Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
Not a member yet
197200 research outputs found
Sort by
Industrial Cluster Systems as a Strategic Tool for Innovative Recovery of the Economy of Ukraine
Get PDFУ статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність.У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність
Green Steel for Post-War Ukraine
No full textПерехід металургійної промисловості на використання «чистої» енергії може сприяти створенню нових ринків і стимулюванню економічного зростання. Однак, найбільш ефективний і реалістичний шлях відокремлення сектора від викопного палива залишається під питанням, особливо в країнах, що розвиваються, і в регіонах з нестабільними соціально-політичними умовами. У цьому дослідженні, на прикладі України, розроблено план реконфігурації розташування металургійних заводів та перерозподілу ресурсів за двома сценаріями, які враховують потенційні післявоєнні умови. Враховуючи відновлення експортно-орієнтованої металургійної промисловості України та перспективу вступу до Європейського Союзу, у цій статті розроблено стратегії торгівлі «зеленою» сталлю. Модель оптимізації ланцюга поставок сталі лежить в основі техніко-економічного, просторово деталізованого аналізу енергетичних і матеріальних потоків, який використовує вхідні дані окремої моделі виробництва відновлюваної енергії, «зеленого» водню та «зеленого» аміаку з мінімізацією витрат. Результати показують, що оптимальні конфігурації ланцюгів поставок залежать від енергетичного міксу в мережі, будівництва нових металургійних майданчиків поблизу відновлюваних джерел енергії, регіональних альянсів для створення ринку «зеленого» чавуну і сталі та багатомільярдних інвестицій. Розвинені атомна та гідроенергетика критично знижують витрати в найближчій перспективі, тоді як швидке розширення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики сприяє масштабуванню виробничої продуктивності. Щоб одночасно відновити українську металургійну промисловість, яка б виробляла 22 мільйони тонн (млн т) сталі на рік, і перейти до майже нульових викидів до 2050 року, інвестиції в інфраструктуру мають перевищити 62 billion, given full liberation of Ukrainian territory. Near-term investment is necessary to ease the pace of change, and although mobilising capital of this magnitude will be challenging, convincing carbon prices favour decarbonisation efforts
Mykhailo Ivchenko in the Procrustean Bed of Literary Criticism
No full textМета статті – дослідити особливості прижиттєвої критики творчості Михайла Івченка, зокрема її ключові риси та суперечності. У роботі проаналізовано також тенденції впливу ідеологічного тиску на літературну рецепцію письменника, враховуючи перехід від розмаїття поглядів та оцінок до однозначного засудження його творів у контексті так званої справи СВУ як кампанії проти антирадянських «ворожих елементів». Методологічну основу дослідження становлять принципи історико-літературного та дискурсивного аналізу, що дозволяє простежити динаміку критичної оцінки й ідеологічних впливів на літературний процес. Новизна дослідження полягає у визначенні ролі прижиттєвої критики та її впливу на М. Івченка. У результаті встановлено, що критика творчості автора була глибоко політизованою та гострою, але письменник не зраджував собі, залишався послідовним та не змінював стилю. Автор наголошує на необхідності врахування історичного контексту для повнішого розуміння літературної спадщини письменника.The purpose of the article is to explore the features of the contemporary critique of Mykhailo Ivchenko’s literary work, focusing on its key traits and contradictions. The study also analyzes the influence of ideological pressure on the literary reception of the author, emphasizing the shift from a diversity of opinions and assessments to unequivocal condemnation of his works in the context of the so-called «Union for the Liberation of Ukraine» trial, which served as a campaign against anti-Soviet “hostile elements.” The methodological foundation of the research lies in the principles of historical-literary and discursive analysis, enabling a trace of the dynamics of critical assessment and ideological influences on the literary process. The novelty of the study is in identifying the role of contemporary critique and its impact on M. Ivchenko. Findings reveal that criticism of the author's work was deeply politicized and sharp, yet M. Ivchenko remained consistent, true to himself, and steadfast in his stylistic choices. The author underscores the necessity of considering the historical context to fully understand the literary legacy of the writer
Alexey Kharsekin and his contribution to Etruscology
Get PDFМетою статті є висвітлення невідомих загалу сторінок наукової творчості знаного етрусколога Олексія Харсекіна, зокрема його внеску до інтерпретації етруської мови. Методи, що використовуються, складають поєднання історико-біографічного, історико-критичного та комбінаторного методу історичної лінгвістики. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні невідомих до цього часу відгуків і рецензій вітчизняних і зарубіжних етрускологів на монографію та запропонований Харсекіним метод інтерпретації етруських написів, а також відповіді на питання, чому йому й будь-кому ще не вдалося віднести етруську мову до певної мовної сім’ї чи групи і до кінця розтлумачити всі наявні етруські тексти. Висновки. Наукова праця О.І. Харсекіна мала свої підйоми та спади. Почавши як вчитель англійської мови, він у середині 1950-х рр. зацікавився давнім народом етрусками та їхньою таємничою нерозгаданою мовою. Мрія про віднайдення ключа до етруської мови стимулювала його вивчати різноманітні джерела, перш за все, корпус опублікованих на той час етруських написів. Він також долучився до збирання й каталогізації нових етруських написів на теренах СРСР. Харсекін встановив контакти з радянськими та іноземними істориками і філологами, які намагалися вирішити етруську проблему. Він опублікував цілу низку статей та дві монографії, брав участь у багатьох наукових конференціях з історії та культури етрусків. Проте він не зміг наблизитися до задовільної інтерпретації етруської мови через недостатню філологічну підготовку. Втім, вповні зрозуміти й класифікувати етруську мову ще й досі не вдалося нікому, адже археологія поки що не надала лінгвістам довгих різноманітних етруських і паралельних їм написів на зрозумілій інтерпретаторам мові, а також таких, які мають суспільний зміст, тобто складаються не лише з особистих імен чи спеціальних релігійних термінів.The aim of the publication is to highlight the unknown pages of scientific activity of well-known etruscologist Alexei Kharsekin, in particular his contribution to the interpretation of Etruscan language. The used methods are a combination of historical-biographical, historical-critical and combined methods of historical linguistics. Scientific novelty of the study is highlighting previously unknown responses and reviews of local and foreign etruscologists to the monograph and the interpretatoion method for Etruscan inscriptions proposed by Kharsekin, as well as the answer to the question of why he and anyone else did not manage to attribute the Etruscan language to a certain language family or group, and to explain completely all the existing Etruscan texts. Conclusions. The scientific activity of O.I. Kharsekin had its ups and downs. Starting as an English teacher, he became interested in the ancient Etruscan people and their mysterious, unsolved language in the mid-1950s. The dream of discovering the key to the Etruscan language stimulated him to study various sources, primarily the corpus of Etruscan inscriptions published at that time. He also participated in the collection and cataloging of new Etruscan inscriptions in the USSR. Kharsekin established contacts with Soviet and foreign historians and philologists who were trying to solve the Etruscan problem. He published a number of articles, two monographs, and participated in many scientific conferences about history and culture of the Etruscans. However, he was unable to interprete Etruscan language satisfactory due to insufficient philological training. However, no one all over the world has yet managed to understand and classify Etruscan language completely, because archaeology has not yet provided linguists with long, diverse Etruscan and parallel inscriptions in a language understandable to interpreters, as well as the inscriptions with social meaning which consist not only of personal names or special religious terms
ATO memorials in the urban space of Kryvyi Rih: sites and significance (2014–2024)
Get PDFСтаттю присвячено аналізу особливостей меморіалізації АТО у просторі Кривого Рогу як великого індустріального міста Південної України. Об’єктом розгляду є процес формування основних криворізьких меморіалів АТО та їхнього функціонування як місць проведення офіційних і громадських церемоній пам’яті. Увага також сфокусована на переплетенні в комеморації власне меморіальних та політичних обставин і перетині низових та офіційних ініціатив, що призвело до творення «офіційних» та «народних» місць пам’яті. Питанням у фокусі є також роль меморіалів АТО в міських комеморативних практиках, яка виходить за їхнє вузьке розуміння лише як пам’ятників землякам, які загинули в боях на Донбасі. Одночасно стаття стосується висвітлення практик комеморації подій Майдану в місті, у якому відсутні відповідні меморіали, а політичний бекграунд міських політичних еліт не є майданівським. Як джерела дослідження використано повідомлення місцевих медіа, сайтів районних рад і міських інформаційних агенцій, а також фото- та відеорепортажі, присвячені криворізьким комеморативним заходам та меморіалам. Ці джерела детально документували історію меморіалів та перебіг церемоній пам’яті біля них. Крім того, автор спирався на досвід особистих спостережень за розвитком міських комеморативних практик у 2014–2024 рр.
Вшанування полеглих в АТО стало справою як міської влади, так і численних громадських і ветеранських організацій та груп, опозиційних до неї. Меморіали загиблим військовослужбовцям тому ситуативно слугують і місцями пам’яті Майдану. З одного боку, ми можемо говорити таким чином про абсолютну цінність пам’яті про загиблих воїнів у міському меморіальному просторі Кривого Рогу. Завданням її вшанування ставлять як представники міської влади, так і опозиційних груп, але водночас громадські комеморації можуть передбачати окремі ініціативи й навіть окреме місце пам’яті, щоб уникнути взаємодії з офіційними акціями. Меморіали полеглим в АТО стають об’єктами вшанувань і під час церемоній із нагоди інших дат офіційного календаря. Це засвідчує перетворення пам’яті про загиблих в АТО на один із головних символів Незалежності.The article analyses the features of memorialisation of the Anti-Terrorist Operation (ATO) in the urban space of Kryvyi Rih, a major industrial city in southern Ukraine. It examines the establishment of key ATO memorials in Kryvyi Rih and their role as sites for official and public remembrance ceremonies. The focus is also on the interplay between memorial and political contexts and the interaction of grassroots and official initiatives, which has created both “official” and “popular” places of memory.
Another key point of discussion is the role of ATO memorials in urban commemorative practices, which extend beyond merely honouring fallen local soldiers who died in the Donbas conflict. The article also addresses the commemoration of the Maidan events in the city, which lacks dedicated memorials. In contrast, the political background of the city's elites does not align with Maidan values.
The study is based on local media reports, district council websites and city information agencies' websites, and photo and video documentation of commemorative events and memorials in Kryvyi Rih. These sources** thoroughly recorded the history of these memorials and the conduct of remembrance ceremonies. Additionally, the author draws on personal observations of urban commemorative practices from 2014 to 2024.
The commemoration of fallen ATO soldiers has become a concern for both the city authorities and various civil society and veterans' organisations, including groups opposed to the city government. In this context, ATO memorials also serve as sites of Maidan remembrance. This underscores the absolute value of honouring fallen soldiers within Kryvyi Rih’s memorial landscape. While the city administration and opposition groups acknowledge this remembrance as necessary, public commemorations sometimes involve separate initiatives and distinct memory sites to avoid engagement with official events.
Moreover, ATO memorials are used for ceremonies related to other significant national dates, demonstrating that remembrance of ATO casualties has become a key symbol of Ukrainian independence
Memorialization of war (military histore) in museum space: the experience of the Hlukhiv National Reserve (dedicated to the 10th anniversary of the opening of the exhibition «“Black Tulips” of Donbas»)
No full textУ статті розглядається питання меморіалізації воєнних дій у закладах музейного типу на прикладі діяльності Національного заповідника «Глухів». Особливу увагу приділено аналізу виставкових проєктів, що репрезентують як події Другої світової, так і сучасної російсько-української воєн. Висвітлюється роль музейного простору як середовища формування культурної пам’яті, національної ідентичності та громадянської свідомості. Вказано на меморіалізацію постаті Юрія Коваленка – історика, археолога, митця, воїна, який загинув на фронті у 2023 році. На основі конкретних прикладів досліджуються форми, механізми та виклики репрезентації воєнних конфліктів у музейному контексті.The article examines the process of memorialization and museification of warfare on the example of the activities of the Hlukhiv National Reserve. Particular attention is paid to the analysis of exhibition projects that represent both the events of World War II and the current Russian-Ukrainian war. The role of the museum space as a medium for the formation of cultural memory, national identity, and civic consciousness is highlighted. The memorialization of the figure of Yurii Kovalenko, a historian, archaeologist, artist, and soldier who died at the front in 2023, is analyzed. Based on specific examples, the forms, mechanisms, and challenges of representing military conflicts in the museum context are explored
70th anniversary of Corresponding Member of NAS of Ukraine Yu.G. Naidyuk
No full text23 липня 2025 р. виповнюється 70 років знаному у світі вченому-експериментатору, одному з найкращих експертів з фізичного методу мікроконтактної спектроскопії члену-кореспонденту НАН України Юрію Георгійовичу Найдюку
Digital Transformation of Logistics Services in Small Business Conditions
No full textУ статті розглянуто питання цифрової трансформації логістичних послуг в умовах малого бізнесу на прикладі ТОВ «УкрВіпСервіс». Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації логістичних систем до нестабільного середовища, обмежених ресурсів та високої конкуренції. Запропоновано інноваційну модель цифрового логістичного хабу, що інтегрує сучасні інформаційні технології для оптимізації логістичних процесів малого підприємства.The article deals with the issues of digital transformation of logistics services in the context of small business on the example of UkrVipServis LLC. The relevance of the study is due to the need to adapt logistics systems to an unstable environment, limited resources, and high competition. An innovative model of a digital logistics hub integrating modern information technologies is proposed to optimize logistics processes for small enterprises
Areas of interaction between the parties of social and labor relations to overcome the staff shortage in the Ukrainian industry under conditions of war threats
Get PDFПроаналізовано й оцінено поточний стан взаємодії сторін соціально-трудових відносин щодо вирішення проблем кадрового забезпечення вітчизняної промисловості в умовах воєнних небезпек. Розкрито можливості та перспективи залучення наявного, але ще недостатньо задіяного кадрового потенціалу (жінки, молодь, люди старшого віку, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій та ін.), що поліпшило б кадрове забезпечення промисловості. Визначено та обґрунтовано ключові напрями взаємодії сторін соціально-трудових відносин і соціального діалогу, орієнтовані на подолання кадрового дефіциту вітчизняної промисловості в умовах воєнних небезпек, а також низку практичних заходів, необхідних для реалізації цих напрямів у державній політиці.The authors of the article analyzed and provided an assessment of the current state and dynamics of labor supply of the Ukrainian industry, identified the main problems and threats in this area caused by military dangers. The areas of activity and interaction of the parties of social and labor relations (namely, trade unions, employers' associations and state authorities) in the context of overcoming the personnel shortage in the Ukrainian industry under influence of war dangers were also investigated.
Particular attention is paid to the analysis of problems, opportunities and prospects regarding the involvement of existing, but still unused personnel potential in the development of Ukrainian industry (women, young people, older people, internally displaced persons, veterans).
The main areas of interaction between the parties in social and labor relations and social dialogue, aimed at preserving and developing the personnel potential of Ukrainian industry under conditions of war threats, were defined and substantiated. Those are the following: assessment and consideration of industry needs in personnel; improvement of the normative and legal framework in the field of regulation of social and labor relations; strengthening the institutional capacity of the National Tripartite Socio-Economic Council as an organizational and coordination center for the development and implementation of activities to improve the staffing of Ukrainian industry; improvement of the system of collective agreement regulation; establishment and expansion of international cooperation. A number of practical measures necessary for the implementation of the specified areas of interaction of the parties of social and labor relations and social dialogue have also been determined
Intellectual crowd investment platform as a tool for stimulating the development of smart enterprises
No full textУ статті обґрунтовано концепцію краудінвестингової платформи як інструменту зниження трансакційних витрат, що обмежують інвестиційну активність у сфері смарт-виробництва. Проаналізовано ключові бар’єри залучення інвестицій — інформаційну асиметрію, складність контрактів й адміністративні перешкоди. Запропоновано функціонал цифрової платформи, спроможної забезпечити прозорість, довіру між контрагентами та ефективну взаємодію з державними органами.This article presents a theoretical and applied framework for developing an intelligent crowdfunding investment platform as a key institutional tool for supporting the growth of smart enterprises in the context of Industry 4.0. The relevance of this research lies in the contradiction between the high economic efficiency of smart manufacturing models and the low pace of their diffusion in emerging economies, particularly in Ukraine. Despite their potential to boost productivity, optimize resources, and increase adaptability to market changes, smart enterprises remain underfinanced due to a lack of investor confidence and excessive transaction costs.
The paper analyzes these transaction costs through the lens of neoclassical and institutional economic theories. It identifies several major inhibitors to investment in high-tech production: information asymmetry, distrust among market participants, opportunistic behavior of contractors, and complex administrative procedures. While classical theory points to low labor costs as a key barrier to automation, real-world evidence from China, Bangladesh, and Morocco suggests that other factors — such as global supply chain integration, state subsidies, reputational pressures, and skilled labor shortages — may override the wage factor and stimulate investment in smart manufacturing even in low-wage environments.
To address these constraints, the article proposes a multi-layered digital platform that combines financial, informational, legal, and reputational functions. The platform is expected to provide real-time operational data from smart factories (via IoT sensors), AI-based analytics, reputation scoring, blockchain-secured transactions, smart contract generation tools, and integration with public registries. In doing so, it acts not only as a financial intermediary, but as a digital institution that improves transparency, reduces uncertainty, and fosters trust between investors and project owners.
The study concludes that the implementation of such a platform would significantly lower the transaction costs associated with financing smart enterprises, thus enhancing their attractiveness to private investors and accelerating the digital transformation of industrial sectors