Scientific Periodicals of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Not a member yet
1501 research outputs found
Sort by
ВЛАДНІ ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
No full textThe article is devoted to the study of the authoritarian nature of civil justice. The subject of attention is the role of the court in the mechanism of development of the civil procedural legal relationship, interaction with other subjects, judicial activity and initiative. Attention is also paid to the reconciliation of the authoritative status of the court with the dispositive nature of civil proceedings, given their opposite content.
The author assumes that the use of procedural means by the participants in the case creates a number of duties for the court, but these duties are not reciprocal and correspond to the rights of the participants in the case. The real entities that have rights and obligations in the field of civil justice are society and the state. It is a one-sided obligation: society has the right, and the state has the obligation, voluntarily accepting obligations regarding the proper organization of the judiciary. Accordingly, the legal nature of the duties of the court and the participants in the case is within its state-authority specific competence.
One of the starting points of the article is the thesis that judicial enforcement is the application of legal norms to specific life circumstances, therefore the need to clarify the circumstances of the case is an immanent feature of judicial enforcement. Another important provision is that due active concern for the protection of one\u27s subjective rights and interests is a feature of modern private law regulation of social relations.
The article proves that the court\u27s duty to find out the circumstances relevant to the case is complemented by the determination of its activity by the dispositive behavior of the parties. These two factors are competing. Their balance is determined taking into account public interests, cultural and historical traditions, priorities of procedural policy, etc. and determines the civilian model.
The author suggests that there are grounds for distinguishing the powers of the court into judicial and investigative courts.
The first group includes the authority to prepare a case for consideration; organization of proceedings; maintenance of order; elimination of everything unnecessary from the process; ensuring equal opportunities for the parties; preventing abuse of procedural rights; obtaining evidentiary information from the means of proof provided by the participants in the case; solving the case. The second group consists of powers to attract third parties on the co-respondents\u27 own initiative; going beyond the limits of legal claims; demanding evidence, etc. The article proves that the first group of powers characterizes the basis of the exercise of judicial power in civil proceedings, and the second group is a characteristic of the national model of civil proceedings.Статтю присвячено дослідженню владного характеру цивільного судочинства. Предметом уваги є роль суду в механізмі розвитку цивільних процесуальних правовідносин, взаємодія з іншими суб’єктами, судова активність та ініціативу. Також увага приділяється узгодженню владного статусу суду із диспозитивністю цивільного судочинства з огляду на їх протилежний зміст.
Автор виходить з того, що використання процесуальних засобів учасниками справи створює для суду ряд обов’язків, але ці обов’язки не є взаємними і кореспондуючими до прав учасників справи. Дійсними суб’єктами, які мають права та обов’язки в сфері цивільного судочинства, є суспільство і держава. Йдеться про одностороннє зобов’язання: суспільство має право, а держава – обов’язок, добровільно приймаючи на себе зобов’язання щодо належної організації судочинства. Відповідно, правова природа обов’язків суду і учасників справи знаходиться в його державно-владній специфічній компетенції.
Одним з вихідних положень статті є теза про те, що судове правозастосування – це застосування правових норм до конкретних життєвих обставин, тому необхідність з’ясування обставин справи є іманентною рисою судового правозастосування. Іншим важливим положенням є те, що належна активна турбота по захисту своїх суб’єктивних прав та інтересів є рисою сучасного приватно-правового регулювання суспільних відносин.
У статті доводиться, що обов’язок суду з’ясувати обставини, що мають значення для справи, доповнюється детермінацією його діяльності диспозитивною поведінкою сторін. Зазначені два чинники є конкуруючими. Їх баланс визначається з урахуванням суспільних інтересів, культурно-історичних традицій, пріоритетів процесуальної політики тощо і детермінує модель цивільного.
Автор пропонує наявність підстав для розмежування повноважень суду на владно-судові та слідчо-судові. До першої групи належать повноваження щодо підготовки справи до розгляду; організації розгляду; підтримання порядку; усунення усього зайвого із процесу; забезпечення рівних можливостей сторін; недопущення зловживання процесуальними правами; отримання доказової інформації із засобів доказування, наданих учасниками справи; вирішення справи. Другу групу складають повноваження із залучення за власною ініціативою співвідповідачів, третіх осіб; виходу за межі позовних вимог; витребування доказів тощо. У статті доводиться, що перша група повноважень характеризує основу реалізації судової влади в цивільному судочинстві, а друга – представляє собою характеристику національної моделі цивільного судочинства
АНАЛІЗ МОЖЛИВИХ ЗАГРОЗ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В ДЕРЖАВІ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРИЧНИХ АНАЛОГІЙ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of the history of aggressive policy (unleashed armed aggressions, wars) by the Union of Soviet Socialist Republics (hereinafter – the USSR) and the Third Reich, which resulted in a change in the course of the historical development of states and the history of humanity as a whole. An analysis was conducted to find cause-and-effect relationships between markers of events and consequences for international society and the population of Europe in the 30s and 40s of the last century. The authors of the article draw attention to the fact that a positive solution to the problems that arose as a result of the armed invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine, the formation of solutions adequate to the modern conditions of the state of war, is possible if the historical experience of other states is taken into account. The task of identifying the main markers of the possible development of events at checkpoints s the state border of Ukraine on the basis of similar historical facts that were recorded during the active implementation of the invasion plans of the Third Reich as an analogue of the modern activity of the Russian Federation, the results of which will provide an opportunity to outline the list and scale of possible tasks, has been determined , which may occur at checkpoints across the state border of Ukraine. Based on the analysis of the first days of the active phase of the armed aggression of the russian federation against Ukraine in February-March 2022, an indicator of the degree of aggravation of the situation at checkpoints across the state border was formed. The necessity of conducting additional studies for the further improvement of the state-wide system of control at automobile checkpoints during martial law in the state, the search for new, scientifically based approaches to their arrangement, the formation of the composition of the elements of the order of service of the border units, the appropriate organizational and staff structure for the performance of tasks was revealed. from border control under martial law.Статтю присвячено аналізу історії ведення агресивної політики (розв’язаних збройних агресій, війн) з боку Союзу Радянських Соціалістичних Республік (далі – СРСР) та Третього Рейху, результатом якої було змінено курс історичного розвитку держав та історії людства в цілому. Проведено аналіз щодо пошуку причинно-наслідкових зв’язків між маркерами подій та наслідками для міжнародного товариства і населення Європи в 30-х і 40-х роках минулого століття. Акцептовано увагу на тому, що позитивне вирішення проблем, які виникли в результаті збройного вторгнення російської федерації на територію України, формування адекватних до сучасних умов воєнного стану рішень можливе в тому випадку, якщо буде враховано історичний досвід інших держав. Визначено завдання щодо необхідності виявлення основних маркерів можливого розвитку подій у пунктах пропуску через державний кордон України на основі аналогічних історичних фактів, які були зафіксовані під час активних реалізацій загарбницьких планів Третього Рейху як аналогу сучасної діяльності російської федерації, результати яких нададуть можливість окреслити перелік і масштабність можливих завдань, що можуть виникати в пунктах пропуску через державний кордон України. На підставі аналізу перших днів активної фази збройної агресії російської федерації проти України у лютому-березні 2022 року з використанням методології історичних аналогій було сформульовано показник ступеня загострення обстановки з метою формування рівня можливого відтворення загроз у пунктах пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану в державі. Розкрито необхідність проведення додаткових досліджень для подальшого вдосконалення загальнодержавної системи контролю в автомобільних пунктах пропуску під час дії воєнного стану в державі, пошуку нових, науково обґрунтованих підходів до їх облаштування, формування складу елементів службового порядку прикордонних нарядів, відповідної організаційно-штатної структури для виконання завдань з прикордонного контролю в умовах воєнного стану
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ МОБІЛЬНИХ ПАРКІВ ТЕХНІКИ ПРИКОРДОННИХ ЗАГОНІВ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ
Get PDFThe article analyzes the conditions for the operation of equipment parks of border detachments in the conditions of hostilities. The shortcomings of the modern stationary and field equipment parks of the border detachments, which require changes in the conditions of a full-scale armed invasion, are studied. Variants of equipping the fleets of border detachments located in combat zones were considered. Based on the shortcomings of stationary and field fleets of equipment, requirements for modern fleets of equipment of border detachments have been developed, which take into account the specifics of conducting combat operations and the participation in these combat operations of units of the State Border Service of Ukraine. A conclusion was made regarding the need to create not stationary, but temporary mobile parks of a modular type, able to quickly transform depending on the terrain and tasks performed, ensuring the activity of combat border units. Proposals are provided for various options for structures and materials that can provide both greater and lesser mobility, and can be used for the construction of various park facilities: equipment storage, repair workshops, fuel and lubricant points, warehouses, daily maintenance point, cleaning point and car washing etc. The possibility of using container-type modules, various pneumatic frame structures, frame-tent tents and hangars, frameless and frame hangars, sandwich panels is considered. The effectiveness of the proposed options was analyzed, indicating their advantages and disadvantages. Examples of the creation of field camps, bases, garages and other infrastructural military objects using the proposed options of structures and materials are considered. The article highlights options for the use of structures with both greater and lesser mobility, depending on what the need is in each specific border unit.У статті проаналізовано умови для функціонування парків техніки прикордонних загонів в умовах ведення бойових дій. Досліджено недоліки сучасних стаціонарних та польових парків техніки прикордонних загонів, які потребують змін в умовах повномасштабного збройного вторгнення. Розглянуто варіанти комплектування парків прикордонних загонів, що розташовуються в зонах ведення бойових дій. З огляду на основні недоліки стаціонарних і польових парків техніки розроблено вимоги до сучасних парків техніки прикордонних загонів, які беруть до уваги специфіку ведення бойових дій та участі в цих бойових діях підрозділів Державної прикордонної служби України. Зроблено висновок щодо необхідності створення не стаціонарних, а тимчасових мобільних парків модульного типу, здатних швидко трансформуватись залежно від місцевості та завдань, що виконуються, забезпечуючи діяльність бойових прикордонних загонів. Надано пропозиції щодо різних варіантів конструкцій і матеріалів, які здатні забезпечувати як більшу, так і меншу мобільність та можуть використовуватись для будівництва різноманітних паркових приміщень: сховищ техніки, ремонтних майстерень, пунктів пально-мастильних матеріалів, складів, пункту щоденного технічного обслуговування, пункту чищення та миття машин тощо. Розглянута можливість застосування модулів контейнерного типу, різноманітних пневмокаркасних споруд, каркасно-тентових палаток і ангарів, безкаркасних і каркасних ангарів, сендвіч-панелей. Проаналізовано ефективність запропонованих варіантів із вказанням їх переваг та недоліків. Розглянуто приклади створення польових таборів, баз, гаражів та інших інфраструктурних військових об’єктів із застосуванням запропонованих варіантів конструкцій та матеріалів. У статті висвітлено варіанти використання конструкцій більшої і меншої мобільності залежно від потреби в кожному конкретному прикордонному загоні
КАТЕГОРІАЛЬНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Get PDFThe article is devoted to the study and interpretation of the main categories and concepts in the field of state security. An analysis of the definitions available in the regulatory and legal field of Ukraine, which outline the concepts of the category of state security, state sovereignty, objects of state security, and subjects of its provision, is carried out. The authors study the content of the categories of state security, national security, and military security and conduct a comparative analysis of them. It is claimed that the correct understanding of the conceptual and categorical apparatus of the specialty 251 State security creates a professional basis for the activities of subjects authorized to ensure it. The issue of state sovereignty and territorial integrity of the state is investigated in detail. The Declaration on the State Sovereignty of Ukraine dated July 16, 1990, as a basic legal act, and the features inherent in the state sovereignty of Ukraine are analyzed. Sovereign rights are revealed as inalienable, general, and equal legal opportunities necessary for the existence and development of the state. The main non-military threats are studied as one of the features of the “state security” category. The author’s opinion is given regarding the need for a more specific list of such threats to be normatively established. It is asserted that there is a need to reach a consensus on the issue of the final version of the definition of “state security”, both in terms of the list of objects ensuring state security and in terms of the specification of existing or potential threats. It is proposed to review the hierarchical relationship between the state security category and the national security and military security categories. It is argued that these are three equivalent categories that are the center of all security and defense planning in Ukraine. The article presents the main inaccuracies of the conceptual apparatus, the improvement of which will strengthen the legal basis of activity in the specified direction. The reasons for the temporary loss of control by the state of Ukraine over some of its territories are considered.Статтю присвячено вивченню та тлумаченню основних категорій і понять у галузі державної безпеки. Здійснено аналіз наявних у нормативно-правовому полі України визначень, які окреслюють поняття категорії державної безпеки, суверенітету держави, об’єктів державної безпеки та суб’єктів її забезпечення. Автори розглянули змістове наповнення категорій “державна безпека”, “національна безпека”, “воєнна безпека” та провели їх порівняльний аналіз. Стверджується, що правильне розуміння категоріально-понятійного апарату спеціальності 251 – Державна безпека створює фахову основу діяльності суб’єктів, уповноважених на її забезпечення. Досліджується питання державного суверенітету та територіальної цілісності держави. Проаналізовано Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року як базовий нормативно-правовий акт та ознаки, притаманні державному суверенітету України. Суверенні права розглядаються як невід’ємні, загальні та рівні правові можливості, необхідні для існування і розвитку держави. Вивчаються основні загрози невоєнного характеру як одна з ознак категорії “державна безпека”. Наводиться авторська думка щодо необхідності нормативного закріплення більш конкретного переліку таких загроз. Стверджується про необхідність досягнення консенсусу в питанні остаточної редакції визначення “державна безпека”, як в частині переліку об’єктів забезпечення державної безпеки, так і в частині конкретизації наявних чи потенційних загроз. Запропоновано переглянути ієрархічне співвідношення категорії “державна безпека” та категорій “національна безпека” і “воєнна безпека”. Наголошено, що це три рівнозначні категорії, які є центром усього безпекового та оборонного планування України. Вказано на основні неточності понятійного апарату, вдосконалення яких зміцнить правову основу діяльності за зазначеним напрямом. Розглядаються причини тимчасової втрати державою Україна контролю над деякими своїми територіями
МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ТА ПРИЙНЯТТЯ КАНДИДАТІВ НА СЛУЖБУ ДО ПІДРОЗДІЛІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Get PDFThe article proposes a methodology for professional selection and admission of candidates for service in the special purpose units of the National Guard of Ukraine, which should facilitate the work of admission commissions during recruitment for service in these units. Based on the results of the analysis of mobilization measures in the state, it is concluded that the quality of professional military training is gradually decreasing due to an increase in the number of mobilized and reservists. At the same time, the requirements for candidates for service in special forces remain high, which creates difficulties for the admission committees of these units to fill vacant positions with competent specialists. Therefore, the purpose of this article is to analyze the stages of professional selection, determine the criteria and develop a methodology for improving this procedure in the realities of our time when recruiting for service in special forces. During the study, it was found that the assessment of the suitability of candidates and the forecast of the success of their further professional activities during military service and the performance of assigned tasks should be carried out based on the results of the medical, socio-psychological, psychophysiological and educational stages of professional selection, which will not fully assess the suitability of the candidate for a specific position in a special purpose unit. For selection to units It is proposed to divide the special-purpose educational stage into theoretical and practical components. This will make it possible to more qualitatively determine the professional qualities and experience gained and, accordingly, determine the suitability of the candidate for service in a certain position. The developed methodology is aimed at a more in-depth assessment of the criteria necessary for the performance of duties for the purpose of each position. At the same time, it makes it possible to change the requirements for each individual indicator of the candidate’s competence for the position, which will allow the admission commissions to fill vacant positions in the context of a decrease in the primary quality of professional training of candidates for service in special purpose units.У статті запропоновано методику щодо професійного відбору та прийняття кандидатів на службу до підрозділів спеціального призначення Національної гвардії України, яка повинна полегшити роботу приймальних комісій у проведенні набору на службу в спецпідрозділах. За результатами аналізу мобілізаційних заходів в державі зроблено висновок про поступове зниження якості професійної військової підготовки у зв’язку зі збільшенням кількості мобілізованих та резервістів. Водночас вимоги до кандидатів на службу у підрозділи спеціального призначення залишаються високими, що створює складнощі приймальним комісіям щодо комплектування вакантних посад компетентними фахівцями. Метою статті є аналіз етапів проведення професійного відбору, визначення критеріїв і розробка методики для вдосконалення цієї процедури в реаліях сучасності під час прийому на службу до підрозділів спеціального призначення. Встановлено, що оцінка придатності кандидатів та прогноз успішності їх подальшої професійної діяльності під час проходження військової служби та виконання завдань за призначенням має проводитися за результатами медичного, соціально-психологічного, психофізіологічного та освітнього етапу професійного відбору, що не повною мірою дозволить оцінити придатність кандидата до конкретної посади у підрозділі спеціального призначення. Для відбору до підрозділів спеціального призначення освітній етап запропоновано поділити на теоретичну і практичну складову. Це дозволить більш якісно визначити професійні якості та добутий досвід і, відповідно, визначити придатність кандидата до служби на певній посаді. Розроблена методика спрямована на більш глибоку оцінку критеріїв, необхідних для виконання обов’язків за призначенням кожної посади. При цьому вона надає змогу змінювати вимоги до кожного окремого показника компетентності кандидата на посаду, що дозволить приймальним комісіям проводити комплектування вакантних посад в умовах зниження первинної якості професійної підготовки кандидатів на службу у підрозділах спеціального призначення
ОБҐРУНТУВАННЯ ВАГОМОСТІ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПЕРСПЕКТИВНИХ КОМПЛЕКТІВ ІНЖЕНЕРНОЇ РОЗВІДКИ ТА РОЗМІНУВАННЯ МІСЦЕВОСТІІ
Get PDFDue to the large-scale invasion of the Russian Federation, hundreds of square kilometers of minefields, thousands of groups and single mines, as well as improvised explosive devices, hundreds of thousands of unexploded ammunition are lying in Ukraine today. The war of the Russian Federation against Ukraine led to the fact that Ukraine turned out to be the country most contaminated by explosive objects in the world. In today’s conditions, with the treachery of the enemy, taking into account the minefield of the territory, missile and artillery attacks on the territory of Ukraine, where any object on the territory of Ukraine is under threat, unfortunately, there is a need for modern means of reconnaissance and demining of the area. However, the experience of using the engineering units of the Defense Forces shows that today the equipment and sets of reconnaissance and demining are outdated, have low efficiency and do not meet the requirements for the performance of this type of tasks. One of these means are typical reconnaissance and demining kits of the KR-O, KR-I, KR-E type, which are equipped with both military units and other units of the Defense Forces. Increasing the effectiveness of the use of such means becomes an urgent task. The analysis indicates that the existing reconnaissance and demining kits do not meet the requirements of the modern situation, so it is necessary to look for new solutions and approaches to their development. Based on modern trends in the development of engineering weapons, the results of the analysis showed that a number of issues related to increasing the effectiveness of the use of means of overcoming mine and explosive barriers have not been fully resolved. At the same time, one of the most significant reasons is the uncertainty in the approaches to the selection of parameters of the reconnaissance and demining kits and the evaluation of their perfection and, accordingly, the selection of the sample necessary for the task. The article analyzes the state of engineering reconnaissance and terrain demining kits and considers the approach to determining the perfection of terrain reconnaissance and demining kits.Через широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну сьогодні встановлено сотні кілометрів квадратних мінних полів, тисячі груп та одиночних мін, а також саморобних вибухових пристроїв, лежать сотні тисяч боєприпасів, які не розірвалися. Війна російської федерації проти України призвела до того, що Україна виявилася найбільш забрудненою вибухонебезпечними предметами країною світу. Замінованість території, ракетні і артилерійські обстріли України, де під загрозою – будь-який об’єкт на її території зумовлють необхідність у сучасних засобах розвідки та розмінування місцевості. Проте досвід застосування інженерних підрозділів Сил оборони показує, що комплекти розвідки й розмінування на сьогодні застарілі, мають низьку ефективність і не відповідають вимогам щодо виконання подібного роду завдань. Одними з таких засобів є типові комплекти розвідки та розмінування типу КР-О, КР-І, КР-Е, якими оснащуються як військові підрозділи, так і інші підрозділи Сил оборони. Підвищення ефективності застосування таких засобів стає нагальним завданням. Результати аналізу вказують на те, що наявні комплекти розвідки та розмінування не відповідають вимогам сучасної ситуації, тому необхідно шукати нові рішення і підходи до їх розробки. Результати аналізу показали, що деякі питання, пов’язані з підвищенням ефективності застосування засобів подолання мінно-вибухових загороджень, до кінця не вирішено. Однією з найсуттєвіших причин є невизначеність у підходах щодо вибору необхідних параметрів комплектів розвідки та розмінування місцевості та їх оцінки і відповідно вибору необхідного для виконання завдання зразка. У статті проаналізовано стан комплектів інженерної розвідки й розмінування місцевості та розглянуто підхід щодо оцінювання значень їхніх параметрів за допомогою коефіцієнтів вагомості основних параметрів для визначення кращого варіанта з альтернатив
СТРАТЕГІЧНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ
Get PDFThe research focuses on the analysis and development of approaches to the formation of a unified information space for the components of the security and defense sector. A special emphasis is placed on the importance of advanced technologies for ensuring the highest level of decision-making and operational response in the context of contemporary military-political challenges. The information-analytical support system for the Armed Forces of Ukraine has been analyzed, identifying problems within the existing information-analytical support system of the Armed Forces of Ukraine. It has been established that information-analytical support is divided into two levels: informational and analytical. The informational level of the information-analytical support system defines the parameters for transforming and utilizing the information database, which supports the management process. The analytical level aids in forming management decisions. It is determined that to achieve the necessary operational and other capabilities of the components of the security and defense sector, it is important to create (develop) situational centers of state authorities that are components of the security and defense sector, as well as situational centers of other state and local government bodies, ensuring their effective coordination using the capabilities of the Main Situational Center of Ukraine. It has been established that a situational center is an organizational-technical system that facilitates the collection, accumulation, processing, and analysis of information (monitoring), which is necessary for forecasting, planning, and decisionmaking in the sphere of national security and defense. The regulatory basis for creating situational centers in Ukraine in various spheres of its activity has been analyzed. A specific list of requirements for the software and hardware of the situational center, its subsystems, and networks, as well as information protection, has been detailed. Practical recommendations for the creation (development) of situational centers in Ukraine are provided. The obtained results can serve as a basis for further strategic initiatives aimed at improving military operation management systems to ensure a high level of synergy and efficiency in using defense and security resources.Дослідження статті сфокусовано на аналізі та розробці підходів до формування єдиного інформаційного простору складових сектору безпеки і оборони. Особливий акцент робиться на важливості передових технологій для забезпечення найвищого рівня прийняття рішень та оперативної реакції в умовах сучасних воєнно-політичних викликів. Проаналізовано систему інформаційно-аналітичного забезпечення для Збройних Сил України та виокремлено проблеми чинної системи інформаційно-аналітичного забезпечення Збройних Сил України. Встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення поділяється на два рівні, зокрема: інформаційний та аналітичний. Інформаційний рівень системи інформаційно-аналітичного забезпечення визначає параметри перетворення та використання інформаційної бази даних, які забезпечують процес управління. Аналітичний рівень сприяє формуванню управлінських рішень. Визначено, що для того, щоб досягнути необхідні оперативні та інші спроможності складових сектору безпеки і оборони, важливо створювати (розвивати) ситуаційні центри державних органів, які є складовими сектору безпеки і оборони, а також ситуаційні центри інших органів державної та місцевої влади, забезпечуючи їх ефективну координацію з використанням можливостей Головного ситуаційного центру України. Встановлено, що ситуаційний центр є організаційно-технічною системою, завдяки якій забезпечується збір, накопичення, обробка і аналіз інформації (моніторинг), яка є необхідною для здійснення прогнозування, планування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони. Проаналізовано нормативну базу для створення ситуаційних центрів в Україні в різних сферах її діяльності. Конкретизовано перелік вимог, які висуваються до програмного та апаратного забезпечення ситуаційного центру, його підсистем і мереж, а також забезпечення захисту інформації. Надано практичні рекомендації щодо створення (розвитку) ситуаційних центрів в Україні. Отримані результати можуть стати основою для подальших стратегічних ініціатив щодо вдосконалення систем управління військовими операціями для забезпечення високого рівня синергії та ефективності використання ресурсів оборони та безпеки
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ У РОБОТИЗОВАНИХ КОМПЛЕКСАХ НАЗЕМНОГО БАЗУВАННЯ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ ХІМІЧНОГО, БІОЛОГІЧНОГО, РАДІОЛОГІЧНОГО ТА ЯДЕРНОГО ЗАХИСТУ
Get PDFThe results of the analysis of the quantitative and qualitative composition of the available means of chemical, biological, radiological and nuclear (CBRN) protection indicate the inadequacy of the capabilities of these means to perform the required amount of CBRN protection tasks, which leads to a decrease in the feasibility of using such CBRN protection means. Chemical, biological, radiological reconnaissance of advance routes and troop concentration areas, strengthening the protection of the Armed Forces of Ukraine against reconnaissance and attack by modern means of high-precision weapons through the use of aerosols, and defeating the enemy with flame throwing weapons, are particularly difficult tasks in modern conditions. To a certain extent, the reduction of troop losses during actions in the conditions of CBRN contamination is provided by the available and promising means of CBRN protection. However, the development of means of defeating the enemy determines the need to increase the effectiveness of the protection of personnel during the performance of such tasks, as well as to ensure the performance of these tasks in dangerous conditions without the direct presence of a person on the battlefield. This makes it possible to assert the need for the use of ground-based robotic systems to perform tasks by units of the Armed Forces of Ukraine, including CBRN protection. It is impossible to make balanced decisions regarding the need for robotic ground-based complexes of CBRN protection units without determining the degree of feasibility of their use during the performance of tasks in the operations of the Armed Forces of Ukraine in accordance with the trends in the development of the armed forces, forms and methods of conducting military operations, and means of armed struggle. The article proposes a methodical approach to determining the need for robotic land-based complexes of CBRN protection units. The methodical approach will make it possible to formulate well-founded practical recommendations regarding the procedure for determining the need for robotic land-based complexes of units and subdivisions of the CBRN protection.Результати аналізу кількісно-якісного складу наявних засобів хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного (ХБРЯ) захисту вказують на невідповідність можливостей цих засобів виконанню потрібного обсягу завдань ХБРЯ захисту, що зумовлює зниження доцільності застосування таких засобів ХБРЯ захисту. Особливо складними завданнями у сучасних умовах є хімічна, біологічна, радіологічна (ХБР) розвідка маршрутів висування і районів зосередження військ, посилення захисту військ Збройних Сил України від розвідки та ураження сучасними засобами високоточної зброї шляхом застосування аерозолів, ураження противника вогнеметною зброєю. Певною мірою зменшення втрат військ під час дій в умовах ХБР зараження забезпечується наявними і перспективними засобами ХБРЯ захисту. Проте розвиток засобів ураження противника обумовлює потребу у підвищенні ефективності захисту особового складу під час виконання таких завдань, а також забезпеченні виконання цих завдань у небезпечних умовах без безпосередньої присутності людини на полі бою. Це дає змогу стверджувати про необхідність застосування наземних роботизованих комплексів для виконання завдань підрозділами Збройних Сил України, зокрема ХБРЯ захисту. Ухвалення виважених рішень стосовно потреби у роботизованих комплексах наземного базування частин та підрозділів ХБРЯ захисту неможливе без визначення ступенів доцільності їх застосування під час виконання завдань в операціях Збройних Сил України відповідно до тенденцій розвитку збройних сил, форм і способів ведення воєнних дій, засобів збройної боротьби. У статті запропоновано методичний підхід до визначення потреби у роботизованих комплексах наземного базування частин та підрозділів ХБРЯ захисту. Методичний підхід дозволить формувати обґрунтовані практичні рекомендації щодо порядку визначення потреби у роботизованих комплексах наземного базування частин та підрозділів ХБРЯ захисту
ВИВЧЕННЯ СИНТАКСИСУ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ
No full textThe article highlights the methodology of studying syntax of professional texts, creating verb constructions in accordance with the practice of the communicative approach and text editing techniques. A system definition of the methodology of syntax studying based on professionally oriented texts is given, taking into account the requirements for professional written communication of frontier guard officers, the development of their communicative competence. The fundamental basis of this work is that it is the study of syntax itself creates conditions for the cadets’ proper acquisition of the norms of the literary language, the development of their logical thinking and speech, the ability to create normatively correct texts. The linguistic and methodological aspect of studying syntax of professional texts, certain types of subjectivity expression in the Ukrainian language, the system of work on editing erroneous constructions with a passive verbal predicate are described in detail, effective methods, work techniques, exercises and tasks are displayed. Teaching syntax of the Ukrainian language is proposed to be carried out in the appropriate methodological system, covering the goal, tasks, organizational, psychological and pedagogical, scientific and methodological, linguo-didactic conditions. A practical approach to studying syntax of professional texts is characterized with an emphasis on the formation of cadets’ abilities and skills to freely, communicatively and reasonably use syntactic means in all types of language activity. At the initial stage, among the most important techniques for studying syntax of professional texts, it is proposed to use the teacher’s explanation for informing terms, rules, and classification of the studied phenomena, then the algorithmization, observation of language material, linguistic experiment, comparison of phenomena and editing of erroneous constructions. At the stage of consolidating the material and forming skills, the most effective method is determined to work with the textbook and exercises, primarily with the modification of the language material and the construction of the text. It is planned to give special attention to the creation of problem situations through the observation of linguistic material and the definition of different types of subjectivity expression. At the control stage, it is proposed to use such a control method as independent written paper. The mentioned experience is of practical significance for improving the quality of studying the professional communication of frontier guard officers in general and the syntax of professional texts in particular.У статті висвітлено методику вивчення синтаксису фахових текстів, створення дієслівних конструкцій відповідно до практики комунікативного підходу та технології редагування текстів. Подано системний опис методики навчання синтаксису на основі професійно орієнтованих текстів з урахуванням вимог до писемної фахової комунікації офіцерів-прикордонників, розвитку їхньої комунікативної компетентності. Засадничою основою цієї роботи є положення про те, що саме вивчення синтаксису створює умови для належного засвоєння курсантами норм літературної мови, розвитку їх логічного мислення та мовлення, уміння створювати нормативно правильні тексти. Детально розкрито лінгвістичний і методичний аспекти вивчення синтаксису фахових текстів, окремі типи вираження суб’єктності в українській мові, систему роботи над редагуванням помилкових конструкцій з пасивним дієсловом-присудком, описано окремі методи, прийоми роботи, вправи та завдання. Навчання синтаксису української мови запропоновано здійснювати у відповідній методичній системі, що охоплює мету, завдання, організаційні, психолого-педагогічні, науково-методичні, лінгводидактичні умови. Охарактеризовано практичний підхід до вивчення синтаксису фахових текстів з акцентом на формування в курсантів умінь і навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися синтаксичними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності. На початковому етапі серед найважливіших прийомів вивчення синтаксису фахових текстів запропоновано використовувати пояснення викладача для повідомлення термінів, правил, класифікації досліджуваних явищ, потім – прийом алгоритмізації, спостереження над мовним матеріалом, лінгвістичний експеримент, зіставлення явищ та редагування помилкових конструкцій. На етапі закріплення матеріалу та формування вмінь найефективнішим методом визначено роботу з підручником і вправи, насамперед із видозміною мовного матеріалу та на конструювання тексту. Особливого значення передбачено приділяти створенню проблемних ситуацій через спостереження за мовним матеріалом та визначення різних типів вираження суб’єктності. На етапі контролю запропоновано використовувати самостійну письмову роботу. Зазначений досвід має практичну значимість для підвищення якості вивчення професійної комунікації офіцерів-прикордонників загалом та синтаксису фахових текстів зокрема
ELECTRONIC ENCYCLOPEDIAS AS AUTOMATED INFORMATION SYSTEMS OF KNOWLEDGE ACCUMULATION AND PROVISION OF ACCESS TO THEM: ANALYTICAL REVIEW
No full textУ сучасній педагогічній науці актуальною залишається проблема чіткого визначення та впорядкування категоріально-термінологічного апарату, який часто залишається недостатньо розробленим, а в деяких напрямах – несформованим. Зокрема це стосується досліджень у сфері впровадження цифрових технологій у освіту. Ігнорування вказаної проблеми може призвести до довільної інтерпретації явищ і процесів, втрати чіткості та повноти, що у свою чергу ускладнить впровадження освітніх інновацій та може негативно позначитися на практичній освіті. Визнані наукові джерела, такі як словники й енциклопедії (Online Etymology Dictionary, Cambridge Dictionary, Merriam-Webster Dictionary, Encyclopaedia of Higher Education), є базисом для розвитку спільного поняттєвого апарату.Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про актуальність теми енциклопедичних знань у наукових колах. У сфері освіти енциклопедичний підхід має давню історію і сприяє формуванню цілісної картини світу, що розвиває в учнів здатність до аналізу та синтезу інформації. Новітні дослідження також підкреслюють важливість оцінювання якості інформації в електронних енциклопедіях і аналізують виклики, пов\u27язані з використанням таких ресурсів, як онлайн-енциклопедії. Стаття містить аналітичний огляд публікацій щодо використання електронних (онлайн, веб) енциклопедій як автоматизованих інформаційних систем акумуляції відомостей з різних галузей знань та надання зручного доступу до них. Критично обговорюються ризики використання вікіпедії та деякі аспекти академічної доброчесності.На підтримку і розвиток науково-освітньої термінології в педагогіці та психології спрямований проєкт “Українська електронна енциклопедія освіти”. Розроблення та впровадження подібних інформаційних систем мають величезний потенціал для підвищення ефективності наукових досліджень й обміну знаннями.The problem of clearly defining and organizing the categorical and terminological apparatus of pedagogical science, which often needs to be more developed and, in some directions, unformed, remains relevant. In particular, this applies to research in implementing digital technologies in education. Ignoring this problem can lead to arbitrary interpretation of phenomena and processes and loss of clarity and completeness, which will complicate the implementation of educational innovations and may negatively affect practical education. Recognized scientific sources, such as dictionaries and encyclopedias (Online Etymology Dictionary, Cambridge Dictionary, Merriam-Webster Dictionary, Encyclopaedia of Higher Education), are the basis for developing a standard conceptual apparatus.Analysis of the latest research and publications shows the relevance of encyclopedic knowledge in scientific circles. In the field of education, the encyclopedic approach has a long history and contributes to the formation of a holistic picture of the world, which develops students’ ability to analyze and synthesize information. Recent research also emphasizes the importance of evaluating the quality of information in electronic encyclopedias and analyzes the challenges associated with using resources such as online encyclopedias. The article contains an analytical review of publications on using electronic (online, web) encyclopedias as automated information systems for accumulating information from various fields of knowledge and providing convenient access to them. The risks of using Wikipedia and some aspects of academic integrity are critically discussed.The project “Ukrainian Electronic Encyclopedia of Education” is a significant initiative that aims to support and develop scientific and educational terminology in pedagogy and psychology. The development and implementation of such information systems have a huge potential for increasing the efficiency of scientific research and knowledge exchange