Socio-Economic Research Bulletin
Not a member yet
131 research outputs found
Sort by
ПОВОЄННЕ ВІДНОВЛЕННЯ КРАЇН В ЧАСТИНІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ, КЛЮЧОВІ ДРАЙВЕРИ ТА МЕХАНІЗМИ
Full text linkThe article is devoted to the study of countries post-war recovery in terms of energy transformation and covers the period from the end of World War II to 1991. The aim of the article is to study the conceptual foundations, key drivers and mechanisms of countries post-war recovery in terms of their energy transformation on the path to a «green transition». The theoretical and methodological basis of the study is the scientific works of foreign and Ukrainian scientists, as well as a number of analytical materials of international organizations. The study of scientific problems related to the peculiarities of countries post-war recovery in terms of energy transformation was carried out using the methods of critical and scientific analysis, scientific generalization and systematization, induction and deduction. The article provides a conditional grouping of energy transitions into several main types: by the factors that caused the transition; by who benefits from the energy transition; and by the pace of the transition. The study focuses on energy transitions driven by a variety of factors, namely: World War II as an external factor, as well as major energy accidents and global crises, which also occurred during the specified period. The experience of Kuwait is cited as an example of a rapid energy transition within a generation that was significantly affected by war. An example of the impact of war on economic growth and accelerating the energy transition in the study is the experience of Canada, as World War II accelerated the country’s transition to hydropower. The difficulties that arose along the way are described. The experience of Germany post-war reconstruction during of the Marshall Plan implementation is analyzed. It is noted that the post-war reconstruction of Germany in terms of network infrastructure (electricity grid, railway system, and road network) was relatively rapid. The article presents the experience of Poland post-war reconstruction as a country of the post-socialist camp, which did not participate in the Marshall Plan implementation, since at that time it belonged to the USSR sphere of influence. As an illustration of the energy transition caused by the naphtha shocks of 1973 and 1979, the examples of France and Denmark are provided. It is noted that the energy transformations which took place during and after World War II until 1991 laid the foundation for the need to implement a «green transition». The results of the study will contribute to facilitating and accelerating Ukraine’s energy transition and effectiveness of its European integration course.Стаття присвячена дослідженню повоєнного відновлення країн в частині енергетичної трансформації та охоплює період часу від завершення Другої світової війни до 1991 року. Метою статті є дослідження концептуальних засад, ключових драйверів та механізмів повоєнного відновлення країн в частині їх енергетичної трансформації на шляху до «зеленого переходу». Теоретико-методологічною базою дослідження є наукові праці зарубіжних та українських вчених, а також низка аналітичних матеріалів міжнародних організацій. Вивчення наукових проблем, пов’язаних із особливостями повоєнного відновлення країн в частині енергетичної трансформації здійснювалося за допомогою методів критичного та наукового аналізу, наукового узагальнення та систематизації, індукції і дедукції. У статті наведено умовне групування енергетичних переходів за кількома основними видами: за чинниками, що зумовили перехід; за тим, хто є вигодонабувачем у результаті енергетичного переходу; за темпом переходу. У дослідженні зосереджено увагу на енергетичних переходах, що зумовлені різноманітними чинниками, а саме: Другою світовою війною як зовнішнім чинником, а також великими енергетичними аваріями та глобальними кризами, які також відбулися під час зазначеного періоду. Як приклад стрімкого енергетичного переходу упродовж одного покоління, на який суттєво вплинула війна, наведено досвід Кувейту. Прикладом впливу війни на економічне зростання та пришвидшення енергетичного переходу у дослідженні є досвід Канади, оскільки Друга світова війна пришвидшила перехід країни до гідроенергетики. Описано складнощі, які виникали на цьому шляху. Проаналізовано досвід повоєнного відновлення Німеччини під час реалізації Плану Маршалла. Відзначено, що післявоєнна відбудова Німеччини в частині мережевої інфраструктури (електромережі, залізничної системи та дорожньої мережі) була відносно швидкою. У статті наведено досвід повоєнного відновлення Польщі як країни постсоціалістичного табору, котра не брала участі у реалізації Плану Маршалла, оскільки на той час належала до сфери впливу СРСР. Як ілюстрацію енергетичного переходу, спричиненого нафтовими шоками 1973 та 1979 років наведено приклади Франції та Данії. Зазначено, що енергетичні трансформації, що відбувалися у період під час та після Другої світової війни аж до 1991 року, заклали підґрунтя для потреби здійснення «зеленого переходу». Результати дослідження сприятимуть полегшенню і пришвидшенню енергетичного переходу Україні та ефективності її євроінтеграційного курсу
ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ: ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ ВИМІРИ
Full text linkThis article considers how diverse theoretical traditions contribute to understanding wartime governance under conditions of both internal and external conflict. It draws on scholarship in political science, sociology, international relations, and legal studies to explain how authority and legitimacy are constructed, contested, and sustained when formal state institutions are weakened or displaced by violence. The analysis highlights key theories, including rebel governance, rebelocracy and aliocracy, wartime institutional change, the logic of violence, social contracts and legitimacy, fragile and failed states, occupation governance, state-building under external intervention, governance in proxy wars, humanitarian governance, and strategic occupation. Each theory is considered in terms of its original scope and its application to wartime contexts, demonstrating how concepts developed in peacetime political order or international law adapt to the extraordinary circumstances of war. The article argues that wartime governance cannot be understood as a simple breakdown of authority; rather, it is a field of dynamic institutional experimentations shaped by negotiation, coercion, and external intervention. By juxtaposing internal and external perspectives, the article underscores the importance of theoretical pluralism in explaining the diverse trajectories of governance during and after armed conflict. Based on the results of the study, the article proposes a new theoretical vision of wartime management as an adaptive, multi-level process which formed through the interaction of internal actors (insurgents, the state and the public) and external actors (the occupying power, humanitarian organisations and the international community).У статті розглянуто як різноманітні теоретичні традиції сприяють розумінню управління воєнним часом в умовах як внутрішнього, так і зовнішнього конфлікту. Стаття спирається на дослідження в галузі управління, політології, соціології, міжнародних відносин та правових досліджень, щоб пояснити, як влада та легітимність конструюються, оскаржуються та підтримуються, коли формальні державні інституції ослаблені або витісняються насильством. Аналіз висвітлює ключові теорії, включаючи управління повстанцями, бунтократією та аліократію, інституційні зміни воєнного часу, логіку насильства, соціальні договори та легітимність, крихкі та недієздатні держави, управління окупацією, державотворення під зовнішнім втручанням, управління в опосередкованих війнах, гуманітарне управління та стратегічну окупацію. Кожна теорія розглядається з точки зору її початкової сфери застосування та в контексті воєнного часу, демонструючи, як концепції, розроблені в мирному політичному порядку або міжнародному праві, адаптуються до надзвичайних обставин війни. У статті стверджується, що управління воєнним часом не можна розуміти як простий розпад влади; це ймовірніше поле динамічних інституційних експериментів, що формуються переговорами, примусом та зовнішнім втручанням. Зіставляючи внутрішні та зовнішні перспективи, стаття підкреслює важливість теоретичного плюралізму в поясненні різноманітних траєкторій управління під час та після збройного конфлікту. За результатами дослідження запропоновано нове теоретичне бачення управління в умовах воєнного часу як адаптивного, багаторівневого процесу, який формується взаємодією внутрішніх (повстанських, державних, громадських) та зовнішніх (окупаційних, гуманітарних, міжнародних) суб’єктів
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Full text linkThe article investigates theoretical and problematic aspects of accounting for socially responsible activities (SRA) of enterprises in the context of modern economic development. Attention is focused on the growing importance of SRE as a factor in forming a positive image, increasing competitiveness, and ensuring sustainable development of the enterprise. The purpose of the article is to study the theoretical foundations of accounting for socially responsible activities of enterprises, to identify problematic accounting issues and to find ways to solve them. This will increase the transparency and reliability of information about the social and environmental aspects of enterprisesʼ activity. To solve the tasks set, existing approaches to determining the essence and classification of socially responsible expenses of an enterprise were analyzed, and the lack of a single methodological basis for their accounting was revealed. The changes that have occurred in the European and domestic regulatory frameworks, on the basis of which non-financial reporting of enterprises is formed, were investigated. It was determined that the main problems of accounting for socially responsible activities are: the insufficiency of the domestic regulatory and legal framework, the lack of unified standards for accounting for social effects, the lack of mechanisms for assessing social effects and their integration into the traditional accounting system of the enterprise. Directions for improving the accounting support of the SRA are proposed, including the development of internal accounting policies of the enterprise, the introduction of non-financial reporting indicators, according to the SRA classification considered in the article, and the integration of social efficiency indicators into the financial accounting system of the enterprise.У статті досліджено теоретичні та проблемні аспекти обліку соціально-відповідальної діяльності (СВД) підприємств в умовах сучасного економічного розвитку. Акцентовано увагу на зростаючому значенні СВД як фактора формування позитивного іміджу, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку підпри-ємства. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних засад обліку соціально-відпові-дальної діяльності підприємств, виокремленні проблемних питань обліку і пошук напрямків їх вирішення. Це дозволить підвищити прозорість та достовірність інформації про соціально-екологічні аспекти діяльності підприємств. Для вирішення поставлених завдань було проаналізовано існуючі підходи до визначення сутності та класифікації соціально-відповідальних витрат підприємства, виявлено відсутність єдиної методологічної бази для їх обліку. Досліджено зміни, які відбулися у європейській та вітчизняній нормативній базах, на підставі яких формується нефінансова звітність підприємств. Визначено, що основними проблемами обліку соціально-відповідальної діяльності є: недостатність вітчизняної нормативно-правової бази, відсутність уніфікованих стандартів обліку СВД, відсутність механізмів оцінки соціальних ефектів та їх інтеграції в традиційну систему бухгалтерського обліку підприємства. Запропоновано напрями удосконалення облікового забезпечення СВД, що включають розробку внутрішніх облікових політик підприємства, впровадження показників нефінансової звітності, згідно розглянутій у статті класифікації СВД та інтеграцію показників соціальної ефективності у систему фінансового обліку підприємства
МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ НАФТОГАЗОВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО МЕХАНІЗМУ
Full text linkThe article investigates the problem of the efficiency increasing of gross profit management of oil and gas producing enterprises in the direction of transition to closed integrated systems, taking into account of environmental losses from hydrocarbon emissions. The purpose of the article is devoted to the development of modern economic and environmental methodological tools for managing the profit of oil and gas enterprises, taking into account actual losses from the elimination of the negative consequences of hydrocarbon emissions. The research methodology is based on modern and classical research methods such as the process approach, fuzzy logic methods (Fuzzy Logic), a systems approach, methods of financial analysis and environmental monitoring, etc. The results of the research are as follows: the state is analyzed and trends in the development of gross profit management of enterprises are identified, among which the main one is the use of a process approach, the elements of which are the PDCA (Plan-Do-Check-Act; Plan) management cycle and risk-oriented systems thinking of managers. The implementation of modern methodologies will ensure positive dynamics throughout the life cycle of a hydrocarbon deposit, as well as increase the value of the enterprise, the level of financial stability, liquidity, profitability, business activity and solvency. The economic and environmental methodological tools for managing the gross profit of oil and gas producing enterprises are substantiated, taking into account the actual losses from the elimination of the negative consequences of hydrocarbon emissions for each specific production well and for the oil and gas producing enterprise as a whole. To accomplish this task, rules for calculating the enterpriseʼs profit have been formed based on the Fuzzy Logic methodology in the form of Takagi-Sugeno models, which made it possible to take into account all possible options for the occurrence of environmental damage from hydrocarbon emissions. Practical significance of the study: the structure of the model of an integrated management system in the PDCA cycle has been built, which makes it possible to implement in practice the tools of economic and environmental management of gross profit with acceptable profitability indicators not only by increasing income, but also by reducing environmental losses and the cost of oil and associated gas throughout the entire structure of oil and gas production processes and at all levels of management. Practical recommendations are proposed on the use of sources of financing for environmental losses, namely, mandatory environmental insurance as one of the methods of managing environmental pollution risks.У статті досліджено проблему підвищення ефективності управління валовим прибутком нафтогазовидобувних підприємств у напрямку переходу до замкнутих інтегрованих систем з урахуванням екологічних втрат від викидів вуглеводнів. Мета статті присвячена розвитку сучасного економіко-екологічного методичного інструментарію управління прибутком нафтогазовидобувних підприємств з урахуванням фактичних втрат від ліквідації негативних наслідків викидів вуглеводнів. Методика дослідження ґрунтується на сучасних та класичних методах досліджень таких як: процесний підхід, методи нечіткої логіки (Fuzzy Logic), системний підхід, методи фінансового аналізу та екологічного моніторингу та ін. Результати дослідження полягають у наступному: проаналізовано стан та виявлено тенденції розвитку управління валовим прибутком підприємств, серед яких головним є використання процесного підходу, елементами якого є цикл управління PDCA (Plan-Do-Check-Act) та ризик-орієнтоване системне мислення менеджерів. Обґрунтовано економіко-екологічний методичний інструментарій управління валовим прибутком нафтогазовидобувних підприємств з урахуванням фактичних втрат від ліквідації негативних наслідків викидів вуглеводнів як для кожної конкретної видобувної свердловини, так і для нафтогазовидобувного підприємства загалом. Для виконання даного завдання сформовано правила розрахунку прибутку підприємства на основі методології Fuzzy Logic у вигляді моделей Такагі-Сугено, що дозволило врахувати усі можливі варіанти появи екологічних збитків від викидів вуглеводнів. Практична значимість дослідження: побудовано структуру моделі інтегрованої системи управління у циклі PDCA, яка дає змогу на практиці реалізувати інструментарій економіко-екологічного управління валовим прибутком з припустимими показниками рентабельності не тільки шляхом збільшення доходів, але й зменшення екологічних втрат і собівартості нафти і супутного газу по усій структурі процесів нафтогазовидобування і за усіма рівнями управління
ПРІОРИТИЗАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-СТРУКТУР
Full text linkThe article considers the issue of digital technologies implementation in business structures, which is a continuation of scientific research on business transformation, taking into account digitalization trends in the global economy. The purpose of the study is the features determining of digital solutions implementation in business structures, depending on the scale of their activity. The relevance of the topic is due to the growing role of digital technologies in the development of business structures and the lack of empirical research on the effectiveness of their integration and recommendations for their prioritization during implementation. During the work, general scientific and special research methods are applied, namely abstraction, averages, coefficients, elasticity analysis, and generalization. For assessing the activity of digital technologies implementing, indicators that characterize the introduction of ERP systems, social media, cloud computing, and artificial intelligence into enterprises activities are used. Calculations are made based on data from the State Statistics Service of Ukraine for 2022 and 2024. It was found that large and medium-sized enterprises are the most active in the digitalization process, while small businesses are experiencing a decrease in the pace of digital technologies implementation. Different sensitivity of activity results to the implementation of digital technologies was determined. It has been diagnosed that for medium and large enterprises, the most noticeable effect is observed from the use of social media and artificial intelligence, for small ones - from the use of cloud computing technologies and «big data» analysis. Recommendations for prioritizing digital technologies are substantiated: for small enterprises - the cloud services solutions and basic analytics implementation, for medium-sized enterprises - emphasis on the integration of big data analysis technologies and artificial intelligence, for large enterprises - ERP-systems and digital platforms implementation.У статті розглянуто питання щодо впровадження цифрових технологій у бізнес-структурах, що є продовженням наукових пошуків з трансформації бізнесу, ураховуючи тенденції цифровізації у світовій економіці. Метою дослідження є визначення особливостей застосування цифрових рішень у бізнес-структурах залежно від масштабу їхньої діяльності. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у розвитку бізнес-структур та недостатністю емпіричних досліджень результативності їх інтеграції та рекомендацій щодо їх пріоритизації під час впровадження. Під час роботи застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме абстрагування, середніх величин, коефіцієнтів, аналізу еластичності, узагальнення. Для оцінювання активності імплементації цифрових технологій використано показники, що характеризують упровадження в діяльність підприємств ERP-систем, соціальних медіа, хмарних обчислень, штучного інтелекту. Розрахунки проведено за даними Державної служби статистики України за 2022 та 2024 рр. Виявлено, що великі та середні підприємства є найбільш активними у процесі цифровізації, а в малому бізнесі спостерігається зменшення темпів упровадження цифрових технологій. Визначено різну чутливість результатів діяльності до впровадження цифрових технологій. Діагностовано, що для середніх і великих підприємств найбільш відчутний ефект спостерігається від використання соціальних медіа та штучного інтелекту, для малих – від використання технологій хмарних обчислень і аналізу «великих даних». Обґрунтовано рекомендації щодо пріоритизації цифрових технологій: для малих підприємств – упровадження рішень хмарних сервісів, базової аналітики, для середніх – акцент на інтеграції технологій аналізу «великих даних» та штучного інтелекту, для великих – упровадження ERP-систем і цифрових платформ
СУЧАСНА ТРАЄКТОРІЯ МОТИВАЦІЇ ДОМОГОСПОДАРСТВ ДО ЗАОЩАДЖЕНЬ
Full text linkThe article highlights the theoretical and practical aspects of the influence of macroeconomic factors on the household saving motivation. The aim of the study is assessing the influence of macroeconomic factors on the household saving motivation and identification the contemporary determinants of macroeconomic measures for stabilizing this process. The modern determinants of household financial behavior towards saving are determined, namely: income and wealth-related factors, consumption patterns, social status, entrepreneurial factors, cultural-educational, and psychological factors. It is proven that macroeconomic instability, which accompanies the development of Ukraine’s economy, prompts financial market participants, particularly banks, to engage in speculative operations, which cause distrust among households. The impact of macroeconomic factors on householdsʼ motivational decision-making regarding savings are analyzed. Based on the results of the impact assessment of macroeconomic factors on the household saving motivation, it was concluded that further developments should focus on activating macroeconomic incentive measures for householdsʼ motivational decisions to save. Such measures include the modernization of the existing system of household deposit insurance and introduction of green investment instruments. These latter instruments should be employed to strengthen the social and environmental protection of households.У статті висвітлено теоретичні та практичні аспекти впливу макро-економічних чинників на мотивацію домогосподарств до заощаджень. Метою дослідження є оцінювання впливу макроекономічних чинників на мотивацію домогосподарств до заощаджень та визначення сучасних детермінант макроекономічних заходів до стабілізації цього процесу. Визначено сучасні детермінанти фінансової поведінки домогосподарств до заощаджень, а саме: прибутково-майнові, споживчі, соціальний статус і підприємницькі чинники, культурно-освітні та психологічні. Доведено, що макроекономічна нестабільність, яка супроводжує розвиток економіки України, спонукає суб’єктів фінансового ринку, зокрема банків, до проведення спекулятивних операцій, які викликають недовіру з боку домогосподарств. Проаналізовано вплив макроекономічних чинників на прийняття мотиваційних рішень домогосподарств щодо заощаджень. За результатами проведеної оцінки впливу макроекономічних чинників мотивації домогос-подарств до заощаджень, зроблено висновок про те, що подальші розробки повинні бути зосереджені на активізації макроекономічних спонукальних заходів щодо прийняття домогосподарствами мотиваційних рішень до заощаджень. До таких заходів слід віднести модернізацію діючої системи страхування вкладів домогосподарств та запровадження інструментів зеленого інвестування. Останні доцільно використовувати для підвищення соціального та екологічного захисту домогосподарств
ЦИФРОВИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЦИФРОВОГО ПРОСТОРУ
Full text linkThe article investigates a current trends in the digital development of public services in Ukraine during 2020–2024, based on a generalization of statistical data. The object of the study is the process of public services digitalization within the framework of Ukraine’s e-government. The purpose of the article is an analysis conducting and current trends determining in the development of digitalization processes of public services in Ukraine in the context of integration into the European digital space. The following methods were used in the research: analytical and monographic – when studying literary sources on the research topic; analysis and synthesis – to generalize statistical data on the trends in the development of public service digitalization within the framework of Ukraine’s e-government; system analysis, abstraction, and logical generalizations – in identifying the characteristic features of the processes under study; abstract-logical – for drawing conclusions. The dynamics of Ukraine’s positions in the global UN e-government rankings were analyzed according to key indicators: EGDI and its components, EPI, and LOSI. Particular attention is paid to analyzing the level of development of e-government, online services, and citizens’ digital participation at the national and local levels. The study concludes that the level of development of public service digitalization processes in Ukraine has improved in recent years. Between 2022 and 2024, Ukraine moved into the group of countries with very high EGDI, OSI, TII, EPI, and LOSI indicators. In 2024, Ukraine ranked first among 193 countries in the E-Participation Index (EPI) and fifth in the Online Service Index (OSI). A comparative analysis showed that Ukraine significantly outperforms its Eastern European neighboring countries in terms of EGDI, EPI, and LOSI. The main factors of growth and directions for improving the level of public service digitalization in Ukraine are identified.У статті на основі узагальнення статистичних даних досліджено сучасні тенденції цифрового розвитку державних послуг в Україні протягом 2020–2024 рр. Об’єктом дослідження є процес цифровізації державних послуг в рамках електронного урядування України. Метою статті є проведення аналізу та визначення сучасних тенденцій розвитку процесів цифровізації державних послуг в Україні в умовах інтеграції до європейського цифрового простору. У процесі дослідження використовувалися такі методи: аналітико-монографічний – при вивченні літературних джерел за темою дослідження; аналізу та синтезу – для узагальнення статистичних даних щодо тенденцій розвитку процесів цифровізації державних послуг в рамках електронного урядування України; системного аналізу, абстрагування, логічних узагальнень – при визначенні характерних особливостей процесів, що досліджуються; абстрактно-логічний – для формування висновків. Проаналізовано динаміку позицій України у загальносвітових рейтингах електронного урядування ООН за ключовими показниками: EGDI та його компонентів, EPI, LOSI. Особлива увага приділяється аналізу рівня розвитку електронного урядування, онлайн-сервісів та цифрової участі громадян на національному та місцевому рівнях. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про поліпшення рівня розвитку процесів цифровізації державних послуг в Україні протягом останніх років. Протягом 2022–2024 рр. Україна перейшла до групи країн з дуже високими показниками EGDI, OSI, TII, EPI, LOSI. У 2024 р. Україна вперше посіла перше місце серед 193 країн у рейтингу індексу електронної участі (EPI) та п’яте місце у рейтингу рівня індексу онлайн-послуг (OSI). Проведений порівняльний аналіз показав, що Україна за показниками EGDI, EPI та LOSI значно випереджає східноєвропейські країни, з якими межує. Визначено основні чинники зростання та напрями покращення рівня цифровізації державних послуг в Україні
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Full text linkThe article considers an experience in tourism services digitalization. The purpose of the article is to study the European experience of digital technologies implementation in the tourism business. The research methodology consists of generalizing of digitalization principles, studying specific European experience, and providing individual examples that can be used in national practice. The main tasks are: to study the features of providing tourism services process; to analyze of tourism development in Europe; to consider digitalization strategies in European tourism, to outline the experience of digital innovations for the tourism development in individual regions of Europe. The originality of the study lies in the generalization of examples of digital tools integration in tourism business management. The features of tourism development in European countries are considered. The methods of digital technologies using, the features of digitization programs financing, the strategies for implementing digital technologies in tourism services are analyzed. The main trends in modern European tourism, new directions of tourism services digitalization in different regions of Europe are summarized. The results of the study can be used for the further development of the tourism industry of Ukraine. Practical value of the conducted research: the examples of digital technologies using given in the article make it possible to increase the efficiency of tourism companies in providing services to tourists in a more convenient format. Conclusions: the use of digital technologies significantly increases the level of satisfaction of visitors with the quality of services. It is proposed to study the experience of European countries in the application of new digital technologies in tourism for their further implementation in the tourism business of Ukraine.У статті розглянуто досвід цифровізації туристичних послуг. Мета статті – дослідити європейський досвід впровадження цифрових технологій у туристичний бізнес. Методологія дослідження полягає в узагальненні принципів цифровізації, дослідженні європейського досвіду з наведенням окремих прикладів, які можуть бути використані у національній практиці. Основними завданнями є: дослідити особливості процесу надання туристичних послуг; проаналізувати розвиток туризму в Європі; розглянути стратегії цифровізації в європейському туризмі; окреслити досвід цифрових інновацій для розвитку туризму в окремих регіонах Європи. Оригінальність дослідження полягає в узагальнені прикладів інтеграції цифрових інструментів в управлінні туристичним бізнесом. Розглянуто особливості розвитку туризму у країнах Європи. Проаналізовано методи використання цифрових технологій, особливості фінансування програм з оцифрування, стратегії впровад-ження цифрових технологій у туристичні послуги. Узагальнено основні тенденції в сучасному туризмі Європи, нові напрямки цифровізації туристичних послуг у різних регіонах Європи. Результати дослідження можуть бути застосовані для подальшого розвитку туристичної індустрії України. Практична цінність проведеного дослідження: наведені у статті приклади використання цифрових технологій дають змогу підвищити ефективність туристичних компаній у наданні послуг для туристів у більш зручному форматі. Висновки: використання цифрових технологій значно підвищує рівень задоволеності відвідувачів якістю наданих послуг. Запропоновано вивчення досвіду європейських країн щодо застосування нових цифрових технологій у туризмі для їх подальшого впровадження в туристичному бізнесі України
ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ У СФЕРІ ПОСЛУГ
Full text linkThe article investigates the personalization implementation as a strategic tool for enhancing the competitiveness of service enterprises, considering the Ukrainian socio-economic context. The subject of the study encompasses organizational, technological, and regulatory factors, which affecting the effectiveness of personalized customer service approaches. The aim of the article is to identify barriers and prospects of using personalization tools in the context of digital transformation, in particular for small and medium-sized enterprises (SMEs). The methodological basis of the study includes a cross-sectoral analysis of practices in the banking, retail, education, and hospitality sectors, as well as an overview of technologies such as CRM systems, big data analytics, artificial intelligence, and machine learning. The study clarifies the impact of personalization on customer satisfaction, conversion rates, brand trust, and repeat purchases. Key challenges are analyzed, including lack of analytical resources, low digital literacy among the staff, high implementation costs, and difficulties in complying with legal requirements (notably GDPR). Strategic solutions are proposed: use of accessible technologies, staff training in data-based decision-making, and development of transparent data handling policies. The article formulates recommendations for adapting personalized strategies to micro-business capabilities, such as using Google tools, catboats, and email marketing services. The prospects for further research are summarized, including empirical evaluation of personalization’s effects on consumer behavior and economic performance.У статті досліджено впровадження персоналізації як стратегічного інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств сфери послуг з урахуванням українського соціально-економічного контексту. Предметом дослідження є організаційні, технологічні та нормативні чинники, що впливають на ефективність персоналізованих підходів до клієнтського обслуговування. Метою статті є виявлення бар’єрів і перспектив у застосуванні інструментів персоналізації в умовах цифрової трансформації, зокрема для малих і середніх підприємств. Методологічна основа дослідження включає міжсекторальний аналіз практик у банківській, роздрібній, освітній та готельно-ресторанній сферах, а також огляд технологій: CRM-систем, аналітики великих даних, штучного інтелекту та машинного навчання. Уточнено вплив персоналізації на задоволеність споживачів, підвищення конверсій, формування довіри до бренду та повторні покупки. Проаналізовано такі ключові виклики, як: нестача аналітичних ресурсів; низький рівень цифрової грамотності персоналу; висока вартість імплементації та складність дотримання вимог законодавства (зокрема, GDPR). Запропоновано низку стратегічних рішень: використання доступних технологій; навчання персоналу ухваленню рішень на основі даних; створення прозорої політики обробки інформації. Сформульовано рекомендації щодо адаптації персоналізованих стратегій до можливостей мікробізнесу, зокрема з використанням Google-інструментів, чат-ботів, поштових сервісів. Узагальнено перспективи подальших досліджень, зокрема емпіричну оцінку впливу персоналізації на поведінку споживачів та економічну ефективність
РЕГРЕСІЙНА МОДЕЛЬ В’ЇЗНОГО ТУРИЗМУ В АЗІЙСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ
Full text linkThe article considers the issues of inbound tourism in Asia-Pacific countries under the conditions of global challenges. The dynamics of international arrivals for the period 2011–2024 are investigated in terms of tourist origin, which allowed us to identify key patterns and imbalances in the tourist flows formation. The role of intra-regional travel as the main driver of growth is clarified, and promising markets with high development potential are identified. The study analyzes statistical data from UN Tourism and other international organizations. Linear regression and the Mean Slope indicator were applied as standardized measures of demand change over time. The feasibility of using this indicator for comparing the dynamics of different countries and regions, as well as for constructing a classification of markets into four categories (A–D), is substantiated. Previous research indexed in Scopus and WoS was also reviewed to confirm the effectiveness of regression analysis for tourism demand forecasting. The study generalizes key trends in inbound tourism development: the East Asia and Pacific zone demonstrates the strongest growth, Europe and the Americas show stable but moderate increases, while Africa and the Middle East remain the weakest contributors. Leading growth destinations (China, Japan, Thailand) were identified, alongside emerging markets with high potential (Vietnam, India, Indonesia). The proposed model allowed for a quantitative assessment of growth dynamics and objective comparison across countries. The article proposes the use of the Mean Slope indicator as a simple and reproducible statistical criterion for evaluating tourism dynamics. This methodological approach provides a unified framework for comparing subregions and contributes to evidence-based policy making and monitoring. The findings can be applied by governmental institutions and tourism stakeholders to optimize marketing strategies, diversify tourism markets, and allocate investment resources. It was justified that sustainable development in tourism relies on strengthening intra-regional flows while simultaneously expanding to long-haul markets. The article analyzes inbound tourism trends, summarizes growth and decline factors, and proposes a methodological approach to market classification. The study confirmed the leading role of intra-regional flows in shaping Asia-Pacific inbound tourism and emphasized the need for long-term adaptive strategies.У статті розглянуто проблематику в’їзного туризму до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону в умовах сучасних глобальних викликів. Досліджено динаміку міжнародних прибуттів за період 2011–2024 рр. у розрізі джерел походження туристів, що дозволило виявити ключові закономірності й диспропорції у формуванні туристичних потоків. Уточнено роль внутрішньорегіональних подорожей як головного драйвера зростання, а також виявлено потенційні ринки з високими темпами розвитку. У дослідженні проаналізовано статистичні дані UN Tourism та інших міжнародних організацій. Для кількісного оцінювання застосовано метод лінійної регресії та показник середнього нахилу (Mean Slope), що виступає стандартизованим індикатором зміни попиту у часі. Обґрунтовано доцільність використання цього індикатора для порівняння динаміки різних країн і регіонів, а також для побудови класифікації ринків за чотирма категоріями (A–D). Додатково враховано підходи міжнародних дослідників, що підтверджують ефективність застосування регресійного аналізу для прогнозування туристичних потоків. У ході аналізу узагальнено тенденції розвитку в’їзного туризму: найбільш виражене зростання характерне для країн Східної Азії та Тихоокеанського регіону, стабільний, але помірний приріст демонструють Європа та Америка, тоді як Африка й Близький Схід залишаються аутсайдерами. Визначено країни-лідери зростання (Китай, Японія, Таїланд), а також ринки з перспективним потенціалом (В’єтнам, Індія, Індонезія). Запропонована модель дала можливість кількісно описати темпи змін та об’єктивно порівняти їх між державами. У роботі запропоновано використання індикатора Mean Slope як простого й відтворюваного критерію оцінювання туристичної динаміки. Це дозволяє інтегрувати результати у практику стратегічного планування й моніторингу галузі, а також забезпечує можливість зіставлення різних субрегіонів за єдиною шкалою. Результати можуть бути використані органами державного управління та туристичними організаціями для оптимізації маркетингових стратегій, диверсифікації ринків та розподілу інвестиційних ресурсів. Обґрунтовано, що для забезпечення сталого розвитку необхідно спиратися на внутрішньорегіональні потоки, одночасно посилюючи присутність на далеких ринках. Проаналізовано динаміку в’їзного туризму, узагальнено чинники зростання і спаду, а також запропоновано методичний підхід до класифікації ринків. Проведене дослідження підтвердило провідну роль внутрішньорегіональних потоків у формуванні туристичного балансу та необхідність розробки стратегій довгострокової адаптації
Data sources:
Access Repository Dashboard
Do you manage Socio-Economic Research Bulletin? Access insider analytics, issue reports and manage access to outputs from your repository in the CORE Repository Dashboard!