Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Scientific Publications
Not a member yet
2863 research outputs found
Sort by
ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ
Get PDFThe article considers the current problem of integrating mobile technologies into the modern educational environment, in particular for students of computer science specialties. Given the rapid development of digital technologies and their widespread distribution among students, research into the possibilities of using mobile applications to increase the effectiveness of learning is extremely important. Modern smartphones are highly productive and are capable of independently processing even the most “heavy” 3D content. Smartphone displays have a fairly high resolution. Almost every smartphone has sensors for determining the position of the device in space. The use of a mobile device, smartphone or tablet, as a basic element for the operation of a distance learning system is justified from the point of view of sufficient power of mobile processors. Such devices are not too expensive, and are available to the vast majority of students, which allows using such a system for distance learning of students outside of class time. The analysis of the experience of using mobile tools showed that only through the mass distribution of mobile Internet devices did technological conditions appear for their widespread implementation in the education system. The purpose of the article is to research and substantiate the effectiveness of using mobile applications in the educational process to increase student motivation, develop their digital skills, algorithmic thinking, and form 21st century competencies, especially in the context of computer science majors. To solve the tasks set, the following theoretical and experimental research methods were used: analysis of scientific, educational and methodological literature, search for modeling methods, analysis of applied mathematical packages and programming environments for implementing the created model. In the research process, a comprehensive approach was applied, which included: analysis of scientific literature on mobile learning and integration of technologies in education; generalization of experience in using mobile technologies in the educational process; theoretical substantiation of psychological and pedagogical aspects of the formation of algorithmic thinking using mobile tools; consideration of the possibilities of integrating mobile learning with a project approach; identification of the advantages and challenges of implementing mobile technologies in the educational process. Research results. The article substantiates the positive impact of using mobile applications on student motivation through interactivity, accessibility, individualization and gamification of learning. The effectiveness of integrating mobile learning into a project approach for the development of digital skills and algorithmic thinking is shown. The key psychological and pedagogical factors that influence the formation of algorithmic thinking using mobile technologies are identified. The possibilities of using mobile devices in STEM education are considered. The main challenges and limitations associated with the integration of mobile technologies into the educational process are outlined, and practical recommendations for their successful implementation are provided.У статті розглядається актуальна проблема інтеграції мобільних технологій у сучасне освітнє середовище, зокрема для студентів інформатичних спеціальностей. Зважаючи на стрімкий розвиток цифрових технологій та їх широке поширення серед студентської молоді, дослідження можливостей використання мобільних додатків для підвищення ефективності навчання є надзвичайно важливим. Метою статті є дослідження та обґрунтування ефективності використання мобільних додатків в освітньому процесі для підвищення мотивації студентів, розвитку їхніх цифрових навичок, алгоритмічного мислення та формування компетенцій 21-го століття, особливо в контексті інформатичних спеціальностей. У процесі дослідження було застосовано комплексний підхід, що включав: аналіз наукової літератури з питань мобільного навчання та інтеграції технологій в освіті; узагальнення досвіду використання мобільних технологій в освітньому процесі; теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних аспектів формування алгоритмічного мислення за допомогою мобільних засобів; розгляд можливостей інтеграції мобільного навчання з проєктним підходом; виокремлення переваг і викликів упровадження мобільних технологій в освітній процес. У статті обґрунтовано позитивний вплив використання мобільних додатків на мотивацію студентів через інтерактивність, доступність, індивідуалізацію та гейміфікацію навчання. Показано ефективність інтеграції мобільного навчання в проєктний підхід для розвитку цифрових навичок та алгоритмічного мислення. Визначено ключові психолого-педагогічні фактори, що впливають на формування алгоритмічного мислення за допомогою мобільних технологій. Розглянуто можливості використання мобільних пристроїв у STEM-освіті. Окреслено основні виклики та обмеження, пов’язані з інтеграцією мобільних технологій в освітній процес і надано практичні рекомендації щодо їх успішного впровадження
АНАЛІЗ КОМПЕТЕНТНІСНИХ МОДЕЛЕЙ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Get PDFThe article is devoted to the study of the modernization of professional training of future teachers of music in the conditions of modern transformational processes in education in Ukraine, caused by the implementation of the concept of the New Ukrainian School, European integration aspirations and digitalization. The emphasis is on changing the teaching paradigm, where the teacher of music is considered as a facilitator, mentor and creator of the educational environment, which contributes to the development of not only artistic and aesthetic, but also social, emotional, communicative and creative skills of students through artistic activity. The competency-based approach has been analyzed as a leading educational trend, which is focused on the formation of the ability to apply knowledge and skills in practical activities and to act effectively in various professional situations. It is emphasized that it is precisely such training of teachers capable of creative self-realization, reflection and professional development that meets the challenges of the modern information and cultural environment. The article presents a review of modern scientific research, which unanimously supports the leading role of the competency-based approach in the training of music teachers. The main arguments in favor of this approach are highlighted: practice-oriented training, development of professionally balanced, creative and integrated competence, as well as the ability to respond to modern challenges (New Ukrainian School, inclusion, digitalization). Separately, the works of researchers focusing on specific competencies have also been considered: methodological, information-digital, inclusive, artistic, creative (performing), etc. An analysis of the latest competency models that are actively implemented in Ukraine and Europe has been conducted, highlighting their most important components and defining competencies for the professional training of musical art specialists. This approach will allow us to highlight sound engineering training as the basis for the formation of a teacher’s information and digital competence, the integration of digital technologies into the educational process, and the development of practical skills in sound recording, editing, working with audio editors, and creating multimedia content for teaching and artistic activities.Статтю присвячено дослідженню модернізації професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах сучасних трансформаційних процесів в освіті України, зумовлених упровадженням концепції Нової української школи, євроінтеграційними прагненнями та диджиталізацією. Акцентується увага на зміні парадигми викладання, де вчитель музичного мистецтва розглядається як фасилітатор, наставник і творець освітнього середовища, який сприяє розвитку не лише художньо-естетичних, а й соціальних, емоційних, комунікативних і креативних навичок учнів через мистецьку діяльність. Аналізується компетентнісний підхід як провідна освітня тенденція, що орієнтована на формування здатності застосовувати знання та вміння у практичній діяльності й ефективно діяти в різноманітних професійних ситуаціях. Підкреслюється, що саме така підготовка педагогів, здатних до творчої самореалізації, рефлексії та професійного розвитку, відповідає викликам сучасного інформаційного й культурного середовища. У статті представлено огляд сучасних наукових досліджень, які одноголосно підтримують провідну роль компетентнісного підходу в підготовці вчителів музики. Виокремлюються основні аргументи на користь цього підходу: практико-орієнтована підготовка, розвиток професійно зваженої, творчої та інтегрованої компетентності, а також здатність відповідати на сучасні виклики (Нова українська школа, інклюзія, цифровізація). Окремо також розглядаються роботи дослідників, що акцентують увагу на специфічних компетентностях: методологічних, інформаційно-цифрових, інклюзивних, художніх, творчих (виконавські) та ін. Проведено аналіз новітніх компетентнісних моделей, що активно впроваджуються в Україні та Європі, з виділенням їх найважливіших складових компонентів і визначальних компетентностей для професійної підготовки фахівців музичного мистецтва. Такий підхід дасть можливість виокремити звукорежисерську підготовку як основу формування інформаційно-цифрової компетентності педагога, інтеграції цифрових технологій в освітній процес та розвитку практичних навичок звукозапису, монтажу, роботи з аудіоредакторами і створення мультимедійного контенту для навчання та мистецької діяльності
АВТОМАТИЗОВАНЕ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ В ГАЛУЗІ ІТ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ
Get PDFAutomated generation of technical documentation is one of the key challenges in the modern IT industry, as high-quality and up-to-date documentation is essential for the effective work of developers, testers, and end users. This paper explores the potential of using large language models (LLMs) for generating technical documentation and evaluates the role of the ontological approach in structuring the documentation process.It has been noted that traditional methods of documentation creation face several difficulties, including a significant amount of manual labor, challenges in maintaining content relevance, and ensuring consistency across different sections. The lack of integration between documentation and software development processes leads to outdated materials and complicates their updates. Additionally, it is emphasized that in fast-paced development cycles, developers often pay insufficient attention to documentation, making it difficult to keep it up to date.Special attention is given to the conceptual integration of LLMs with ontological approaches, which allows not only the generation of texts but also ensures their structured organization according to formal knowledge models. The use of ontologies enhances documentation accuracy, reduces errors, and helps establish a unified documentation standard. This study presents an overview of approaches to integrating LLMs with ontologies, including automated knowledge extraction methods and the application of ontological modeling to documentation structuring.The research also analyzes the advantages and limitations of automated documentation generation. Key benefits include faster document creation, standardization, reduced workload for developers, and fewer human errors. However, several challenges are identified, such as the need for model training on domain-specific corpora, ensuring text accuracy, and integrating LLMs into the software development lifecycle.A separate section of the study is dedicated to analyzing practical cases of using LLMs for documentation generation. An example is presented of automatically creating documentation for an open-source software project written in Python, where GPT-4 was used to generate technical descriptions and user instructions. The results indicate that language models significantly improve documentation quality by ensuring a clear structure, proper formatting, and compliance with widely accepted standards. However, it is noted that for full compliance with official requirements, additional text editing and the inclusion of more detailed descriptions of parameters and variables may be necessary.The paper also discusses the future prospects of documentation automation, particularly through hybrid approaches that combine language models, ontologies, and quality control algorithms. It highlights the potential integration of LLMs into development environments (IDEs), which would allow automatic updates to documentation as code changes occur.It is emphasized that automating technical documentation generation using LLMs and ontologies is a promising direction that significantly increases developer efficiency, minimizes errors, and reduces the time required to maintain documentation. However, to ensure high accuracy and compliance with technical standards, further research is required in adapting language models to specific domains, developing methods for text accuracy control, and integrating automatic documentation systems with existing DevOps and code management tools.Автоматизоване формування технічної документації є однією із ключових проблем сучасної ІТ-галузі, оскільки якісна й актуальна документація необхідна для ефективної роботи розробників, тестувальників і кінцевих користувачів. У статті розглянуто можливості використання великих мовних моделей (LLM) для генерації технічної документації, оцінено потенціал онтологічного підходу у структуризації процесу документування. Відзначено, що традиційні методи створення документації супроводжуються низкою труднощів, зокрема великим обсягом ручної праці, складністю підтримки актуальності текстів та забезпечення узгодженості між різними розділами документації. Неналежна інтеграція документації із процесами розроблення програмного забезпечення призводить до застарівання матеріалів і ускладнює їх оновлення. Також наголошено, що в умовах швидких циклів розроблення фахівці часто приділяють не досить уваги документації, що ускладнює її підтримку в актуальному стані. Особлива увага приділена концептуальній інтеграції великих мовних моделей з онтологічними підходами, що дозволяє не лише генерувати тексти, а й забезпечувати їхню структурованість відповідно до формальних моделей знань. Використання онтологій сприяє підвищенню точності документації, зменшенню помилок, а також створенню єдиного стандарту оформлення текстів. У статті представлено огляд підходів до інтеграції великих мовних моделей з онтологіями, зокрема й методи автоматизованого витягування знань із текстів, застосування онтологічного моделювання для структуризації документації. У дослідженні також проаналізовано переваги й обмеження автоматизованого підходу. До основних переваг належать швидкість створення документації, забезпечення стандартизації, зменшення навантаження на розробників і зниження кількості людських помилок. Водночас відзначаються такі виклики, як необхідність навчання моделей на специфічних доменних корпусах, контроль точності згенерованого тексту й інтеграція великих мовних моделей у процеси життєвого циклу розробки. Окремий розділ статті присвячено аналізу практичних кейсів застосування великих мовних моделей для генерації документації. Наведено приклад автоматичного створення документації для відкритого програмного продукту, реалізованого мовою Python, де GPT-4 генерувала технічні описи й інструкції користувача. Отримані результати показали, що використання мовних моделей дозволяє значно покращити якість документації, забезпечити чітку структуру, правильне форматування та відповідність загальноприйнятим стандартам. Водночас зазначено, що для повної відповідності офіційним вимогам може знадобитися додаткове редагування текстів і включення більш детальних описів параметрів і змінних. Також розглянуто перспективи розвитку автоматизації документації, зокрема використання гібридних підходів, які поєднують мовні моделі, онтології та алгоритми контролю якості тексту. Зазначено можливість подальшої інтеграції великих мовних моделей у середовища розробки (IDE), що дозволить автоматично оновлювати документацію під час змін у кодовій базі. Підкреслено, що автоматизація створення технічної документації за допомогою великих мовних моделей і онтологій є перспективним напрямом, що дозволяє значно підвищити ефективність роботи розробників, мінімізувати помилки та зменшити витрати часу на підтримку документації. Проте для забезпечення високої точності та відповідності технічним стандартам необхідні подальші дослідження у сфері адаптації мовних моделей до конкретних галузей, розроблення методів контролю точності текстів та інтеграції автоматичних систем документації з наявними інструментами DevOps та керування кодом.Automated generation of technical documentation is one of the key challenges in the modern IT industry, as high-quality and up-to-date documentation is essential for the effective work of developers, testers, and end users. This paper explores the potential of using large language models (LLMs) for generating technical documentation and evaluates the role of the ontological approach in structuring the documentation process.It has been noted that traditional methods of documentation creation face several difficulties, including a significant amount of manual labor, challenges in maintaining content relevance, and ensuring consistency across different sections. The lack of integration between documentation and software development processes leads to outdated materials and complicates their updates. Additionally, it is emphasized that in fast-paced development cycles, developers often pay insufficient attention to documentation, making it difficult to keep it up to date.Special attention is given to the conceptual integration of LLMs with ontological approaches, which allows not only the generation of texts but also ensures their structured organization according to formal knowledge models. The use of ontologies enhances documentation accuracy, reduces errors, and helps establish a unified documentation standard. This study presents an overview of approaches to integrating LLMs with ontologies, including automated knowledge extraction methods and the application of ontological modeling to documentation structuring.The research also analyzes the advantages and limitations of automated documentation generation. Key benefits include faster document creation, standardization, reduced workload for developers, and fewer human errors. However, several challenges are identified, such as the need for model training on domain-specific corpora, ensuring text accuracy, and integrating LLMs into the software development lifecycle.A separate section of the study is dedicated to analyzing practical cases of using LLMs for documentation generation. An example is presented of automatically creating documentation for an open-source software project written in Python, where GPT-4 was used to generate technical descriptions and user instructions. The results indicate that language models significantly improve documentation quality by ensuring a clear structure, proper formatting, and compliance with widely accepted standards. However, it is noted that for full compliance with official requirements, additional text editing and the inclusion of more detailed descriptions of parameters and variables may be necessary.The paper also discusses the future prospects of documentation automation, particularly through hybrid approaches that combine language models, ontologies, and quality control algorithms. It highlights the potential integration of LLMs into development environments (IDEs), which would allow automatic updates to documentation as code changes occur.It is emphasized that automating technical documentation generation using LLMs and ontologies is a promising direction that significantly increases developer efficiency, minimizes errors, and reduces the time required to maintain documentation. However, to ensure high accuracy and compliance with technical standards, further research is required in adapting language models to specific domains, developing methods for text accuracy control, and integrating automatic documentation systems with existing DevOps and code management tools
ЗАСТОСУВАННЯ ФРАҐМЕНТІВ ФІЛЬМІВ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Get PDFIn today’s interconnected world, intercultural competence is increasingly essential for effective communication across diverse cultural contexts. For students, learning to understand and appreciate cultural differences fosters empathy, enhances communication skills, and prepares them for global careers. One innovative approach to developing intercultural competence in educational settings is through the use of film fragments. Films provide rich, realistic portrayals of cultural interactions, values, and conflicts that enable students to observe and analyze cultural dynamics in action.This paper explores the application of film fragments in intercultural communication learning, emphasizing their potential to make cultural education both engaging and impactful. Educators can expose students to various cultural perspectives by focusing on carefully selected film scenes, stimulating critical thinking, and encouraging discussions about cultural norms and values. Key strategies include pre-watching contextualization, guided discussions, role-playing, and reflective writing exercises. Additionally, the paper provides practical examples of films that illustrate specific intercultural themes, such as Lost in Translation for culture shock, My Big Fat Greek Wedding for familial cultural expectations, The Farewell for differences in emotional expression across Eastern and Western cultures, The Pursuit of Happyness for the intersection of race, class, and culture, The Last Samurai for historical cultural conflict, and East is East for generational and cultural clashes in immigrant families, etc. By incorporating such films into the curriculum, educators can foster critical thinking, empathy, and a deeper understanding of intercultural dynamics.Film fragments become a valuable pedagogical tool through these methods, enabling students to experience the nuances of intercultural communication firsthand. This approach not only enriches language learning but also broadens students’ worldviews, preparing them for diverse social and professional environments. The paper concludes with recommendations for integrating film fragments into curriculum design and directions for future research on multimedia’s role in intercultural education.У сучасному глобалізованому світі міжкультурна компетентність стає дедалі важливішою для ефективного спілкування в різноманітних культурних контекстах. Розуміння студентами та повага до культурних відмінностей сприяють розвитку емпатії, покращенню комунікативних навичок, готують їх до роботи в міжнародному середовищі. Одним з інноваційних підходів до формування міжкультурної компетентності в освітніх закладах є використання фраґментів фільмів. Фільми надають багатий, реалістичний опис культурних взаємодій, цінностей і конфліктів, що дозволяє студентам спостерігати й аналізувати культурну динаміку. У статті досліджено використання фраґментів фільмів у навчанні міжкультурної комунікації, підкреслено їхній потенціал зробити культурну освіту водночас цікавою та результативною. Завдяки ретельно підібраним сценам викладачі можуть ознайомити студентів із різними культурними перспективами, стимулювати критичне мислення та заохочувати до обговорення культурних норм і цінностей. Основні стратегії включають контекстуалізацію перед переглядом, керовані дискусії, рольові ігри та рефлексійні письмові завдання. У статті також подано практичні приклади фільмів, що ілюструють конкретні міжкультурні теми, зокрема: «Труднощі перекладу» – для теми культурного шоку, «Моє велике грецьке весілля» – для питання сімейних цінностей, «Прощання» – для розбіжностей у вираженні емоцій у східних і західних культурах, «У гонитві за щастям» – для перетину раси, класу та культури, «Останній самурай» – для історичних культурних конфліктів, а також «Схід – це Схід» – для міжгенераційних і культурних зіткнень в іммігрантських родинах тощо. Завдяки таким методам фраґменти фільмів стають цінним педагогічним інструментом, який дозволяє студентам наочно ознайомитися з тонкощами міжкультурної комунікації. Такий підхід не лише збагачує мовне навчання, а й розширює світогляд студентів, готує їх до взаємодії в різноманітних соціальних і професійних середовищах. Стаття завершується рекомендаціями щодо інтеграції фраґментів фільмів у навчальні програми та пропозиціями для подальших досліджень ролі мультимедіа в міжкультурній освіті
ЦИТАТА ЯК ОБ’ЄКТ ПАРАТЕКСТОВИХ ЗМІН У ГРАФІЧНОМУ І НЕГРАФІЧНОМУ ВИДАННЯХ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ ON TYRANNY ТІМОТІ СНАЙДЕРА)
Get PDFThe article is devoted to the study of the functioning of quotations in the paratextual space of graphic and non-graphic editions of Timothy Snyder’s On Tyranny from the perspective of para-translation as a multi-vector practice that is not limited to a linguistically oriented approach. Quotations-reviews are singled out as a productive subtype of reflection on a work, circulating as a dynamic object of polygraphic manipulation and undergoing changes in accordance with the publication, reprinting, and cultural-linguistic context. The problem of terminological inconsistency regarding the characteristics of books with a distinct illustrative component is articulated, in particular the appropriateness of using the terms «graphic novel», «graphic edition», «graphic adaptation», etc. The concept of testimonial is outlined in brief. The study focuses on the examination of quotations placed on the inner and outer areas of the dust jacket, flap cover, and regular cover. A comparative analysis of the quotations presented with their original wording contained in the epitext field was conducted. Based on the materials described, the multifunctionality of quotations performing informational, marketing, expressive-evaluative, and evaluative-legitimate roles has been determined. A correlative relationship has been established between the directive components of K. Burns' review and the structure of the sections of the work, which confirms the consistent and systematic nature of the paratextual organization of the publication. Against the backdrop of the quotations-reviews that prevail in the publications, L. Kolakovsky's allographic quotation, which serves as an epigraph, is considered, thereby indicating the need for a systematization of the diversity of elements of the corresponding genre. Thanks to scientific research, the theoretical understanding of paratranslation as a complex phenomenon has been deepened, signaling the need to take into account paratextual representations in translation practice, which acts as the framing of the work and influences the formation of a holistic linguocultural reception among the target readership.Статтю присвячено дослідженню функціонування цитат у перітекстовому просторі графічних та неграфічних видань твору «On Tyranny» Тімоті Снайдера з погляду параперекладу як багатовекторної практики, що не обмежується лінгвоорієнтованим підходом. Виокремлено цитату-відгук як продуктивний підвид рефлексії про твір, що циркулює як динамічний об’єкт поліграфічних маніпуляцій і зазнає змін відповідно до видання, перевидання та культурно-мовного контексту. Проартикульовано проблему термінологічної неодностайності стосовно характеристики книг із виразним ілюстративним складником, зокрема доцільності вживання терміносполук «графічний роман», «графічний випуск», «графічна адапатація» тощо. Пунктирно висвітлено поняття тестимоніалу. У фокусі студії перебуває розгляд цитат, що розміщені на внутрішній та зовнішній ділянках суперобкладинки, обкладинці з клапанами та звичайній обкладинці. Проведено компаративний аналіз поданих цитат із їх первинним формулюванням, що міститься в полі епітексту. На основі охарактеризованих матеріалів визначено поліфункційність цитат, що виконують інформаційну, маркетингову, експресивно-оцінну та оцінно-легітимну роль. Установлено корелятивний зв’язок між директивними складниками відгуку К. Бернса та структурою розділів твору, що засвідчує послідовний і системний характер паратекстової організації видання. На тлі цитат-відгуків, що превалюють у виданнях, розглянуто алографічну цитату Л. Колаковського, що виконує роль епіграфа, тим самим індикуючи необхідність систематики різноманіття елементів відповідного жанру. Завдяки науковій розвідці поглиблено теоретичне розуміння параперекладу як комплексного явища, що сигналізує про необхідність урахування паратекстових репрезентацій у перекладацькій практиці, що виступає фреймінгом твору і впливає на формування цілісної лінгвокультурної рецепції у цільового читацтва
АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ КОМАНДНИХ ВИДІВ СПОРТУ ЯК СКЛАДОВОЇ МОВНОГО ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
Get PDFThe article is devoted to the study of the process of forming non-verbal competence as a component of language competence and an important element of the professional culture of future coaches of team sports in higher education institutions. The relevance of a globalized approach to the implementation of highly specialized skills and abilities in the process of professional training of specialists in the sports industry is emphasized. The content and awareness of students-future coaches of the basic concepts: "non-verbal competence", "non-verbal behavior", "non-verbal means", "non-verbal competence of the coach" is specified. An analysis of modern scientific achievements on the specified issues is carried out, on the basis of which the expediency of a comprehensive approach to the formation of language competence as a holistic formation is substantiated. Within the framework of the empirical stage of the study, a questionnaire was conducted among students of the Kharkiv Academy of Physical Culture in order to determine the estimated level of formation of non-verbal competence. Based on the generalization of theoretical provisions and survey results, criteria and indicators for assessing the level of development of relevant skills were determined. The correspondence of the obtained indicators to the low or high level of development of non-verbal competence was established, and their impact on the effectiveness of the professional activity of a team sports coach was analyzed. Special attention was paid to the role of non-verbal competence in intercultural professional interaction, in particular in the context of communication of the coach not only with the team, but also in a foreign language with representatives of the international sports environment (colleagues, judges, athletes from other teams, etc.). The importance of mastering non-verbal means of communication for the formation of the coach's authority in the team was emphasized. Analysis of the survey results revealed an insufficient level of development of non-verbal competence in first-year students of the field of "Coaching" and their limited awareness of the basics of non-verbal interaction, which may have negative consequences for the formation of the professional culture of the future coach. As a result, the need to review and update the methods of forming non-verbal competence in the educational process of higher education is formulated.Статтю присвячено дослідженню процесу формування невербальної компетентності як складової мовної компетентності та важливого елементу професійної культури майбутніх тренерів командних видів спорту у закладах вищої освіти. Наголошено на актуальності глобалізованого підходу до впровадження вузькоспеціалізованих навичок і вмінь у процесі професійної підготовки фахівців спортивної галузі. Уточнено зміст та обізнанність студентами-майбутніми тренерами базових понять: «невербальна компетенція», «невербальна поведінка», «невербальні засоби», «невербальна компетентність тренера». Здійснено аналіз сучасного наукового доробку з означеної проблематики, на підставі якого обґрунтовано доцільність комплексного підходу до формування мовної компетенції як цілісного утворення. У межах емпіричного етапу дослідження проведено анкетування студентів Харківської академії фізичної культури з метою визначення оціночного рівня сформованості невербальної компетентності. На основі узагальнення теоретичних положень і результатів опитування визначено критерії та індикатори оцінювання рівня сформованості відповідних умінь. Встановлено відповідність отриманих показників до низького або високого рівня сформованості невербальної компетентності, а також проаналізовано їхній вплив на ефективність професійної діяльності тренера командних видів спорту. Особливу увагу приділено ролі невербальної компетентності у міжкультурній професійній взаємодії, зокрема в контексті спілкування тренера не лише з командою, а й іноземною мовою з представниками міжнародного спортивного середовища (колегами, суддями, спортсменами з інших команд тощо). Підкреслено значення володіння невербальними засобами комунікації для формування авторитету тренера в команді. Аналіз результатів анкетування виявив недостатній рівень сформованості невербальної компетентності у студентів першого курсу галузі «Тренерська діяльність» та їхню обмежену обізнаність щодо основ невербальної взаємодії, що може мати негативні наслідки для формування професійної культури майбутнього тренера. У підсумку сформульовано необхідність перегляду та оновлення методів формування невербальної компетентності в освітньому процесі вищої школи
МЕТОДИ ВИДІЛЕННЯ КОНЦЕПТІВ У ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ
Get PDFThe article explores both traditional and contemporary approaches to concept extraction in literary texts, with a particular focus on lexical analysis, semantic parsing, ontological modeling, and automated techniques based on large language models. Traditional manual methods are valued for their ability to capture nuanced literary meanings – such as symbolism, metaphor, and intertextual references – while taking into account cultural and stylistic context. However, their reliance on intensive human interpretation makes them difficult to apply to large text corpora and comparative studies. Modern automated approaches, especially those utilizing transformer architectures like BERT, introduce significant advantages in processing speed and scalability. Through mechanisms such as self-attention, these models effectively identify long-range contextual relationships and latent patterns within texts, enabling rapid detection and classification of key concepts across extensive datasets. Yet, the article emphasizes that these systems still face limitations when dealing with the figurative richness and semantic ambiguity inherent in literary discourse. The practical component of the research involves an experimental analysis of the concept of tolerance in articles from major English-language media outlets, including The New York Times, BBC News, and The Guardian. Automated extraction methods demonstrated strong potential for identifying general trends and conceptual usage patterns. Nonetheless, the findings underscore the need for expert interpretation to refine outputs, especially in cases involving subtle semantic shifts or interdisciplinary cultural references. In conclusion, the article proposes an integrative methodological framework that combines automated processing with human expertise. Automated tools are recommended for the preliminary structuring and classification of large volumes of textual data, while expert scholars are responsible for interpretative depth and validation. Future research directions include enhancing LLM adaptation for literary texts, building specialized training corpora, and incorporating ontological models to improve conceptual precision and reliability in literary studies.Стаття досліджує як традиційні, так і сучасні підходи до виокремлення концептів у літературних текстах, приділяючи особливу увагу лексичному аналізу, семантичному розбору, онтологічному моделюванню та автоматизованим технікам на основі великих мовних моделей. Традиційні ручні методи цінуються за їхню здатність охоплювати нюансові літературні значення, такі як символізм, метафора та інтертекстуальні відсилання, з урахуванням культурного й стильового контексту. Однак їхня залежність від інтенсивної людської інтерпретації робить їх складними для застосування до великих корпусів текстів і порівняльних досліджень. Сучасні автоматизовані підходи, особливо ті, що використовують архітектури трансформерів, як-от BERT, забезпечують значні переваги у швидкості обробки та масштабованості. Завдяки механізмам самоуваги ці моделі ефективно виявляють довготривалі контекстуальні зв’язки та приховані патерни в текстах, даючи змогу швидко визначати й класифікувати ключові концепти у великих наборах даних. Водночас наголошено, що такі системи досі мають обмеження під час роботи з образною насиченістю та семантичною неоднозначністю, притаманними літературному дискурсу. Практична частина дослідження включає експериментальний аналіз концепту толерантності у публікаціях провідних англомовних медіа, зокрема The New York Times, BBC News та The Guardian. Автоматизовані методи виокремлення продемонстрували значний потенціал у виявленні загальних тенденцій і патернів використання концептів. Проте результати підкреслюють необхідність експертної інтерпретації для уточнення отриманих даних, особливо у разі тонких семантичних зсувів або міждисциплінарних культурних відсилань. У підсумку стаття пропонує інтегративну методологічну рамку, яка поєднує автоматизовану обробку з людською експертизою. Автоматичні інструменти рекомендується використовувати на початковому етапі для структурування та класифікації великих обсягів текстових даних, тоді як експертні дослідники відповідають за інтерпретаційну глибину та валідацію. Подальші напрями досліджень включають удосконалення адаптації LLM до літературних текстів, створення спеціалізованих навчальних корпусів та інтеграцію онтологічних моделей із метою підвищення точності та надійності концептуального аналізу в літературознавстві
МОВНА ОБ’ЄКТИВАЦІЯ ПОНЯТІЙНОГО СКЛАДНИКА КОНЦЕПТУ FRIEDEN У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Get PDFThe article focuses on the conceptual component of the notion FRIEDEN within the framework of cognitive linguistics. The relevance of the study is explained by the fact that the idea of peace has always played a crucial role in German linguoculture, reflecting historical experience, collective memory, and cultural values. In German, FRIEDEN does not simply denote the absence of war or open conflict; it functions as a key cultural symbol, carrying legal, political, social, and spiritual meanings. For this reason, the definitional analysis of its lexical representation in dictionaries becomes an important step towards a broader cognitive and cultural investigation. The methodological basis of the research is the definitional method, which enabled the comparison of dictionary entries from Duden, DWDS, Verben, and PONS. The analysis revealed that the core of the concept consists of meanings associated with a legally secured state of peace, official agreements, and the idea of harmonious coexistence. At the same time, the periphery of the concept is represented by less frequent but significant semantic components, such as the absence of violence and armed conflict, as well as a religious dimension of peace connected with spiritual security and trust in divine protection. The results confirm that FRIEDEN is a multidimensional cognitive construct. It integrates political and juridical aspects with cultural, social, and axiological layers, which distinguishes it from closely related notions like RUHE («calm») or SICHERHEIT («security»). The study demonstrates that peace in German linguoculture should be interpreted not only as a condition of political order but also as a culturally loaded phenomenon, deeply embedded in values, ethical orientations, and collective identity. Future research may concentrate on the figurative and axiological components of FRIEDEN in German publicistic discourse, where the concept undergoes constant semantic shifts under the influence of current political and social events.У статті розглядається понятійний складник концепту FRIEDEN у межах когнітивної лінгвістики. Актуальність теми зумовлюється тим, що концепт FRIEDEN має величезне значення для німецькомовної культури, оскільки він відображає досвід історичних катастроф, суспільних трансформацій і пошуків гармонійного співіснування. Мир у німецькій лінгвокультурі постає не лише як юридично закріплений стан, а й як символ духовної злагоди, внутрішньої безпеки та культурної стабільності. Саме тому вивчення його семантичної структури у словникових джерелах є необхідним кроком для подальшого комплексного аналізу. У дослідженні використано дефініційний метод, що дав змогу зіставити дані сучасних німецьких тлумачних словників (Duden, DWDS, Verben, PONS). Результати аналізу показали, що ядро концепту формують значення, пов’язані з офіційно зафіксованим миром і договірними угодами, які мають політико-правовий характер. Водночас у словниках виразно окреслюються семи, що належать до стану гармонійного співіснування, суспільної згоди й узгодженості інтересів. До периферії потрапляють значення, які хоч і менш поширені, проте демонструють додаткові смислові нашарування: відсутність війни та насильства, а також духовний вимір миру, пов’язаний із релігійним досвідом і відчуттям захищеності у вищій силі. Отримані результати підтвердили багатовимірність концепту FRIEDEN, який поєднує юридичні, політичні, соціальні й релігійно-ціннісні аспекти. Це дає змогу розглядати його не лише як мовну одиницю, що позначає відсутність конфлікту, а й як культурний маркер, який відображає глибинні уявлення німецького суспільства про справедливість, стабільність та безпеку. Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення образного й аксіологічного складників концепту FRIEDEN у німецькомовному публіцистичному дискурсі, де він набуває нових смислових акцентів у зв’язку з актуальними політичними подіями
ВПЛИВ РОЗПАДУ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ НА КИТАЙ І ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО ПОРЯДКУ
No full textAbstract. The purpose of the article is to analyze and explore the impact of the Soviet Union’s collapse on China and how this historical event influenced the global order. The methodology of the study involves a qualitative analysis of historical, political, and economic events. The approach combines historical contextualization, case study analysis, and theoretical frameworks to examine the impact of the Soviet Union’s collapse on China and the resulting shifts in the global order. The scientific novelty of this study lies in its comprehensive analysis of how the Soviet Union’s collapse served as both a cautionary example and a strategic opportunity for China, shaping its unique approach to domestic stability and global influence. This intersection of historical, political, and economic analysis fills a gap in existing literature on the post-Cold War global order. Conclusions. It highlights China’s innovative adaptation of "socialism with Chinese characteristics," blending economic liberalization with political control to avoid the pitfalls that led to the USSR’s disintegration. Furthermore, the study underscores China’s pivotal role in fostering a multipolar world order through a combination of soft power diplomacy and economic initiatives, presenting an alternative model to Western hegemony.Анотація. Метою дослідження є аналіз впливу розпаду Радянського Союзу на Китай та вплив цієї історичної події на світовий порядок. Методологія дослідження базується на якісному аналізі історичних, політичних та економічних подій. Підхід поєднує історичний контекст, аналіз кейсів та теоретичні рамки для вивчення впливу розпаду Радянського Союзу на Китай і змін, що відбулися у світовому порядку. Наукова новизна цього дослідження полягає у всебічному аналізі того, як розпад Радянського Союзу став як застереженням, так і стратегічною можливістю для Китаю, формуючи його унікальний підхід до внутрішньої стабільності та глобального впливу. Ця взаємодія історичного, політичного та економічного аналізу заповнює прогалину в існуючій літературі про світовий порядок після Холодної війни. Висновки. У статті висвітлюється інноваційна адаптація Китаєм концепції «соціалізму з китайськими особливостями», що поєднує економічну лібералізацію з політичним контролем, щоб уникнути помилок, які призвели до розпаду СРСР. Крім того, дослідження підкреслює ключову роль Китаю у сприянні багатополярному світовому порядку через поєднання дипломатії м’якої сили та економічних ініціатив, пропонуючи альтернативну модель західній гегемонії
ЗАМКОВА АРХІТЕКТУРА ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ
No full textAbstract. The purpose of the article is to analyze and systematize scientific works devoted to the study of the castle architecture of Ternopil region, to clarify the main directions and stages of the development of historiography, the contribution of individual scientists and researchers, to identify the main problems and issues that remain insufficiently studied. The research methodology includes a comprehensive approach that includes the following basic methods: historical-genetic method for studying the process of formation and development of the castle architecture of Ternopil region in different historical periods, taking into account changes in styles and architectural forms; a historical-comparative method for comparing the features of the castle architecture of the Ternopil region with the castle architecture of other regions of Ukraine, which will allow to reveal the unique features of the local architectural heritage; analysis of sources and historiography for the systematization and assessment of historiographic works devoted to the castles of the Ternopil region, determination of key stages of study, methodological approaches and theoretical foundations; synthesis and generalization for the formulation of general conclusions regarding the main problems of the researched topic. The scientific novelty lies in the fact that the author has for the first time carried out a comprehensive analysis of works devoted to the study of castle architecture of the Ternopil region, which allows us to clearly outline the main stages of research on this topic. Certain aspects that remain insufficiently studied have been identified. Prospective directions for further scientific research are outlined. Conclusions. A comprehensive review and analysis of scientific works devoted to the castle architecture of Ternopil Oblast was carried out. This made it possible to highlight the main stages of the development of historiography, key topics, research approaches and main scientific schools working on this topic. Those aspects that remain insufficiently studied in historiography have been identified, this creates a basis for further scientific research. The specific features of the castles of the Ternopil region, which distinguish them from fortifications in other regions of Ukraine, are highlighted. Their importance is emphasized not only as architectural monuments, but also as symbols of local identity, which have the potential for the development of tourism and the revival of the historical memory of the region.Анотація. Мета статті полягає в аналізі та систематизації наукових праць, присвячених вивченню замкової архітектури Тернопільщини, з’ясуванні основних напрямків та етапів розвитку історіографії, внеску окремих науковців та дослідників, визначенні основних проблем і питань, які залишаються недостатньо вивченими. Методологія дослідження включає комплексний підхід, який охоплює такі основні методи: історико-генетичний метод для вивчення процесу формування та розвитку замкової архітектури Тернопільщини в різні історичні періоди, з урахуванням змін у стилях та архітектурних формах; історико-порівняльний метод для порівняння особливостей замкової архітектури Тернопільської області з замковою архітектурою інших регіонів України, що дозволить виявити унікальні риси місцевої архітектурної спадщини; аналізу джерел та історіографії для систематизації та оцінки історіографічних праць, присвячених замкам Тернопільської області, визначення ключових етапів вивчення, методологічних підходів і теоретичних основ; синтезу та узагальнення для формулювання загальних висновків щодо основних проблем досліджуваної теми. Наукова новизна полягає у тому, що автором вперше здійснено комплексний аналіз праць, присвячених вивченню замкової архітектури Тернопільської області, що дозволяє чітко окреслити основні етапи дослідження цієї теми. Визначено окремі аспекти, що залишаються недостатньо вивченими. Окреслено перспективні напрямки подальших наукових досліджень. Висновки. Здійснено комплексний огляд та аналіз наукових праць, присвячених замковій архітектурі Тернопільщини. Це дозволило виділити основні етапи розвитку історіографії, ключові теми, дослідницькі підходи та основні наукові школи, що працюють над цією темою. Виявлено ті аспекти, що залишаються недостатньо вивченими в історіографії, це створює базу для подальших наукових досліджень. Висвітлено специфічні риси замків Тернопільської області, які відрізняють їх від фортифікаційних споруд в інших регіонах України. Наголошено на їх важливості не лише як архітектурних пам’яток, але і як символів місцевої ідентичності, що мають потенціал для розвитку туризму та відродження історичної пам’яті регіону