Repository of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Not a member yet
9416 research outputs found
Sort by
Олександр Костянтинович Судомир – організатор і перший завідувач кафедри психіатрії Вінницького державного медичного інституту
У статті розповідається про Олександра Костянтиновича Судомира - першого завідувача кафедри психіатрії Вінницького державного медичного інституту
Chronic pain and neuroimmune possible predictive factors
Вторинний посттравматичний та післяопераційний біль – це проблема, з якою в умовах війни все частіше стикаються медичні працівники в Україні. Хронічний біль є самостійною нозологічною одиницею, яка є серйозним ускладненням багатьох проведених хірургічних процедур. Хронічний післяопераційний біль вражає до 10% пацієнтів. Особливо часто він розвивається після ампутацій (50-85%), торакотомії (5-65%), кардіохірургічних втручань (30-55%) та операцій на грудній клітині (20-50%). Тривалий післяопераційний біль ‒ значна і недостатньо вивчена клінічна проблема. Вищі ризики розвитку вторинного хронічного болю мають пацієнти, у яких не відбувається вчасне загоєння рани. Тривалий процес загоєння ранової поверхні безпосередньо пов’язаний з такими особливостями: мікробіоти рани, резистентності мікроорганізмів до антибіотиків, групи антибактеріальних засобів, обраних для лікування та тривалості експозиції препарату. Безперечно, розуміння взаємодії між мікроорганізмами та чутливими системами нейронів може розкрити більше інформації для кращого пізнання ймовірних механізмів болю. Багато досліджень за останні роки відображають, що запалення та ушкодження нервів призводять до тривалої синаптичної пластичності, яка посилює та підтримує сигналізацію болю. Саме це явище і називають больовою сенсибілізацією, що є критичним фактором для розвитку стійкого післяопераційного болю шляхом стимуляції ранової гіпералгезії. Серед ключових проблемних факторів, що сприяють появі віддаленої периферичної нейропатії можна виділити тривалість прийому, підвищене дозування та можливі комбінації антимікробних препаратів, персистенцію і поглибення проявів місцевого запалення за участю стійких умовно-патогенних бактерій, які колонізують вогнище ураження та здатні продукувати безпосередньо метаболіти життєдіяльності, фактори патогенності з прозапальними властивостями. Це дає змогу припустити вагому роль антибіотикотерапії як опосередкованого ятрогенного фактора і персистенції в первинному вогнищі ураження антибіотикорезистентих опортуністичних бактерій як предикторів формування хронічного больового синдрому у поранених
Цифрові технології в управлінні закладами охорони здоровʼя
Сучасна система охорони здоровʼя зазнає значних змін під впливом цифрових технологій, які відіграють важливу роль у підвищенні якості та доступності медичних послуг. У той час як традиційні методи управління охорони здоровʼя поступово відходять на задній план, цифровізація надає нові можливості для оптимізації управлінських процесів. У закладах охорони здоровʼя впровадження цифрових технологій, таких як електронні медичні записи, системи управління лікарнями, телемедицина та штучний інтелект, дозволяє значно покращити як клінічні, так і адміністративні функції
Втрата без кінця: психологічні виклики невизначеного горя
Втрата – невід’ємна складова життя. Напевно, єдине, що ми не можемо втратити це – можливість померти. Втрата стає характерною ознакою людського буття, через зміну цінностей, соціальну та політичну нестабільність, економічні кризи та військові конфлікти
Покращення якості вищої освіти шляхом використання інтерактивних методів навчання
Тези присв'ячені результатам впровадження в процес викладання практико-орієнтовної проектної методики
Змішане навчання в системі професійної підговки здобувачів освіти вищих медичних закладів
У представленій статті розглянуті різні тлумачення, моделі та структуровані концепції змішаного навчання, які інтегруються в навчальний процес здобувачів освіти вищих медичних навчальних закладів. Всеохоплююче визначення, моделі, формалізація ідей у своїй сутності говорить про те, що усі типи освіти, які включають деякі аспекти очної форми навчання та навчання онлайн, використовуючи при цьому переваги обох підходів, описуються в літературі як змішане навчання. Реалії сьогодення диктують нам розуміння того, що змішане навчання стало загальним терміном та використовується для опису інших комбінацій, таких як поєднання різноманітних методів навчання, педагогічних підходів та інтерактивних технологій, хоча поєднання цих процесів не відповідає вагомості визначення змішаного навчання. Через різнобічний спектр тлумачень самого змішаного навчання важливим є те, щоб науковці та практики ретельно пояснювали, що для них означає система змішаного навчання, або використовували альтернативну термінологію. В арсеналі літературних даних на сьогодні немає однозначного розуміння відносно того, як у деталях повинен бути розроблений відповідний сценарій навчального процесу у форматі змішаного навчання, і дискутування зосереджено на правильності дотримання пропорцій злагодженої взаємодії очної форми навчання та навчання у форматі онлайн. Визначення елементів змішаного навчання покращує розуміння його концепції і включає особистий контроль здобувачем освіти над тим коли, де і як він навчається, технологія використовується для покращення ерсоналізації, навчання забезпечує інтегрований досвід, тобто очна і онлайн форми навчання змістовно узгоджені. Саме тому, залучення програми змішаної форми в навчальний процес розглядається як навчання в задоволення. Це забезпечить можливість викладацькій команді вищих медичних закладів України творчо підходити до розробки навчальних засад для обох форматів навчального процесу, під час якого можна багато чому навчитися від самих здобувачів освіти і членів команди, кожен з яких має різнобічний погляд на навчальну програму
Технологія співробітництва як інструмент інтерактивного навчання
Важливою потребою у навчанні студентів ЗВО є проблема пошуку найбільш ефективних освітніх технологій. Модернізація української освіти повинна бути орієнтована та спрямована на демократизацію взаємовідносин викладача і студента, що передбачає використання нових технік: відхід від дублювання інформації та монологічного викладу матеріалу; демонстрація можливості отримання цих даних з доступних джерел; сприяння створенню атмосфери співробітництва; перехід до діалогу між викладачем і студентами та студентами між собою. Залучення в освітній процес активних методів навчання дає змогу розкрити творчі здібності, розвивати ініціативу та активізувати навчально-пізнавальну діяльність студента
The hemodynamic feature for syndrome diagnosis of heart failure
The hemodynamically unified algorithm for the diagnosis of left and right ventricular heart failure (HF) based on the basic circulatory syndromes of perfusion (arterial) insufficiency and venous stasis was considered. The systematic principle of research taking into account the defining biological quality of a human being as an erect being and a complex assessment of the hemodynamic characteristics of the state of the cardiovascular system (CVS) according to the main perfusion mechanisms "blood volume - vascular capacity - pumping function of the heart - pressure - blood flow" and according to the main blocks of blood circulation in standing or lying positions of patients expands the diagnostic space and provides high diagnostic informativeness of research, including at the stage of preclinical manifestations of HF
Impact of anthropometric and genetic factors on plasma SIRT1 level in men with essential hypertension and heart failure
Sirtuin 1 (SIRT1) emerges as a promising biomarker for heart remodeling in thecontext of essential arterial hypertension (EAH). Additionally, the levels of certain plasma peptidesmight signal myocardial fibrosis and the progression of heart failure (HF) in hypertensive patients.Despite this potential, conflicting data exist regarding the marker's diagnostic value in HF patients.This study aims to explore the impact of anthropometric factors on plasma SIRT1 levels in men di-agnosed with EAH and HF, considering the rs7069102 single nucleotide polymorphism (SNP) in theSIRT1 gene.Methods: The study included an examination of 190 Ukrainian men aged between40 and 65. The participants were divided into two groups: a control group, consisting of 70 indi-viduals without cardiovascular disease (CVD), and a study group comprising 120 men with EAH,60 of whom displayed signs of HF. Plasma SIRT1 levels were quantified using an enzyme-linked im-munosorbentassay(ELISA),whilethers7069102C/GpolymorphismintheSIRT1genewasdetectedthrough allele-specific polymerase chain reaction (PCR). The research employed various statisticalmethods, including correlation analysis, T-test, Mann-Whitney U test, one-way ANOVA, and analysisof contingency tables for data analysis.Results: The investigation revealed that men suffering fromEAH and HF exhibited significantly reduced plasma SIRT1 levels (1.550 0.084 ng/ml) comparedto those with EAH but without HF (3.271 0.238 ng/ml, p < 0.001). Notably, hypertensive menwith concurrent HF and obesity or those with an early onset of hypertension showed even lowerplasma SIRT1 concentrations. Interestingly, the analysis found no significant difference in plasmaSIRT1 levels among individuals in the control group and EAH patients without HF across differentrs7069102 C/G SNP variants. However, among hypertensive men with HF, individuals with the GGgenotype displayed considerably lower plasma peptide levels compared to those with either theCC or CG genotype (1.390 0.092 ng/mlvs. 1.744 0.126 ng/ml, p = 0.032).Conclusion: Thisstudy highlights a significant association between reduced plasma SIRT1 levels and heart failurein male patients with EAH. Factors contributing to decreased plasma peptide levels include obe-sity, early onset of hypertension, and possessing the GG variant of the rs7069102 SNP in the SIRT1gene. These findings underscore the potential of SIRT1 as a marker for HF and may guide futuretherapeutic strategies
Пізні дискінезії, як побічні ефекти нейролептиків: критерії діагностики та сучасні способи корекції
Нейролептики або антипсихотичнi засоби становлять одну з головних груп сучасних психотропних засобів і посідають центральне місце в клінічній психофармакології. Типові нейролептики (аміназин, трифтазин, модитен депо) часто спричиняють такі побічні дії як екстрапірамідні порушення, серед яких одними з головних є пізні дискінезії. Найчастіше це виникає у пацієнтів з шизофренією, шизоафективним розладом або біполярним розладом