Repository of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Not a member yet
9416 research outputs found
Sort by
Ключові фактори успішного функціонування сучасного медичного закладу
У статті розглянуто ключові фактори успішного функціонування сучасного медичного закладу. Проаналізовано основні аспекти управління кадровим потенціалом, фінансовими ресурсами, матеріально-технічною базою та інформаційними технологіями. Особливу увагу приділено значенню цифровізації, стратегічного управління та формуванню позитивного іміджу медичної установи. Визначено роль інноваційних підходів у підвищенні ефективності роботи закладу та забезпеченні якісного медичного обслуговування
Мета - аналіз структури бойової травми, виникнення інфекції ран під час військового конфлікту та соціальний, психологічний захист поранених
Будь-яка зброя: мінно-вибухова, осколочна (механічні ушкодження); опіки, відмороження (термічні ураження); дії хімічної та фосфорної зброї (ураження структури отруйними речовинами); біологічна зброя (ураження бактеріальними засобами); зброя масового ураження (реактивні/психогенні стани) належать до найбільш серйозних травм під час повномасштабної війни та будь-якого воєнного конфлікту/компаній. Кількість використаної воєнної зброї під час повномасштабної війни є безпрецедентною в історії війн і належать до найбільш серйозних травм механічних, термічних, хімічних, психологічних тощо). Метою нашої роботи полягала у проведенні ретроспективного аналізу наукових вітчизняних, закордонних джерел щодо особливостей структури бойових травм, інфекційних ускладнень отриманих військовослужбовцями під час військових конфліктів/компаній, та оцінці існуючих механізмів соціального, психологічного захисту поранених. Нами було проаналізовано понад 118 статей наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direct. Глибина пошуку склала за період 2015-2024 рр. У роботі використанні бібліосемантичний метод та контент – аналіз. Ступінь тяжкості від будь-якої військової зброї: бомби, снаряди, ракети, гранати, FPV - дрони, малокаліберні боєприпаси тощо залежить від типу, кількості вибухової речовини, положення людини на момент вибуху, відстані від місця вибуху і наявності захисного спорядження тощо. Всі ці фактори у взаємодії визначають загальну важкість пацієнтів, тривалість лікування та реабілітації пацієнтів. Мінно-вибухові травми залишаються провідним типом ушкоджень (50,8%) через їх складність, високу летальність і значний ризик інвалідизації постраждалих і є головною причиною ампутацій (78,4%) і у 47,0% бойових травм кінцівок фіксується інфікування ран, з переважно полімікробним складом (61,0%).
Медична допомога та зниження летальності та запровадження тактики «Damage Control Surgery» стало важливим проривом, що дозволило зменшити летальність серед тяжкопоранених до 10 - 15%. Постраждалі від бойових дій проходять комплексну реабілітацію за участю мультидисциплінарних команд, що дає можливість відновлення рухових функцій, соціальної, психологічної адаптації та покращення якості життя військовослужбовцям, які повертаються до активного соціального життя
Питома активність радіонуклідів у бджолиному обніжжі, виробленому з квіткового пилку нектаропилконосних рослин Полісся України
Зниження іонізуючого опромінення населення є одним із пріоритетних завдань сьогодення в сучасних екологічних умовах навколишнього середовища, якому характерне зростаюче радіаційне навантаження. Одним з ефективних заходів щодо зниження опромінення населення є перешкоджання надходження радіоактивних речовин по харчовому ланцюгу шляхом зменшення вмісту їх у продуктах харчування. Продукція бджільництва, вироблена з квіткового пилку, займає важливу нішу в забезпечені організму людини біологічно активними речовинами, тому використання її у харчуванні населення, особливо з лікувально-профілактичною метою, стрімко зростає. Поряд із цим потребує проведення контролю за вмістом у цій продукції радіоактивних речовин для прогнозованого рівня опромінення населення за використання її як харчової сировини. Мета дослідження – вивчення питомої активності 40K, 226Ra та 232Th у бджолиному обніжжі, виробленому з квіткового пилку буркуну білого (Melilotus albus), розторопші плямистої (Silybum marianum), головатня круглоголового (Echinops sphaerocephalus), люпину вузьколистого (Lupinus angustifolius) та фацелії пижмолистої (Phacelia tanacetifolia), вирощених на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся. Дослідження проводилися в умовах Полісся на території Коростенського району Житомирської області. Матеріалом досліджень було бджолине обніжжя, вироблене з квіткового пилку нектаропилконосних рослин. Методи досліджень: радіологічні (визначення вмісту 40K, 226Ra та 232Th гамма-спектрометричним методом), статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень) і аналітичні (огляд та аналіз літературних першоджерел). Дослідження показали, що питома активність радіоактивних ізотопів у бджолиному обніжжі, виробленому з квіткового пилку нектаропилконосних рослин, залежить від їх ботанічного походження. Встановлено, що питома активність 40K у бджолиному обніжжі значно перевищувала питому активність 226Ra та 232Th. Зокрема, у бджолиному обніжжі буркуну білого питома активність 40K, перевищувала питому активність 226Ra і 232Th у 9,78 раза і 6,95 рааи, розторопші плямистої – у 24,2 і 18,6 раза, головатня круглоголового – у 10,5 і 9,2 раза, люпину вузьколистого – у 11,8 і 7,78 раза та фацелії пижмолистої – у 16,8 і 9,98 раза відповідно. Питома активність 40K у бджолиному обніжжі виявлена у зростаючій регресії в такій послідовності: головатень круглоголовий → буркун білий → фацелія пижмолиста → розторопша плямиста → люпин вузьколистий; 226Ra: розторопша плямиста → фацелія пижмолиста → головатень круг- логоловий → буркун білий → люпин вузьколистий та 232Th: розторопша плямиста → головатень круглоголовий → фацелія пижмолиста → буркун білий → люпин вузьколистий. Бджолине обніжжя, вироблене з квіткового пилку люпину вузьколистого, характеризувалося найвищою пито- мою активністю 40K, 226Ra та 232Th, а найнижчою – із пилку головатня круглоголового та розторопші плямистої
Нормативно-правове регулювання медико-психологічної, професійно-соціальної реабілітації військовослужбовців після перебування в зоні бойових дій
Повномасштабна війни в Україні в порівняні з іншими воєнними конфліктами відрізняється від використання нової зброї масового ураження, сучасної вогнепальної, міно-вибухової зброї (бомби (фосфорні, хімічні), снаряди, ракети, гранати, FPV - дрони, малокаліберні боєприпаси, піротехнічні засоби), кількості вибухової речовини, знаходження людини на момент вибуху, відстані від місця вибуху і наявності захисного спорядження, які призводять важких комбінованих, множинних, поєднаних поранень і вимагає довготривалого лікування та реабілітації. Проблеми організації медико-психологічної реабілітації військовослужбовців була актуальною з 2014 р. з початку АТО/ООС, а нормативно-правові, законодавчі документи в цьому напрямку показали потребу у розробці сучасних, нових механізмів, збільшення ресурсів, покращення координації між відомствами/галузями, багатьох міністерств: МО, МОЗ, Мінсоцполітики України для вирішення цього питання. Повномасштабна війна в Україні з великою кількості поранених як серед військовослужбовців, так і серед цивільних показало необхідність у розробці ефективної системи фінансування, прозорості використання коштів в повному обсязі для проведення реабілітаційних послуг, які повинні враховано як клінічні, фізичні, психологічні, соціально-трудові заходи для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство поранених. За проведеним аналізом нормативно-правових документів щодо реабілітації медико-психологічної, професійно-соціальної реабілітації військовослужбовців після перебування в зоні бойових дій необхідно імплементувати нормативно-правові, законодавчі документи України згідно міжнародних стандартів. Створення нових реабілітаційних Центрів для військовослужбовців та забезпечення їх необхідним обладнанням (підпорядковані МОЗ, Мінсоцполітики України, Міністерству у справах ветеранів в Україні), та залучення кваліфікованими фахівцями з різних галузей для надання комплексних мультидисциплінарних, міжгалузевих послуг які пройшли спеціальну підготовку за програмою навчального курсу
Викладання сучасного курсу "Етика та деонтологія в медицині"
Стаття присвячена викладанню сучасного курсу «Етика та деонтологія в медицині» у медичному університеті. Описується структура та зміст курсу, який включає вивчення основ етики, професійної етики, медичної етики та деонтології, а також базових деонтологічних моделей провідних галузей медицини. Особлива увага приділяється знайомству студентів з основними міжнародними документами з медичної етики та їхньому регуляторному потенціалу. Курс спрямований на формування у студентів моральних якостей професіонала, етичної компетентності та розуміння деонтологічних зобов'язань медичного працівника
Глосарій до навчальних дисциплін «Медицини надзвичайних ситуацій» та «Екстремальна медицина», «Екстрена та невідкладна медична допомога»
Основна мета написання глосарія для здобувачів вищої освіти полягає у тому, щоб забезпечити їх чітким і систематизованим набором термінів, що стосується дисциплін «Медицина надзвичайних ситуацій, екстремальна медицина, екстрена та невідкладна медична допомога». Такий глосарій покликаний допомогти здобувачам: – опанувати ключову термінологію, необхідну для роботи в умовах надзвичайних ситуацій; – підготуватись до швидкого й ефективного реагування на невідкладні стани; – підвищити рівень розуміння складних медичних процесів та процедур; – полегшити вивчення спеціалізованих дисциплін і покращити професійну комунікацію з іншими медичними працівниками. Глосарій навчальне лексикографічне видання – допоможе здобувачам у процесі самостійної роботи ефективніше опрацьовувати текстові навчальні методичні матеріали до навчальної дисципліни «Медицина надзвичайних ситуацій, екстремальна медицина, екстрена та невідкладна медична допомога» та використовувати у навчальній і фаховій комунікації та когнітивній (пізнавальній) діяльності наведені актуальні глоси. Глосарій також покликаний збільшити лексичний (у тому числі термінологічний) запас здобувачів вищої освіти, що сприятиме якісному опануванню базових і складних понять вищезгаданих дисциплін. Матеріали глосарія корисні магістрантам й аспірантам для піднесення мовної, мовленнєвої, термінологічної і комунікативної компетентностей, необхідних для здобуття освітньої (магістр) та освітньо-наукової кваліфікацій (РhD).
Глосарій також сприятиме інтеграції знань та створює фундамент для подальшого професійного розвитку в галузі екстреної медицини
Вторинна гіперглікемія в онкологічній практиці у дітей
Вторинна гіперглікемія (індукована лікарськими препаратами або хімічними речовинами) та кетоацидоз можуть бути тяжкими ускладненнями в онкохворих дітей, особливо при застосуванні глюко- кортикоїдів. Диференційна діагностика первинного та вторинного діабету потребує визначення автоанти- тіл, урахування клінічного перебігу та динаміки глікемії після відміни терапії. Навіть при тяжкому дебюті можливий транзиторний перебіг гіперглікемії, що не потребує тривалої інсулінотерапії. Важливе значення м ає мультидисциплінарний підхід до ведення пацієнта із залученням ендокринолога на всіх етапах лікування
The Concept of Regional Tourism Systems in the Context of Sustainable Development
The study explores the concept of Regional Tourism Systems (RTS) within the framework of sustainable development, emphasising the challenges posed by global instability, technological advances and socio-economic shifts. The research aims to modernise the RTS concept by introducing the RTS 2.0 model, which integrates digital technologies, adaptive management strategies and sustainability principles. Methodology. The present study employs a mixed-methods approach, combining theoretical and empirical research. The theoretical foundations of the study are established through an extensive literature review, which analyses key studies on regional tourism, sustainable tourism, and tourism management models. Empirical investigation is facilitated by case studies, with a particular focus on Ukraine, and these examine the impact of crises such as the pandemic caused by the COVID-19 and the ongoing war on regional tourism systems. A comparative analysis is employed to evaluate the discrepancies between conventional RTS and the proposed RTS 2.0 framework. In addition, data synthesis and trend analysis are utilised to identify the key drivers and barriers to sustainable tourism development. The primary objective of the present study is to analyse, modernise, and propose strategic solutions for developing RTS and ensuring their resilience in the face of global uncertainties. Specifically, the research defines the essential components of RTS and their role in sustainable tourism, examines the impact of instability (political, economic, and environmental) on RTS, develops and proposes RTS 2.0, an updated conceptual framework emphasising digitalisation, community engagement, and sustainability, and offers strategic recommendations for integrating sustainability into RTS while ensuring adaptability to crises. Results. The study finds that traditional RTS models are inadequate to address the dynamic challenges posed by global instability. The RTS 2.0 framework introduces several innovations. First, digitalisation and smart tourism use online platforms, virtual tourism and AI-driven analytics to enhance destination marketing and crisis management. Second, sustainable infrastructure development promotes environmentally friendly accommodation, renewable energy sources and waste management systems in tourism regions. Third, community involvement and local empowerment strengthen the role of local communities in tourism planning and management, and ensure the equitable distribution of economic benefits. Fourth, crisis adaptability establishes risk management frameworks for RTS, allowing for rapid adaptation to political conflicts, pandemics and economic downturns. Finally, holistic branding and destination management promote regional tourism clusters, linking tourist attractions for greater competitiveness and resilience. The study concludes that RTS 2.0 is a necessary evolution in tourism management, combining sustainability, digital innovation and resilience strategies. By adopting adaptive tourism governance, regions can increase their global competitiveness, attract more tourists and sustain economic growth even in times of uncertainty
Особливості застосування антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів у пацієнтів з коморбідною патологією та хронічною серцевою недостатністю
Хронічна серцева недостатність (ХСН) – це клінічний синдром, який асоціюється з підвищеною нейрогормональною активацією, що включає ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Хронічна хвороба нирок (ХХН) часто діагностується у пацієнтів з серцево-судинними і метаболічними розладами, такими як гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, інфаркт міокарда (ІМ) і серцева недостатність (СН). Фармакологічна корекція ХСН, ХХН та гіпертензії передбачає блокування кардіоренальних ефектів, опосередкованих активацією мінералокортикоїдних рецепторів (МР). Стероїдні конкурентні антагоністи МР, такі як спіронолактон та еплеренон, є препаратами першої лінії для лікування ХСН зізниженою фракцією викиду (ХСНзнФВ). У даний час активно досліджується група нових селективних нестероїдних антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (АМР), включано з фінереноном, бальцинреноном, езаксереноном та апарареноном. Серед них фінеренон, похідний дигідропіридину, демонст рує найвищий рівень дослідженості. Він характеризується підвищеною специфічністю до мінералокортикоїдних рецепторів серця порівняно зі спіронолактоном та вищою афінністю до мінералокортикоїдних рецепторів, ніж еплеренон, що потенційно забезпечує більшу терапевтичну активність та зниження частоти побічних ефектів. Метою нашого дослідження було провести комплексний аналіз наукових даних щодо ефективності та безпеки антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів: спіронолактону, еплеренону та фінеренону у лікуванні хронічної серцевої недостатності у пацієнтів із супутньою хронічною хворобою нирок, сприяти глибшому розумінню механізмів дії цієї групи медикаментів, а також визначити переваги та недоліки цих препаратів для оптимізації лікування. Провести ретроспективний аналіз наукових публікацій за період 2017) – 2024 рр. в таких базах даних, як Karger, MEDLINE/PubMed та EMBASE/Ovid, з метою порівняння частоти та тяжкості побічних ефектів, зокрема гіперкаліємії, при застосуванні кожного з препаратів, визначити їх вплив на ключові клінічні показники, а також виявити, який із лікувальних засобів має найкращий профіль користь-ризик для цієї категорії пацієнтів. Особливу увагу приділити порівнянню ефективності та безпеки спіронолактону, еплеренону та фінеренону. Розвиток та прогресування кардіоренального синдрому обумовлені спільними факторами ризику, такими як запалення, ендотеліальна дисфункція та окислювальний стрес, що ініціюють каскад патофізіологічних змін, які призводять до фіброзу тканин серця та нирок. Сучасні терапевтичні стратегії, спрямовані на модуляцію цих патофізіологічних механізмів, включають застосування інгібіторів ренінангіотензинової системи, інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера-2 та антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів. АМР добре зарекомендували себе в лікуванні пацієнтів із СНзнФВ, дисфункцією лівого шлуночка після інфаркту міокарда та резистентною гіпертензією, однак їх ефективність у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) залишається неоднозначною. Тому продовження наукових досліджень у цій сфері відкриє нові перспективи для розробки ефективніших схем лікування хворих із хронічної серцевою недостатністю. Це, в свою чергу, сприятиме зниженню ускладнень та смертності від серцево-судинних захворювань, а також зменшить навантаження на систему охорони здоров'я (СОЗ)
Оптимізація діагностики бронхіоліту та його прогноз у дітей малюкового віку
Дослідження присвячене вирішенню актуальної задачі сучасної педіатрії – науковому обґрунтуванню та удосконаленню діагностики бронхіоліту та його прогноз у дітей малюкового віку на підставі дослідження патогенетичних механізмів його розвитку шляхом визначення показників білка СС16, васкулярної молекули клітинної адгезії – 1, маркерів алергічного запалення (IgE, ECP, EDN), вітаміну D