Scientific journals of KhAI
Not a member yet
1721 research outputs found
Sort by
ПОРЯДОК ОБІГУ ЗБРОЇ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ (ВІЙНИ): ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Get PDFWithin the framework of the scientific research, a comparative analysis of Ukrainian and Azerbaijani legislation on the issue of regulating the procedure for the circulation of weapons in states is implemented. Attention is focused on the specifics of the implementation of these measures in conditions of martial law (war). It is emphasized that in conditions of martial law (war), both states establish maximum control over the circulation of weapons; civilian circulation of weapons is sharply limited or completely stopped; carrying, selling, transferring and transporting weapons are prohibited in most cases; law enforcement agencies receive expanded powers regarding inspections, searches and seizure of weapons; Ukraine has more detailed legislation due to modern hostilities; Azerbaijan relies on a more centralized and strict approach related to national security in the South Caucasus; both countries provide for the possibility of requisitioning weapons from citizens and organizations.В межах наукового дослідження реалізується порівняльний аналіз українського та азербайджанського законодавства в питанні регулювання порядку обігу зброї в державах. Акцентується увага на особливостях реалізацій даних заходів в умовах воєнного стану (війни). Наголошується на тому, що в умовах воєнного стану (війни) обидві держави встановлюють максимальний контроль над обігом зброї; цивільний обіг зброї різко обмежується або повністю припиняється; носіння, продаж, передача та перевезення зброї заборонені у більшості випадків; силові структури отримують розширені повноваження щодо перевірок, обшуків та вилучення зброї; Україна має детальніше розроблене законодавство через сучасні бойові дії; Азербайджан спирається на більш централізований та суворий підхід, пов’язаний із національною безпекою на Південному Кавказі; обидві країни передбачають можливість реквізиції зброї у громадян та організацій
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИКИ ЄС ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ РОБОЧОЮ СИЛОЮ
Get PDFFormulation of the problem. The shortage of skilled labour and structural imbalances in the EU and Ukrainian labour markets increase the need for an effective policy for supplying industry with a workforce capable of adapting to digital, technological and “green” transitions. The aim of the research is to identify the features of EU policy on industrial workforce development and justify the possibilities of its adaptation to Ukraine’s post-war industrial recovery. The object of the research. EU policies for developing and employing a skilled workforce in industrial sectors. The methods of the research. System analysis, structural–functional analysis, content analysis of EU strategic documents, and synthesis of member state practices. The hypothesis of the research. The adaptation of EU mechanisms for skill development and industrial workforce support can compensate for Ukraine’s labour force losses and strengthen its industrial competitiveness during reconstruction. The statement of basic materials: The article analyses key EU documents shaping modern skills development, industrial modernisation and employment policy. It examines the European Skills Agenda, the Pact for Skills, the updated Industrial Strategy, and initiatives supporting youth, women, people with disabilities, migrants and older workers. The research shows that EU effectiveness stems from lifelong learning, state–business cooperation, transparent qualification recognition and inclusive employment models. The originality and practical significance of the research: The study provides the systemic assessment of how EU workforce instruments may be integrated into Ukraine’s industrial recovery policy. It outlines directions for reducing skills shortages, strengthening human capital and building resilient industrial ecosystems. Conclusions and perspectives of further research. EU approaches demonstrate significant potential for adaptation in Ukraine. Future research should address sectoral models of skills management.Постановка проблеми. Нестача кваліфікованої робочої сили та структурні дисбаланси на ринку праці ЄС і України загострюють потребу у формуванні сучасної політики забезпечення промисловості кадрами, здатними адаптуватися до цифрової, технологічної та «зеленої» трансформації. Мета дослідження: визначити особливості розвитку політики ЄС щодо забезпечення промисловості робочою силою і обґрунтувати перспективи її адаптації до умов повоєнного відновлення промисловості України. Об’єкт дослідження: політика ЄС щодо формування та використання кваліфікованої робочої сили в промисловому секторі. Методи дослідження: системний, структурно-функціональний, контент-аналіз стратегічних документів ЄС, узагальнення практик держав-членів. Гіпотеза дослідження передбачається, що адаптація інституційних механізмів ЄС у сфері розвитку навичок і кадрової підтримки промисловості може компенсувати втрати трудового потенціалу України та підвищити її промислову конкурентоспроможність у період відновлення. Виклад основного матеріалу: проаналізовано ключові документи ЄС, спрямовані на формування сучасної політики розвитку навичок, індустріальної модернізації та зайнятості; розкрито інструменти Європейської програми навичок, Пакту про навички, оновленої промислової стратегії, ініціатив із підтримки молоді, жінок, осіб з інвалідністю, мігрантів і літніх працівників; доведено, що ефективність кадрової політики ЄС забезпечується навчанням протягом життя, партнерством держави й бізнесу, системою визнання кваліфікацій та інклюзивними моделями зайнятості. Оригінальність і практична значимість: систематизовано можливості інтеграції європейських кадрових інструментів у політику відновлення української промисловості. Визначено напрями, здатні забезпечити зменшення кадрового дефіциту, посилення людського капіталу й формування стійких промислових екосистем. Висновки та перспективи подальших досліджень: європейська модель політики залучення робочої сили у промисловість має значний адаптаційний потенціал для України; подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку секторальних моделей управління навичками, прогнозування потреб промислових екосистем України
МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА КІБЕРЗАХИСТОМ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
Get PDFThis paper examines the current legal framework in Ukraine concerning the cyber-protection of critical infrastructure objects, focusing on state mechanisms for controlling compliance with cybersecurity requirements. It analyzes the primary functions of authorized state bodies, identifies key challenges and recommends strengthening control mechanisms under martial law conditions. The study covers the Cabinet of Ministers Resolution No. 518-2019 on General Requirements for Cyber-Protection of Critical Infrastructure Objects, Law of Ukraine No. 4336-IX on Amendments to Some Laws regarding Information Protection and Cyber-Protection of State Information Resources and Critical Information Infrastructure, and Presidential Decree No. 447/2021 on the decisions of the NSDC of Ukraine about cybersecurity.Розглянуто сучасну нормативно-правову базу України в частині забезпечення кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури. Зосереджено увагу на механізмах державного контролю за виконанням вимог кібербезпеки. Проаналізовано основні функції уповноважених органів, а також вивчено виклики та пропозиції щодо посилення контролю в умовах воєнного стану. Досліджено постанову Постанова КМУ № 518‑2019 «Про затвердження Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури», закон Закон України № 4336‑IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури», а також указ Указ Президента України № 447/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо кібербезпек
ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ОБ’ЄКТАМ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ: ПРОБЛЕМИ ДОКАЗУВАННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Get PDFThe paper examines key procedural challenges in proving damage caused to critical infrastructure facilities as a result of armed aggression against Ukraine. It highlights difficulties in documenting destruction, limited access for expert examinations, lack of unified damage assessment methodologies, and the complexity of establishing causation. Special attention is paid to the admissibility of digital evidence, satellite imagery, photo and video records, monitoring system data, and SCADA logs. The author argues for the necessity of adapting civil procedure rules to wartime conditions to ensure effective judicial protection and compensation mechanismsтезах розглядаються актуальні процесуальні проблеми доведення шкоди, завданої об’єктам критичної інфраструктури внаслідок збройної агресії проти України. Аналізуються труднощі фіксації фактів руйнування, недоступність об’єктів для експертного огляду, відсутність уніфікованих методик оцінки збитків та специфіка встановлення причинного зв’язку. Особлива увага приділяється допустимості цифрових доказів, супутникових даних, фото- та відеофіксації, інформації з систем моніторингу та SCADA. Обґрунтовується потреба адаптації цивільного процесу до умов воєнного часу з метою забезпечення ефективного судового захист
Інтегрована нейросимвольна архітектура ментальних моделей користувачів для персоналізованих пояснень рішень інтелектуальних систем
No full textThe subject of the article is the methodology for building an integrated neuro-symbolic architecture of mental models for users with different levels of technical competence to generate personalized explanations of intelligent information systems decisions. The goal is to develop an architecture that provides automated detection of individual mental models from user behavioral data and the creation of interpretable symbolic representations of causal relationships with the adaptation of the level to detail to the user's skill level. The tasks addressed include: performing a comparative analysis of existing approaches to building mental models according to personalization criteria; developing an integrated neuro-symbolic architecture with functional distribution between neural network and symbolic components; conducting experimental verification of the proposed architecture; determining the scope of application for the developed architecture. The methods used include variational autoencoders with multi-channel attention mechanisms, neuro-symbolic translation with multi-level abstraction, and the generation of directed acyclic graphs. The following results were obtained: an integrated neuro-symbolic architecture was developed featuring a neural network component for the automated detection of individual cognitive structures through variational encoding and attention mechanisms with dynamic channel prioritization by user category, and a symbolic component for transforming latent descriptors into interpretable causal graphs with adaptive detailing and temporal validation to eliminate spurious dependencies. Conclusions. The results of the study confirmed the effectiveness of the integrated neuro-symbolic approach to building personalized mental models with the automated detection of latent cognitive structures from behavioral data without the need for expert knowledge. The scientific novelty of the results obtained lies in the development of an integrated neuro-symbolic architecture model that provides interaction between a neural network layer, designed for projecting behavioral trajectories into latent space and selecting significant features through multi-channel attention, and a symbolic layer for the neuro-symbolic translation of latent vectors into multi-level symbolic representation. This involves the generation of directed acyclic graphs and temporal validation, which improves the comprehensibility of intelligent systems' decisions through the construction of personalized, interpretable mental models. This, in turn, increases user trust in intelligent systems' decisions by tailoring explanations according to their level of technical competence.Предметом дослідження є методологія побудови інтегрованої нейросимвольної архітектури ментальних моделей користувачів з різним рівнем технічної компетентності для генерації персоналізованих пояснень рішень інтелектуальних інформаційних систем. Метою роботи є розробка архітектури, яка забезпечує автоматизоване виявлення індивідуальних ментальних моделей з поведінкових даних користувачів та створення зрозумілих символьних представлень каузальних взаємозв'язків з адаптацією деталізації до рівня підготовки користувача. Завдання: виконання порівняльного аналізу існуючих підходів до побудови ментальних моделей за критеріями персоналізації та розробка інтегрованої нейросимвольної архітектури з розподілом функціональності між нейромережевим та символьним компонентами; експериментальна перевірка запропонованої архітектури; визначення області застосування розробленої архітектури. Застосовані методи включають варіаційні автокодувачі з багатоканальними механізмами уваги, нейросимвольну трансляцію з багаторівневою абстракцією, генерацію орієнтованих ациклічних графів. Були отримані наступні результати. Розроблено інтегровану нейросимвольну архітектуру з нейромережевим компонентом для автоматизованого виявлення індивідуальних когнітивних структур через варіаційне кодування та механізми уваги з динамічною пріоритизацією каналів за категорією користувачів та символьним компонентом для перетворення латентних дескрипторів у інтерпретовані каузальні графи з адаптивною деталізацією й темпоральною валідацією для видалення помилкових залежностей. Висновки. Результати дослідження підтвердили ефективність інтегрованого нейросимвольного підходу до побудови персоналізованих ментальних моделей з автоматизованим виявленням латентних когнітивних структур з поведінкових даних без залучення експертних знань. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці моделі інтегрованої нейросимвольної архітектури, що передбачає взаємодію нейромережного шару, призначеного для проєктування поведінкових траєкторій у латентний простір й селективного відбору значущих ознак через багатоканальну увагу, та символьного шару для нейросимвольної трансляції латентних векторів у багаторівневе символьне представлення з генерацією орієнтованих ациклічних графів та темпоральною валідацією, що дає можливість підвищити зрозумілість рішень інтелектуальних систем через побудову персоналізованих інтерпретованих ментальних моделей, а також підвищити довіру користувачів до рішень інтелектуальних систем за рахунок деталізації пояснень згідно рівня їхньої технічної компетентності
Формування процесу інформаційного супроводу виготовлення деталей на обладнанні з ЧПУ в умовах сучасного виробництва
No full textHistorically, along with the development by Gaspard Monge the language of descriptive geometry, there also was established a basis for describing spatial objects using planar (two-dimensional) projections This caused the framework for forming the technical drawing as the primary document for all mechanical engineering products The rapid advancement of computer technology in recent decades has led to the development and implementation of CAD/CAM systems at manufacturing enterprises, with analytical geometry at their core. This process was facilitated by the capability of new systems to design production objects directly in three-dimensional space, which proved highly attractive for aircraft manufacturing and other high-tech industries in the development and transfer to production of complex-shaped objects. A particularly pronounced effect was observed when object fabrication was performed on CNC equipment. However, the challenge lies in the fact that, beyond geometric form, information about technological and structural features of the product is required. Previously, such information was conveyed through specific rules of drawing execution and technical specifications indicated on the drawing itself. For this reason, the majority of enterprises, after developing a product in a CAD/CAM environment, organized the generation of corresponding drawings, as the systems’ capabilities readily supported this. Consequently, the description of production objects is performed using two languages, which in practice leads to numerous issues. The labor intensity of supporting the production object in two languages increases significantly. The presented article describes the main analytical models and their relationships with the production object, equipment, and fixtures, aimed at enabling the transition to the language of analytical geometry in the support of part manufacturing on CNC equipment.Історично з розробкою Гаспаром Монжем мови нарисної геометрії з’явилася основа для опису просторових об’єктів за допомогою площинних (двовимірних) проекцій, що стало фундаментом формування креслення як основного документа для всіх виробів машинобудування. Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки в останні десятиліття призвів до створення та впровадження на машинобудівних підприємствах CAD/CAM-систем, в основі яких лежить аналітична геометрія. Цьому процесу сприяли можливості нових систем розробляти об’єкти виробництва безпосередньо в тривимірному просторі, що виявилося надзвичайно привабливим для авіабудування та інших наукомістких галузей при проектуванні та передачі у виробництво складнофасонних об’єктів. Особливий ефект спостерігався, коли виготовлення об’єкта здійснювалося на обладнанні з ЧПК. Проте проблема полягає в тому, що крім геометричної форми необхідна інформація про технологічні та конструктивні особливості виробу. Раніше така інформація передавалася за допомогою певних правил виконання креслення та технічних умов, зазначених на ньому ж. З цієї причини більшість підприємств після розробки виробу в середовищі CAD/CAM організували формування відповідних креслень, оскільки можливості систем це дозволяли. Таким чином опис об’єктів виробництва здійснюється двома мовами, що на практиці призводить до численних проблем. Значно зростає трудомісткість супроводу об’єкта виробництва двома мовами. У представленій статті описано основні аналітичні моделі та їх зв’язки з об’єктом виробництва, обладнанням і пристосуваннями для здійснення переходу на мову аналітичної геометрії при супроводі виготовлення деталі на обладнанні з ЧПК
Дослідження особливостей міграції даних з реляційної в документо-орієнтовану модель з використанням GUI-клієнта Studio 3T
No full textThe article examines the features of data migration from the MySQL relational database to the MongoDB document-oriented database. The object of the study is the process of migrating a relational data model to a document-oriented one, taking into account the structural differences between SQL and NoSQL approaches. The subject of the study is the methods of representing relational relationships in MongoDB and the tools for their implementation. The purpose of the article is to analyze approaches to migrating tables and one-to-one and one-to-many relationships into the MongoDB document structure using the Studio 3T graphical client. The work uses the relational world schema as an example data source for migration into MongoDB document collections. Strategies of denormalization, reference preservation, and embedding related entities into documents, as well as the use of arrays of scalar values and arrays of nested objects, are analyzed. It is shown that the choice of data storage model in MongoDB depends on the nature of queries, the frequency of information updates, and system performance requirements. Practical data migration was performed using Studio 3T, and the capabilities of this tool for designing and testing document structure were evaluated. The obtained results confirm the feasibility of using document-oriented databases for systems requiring fast access to related data, and can be used in educational and applied tasks of NoSQL storage design.У статті досліджено особливості міграції даних із реляційної бази даних MySQL у документо-орієнтовану базу даних MongoDB. Об’єктом дослідження є процес міграції реляційної моделі даних у документо-орієнтовану з урахуванням структурних відмінностей між SQL- та NoSQL-підходами. Предметом дослідження є методи представлення реляційних зв’язків у MongoDB та інструментальні засоби їх реалізації. Метою статті є аналіз підходів до міграції таблиць і зв’язків типу один-до-одного та один-до-багатьох у структуру документів MongoDB із використанням графічного клієнта Studio 3T. У роботі використано реляційну схему world як приклад джерела даних для міграції у колекції документів MongoDB. Проаналізовано стратегії денормалізації, збереження посилань і вбудовування пов’язаних сутностей у документи, а також використання масивів скалярних значень і масивів вкладених об’єктів. Показано, що вибір моделі зберігання даних у MongoDB залежить від характеру запитів, частоти оновлення інформації та вимог до продуктивності системи. Проведено практичну міграцію даних за допомогою Studio 3T та оцінено можливості цього інструмента для проєктування та тестування структури документів. Отримані результати підтверджують доцільність використання документо-орієнтованих баз даних для систем, що потребують швидкого доступу до пов’язаних даних, і можуть бути використані у навчальних та прикладних задачах проєктування NoSQL-сховищ
РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ У ЗАХИСТІ ПРАЦІВНИКІВ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Get PDFThe article examines the impact of the rapid development of artificial intelligence on the sphere of labour and substantiates the key role of social dialogue in ensuring the protection of workers amid the transformation of labour relations. Attention is focused on the potential opportunities of artificial intelligence to increase productivity, optimise labour processes, and improve human resource management, as well as on the risks associated with the automation of personnel decisions, enhanced worker surveillance, and the threat of discriminatory practices. Based on international experience, the necessity of addressing issues related to the use of artificial intelligence in labour relations through the mechanism of social dialogue is demonstrated. It is emphasized that social dialogue is the instrument capable of ensuring transparency in the implementation of artificial intelligence, maintaining human oversight over automated decisions, protecting personal data, preventing discrimination, and establishing fair rules for the use of artificial intelligence in the workplace. The gradual and responsible introduction of artificial intelligence is possible only with the active participation of social partners at all levels, which will contribute to ensuring stability within the state.у статті аналізується вплив стрімкого розвитку штучного інтелекту на сферу праці та обґрунтовується ключова роль соціального діалогу у забезпеченні захисту працівників в умовах трансформації трудових відносин. Акцентовано увагу на потенційних можливостях штучного інтелекту щодо підвищення продуктивності, оптимізації трудових процесів та удосконалення управління персоналом, а також визначено ризики, пов’язані з автоматизацією кадрових рішень, посиленням контролю за працівниками та загрозою застосування дискримінації до працівників. На основі міжнародного досвіду доведено необхідність вирішення питань застосування штучного інтелекту у трудових відносинах через механізм соціального діалогу. Підкреслено, що саме соціальний діалог здатний забезпечити прозорість впровадження штучного інтелекту, збереження людського контролю над автоматизованими рішеннями, захист персональних даних, недопущення дискримінації та формування справедливих правил використання штучного інтелекту на робочих місцях. Поступове та відповідальне впровадження штучного інтелекту можливе лише за умови активної участі соціальних партнерів на всіх рівнях, що дозволить забезпечити стабільність у державі
ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЯНЬ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
Get PDFThe abstract analyzes the case of a 13-year-old student arrested in Florida for a ChatGPT query interpreted as a threat. This case highlights the problem of qualifying juvenile acts in the era of total digital surveillance. It examines the conflict between "zero tolerance" policies and the fundamental criminal law principle of mens rea (criminal intent), which automated systems cannot evaluate. From the perspective of the frustration-aggression theory (Dollard et al.), the teenager's impulsive "joke" is mistakenly qualified as a crime. The necessity of adapting AI algorithms and legal procedures to avoid the over-criminalization of youth is substantiated.У тезах проаналізовано кейс арешту 13-річного учня у Флориді за запит до ChatGPT, що інтерпретували як загрозу. Цей випадок загострює проблему кваліфікації діянь неповнолітніх в епоху тотального цифрового нагляду. Досліджено конфлікт між політикою «нульової толерантності» та фундаментальним принципом кримінального права – mens rea (суб’єктивне ставлення до діяння), який автоматизовані системи не здатні оцінити. З позицій фрустраційно-агресивної теорії (Доллард та ін.), імпульсивний «жарт» підлітка помилково кваліфікується як кримінальне правопорушення. Обґрунтовано необхідність адаптації алгоритмів ШІ та правових процедур для уникнення надмірної криміналізації молоді
ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ ВІДПОВІДНО ДО МЕТОДИКИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ
Get PDFBased on the principles of systems engineering, cybercrime is formalized as a problem of the system of the state of Ukraine. Three variants of its manifestation are outlined: the problem of failure to achieve the goal due to the internal state of the system (in particular, due to the inconsistency of the functions and parameters of the system with the purpose or goal of the system); problems of failure to achieve the goal due to the internal state of the system (in particular, due to the inconsistency of the system's structure and the processes of interaction of individual parts with the goal); problems of failure to achieve the goal due to deviations in the interaction of the system with the environment (harmful impact of the external environment on the system or improper impact of the system on its external environment).На засадах системотехніки формалізовано кіберзлочиність як проблему системи держави України. Окреслено три варіанти її прояву: проблеми недосягнення мети у зв’язку з внутрішнім станом системи (зокрема – з причини невідповідності функцій, параметрів системи її призначенню або меті); проблеми недосягнення мети у зв’язку з внутрішнім станом системи (зокрема – з причини невідповідності меті системи її структури і процесів взаємодії окремих частин); проблеми недосягнення мети, обумовлені відхиленнями у взаємодії системи з середовищем (шкідливий вплив зовнішнього середовища на систему або неналежний вплив системи на її зовнішнє середовище)