Repository of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Not a member yet
9416 research outputs found
Sort by
Сompartment syndrome as a consequence of firearm injuries
No full textAt present, the problem of compartment syndrome remains relevant due to military actions in Ukraine. The pathogenesis of this syndrome lies in the increase of subfascial pressure in the osteofascial compartment, which disrupts innervation and blood supply. Along with this, muscle swelling of up to 30–50% occurs, causing additional pressure and complications. Compartment syndrome in the case of firearm injuries of the limbs occurs in 55.0% – fractures of the tibia, 39.0% – femur, 3.4% – forearm, 3.4% – foot bones. Since the beginning of the war in the east in 2014, the frequency of firearm injuries to the limbs has been 65.0% compared to torso injuries up to 20%. Delayed diagnosis or treatment of compartment syndrome can lead to disability, as irreversible nerve damage and muscle atrophy occur, with a mortality rate of about 50%. Also, with untimely assistance, the frequency of limb amputations is about half of the cases. The main and effective method of treatment is fasciotomy, but it also has certain complications with incorrect or delayed treatment. For example, the execution of fasciotomy with violations: 31.0% – fasciotomy of only one compartment of the affected segment, 27.0% – fasciotomy that did not have a decompressive effect, and others. To reduce complications including the formation of ischemic contracture (acute period – reactive-restored, residual period); neurodystrophic disorders; pseudarthrosis, osteomyelitis; delayed fracture consolidation, formation of pseudoarthrosis; patient death, timely diagnosis of compartment syndrome using magnetic resonance imaging, ultrasound, etc., is necessary. In our study, 3 clinical cases of compartment syndrome of the limbs with successfully performed fasciotomy are presented. As a result, patients have a positive prognosis due to timely diagnosis and treatment
Our results of retropubic prostatectomy and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repair in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia
Get PDFThe article presents the treatment results of 170 patients with benign prostatic hyperplasia who were treated in 2020–2023 years. All individuals were divided into two groups. The general group consisted of 50 (29.4%) patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia, who underwent one-stage retropubic prostatectomy and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repair with mesh. The comparison group – 120 (70.6%) patients. The average age of men in the comparison group was 68.0 ± 7.2 years, in the general group – 67.7 ± 6.8 years; the average prostate volume in the comparison group
was 94.4 ± 42.3 cm3 , in the general group – 93.2 ± 32.7 cm3 . The inguinal hernia was found in all 50 patients of the general group, among them in 6 men – on both sides (right side hernia – 32 patients, left side – 24). The average time of prostatectomy in the general group and in the comparison group was the same (82.8 ± 25.6 and 80.8 ± 17.4
minutes) as an intraoperative blood loss (516.2 ± 39.2 and 524.5 ± 44.3). The simultaneous inguinal hernia repair on the one side lasted 55.0 ± 17.4 minutes. Nonurological complications in the general group – in 3 (6%) patients, in the comparison group — in 9 (7.5%); urological complications according Clavien-Dindo took place in 15 (30%) and 40 (33.3%), respectively. The average postoperative inpatient stay in the
general group was 9.5 ± 1.8; in the comparison group – 9.8 ± 2.6
Особливості вибору методу реконструкції дефектів м’яких тканин при пораненнях нижніх кінцівок
Get PDFМета роботи: розробити підхід до вибору способу реконструкції дефектів м’яких тканин нижніх кінцівок, що виникли внаслідок їх травматичних ушкоджень.
Матеріали і методи. Були досліджені результати лікування 52 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні у Клінічному високоспеціалізованому хірургічному Центрі з малоінвазивними технологіями КНП “ВОКЛ імені М. І. Пирогова” з дефектами м’яких тканин нижніх кінцівок, отриманими внаслідок бойової травми кінцівок за період 2022–2024 роки. Причинами їх були вибухова травма з осколковим пораненням у 47 хворих, кульове поранення – в 5 хворих. Ізольоване поранення кінцівок спостерігалось у 18 (34,62 %) випадках, у 34 (65,38 %) – поєднані ушкодження: з органами черевної та грудної порожнин – у 28 (53,84 %), голови – в 3 (5,77 %), пошкодженнями таза та органів порожнини малого таза – в 3 (5,77 %) хворих. Залежно від розмірів, об’єму дефектів м’яких тканин, локалізації, видів ушкоджень тканин та їх глибини хворі були поділені на чотири групи
Особливості топографо-анатомічної будови криловидно-піднебінної ямки, які впливають на розповсюдження патологічних процесів та їх перебіг
Get PDFВ статті приведено опис топографо-анатомічної будови криловидно-піднебінної ямки для врахування різних варіантів розташування нервів та судин. Дано пояснення необхідності утворення такої щілини на межі мозкового та вісцерального черепа у філогенезі на основі даних порівняльної анатомії. Проведений аналіз літератури та власних анатомічних досліджень 9 препаратів глибоких відділів голови людини. Описані складності будови, сполучень, проходження нервів, судин та криловидного венозного сплетення. Описано патологічні неврологічні стани, які можуть розвиватися у криловидно-піднебінній ямці. Ці особливості необхідно враховувати при диференційні діагностиці лицевих болей, розповсюдженні запальних процесів та під час проведення хірургічних втручань
Викладання вибіркових дисциплін студентам фармацевтичного факультету в умовах воєнного стану
No full textA case of glucocorticoid-induced osteoporosis in a patient with overlap syndrome: primary biliary cholangitis associated with autoimmune hepatitis type 1
No full textПервинний біліарний холангіт та аутоімунний гепатит — найпоширеніший тип оверлап-синдрому, який виявляється у близько 8–10% пацієнтів. Для лікування оверлап-синдрому найчастіше використовується терапія 1-ї лінії, що включає урсодезоксихолеву кислоту, кортикостероїди з/без азатіоприну. Тяжким позапечінковим ускладненням є системна втрата кісткової тканини. Мета. Описати клінічний випадок та дослідити тактику ведення пацієнтки з глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом, первинним біліарним холангітом у поєднанні з аутоімунним гепатитом 1-го типу. Результати. Описано перебіг захворювання, проведені діагностичні заходи та отримуване лікування. Висновки. Цей клінічний випадок ведення пацієнтки з рідкісним поєднанням аутоімунного гепатиту з первинним біліарним холангітом, що ускладнився глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом, потребує особливої уваги з боку практикуючих лікарів для можливого попередження прогресування оверлап-синдрому та появи різноманітних ускладнень
при проведенні патогенетичного лікування
Basal gastric secretion as a prognostic criterion of proton pump inhibitors effectiveness
No full textAnnotation. The development of prognostic criteria for the effectiveness of proton pump inhibitors (PPIs) in the conditions of increasing resistance of Helicobacter pylori to antibiotics is relevant. We studied results of express gastro-pH monitoring (before the start of treatment and on the 5-7th day of PPI administration). We analyzed the results of topographic express pH-metry for 2003-2015 in 157 patients with acid-dependent diseases associated with Нelicobacter pylori. Statistical calculations were performed using MedCalc®Software bvba. In the statistical processing of the results, we used the arithmetic mean and its standard, the probability of the difference was determined by the Student's t-test; Spearman's rank correlation coefficient was determined; ROC curve analysis was performed. We established a correlation between the level of HCl basal secretion before the treatment start and the effectiveness of the PPIs acid-blocking action for the successful Н.р. eradication according to the following indicators of topographic express pH-metry: min pH – 0.21, X pH – 0.22, Mo pH – 0.35 and Me pH – 0.37. At the same time, for max pH, such a relationship was absent (p>0.05) and the Spearman rank coefficient was 0.05, respectively express gastro-pH monitoring before the start of PPIs can be used to predict the effective acid-blocking action of PPI. Express-gastro-pH-monitoring can be used as a screening technique for predicting the effectiveness of successful Helicobacter pylori eradication
The analysis and prospects of resustitation using fresh whole blood in modern medicine
No full textМета: полягала у вивчені переваги введення еритроцитарних (ЕК), плазмових (плазма свіжезаморожена (ПСЗ)), тромбоцитарних (ТК) компонентів; при різних ступенях гіповолемічного шоку через травматичні ушкодження під час бойових дій з урахуванням часу від поранення до початку переливання крові за даними двох хірургічних госпіталей ІІ рівня ЕМЕ та одного військового госпіталя ІІІ рівня.
Методи: дослідження проводили на базі двох хірургічних госпіталів (ІІ рівень ЕМЕ) найгарячішому напрямку бойових дій та військовому госпіталі (ІІІ рівень) за січень 2024 р. Аналіз переливання крові проводили на ІІ рівні – n=100, на ІІІ рівні n=50 військовослужбовців. Проведено ретроспективний огляд вітчизняних та зарубіжних 85 наукових праць з використанням баз даних PubMed і Google Scholar. Після проведення огляду статей та ознайомлення з їхніми повними текстами, було відібрано 22 джерела щодо використання ЦК та КТ при різних ступенях тяжкості ураження, геморагічного шоку під час воєнних конфліктів. Глибина пошуку склала за період 2014-2024 рр. У роботі використано бібліосемантичний, системного аналізу, статистичний. Результати. У всіх війнах та військових конфліктах геморагічний шок є основною причиною 81,5% смертельних випадків військовослужбовців. На ІІ ЕМЕ при критичних кровотечах через бойові травми перевага надавалась у 72,5% еритроцитарним компонентам+плазмовим компонентам і 27,5% еритроцитарним компонентам у військовослужбовців з 43,0% ушкодженнями кінцівок, 28,0% абдомінальними, 17,0% торако-абдомінальними ушкодженнями, 13,0% ушкодженнями тазу. Ступінь гіповолемічного шоку у пацієнтів свідчить про серйозність їхнього стану: 64,0% мали ІІ ступінь шоку, 29,0% – ІІІ ступінь, 7,0% - IV ступінь. На ІІ ЕМЕ 60,0% пацієнтів отримали 1-2 дози трансфузівної терапії, 17,0% – 3 і 23,0% більше 4 доз. На ІІІ етапі медичної евакуації перевага надавалась ЕК+ПК – 50,0%; ЕК – 43,0%; тромбоцитарним компонентам – 7,0% у об’ємі 1 дози – 28,0%, 2 доз – 40,0, 3 доз – 22,0% і 4 доз – 10,0. На ІІІ ЕМЕ 4,0% пацієнтів отримали інфузію в межах першої доби, тоді як найбільша кількість переливань проводилася на дев’яту добу – 40,0%, на шосту добу – 25,0%, і на дванадцяту добу –21,0%. У 10,0% пацієнтів була зареєстрована гіпертермія, 4,0% – гостра ниркова недостатність (ГНН), і ще у 4,0% – набряк Квінке.
Висновки. Час до початку інфузії: Своєчасна інфузійна терапія, зокрема в 1-2 години після поранення (78,0% випадків), відіграла ключову роль у досягненні позитивних клінічних результатів. Дослідження показує, що ефективна інфузійна терапія на ранніх етапах (II ЕМЕ) призвела до суттєвого зниження тяжкості гіповолемічного шоку на III етапі та мінімізувала кількість ускладнень після ресуститації
Ефективність лікування хворих на ревматоїдний артрит: зв’язок з алекситимією та гліальним нейротрофічним фактором
No full textВивчення ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит (РА) з урахуванням факторів алекситимії та гліального нейротрофічного фактора (GDNF) є важливою передумовою удосконалення лікування. Мета: проаналізувати ефективність лікування хворих на РА за наявності та відсутності алекситимії та при різних рівнях GDNF у плазмі крові. Матеріали і методи дослідження. Клінічно обстежено з використанням індексів оцінки ревматоїдного артриту (disease activity score — DAS-28),
активності хвороби (Simplified Disease Activity Index — SDAI), клінічної активності РА (Rheumatoid Arthritis Clinical Disease Activity Index — CDAI), візуальної аналогової шкали (ВАШ), опитувальника (Health Assessment Questionnaire — HAQ), індексу непрацездатності хворих на ревматоїдний артрит (Disability Rating Index — DRI) та Торонтської алекситимічної шкали (Toronto Alexithymia Scale — TAS-20), і визначено рівень GDNF у плазмі крові у 88 хворих на РА. Результати. Стан ремісії досягнуто
у 2,3% хворих (0% з алекситимією, 3,8% без алекситимії), низька активність — відповідно у 12,5% (8,3%; 15,4%), середня — у 64,8% (61,1%; 67,3%), висока — у 20,5% (30,6%, 13,5%). Респондерами за критеріями ACR-20 були 60,2% (47,2%; 69,2%), ACR-50 — 26,1% (19,4%; 30,8%), ACR-70 — 2,3% (0%; 3,8%). Усі клінічні показники та показники якості життя в процесі 12-тижневої терапії значуще покращилися, при цьому пацієнти без алекситимії мали нижчу активність РА, кращу функціональну здатність та якість життя після лікування порівняно з такими з алекситимією. Висновки. Сучасна терапія РА дозволяє досягти значущого зниження активності захворювання, підвищити функціональну
здатність та якість життя хворих, але не дозволяє досягти ремісії у більшості пацієнтів. Алекситимія і знижений рівень GDNF є предикторами гірших клінічних результатів терапії