Repository of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Not a member yet
9416 research outputs found
Sort by
The assessment of anti-recurrence efficacy of Prodexin in the treatment of bacterial vaginosis
No full textБактеріальний вагіноз (БВ) залишається найпоширенішою вагінальною інфекцією в усьому світі, часто демонструючи високий рівень рецидивів, незважаючи на стандартну антимікробну терапію. Персистенція БВ часто пояснюється полімікробними біоплівками та зміненою вагінальною мікробіотою, що ставлять під сумнів ефективність традиційного лікування. Мета дослідження: Оцінити довгострокову ефективність запобігання рецидивам та дотримання режиму терапії, пов'язаної з препаратом Продексин (комбінація октенідину дигідрохлориду та декспантенолу), порівняно зі стандартними місцевими антимікробними засобами у жінок з рецидивуючим БВ в анамнезі
Глобальний вимір української історії: виклики і перспективи
Full text linkСтаття присвячена проблемі місця української історії у світовому контексті та викликам і перспективам її дослідження. Автор аналізує еволюцію історіографічних парадигм, починаючи від ранньомодерних спроб включення української історії до світової, через вплив гегелівської концепції "історичних" і "неісторичних" народів, формування національної парадигми та внесок Михайла Грушевського. Особлива увага приділяється сучасному проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива", метою якого є органічне вписування української історії у всесвітній контекст. Автор підкреслює важливість переосмислення української історії в умовах російсько-української війни та кризи європейської історіографії, а також наголошує на необхідності інтелектуальної та культурної відбудови України
Особливості лікування травматичних ампутацій нижніх кінцівок внаслідок вибухової травми
No full textПісля повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну відмічається значне зростання кількості мінно-вибухових поранень, що зумовлене як широким використанням важкого артилерійного озброєння з боку рф, так і дронів з обох сторін. Але найскладніші поранення виникають саме при застосуванні важких артилерійських знарядь. Згідно клініко-епідеміологічного аналізу, в першу чергу, страждають кінцівки, поранення яких за даними багатьох дослідників сягають 70 % (Хоменко І.П. та ін., 2021). Переважають ушкодження саме нижніх кінцівок. При цьому вогнепальні травматичні ампутації нижніх кінцівок з формуванням масивних дефектів м’яких тканин сягають орієнтовно 5 % (Беспаленко А.А., Яловенко А.А., 2016). Незважаючи на сучасні методи діагностики та лікування травматичних ампутацій нижніх кінцівок внаслідок вибухової травми, летальність залишається на досить високому рівні та складає біля 30 %, з майже стовідсотковою інвалідизацією. Крім того, багато ускладнень спостерігається з боку дефектів м’яких тканин ампутаційних кукс як в ранньому, так і у віддаленому післяопераційному періодах.
Метою нашої роботи було визначити незадовільні результати лікування хворих з травматичними ампутаціями нижніх кінцівок та оптимізувати лікування даного контингенту поранених шляхом застосування розробленої методики комплексної повторної (вторинної) хірургічної обробки та періопераційного ведення пацієнтів з дефектами м’яких тканин ампутаційних кукс при вогнепальних травматичних ампутаціях нижніх кінцівок.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були 190 пацієнтів, що отримали мінно-вибухову травму при бойовому зіткненні за 2022-2024 роки. Усі хворі знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії клініки малоінвазивної хірургії Військовомедичного клінічного центру Центрального регіону (ВМКЦ ЦР), що відповідало 3-му рівню медичного забезпечення. Причинами ампутацій були як відриви нижніх кінцівок в момент вибухової травми, так і власне виконані ампутації на попередніх рівнях медичного забезпечення. Більшість хворих були чоловіки (188) з середнім віком 34,5±2,5 років. Безпосередніми причинами ампутацій нижніх кінцівок були: власне відрив нижньої кінцівки чи її сегмента при вибуховій травмі – в 101 хворого, масивна руйнація (розтрощення) кінцівки з проведенням ампутації на другому і третьому рівнях медичного забезпечення – в 48 поранених; пошкодження магістральних судин судинно-нервового пучка і критична ішемія нижньої кінцівки – у 29, подовжений час накладеного турнікету – в 12, які були теж причинами проведення ампутацій нижніх кінцівок на попередніх рівнях медичного забезпечення. Proceedings of the 8th International Scientific Conference 110 У дослідженні найчастіше мала місце вогнепальна травматична ампутація тільки правої нижньої кінцівки в 93 поранених, коли лівої – тільки в 76 поранених. Спостерігались вогнепальні травматичні ампутації обох нижніх кінцівок у 18, а також поєднання ампутацій обох нижніх та верхньої кінцівки – у 3 поранених. Окрім ізольованого пошкодження нижніх кінцівок, також спостерігались поєднані ушкодження, що зазвичай характерно для вибухової травми: пошкодження голови і шиї спостерігалось у 24 хворих, пошкодження грудної клітки та її органів – в 20 хворих, пошкодження живота та органів порожнини малого тазу – в 52 хворих, пошкодження іншої кінцівки (кінцівок) – в 68 хворих. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням методів описової статистики за допомогою табличного процесора Microsoft Office Excel 2010. Застосовували t-критерій Ст’юдента з оцінкою значущості при відповідному порозі довірчої імовірності p=0,95 (різниця вважається статистично достовірною значущою на рівні значущості не менше 0,05 (р<0,05). Усі методи дослідження проводились відповідно до положень Гельсінської декларації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину та відповідали положенням ВООЗ, МОЗ України і етичним стандартам, встановленим Комітетом з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова
Методичні рекомендації до проходження виробничої та переддипломної практик здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми "Психологія" спеціальності 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
Full text linkМетодичні рекомендації є практичним орієнтиром для здобувача-практиканта й містять розділи, присвячені організаційним вимогам до проходження виробничої та переддипломної практик, їх характеристиці, визначенню цілей, завдань, очікуваних результатів навчання й компетентностей, а також опису змісту діяльності, форм контролю, вимог до звітності, критеріїв оцінювання та прикладів оформлення документації
Роль психологічного тренінгу та консультування у розвитку ціннісно-мотиваційної сфери студентів-психологів
No full textСтаття присвячена систематизації та практичній інтеграції інструментів формування ціннісно-мотиваційної сфери (ЦМС) студентів-психологів у сучасних закладах вищої освіти (ЗВО) України. Предметом дослідження є психологічний тренінг і консультування як ключові засоби розвитку ЦМС, а також умови їхнього впровадження в освітній процес з урахуванням міжнародного досвіду. Показано, що ефективність цих інструментів забезпечується через підтримку базових психологічних потреб (автономії, компетентності та соціальної пов’язаності), підвищення смислової цінності навчальних завдань, орієнтацію на реалістичні очікування успіху й переорієнтацію студентів на цілі оволодіння знаннями. Сформована ціннісно мотиваційна сфера виступає передумовою навчальної залученості, внутрішньої мотивації та становлення професійної ідентичності майбутніх фахівців. Теоретичною рамкою дослідження слугують три комплементарні підходи: теорія самовизначення, теорія очікування-цінності та теорія цілей досягнення. Психологічний тренінг описаний як структурована програма визначеної інтенсивності, спрямована на відпрацювання академічних і соціально-емоційних навичок, рефлексію цінностей і зміну регуляції мотивації. Виділено чотири групи тренінгів: програми саморегуляції навчання; формати підтримки базових психологічних потреб і підвищення якості мотивації; модулі усвідомленості, стрес-менеджменту та розвитку резилієнтності; ціннісні вправи й професійно-рефлексивні компоненти. Психологічне консультування, на відміну від тренінгу, зорієнтоване на роботу з індивідуальними труднощами студентів і визначається як короткотривалий, структурований процес допомоги, спрямований на поліпшення психічного благополуччя, навчального функціонування та мотиваційних процесів. У статті запропоновано поетапну модель розвитку ЦМС, що включає: короткі психоедукаційні модулі у базових курсах; семестрові тренінгові прог рами; доступне консультування (у тому числі дистанційне); рефлексивні та супервізійні групи; системний моніторинг результатів за психологічними й академічними показниками. У висновках окреслено напрямки подальших досліджень
Відображення морально-етичних особливостей українського суспільства початку ХХ ст. у спогадах Модеста Левицького «Казенні діти»
No full textУ статті досліджується відображення морально-етичних особливостей українського суспільства початку ХХ століття через призму спогадів Модеста Левицького «Казенні діти». Автор аналізує спогади як унікальне медичне та суспільно-гуманітарне джерело, що дозволяє реконструювати етичну атмосферу тогочасного суспільства та його ставлення до дітей-сиріт. Акцентується увага на гуманістичних мотивах у діяльності та поглядах Модеста Левицького як лікаря, педагога, письменника та дипломата, який протистояв суспільній індиферентності до найуразливіших членів суспільства. Дослідження конкретних історій дітей, описаних у спогадах, дозволяє виявити моральний стан українського суспільства того періоду та підкреслити роль інтелігенції у подоланні соціальних викликів
Synovial cesys in children: clinical features, diagnostics, treatment (analytical review of the literature and own observation)
Full text linkАктуальність. Синовіальні кісти структурно представляють собою муцинозні псевдопухлини, які зазвичай виникають із підлеглих суглобових капсул, бурс, сухожилкових оболонок або субхондрального відділу кістки. Синовіальні кісти у дітей є проблемою, що зустрічається в різних куточках світу, проте їх поширеність характеризується значними коливаннями залежно від типу утворення та його локалізації. Ганглійні кісти запʼястка, наприклад, є найбільш часто діагностованими серед доброякісних новоутворень мʼяких тканин у дітей в США та країнах Західної Європи, де вони складають значну частку від загальної кількості випадків. Водночас, у країнах Азії цей показник є дещо нижчим, що може бути повʼязано з різноманітними факторами, включаючи генетичну схильність та особливості способу життя.
Мета роботи – звернути увагу лікарської спільноти до особливостей клініки, діагностики та лікування синовіальних кіст у дітей, продемонструвати власний досвід на клінічному випадку.
Матеріали та методи. Проведено аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень за 1998–2025 роки, відібраних на основі інформаційного пошуку у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, PubMed, MEDLINE, Google Scholar за ключовим словами «synovial cyst», «Beckerʼs cyst», «hygroma», «children», «surgical treatment». Найбільша кількість статей була представлена клінічними дослідженнями та презентацією клінічних випадків – 74%, для огляду літератури також були отримані дані із джерел літератури, що містили огляди літератури – 26%.
Результати. Отже, точна частота гігром серед дітей наразі невідома. Так, за даними джерел літератури у пацієнтів віком до 20 років частота патології досягає 10% у популяції і менше 2% у дітей молодше 10 років. Однак, частота гігром насправді може бути значно більшою через певну недооцінку випадків, коли наявність патології не супроводжувалась порушенням функції та больовими відчуттями. Етіологія гігром у дітей мультифакторна та включає як вроджені, так і набуті чинники. Основними них є травматичні ушкодження, інфекційно-запальні процеси, генетичні аномалії та вікові особливості розвитку. Для своєчасного виявлення та ефективного лікування ці чинники важливо враховувати. Це дозволяє значно покращити якість життя дітей і уникнути розвитку ускладнень, таких як обмеження рухливості та хронічний біль. Комплексний підхід до діагностики патології дозволяє не тільки точно встановити діагноз, але й вибрати оптимальну тактику лікування, що має велике значення для покращення якості життя пацієнта. Зазвичай діагностика синовіальних кіст не створює труднощів, проте важливо провести диференційну діагностику, щоб виключити інші патології, які мають подібну клінічну картину. Це дозволяє правильно обрати методи лікування.
Висновки. Синовіальні кісти у дітей – це доброякісні утворення, що виникають внаслідок накопичення синовіальної рідини в обмеженій порожнині, оточеній сполучнотканинною капсулою. Етіологія включає в себе вроджені дисплазії суглобів, травми, запальні процеси, механічні перевантаження та генетичну схильність.
Диференційна діагностика базується на виключенні гангліозних кіст, пухлин, вегетоподібних уражень, остеоартритичних змін і вроджених аномалій. Широкий спектр діагностичних методів, що включає клінічне обстеження, УЗД, МРТ та за необхідності пункційну біопсію дозволяє раціонально визначитись з тактикою лікування, яке в свою чергу залежить від розмірів кісти та клінічної симптоматики: можливе застосування консервативних методів (фізіотерапія, пункція з введенням протизапальних препартів) або хірургічного видалення. Однак, при виборі методу видалення кісти потрібно обирати той метод, який несе найменшу шкоду і максимально унеможливлює рецидив. Післяопераційний контроль і реабілітація знижують ризик рецидивів та ускладнень
Стандарт медичної допомоги. Нудота та блювання під час вагітності. Надмірне блювання вагітних
No full textСтандарт медичної допомоги «Нудота і блювання під час вагітності.
Надмірне блювання вагітних» (далі – СМД) розроблено з урахуванням сучасних вимог доказової медицини, розглядає методи профілактики, діагностики та лікування. СМД розроблено на основі Клінічної настанови, заснованої на доказах «Нудота і блювання під час вагітності. Надмірне блювання вагітних», яка ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних
міжнародних рекомендацій. На момент розробки СМД у інструкціях для медичного застосування деяких лікарських засобів, затверджені МОЗ, відсутні відповідні показання для застосування при нудоті та блюванні під час вагітності та/або надмірному блюванні вагітних, існують певні обмеження у їх застосуванні при вагітності.
Відповідно до статті 44 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» лікарські засоби, можуть використовуватися в інтересах вилікування особи тільки за умови отримання письмової згоди та інформування хворого або його законного представника про цілі, методи, побічні ефекти,
можливий ризик та очікувані результати лікування. Інформація щодо
ефективних схем лікування викладена в Клінічній настанові «Нудота і блювання під час вагітності. Надмірне блювання вагітних». Ознайомитися з Клінічною настановою, заснованою на доказах «Нудота і блювання під час вагітності
