combat is the most important subjective factor. The work of the chief of the engineering service in planning the engineering support of the battle begins with the receipt of preliminary instructions from the commander and the order for engineering support from the senior engineering chief. The guidelines were developed based on the analysis of the accumulated experience of participation in the active phase of the russian-Ukrainian war, the requirements of the regulatory and guiding documents of the Armed Forces of Ukraine on planning engineering support for combat operations of formations and units of the Armed Forces of Ukraine, and the transition to NATO standards for combat planning with their adaptation to the organizational and staffing structure and capabilities of the border guard detachment.У статті на основі аналізу інженерного забезпечення бойових дій прикордонних загонів, прикордонних комендатур швидкого реагування та зведених загонів у ході російсько-української війни, керівних документів ЗСУ з інженерного забезпечення бойових дій, ів та настанов НАТО щодо організації планування бою та його інженерної підтримки визначені ключові принципи інженерного забезпечення бойових дій мобільного прикордонного загону. Успіх у сучасному бою досягається спільними зусиллями усіх підрозділів, всебічним виконанням систем бойових функцій, тобто оперативною системою ведення бойових дій. Важливою складовою цієї системи є інженерне забезпечення, про що переконливо свідчать бойові дії в Україні з російським агресором, а на цьому етапі особливу роль набуло завдання пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях. Російсько-українська війна, що триває, вимагає постійного удосконалення засобів та способів виконання завдань інженерного забезпечення з урахуванням подальшого розвитку тактики збройної боротьби. Інженерне забезпечення бойових дій підрозділів нерозривно пов’язане з виконанням певної процедури управління підрозділом, виробленням варіантів відпрацювання отриманих завдань і цілеспрямованого застосування інженерних підрозділів. Ефективне командування та управління є головними факторами забезпечення узгодженого та оптимізованого інженерного забезпечення на всіх рівнях загону, а планування інженерного забезпечення бою має забезпечити ефективне використання спроможностей усіх підрозділів загону для виконання ними поставлених завдань у встановлені терміни, за будь-яких умов обстановки. Військовий процес прийняття рішення (MDMP) взаємопов’язаний із процесами підготовки до бою. Наявний час на підготовку до бою є найважливішим суб’єктивним фактором. Робота начальника інженерної служби щодо планування інженерного забезпечення бою починається з отриманням від командира попередніх вказівок та від старшого інженерного начальника розпорядження з інженерного забезпечення. Методичні рекомендації розроблені з огляду на результати аналізу накопиченого досвіду участі в активній фазі російсько-української війни, вимог нормативно-керівних документів ЗСУ щодо планування інженерної підтримки бойових дій з’єднань та частин ЗСУ, переходу на стандарти НАТО щодо планування бойових дій з адаптацією їх до організаційно-штатної структури та можливостей прикордонного загону
САМОРЕГУЛЬОВАНЕ НАВЧАННЯ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ, ДОСВІД, ПРАКТИКИ
No full textThe modern world rapidly and unpredictably changes its outlines and content palette. The powerful symbiosis of technical innovations and scientific achievements determine the specifics of its development and make a number of significant adjustments to the organization and functioning of social institutions. Yes, digital technologies are changing the organization and content of education. They make it possible to involve a large audience of potential consumers of services in this field from the most remote regions in the educational process, contribute to the diversification of forms and methods of educational activity, personalize training as much as possible, changing the role of teachers in the educational process. In general, it is about changing the social goal, tasks and focus of educational activity. The development of a person\u27s ability to learn and relearn, to abandon knowledge and experience that lose effectiveness in the modern world are relevant. Information and knowledge is interpreted not as a source of dominance and power, but as a means of personal growth of a person and the development of his creative and creative abilities, etc. Basic skills are the ability to learn and relearn, to get rid of knowledge and experience that are ineffective in a rapidly changing world. A necessary condition is the development of personal potential, that life energy that is present in a person by nature and gives him the opportunity to separate himself from the world of mundaneness and generalization. In general, information and knowledge are interpreted not as a source of dominance and power, but as a means of personal growth of a person and the development of his creative and creative abilities, etc. The extrapolation of these considerations into the plane of the educational sphere is correlated with the concept of self-efficacy of the participants of educational interaction. Self-efficacy is understood as a person\u27s belief in his own abilities to organize and carry out the courses of action necessary to achieve certain types of productivity. It is determined not only by a set of external factors to which the subject of educational interaction must "adjust". The creator and active agent of the educational process is the subject himself. This process is the environment and "cause" of the manifestation of its individual characteristics. Education contributes to the disclosure of the individual capabilities of a person, adjusts the psychophysiological functions of his body depending on the defined goals and objectives of the activity, and organizes it depending on the needs of the environment. It is noted that self-regulated learning is orderly (has clear time limits, specific behavioral actions and problem tasks), personally oriented (aimed at personal changes based on metacognitive judgments and experience), strategic (presupposes prioritization of goals, motives and value-emotional guidelines, ability to plan and create a long-term action strategy). Self-regulated learning is understood as a systematically organized motivational process of determining external factors and the features of their influence on the achievement of defined goals and self-influence (change in personal psychological attitudes and value-motivational sphere). This training is flexible and variable in nature, as it is able to offer new vision and problem solving, taking into account future perspectives. Self-regulated learning sets guidelines and strategies for educational activity rather than offering a clear, partially algorithmic or instructional plan of action. It is obvious that the educational environment is understood as multi-vector and complex, which is in motion and constant self-development. It is about the implementation of a transformative approach in education, where both the organization and implementation of the educational process, and directly its participants, undergo changes, stimulating their internal potential and expanding the space of human possibilities. This process is a certain symbiosis of elements of socio-psychological personal manifestations and acts of self-awareness. Self-regulated learning guides participants in educational interaction to search for additional resources, evaluate their own understanding of educational problems, manage time, and organize their activities. These are valuable life skills that can be applied in a variety of contexts, including work, personal life and lifelong learning.Сучасний світ стрімко й непередбачувано змінює свої обриси та змістову палітру. Потужний симбіоз технічних новацій та наукових досягнень визначають особливості його розвитку та вносять низку суттєвих коректив в організацію та функціонування соціальних інституцій. Зокрема, цифрові технології змінюють організацію та змістове наповнення освіти. Вони дозволяють долучити до освітнього процесу численну аудиторію потенційних споживачів послуг цієї сфери з найвіддаленіших регіонів, сприяють урізноманітненню форм і методів освітньої діяльності, максимально персоналізують навчання, видозмінюючи роль педагогів у освітньому процесі. Загалом, йдеться про зміну соціальної мети, завдань та фокусу навчальної діяльності. Релевантними є розвиток у людини здатності вчитися та перенавчатися, відмовлятися від знань і досвіду, які втрачають ефективність у сучасному світі. Інформація та знання трактується не як джерело домінування та влади, а як засіб особистісного зростання людини та розвиток її креативних і вітальних здібностей тощо. Засадничими уміннями є уміння навчатися й перенавчатися, позбуватися знань та досвіду, які є неефективними у стрімко змінному світі. Необхідною умовою є розвиток особистісного потенціалу, тієї життєвої енергії, яка присутня у людини від природи та дає їй можливість виокремилися із світу буденності й узагальненості. Загалом, інформація та знання трактується не як джерело домінування та влади, а як засіб особистісного зростання людини та розвиток її креативних і вітальних здібностей тощо. Екстраполяція цих міркувань у площину освітньої сфери корелюється із поняттям самоефективності учасників навчальної взаємодії. Самоефективність розуміється як віра людини у власні можливості організовувати та виконувати напрями дій, необхідних для досягнення визначених типів продуктивності. Вона визначається не лише сукупністю зовнішніх факторів, до яких має “прилаштуватися” суб’єкт освітньої взаємодії. Творцем та активним дієвцем освітнього процесу є сам суб’єкт. Цей процес є середовищем та “причиною” прояву індивідуальних його характеристик. Освіта сприяє розкриттю індивідуальних можливостей людини, корегує психофізіологічні функції її організму залежно від окреслених цілей та завдань діяльності, впорядковує її залежно до потреб навколишнього середовища. Зазначено, що саморегульоване навчання є впорядкованим (має чіткі часові межі, конкретні поведінкові дії та проблемні завдання), особистісно орієнтованим (спрямованим на особистісні зміни на основі метакогнітивних суджень і досвіду), стратегічним (передбачає визначення пріоритетів цілей, мотивів та ціннісно-емоційних орієнтирів, здатності планувати та створювати довгострокову стратегію дій). Саморегульоване навчання розуміється як системно організований мотиваційний процес визначення зовнішніх чинників та особливостей їх впливу на досягнення визначених цілей та самовпливу (зміна особистісних психологічних установок та ціннісно-мотиваційної сфери). Це навчання має гнучкий та варіативний характер, оскільки здатне запропонувати нове бачення та вирішення проблем, враховуючи майбутні перспективи. Саморегульоване навчання радше задає орієнтири та стратегії освітньої діяльності, аніж пропонує чіткий, почасти зведений до алгоритму чи інструкції план дій. Очевидно, що освітнє середовище розуміється як багатовекторне та складне, яке знаходиться у русі та постійному саморозвитку. Йдеться про реалізацію трансформативного підходу в освіті, де змін зазнає як організація та реалізація освітнього процесу, так й безпосередньо його учасники, стимулюючи їх внутрішній потенціал та розширюючи простір людських можливостей. Цей процес є певним симбіозом елементів соціально-психологічних особистісних проявів та актів самосвідомості. Саморегульоване навчання орієнтує учасників освітньої взаємодії вести пошук додаткових ресурсів, оцінювати власне розуміння навчальних проблем, управляти часом та організовувати свою діяльність. Це цінні життєві навички, які можна застосовувати у різних контекстах, включаючи роботу, особисте життя та навчання впродовж життя