eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository
Not a member yet
22665 research outputs found
Sort by
Інновації як драйвер економічного розвитку та зовнішньоекономічної експансії (на прикладі США)
No full textКерівник роботи: Зайцева Анна Сергіївна. доктор економічних наук, професор кафедри міжнародних економічних відносин та логістики ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу»У сучасному світі інновації виступають ключовим чинником забезпечення сталого економічного розвитку та зміцнення позицій країни на міжнародній арені. Сполучені Штати Америки, як одна з найпотужніших економік світу, демонструють приклад ефективного впровадження інноваційних рішень у всіх сферах економіки, що дозволяє їм не лише підтримувати високі темпи зростання, але й активно розширювати свою присутність на зовнішніх ринках. Розвиток високотехнологічного сектору, інвестиції в наукові дослідження, підтримка стартапів та стимулювання підприємництва є інструментами, які дозволяють США зберігати лідерство в умовах глобальної конкуренції. Вивчення інноваційної політики США є надзвичайно актуальним з огляду на можливість використання цього досвіду іншими країнами, які прагнуть посилити свою економічну динаміку та зовнішньоекономічну експансію. Окремої уваги заслуговує взаємозв’язок між інноваційною активністю та експансією на зовнішні ринки: через високотехнологічний експорт, транснаціональні корпорації, цифрові платформи та глобальні ланцюги доданої вартості. Дослідження цих процесів дозволяє краще зрозуміти механізми посилення міжнародної конкурентоспроможності на основі інноваційного потенціалу
Neuropsychological research : methodical guidelines for students of the specialization cycle in the specialty "Clinical Psychology" for persons with higher non-medical education who work in the field of healthcare [Electronic resource]
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати в локальному та мережному режимі. В авторській редакціїМетодичні рекомендації «Нейропсихологічне дослідження» призначені для осіб з вищою немедичною освітою, які проходять цикл спеціалізації «Клінічна психологія» медичного факультету. Метою матеріалу є формування базових знань щодо принципів, методів і етапів проведення нейропсихологічної діагностики вищих психічних функцій. Висвітлено сучасні підходи до аналізу функціонального стану мозку, описано структуру нейропсихологічного обстеження, критерії постановки топічного діагнозу. Окрему увагу приділено зв’язку між порушеннями психічних функцій і локалізацією уражень мозкових структур. Методичні рекомендації містять структурований теоретичний матеріал, практичні завдання, питання для самоконтролю та список рекомендованої літератури, що сприяє розвитку професійної компетентності, критичного мислення та здатності до клінічного аналізу у студентів.Methodical guidelines "Neuropsychological research" are intended for people with higher non-medical education who are undergoing the cycle of specialization "Clinical Psychology" of the medical faculty. The purpose of the material is to form basic knowledge about the principles, methods and stages of conducting neuropsychological diagnostics of higher mental functions. Modern approaches to analyzing the functional state of the brain are highlighted, the structure of neuropsychological examination, criteria for making a topical diagnosis are described. Special attention is paid to the connection between disorders of mental functions and the localization of lesions of brain structures. Methodical guidelines contain structured theoretical material, practical tasks, questions for self-control and a list of recommended literature, which contributes to the development of professional competence, critical thinking and the ability to clinical analysis in students
Funeral rite of the medieval population of Left-Bank Ukraine
No full textКерівник роботи: Скирда Валерій Володимирович, кандидат історичних наук, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археологіїРанньосередньовічна доба на Лівобережжі України представлена пам’ятками кількох археологічних культур. Найбільш ранніми з них колочинська та пеньківська культури, які датуються V-VII ст. Сіверянський період Дніпровського Лівобережжя представлений пам’ятками волинцевської (VII-VIII ст.) та роменської (VIII-X ст.) культур. VIII-X ст. датуються і салтівські старожитності. Всі ці культури залишили по собі певні поховальні комплекси. Основним обрядом поховання в V-VII ст. була кремація на стороні, а всі відомі могильники були безкурганними. Поховання пеньківської культури також переважно представлені ямними та урновими кремаціями. На відміну від них сіверянські поховання, носіїв волинцевської та роменської культур, переважно мають курганний насип. Найбільш різноманітний поховальний обряд представлено на могильниках салтівської культури. Поховання здійснювалися як за обрядом кремації, так і за обрядом інгумації. Окрему нечисленну групу поховань салтівської культури представляють підкурганні інгумації в ямах з ровиками. Таким чином, для всіх етнічних груп ранньосередньовічного населення Лівобережної України була характерна наявність обряду трупоспалення, але в даному випадку він не являвся етновизначальною ознакою
War crimes of the Nazis in Kharkiv region (1941–1943) and their punishment
No full textНауковий керівник: Куделко Сергій Михайлович, кандидат історичних наук, професор історичного факультету, директором Центру краєзнавства Харківського національного університету імені В. Н. КаразінаАктуальність дисертаційної роботи зумовлена необхідністю комплексного дослідження складної та багатовекторної проблеми покарання воєнних злочинів нацизму. З огляду на це, потребують систематизації й узагальнення знання щодо структури німецьких каральних органів, причетності нацистів і колаборантів до скоєння воєнних злочинів на території Харківської області в 1941–1943 рр. Крім того, значимість теми полягає в необхідності вивчення й використання в сучасних умовах російсько-української війни досвіду Харківського судового процесу (15 18 грудня 1943 р.) та судової практики, пов’язаної з притягненням до відповідальності воєнних злочинців. Метою дослідження є вивчення питання причетності нацистів і громадян СРСР до скоєння воєнних злочинів на Харківщині; аналіз особливостей організації та проведення Харківського показового судового процесу (15–18 грудня 1943 р.); виявлення специфіки судового переслідування воєнних злочинців у воєнний та повоєнний час; з’ясування особливостей вшанування пам’яті жертв нацизму. ... У дисертаційній роботі досліджено й охарактеризовано специфіку радянської моделі пам’яті німецько-радянської війни. Важливе місце в трансляції загальнодержавних наративів про так звану «Велику Вітчизняну війну» стали визначені владою місця пам’яті – пам’ятники та меморіали, присвячені героям та жертвам минулої війни. Проаналізувавши зміни в облаштуванні пам’ятних місць на Харківщині, можна дійти висновку, що жертви нацизму зайняли другорядне місце в комеморативних практиках радянської доби. Вибірковість вшанування пам’яті торкнулася як певних груп загиблих (євреї, діти-сироти, військовополонені), так і певних подій (Харківський судовий процес). Лише з набуттям Україною незалежності обмеження щодо меморіалізації пам’ятних місць, присвячених жертвам нацистського терору, були зняті. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії комплексно розглянуто питання притягнення до відповідальності нацистських воєнних злочинців і колаборантів, причетних до масового знищення цивільного населення та військовополонених на окупованій території Харківської області в 1941–1943 рр. Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи зумовлене можливістю застосування отриманих результатів для подальшого вивчення нацистської окупації як на території Харківської області, так і України. Систематизація й узагальнення знань порушеної проблеми дозволить використати досвід судового переслідування воєнних злочинців у сучасних умовах, коли Україна зазнала збройної агресії з боку Російської Федерації. Права людини зазнають нищівних ударів, і дії російської влади та її збройних сил мають ознаки воєнних злочинів. Матеріали даного дослідження можуть бути використані для розробки та укладання підручників, посібників з історії України періоду Другої світової війни. Також набуті результати будуть корисними при написанні наукових робіт та викладанні навчальних курсів відповідної тематики.The relevance of the dissertation is conditioned by the need for a comprehensive study of the complex and multifaceted problem of punishing the Nazism war crimes. In view of this, there is a need to systematize and generalize knowledge about the structure of German punitive bodies, the involvement of Nazis and collaborators in the commission of war crimes in the territory of Kharkiv region in 1941–1943. In addition, the importance of the topic is in the study and use of the Kharkiv trial experience (December 15–18, 1943) and judicial practice related to the prosecution of war criminals in modern conditions of the Russian-Ukrainian war. The purpose of the research is to study the issue of Nazis and citizens of the USSR's involvement in war crimes in Kharkiv region, to analyze the organization peculiarities and conduct of Kharkiv show trial (December 15–18, 1943), identifying the specifics of war criminal’s prosecution in war and post-war times, determining the features of commemorating the victims of Nazism. … The dissertation examines and characterizes the specifics of the Soviet model of the German-Soviet war memory. The memorial places designated by the authorities – monuments and memorials dedicated to the heroes and victims of the past war, occupy an important place in the broadcasting of national narratives about the so-called "Great Patriotic War". Having analyzed the changes in the arrangement of memorial sites in Kharkiv region, the author concludes that the victims of Nazism were secondary in the commemorative practices of the Soviet era. The selectivity of commemoration affected both certain groups of the dead (Jews, orphans, prisoners of war), and certain events (the Kharkiv Trial). Only after Ukraine gained independence, restrictions on the memorialization of memorial sites dedicated to victims of Nazi terror were lifted. The scientific novelty of the dissertation is that it has comprehensively considered for the first time in domestic historiography the issue of bringing to criminal responsibility Nazi war criminals and collaborators involved in the mass destruction of the civilian population and prisoners of war in the occupied territory of Kharkiv region in 1941–1943. The theoretical and practical significance of the dissertation is determined by the possibility of applying the obtained results to further studies of the Nazi occupation both in the territory of Kharkiv region and Ukraine. Systematization and generalization of the knowledge of the raised problem will allow us to use the experience of criminal prosecution of war criminals in modern conditions, when Ukraine was subjected to armed aggression by the Russian Federation. Human rights are severely violated, and the actions of the Russian government and its armed forces must be qualified as war crimes. The materials of this study can be used for the development and compilation of textbooks, manuals on the history of Ukraine during the Second World War. The obtained results will be useful when writing scientific papers and teaching educational courses on the relevant subject
Eloquence in the professional activity of a historian-tour guide : educational and methodological manual for higher education students of the first (bachelor's) level of full-time education in the specialty 032 "History and Archaeology" (educational program "Local History and Tourism Work") [Electronic resource]
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати в локальному та мережному режимі. В авторській редакціїМета викладання навчальної дисципліни – сформувати в здобувачів риторичну компетентність, раціональну мовленнєву поведінку; удосконалити навички ефективної професійної комунікації; виховати почуття відповідальності за власні мовленнєві дії, мовленнєву культуру; сприяти усвідомленню риторичних основ мовлення історика-екскурсовода.The purpose of teaching the academic discipline is to form rhetorical competence and rational speech behavior in students; to improve the skills of effective professional communication; to cultivate a sense of responsibility for one's own speech actions and speech culture; to promote awareness of the rhetorical foundations of the speech of a historian-tour guide
Agrochemistry : teaching and methodological manual [Electronic resource]
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати у локальному та мережному режимі. В авторській редакціїНавчально-методичний посібник нормативної дисципліни «Агрохімія» містить робочу програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації для виконання практичних, самостійних робіт, приклади завдань семестрових екзаменів тощо. Навчальне видання складене до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за спеціальністю Н1 «Агрономія»
Historical heritage studies : a teaching and methodological manual for full-time students of the first (bachelor’s) level of full-time education in the specialty 032 “History and archaeology”
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати в локальному та мережному режиміНавчально-методичний посібник містить два розділи. Перший присвячено теоретичним засадам історичного пам’яткознавства та культурної спадщини загалом. У ньому висвітлено питання становлення й розвитку історичного пам’яткознавства як наукової дисципліни, теоретичні та правові аспекти охорони культурної спадщини, особливості пам’яткоохоронної діяльності інституцій культури та роботи з цифровою спадщиною. Другий розділ охоплює питання охорони культурної спадщини України від ХІХ ст. до сьогодні. Окремі теми присвячено проблемам і перспективам охорони культурної спадщини України на сучасному етапі, зокрема під час російсько-української війни. Видання має допоміжний характер та покликане сприяти засвоєнню студентами спеціальності «Історія та археологія» основних положень навчальної дисципліни «Історичне пам’яткознавство».The teaching and methodological manual consists of two sections. The first section is devoted to the theoretical foundations of historical heritage studies and cultural heritage in general. It examines the formation and development of historical heritage studies as an academic discipline, theoretical and legal aspects of cultural heritage preservation, the specific features of heritage protection activities carried out by cultural institutions, and work with digital heritage. The second section addresses issues related to the preservation of Ukraine’s cultural heritage from the 19th century to the present day. Individual topics focus on the challenges and prospects of safeguarding Ukraine’s cultural heritage in the contemporary period, particularly during the ongoing Russo-Ukrainian war. This manual serves as an auxiliary resource designed to help students of the «History and Archaeology» program master the fundamental principles of the academic discipline «Historical heritage studies»
Геологічна будова та нафтогазоносність Віденського басейну
No full textКерівник: Самчук Ірина Миколаївна, кандидат геологічних наук, доцент кафедри фундаментальної і прикладної геологіїВіденський басейн є типовою міжгірською западиною, сформованою в умовах альпійського тектонічного циклу. Його формування тісно пов’язане з передміоценовою, штирійською, атичною та роданською фазами складчастості, які визначили як загальну будову басейну, так і структури, сприятливі для акумуляції вуглеводнів. Родовища нафти і газу у Віденському басейні переважно приурочені до структур тортонського та сарматського віку. Найбільше значення мають горизонти Матценського, Адерклааського, Мюльберзького типів, де сформувалися значні поклади вуглеводнів, пов’язані з пористими пісками і пісковиками. Форми покладів нафти та газу представлені пластовими, лінзовидними, склепінчастими і стратиграфічно обмеженими типами, що вказує на різноманіття умов накопичення і важливість стратиграфо-фаціального аналізу для пошуків нових родовищ. Нафтогазоносність басейну пов’язана з комплексом сприятливих чинників: наявністю глибоких занурених синклінальних зон, ефективних колекторів, герметичних покришок і структурних та стратиграфічних пасток, що сприяли формуванню значних промислових скупчень вуглеводнів. Перспективи подальших досліджень Віденського басейну пов’язані з уточненням геологічної моделі за допомогою новітніх геофізичних і бурових даних, а також із можливістю виявлення нових, глибше залягаючих покладів нафти та газу, особливо у межах центральної зануреної частини басейну
The formation of the industrial structure of Kharkiv and its impact on the social organization of the city in the second half of the 19th - early 20th centuries
No full textКерівник роботи: Ховтура Анастасія Сергіївна, доктор філософії з історії та археології, доцент кафедри історії УкраїниТурбулентність другої половини ХІХ – початку ХХ століття залишила свій слід на міському просторі Харкова, адже саме завдяючи їй Харків став містом, яке мали принади промислового гіганта. Навіть сьогодні можна побачити, який спадок залишили ці буремні часи перетворення Російської імперії в місті. Індустріальний комплекс для сучасників значно змінив їх спосіб, стиль життя так само як і їх саму ментальність . Швидка урбанізація, розвиток фабрик і заводів, поява нових соціальних верств — усе це перетворило Харків на потужний економічний та культурний центр. Особливо відзначались залізниця, яка стала символом харківської економічної і промислової потуги, так само як була «винною» за майже не контрольований процес урбанізації в Харкові. Так само, Харків, як нове модерне місто мав змогу відчути на собі усі несподіванки які несе за собою модерна епоха: конфлікти капіталу, повстання та зубожіння, стали основою Харкова того періоду. Однак попри це, місто продовжувало свій шлях у модерн
NATO in Ensuring Information Security under Hybrid Threats
No full textКерівник роботи: Солових Віталій Павлович., доктор державного управління, професор кафедри міжнародних відносин ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу»Кваліфікаційна робота магістра присвячена дослідженню ролі НАТО у забезпеченні інформаційної безпеки в умовах гібридних загроз; з’ясовано теоретичні засади діяльності Альянсу у сфері інформаційної та когнітивної безпеки; визначено зміст та особливості сучасних гібридних загроз, що поєднують інформаційні, кібернетичні та психологічні методи впливу; здійснено оцінку стратегічних підходів НАТО до протидії дезінформації, кібератакам і маніпулятивним інформаційним кампаніям після 2014 року; досліджено практичні інструменти, такі як діяльність Центру передового досвіду зі стратегічних комунікацій (StratCom COE), а також ініціативи з кіберзахисту та підвищення стійкості країн-членів і партнерів; визначено вплив гібридних загроз на інформаційний простір України та держав Балтії; охарактеризовано механізми підтримки України, включаючи обмін даними, протидію російській дезінформації та реагування на кібератаки; здійснено аналіз ефективності стратегій НАТО та визначено проблеми й потреби їх удосконалення.The master's qualification work is devoted to the study of NATO's role in ensuring information security in the context of hybrid threats; the theoretical foundations of the Alliance’s activities in the field of information and cognitive security are clarified; the content and specific features of modern hybrid threats that combine informational, cyber and psychological methods of influence are defined; an assessment of NATO’s strategic approaches to countering disinformation, cyberattacks and manipulative information campaigns after 2014 has been carried out; practical instruments such as the work of the Strategic Communications Centre of Excellence as well as initiatives on cybersecurity and resilience-building for member and partner states, are studied; the impact of hybrid threats on the information space of Ukraine and the Baltic states is determined; mechanisms of NATO’s support for Ukraine, including information exchange, countering Russian disinformation, and responding to cyberattacks, are characterize