Scientific journals of KhAI
Not a member yet
1721 research outputs found
Sort by
Моделювання підтримки прийняття рішень у процедурі підвищення вантажопідйомності та рейсової продуктивності модифікацій літаків транспортної категорії
Enhancing flight efficiency is a pressing issue in the development of the aircraft manufacturing industry. Aircraft manufacturers in Europe, the USA, China, and Ukraine are following this path of improvement for such aircraft, as it is the most economically efficient approach. This method significantly reduces the time required for design, prototype production, flight testing, and the start of operation of the first units. At the National Aerospace University "KhAI", the Department of Aircraft and Helicopter Design has established a school focused on implementing necessary modification changes in transport category aircraft. The distinctive feature of this approach is that only outdated parameters of a well-proven baseline aircraft are modified, while the majority of the parameters are carried over to the modification from the original version. This foundation underpins the research presented in this publication. The research aims to develop parametric models to support decision-making during the preliminary design stage for enhancing the load capacity and flight efficiency of transport category aircraft modifications. Research methods: a method of changes assessing in wing induced drag with modifications in its planform shape; a method of "payload-range" characteristics creation. The object of the research is the development of parametric models to support decision-making during the preliminary design stage of transport category aircraft modifications. The following results were obtained a package of models was developed, including: ensuring the specified load capacity and "payload-range" characteristics; a temporal model of parameter changes in modifications considering the time frame for modifications; cost indicators for changes at individual stages and throughout the entire life cycle; representation of modifications in terms of their competitiveness; formation of wing geometric shapes with minimal induced drag at a given lift; ensuring that the takeoff and landing characteristics of modifications remain at the level of the baseline aircraft; coordination of wing lift coefficients and engine throttle characteristics to ensure minimum fuel consumption in cruise flight mode. Each model serves as a tool to address the main tasks of increasing load capacity and the range of useful payload transport at the moment of modification introduction and throughout its entire life cycle. Examples of real modification changes in domestic transport aircraft, such as the An-32, An-32B, and An-132U, demonstrate that using the proposed decision support models during the preliminary design stage has ensured their competitiveness throughout their operational life. Practical significance of the obtained results: Based on the developed models, the load capacity and flight efficiency of modifications like the An-32 and An-32B have been increased, and the parameters of the An-132U modification with Motor Sich engines have been optimized, surpassing the load capacity and flight efficiency of all other analogs of light military transport aircraft. Scientific novelty of the obtained results: For the first time, a method was developed to minimize induced drag during cruise flight with the required lift force, i.e., for a given load, allowing an increase in the range of modified aircraft.Підвищення ефективності польотів є актуальною проблемою розвитку літакобудування. Цим шляхом удосконалення таких літаків йдуть виробники літаків Європи, США, Китаю та України, оскільки це найбільш економічно ефективний підхід. Такий спосіб значно скорочує час на проектування, виготовлення дослідного зразка, льотні випробування та введення в експлуатацію перших екземплярів. У Національному аерокосмічному університеті імені М. Є. Жуковського «ХАІ» на кафедрі проектування літаків та вертольотів створено школу, спрямовану на впровадження необхідних модифікаційних змін у літаках транспортної категорії. Відмінною рисою цього підходу є те, що модифікуються лише застарілі параметри добре перевіреного базового літака, а більшість параметрів переноситься на модифікацію літака з базової версії літака. На цій основі побудовано дослідження, представлені в цій публікації. Цілі дослідження. Дослідження спрямоване на розробку параметричних моделей для підтримки прийняття рішень на етапі попереднього проектування щодо підвищення вантажопідйомності, рейсової продуктивності модифікацій літаків транспортної категорії. Методи дослідження: метод оцінки зміни індуктивного опору крила при зміні його геометричної форми вигляду в плані; метод побудови характеристик "вантаж - дальність". Об’єктом дослідження є розробка параметричних моделей підтримки прийняття рішень на етапі попереднього проектування модифікацій літаків транспортної категорії. Отримано наступні результати, розроблено пакет моделей, що включає: забезпечення заданої вантажопідйомності та характеристик "вантаж - дальність", часова модель змін параметрів у модифікаціях з урахуванням часових рамок для модифікацій; вартісні показники змін як на окремих етапах створення модифікації літака, так і протягом усього життєвого циклу літального апарату; представлення модифікацій літака з точки зору їх конкурентоспроможності; формування геометричних форм крила з мінімальним наведеним індуктивним опором при заданій підйомній силі; забезпечення злітно-посадкових характеристик модифікацій літака на рівні їх характеристик базових літаків; узгодження коефіцієнтів підйомної сили крила і дросельних характеристик двигуна для забезпечення мінімальних витрат палива в крейсерському режимі польоту. Кожна модель є інструментом для забезпечення основних завдань по збільшенню вантажопідйомності та дальності транспортування корисного вантажу на момент впровадження модифікації літака та протягом усього її життєвого циклу. Приклади реальних модифікаційних змін вітчизняних транспортних літаків, таких як Ан-32, Ан-32Б, Ан-132У, демонструють, що використання запропонованих моделей підтримки прийняття рішень на етапі попереднього проектування забезпечило їх конкурентоспроможність літаків протягом усього терміну експлуатації. Практичне значення отриманих результатів: На основі розроблених моделей підвищено вантажопідйомність і рейсової продуктивності модифікацій типу Ан-32 і Ан-32Б, а також сформовано параметри модифікації літака Ан-132У з двигунами «Мотор Січ», що перевершують за вантажопідйомністю і рейсовою продуктивністю всі інші аналоги легких військово-транспортних літаків. Наукова новизна отриманих результатів: Вперше розроблено метод мінімізації наведеного індуктивного опору під час крейсерського польоту з необхідною підйомною силою, тобто при заданому навантаженні, для збільшення дальності модифікованого літака
Удосконалення інтегрального показника для оцінювання характеристик гібридної силової установки у складі пасажирського літака
The subject of the study in this article is the justification of the efficiency of various architectures of hybrid-electric propulsion system of the turbojet engines. These systems combine thermal energy generated in the combustion chamber of the turbojet engine with electrical energy supplied by onboard batteries or hydrogen fuel cells (FCs). The purpose of the study is to improve the integral indicator of hybridization of the power plant (PP) to assess the contribution of each energy source to the production of mechanical power on the propeller shaft of a hybrid turboelectric power plant (HTEPP). This improvement will broaden the ability to determine the degree of electrification of the PP components and the overall fuel consumption level. The main tasks include: establishing a comprehensive set of key indicators and criteria for evaluating the efficiency of different hybrid-electric propulsion architectures; improving the integral hybridization indicator by quantifying the amount and share of energy generated and consumed from available energy onboard sources. The methods employed in the study are system analysis, mathematical and simulation modeling, as well as retrospective and analytical methods. The main results are as follows: the study analyzed the application of key indicators and criteria in evaluating HTEPP performance. For further research, a sufficient set of main indicators and criteria was established for assessing the efficiency of various hybrid-electric propulsion architectures incorporating electric motors and FC, applicable to aircraft of different sizes. An improved integral indicator was proposed to assess HTEPP characteristics, specifically in the context of light passenger aircraft. The evaluation of HTEPP efficiency requires data on the quantity and share of energy generated and consumed from available onboard sources. The improved integral PP hybridization indicator has a clear physical interpretation, enabling assessment of the contribution of each energy type to the generation of mechanical power on the propeller shaft. Conclusions. The scientific novelty of the study lies in the enhancement of the conceptual framework for the PP hybridization indicator, which includes an integral assessment of hybridization level, considering the energy contribution of each source at different stages of the aircraft flight. Furthermore, the study contributes to the systematization of parameters, characteristics, and factors influencing the management of electrical and thermal energy supply throughout the entire flight cycle.Предметом вивчення в статті є методи та способи обґрунтування ефективності різних архітектур гібридно-електричної рухової системи ГТД із використанням теплової енергії в камері згоряння ГТД та електричної енергії від акумулятора чи паливних елементів (ПЕ) з використанням водню. Метою дослідження є удосконалення інтегрального показника гібридизації силової установки (СУ) для оцінювання частки внеску того чи іншого виду енергії у процес отримання електричної енергії (потужності) на валу гвинта гібридної турбоелектричної силової установки (ГТЕСУ). Це дасть можливість розширити діапазон визначення рівня електрифікації компонентів СУ та рівня споживання палива. Завдання: сформувати достатній набір основних показників та критеріїв для дослідження ефективності різних архітектур гібридно-електричної рухової системи; удосконалити інтегральний показник гібридизації на основі оцінювання кількості і частки виробленої та витраченої енергії від наявних джерел енергії на борту ЛА. Використовуваними методами є метод системного аналізу, методи математичного та імітаційного моделювання, ретроспективний та аналітичний методи. Отримані основні результати дослідження. Проведено аналіз застосування основних показників та критеріїв при оцінюванні характеристик ГТЕСУ. Для проведення подальших досліджень визначений достатній набір основних показників і критеріїв для дослідження ефективності різних архітектур гібридно-електричної рухової системи з електричними двигунами та ПЕ у складі ЛА різних розмірів. Запропоновано удосконалений інтегральний показник для оцінювання характеристик ГТЕСУ при застосуванні у складі легкого пасажирського літака. Оцінювання ефективності схеми ГТЕСУ передбачає наявність інформації про кількість та частку виробленої та витраченої енергії від наявних джерел енергії на борту ЛА. Удосконалений інтегральний показник гібридизації СУ має фізичний зміст для оцінювання частки внеску того чи іншого виду енергії у процес отримання електричної енергії (потужності) на валу гвинта. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні змісту понятійного апарату показника гібридизації СУ на основі спільного (інтегрального) оцінювання рівня гібридизації з оцінюванням частки внеску того чи іншого виду енергії на кожному етапі польоту ЛА. Окрім цього, дістала подальший розвиток систематизація параметрів, характеристик і чинників впливу на управління постачанням електричної та теплової енергії протягом всього польотного циклу ЛА
Метод для співставлення супутникових і БПЛА-зображень для візуального розпізнавання місцевості із використанням міжракурсної кольорової нормалізації
The subject of this article is visual place recognition (VPR), specifically matching satellite images with images captured by unmanned aerial vehicles (UAVs). VPR is critical for autonomous UAV navigation, particularly in GPS-denied environments such as urban canyons or areas with significant infrastructure coverage where GNSS signals are unreliable. Despite its practical importance, accurately matching UAV images to satellite imagery remains challenging due to significant viewpoint, scale, illumination, and texture discrepancies. Traditional approaches that rely on handcrafted descriptors or classical local features often fail under such cross-view conditions. This study aims to design a robust visual place recognition method for matching UAV and satellite imagery, employing deep learning-based embeddings and advanced color normalization to improve reliability across cross-view scenarios. The tasks addressed in this article are: firstly, designing a YOLO-based method is designed for extracting global image embeddings, which utilizes YOLO’s multi-scale feature extraction capabilities to encode semantically significant landmarks in the scene. Second, a novel preprocessing technique based on aligning statistical color distributions between UAV and satellite images was developed and implemented to enhance their visual congruence. Finally, these components are integrated into a complete VPR system and evaluated for effectiveness using the challenging VPAIR dataset, emphasizing urban settings. The methods employed include deep learning techniques, particularly fine-tuning a YOLO11 neural network on a dataset specifically annotated for building segmentation. Statistical alignment techniques based on cumulative distribution functions (CDF) were used to standardize image appearances between the two distinct image domains. Conclusions. The experiments demonstrate significant improvements in UAV-to-satellite image matching performance using the proposed method. Fine-tuning YOLO11 specifically for building segmentation resulted in a robust embedding generation method that achieved high segmentation accuracy (F1-score of 0.722). The color preprocessing technique further improved the recognition performance, with Recall@1 reaching 19.5% for urban terrain within a localization radius of 3, substantially outperforming the traditional methods. This study provides an effective solution for UAV localization tasks, particularly in complex urban environments, highlighting the importance of integrated embedding extraction and domain-specific image preprocessing in cross-view visual place recognition.Предметом дослідження є візуальне розпізнавання місцевості (Visual Place Recognition, VPR), а саме зіставлення супутникових зображень із зображеннями, отриманими з безпілотних літальних апаратів (БПЛА). VPR є важливим для автономної навігації БПЛА, особливо в умовах, коли сигнали глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS) ненадійні, наприклад, в умовах міської забудови чи територій із щільною інфраструктурною забудовою. Незважаючи на практичну значимість, точне зіставлення зображень БПЛА із супутниковими залишається складною задачею через значні відмінності в ракурсі, масштабі, освітленні та текстурі. Традиційні підходи на основі ручних дескрипторів або класичних локальних ознак часто неефективні в умовах таких міжвидових відмінностей. Метою цього дослідження є розробка надійного методу візуального розпізнавання місць для співставлення зображень, отриманих БПЛА та супутниками, із використанням вбудовувань на основі глибинного навчання та розширених методів нормалізації кольорів для підвищення надійності в умовах міжракурсних відмінностей. Завдання: по-перше, розробити метод генерації глобальних векторних представлень на базі YOLO, який використовує можливості багатомасштабної екстракції ознак для кодування семантично значущих орієнтирів місцевості; по-друге, створити та впровадити нову техніку передобробки зображень на основі вирівнювання статистичних розподілів кольору між зображеннями БПЛА та супутниковими зображеннями; по-третє, інтегрувати ці компоненти у завершену систему VPR та оцінити її ефективність на складному наборі даних VPAIR з акцентом на міські території. Методи, що використовуються, включають глибоке навчання, зокрема налаштування нейромережі YOLO11 на наборі даних, спеціально анотованому для сегментації будівель. Додатково застосовуються статистичні методи вирівнювання на основі кумулятивних функцій розподілу (CDF) для стандартизації вигляду зображень двох різних доменів. Висновки. Проведені експерименти показали значне покращення ефективності зіставлення зображень БПЛА із супутниковими завдяки запропонованому методу. Налаштування YOLO11 спеціально для сегментації будівель забезпечило створення надійних векторних представлень, що дозволило досягти високої точності сегментації (F1-score – 0,722). Метод кольорової передобробки додатково покращив точність розпізнавання: значення Recall@1 досягло 19,5% для міських територій при радіусі локалізації 3, значно перевищуючи показники традиційних підходів. Дане дослідження пропонує ефективне рішення для задач локалізації БПЛА, зокрема в складних міських умовах, підкреслюючи важливість комплексного підходу до генерації векторних представлень та передобробки зображень
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
The restoration of the de-occupied and affected territories of Ukraine is one of the key challenges of the modern and post-war period. Large-scale destruction of infrastructure, population migration, economic recession and shortage of financial resources require the development and implementation of effective state support mechanisms. However, existing programs, such as "Side by Side", "Reconstruction", "Human Resources Reserve for TOT", etc., require assessing their effectiveness and adapting to the real needs of communities. The purpose of the article is to identify and study the programs of state support for the de-occupied territories, to assess the success of their implementation. Methods used in the study. The methods of statistical analysis, comparative analysis of the system and the software and project approach, expert assessment are used in the work.Research hypothesis. Monitoring and evaluation of the effectiveness of the implementation of state programs to support the de-occupied and affected territories will allow to have a timely impact on the pace of community recovery and significantly improve the socio-economic development of the regions. Summary of the main material. The article analyzes the existing state support programs and identifies their strengths and weaknesses. Systemic state support as a key factor in the restoration of local territories is identified. The importance of intersectoral interaction, human capital and demographic challenges, financial support for reconstruction is noted. Particular attention is paid to the international experience of post-conflict reconstruction and the possibility of its adaptation in Ukraine, the need for inclusive approach to reconstruction. Originality and practical significance of the study. The results of the study can be used by state and local governments to optimize the mechanisms of support and attraction of investments for the restoration of territories. Conclusions. State support programs play a key role in the reconstruction of the de-occupied territories, but their effectiveness requires constant analysis and monitoring. Further research should be aimed at optimizing state support programs, creating a single coordination center for recovery, expanding tools for attracting investments, and strengthening personnel policy.Відновлення деокупованих та постраждалих територій України є одним із ключових викликів сучасного та післявоєнного періоду. Масштабні руйнування інфраструктури, міграція населення, економічний спад та дефіцит фінансових ресурсів потребують розробки та реалізації ефективних державних механізмів підтримки. Однак чинні програми, такі як «Пліч-о-пліч», «Відновлення», «Кадровий резерв для ТОТ» тощо, потребують оцінки їх ефективності та адаптації до реальних потреб громад. Метою статті є визначення та дослідження програм державної підтримки деокупованих територій, оцінка успішності їх реалізації. Методи, використані в дослідженні. У роботі використано методи статистичного і порівняльного аналізу, системного та програмно-проєктного підходу, експертного оцінювання. Гіпотеза дослідження. Моніторинг та оцінка ефективності реалізації державних програм підтримки деокупованих та постраждалих територій дозволить своєчасно вплинути на темпи відновлення громад та суттєво покращити соціально-економічний розвиток регіонів. Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовано наявні програми державної підтримки та визначено їх сильні та слабкі сторони. Визначено системну державну підтримку як ключовий фактор відновлення локальних територій. Зауважено про важливість міжсекторальної взаємодії, людського капіталу та демографічні виклики, фінансове забезпечення відбудови. Особливу увагу приділено міжнародному досвіду постконфліктного відновлення та можливості його адаптації в Україні, необхідність інклюзивного підходу до відбудови. Оригінальність та практична значущість дослідження. Результати дослідження можуть бути використані державними органами та органами місцевого самоврядування для оптимізації механізмів підтримки та залучення інвестицій задля відновлення територій. Висновки. Державні програми підтримки відіграють ключову роль у відбудові деокупованих територій, однак їх ефективність потребує постійного аналізу та моніторингу. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оптимізацію державних програм підтримки, створення єдиного координаційного центру відновлення, розширення інструментів залучення інвестицій та посилення кадрової політики.
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА, ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕНЕРГЕТИКИ
The relevance of the topic is due to the critical role of the energy sector in ensuring the resilience of the state in the conditions of war, global crises and transformations of energy markets. Energy is not only an object of strategic management, but also an indicator of the effectiveness of public authorities in the context of security, independence and sustainable development. regulation and strengthening of interagency coordination. This justifies the need for a comprehensive analysis of the relationship between energy policy, public administration system and national security strategies. The article is aimed at studying the modernity of national security, public administration and administration through the prism of energy and determining development prospects. Methods used in the study: economic analysis, graphic, systematization and generalization, etc. The hypothesis of the study was the assumption of advantages and disadvantages of critical factors in the development of energy for 2025 - 2027. Summary of the main material: it has been established that energy as a sector of the national economy has acquired a new significance - not only as a source of economic and social sphere, but as a strategic sphere of public administration and a critical factor of national security. policy, and not just a tool for the implementation of political decisions. Conceptual directions for improving the state policy in the field of energy and national security are proposed. The originality and practical significance of the study lies in the modern approach to the development of national security, public administration and administration in the context of energy development. Conclusions. National security, public administration and administration through the prism of energy means the relationship between the energy security of the state, the system of public administration and administration, and ensuring overall national sustainability. And the system of public administration should be transformed from a reactive model to a strategic-preventive one, focused on strengthening the internal potential of the country, preserving its sovereignty and ensuring a decent standard of living for citizens. Further research consists in continuous monitoring of issues related to national security, public administration and administration in the energy sector. Актуальність теми зумовлена критичною роллю енергетичного сектору в забезпеченні стійкості держави в умовах війни, глобальних криз і трансформацій енергетичних ринків. Енергетика виступає не лише об’єктом стратегічного управління, а й індикатором ефективності публічної влади в контексті безпеки, незалежності та сталого розвитку. Загрози енергетичній інфраструктурі, кібератаки, дефіцит енергоносіїв та виклики «зеленої» трансформації вимагають перегляду моделей управління, нормативного регулювання та зміцнення міжвідомчої координації. Це обґрунтовує потребу в комплексному аналізі взаємозв’язку між енергетичною політикою та системою публічного адміністрування. Метою статті є дослідження сучасності національної безпеки, публічного управління та адміністрування крізь призму енергетики й визначення перспектив розвитку. Методи, використані в дослідженні: методи економічного аналізу, графічний, систематизація та узагальнення тощо. Гіпотезою дослідження стало припущення переваг, недоліків критичних факторів розвитку енергетики на 2025 – 2027 роки. Виклад основного матеріалу: встановлено, що енергетика як сектор національного господарства набула нового значення - не лише як джерело забезпечення економіки та соціальної сфери, а як стратегічна сфера публічного управління та критичний чинник національної безпеки. Визначено наголоси (переваги, недоліки, критичні фактори) у розвитку енергетики на 2025 – 2027 роки. Публічне управління у сфері енергетики повинно стати активним суб’єктом формування національної безпекової політики, а не лише інструментом реалізації політичних рішень. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення державної політики у сфері енергетики та національної безпеки. Оригінальність та практична значущість дослідження полягає у сучасному підході до розбудови національної безпеки, публічного управління та адміністрування в контексті розвитку енергетики. Висновки. Національна безпека, публічне управління та адміністрування крізь призму енергетики означає взаємозв’язок між енергетичною безпекою держави, системою публічного управління й адміністрування та забезпеченням загальної національної стійкості. А система державного управління має трансформуватись від реактивної моделі до стратегічно-превентивної, орієнтованої на зміцнення внутрішнього потенціалу країни, збереження її суверенітету та забезпечення гідного рівня життя громадян. Подальші дослідження полягають в постійному моніторингу проблематики пов’язаної з національною безпекою, публічним управлінням та адміністрування в енергетиці
ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
Having adapted to the initial shocks of the full-scale invasion, the national economic mechanism is gradually transitioning to a wartime economy. This simultaneously creates threats to the country’s economic security and necessitates scientific and practical recommendations for addressing systemic problems and setting strategic priorities for the further transformation of Ukraine’s economy and society during the war and the post-war recovery period. The purpose of the article is to deepen the theoretical and methodological foundations and develop practical recommendations regarding institutional development as a key factor in strengthening economic security. The object of the research is the process of developing the institutional structure of economic security under transformational changes. Methods used in the study: The theoretical and methodological basis of the study consists of general scientific methodology, combining general and special research methods. The use of analysis and synthesis, historical and logical methods, induction and deduction made it possible to uncover principles and tools for strengthening the institutional structure of economic security. Research hypothesis: It is assumed that economic security can be ensured by strengthening the institutional structure. Main content. The paper reviews statistical data on the country’s economic condition. It examines institutional regulation of economic recovery processes during wartime and the post-war recovery of the national economy. It also offers proposals for addressing institutional development tasks through the formation of a regional body for recovery and reconstruction, involving civil-military cooperation and the use of PMESII-PT analysis. Originality and practical significance: The study substantiates the necessity of institutional development as a factor ensuring economic security, which forms the basis for enhancing security activities and economic growth. Conclusions. It is argued that institutional development through a specialized regional regulatory body in the field of recovery and reconstruction, involving civil-military cooperation and PMESII-PT analysis, will allow better use of local economic potential, foster shared understanding among regional and local authorities, businesses, experts, and others, and enable the implementation of effective mechanisms to protect the socio-economic system from internal and external disruptive factors. Further research. Will address the prospects for Ukraine’s economic recovery during and after the war, as well as the development of key principles of state spatial development policy, its mechanisms, and implementation tools.Адаптувавшись до перших шоків повномасштабного вторгнення, національний економічний механізм поступово здійснює перехід до економіки воєнного часу. Це, водночас, створює, як загрози економічній безпеці держави так і вимагає наукових та прикладних рекомендацій щодо розв’язання системних проблем, стратегічних пріоритетів подальшої трансформації економіки і суспільства України в умовах війни та повоєнного відновлення національної економіки. Мета статті полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад та розробленні практичних рекомендацій щодо інституційного розвитку як ключового чиннику зміцнення економічної безпеки. Об’єкт дослідження – процес розвитку інституційної структури економічної безпеки в умовах трансформаційних змін. Методи, використані в досліджені: теоретичною і методологічною основою дослідження стали положення загальнонаукової методології, поєднання загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, аналізу й синтезу, історичного і логічного, індукції та дедукції дало можливість розкрити принципи та інструментарії зміцнення інституційної структури економічної безпеки. Гіпотезою дослідження стало припущення, щодо можливості забезпечення економічної безпеки шляхом зміцнення інституційної структури. Виклад основного матеріалу. Проведено огляд статистичних даних щодо економічного стану в країні. Розглянуто питання інституціонального регулювання процесів відновлення економіки в умовах війни та повоєнного відновлення національної економіки. Розглянуто пропозиції щодо вирішення завдань інституційного розвитку шляхом формування регіонального органу у сфері відновлення та відбудови регіонів за участі цивільно-військового співробітництва із застосовуванням аналіз PMESII-PT. Оригінальність та практичне значення дослідження: Доведена необхідність інституційного розвитку як чинника забезпечення економічної безпеки що є підґрунтям розвитку засад безпекової діяльності та економічного зростання. Висновки дослідження. Обґрунтовано, що інституційний розвиток через роботу спеціального органу регіонального регулювання у сфері відновлення та відбудови регіонів за участі цивільно-військового співробітництва із застосовуванням аналіз PMESII-PT дасть можливість краще використовувати місцеві економічні можливості, сприятиме досягненню спільного розуміння між регіональними та місцевими органами влади, представниками бізнесу, експертами тощо та дозволить впровадити на практиці ефективні механізми із забезпечення стану захищеності соціально-економічної системи від деструктивних чинників як внутрішнього так і зовнішнього характеру. Подальші дослідження - розгляд питань щодо перспектив відновлення економіки України під час й після військових дій, вироблення основних засад державної політики просторового розвитку, механізму та інструментів її реалізаці
МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ В ПОСЛУГАХ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ
The mobile communication industry operates in a fast-paced and ever-evolving environment, which demands robust and efficient accounting practices to keep pace with industry developments. This article delves into international experiences in enhancing accounting methodologies for mobile communication services, highlighting the critical role of real-time financial reporting and transparent revenue management. A detailed comparative analysis of accounting practices across various countries is presented, showing trends such as the move towards real-time revenue recognition, standardization of roaming charge accounting, and increasing adoption of International Financial Reporting Standards (IFRS). The purpose of the study is to explore international practices in improving accounting for mobile communication services, identifying best practices and challenges within this fast-evolving industry. The object of the study is is the accounting system in the field of mobile communication services, in particular the practice of accounting for income, expenses, capital investments and financial results in an international context. Research methods: logical and meaningful method, methods of comparison, systematization, induction and deduction, analysis and synthesis, coefficient method. The main hypothesis. Effective implementation of international accounting practices in the mobile communications industry allows for increased accuracy of financial reporting, greater transparency of business processes, and improved management decision-making by taking into account specific features of the sector, such as accounting for prepaid services, license fees, and capital expenditures on technological infrastructure. Present of the main material. The mobile communication industry is a vital economic sector, experiencing continuous growth and innovation. This dynamic nature necessitates robust and efficient accounting practices to ensure accurate financial reporting, transparency, and informed decision-making by stakeholders. However, traditional accounting methods often struggle to handle the complexities specific to mobile communication services. Originality and practical significance. Comprehensive analysis of the specifics of accounting practices in the field of mobile communications, covering aspects of contract revenue recognition, capitalization of infrastructure development costs, depreciation of technological equipment and license accounting management. Conclusions and prospects for further research. This article analyzed international experiences in this domain, highlighting the growing adoption of real-time revenue recognition, standardized roaming charge accounting, and IFRS. However, challenges remain, including currency fluctuations, data monetization complexities, and regulatory variationsІндустрія мобільного зв’язку працює в середовищі, яке швидко розвивається та постійно розвивається, і це вимагає надійних та ефективних практик бухгалтерського обліку, щоб йти в ногу з розвитком галузі. У статті розглядається міжнародний досвід вдосконалення методології бухгалтерського обліку послуг мобільного зв’язку, підкреслюється критична роль фінансової звітності в режимі реального часу та прозорого управління доходами. Представлено детальний порівняльний аналіз практики бухгалтерського обліку в різних країнах, що демонструє такі тенденції, як рух до визнання доходу в режимі реального часу, стандартизація обліку плати за роумінг і все більше впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Метою дослідження є вивчення міжнародної практики удосконалення обліку послуг мобільного зв’язку, виявлення передового досвіду та викликів у цій галузі, що швидко розвивається. Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку у сфері послуг мобільного зв’язку, зокрема практика обліку доходів, витрат, капітальних вкладень та фінансових результатів у міжнародному контексті. Методи дослідження: логіко-змістовний метод, методи порівняння, систематизації, індукції та дедукції, аналізу та синтезу, метод коефіцієнтів. Основна гіпотеза. Ефективне впровадження міжнародних практик бухгалтерського обліку в індустрії мобільного зв’язку дозволяє підвищити точність фінансової звітності, більшу прозорість бізнес-процесів та покращити процес прийняття управлінських рішень завдяки врахуванню особливостей галузі, таких як облік передоплачених послуг, ліцензійних зборів. , а також капітальні витрати на технологічну інфраструктуру. Виклад основного матеріалу. Індустрія мобільного зв’язку є життєво важливим сектором економіки, який переживає постійне зростання та інновації. Ця динамічна природа вимагає надійних і ефективних практик бухгалтерського обліку для забезпечення точної фінансової звітності, прозорості та прийняття обґрунтованих рішень зацікавленими сторонами. Однак традиційні методи обліку часто не справляються зі складнощами, характерними для послуг мобільного зв’язку. Оригінальність і практична значущість. Комплексний аналіз особливостей практики бухгалтерського обліку у сфері мобільного зв'язку, що охоплює аспекти визнання доходів за договорами, капіталізацію витрат на розвиток інфраструктури, амортизацію технологічного обладнання та ведення бухгалтерського обліку ліцензій. Висновки та перспективи подальших досліджень. У цій статті проаналізовано міжнародний досвід у цій сфері, підкреслено зростаюче впровадження визнання доходу в режимі реального часу, стандартизованого обліку плати за роумінг і МСФЗ. Однак проблеми залишаються, зокрема коливання курсу валют, складнощі монетизації даних і нормативні змін
ЩОДО ПИТАННЯ КІБЕРАТАК НА ІНФОРМАЦІНУ ІНФРАСТРУКТУРУ ТА КРИТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ В УКРАЇНИ
В ході військової агресії проти України ворог широко використовує комп’ютерні технології для вчинення воєнних злочинів шляхом здійснення кібератак на об’єкти критичної інфраструктури. Отже актуальним є вивчення питань кваліфікації таких кримінальних діянь, починаючи із основних понять з технічної сфери, розуміння яких є критичним для вирішення питання щодо достатності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності. Тези доповіді присвячені визначенню та вивченню понять, що є визначними для складу даного виду кримінальних правопорушень: поняття «критичної інфраструктури» та віднесення певного об’єкту до критичної інфраструктури, а також поняття «кібератака», «кіберзахист» та «кіберзлочин». Використовує комп’ютерні технології для вчинення воєнних злочинів шляхом здійснення кібератак на об’єкти критичної інфраструктури
ЦИФРОВІЗАЦІЯ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯК ЧИННИК ЇЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЗАХИСТУ
У статті розглянуто роль цифровізації як ключового чинника зміцнення захисту та стійкості критичної інфраструктури в умовах сучасних глобальних викликів. Визначено основні цифрові технології, що впроваджуються в інфраструктурні системи, а також окреслено переваги, ризики та напрями підвищення кіберстійкості. Обґрунтовано значення цифрової трансформації для досягнення екологічної, економічної, соціальної та інформаційної стійкості, а також надано рекомендації щодо формування ефективної стратегії цифрового розвитку інфраструктурних об’єктів
ПОЛІТИЧНА КОРУПЦІЯ ЯК ЗАГРОЗА ДЛЯ СТІЙКОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ: ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
У тезах досліджується взаємозв’язок між рівнем політичної корупції та стійкістю систем критичної інфраструктури. Наголошується, що корупція у сфері стратегічного управління інфраструктурними об’єктами посилює вразливість держави до зовнішніх і внутрішніх викликів. Аналізуються міжнародні та національні нормативно-правові документи у сфері запобігання політичній корупції та захисту критичної інфраструктури. Визначено основні вектори публічно-правової політики, спрямованої на подолання корупційних ризиків у критичних секторах