Репозитарій НУФВСУ
Not a member yet
5827 research outputs found
Sort by
Фізична терапія осіб з ампутацією гомілки внаслідок мінно-вибухової травми
Get PDFЯрмак В. В. Фізична терапія осіб з ампутацією гомілки внаслідок мінно-вибухової травми: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю: 227 – Фізична терапія, ерготерапія освітньою програмою «Фізична терапія» / В. В. Ярмак. - Київ: НУФВСУ, 2024. - 72 с.Аналізом та систематизацією літературних джерел підтверджено, що в залежності від інтенсивності бойових дій та видів озброєнь постійно змінюється частота ушкоджень і в середньому становить до 50,8 % мінно-вибухових. У порівнянні з пораненнями частин тіла, превалюють, саме, поранення кінцівок – 53-70 % у структурі бойової травми від загальної чисельності всіх уражень, травми носять множинний та поєднаний характер. Відновлення пацієнтів після ампутації гомілки внаслідок МВТ досить складний процес, що підтверджується тривалими термінами непрацездатності. Фізіотерапевтичне втручання, необхідно проводити з
дотриманням сучасних міжнародних підходів до оцінки, прогнозування, планування та реалізації втручання з урахуванням МКФ та індивідуального запиту кожного пацієнта. Тому, актуальність дослідження обумовлена зацікавленістю фахівців медичними і соціальними аспектами травми з урахуванням необхідності створити алгоритм фізичної терапії, спрямований на компенсацію чи відновлення рухових функцій, та соціальну адаптацію осіб після ампутації гомілки внаслідок МВТ
Молодь та олімпійський рух: матеріали XVІІ Міжнародної конференції молодих вчених
Get PDFМолодь та олімпійський рух: Збірник тез доповідей XVІІ Міжнародної конференції молодих вчених, 7 травня 2024 року [Електронний ресурс]. – К., 2024. – 244 с. УДК: 796.032-053.81(063)У збірнику представлені тези з актуальних питань: правові, організаційні, соціальні, екологічні та економічні аспекти сучасного спорту, олімпійська освіта: соціально-філософські, історичні, психологічні та педагогічні аспекти, актуальні проблеми сучасної спортивної підготовки, медико-біологічні аспекти олімпійського спорту, передові практики та інновації сучасної спортивної медицини, фізична терапія та ерготерапія, теорія і практика спорту для всіх.
Матеріали збірника представляють теоретичний і практичний інтерес для докторантів, аспірантів, здобувачів ступенів бакалавра та магістра, тренерів, спортсменів, викладачів, науково-педагогічних працівників, студентів
Диференціація навчального процесу акробаток з урахуванням їхніх особистісних характеристик (на прикладі жіночих груп)
Get PDFМаксимов С., Воронова В., Максимова Ю., Колеснік І. Диференціація навчального процесу акробаток з урахуванням їхніх особистісних характеристик (на прикладі жіночих груп). Sport Science Spectrum. - 2024. - № 2. - С. 95–101 DOI: 10.32782/spectrum/2024-2-13Проблема диференціації тренувального процесу актуальна у спортивній акробатиці, де вправи виконуються партнерами сумісно, за тісної взаємодії, і при цьому вони можуть відрізнятися за віком, характером, темпераментом та статтю. Рухова та психологічна взаємодія людей у спільній діяльності у різних видах спорту має вирішальне значення у досягненні високих результатів на змаганнях. Тому змагальний успіх визначається сумарною дією багатьох чинників, якостей та здібностей, усі з яких важливі та перебувають у тісному взаємозв’язку. Одним із важливих завдань психологічного забезпечення процесу підготовки у спортивній акробатиці під час тренувальної та змагальної діяльності є врахування особистісних характеристик партнерів. Мета дослідження – розробити і науково обґрунтувати методику формування позитивного психологічного клімату в акробатичному складі з урахуванням особистісних характеристик партнерів. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, методи психодіагностики, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. У всіх жіночих групах зустрічаються різні соціотипи з різним рівнем емоціональної стабільності та різним типом темпераменту. Із п’яти акробатичних складів немає жодного гомогенного за показниками «інтроверсія – екстраверсія» та «темперамент». Лише в жіночій групі за номером 5 усі акробатки емоційно стабільні. Упровадження методики диференціації навчального процесу, яка передбачала врахування особливостей кожного партнера акробатичного складу та була спрямована на покращення психологічного та мотиваційного клімату в акробатичному складі, указує на достовірно (p<0,05) вищі показники сумісності та спрацьованості, ніж до початку експерименту; ситуативна тривожність акробаток достовірно (p<0,05) знизилася; реакція на партнерів, на зауваження тренера достовірно покращилася; психологічний клімат в акробатичних складах достовірно (p <0,05) покращився
Феномен лідерства в спортивних командах: значення та особливості формування
Get PDFБайрачний О. В. Феномен лідерства в спортивних командах: значення та особливості формування / О. В. Байрачний, О. П. Левчук // Sport Science Spectrum. - 2024. - № 2. - С. 41-46.Ефективне управління у спорті неможливе без цілеспрямованого та системного впливу. Вплив, своєю чергою, пов’язаний із проявом лідерства та лідерських якостей як на індивідуальному, так і на колективному рівні. У командних видах спорту не лише тренер та інші члени персоналу можуть і повинні впливати на гравців, а й гравці один на одного, що зумовлює важливість своєчасного визначення
та цілеспрямованого розвитку професійно значущих лідерських якостей у кожного гравця команди. Загалом лідерство на командному рівні починається тоді, коли один член групи впливає на всіх, змінюючи настрій, мотивацію, психоемоційний стан, рівень віддачи, ступінь згуртованості та інші індивідуальні й групові психологічні показники команди. Попри велику кількість теоретичних матеріалів, що розкривають
сутність та значення лідерства в різних сферах професійної діяльності, вивчення та аналіз ролі значення лідерства і лідерських якостей у спорті взагалі та у футболі зокрема все ще є актуальним та практично значущим напрямом наукового дослідження. Мета. Визначити роль впливу лідерства на успішність спортивних команд. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та мережі Інтернет, порівняльний та критичний аналіз. Результати. Як засвідчує аналіз даних спеціальної літератури та узагальнення практичного досвіду, напрацювання теоретичних
знань про лідерство та впровадження їх у практику підготовки спортсменів-футболістів сприятимуть: а) підвищенню здатності спортивних колективів долати кризові періоди функціонування; б) розширенню можливостей та способів підвищення рівня мотивації членів спортивних команд; в) розкриттю лідерського потенціалу кожного гравця та формуванню окремих лідерських якостей; г) поліпшенню психологічного мікроклімату в колективі та психоемоційного фону під час навчально-тренувальної та змагальної діяльності. Загалом розвиток лідерства
незалежно від виду спорту спрямований на те, щоб спортсмени ставали краще. Знання про лідерство та наявність лідерських якостей у тренера та інших членів команди допомагають мотивувати гравців тренуватися з більш високим рівнем віддачі, постійно самовдосконалюватися та ефективно працювати в умовах стресу, скрутного стану. Інші гравці можуть по-різному проявляти свої риси неформального лідера. У роботі показано та проаналізовано основні типи лідерів у спортивних командах: «лідери продуктивності», «лідери роздягальні», «соціальні лідери»,
«організаційні лідери», «лідери резерву», «зірковий гравець». Висновки. Як показав аналіз літературних джерел та узагальнення практичного досвіду в ігрових командних видах спорту і зокрема у футболі, для ефективної підготовки футболістів украй важливим є наявність у колективі декількох типів лідерів, які здатні виконувати різні функції за різних обставин і в цілому сприяти стійкості та конкурентоспроможності спортивної команди
Самооцінка показників професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців у воєнний період
No full textСамооцінка показників професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців у воєнний період / Оксана Шинкарук, Наталія Бишевець, Мирослав Дутчак, Олена Андрєєва, Олена Яковенко, Денис Давидов // Sport Science Spectrum. ─ 2024. ─ № 2.─ С. 121–129.Ефективність бойових операцій прямо залежить від рівня знань та розвитку професійно-прикладних здібностей військовослужбовців. Розуміння сильних боків та обмежень особистості військового, а також їхніх навичок може підвищити ефективність виконання завдань та забезпечити безпеку. Останні дослідження професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців акцентують увагу на збереженні кваліфікованих кадрів, формуванні навичок у сфері цифрових технологій, ініціативи з питань диверсифікації, підвищенні рівня
освіти, розвитку лідерських здібностей та забезпеченні підтримки переходу до цивільного життя. Мета дослідження – дослідити самооцінку показників психологічних та спеціалізованих характеристик професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців різних віку та статі
у воєнний період. Методи дослідження: аналіз спеціальної наукової літератури, порівняння, анкетування, систематизація, методи статистичного аналізу – перевірка даних на підпорядкування нормальному закону розподілу (критерій Колмогорова – Смирнова), описова статистика (центральна тенденція та розкид Ме (25; 75) ум. од., група критеріїв 2 (для перевірки відповідності розподілу в генеральній вибірці рівномірному розподілу; для незалежних вибірок, якщо в таблиці спряженості всі змінні перевищують 5, у іншому разі – точний критерій Фішера). Порівняльний аналіз показників військовослужбовців залежно від статі, віку виконувався за допомогою U-критерію Манна – Уітні. Для визначення p-значення з U-критерієм Манна – Уітні розрахували Z-статистику як стандартне відхилення різниці рангових сум від їх очікуваного значення, поділене на стандартне відхилення. Рівень статистичної значущості p<0,05. Контингент. У дослідженнях брали участь 4 403 учасники – військові. Дослідження
тривало з 27 лютого по 15 квітня 2024 р. Серед учасників дослідження – 89,9% чоловіки (28,9% – представники вікової групи 21–30 років, 28,75% – 31–40 років, 24,9% – 41–50 років). Решта учасників – військовослужбовці до 20 або понад 50 років. 56,2% учасників опитування – рядовий склад та 69% склали вибірку за родом військ – Повітряні сили. 30,1% протягом останніх 6–12 місяців брали участь у бойових діях. Результати. Виявлено статистично значущі статеві та вікові відмінності в самооцінці показників професійно-прикладної підготовленості українських військовослужбовців у воєнний період. Установлено, що з віком змінюється самооцінка показників указаної підготовленості, що впливає на ефективність виконання
професійних завдань. Виявлені вікові відмінності, зокрема у віковій групі до 20 років, де чоловіки показали значно кращі результати у швидкості реагування на зміну обставин, можуть бути пов’язані з більш активним залученням молодих чоловіків до інтенсивних тренувань та бойових дій. Це свідчить про необхідність розроблення спеціалізованих програм підготовки, що враховують статеві та вікові особливості. Жінки вікової групи 41–50 років демонструють кращі результати у швидкості прийняття рішень та навичках надання медичної допомоги, що вказує на більшу емоційну зрілість та накопичений досвід, які є значущими в умовах кризових ситуацій воєнного періоду. Висновок. Результати дослідження підкреслюють необхідність індивідуального підходу під час професійно-прикладної підготовки військовослужбовців з акцентом на розвиток конкретних навичок, що визначені як ключові для певних груп за віком або статтю. Це може включати збільшення кількості занять із підготовки зі стрільби для старших вікових груп чоловіків, а також більш інтенсивну підготовку жінок у прийнятті рішень та лідерстві
Мотивація до занять руховою активністю китайських та українських дітей молодшого шкільного віку
No full textЛю Бін. Мотивація до занять руховою активністю китайських та українських дітей молодшого шкільного віку: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт, освітньою програмою «Фізичне виховання» / Лю Бін. – Київ: НУФВСУ, 2024. – 64 с.Сучасній школі притаманний інтенсифікований навчально-виховний процес, що потребує запровадження нових підходів до виховання дітей з перших років навчання. Вони передбачають максимальний розвиток індивідуальних можливостей з урахуванням інтересів школярів для їх успішного застосування у практичній діяльності. Підґрунтям цього є сучасні педагогічні технології, які дозволяють підвищувати творчу активність учнів через різноманітність форм і засобів навчання. Ця проблема є також актуальною у сфері фізичного виховання, що обумовлено зниженням рівня фізичного розвитку школярів. Однією з причин цього є відсутність або дуже слабкий інтерес в багатьох з них до занять фізичною культурою. Тому в шкільну практику фізичного виховання необхідно впроваджувати технології по формуванню мотивації до занять руховою активністю, яка формуватиме гармонійно розвинену особистість
На думку фахівців цей процес необхідно починати з перших класів, що пояснюється особливостями вікового розвитку дітей в цей період. Адже молодший шкільний вік науковці називають одним з найцікавіших в плані становлення та розвитку мотиваційної сфери особистості. В цей період відбуваються перестановки в ієрархії мотиваційної сфери дитини. На перший план виходить навчальна діяльність, а ігрова відходить на другий план. Однак вона залишається провідним засобом розвитку фізичних якостей. Фахівці єдині в думці, що формування потреб і мотивів залежить від педагогів, вчителя фізичної культури, батьків, і ця проблема є однією з першочергових.
Аналіз науково-методичної літератури з питань фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку показав, що на сьогодні спостерігається зниження інтересу до занять фізичною культурою і спортом та зміна структури особистісних мотивацій. Для підвищення інтересу учнів до занять руховою активністю науковці пропонують застосовувати нові різноманітні засоби, методи і способи організації, ставити конкретні посильні завдання, більше застосувати ігровий та змагальний методи, регулярно стимулювати до самостійних занять у позанавчальний час тощо. Запропоновано систему заходів, спрямованих на формування мотивації дітей цього віку до регулярних занять засобами оздоровчої рекреаційної рухової активності. Мирошниченко В. О. розглядала формування мотивації в цей період за допомогою стимулювання пізнавального інтересу дітей на заняттях та досягнення таким чином оптимального співвідношення між руховою і пізнавальною активністю. Формування мотивів під впливом занять різним видами спорту вивчала Хрипко І. В.
Оцінка фізичного стану дітей середнього шкільного віку, які займаються спортивно-бальними танцями
No full textБилина І. А. Оцінка фізичного стану дітей середнього шкільного віку, які займаються спортивно-бальними танцями: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт, освітньою програмою «Фізичне виховання» / Билина Ігор Арсенович. – Київ: НУФВСУ, 2024. – 58 с.Фізичний стан та здоров’я школярів завжди були, є і будуть предметом пильної уваги суспільства, адже здоров’я дітей сьогодні – це здоров’я нації в майбутньому.
Під фізичним станом розуміється готовність індивіда до виконання фізичної роботи, занять фізичною культурою і спортом. Фізичний стан визначається сукупністю взаємопов’язаних ознак, котрі забезпечують нормальну взаємодію організму із навколишнім середовищем. Фізичний стан характеризується, фізичним розвитком, функціональним станом органів і систем фізичною підготовленістю і фізичною працездатністю, а також залежить від статі і віку.
Залежно від методів і засобів, які застосовуються контроль може бути педагогічним медико-педагогічним соціально-психологічним і медико-біологічним.
На сьогоднішній день, з причини низького рівня здоров’я населення, існує необхідність розширення засобів фізичного виховання, що використовуються задля профілактики різних видів захворювань. Серед видів рухової активності, що здобули високу популярність серед населення є бальні танці – різновид парних танців. Спортивно-бальні танці визнаються Міжнародним олімпійським комітетом у якості кандидата в олімпійські види спорту. Поряд із спортивним аспектом бальні танці мають також соціальне значення, оскільки їх танцюють у всьому світі для розваги й задоволення і широко використовують в сценічному мистецтві: в театрі, кіно, на телебаченні.
Поняття «бальні танці» і «спортивні бальні танці» мають певні розходження. Бальні танці – це група парних танців, які виконуються в спеціальних приміщеннях та мають розважальну спрямованість. Спортивні бальні танці мають змагальну спрямованість та поділяються на 2 програми: європейську і латиноамериканську. Відвідування танцювальних занять створює сприятливі умови не тільки для фізичного, а й розумового, морального та естетичного виховання, розкриває творчі задатки особи.
Заняття бальними танцями, як видом фізичної активності, позитивно впливають на різноманітні психічні процеси, фізичний розвиток, позитивно відбиваються на формуванні різнобічної особистості.
Навчання бальними танцям гармонійно розвиває всі м'язи людини на відміну від інших видів спорту, що мають спеціальну спрямованість та розвивають певні групи м’язів. Так, в процесі занять бальними танцями зміцнюється кардіо-судинна та респіраторна системи організму. Розвиваючи дихальну систему, заняття танцями сприяють профілактиці та лікуванню багатьох, навіть хронічних захворювань, таких як астматичні напади або хронічні бронхіти, тонзиліти та їм подібні.
Завдяки правильному диханню нормалізуються фізіологічні процеси організму людини, покращується обмін речовин. Крім того, всього за півгодини, бального танцю людина здатна втратити – 200 ккал, що особливо важливо для прагнучих позбавитись від зайвої ваги тіла.
Спортивно-бальні танці – це дуже сучасний та популярний вид спорту тому молодь дуже зацікавлена в ньому. Таким чином ми вирішили, що ця проблема є актуальною і потребує подальшого вивчення
Окремі аспекти професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення навколишнього середовища
No full textМаслова, О. В. Окремі аспекти професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення навколишнього середовища / О. В. Маслова, С. В. Тисленко, В. О. Ростоцька // Актуальні питання фізичного виховання, спорту, здорового способу та якості життя різних верств населення : збірник тез II Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 22 березня 2024 р.). ─ Харків : Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», 2024. ─ С. 261-263.Представлені у роботі дослідження спрямовані на встановлення специфіки професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення вболівальників під час змагань. Визначено, що шум має широкий спектр впливу, починаючи від перешкоджання когнітивній обробці інформації і закінчуючи негативним впливом на психічне та фізичне здоров’я людини. Тому розуміння факторів, які пом’якшують взаємозв’язок між шумом і реакцією людини, має вирішальне значення для вирішення проблем, починаючи від загальних теорій стресу і закінчуючи прагматичною розробкою стратегій зменшення професійного шуму, зокрема у практиці фізичної культури і спорту
Формування мотиваційних пріоритетів до занять фізичною культурою учнів старшого шкільного віку
No full textЯрошенко А. А. Формування мотиваційних пріоритетів до занять фізичною культурою учнів старшого шкільного віку: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт, освітньою програмою «Фізичне виховання» / Альона Анатоліївна Ярошенко. – Київ: НУФВСУ, 2024. – 61 с.Проблеми формування мотивацій та цінностей фізичної культури, свідомого ставлення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної-масової діяльності як до засобу збереження та зміцнення здоров’я – сьогодні є нагальною проблемою, яка постала перед закладами загальної середньої освіти. Освітні установи організовують життєдіяльність школярів, розвивають і формують в них мотиви, потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, які не сформує жоден інший соціальний інститут. Формування мотивацій та ціннісних орієнтацій у шкільному середовищі дозволяє відкривати великі можливості для систематичної і цілеспрямованої роботи, в цьому напрямку.
Найголовніша цінність для кожної людини – це її здоров’я і її життя. Проблеми формування мотиваційних пріоритетів щодо здорового способу життя виступає дуже актуальними на сьогоднішній день. Переважна більшість підлітків і молоді в Україні мають значні відхилення в стані свого здоров’я, майже половина – низький рівень фізичної підготовки. Головним засобом, який попереджає захворювання дітей, зміцнює їх здоров’я, підвищує рівень їхньої фізичної підготовленості виступає рухова активність, яка проявляється в посиленій фізичній активності дітей. Різноманітні види рухової активності передбачають активну участь в обов’язкових фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходах, які проводяться в закладах загальної середньої освіти. Активна рухова діяльність виступає основним чинником здорового способу життя учнів старшого шкільного віку і визначає спрямованість їх прагнень, навичок, знань, здібностей, концентрацію вольових зусиль на реалізацію навчально-виховних потреб та фізкультурно-оздоровчих інтересів.
Фізична культура і спорт має великий потенціал не тільки в плані поліпшення рівня фізичної підготовленості, здоров'я, але і як засіб впливу на особистість молодої людини, її свідомість, як ніяка інша діяльність може бути спрямована на вирішення ряду фізичних, психологічних, естетичних, соціальних завдань.
В багатьох країнах світу останнім часом проблеми формування цінностей і мотиваційних пріоритетів набули особливої значимості. Сьогодні проблема ціннісних орієнтацій учнів старшого шкільного віку виступають об’єктом експериментальних досліджень великого різнопрофільного кола науковців і фахівців, тому що сфера їх проникнення в соціально-культурологічну атмосферу достатньо динамічна і без правильного педагогічного впливу буде достатньо складною задачею у вирішенні питань формування учнями власних життєвих поглядів.
Для виховання і формування мотиваційних пріоритетів особистої фізичної культури молодих людей необхідні спеціальні умови організації процесу фізичного виховання і визначення його головного статусу та іміджу в сучасному суспільстві. Відповідно до думки багатьох науковців у галузі фізичної культури і спорту, сьогодні необхідні кардинальні зміни і реформи щодо розуміння аксіологічної суті фізичної культури на основі широкого філософсько-культурологічного підходу, який дає можливість направити неспеціальну фізкультурну освіту на формування і створення молодої сучасної людини в якій з’єднається два початки - тілесне і духовне.
Мотиваційні пріоритети та цінності виражають єдність відносин учнів і учениць до занять фізичною активністю в житті та майбутній професії, вони створюються в процесі засвоєння молодою людиною соціального громадського досвіду і відображаються в її інтересах, ідеалах, цілях та переконаннях.
Потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації виступають важливим структурним компонентом у формуванні особистості молодої людини, її «центром», який характеризує не тільки засоби, за допомогою яких досягається мета будь-якої діяльності, але й саму мету, і головне – життєву позицію молодої людини, основний сенс її життя
Відновлення функції ходьби у хворих з артрозом кульшового суглобу на після операційному етапі
No full textЛущ К. А. Відновлення функції ходьби у хворих з артрозом кульшового суглобу на після операційному етапі: кваліфікаційна робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра за спеціальністю: 227 – Фізична терапія освітньою програмою: «Фізична терапія» / К. А. Лущ. - Київ: НУФВСУ, 2024. - 72 с.Аналіз літератури показав, що хоча ТЕК дає позитивні результати як у покращенні біомеханіки суглоба, так і загальному покращенні ЯЖ пацієнтів, у більшості хворих зберігаються порушення ходи протягом тривалого часу. Застосування заходів фізичної терапії для відновлення ходьби в осіб із коксартрозом ґрунтується на ідентифікації наявних порушень та підборі відповідних методів їх корекції. Не зважаючи на велику кількість досліджень, до цих пір не встановлені параметри втручань фізичної терапії, які можуть вважатися найбільш ефективними для відновлення ходи після ТЕК. Ґрунтуючись на даних літературного аналізу, для пацієнтів групи втручання було розроблено програму фізичної терапії на післяопераційному етапі реабілітації, яка передбачала поступове розширення рухової активності пацієнтів відповідно до 3 умовних фаз, тренування ходи, застосування вправ на розвиток сили та пропріоцептивного тренування