East/West: Journal of Ukrainian Studies
Not a member yet
377 research outputs found
Sort by
Review of Vladislav Davidzon. From Odessa with Love: Political and Literary Essays from Post-Soviet Ukraine.
No full text
Twelve EU Countries on the Eastern Flank of NATO: What about Ukraine?
Full text linkThe Trimarium Initiative (TI) is a platform for co-operation of twelve central and eastern European (CEE) countries of the eastern flank of the European Union (EU), introduced by Poland and Croatia in 2015. The TI is based on member co-operation in the development of transport and communication, energy, raw materials (gas and oil) transfer infrastructure, and digitization. The region is an important and rapidly growing market, and the TI goal is to boost economic co-operation among these twelve countries. Ukraine is not an EU member state, so it cannot be a full member of the TI; however, several TI infrastructural projects are open to Ukrainian companies. As Russia’s aggressive energy policy impacts Poland, Ukraine, the Baltic states, Scandinavia, and Slovakia, the TI has a potential to meet this challenge. Transport and communication and energy transit infrastructure are promising areas of co-operation among TI countries and Ukraine. U.S. support has added optimism and prestige to the initiative.Документ присвячений Inititaive Trimarium (TI) 12 країн ЦСЄ, розпочатий Польщею та Хорватією у 2015 році. Він зосереджений на поясненні природи проекту (інфраструктурна співпраця), спростування міфів про нього (TI є не військова, ані політична організація, і ніхто не має наміру перетворити її в таку). Характер ТІ відображається на співпраці в межах трьох вимірів: розвиток транспортної та комунікаційної інфраструктури, інфраструктура передачі енергетичної сировини (газу та нафти) та оцифрування. Мета, яка повинна бути досягнута - активізувати економічну співпрацю між країнами-членами шляхом перенесення загального ринку ЄС із світу декларацій до світу матеріальної інфраструктури. Регіон є важливим і швидко зростаючим ринком для основних країн ЄС, і проект Trimarium має на меті зробити його таким для своїх країн-членів як групи. Україна не є країною-членом ЄС, тому вона не може бути повноправним членом TI, але вона залишається провідним регіональним партнером для Польщі, і для українських компаній відкриті ряд інфраструктурних проектів TI. Російська загроза в енергетичному вимірі з багатьох різних причин є спільним викликом для Польщі, України, країн Балтії, скандинавів та Словаччини, і проекти TI можуть стати інструментом її подолання. Ці факти перетворюють транспортну та комунікаційну інфраструктуру, а також інфраструктуру транзиту енергії перспективним напрямком співпраці між країнами TI та Україною. Деякі з них (Via Carpatia) вже ведуться. Підтримка ініціативи з бокуСША, а також зацікавленість Німеччини бути "присутнім за столом" додали проекту оптимізм та престиж. Що стосується членства України в TI, то провідне правило як для Києва, так і для Варшави є простим: це відчутні результати співпраці, які мають значення, а не прапор, під яким вони досягаються
Review of Sergey Sayapin and Evhen Tsybulenko, editors. The Use of Force against Ukraine and International Law: Jus ad Bellum, Jus in Bello, Jus post Bellum.
No full textReview of Frank E. Sysyn, editor-in-chief and with an introduction. Mykhailo Zubryts\u27kyi: Zibrani tvory i materialy u tr\u27okh tomakh; Hazetni publikatsii, etnohrafichni ta arkhivni materialy.: [Mykhailo Zubryts\u27kyi: Collected Works and Materials in Three Volumes; Newspaper Articles, Ethnographic Works, and Archival Materials]
No full textReview of Oleksandra Wallo. Ukrainian Women Writers and the National Imaginary: From the Collapse of the USSR to the Euromaidan.
No full textWas the Great Irish Famine a Colonial Famine?
Full text linkThis article reviews the historical debate on the colonial causation and dimensions of the Great Irish Famine of 1845-50. It does so by briefly reviewing the evolution of the colonial relationship between Great Britain and Ireland before focusing on a number of specific fields of debate relating to the coloniality of the Irish famine. These include the economic structures and dynamics developing over the century before 1845 and the vulnerability of Irish society, the vector of the potato blight and its impact on food availability, and, most extensively, the motivations for and characteristics of British state response to the catastrophe. The variant interpretations of these factors in the nationalist, revisionist, post-revisionist, and post-colonial historiography are reviewed. The author concludes by drawing on his own primary research to suggest that, while shaped by colonial stereotypes and a preoccupation with social engineering, the British state and public response to the Irish crisis was varied and not intentionally genocidal, although ultimately subordinating humanitarianism to perceived British national interest. Critical British contemporaries drew negative parallels between the neglect of Ireland and the prioritization of imperial expansion overseas, while Irish nationalists concluded that the mortality of the famine demonstrated the bankruptcy of the British-Irish Union of 1800
Raphaël Lemkin, Genocide, Colonialism, Famine, and Ukraine
Full text linkMany words have been used to name and describe the Great Ukrainian Famine of 1932-33, including “famine” and “catastrophe,” “the Holodomor,” and now “genocide.” Was the famine genocide? Was the famine part of a genocide? Is the word genocide an exaggeration? Is naming the famine a genocide part of an attempt to dramatize events for political purposes today? Is the refusal to call the famine a genocide an act of genocide denial? This article argues that, though more than seven decades have passed and the Soviet Union has come and gone, questions about genocide in Ukraine remain intertwined in the discourses and narratives surrounding conflicts over Ukraine’s economic, political, social, and cultural position between the European Union and the Russian Federation. Given the implications of this word—“genocide”—within the context of current conflicts over Ukrainian history and identity and even sovereignty, it is important to reflect on how this concept has been used and applied. This paper analyzes conflict in Ukraine in the 1930s using Raphaël Lemkin\u27s definition of genocide, as opposed to the legal definition established by the UN Genocide Convention, and discusses the conceptual strengths of Lemkin\u27s definition of genocide in terms of understanding a wide-spectrum of oppressive, repressive, and violent processes of empire-building and colonization that occurred in Ukraine, and which culminated in the Holodomor
