State University of Telecommunications Open Journals System
Not a member yet
2308 research outputs found
Sort by
ПРОБЛЕМИ МАСШТАБОВАНОСТІ ПРОГРАМНО-ВИЗНАЧЕНИХ МЕРЕЖ
No full textSoftwaredefined networking (SDN) has enormous potential to transform network infrastructure, but there aresignificant challenges on the road to widespread adoption. And scalability is a key challenge. Given therapid growth in data volumes, the number of connected devices, and bandwidth requirements, the ability ofSDN to scale effectively is critical. If an SDN controller cannot cope with a large number of devices anddata flows, this can lead to performance degradation, latency, and even network failures. Researchinitiatives aimed at addressing scalability issues in SDN are extremely relevant. These could includedeveloping more efficient flow control algorithms. This would allow the controller to handle a largernumber of requests without compromising performance. Addressing the scalability issue, along with otherissues such as security, legacy compatibility, and management complexity, is key to realizing the fullpotential of software-defined networks and providing operators with the efficient, flexible, and scalableinfrastructure they need. SDN scalability studies show that these problems are often not caused by SDNand are not fundamentally unique to it, and most of these problems can be solved without losing the benefitsof SDN. If a network has tens of thousands of switching elements and can grow rapidly, the sheer numberof control events generated in any network of this scale is enough to overwhelm any centralized controller.One way to solve this problem is to proactively enforce rules on the switches, effectively eliminating mostcontrol requests before they reach the control plane. Nodes in SDN networks can be geographicallydistributed, and the large diameter of these networks exacerbates the scalability problems of controllers.Physical partitioning of the network can be used to divide it into separate regions; each partition can bemanaged by an independent controller, and these controllers can exchange only the necessary state changeevents, effectively hiding most events from external controllers.Keywords: Software-defined network (SDN), SDN controller, scalability, performance, controlplane, data plane, ASIC, Open vSwitch
References1. Rajat Chaudhary, Gagangeet Singh Aujla, Neeraj Kumar, Pushpinder Kaur Chouhan. Acomprehensive survey on software-defined networking for smart communities. Int J Commun Syst.2022. DOI:10.1002/dac.5296 – p. 50.2. SDN: Software Defined Networks: An Authoritative Review of Network ProgrammabilityTechnologies, Thomas D. Nadeau, Ken Gray. Copyright © 2013. All rights reserved. Printed in theUnited States of America. Published by O’Reilly Media, Inc., 1005 Gravenstein Highway North,Sebastopol, CA 95472. – p. 3823. Гніденко М.П., Вишнівський В.В., Ільїн О.О. Побудова SDN мереж. – Навчальнийпосібник. – Київ: ДУТ, 2019. – 190 с.4. Kim, H.J., Santos, J.R., Turner, Y., Schlansker, M., Tourrilhes, J., Feamster, N., "CORONET:Fault Tolerance for Software-Defined Networks,"Proceedings,2012 20th IEEE InternationalConference on Network Protocols (ICNP), pp.1–2, October 30–November 2, 2018.5. Voellmy, A.,Wang, J.C., "Scalable Software-Defined Network Controllers," Proceedings,ACM SIGCOMM 2012 Conference on Applications, Technologies, Architectures, and Protocols forComputer Communication, pp. 289–290, 2019.Програмно-визначені мережі (SDN) несуть величезний потенціал для трансформації мережевоїінфраструктури, але на їхньому шляху до широкого впровадження існують серйозні виклики. Іпроблема масштабованості є однією з ключових. З огляду на стрімке зростання обсягів даних,кількості підключених пристроїв та вимог до пропускної здатності, здатність SDN ефективномасштабуватися є критично важливою. Вирішення проблеми масштабованості, поряд з іншимивикликами, такими як безпека, сумісність зі старим обладнанням та складність управління, єключем до реалізації всього потенціалу програмно-визначених мереж і забезпечення операторамтієї ефективної, гнучкої та масштабованої інфраструктури, якої вони потребують. Дослідженнямасштабованості SDN показує, що ці проблеми часто викликані не SDN і не є принциповоунікальними для нього, більшість цих проблем можна вирішити без втрати переваг SDN. Якщомережа має десятки тисяч комутаційних елементів і може швидко зростати, самої кількості подійкерування, що генеруються в будь-якій мережі такого масштабу, достатньо, щоб перевантажитибудь-який централізований контролер. Один із способів вирішення цієї проблеми – проактивневстановлення правил на комутаторах, що ефективно усуває більшість запитів на керування, першніж вони потраплять до площини керування. Вузли в мережах SDN можуть бути географічнорозподілені і великий діаметр цих мереж загострює проблеми масштабованості контролерів. Можнаскористатися фізичним розподілом мережі, щоб розділити її на окремі регіони; кожен розділ можекеруватися незалежним контролером і ці контролери можуть обмінюватися лише необхіднимиподіями зміни стану, ефективно приховуючи більшість подій від зовнішніх контролерів.Kлючові слова: Програмно-визначені мережі (SDN), контролер SDN, масштабованість,площина управління, площина передачі даних, ASIC, Open vSwitch
Список використаної літератури1. Rajat Chaudhary, Gagangeet Singh Aujla, Neeraj Kumar, Pushpinder Kaur Chouhan. Acomprehensive survey on software-defined networking for smart communities. Int J Commun Syst.2022. DOI:10.1002/dac.5296 – p. 50.2. SDN: Software Defined Networks: An Authoritative Review of Network ProgrammabilityTechnologies, Thomas D. Nadeau, Ken Gray. Copyright © 2013. All rights reserved. Printed in theUnited States of America. Published by O’Reilly Media, Inc., 1005 Gravenstein Highway North,Sebastopol, CA 95472. – p. 3823. Гніденко М.П., Вишнівський В.В., Ільїн О.О. Побудова SDN мереж. – Навчальнийпосібник. – Київ: ДУТ, 2019. – 190 с.4. Kim, H.J., Santos, J.R., Turner, Y., Schlansker, M., Tourrilhes, J., Feamster, N., "CORONET:Fault Tolerance for Software-Defined Networks,"Proceedings,2012 20th IEEE InternationalConference on Network Protocols (ICNP), pp.1–2, October 30–November 2, 2018.5. Voellmy, A.,Wang, J.C., "Scalable Software-Defined Network Controllers," Proceedings,ACM SIGCOMM 2012 Conference on Applications, Technologies, Architectures, and Protocols forComputer Communication, pp. 289–290, 2019
ПРИВЕДЕННЯ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ ВІДХОДІВ У ВІДПОВІДНІСТЬ З ВИМОГАМИ ЗАКОНОДАВСТВА
No full textThe article was prepared in connection with the adoption of the Law ofUkraine «On Waste Management» and is aimed at the topical issue of establishinguniform requirements for the rules of bringing waste disposal sites into compliancewith the requirements of the law. The article describes the requirements for a planto bring a waste disposal site into compliance with the requirements of the law.These requirements relate to the planning of activities of business entities,regardless of their form of ownership and organisational and legal forms ofmanagement of waste disposal sites, such as landfills or dumpsites, throughouttheir life cycle.The Conversion Plan of waste disposal sites in accordance with therequirements of the law must be developed by identifying measures, their deadlinesand a feasibility study to bring the waste disposal site into compliance with thecapacity of the waste disposal site for a certain period of its lifetime. The Planmust be developed by the waste disposal site operator and submitted to theMinistry of Environment for obtaining a permit. The structure of the plan is drawnup in accordance with the requirements and should include: a description of thewaste disposal site, an analysis of the current state of the waste disposal site, andplanning of measures to bring the disposal site into compliance with therequirements of the law. Such measures are aimed at developing design andtechnical documentation, re-equipment, repair, modernisation, reconstruction orconstruction, improving the efficiency of waste treatment, improving the qualityand scope of services and purchasing works, goods and services aimed atrenewing fixed assets. On an annual basis, the operator of a waste disposal sitepublishes information on the results of the plan implementation on its officialwebsite. The implementation of the Compliance Plan must be checked by theterritorial body of the State Environmental Inspectorate.The author proposes the structure of the plan itself and recommendedmeasures with the conditions for their application.
References1.The Law of Ukraine, (June 20, 2022). №. 2320-IX «On waste management».Аvailable at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text.2.The Law of Ukraine, (November 9, 2017). № 2189-VIII «On housing andcommunal services». Аvailable at:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text.3.The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, (December 10, 2008).№ 1070 «On the approval of the rules for the provision of wastemanagement services», Аvailable at:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1070-2008-%D0%BF#Text.4.Mishchenko, V.S., Makovetsʹka, Y.M., Omelʹyanenko, T.L. (2013),Instytutsionalʹnyy rozvytok sfery povodzhennya z vidkhodamy v Ukrayini:na shlyakhu yevropeysʹkoyi intehratsiyi [Institutional development of wastemanagement in Ukraine: on the path to European integration], Kyiv, DU«Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannya ta staloho rozvytku NANUkrayiny».5.Mishchenko, V.S., Vyhovsʹka, H.P., Makovetsʹka, Y.M.,Omelʹyanenko, T.L. (2012), Udoskonalennya systemy upravlinnyavidkhodamy v Ukrayini v konteksti yevropeysʹkoho dosvidu [Improvingthe waste management system in Ukraine in the context of Europeanexperience], Kyiv, Lazuryt-Polihraf.6.Ignatenko, O.P., Tkachuk, L.M. (2019), Poslugi povodzhennya z pobutovimividhodami v gromadah [Praktichniy posibnik], Kyiv, PMG GEF.7.Thanos Ioannou et al (2022), The «A2UFood Training Kit»: ParticipatoryWorkshops to Minimize Food Loss and Waste. Sustainability, 14(4).8.Traven, L., Kegalj, I., Šebelja, I. (2018), «Management of municipal solidwaste in Croatia: Analysis of current practices with performancebenchmarking against other European Union member states». WasteManagement & Research, 36, 8, 663-669.Представлена стаття виконана у звʼязку з прийняттям ЗаконуУкраїни «Про управління відходами» і направлена на актуальну тематику щодо встановлення єдиних вимог до правил приведення місць розміщеннявідходів у відповідність з вимогами законодавства. У статті наведенохарактеристику вимог щодо плану приведення місця розміщення відходів увідповідність з вимогами законодавства.Ці вимоги стосуються планування діяльності субʼєктівгосподарювання незалежно від їх форми власності та організаційноправових форм управління місцями розміщення відходів, такими як полігониабо сміттєзвалища, на протязі їх життєвого циклу.План приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогамизаконодавства має розроблятися шляхом визначення заходів, їх термініввиконання та техніко-економічного обґрунтування для приведення місцярозміщення відходів на певний строк експлуатації місця розміщення відходівза місткістю. Розробкою Плану має займатися оператор місця розміщеннявідходів та подає документи до Міндовкілля для отримання дозволу.Структура плану складається відповідно до вимог та має включати:характеристику місць розміщення відходів, аналіз поточного стану місцярозміщення відходів, планування заходів з приведення місця розміщення увідповідність з вимогами законодавства. Такі заходи спрямовуються нарозробку проектної та технічної документації, переоснащення, ремонт,модернізацію, реконструкцію або будівництво, підвищення ефективностіоброблення відходів, підвищення якості та обсягів надання послуг тапридбання робіт, товарів і послуг, спрямованих на оновлення основнихфондів. Щорічно повинно розміщуватися інформація щодо результатіввиконана плану на офіційному веб-сайті оператором місця розміщеннявідходів. Перевірка виконання Плану приведення здійснюватиметьсятериторіальним органом Держекоінспекції.Запропоновано структуру самого плану та рекомендовані заходи іззазначенням умов для їх застосування.Список використаних джерел1.Про управління відходами : Закон України від 20.06.2022 № 2320-IX.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text.2.Про житлово-комунальні послуги : Закон України від 09.11.2017№ 2189-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text.3.Про затвердження правил надання послуг з поводження з відходам :постанова Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України№ 1070 від 10.12.2008. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1070-2008-%D0%BF#Text.4.Міщенко В.С., Маковецька Ю.М., Омельяненко Т.Л. Інституціональнийрозвиток сфери поводження з відходами в Україні : на шляхуєвропейської інтеграції. Київ : ДУ «Інститут економікиприродокористування та сталого розвитку НАН України», 2013. 192 с.5.Міщенко В.С., Виговська Г.П., Маковецька Ю.М., Омельяненко Т.Л.Удосконалення системи управління відходами в Україні в контекстієвропейського досвіду. Київ : Лазурит-Поліграф, 2012. 120 с.6.Послуги поводження з побутовими відходами в громадах /О.П. Ігнатенко, Л.М. Ткачук. Практичний посібник. К. : ПМГ ГЕФ,2019. 48 с.7.Thanos Ioannou et al. The «A2UFood Training Kit»: ParticipatoryWorkshops to Minimize Food Loss and Waste. Sustainability. 2022.№ 14(4). 2446 р.8. Traven L., Kegalj I., Šebelja I. Management of municipal solid waste inCroatia : Analysis of current practices with performance benchmarkingagainst other European Union member states. Waste Management &Research. 2018. Vol. 36. Іssue 8. Р. 663-669
ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ МУЗЕЯМИ
No full textThe article examines the processes of digital transformation in museuminstitutions, particularly the implementation of modern technologies to improveinteraction with visitors and ensure accessibility for various population groups. Digitalaccessibility in museums is an important aspect of ensuring equal access to culturalheritage for all categories of citizens, including people with disabilities. Digitalinclusion in museums involves the integration of modern technologies, such as virtualtours, video guides, and assistive devices, which make museum resources accessible toa broader audience, including marginalized groups. The experience of museums suchas the Museum of Geology and Paleontology in Florence shows how digitaltechnologies can create inclusive conditions for visitors with limited abilities. However,many museums still face accessibility issues with their websites and mobileapplications.The article presents an analysis of the digital accessibility of websites of 22museums in Ukraine, participants of the MemorySavers project conducted in 2023. Theaccessibility evaluation was carried out in October 2024 using tools such as WAVE andAccessScan. The results showed that more than half of the museums have serious digitalaccessibility issues, particularly in aspects such as clickable elements, documentstructure, graphics, and menus. For example, the websites of the Rivne RegionalMuseum of Local Lore and the Chernihiv Regional Historical Museum requiresignificant changes to meet accessibility standards.Other museums demonstrated partial compliance, particularly in the organizationof headings and forms. However, to achieve full accessibility, improvements are neededin graphic elements, text readability, and support for mobile orientations. The researchresults highlight the importance of improving digital accessibility for Ukrainianmuseums and the need for a broader implementation of inclusive practices in the digitalenvironment of cultural institutions.
References1. Brischetto, Alessia, Ester, Iacono., Claudia, Becchimanzi (2023). Digital technologiesin museums: Critical issues and opportunities for equal access to cultural heritage.AHFE international. DOI: 10.54941/ahfe1003175.2. Cecilia, R, Eum, K, Koh, P, Park, J, Mileham, R, Moussouri, T. (2024). UK-SouthKorea Inclusive Digital Museum Innovation Londonʼs Global University. AccessedSeptember 1, URL: https://www.ucl.ac.uk/archaeology/sites/archaeology/files/uks._korea_inclusive_digital_museum_innovation_report.pdf.3. Eleftherios, A. (2024). Enhanced Inclusion through Advanced Immersion in CulturalHeritage: A Holistic Framework in Virtual Museology. Electronics. DOI:10.3390/electronics13071396.4. Fissi, Silvia, Elena, Gori., Alberto, Romolini (2024). Inclusivity and digitaltechnologies in museums: lessons from an Italian experience. Museum Managementand Curatorship. DOI: 10.1080/09647775.2024.23314375. Ovando, Paola. (2023). Civic museums, social need, and inclusive digital practices.DOI: 10.4324/9781003277606-6.6. Tolaini, Maria (2023). Fostering Inclusion and Well-Being Through Digital LanguageLearning in Museum Contexts. DOI: 10.1007/978-3-031-41637-845.У статті розглядаються процеси цифрової трансформації музейнихустанов, зокрема впровадження сучасних технологій для покращення взаємодії звідвідувачами та забезпечення доступності для різних груп населення. Цифровадоступність музеїв є важливим аспектом для забезпечення рівного доступу докультурної спадщини для всіх категорій громадян, зокрема для осіб зінвалідністю. Цифрове включення у музеї передбачає інтеграцію сучаснихтехнологій, таких як віртуальні тури, відеогіди та допоміжні пристрої, щодозволяють зробити музейні ресурси доступними для ширшої аудиторії,включаючи маргіналізовані групи. Досвід музеїв, таких як Музей геології тапалеонтології у Флоренції, показує, як цифрові технології можуть створюватиінклюзивні умови для відвідувачів з обмеженими можливостями. Проте багатомузеїв все ще стикаються з проблемами доступності своїх вебсайтів тамобільних додатків.У статті представлено аналіз цифрової доступності вебсайтів 22 музеївУкраїни, учасників проекту MemorySavers, що проводився у 2023 році. Оцінка доступності була проведена в жовтні 2024 року за допомогою інструментів,таких як WAVE та AccessScan. Результати показали, що більше половини музеївмають серйозні проблеми з цифровою доступністю, зокрема у таких аспектах,як натискальні елементи, структура документів, графічні елементи та меню.Наприклад, вебсайти Рівненського обласного краєзнавчого музею таЧернігівського обласного історичного музею потребують суттєвих змін длядосягнення відповідності стандартам доступності.Інші музеї продемонстрували часткову відповідність, зокрема увпорядкуванні заголовків та форм, однак для досягнення повної доступностінеобхідно поліпшити графічні елементи, читабельність тексту та підтримкумобільних орієнтацій. Результати дослідження підкреслюють важливістьудосконалення цифрової доступності для музеїв України та необхідність більшширокого впровадження інклюзивних практик у цифровому середовищікультурних установ.
Список використаних джерел1. Brischetto Alessia, Ester, Iacono., Claudia, Becchimanzi. (2023). Digital technologiesin museums: Critical issues and opportunities for equal access to cultural heritage.AHFE international. DOI: 10.54941/ahfe1003175.2. Cecilia R, Eum K, Koh P, Park J, Mileham R, Moussouri T. UK-South KoreaInclusive Digital Museum Innovation Londonʼs Global University. AccessedSeptember 1, 2024. URL: https://www.ucl.ac.uk/archaeology/sites/archaeology/files/uk-s._korea_inclusive_digital_museum_innovation_report.pdf.3. Eleftherios A. Enhanced Inclusion through Advanced Immersion in CulturalHeritage: A Holistic Framework in Virtual Museology. Electronics. 2024. DOI:10.3390/electronics13071396.4. Fissi Silvia, Elena, Gori., Alberto, Romolini. Inclusivity and digital technologies inmuseums: lessons from an Italian experience. Museum Management and Curatorship.2024. DOI: 10.1080/09647775.2024.2331437.5. Ovando Paola. Civic museums, social need, and inclusive digital practices. 2024.DOI:10.4324/9781003277606-6.6. Tolaini Maria. Fostering Inclusion and Well-Being Through Digital LanguageLearning in Museum Contexts. 2023. DOI: 10.1007/978-3-031-41637-8_45
МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК ОБʼЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ (частина 2)
No full textThe article continues the study of the international information policyof Ukraine as an object of state administration.The problem of increasing the effectiveness of the international information policyof Ukraine is especially relevant in the context of large-scale Russian aggression, duringwhich the enemy uses a wide range of means of special information and informationpsychological operations against Ukraine. Therefore, Ukraine needs to form a newtheoretical basis and a practical system of state-administrative means to promote its ownnational interests in the world information arena. The priority task in this direction is thedevelopment and scientific substantiation of the theoretical and methodologicalprinciples of the formation and implementation of the international information policy ofUkraine in the context of digital transformation.One of the components in the study of international information policy is thecategory of «diplomacy», diplomatic service. In scientific circulation we find variousnames and definitions of diplomacy: this is digital diplomacy, and, electronic diplomacy,and, diplomatic service, etc. All these concepts are undoubtedly related to publicadministration in the field of international information policy of Ukraine, determine thestrategic course, as well as political and state tasks in the information-analytical,organizational and managerial spheres.In the 21st century, with the development of information and communicationtechnologies, the era of digital technologies is coming, the role of social networks isincreasing, which today are an alternative to traditional means of communication forreceiving, distributing and exchanging information. In the modern realities of the globaldevelopment of the information society, the theoretical and methodological foundations(categories, patterns, principles, methods, concepts, models, systems) of the formationand implementation of Ukraineʼs international information policy in the context of digitaltransformations are clearly becoming the subject of scientific research, the result ofwhich are numerous works by many foreign and domestic scientists. This problemremains relevant for further research, in particular because the digital transformation ofthe state is an integral part of the more general process of the digital transformation ofsociety as a whole, which is determined by an innumerable number of objective andsubjective determinants.
REFERENCES1. Aron, R. (2000). Myr i viina mizh natsiiamy. Kyiv: Univers, 688 p. [in Ukrainian].2. Honcharova, A. O. (2011). Dyplomatychna sluzhba yak skladova chastynaderzhavnoiʼ sluzhby Ukrainy. Aktualʼni problemy derzhavnoho upravlinnia, 1, 420-424. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2011_1_51 [in Ukrainian].3. Hutsal, S. A. (2010). Publʼichna dyplomatiia yak suchasnyi prorytet zovnishnoiʼpolityky derzhavy. Stratehichni prorytety, 4, 106–113 [in Ukrainian].4. Derzhavne upravlinnia: navch. posibn. (2013). Tom 2. Kyiv; Dnipropetrovsk: NADU,324 p. [in Ukrainian].5. Durman, O. L., & Durman, M. O. (2022). Mizhdyzyscyplinarnyi pidkhid do analizyzovnishnoiʼ polityky i mizhnarodnykh vidnosyn. Dniprovskyi naukovyi chasopyspublʼichnoho upravlinnia, psykholohii, prava, 1, 14 [in Ukrainian].6. Encyklopediia derzhavnoho upravlinnia: u 8 t. (2011). K. V. Kovbasiuk et al. (Eds.).Kyiv: NADU, 1, Theory of State Administration, 748 p. [in Ukrainian].7. Kaluga, V. F. (2020). Mizhnarodna informatsiia u profesiynii diialʼnosti: navchalʼnyiposibnyk. Kyiv: NUBiP Ukrainy, 188 p. [in Ukrainian].8. Makarenko, Y. A., & Kuchmii, O. P. (2004). Publʼichna dyplomatiia. In Ukrainsʼkadyplomatychna entsyklopediia (Vol. 1). L. V. Hubersʼkyi et al. (Eds.). Kyiv: ZnanniaUkrainy [in Ukrainian].9. Morgenthau, H. J. (1982). In Defense of the National Interest. University Press ofAmerica, 306 p. [in English].10. Pazuk, A. V. (2015). Mizhnarodne informatsiine pravo: teoriia i praktyka:monohrafiia. Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Institute ofInternational Relations. Dnipropetrovsk: Serediak T. K., 447 p. [in Ukrainian].11. Pro natsionalʼnu bezpeku Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 21 chervnia 2018 roku№ 2469-VIII. (2018). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 31, 241 [in Ukrainian].12. Reznikov, V. V. (2020). Derzhavna polityka u sferi yevropeiskoiʼ intehratsii Ukrainy:teoriia, metodolohiia, praktyka. Kharkiv: Disa Plyus, 364 p. [in Ukrainian].13. Stratehichne partnerstvo v mizhnarodnykh vidnosynakh: monohrafiia. (2018).Ye. Makarenko, M. Ozhevan (Eds.). Kyiv: Vadeks, 542 p. [in Ukrainian].14. Subotin, A. (2011). Mizhnarodna polityka: politychna entsyklopediia. Yu. Levenets,Yu. Shapoval et al. (Eds.). Kyiv: Parlamentʼsʼke vydavnytstvo, 452 p. [in Ukrainian].15. Taran, Ye. (2020). Spivvidnoshennia ponʼiatʼ «derzhavne upravlinnia», «publʼichneadministruvannia» ta «publʼichne upravlinnia» u transformatsiinykh protsesakhUkrainy. Vcheni zapysky TNU im. V. I. Vernadsʼkoho. Seriia Derzhavne upravlinnia,31(70), 2, 33-37 [in Ukrainian].16. EuropeAid / Contract EVA/101-749. (2005). Handbook for Monitors: Resultsoriented Monitoring of External Assistance financed by the EC. p. 15 [in English].17. Tsivatyi, V. (2015). Yevropeiska systema mizhnarodnykh vidnosyn i dyplomatychnapraktyka v period Trydtsiatiletnoiʼ viiny (1618–1648 rr.): instytutsionalʼnyi takongruientnyi dyskursy. Naukovi pratsi Kamʼianetsʼ-Podilʼsʼkoho natsionalʼnohouniversytetu im. Ivana Ohienka. Istorichni nauky, 30, 39-48 [in Ukrainian].18. Shustenko, S. O. (2022). Informatsiina polityka Rady Yevropy u suchasnykhmizhnarodnykh vidnosynakh: funktsionalʼnyi ta instytutsionalʼnyi vymir (Doctoraldissertation, Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Mіnistry ofEducation and Science of Ukraine). Kyiv: 207 p. [in Ukrainian].У статті продовжується дослідження міжнародноїінформаційної політики України як обʼєкту державного управління.Особливо проблема підвищення ефективності міжнародної інформаційноїполітики України набуває актуальності в умовах широкомасштабної російськоїагресії, в ході якої ворог застосовує проти України великий спектр засобівспеціальних інформаційних та інформаційно-психологічних операцій. ВідтакУкраїні необхідно сформувати нове теоретичне підґрунтя і практичну системудержавно-управлінських засобів, щодо просування власних національних інтересівна світовій інформаційній арені. Пріоритетним завданням у цьому напрямі єрозроблення й наукове обґрунтування теоретико-методологічних засадформування та реалізації міжнародної інформаційної політики України в умовахцифрової трансформації.Однією із складових у дослідженні міжнародної інформаційної політикивідіграє категорії «дипломатія», дипломатична служба. В науковому обігузнаходимо різні назви та визначення дипломатії: це і цифрова дипломатія, і,електронна дипломатія, і, дипломатична служба тощо. Всі ці поняттябезперечно повʼязані з державним управлінням в сфері міжнародної інформаційноїполітики України, визначають стратегічний курс, а також політичні і державнізавдання у інформаційно-аналітичних, організаційно-управлінських сферах.В ХХ1 столітті, з розвитком інформаційно – комунікаційних технологійнаступає ера цифрових технологій, підвищення ролі соціальних мереж, які сьогодніє альтернативою традиційним засобам комунікації для отримання, поширення та обміну інформації. У сучасних реаліях глобального розвитку інформаційногосуспільства теоретико-методологічні засади (категорії, закономірності,принципи, методи, концепції, моделі, системи) формування та реалізаціїміжнародної інформаційної політики України в умовах цифрових трансформаційпроблеми з очевидністю стають предметом наукового дослідження, результатомякого є численні праці багатьох зарубіжних та й вітчизняних науковців. Цяпроблема лишається актуальною для подальших досліджень, зокрема й тому, щоцифрова трансформація держави є невідʼємною частиною більш загальногопроцесу цифрової трансформації суспільства в цілому, який обумовленийнезліченною досі кількістю обʼєктивних і субʼєктивних детермінант.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА1. Арон Р. Мир і війна між націями. Київ: Юніверс, 2000. 688 с.2. Гончарова А. О. Дипломатична служба як складова частина державної службиУкраїни. Актуальні проблеми державного управління. 2011. № 1. С. 420-424.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2011_1_51.3. Гуцал С. А. Публічна дипломатія як сучасний пріоритет зовнішньої політикидержави. Стратегічні пріоритети. 2010. № 4. С. 106–113.4. Державне управління: навч. посібн. Том 2. К.; Дніпропетровськ : НАДУ, 2013.324 c.5. Дурман О. Л., Дурман М. О., Міждисициплінарний підхід до аналізу зовнішньоїполітики і міжнародних відносин. Дніпровський науковий часопис публічногоуправління, психології, права. 2022. № 1. С. 14.6. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Ю. В. Ковбасюк та ін. Київ:НАДУ, 2011. Т. 1: Теорія державного управління. 748 с.7. Калуга В.Ф. Міжнародна інформація у професійній діяльності : навчальнийпосібник. Київ : НУБіП України, 2020.188 с.8. Макаренко Є. А., Кучмій О. П. Публічна дипломатія. Українська дипломатичнаенциклопедія: у 2-х т./ Редкол.: Л. В. Губерський та ін. К.: Знання України, 2004.Т.1.9. Morgenthau Hans J. In Defense of the National Interest. University Press Of America.1982. 306 p.10. Пазюк А. В. Міжнародне інформаційне право: теорія і практика: монографія.Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститутміжнародних відносин. Дніпропетровськ. «Середняк Т. К.», 2015. 447 с.11. Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 року№ 2469-VIII.Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.12. Рєзніков В. В. Державна політика у сфері європейської інтеграції України:теорія, методологія, практика. Харків. «Діса плюс», 2020. 364 с.13. Стратегічне партнерство в міжнародних відносинах: монографія: зазагальноюред. Є. Макаренко, М. Ожеван. К. : Вадекс, 2018. 542 с.14. Суботін А. Міжнародна політика: політична енциклопедія. Редкол.:Ю. Левенець, Ю. Шаповал та ін.К.: Парламентське видавництво, 2011. 452 с.15. Таран Є. Співвідношення понять «державне управління, «публічнеадміністрування та публічне управління у трансформаційних процесах України.Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія Державне управління. 2020.Том 31 (70). № 2. С. 33-37.16. Handbook for Monitors. Results-oriented Monitoring of External Assistance financedby the EC / EuropeAid / Contract EVA/101-749, May 2005. С.15.17. Ціватий В. Європейська система міжнародних відносин і дипломатичнапрактика в період Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.): інституціональний таконгруентний дискурси. Наукові праці Камʼянець-Подільського національногоуніверситету імені Івана Огієнка. Історичні науки. 2015. Т. 30. С. 39-48.18. Шустенко С. О. Інформаційна політика Ради Європи у сучасних міжнароднихвідносинах: функціональний та інституційний вимір: дис. д-ра філософії заспеціальністю 052 – Політологія. Київський національний університет іменіТараса Шевченка, МОН України. Київ, 2022. 207 с
ПРОВІДНІ ТРЕНДИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
No full textThe development of new technologies greatly facilitates the process ofdynamic transformation within the international system. The subject of internationalinformation, as well as its goals and operational areas, are subject to themultidimensional influence of technological factors. Technological progress leads to theredistribution of information in the international environment, contributes to a change inits structure, forms connections between key participants in international relations, is asource of increasing the range, intensity and effectiveness of cross-border actions. Theinformation revolution is the basis of the «infrastructure of globalization», thusinfluencing the dynamics of processes that lead to changes in the main parameters of theinternational environment. Information and communication technologies are a uniquetype of technology that, unlike traditional industrial technologies, not only provides newmethods of production of goods, but also entails important systemic changes in the social,economic and political spheres, including on an international scale. This article focuseson the analysis of both current trends in the technological transformation of the means ofgenerating, collecting, processing and storing international information, and theconsequences of their application in a globalizing world.Global information and communication technologies have greatly facilitatedinternational communication, trade and cultural exchange. In the modern world, it is notdifficult to communicate and share ideas. Global information social networks unitepeople around the world. They quickly disseminate information and make the world moretransparent. However, these networks are becoming a tool for powerful influence onnational and international politics. The relationship between globalization and globalinformation and communication technologies creates both opportunities and challenges,with the potential to bridge or widen the gap in global access to resources, knowledgeand services. However, they act as a «double-edged sword». In the future, they can bothcontribute to the progress of humanity and lead to global catastrophes. Therefore, it isimportant to implement technical innovations responsibly, balancing technologicaladvances with ethical considerations.
References1. Toynbee, A. (1995). A Study of History (Vol. 1). Kyiv: Osnovy.2. Foucault, M. (2003). The Archaeology of Knowledge. Kyiv: Osnovy.3. Giddens, A. (2004). Runaway World: How Globalization is Reshaping Our Lives.Kyiv: Alterpress.4. Fukuyama, F. (2006). The End of History and the Last Man. Simon & Schuster.5. Brzezinski, Z. (2019). The Grand Chessboard. Kyiv: Fabula.6. Huntington, S. P. (2006). The Clash of Civilizations and the Remaking of WorldOrder. Lviv: Kalvariia.7. Pakhomov, Yu. M. (Ed.). (2006). The Civilizational Structure of the ModernWorld (Vol. 1: Global Transformations of Modernity). Kyiv: Naukova Dumka.8. Shepelev, M. A. (2004). Globalization of Governance as a Megatrend ofContemporary World Development: A Monograph. Kyiv: Geneza.9. Makarenko, Ye. A. (2002). International Information Relations: A Monograph.Kyiv: Nasha Kultura i Nauka.10. Pocheptsov, H. H., & Chukut, S. A. (2008). Information Policy: A Monograph.Kyiv: Znannia.11. Bodnar, I. (2013). Modern Realities of the Information Society: Problems ofFormation and Prospects for Development. Lviv: LKA Publishing House.12. Bińczyk, E., Derra, A., & Grygieńć, J. (Eds.). (2015). Horyzontykonstruktywizmu: inspiracje, perspektywy, przyszłość. Toruń: NicolausCopernicus University Press.13. Latour, B. (2013). An Inquiry into Modes of Existence: An Anthropology of theModerns. Cambridge, MA: Harvard University Press.14. Castells, M., & Cardoso, G. (Eds.). (2005). The Network Society: FromKnowledge to Policy. Washington, DC: Johns Hopkins Center for TransatlanticRelations.15. Böhme, G. (2012). Invasive Technification: Critical Essays in the Philosophy ofTechnology. Continuum / A&C Black.16. Mogensen, K. (2017). From public relations to corporate public diplomacy. PublicRelations Review, 43(3), 605–614. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.03.01117. Singh, J. P. (2015). The power of diplomacy: New meanings and the methods forunderstanding digital diplomacy. In Digital Diplomacy: Theory and Practice (pp.181–198). London–New York: Routledge.18. Snow, N., & Taylor, P. M. (2008). Routledge Handbook of Public Diplomacy.New York: Routledge.19. Sprawl trilogy. (n.d.). Wikipedia. Retrieved fromhttps://en.wikipedia.org/wiki/Sprawl_trilogy20. Ragnedda, M., & Muschert, G. W. (2013). The Digital Divide: The Internet andSocial Inequality in International Perspective. London: Routledge.https://doi.org/10.4324/9780203069769.21. McCarthy, J. (n.d.). Artificial Intelligence. Retrieved fromhttp://jmc.stanford.edu/artificial-intelligence/index.html.Розвиток нових технологій значно полегшує процес динамічноїтрансформації в рамках міжнародної системи. Предмет міжнародноїінформації, а також її цілі і операційні сфери, піддаються впливу багатовимірноговпливу технологічних факторів. Технологічний прогрес призводить доперерозподілу інформації в міжнародному середовищі, сприяє зміні йогоструктури, формує звʼязки між ключовими учасниками міжнародних відносин, єджерелом збільшення діапазону, інтенсивності та ефективності транскордоннихдій. Інформаційна революція є основою «інфраструктури глобалізації», такимчином впливаючи на динаміку процесів, які призводять до змін основнихпараметрів міжнародного середовища. Інформаційно-комунікативні технологіїявляють собою такий унікальний вид технологій, який, на відміну від традиційнихіндустріальних технологій, не тільки забезпечує нові методи виробництватоварів, але й тягне за собою важливі системні зміни в соціальній, економічній іполітичній сферах, у тому числі в міжнародному масштабі. У цій статті основнаувага приділяється аналізу як сучасних трендів технологічної трансформаціїзасобів вироблення, збору, обробки й зберігання міжнародної інформації, так інаслідкам їх застосування у світі, що глобалізується. Глобальні інформаційно-комунікативні технології значно полегшилиміжнародне спілкування, торгівлю та культурний обмін. У сучасному світіневажко спілкуватися та ділитися ідеями. Глобальні інформаційні соціальнімережі обʼєднують людей у всьому світі. Вони швидко поширюють інформаціюта роблять світ більш прозорим. Але, ці мережі стають інструментомпотужного впливу на національну й міжнародну політику. Взаємовідносини міжглобалізацією та глобальними інформаційно-комунікативними технологіямистворюють як можливості, так і виклики, з потенціалом подолання аборозширення розриву в глобальному доступі до ресурсів, знань і послуг. Але, вонидіють як «палиця з двома кінцями». В майбутньому вони можуть як сприяти упрогресі людства, так і призвести до глобальних катастроф. Тому важливовідповідально впроваджувати технічні інновації, збалансовуючи технологічнідосягнення з етичними міркуваннями.
Перелік посилань1. Тойнбі А. Дослідження історії. Т. 1. Київ : Основи, 1995. 614 с.2. Фуко М. Археологія знання. Київ : Основи, 2003. 326 с.3. Гідденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. Київ :Альтерпрес, 2004. 100 с.4. Fukuyama F. The End of History and the Last Man. Simon and Schuster, 2006.432 p.5. Бжезінський З. Велика шахівниця. Київ : Фабула, 2019. 288 с.6. Гантінґтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. Львів :Кальварія, 2006. 474 с.7. Цивілізаційна структура сучасного світу : у 3 т. / за ред. акад.Ю. М. Пахомова [та ін.]. Т. 1: Глобальні трансформації сучасності. Київ :Наукова думка, 2006. 686 с.8. Шепелев М. А. Глобалізація управління як мегатенденція сучасногосвітового розвитку : монографія. Київ : Генеза, 2004. 512 с.9. Макаренко Є. А. Міжнародні інформаційні відносини : монографія. Київ :Наша культура і наука, 2002. 368 с.10. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика : монографія. Київ :Знання, 2008. 663 с.11. Боднар І. Сучасні реалії інформаційного суспільства : проблемистановлення та перспективи розвитку : монографія. Львів : ВидавництвоЛКА, 2013. 320 с.12. Horyzonty konstruktywizmu: inspiracje, perspektywy, przyszłość / red. nauk.E. Bińczyk, A. Derra, J. Grygieńć. Toruń : Wydawnictwo Naukowe UniwersytetuMikołaja Kopernika, 2015. 522 p.13. Latour B. An Inquiry into Modes of Existence: An Anthropology of the Moderns.Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 2013. 520 p.14. Castells M., Cardoso G. (Eds.) The Network Society: From Knowledge to Policy.Washington, DC : Johns Hopkins Center for Transatlantic Relations, 2005. 460 p.15. Böhme G. Invasive Technification: Critical Essays in the Philosophy ofTechnology. Continuum : A&C Black, 2012. 248 p.16. Mogensen K. From public relations to corporate public diplomacy. PublicRelations Review, 2017, № 43(3), р. 605–614. DOI:10.1016/j.pubrev.2017.03.011.17. Singh J. P. The power of diplomacy: new meanings, and the methods forunderstanding digital diplomacy. In: Digital Diplomacy: Theory and Practice.London – New York : Routledge, 2015. P. 181–198.18. Snow N., Taylor P. M. Routledge Handbook of Public Diplomacy. New York :Routledge, 2008. 404 p.19. Sprawl trilogy. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Sprawl_trilogy.20. Ragnedda M., Muschert G. W. The Digital Divide: The Internet and SocialInequality in International Perspective. London : Routledge, 2013. 344 p. DOI:10.4324/9780203069769.21. McCarthy J. Artificial Intelligence. URL: http://jmc.stanford.edu/artificialintelligence/index.html
ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
No full textThe increasing intensity of globalization processes on the world stagehas led to the need to ensure the institutional stability of management institutions, that is,their ability to adapt to both unexpected (as a result of the manifestation of certain crisisphenomena) and foreseen (long-term) changes in modern opportunities and threats. Themain tool for ensuring institutional stability, which allows establishing the optimal levelof balance and efficiency of the institutional development of the state, is the ability ofinstitutions to restore established customs and procedures and to make correctivegradual changes in institutional norms in order to better adapt to modern conditions in the socio-political and international life of the country. The basis for ensuring the optimallevel of institutional stability should be the formation of a whole system of publicadministration institutions for more effective communications with society. In turn, sucha system should be based on modern legal values, and public administration oninstitutions whose activities are based on democratic principles, emphasizing thatinstitutions form values and thereby determine how societies develop.In order to obtain empirical and theoretical results, in September-November2025, the authors conducted a formalized expert online survey using Google Forms byevaluating «Modernization of Doctrinal and Institutional Principles of InternationalInformation Policy of Ukraine», the analytical results of which are presented in thisarticle. Expert assessment is a special type of survey method, where the requirementsapplied in mass surveys are unacceptable. In the process of mass surveys, representativesof the same object also act as a source of sociological information that assesses certainsides of the object of study. The situation is different with an expert survey. At the sametime, experts almost never act as representatives of the object of study.
REFERENCES1. Verkhovna Rada Ukrainy. (1996). Konstytutsiia Ukrainy [Constitution ofUkraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, 141. Retrieved fromhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr#Text2. Kuzhelnyi, M. (2016). Zovnishnia informatsiina polityka yak instrument zakhystunatsionalnoi bezpeky: ukrainskyi dosvid [Foreign information policy as a tool fornational security protection: Ukrainian experience]. Istoryko-politychni problemysuchasnoho svitu, 33–34, 247–253.3. Parkhomenko-Kutsevil, O. (2023). Problemy zabezpechennia natsionalnoibezpeky v umovakh voiennoho chasu [Problems of ensuring national security inwartime]. Naukovyi visnyk Vinnytskoi akademii bezperervnoi osvity. Seriia«Ekolohiia. Publichne upravlinnia ta administruvannia», 3, 146–154.4. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2019). Polozhennia pro Ministerstvo kultury tastratehichnykh komunikatsii Ukrainy [Regulation on the Ministry of Culture and Strategic Communications of Ukraine]. (Postanova № 885). Retrieved fromhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2019-p#Text5. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2019). Polozhennia pro Ministerstvo tsyfrovoitransformatsii Ukrainy [Regulation on the Ministry of Digital Transformation ofUkraine]. (Postanova № 856). Retrieved fromhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-p#Text6. Ministerstvo kultury ta stratehichnykh komunikatsii Ukrainy. (2025). Prozatverdzhennia Planu roboty Ministerstva kultury ta stratehichnykh komunikatsiiUkrainy na 2025 rik [On approval of the Work Plan of the Ministry of Cultureand Strategic Communications of Ukraine for 2025]. Retrieved fromhttps://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/202-2025.pdf7. Shtyr’ova, O., & Verba, T. (2020). Derzhavne upravlinnia protsesamymizhnarodnoho spivrobitnytstva Ukrainy v sferi informatsiinykh vidnosyn [Publicadministration of international cooperation processes of Ukraine in the field ofinformation relations]. Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok. Retrievedfrom https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1583.Нарощення інтенсивності глобалізаційних процесів на світовійарені зумовили потребу у забезпеченні інституціональної стійкості управлінськихінституцій, тобто їх змоги пристосуватися як до неочікуваних (в результатіпрояву певних кризових явищ) та передбаченим (довготривалих) змін сучаснихможливостей та загроз. Головним інструментом забезпечення інституціональноїстійкості, який дозволяє встановити оптимальний рівень рівноваги таефективності інституціонального розвитку держави, є спроможністьінститутів відновлювати усталені звичаї і процедури та здійснювати коректуючипоступові зміни в інституціональних нормах з метою кращого пристосування досучасних умов у суспільно-політичному та міжнародному житті країни. В основізабезпечення оптимального рівня інституційної стійкості повинне знаходитисяформування цілої системи інституцій публічного управління, для більшефективних комунікацій із суспільством. В свою чергу, подібна система маєґрунтуватися на сучасних правових цінностях, а публічне управління наінститутах, діяльність яких опирається на демократичні принципи, наголошуючина тому, що інститути формують цінності і тим самим визначають, якрозвиваються суспільства.З метою отриманих емпіричних і теоретичних результатів, у вереснілистопаді 2025 року засобами Google Forms авторами було проведеноформалізоване експертне онлайн-опитування шляхом оцінювання «Модернізаціядоктринальних та інституційних засад міжнародної інформаційної політикиУкраїни», результати аналітичні якого, представлено в цій статті. Експертнеоцінювання – особливий різновид методу опитування, де вимоги, якізастосовуються в масових опитуваннях, неприйнятні. В процесі масовогоопитування джерелом соціологічної інформації, яка дає оцінку тим чи іншимсторонам обʼєкта дослідження, виступають і представники цього ж обʼєкта.При експертному опитуванні ситуація інша. При цьому, експерти майже ніколине виступають представниками обʼєкта дослідження.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА1. Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР.Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст. 141. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text.2. Кужельний М. Зовнішня інформаційна політика як інструмент захистунаціональної безпеки: український досвід. Історико-політичні проблемисучасного світу: зб. наук. пр., 2016, Вип. 33–34, с. 247–253.3. Пархоменко-Куцевіл О. Проблеми забезпечення національної безпеки вумовах воєнного часу. Науковий вісник Вінницької академії безперервноїосвіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», 2023,Вип. 3, с. 146–154.4. Положення про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовт. 2019 р. № 885.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2019-п#Text.5. Положення про Міністерство цифрової трансформації України : затв.постановою Кабінету Міністрів України від 18 верес. 2019 р. № 856. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-п#Text.6. Про затвердження Плану роботи Міністерства культури та стратегічнихкомунікацій України на 2025 рік : наказ Міністерства культури тастратегічних комунікацій України. URL: https://mcsc.gov.ua/wpcontent/uploads/2025/03/202-2025.pdf7. Штирьова О., Верба Т. Державне управління процесами міжнародногоспівробітництва України в сфері інформаційних відносин. Публічнеуправління та регіональний розвиток, 2020. URL:https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1583
ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ СТРАТЕГІЇ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ВІЙНІ З АГРЕСОРОМ
No full textThe formation of an effective information security system involves threeinterrelated areas: the development of state strategies and regulatory framework, activeparticipation of civil society and increasing the level of information culture of thepopulation. Only under the condition of harmonious interaction of these components willUkraine be able to ensure its own stability in the global information environment andbecome an example of a democratic state capable of confronting the challenges of the21st century.The success of this policy lies in the combination of technological andhumanitarian approaches. On the one hand, cyber defense tools are being developed,algorithms for detecting fakes are being created, and the early warning system is beingimproved. On the other hand, the state is actively investing in education, forming digitalliteracy programs, and supporting independent fact-checking initiatives. Cooperationwith the European Union and NATO in the field of cybersecurity plays a significant role,which allows for the implementation of international standards and strengtheningintegration processes.It has been proven that effective counteraction to information aggression requiresa systemic and strategic approach. First of all, it is necessary to improve the regulatoryframework in the field of information security, creating effective mechanisms to preventthe spread of disinformation and hostile narratives. The second key condition is theformation of a long-term state strategy for the development of the intellectual potentialof society – the educational, cultural and analytical level of citizens, which will ensureresistance to manipulative influences. Therefore, the ability of the Ukrainian people todefend their own independence and national identity in the world depends on theeffectiveness of state and public mechanisms for countering information warfare.
REFERENCES1. Bilousov, M. V., & Aleinyk, V. H. (2023). Rosiiska hibrydna viina: zahrozy ikibervyklyky dlia yevropeiskoi informatsiinoi bezpeky [Russian hybrid war:threats and cyber challenges to European information security]. Rehionalnistudii – Regional Studies, 33, 119–125 [in Ukrainian].2. Horban, Yu. O. (2015). Informatsiina viina proty Ukrainy ta zasoby yii vedennia[Information war against Ukraine and the means of its implementation]. VisnykNADU pry Prezydentovi Ukrainy – Bulletin of the National Academy of PublicAdministration, 1, 136–141 [in Ukrainian].3. Horbulin, V. P. (Ed.). (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front [WorldHybrid War: Ukrainian Front]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].4. Danylian, O. H., & Dzoban, O. P. (2022). Informatsiina viina u mediaprostorisuchasnoho suspilstva [Information war in the media space of modern society].Visnyk NYUU imeni Yaroslava Mudroho. Seriia «Filosofiia, filosofiia prava,politolohiia, sotsiolohiia» – Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University.Series «Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology», 3(54), 11–29 [in Ukrainian].5. Klochko, A. (2021). Zahrozy informatsiinii bezpetsi Ukrainy v umovakh vyklykivsuchasnosti [Threats to Ukraine’s information security under modern challenges].In Zabezpechennia informatsiinoi bezpeky derzhavy u voiennii sferi: problemy tashliakhy yikh vyrishennia – Ensuring Information Security of the State in theMilitary Sphere: Problems and Solutions, Proceedings of the 1st InteragencyScientific and Practical Conference (p. 180). Kyiv [in Ukrainian].6. Kobilnyk, B. Yu., & Hizun, A. I. (2016). Rol informatsiino-psykholohichnykhvplyviv v informatsiinii viini [The role of information-psychological influencesin information warfare]. Aktualni zadachi i dosiahnennia v haluzi kiberbezpeky –Current Issues and Achievements in Cybersecurity, Proceedings of the AllUkrainian Scientific and Practical Conference (Kropyvnytskyi, November 23–26,2016). Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/84825493.pdf[in Ukrainian].7. Koruts, U. (2020). Informatsiina viina yak instrument propahandy viiny: pravovipidstavy protydii [Information war as an instrument of war propaganda: legalgrounds for counteraction]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo –Entrepreneurship, Economy and Law, 8. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.8.55 [in Ukrainian].8. Krap, A. (2025). Dezinformatsiia yak zahroza demokratii ta derzhavnomuupravlinniu [Disinformation as a threat to democracy and public administration].Ukrainskyi polityko-pravovyi dyskurs – Ukrainian Political and Legal Discourse,9. Retrieved from https://zenodo.org/records/15108404 [in Ukrainian].9. Kurban, O. V. (2016). Suchasni informatsiini viiny v merezhevomu on-lainprostori [Modern information wars in the online networked space]. Kyiv:VIKNU. [in Ukrainian].10. Lisovskyi, O. (2021). Kiberbezpeka ta informatsiina viina: vyklyky ta zahrozy[Cybersecurity and information warfare: challenges and threats]. Lviv: Mahnoliia,16–23 [in Ukrainian].11. Marunchenko, O. P. (2012). Informatsiina viina v suchasnomu politychnomuprostori [Information war in the modern political space]. Candidate’s thesis.Odesa: Pivdennoukrainskyi nats. ped. universytet im. K. D. Ushynskoho[in Ukrainian].12. Rybak, M. I., & Atrokhov, A. V. (2018). Do pytannia pro informatsiini viiny[On the issue of information wars]. Nauka i oborona – Science and Defense, 2,65–68 [in Ukrainian].13. Saprykin, O. (2013). Informatsiina ekspansiia, informatsiina viina tainformatsiina ataka u zasobakh masovoi informatsii na prykladi Yevro-2012[Information expansion, information war and information attack in mass mediaon the example of Euro-2012]. Visnyk Knyzhkovoi palaty – Bulletin of the BookChamber, 1, 40–43. [in Ukrainian].14. Silenko, A. O. (2023). Rol zasobiv masovoi informatsii v informatsiinii viini [Therole of mass media in information war]. In Suchasni politychni protsesy: hlobalnyita natsionalnyi vymiry – Modern Political Processes: Global and NationalDimensions, Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical InternetConference (Odesa, November 30, 2023) [in Ukrainian].15. Pocheptsov, H. H. (2015). Suchasni informatsiini viiny [Modern InformationWars]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia»[in Ukrainian].Формування ефективної системи інформаційної безпекипередбачає три взаємоповʼязані напрями: розвиток державних стратегій інормативно-правової бази, активну участь громадянського суспільства тапідвищення рівня інформаційної культури населення. Лише за умови гармонійноївзаємодії цих компонентів Україна зможе забезпечити власну стійкість углобальному інформаційному середовищі та стати прикладом демократичноїдержави, здатної протистояти викликам XXI століття.Успішність цієї політики полягає у поєднанні технологічних і гуманітарнихпідходів. З одного боку, розвиваються інструменти кіберзахисту, створюютьсяалгоритми виявлення фейків, удосконалюється система раннього попередження.З іншого – держава активно інвестує в освіту, формує програми цифровоїграмотності, підтримує незалежні фактчекінгові ініціативи. Значне місце посідає співпраця з Європейським Союзом і НАТО у сфері кібербезпеки, що дозволяєвпроваджувати міжнародні стандарти та зміцнювати інтеграційні процеси.Доведено, що ефективна протидія інформаційній агресії потребуєсистемного та стратегічного підходу. Перш за все, слід удосконалитинормативно-правову базу у сфері інформаційної безпеки, створивши дієвімеханізми запобігання поширенню дезінформації та ворожих наративів. Другоюключовою умовою є формування довгострокової державної стратегії розвиткуінтелектуального потенціалу суспільства–освітнього, культурного йаналітичного рівня громадян, що забезпечить стійкість до маніпулятивнихвпливів.Отже, від ефективності державних і суспільних механізмів протидіїінформаційній війні залежить здатність українського народу захищати власнунезалежність та національну ідентичність у світі.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА1. Білоусов М. В., Алєйник В. Г. Російська гібридна війна: загрози ікібервиклики для європейської інформаційної безпеки. Регіональні студії.2023. № 33. С. 119–125.2. Горбань Ю. О. Інформаційна війна проти України та засоби її ведення.Вісник Національної академії державного управління при ПрезидентовіУкраїни. 2015. № 1. С. 136–141.3. Горбулін В. П. (ред.) Світова гібридна війна: український фронт :монографія. Київ : НІСД, 2017. 496 c.4. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Інформаційна війна у медіапросторісучасного суспільства. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія«Філософія, філософія права, політологія, соціологія». 2022. № 3 (54).С. 11–29.5. Клочко А. Загрози інформаційній безпеці України в умовах викликівсучасності. У: Забезпечення інформаційної безпеки держави у воєннійсфері: проблеми та шляхи їх вирішення : матеріали І міжвідомчої наук.-практ. конф. Київ, 2021. С. 180.6. Кобільник Б. Ю., Гізун А. І. Роль інформаційно-психологічних впливів вінформаційній війні. У: Актуальні задачі і досягнення в галузі кібербезпеки :матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Кропивницький, 23–26 листопада2016 р.). URL: https://core.ac.uk/download/pdf/84825493.pdf.7. Коруц У. Інформаційна війна як інструмент пропаганди війни: правовіпідстави протидії. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 8. DOI:https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.8.55.8. Крап А. Дезінформація як загроза демократії та державному управлінню.Український політико-правовий дискурс. 2025. № 9. URL:https://zenodo.org/records/15108404.9. Курбан О. В. Сучасні інформаційні війни в мережевому он-лайн просторі :навч. посіб. Київ : ВІКНУ, 2016. 286 c.10. Лісовський О. Кібербезпека та інформаційна війна: виклики та загрози.Львів : Магнолія, 2021. С. 16–23.11. Марунченко О. П. Інформаційна війна в сучасному політичному просторі :дис. … канд. політ. наук : 23.00.02. Одеса : Південноукраїнський нац. пед.ун-т ім. К. Д. Ушинського, 2012. 208 с.12. Рибак М. І., Атрохов А. В. До питання про інформаційні війни. Наука іоборона. 2018. № 2. С. 65–68.13. Саприкін О. Інформаційна експансія, інформаційна війна та інформаційнаатака у засобах масової інформації на прикладі Євро-2012. ВісникКнижкової палати. 2013. № 1. С. 40–43.14. Сіленко А. О. Роль засобів масової інформації в інформаційній війні. У:Сучасні політичні процеси: глобальний та національний виміри : матеріалиІІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Одеса, 30 листопада 2023 р.).Одеса, 2023.15. Почепцов Г. Г. Сучасні інформаційні війни. Київ : Вид. дім «КиєвоМогилянська академія», 2015. 495 с
КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ
Get PDFIn the context of dynamic market development, digitalization, and increasingcompetition, customer orientation plays a decisive role in shaping a company's sustainablecompetitive advantage. Effective management of customer orientation requires not only theimplementation of modern technologies but also a strategic approach to customer relationshipmanagement. A clear classification of customer-oriented strategies is essential to help businessesselect the most optimal interaction models, enhance customer loyalty, and maintain long-termcompetitiveness.The purpose of this study is to systematize and analyze the classification features of customeroriented management strategies in enterprises, assess their impact on competitiveness, and explorepossible ways to improve these strategies in the modern business environment.The study examines various approaches to classifying customer-oriented strategies and identifieskey differentiating criteria, including the level of interaction personalization, the degree ofinnovation, digitalization, and integration into overall corporate strategy. Additionally, it analyzesthe critical factors influencing the effectiveness of these strategies, such as adaptability to changingconsumer needs, the use of artificial intelligence, and automated customer relationshipmanagement systems.The main findings of this research emphasize the necessity of a flexible approach to developingcustomer-oriented strategies that consider the unique characteristics of the target audience. Theactive use of digital technologies, personalized marketing, and innovative customer relationshipmanagement approaches is essential. Future research in this field should focus on developingadaptive strategies that enhance customer satisfaction and strengthen the long-term competitivepositions of enterprises.Keywords: customer orientation, management strategy, personalization, digitalization, competitiveadvantage.
References1. Shet, Dzh., & Sisodiya, R. (2006). Kliyentooriyentovanyy marketynh.[Customer-OrientedMarketing] Kyyiv: Osnovy2. Reykhelʹd, F. (2003). Efekt loyalʹnosti: Yak loyalʹnistʹ kliyentiv vplyvaye na prybutkovistʹ[TheLoyalty Effect: How Customer Loyalty Affects Profitability] Kharkiv. "Faktor"3. 3. Druker, P. F (2008). Upravlinnya v umovakh zmin. [Management in Times of Change] Lʹviv:"Kalʹvariya4. Lemon, K. N., & Verhoef, P. C. (2020). Understanding customer experience throughout thecustomer journey. Journal of Marketing, 84(1), 69-90. https://doi.org/10.1177/00222429198980075. Payne, A., & Frow, P. (2021). Strategic customer management: Integrating relationshipmarketing and CRM. Cambridge University Press.6. Kumar, V., & Reinartz, W. (2022). Customer relationship management: Concept, strategy, andtools. Springer.7. Dyma O.O., Martynenko M.O.,Bulat V.L (2024) Innovatsiyni rishennya dlya tsyfrovizatsiyibiznes-protsesiv pidpryyemstv haluzi informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy [Innovativesolutions for digitalization of business processes of enterprises in the information and communication technologies industry] Ekonomika. Menedzhment. Biznes No3, S.22-26No3,https://doi.org/10.31673/2415-8089.2024.0322268. Rust, R. T., & Huang, M. H. (2021). The service revolution and the transformation of marketingscience. Marketing Science, 40(1), 1-19. https://doi.org/10.1287/mksc.2020.12129. Parasuraman, A., Zeithaml, V. A., & Malhotra, A. (2021). Service quality and customersatisfaction in digital environments: A systematic review. Journal of Service Research, 24(3), 295-320. https://doi.org/10.1177/109467052097972110. Stepan Kubiv, Oksana Havrysh, Lidia Avramchuk, Maryna Martynenko, Artem Kyrychenko,Assan Aisulu. (2023). Features of income formation of telecommunications market organizations.FINANCIAL AND CREDIT ACTIVITY: Problems of Theory and Practice (Scopus)https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article/view/4141В умовах динамічного розвитку ринкових відносин та високої конкуренціїклієнтоорієнтованість стає ключовим чинником успіху підприємств. Проте ефективнеуправління цим аспектом потребує чіткої класифікації стратегій, що застосовуються длядосягнення сталих конкурентних переваг.Метою даного дослідження є систематизація та аналіз класифікаційних ознак стратегійуправління клієнтоорієнтованістю підприємств, а також визначення їхньої ролі узабезпеченні довгострокового розвитку компаній.У ході дослідження проаналізовано сучасні підходи до класифікації стратегій управлінняклієнтоорієнтованістю, виокремлено основні ознаки їхньої диференціації, зокрема за рівнемперсоналізації взаємодії, ступенем інноваційності, рівнем цифровізації та ступенемінтеграції в корпоративну стратегію.Основні висновки дослідження підкреслюють необхідність адаптаціїклієнтоорієнтованих стратегій відповідно до змінних ринкових умов, активноговпровадження цифрових технологій та індивідуального підходу до кожного сегментаспоживачів.Ключові слова: клієнтоорієнтованість, стратегія управління, персоналізація,цифровізація, конкурентні переваги.
Список використаних джерел1. Shet, Dzh., & Sisodiya, R. (2006). Kliyentooriyentovanyy marketynh.[Customer-OrientedMarketing] Kyyiv: Osnovy2. Reykhelʹd, F. (2003). Efekt loyalʹnosti: Yak loyalʹnistʹ kliyentiv vplyvaye na prybutkovistʹ[TheLoyalty Effect: How Customer Loyalty Affects Profitability] Kharkiv. "Faktor"3. 3. Druker, P. F (2008). Upravlinnya v umovakh zmin. [Management in Times of Change] Lʹviv:"Kalʹvariya4. Lemon, K. N., & Verhoef, P. C. (2020). Understanding customer experience throughout thecustomer journey. Journal of Marketing, 84(1), 69-90. https://doi.org/10.1177/00222429198980075. Payne, A., & Frow, P. (2021). Strategic customer management: Integrating relationshipmarketing and CRM. Cambridge University Press.6. Kumar, V., & Reinartz, W. (2022). Customer relationship management: Concept, strategy, andtools. Springer.7. Dyma O.O., Martynenko M.O.,Bulat V.L (2024) Innovatsiyni rishennya dlya tsyfrovizatsiyibiznes-protsesiv pidpryyemstv haluzi informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy [Innovativesolutions for digitalization of business processes of enterprises in the information and communication technologies industry] Ekonomika. Menedzhment. Biznes No3, S.22-26No3,https://doi.org/10.31673/2415-8089.2024.0322268. Rust, R. T., & Huang, M. H. (2021). The service revolution and the transformation of marketingscience. Marketing Science, 40(1), 1-19. https://doi.org/10.1287/mksc.2020.12129. Parasuraman, A., Zeithaml, V. A., & Malhotra, A. (2021). Service quality and customersatisfaction in digital environments: A systematic review. Journal of Service Research, 24(3), 295-320. https://doi.org/10.1177/109467052097972110. Stepan Kubiv, Oksana Havrysh, Lidia Avramchuk, Maryna Martynenko, Artem Kyrychenko,Assan Aisulu. (2023). Features of income formation of telecommunications market organizations.FINANCIAL AND CREDIT ACTIVITY: Problems of Theory and Practice (Scopus)https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article/view/414