Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
Not a member yet
197200 research outputs found
Sort by
Approaches to the Classification of Socio-Economic Scientific Research
Get PDFВ статті розкрито суть та види наукових досліджень не залежно від сфери діяльності науковця. Наукове дослідження являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових, більш глибоких знань. Залежно від різних класифікаційних ознак виділяють наступні види наукових досліджень: фундаментальні; прикладні; пошукові; розробки, емпіричні, теоретичні, описова, пошукові, пояснювальні. Визначено суть та наведена класифікація об’єктів наукових досліджень.. Об’єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, тобто процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження. Об’єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об’єкти природні, соціальні, ідеалізовані.
Класифікація об’єктів дослідження здійснюється за двома методами: за наявністю і відсутністю ознак – полягає в тому, що більшість об’єктів поділяються на два класи. Один з них має певну властивість, а другий не має її; за видозміною ознак – полягає у тому, що члени поділу являють собою такі сукупності предметів, в кожній із яких загальна для всіх сукупностей ознака виявляється по особливому, з тими чи іншими варіаціями. Наукове дослідження доцільно поділяти на етапи: організаційний; дослідний; узагальнення, апробація, реалізація результатів дослідження.. Організація наукового дослідження передбачає вивчення стану об’єкта дослідження, конкретизацію місця наукової теми у науковому дослідженні; визначення об’єкта дослідження.
Дослідний етап включає в себе: створення нової інформації; перетворення інформації на ПК; застосування теоретичних і емпіричних методів дослідження. Етап узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження складається з: узагальнення результатів дослідження; апробації; реалізації результатів дослідження. Наукові дослідження мають велике значення у формуванні знань, умінь і навичок науково-дослідної діяльності людини. В процесі наукового дослідження здійснюється накопичення наукових фактів, які є сприяють розвитку задуму ученого та реалізації його наукової гіпотези.The article reveals the essence and types of scientific research, regardless of the field of activity of the scientist. Scientific research is a special type of human activity aimed at acquiring new, deeper knowledge. Depending on the various classification criteria, the following types of scientific research are distinguished: fundamental; applied; search engines, developments, empirical, theoretical, descriptive, searching, explanatory. The essence of the objects of scientific research is defined and the classification of objects of scientific research is given. The object of research is usually called what the cognitive activity of the researcher is aimed at, that is, the process or phenomenon that gives rise to the problem situation and is chosen for research. The object is relatively autonomous and has clear boundaries. There are natural, social, and idealized objects.
The classification of the objects of study is carried out according to two methods: by the presence and absence of features – it consists in the fact that most of the objects are divided into two classes. One of them has a certain property, and the other does not; by the modification of attributes – consists in the fact that the members of the division are such aggregates of objects, in each of which the characteristic common to all aggregates is manifested in a special way, with certain variations. It is expedient to divide scientific research into stages: organizational; Research; generalization, approbation, implementation of research results. The organization of scientific research involves the study of the state of the object of research, the concretization of the place of the scientific topic in scientific research; definition of the object of research.
The research stage includes: the creation of new information; conversion of information to a PC; application of theoretical and empirical research methods. The stage of generalization, approbation and implementation of the research results consists of: generalization of the research results; Approbation; implementation of the research results. Scientific research is of great importance in the formation of knowledge, skills and abilities of human research activities. In the process of scientific research, the accumulation of scientific facts is carried out, which contribute to the development of the scientist's idea and the implementation of his scientific hypothesis
Цифрова платформа для управління інвестиційними проєктами в рамках відносин «влада-бізнес-суспільство» на засадах партнерства
Get PDFThe article explores the role of digital platforms in managing investment projects within the interaction framework of "government-business-society" based on partnership principles. It is substantiated that digital platforms serve as a key tool for enhancing the efficiency of public-private partnership (PPP) project management by facilitating centralized communication, information exchange, and optimization of decision-making processes. The main functional capabilities of digital platforms are analyzed, particularly their role in increasing transparency, reducing transaction and organizational costs, automating partner selection processes, conducting tenders, and monitoring contract execution. Ukrainian digital transformation initiatives in the PPP sector are examined, including the DREAM platform (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management) and the pilot project for implementing a Unified Digital Integrated Information-Analytical System for managing the reconstruction process of facilities. Legislative initiatives aimed at improving the mechanism for attracting private investments through PPPs are highlighted, which include the creation of an electronic procurement system for PPP projects in accordance with European Union standards. It is proven that digital platforms can contribute to attracting international investors and ensuring the long-term sustainability of PPP projects. The necessity of developing a comprehensive digital ecosystem that covers all stages of the PPP lifecycle and integrates with existing state information systems is justified. The conclusion is drawn on the strategic necessity of implementing a full-fledged digital platform for PPP project management to enhance efficiency, transparency, and openness in interactions between the public, private, and civil sectors.У статті досліджується роль цифрових платформ в управлінні інвестиційними проєктами в рамках взаємодії "влада-бізнес-суспільство" на засадах партнерства. Обґрунтовано, що цифрові платформи є ключовим інструментом підвищення ефективності управління проєктами публічно-приватного партнерства (ППП) завдяки централізованій комунікації, обміну інформацією та оптимізації процесів прийняття рішень. Проаналізовано основні функціональні можливості цифрових платформ, зокрема їхню роль у підвищенні прозорості, зниженні трансакційних і організаційних витрат, автоматизації процесів вибору партнерів, проведення тендерів та моніторингу виконання угод. Розглянуто українські ініціативи цифрової трансформації у сфері ППП, включаючи платформу DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management) та експериментальний проєкт із впровадження Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об'єктів. Виокремлено законодавчі ініціативи щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій через публічно-приватне партнерство, які передбачають створення електронної системи закупівель для проєктів ППП відповідно до стандартів Європейського Союзу. Доведено, що цифрові платформи можуть сприяти залученню міжнародних інвесторів та забезпеченню довгострокової стійкості проєктів ППП. Обґрунтовано необхідність створення комплексної цифрової екосистеми, що охоплюватиме всі етапи життєвого циклу ППП та забезпечуватиме інтеграцію з існуючими державними інформаційними системами. Зроблено висновок про стратегічну необхідність впровадження повноцінної цифрової платформи управління проєктами ППП для підвищення ефективності, прозорості та відкритості взаємодії між публічним, приватним і громадським секторами
Cultural and educational activities of Protestants in the Ukrainian territories in the second quarter of the 16th – the middle of the 17th c. in works of domestic researchers
No full textМета статті – систематизувати та схарактеризувати вітчизняну історіографію культурно-просвітницької діяльності протестантів на українських теренах у XVI–XVII ст. Наукова новизна роботи полягає в системному розкритті закономірностей і основних шляхів розвитку вітчизняної історичної думки щодо діяльності протестантів на українських землях Раннього нового часу.
Методологічну основу дослідження становить історіографічний аналіз на основі принципів історизму, обʼєктивності та системності. Висновки. На основі досліджених історіографічних джерел
виокремлено три етапи розвитку української історіографії культурно-просвітницької діяльності
протестантів на українських теренах у XVI–XVII ст. Українська історіографія дорадянської доби
(третя чверть XIX – поч. XX ст.) характеризується зародженням вітчизняних студій з історії
української Реформації. Головною особливістю цього етапу є невелика кількість та фрагментарність досліджень, а також їх інтеграція до історії та культури інших держав. Учені української
еміграційної історіографії (30-ті – кін. 70-х рр. XX ст.) переосмислюють важливість діяльності
протестантів, уперше описуючи її як впливове явище саме українського культурно-історичного
простору. Дослідники часів незалежності (з поч. 1990-х рр. і до нашого часу) окреслюють коло нових наукових проблем, вирішення яких потребує міждисциплінарного підходу. Українська Реформація починає сприйматися як повноправний, але специфічний учасник загальноєвропейського реформаційного руху. Однак в останнє десятиліття в українській історіографії культурно-просвітнього
виміру Реформації та протестантизму можна спостерігати кризові явища методологічного та
фактографічного характеру, спричинені розпорошеністю письмових джерел та їхньою нечіткою
історичною належністю.The purpose of the article – is to systematise and characterise the domestic historiography of the cultural
and educational activities of Protestants in the Ukrainian territories in the 16th–17th c. The scientific
novelty of the work lies in the systematic disclosure of patterns and main ways of development of domestic
historical thought on activities of Protestants in the Ukrainian lands of the Early modern period. The methodological
basis of the study is historiographical analysis based on principles of historicism, objectivity
and systematicity. Conclusions. On the basis of the studied historiographical sources, three stages of development
of the Ukrainian historiography of cultural and educational activities of Protestants in Ukraine in
the 16th–17th c. were identified. The Ukrainian historiography of the pre-Soviet era (the third quarter of the
19th – the early 20th c.) is characterised by the emergence of domestic studies on the history of the Ukrainian
Reformation. The main feature of this stage is the small number and fragmentation of studies, as well as
their integration into the history and culture of other states. Scholars of Ukrainian emigration historiography
(30s – late 70s of the 20th c.) rethink the importance of Protestant activity, describing it for the first
time as an influential phenomenon of the Ukrainian cultural and historical space. Researchers since independence
(from the early 1990s to the present) have outlined a range of new research problems that require
an interdisciplinary approach. The Ukrainian Reformation starts to be perceived as a full-fledged,
but specific participant in the pan-European reformation movement. However, in the last decade, the
Ukrainian historiography of the cultural and educational dimension of the Reformation and Protestantism
has been experiencing methodological and factographical crises caused by the dispersion of written sources
and their unclear historical affiliation
70th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine A.V. Nosovskyi
No full text2 січня виповнюється 70 років відомому вченому в галузі діагностики, надійності та безпеки експлуатації ядерних енергетичних установок докторові технічних наук, професору, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, директо-
рові Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН
України академіку НАН України Анатолію Володимировичу
Носовському
On the state and prospects of research in high-energy physics within the framework of participation in international collaborations LHCb (CERN, Geneva) and CBM (GSI/FAIR, Darmstadt) (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 10, 2024)
Get PDFУ доповіді розглянуто результати досліджень та перспективи розширення участі Інституту ядерних досліджень НАН України в експериментах міжнародних колаборацій LHCb і CBM в рамках модернізації їхніх трекових систем з використанням новітніх монолітних мікропіксельних детекторів, виготовлених за CMOS-нанотехнологіями. Така модернізація уможливить проведення фізичних вимірювань за десятикратно підвищеної світності експериментів із відповідним зростанням їх статистичної значущості й точності просторово-часових характеристик еконструйованих фізичних подій. В Інституті створено також систему оцінки якості мікродетекторів.The report examines the results of research and the prospects for expanding the participation of the Institute for Nuclear Research of the NAS of Ukraine in the experiments of international collaborations LHCb and CBM within the framework of the modernization of their track systems using the novel monolithic micropixel detectors manufactured using CMOS nanotechnology. Such modernization will allow for conducting physical measurements at a tenfold increased luminosity of experiments with a corresponding increase in their statistical significance and accuracy of spatio-temporal characteristics of reconstructed physical events. The Institute has also created a quality assessment system for microdetectors
Трансформуючий вплив фінансових технологій на біхевіористичні фінанси
Get PDFThe article defines behavioral finance as a subject area of science that includes examination, systematization, and further implementation of behavioral tools in the functioning of finance at the macro and micro levels in order to substantiate the cause-and-effect relationships between the behavioral orientation of the financial relations subject regarding financial decision-making and objective economic reality. The relationship between financial technologies and the behavior of participants in financial relations is analyzed. It is shown that the transformative impact of financial technologies lies in changing the focus to the rationality of the subject's choice and in accelerating the making of financial decisions. Stated above is a guarantee of ensuring innovation in all aspects of the global financial landscape. For financial technologies to have a positive impact on behavioral finance, it is necessary to create a favorable regulatory environment which is adapted to modern legislative requirements, balanced legislative regulation, and protection of the rights of clients using financial technologies.В статті означено біхевіористичні фінанси, як предметну область науки, що включає опрацювання, систематизацію і подальшу імплементацію поведінкового інструментарію у функціонування фінансів на макро- і мікрорівнях з метою обґрунтування причинно-наслідкових зав’язків між поведінковою орієнтацією суб’єкта фінансових відносин щодо прийняття фінансових рішень і об’єктивною економічною реальністю. Проаналізовано взаємозв’язок фінансових технологій і поведінки учасників фінансових відносин. Показано, що трансформуючий вплив фінансових технологій полягає у зміні фокусу на раціональність вибору суб’єкта, у прискоренні прийняття фінансового рішення. Означене є запорукою забезпечення інноваційності у всіх аспектах глобального фінансового ландшафту. Визначено, що для позитивного впливу фінансових технологій на біхевіористичні фінанси необхідно сформувати сприятливу регуляторну середу, адаптовану сучасним законодавчим вимогам, захисту прав клієнтів, що використовують фінансові технології
Методика прогнозування часових рядів для визначення потреби у видатках на соціальний захист та соціальне забезпечення
Get PDFThe aim of the paper is to consider modern methods of analyzing and forecasting time series and propose their application to determine the need for spending on social protection and social security.Мета роботи — розглянути сучасні методи аналізу та прогнозування часових рядів та запропонувати застосування цих методів для визначення потреби у видатках на соціальний захист та соціальне забезпечення
Археологічні хроніки Віктора Гошкевича (1860—1928)
No full textIn the article an attempt to comprehensively cover the
chronology of the archaeological activity of the wellknown
local historian, archaeologist and founder of the
first museum in Kherson, Viktor Ivanovych Hoshkevych
(1860—1928) is presented. His scientific path from a
student of the Faculty of History of the Kyiv University
to an archaeologist is traced. It is proposed to divide
the intellectual biography of the scientist into several
nominal stages for a more systematic presentation of
the material. Special attention was paid to his scientific
and publishing activities and participation in scientific
societies. This article is an English-language and
updated version of one of the chapters of the monograph
by A. V. Shevchenko (Шевченко 2023).У статті представлено спробу комплексно висвітлити хронологію археологічної діяльності знаного краєзнавця, археолога
та засновника першого у Херсоні музею Віктора Івановича Гошкевича (1860—1928). Інтелектуальну біографію вченого запропоновано поділити на кілька умовних етапів: Перший етап — «київський» (1882—1890) — початки формування особистості в колі родини, навчання В. І. Гошкевича в Київському університеті св. Володимира, де сформувалося перше коло інтелектуальних зв’язків ученого з
тогочасними провідними істориками.
Другий етап (1890—1928) — «херсонський», під час якого В. І. Гошкевич реалізувався як учений, організатор
науки, музейної справи та громадський діяч. За проблемно-хронологічним принципом у межах цього етапу виділяємо
кілька періодів.
І. Початок наукової та громадської активності (1890—1905). У цей час дослідник працював секретарем Херсонського губернського статистичного комітету та розпочав наукову діяльність на Півдні України. Саме тоді відбувається
соціальне утвердження В. І. Гошкевича в новому регіоні та розширення мережі його наукових комунікацій, зокрема, з
Одеським товариством історії і старожитностей, до якого він вступив у 1896 р.
ІІ. Зміщення акцентів у життєвих стратегіях В. Гошкевича (1905—1909) — згортання громадської активності у
зв’язку з подіями й поразкою Першої російської революції та зосередження на науковій і науково-організаційній роботі.
Цей період пов’язаний зі становленням Археологічного музею Херсонської губернської вченої архівної комісії як
наукового та освітнього центру інтелектуального життя Херсонщини.
ІІІ. Пік інтелектуальної біографії В. Гошкевича (1909—1917) — на чолі Херсонського міського музею старожитностей та витончених мистецтв, це апогей його наукової творчості. Поступово вчений увійшов до кола провідних
археологів-дослідників курганів Південного регіону України. Разом із тим, вивчаючи античні, середньовічні та козацькі
пам’ятки, він розширив свої наукові інтереси та збагатив науковий доробок.
IV. Радянський період (1917—1927) пов’язаний із новими соціально-політичними умовами життя в період утвердження радянської влади. Це був чи не найскладніший час у житті В. І. Гошкевича. Загострення політичної ситуації та
голод 1921—1923 рр. поставили музей і самого вченого на межу виживання
Honoring the figure of Taras Shevchenko in Chernihiv region and the formation of the national memory of Ukrainians (the middle of the 19th – the beginning of the 20th c.)
Get PDFМета дослідження – реконструювати процес вшанування постаті Т.Г. Шевченка на Чернігівщині середини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті утворення української національної памʼяті. У
статті застосовано історико-генетичний й історико-системний методи. Наукова новизна полягає в комплексному осягненні процесу вшанування постаті Т. Шевченка на Чернігівщині як важливого націотворчого чинника українства в сер. ХІХ – на поч. ХХ ст. Висновки. Осередками колективної памʼяті про Т. Шевченка були спочатку українські родини, маєтки яких у 1840-х–1850-х рр.
стали місцями перебування митця в краї. На поч. 1860-х рр. памʼять про Т. Шевченка почала формуватися в осередках свідомого українства – Чернігівській українській громаді й недільній школі.
Антиукраїнська політика царату негативно впливала на формування національної памʼяті про
Кобзаря. Традиція збереження памʼяті про Т. Шевченка відобразилася в діяльності чернігівського земства, українських молодіжних гуртків 1880-х рр. Відродження Чернігівської української громади в 1893 р. сприяло активізації формування національної памʼяті про Т. Шевченка. Наприкінці
ХІХ – на поч. ХХ ст. засобами цього процесу стали Шевченкові роковини, публікація творів і портретів, музеєфікація спадщини. У 1906–1911 рр. чернігівські просвітяни проводили Шевченкові вечори пам’яті, читали реферати, організовували панахиди, збирали кошти на будівництво пам’ятника
Т. Шевченку в Києві тощо. Просвітянська діяльність впливала й на органи земського та міського
самоврядування. Вшанування Т. Шевченка викликало спротив імперських сил. Проте в Чернігові,
Городні, Конотопі, Ніжині, Новозибкові, селах краю формувалася національна памʼять і культ
Т. Шевченка як символу волелюбної української нації.The purpose of the study – is to reconstruct the process of honoring the figure of T.G. Shevchenko in
Chernihiv region in the middle of the 19th – the early 20th c. in the context formation of the of Ukrainian national
memory. The article uses historical-genetic and historical-systemic methods. The scientific novelty
consists in a comprehensive understanding of the process of honoring the figure T.G. Shevchenko in Chernihiv
region as an important nation-building factor of Ukrainianism in the middle of the 19th – the early
20th c. Conclusions. Ukrainian families, whose estates in the 1840s and 1850s became Kobzarʼs residences
in the region, were the first centers of collective memory of T. Shevchenko. At the beginning of the 1860s,
the memory of T. Shevchenko began to take shape in the centers of conscious Ukrainianism – the Chernihiv
Ukrainian community and the Sunday school. The anti-Ukrainian policy of the tsar regime had a negative
impact on the formation of national memory of Kobzar. The tradition of preserving the memory of T. Shevchenko
found continuity in the activities of the Chernihiv zemstvo and Ukrainian youth groups in the 1880s.
The revival of the Chernihiv Ukrainian community in 1893 intensified the formation of national memory of
T. Shevchenko. At the end of the 19th – the beginning of the 20th c. the means of this process were Shevchenko
ʼs anniversaries, the publication of works and portraits of the Kobzar, and the museumisation of his
heritage. In 1906–1911, members of the Chernihiv «Prosvita» held Shevchenko memorial evenings, read
essays, organized memorial services, collected funds for the construction of a monument to T. Shevchenko
in Kyiv, etc. Educational activities also influenced zemstvo and city governments. The honouring of
T. Shevchenko provoked resistance from imperial forces. Nevertheless, in Chernihiv, Horodnya, Konotop,
Nizhyn, Novozybkiv, and villages of the region, national memory and the cult of T. Shevchenko as a symbol
of the freedom-loving Ukrainian nation were formed