eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository
Not a member yet
22665 research outputs found
Sort by
Formation of ethical leadership as a factor in preventing corruption in public authorities
No full textНауковий керівник: Крутій Олена Миколаївна, доктор наук з державного управління, професорДисертація присвячена актуальній науковій проблемі формування етичного лідерства як ключового чинника запобігання корупції в органах публічної влади. Актуальність теми зумовлена необхідністю розбудови ефективної системи протидії корупції в контексті євроінтеграційних процесів, реформування публічного управління, а також потребою пошуку нових управлінських підходів, спрямованих на утвердження принципів доброчесності, прозорості та підзвітності в діяльності публічних інституцій. У дисертації здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та розроблено практичні рекомендації щодо формування етичного лідерства як чинника запобігання корупції в органах публічної влади України. Комплексний характер дослідження дозволив запропонувати системні рішення щодо розбудови етичної інфраструктури, вдосконалення нормативно-правового, інституційно-організаційного та освітньо комунікаційного забезпечення етичного лідерства, спрямовані на мінімізацію корупційних ризиків, формування культури доброчесності та підвищення довіри громадян до публічних інституцій. Досліджено еволюцію теоретичних підходів до етичного лідерства в публічному управлінні від формального дотримання етичних норм і правил до формування цілісної управлінської парадигми, заснованої на моральних цінностях та принципах. Проаналізовано трансформацію концептуальних засад запобігання корупції: від переважно каральних і контрольних механізмів до комплексного підходу, що поєднує інституційні, організаційні та ціннісно-мотиваційні інструменти. Встановлено, що етичне лідерство є багатовимірним феноменом, який охоплює особистісні якості та поведінкові моделі керівників, організаційну культуру та етичну інфраструктуру публічних інституцій, системні механізми протидії корупції. Обґрунтовано, що ефективне формування етичного лідерства як чинника запобігання корупції вимагає узгоджених зусиль на всіх рівнях – індивідуальному, організаційному та суспільному. Систематизовано методологічні підходи до дослідження етичного лідерства з акцентом на інтеграцію системного, структурно функціонального, компаративного та емпіричного підходів. Це дозволило концептуалізувати етичне лідерство як цілісну систему з елементами, функціональними зв’язками та ієрархічними рівнями, що виконує функції адаптації, цілеспрямування, інтеграції та відтворення морального «генетичного коду» управлінських систем. Запропоновано методологію діагностики рівня сформованості етичного лідерства, яка передбачає комплексну оцінку етичної обізнаності, етичних навичок та етичної поведінки публічних службовців, дозволяє виявляти проблемні зони та визначати пріоритетні напрями розвитку етичних компетентностей. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування етичного лідерства в органах публічної влади України, виявлено його фрагментарність та недостатню системність. Обґрунтовано необхідність запровадження уніфікованого Етичного кодексу публічної служби, посилення механізмів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, вдосконалення процедур громадського моніторингу доброчесності службовців. Визначено, що ключовими правовими актами, які регулюють етичні аспекти публічної служби в Україні, є Закони «Про запобігання корупції», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судоустрій і статус суддів», а також галузеві етичні кодекси та правила поведінки. Водночас встановлено, що наявна нормативно-правова база не забезпечує системного регулювання процесів формування етичного лідерства, має значні прогалини щодо визначення стандартів етичної поведінки, процедур етичного контролю та механізмів відповідальності за порушення етичних норм. Досліджено організаційно-функціональну структуру системи формування етичного лідерства, включаючи трансформацію ролі керівників від формального адміністрування до етичного лідерства, спрямованого на розвиток культури доброчесності. Проаналізовано роль і функції антикорупційних інституцій у формуванні та підтримці етичного лідерства в органах публічної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства України з питань державної служби, уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. Виявлено інституційні проблеми та дисфункції, зокрема відсутність спеціалізованих структур, відповідальних за розвиток етичної інфраструктури, недостатню координацію антикорупційних зусиль, обмежену інтеграцію етичних критеріїв у системи управління персоналом.
Обґрунтовано необхідність інституційної розбудови системи формування етичного лідерства для забезпечення ефективної антикорупційної політики, зокрема доцільність створення спеціалізованих етичних комісій в органах публічної влади, запровадження інституту етичного омбудсмена, розвитку мережі уповноважених з питань етики. На основі аналізу зарубіжного досвіду виявлено три базові моделі формування етичного лідерства як чинника запобігання корупції: англосаксонську, континентально-європейську та азійську, кожна з яких має специфічні механізми розвитку доброчесності та етичних компетентностей публічних службовців. Англосаксонська модель (США, Велика Британія, Канада) характеризується високим рівнем формалізації етичних вимог, розвиненою системою етичних кодексів, значною роллю громадського контролю, активним використанням комунікаційних технологій та освітніх програм для формування етичної культури. Континентально-європейська модель (Нідерланди, Німеччина, Франція) базується на інтеграції етичних цінностей у професійну культуру публічної служби, впровадженні комплексної етичної інфраструктури, розвитку систем самооцінювання та внутрішнього контролю, використанні механізмів багаторівневого врядування для координації антикорупційних зусиль. Азійська модель (Сінгапур, Південна Корея, Японія) спирається на поєднання жорстких санкцій за корупційні правопорушення з розвитком високих стандартів професійної етики, культивуванням суспільних цінностей доброчесності, впровадженням меритократичних принципів у системи управління персоналом на публічній службі. Виявлено загальну тенденцію переходу від формального впровадження етичних стандартів до інтегрованого підходу, за якого моральні чесноти й установки на доброчесну поведінку прищеплюються управлінцям як невід’ємний елемент їх професійної соціалізації та кар’єрного розвитку. Визначено найбільш перспективні для України напрями адаптації зарубіжного досвіду, зокрема щодо формування цілісної етичної інфраструктури, запровадження інноваційних методик етичного навчання, розвитку механізмів громадського контролю. Обґрунтовано доцільність поетапного впровадження кращих елементів усіх трьох моделей з урахуванням національної специфіки та рівня інституційної спроможності органів публічної влади. На основі проведеної діагностики рівня сформованості етичного лідерства в органах публічної влади України виявлено суттєвий розрив між формальною наявністю етичних кодексів і настанов та реальною практикою їх імплементації. Встановлено, що рівень обізнаності управлінців зі стандартами професійної етики є відносно високим, однак здатність застосовувати етичні знання при ухваленні управлінських рішень оцінюється значно нижче, а готовність дотримуватись задекларованих етичних принципів у ситуаціях морального вибору є найбільш проблемною зоною. Ідентифіковано ключові чинники, що перешкоджають формуванню етичного лідерства в органах публічної влади України, включаючи інституційні (надмірна централізація та ієрархічність процесів ухвалення управлінських рішень, непрозорість багатьох процедур, структурні вади системи матеріального забезпечення службовців), соціокультурні (патерналістсько підданські установки у відносинах з владою, низький рівень суспільної довіри до органів влади, етичний релятивізм) та освітньо-професійні (брак належних компетентностей у керівних кадрів, недосконалість програм професійного розвитку) бар’єри. Обґрунтовано комплексний підхід до інтеграції етичних стандартів у систему управління персоналом публічної служби, що передбачає включення етичних критеріїв у процедури відбору, оцінювання, мотивації та розвитку службовців. Запропоновано методики етичного тестування кандидатів на керівні посади, модель етичних компетентностей публічних службовців, систему індикаторів етичної поведінки для використання в процедурах атестації та оцінювання результатів діяльності. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення програм професійної підготовки та підвищення кваліфікації з питань етики публічної служби, запровадження інноваційних форм етичного навчання (симуляційних ігор, кейс-стаді, моделювання етичних дилем). Проаналізовано механізми забезпечення персональної відповідальності керівників за етичну поведінку підлеглих, визначено шляхи посилення їх ролі у формуванні культури доброчесності. Розроблено модель відповідальності керівників, яка поєднує контрольні, превентивні та мотиваційні механізми, передбачає чіткі критерії та процедури оцінювання дій керівника щодо забезпечення етичної поведінки підлеглих, диференційовану шкалу відповідальності за різні типи порушень. Досліджено роль громадянського суспільства у формуванні етичного лідерства та запобіганні корупції, визначено, що ключовими напрямами розвитку його потенціалу є підвищення обізнаності громадян щодо етичних стандартів публічної служби, розбудова ефективних механізмів громадського контролю, створення системи захисту та заохочення викривачів корупції, антикорупційне виховання молоді. Розроблено рекомендації щодо проведення інформаційно-просвітницьких кампаній з питань етики публічної служби, створення спеціалізованих онлайн-платформ та мобільних додатків для підвищення етичної грамотності громадян, впровадження антикорупційних освітніх програм у закладах освіти всіх рівнів. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи захисту та заохочення викривачів корупції через запровадження ефективних юридичних гарантій, конфіденційних каналів повідомлення, матеріальних та моральних стимулів, освітньо-тренінгових програм. Обґрунтовано необхідність розвитку міжсекторального партнерства між органами публічної влади, бізнесом та інститутами громадянського суспільства для формування культури етичного лідерства та запобігання корупції. Запропоновано модель такого партнерства, яка включає створення публічно-приватних проектів з розвитку етичної інфраструктури, комплаєнс офісів за участі експертів різних секторів, розробку спільних етичних стандартів для міжсекторальної взаємодії, проведення інформаційно просвітницьких кампаній, розвиток соціальної відповідальності бізнесу з акцентом на антикорупційні ініціативи, налагодження освітньо дослідницького партнерства у сфері професійної етики. Визначено, що такий підхід дозволяє об’єднати ресурси, експертизу та зусилля різних суспільних акторів, забезпечуючи системність та сталість етичних трансформацій. Розроблено комплексну модель етичної інфраструктури органів публічної влади, яка поєднує формальні (нормативно-правові, інституційні, управлінські) та неформальні (ціннісні, комунікаційні, культурні) компоненти у єдину багаторівневу систему. Формальними елементами є: нормативно-правове забезпечення (закони, положення, етичні кодекси); інституційні механізми імплементації та контролю (етичні комісії, уповноважені особи з питань етики, інститут омбудсмена); інструменти управління персоналом (процедури відбору, оцінювання, мотивації та розвитку на засадах доброчесності); системи моніторингу та підзвітності. Неформальними компонентами виступають: лідерська філософія та особистий приклад керівництва; організаційна культура та етичний клімат; комунікаційні практики та діалог щодо етичних питань; партнерські мережі та спільноти практик. Розроблено рекомендації щодо практичної імплементації запропонованої моделі, включаючи нормативно-правове забезпечення (зміни до антикорупційного законодавства, запровадження уніфікованого Етичного кодексу), інституційне забезпечення (створення спеціалізованих етичних структур, запровадження інституту етичного омбудсмена), кадрове забезпечення (розвиток етичних компетентностей керівників, запровадження етичних критеріїв у процедури відбору та оцінювання), освітньо комунікаційне забезпечення (розвиток системи етичного навчання, проведення інформаційно-просвітницьких кампаній), громадський контроль (розвиток механізмів моніторингу доброчесності, захист викривачів корупції). Обґрунтовано, що ефективність запропонованої моделі забезпечується системною взаємодією всіх елементів, їх інтеграцією в повсякденні управлінські процеси, постійним оновленням та адаптацією до нових викликів, а також активним залученням зовнішніх стейкхолдерів до створення та підтримки етичного середовища. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання органами державної влади при формуванні та реалізації антикорупційної політики, розробці етичних кодексів та внутрішніх політик доброчесності, удосконаленні організаційно-правових механізмів запобігання корупції, визначенні пріоритетів та інструментів розвитку етичного лідерства в органах публічної влади України.The dissertation is devoted to the current scientific problem of the formation of ethical leadership as a key factor in preventing corruption in public authorities.
The relevance of the topic is due to the need to build an effective system for combating corruption in the context of European integration processes, public
administration reform, as well as the need to find new management approaches aimed at establishing the principles of integrity, transparency and accountability in the activities of public institutions. The dissertation provides theoretical and methodological justification and develops practical recommendations for the formation of ethical leadership as a factor in preventing corruption in public authorities of Ukraine. The comprehensive nature of the study allowed us to propose systemic solutions for the development of ethical infrastructure, improvement of regulatory, institutional, organizational and educational and communication support for ethical leadership, aimed at minimizing corruption risks, forming a culture of integrity and increasing citizens’ trust in public institutions.
The evolution of theoretical approaches to ethical leadership in public administration from formal adherence to ethical norms and rules to the formation
of a holistic management paradigm based on moral values and principles is studied. The transformation of the conceptual foundations of corruption prevention
is analyzed: from mainly punitive and control mechanisms to a comprehensive approach combining institutional, organizational and value-motivational tools. It is
established that ethical leadership is a multidimensional phenomenon that encompasses personal qualities and behavioral models of managers, organizational
culture and ethical infrastructure of public institutions, and systemic mechanisms for combating corruption. It is substantiated that the effective formation of ethical leadership as a factor in preventing corruption requires concerted efforts at all levels – individual, organizational and social. Methodological approaches to the study of ethical leadership are systematized with an emphasis on the integration of systemic, structural-functional, comparative and empirical approaches. This allowed us to conceptualize ethical leadership as a holistic system with elements, functional relationships and hierarchical levels, which performs the functions of adaptation, targeting, integration and reproduction of the moral «genetic code» of management systems. A methodology for diagnosing the level of formation of ethical leadership is proposed, which involves a comprehensive assessment of ethical awareness, ethical skills and ethical behavior of public servants, allows us to identify problem areas and determine priority areas for the development of ethical competencies. The regulatory and legal support for the formation of ethical leadership in public authorities of Ukraine is analyzed, its fragmentation and lack of systematicity are revealed. The need to introduce a unified Code of Ethics for the public service, strengthen mechanisms for preventing and resolving conflicts of interest, and improve procedures for public monitoring of the integrity of civil servants is substantiated. It was determined that the key legal acts regulating the ethical aspects of public service in Ukraine are the Laws «On Prevention of Corruption», «On Civil Service», «On Service in Local Self-Government Bodies», «On the Judiciary and the Status of Judges», as well as sectoral ethical codes and rules of conduct. At the same time, it was established that the existing regulatory framework does not provide systematic regulation of the processes of forming ethical leadership, has significant gaps in determining standards of ethical behavior, ethical control procedures and mechanisms of responsibility for violations of ethical norms. The organizational and functional structure of the system for the formation of ethical leadership was studied, including the transformation of the role of managers from formal administration to ethical leadership aimed at developing a culture of integrity. The role and functions of anti-corruption institutions in the formation and support of ethical leadership in public authorities were analyzed, in particular, the National Agency for the Prevention of Corruption, the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, the National Agency for the Civil Service of Ukraine, authorized units (persons) for the prevention and detection of corruption. Institutional problems and dysfunctions were identified, in particular, the lack of specialized structures responsible for the development of ethical infrastructure, insufficient coordination of anti-corruption efforts, limited integration of ethical criteria into personnel management systems. The need for institutional development of the system of ethical leadership formation to ensure effective anti corruption policy is substantiated, in particular the expediency of creating specialized ethical commissions in public authorities, introducing the institute of an ethical ombudsman, and developing a network of ethics commissioners. Based on the analysis of foreign experience, three basic models of ethical leadership formation as a factor in preventing corruption have been identified: Anglo-Saxon, Continental European, and Asian, each of which has specific mechanisms for developing integrity and ethical competencies of public servants. The Anglo-Saxon model (USA, Great Britain, Canada) is characterized by a high level of formalization of ethical requirements, a developed system of ethical codes, a significant role of public control, and the active use of communication technologies and educational programs to form an ethical culture. The continental European model (Netherlands, Germany, France) is based on the integration of ethical values into the professional culture of the public service, the implementation of a comprehensive ethical infrastructure, the development of self assessment and internal control systems, the use of multi-level governance mechanisms to coordinate anti-corruption efforts. The Asian model (Singapore, South Korea, Japan) is based on a combination of tough sanctions for corruption offenses with the development of high standards of professional ethics, the cultivation of public values of integrity, the introduction of meritocratic principles into the personnel management system in the public service. A general trend of transition from the formal implementation of ethical standards to an integrated approach has been identified, in which moral virtues and attitudes towards honest behavior are instilled in managers as an integral element of their professional socialization and career development. The most promising directions for Ukraine in adapting foreign experience have been identified, in particular regarding the formation of a holistic ethical infrastructure, the introduction of innovative methods of ethical training, and the development of public control mechanisms. The feasibility of gradually introducing the best elements of all three models, taking into account national specifics and the level of institutional capacity of public authorities, has been substantiated. Based on the conducted diagnostics of the level of formation of ethical leadership in public authorities of Ukraine, a significant gap has been identified between the formal presence of ethical codes and guidelines and the real practice of their implementation. It has been established that the level of awareness of managers with standards of professional ethics is relatively high, however, the ability to apply ethical knowledge when making managerial decisions is assessed much lower, and the willingness to adhere to declared ethical principles in situations of moral choice is the most problematic area. Key factors that hinder the formation of ethical leadership in public authorities of Ukraine have been identified, including institutional (excessive centralization and hierarchy of management decision-making processes, opacity of many procedures, structural flaws in the system of material support for employees), socio-cultural (paternalistic-subjective attitudes in relations with the authorities, low level of
public trust in authorities, ethical relativism) and educational and professional (lack of proper competencies among management personnel, imperfection of
professional development programs) barriers. A comprehensive approach to integrating ethical standards into the public service personnel management system has been substantiated, which involves the inclusion of ethical criteria in the procedures f
Mechanism of public finance management in the context of the development of digital technologies
No full textНауковий керівник: Дунаєв Ігор Володимирович, професор, доктор з державного управлінняДисертаційне дослідження присвячене розв’язанню актуальної науково прикладної проблеми вдосконалення механізму управління публічними фінансами України засобами сучасних цифрових технологій в умовах воєнного та післявоєнного стану. Робота ґрунтується на авторській гіпотезі про те, що комбіноване використання блокчейн-технологій, штучного інтелекту, великих даних та безперервного цифрового фінансового моніторингу здатне суттєво мінімізувати негативний вплив людського фактору, автоматизувати контроль бюджетних операцій і забезпечити стійке функціонування фінансової системи. Вперше розроблено науково-методичний підхід до оцінювання та відбору цифрових технологій для впровадження в управління публічними фінансами на основі їх потенціалу мінімізації ризиків, пов’язаних з людським фактором. Запропоновано концептуальну модель трансформації механізму управління публічними фінансами шляхом наскрізної інтеграції блокчейну та смарт контрактів у всі стадії бюджетного процесу - від планування до звітування. Удосконалено обґрунтування доречності використання проривних цифрових технологій для зниження ризиків суб’єктивності, опортунізму та корупції в системі управління публічними фінансами. Розроблено комплекс типових смарт-контрактів для автоматизації ключових бюджетних операцій – розподілу асигнувань, закупівель, надання трансфертів, контролю видатків. Набуло подальшого розвитку теоретичне обґрунтування причинно наслідкових зв’язків між впровадженням блокчейну, штучного інтелекту, великих даних та мінімізацією дискреційності, підвищенням прозорості, посиленням автоматизованого контролю в публічному фінансовому менеджменті. Визначено казначейське обслуговування, закупівлі та трансферти як пріоритетні «точки входу» цифрових інновацій з найвищим потенціалом автоматизації через смарт-контракти. Обґрунтовано «гібридний» спосіб імплементації блокчейну у бюджетний процес через інтеграцію смарт-контрактів та адаптацію регуляторної політики. В аналітичному розділі дисертації було здійснено оцінку структурно функціональної готовності компонентів механізму управління публічними фінансами до їх модернізації на основі блокчейн-технологій. Емпіричний аналіз засвідчив, що попри наявність окремих інституційних передумов для імплементації інноваційних технологічних рішень, чинний механізм управління публічними фінансами характеризується фрагментарністю архітектури, недостатнім рівнем інтероперабельності та технологічної зрілості. Встановлено необхідність реінжинірингу значного масиву процедур для забезпечення їх конвергенції з функціональними можливостями блокчейн-технологій. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання розроблених науково-методичних підходів та практичних рекомендацій органами влади для розробки комплексної стратегії цифрової трансформації системи управління публічними фінансами України з метою мінімізації негативного впливу людського фактору та формування якісно нового рівня державних фінансів. Розроблено комплексні рекомендації для центральних органів влади щодо інституціоналізації запропонованих технологічних змін з урахуванням викликів воєнного та післявоєнного періоду. Запропоновано запровадити «гібридну модель» бюджетного управління з використанням різних режимів регулювання економіки і адміністрування державних видатків, що доповнює концепцію цифрової трансформації публічного управління аспектами інституційної сталості та політичної нейтральності впроваджених змін. Результати дослідження дозволили запропонувати ключові рекомендації для органів центральної влади України щодо інституціоналізації необхідних технологічних змін. Зокрема, Верховній Раді рекомендовано легітимізувати блокчейн і смарт-контракти для бюджетних операцій та залучити парламентські фракції до нагляду за реформою. Мінфіну потрібно відокремити «воєнні» смарт контракти та закріпити блокчейн і штучний інтелект в оновлених стратегіях. Мінцифрі доцільно розбудувати портал відкритих бюджетів з різними інтерфейсами для стейкхолдерів та звітувати донорам про прогрес. Національному агентству з питань державної служби запропоновано запустити тренінги з блокчейну та аналізу даних для держслужбовців, зберегти темп навчання в регіонах з внутрішньо переміщеними особами та відновити НАДУ як хаб цифрової освіти. Держспецзв’язку з Офісом цифрової трансформації рекомендовано регулярно проводити аудити кібербезпеки та стрес-тести блокчейн-платформи для підготовки системи до гібридних загроз. Теоретико-методологічним підґрунтям пропонованих змін є концепції належного врядування, інституціоналізму, колаборативного управління та кібер стримування. Вони враховують виклики війни та повоєнної відбудови, прагнуть деполітизувати й убезпечити реформу. Успішна імплементація розроблених рекомендацій стане маркером незворотності курсу України на цифровізацію, транспарентність та євроінтеграцію у сфері публічних фінансів.This dissertation addresses a critical scientific and practical challenge of
enhancing Ukraine’s public finance management mechanism through modern digital technologies during wartime and post-war conditions. The research is founded on the author’s hypothesis that the combined implementation of blockchain technologies, artificial intelligence, big data analytics, and сontinuous digital financial monitoring can significantly minimize the negative impact of human factors, automate budget operation controls, and ensure sustainable functioning of the financial system.
The research successfully demonstrates several key scientific and practical
concepts that form a comprehensive vision for the digital transformation of public finances. First, the combined use of blockchain technologies and artificial intelligence can radically reduce human factor influence in public finance management, supported by quantitative assessments showing automation potential of up to 92% for budget commitment registration processes. Second, the developed methodology for evaluating
and selecting digital technologies, based on their capacity to minimize corruption risks, provides practical tools for making evidence-based technological modernization decisions. Third, the proposed conceptual model for transforming public finance management through comprehensive blockchain and smart contract integration establishes a clear vision for the future system architecture. Fourth, the identification of three priority areas for blockchain technology implementation (treasury, procurement, transfers) with detailed calculations of potential economic effects provides a practical roadmap for reform. Finally, the justified «hybrid model» of public finance management addresses the specifics of wartime and post-war periods, offering a realistic scenario for institutional changes. The research introduces several novel contributions to the field. First, it develops a scientific-methodological approach to evaluating and selecting digital technologies
for public finance management based on their potential to minimize human factor related risks. The research proposes a conceptual model for transforming the public
finance management mechanism through end-to-end integration of blockchain and
smart contracts across all stages of the budget process - from planning to reporting.
The study enhances the theoretical foundation for implementing breakthrough
digital technologies to reduce risks of subjectivity, opportunism, and corruption in
public finance management. It develops a comprehensive set of typical smart contracts
to automate key budgetary operations - allocation of appropriations, procurement,
transfer distribution, and expenditure control.
The research advances theoretical understanding of causal relationships between
the implementation of blockchain, artificial intelligence, big data analytics, and the
minimization of discretionary decision-making, enhancement of transparency, and
strengthening of automated control in public financial management. It identifies
treasury services, procurement, and transfers as priority «entry points» for digital
innovations with the highest potential for smart contract automation. The study justifies
a «hybrid» approach to implementing blockchain in the budgetary process through smart contract integration, establishment of an open platform for public audit, and adaptation of regulatory policy. Based on research conducted in Section 2.2, a comprehensive assessment of the structural and functional readiness of public finance management components for blockchain-based modernization was performed. Empirical analysis revealed that despite certain institutional prerequisites for mplementing innovative technological solutions, the current public finance management mechanism is characterized by fragmented architecture, insufficient interoperability, and technological maturity. The study establishes the necessity for reengineering a significant array of procedures to ensure their convergence with blockchain technology capabilities. The practical significance of the obtained results lies in the potential application of the developed scientific-methodological approaches and practical recommendations by government authorities in developing a comprehensive strategy for digital transformation of Ukraine’s public finance management system, aimed at minimizing negative human factor impacts and establishing a qualitatively new level of public finance. The author’s developed scientific-methodological approach to comprehensive evaluation of digital technologies focuses on their potential to minimize human factors, incorporating a multi-criteria system with quantitative indicators for reducing operational, corruption, and management risks. Empirical evidence confirms that blockchain technologies and artificial intelligence systems demonstrate the highest potential for minimizing negative human factor impacts, which in combination provide maximum automation, decentralization, and ransparency of financial transactions. The proposed architecture of a unified decentralized information platform for budget transaction accounting and control, based on smart contracts, guarantees data immutability and minimization of corruption risks.
Comprehensive recommendations have been developed for central authorities regarding the institutionalization of proposed technological changes, considering wartime and post-war period challenges. The study proposes implementing a «hybrid model» of budget management utilizing different economic regulation regimes and public expenditure administration, complementing the concept of digital transformation in public administration with aspects of institutional sustainability and political neutrality of implemented changes.
The research results enabled the formulation of key recommendations for
Ukraine’s central authorities regarding the institutionalization of necessary
technological changes. Specifically, the Verkhovna Rada is recommended to legitimize blockchain and smart contracts for budget operations and engage parliamentary factions in reform oversight. The Ministry of Finance should separate «wartime» smart contracts and incorporate blockchain and artificial intelligence into updated strategies. The Ministry of Digital Transformation should develop an open budget portal with varied stakeholder interfaces and report progress to donors. The National Agency of Civil Service is advised to launch blockchain and data analysis training for civil servants, maintain training momentum in regions with internally displaced persons, and restore NAPA as a digital education hub. The State Service of Special Communications and Information Protection, together with the Office of Digital Transformation, is recommended to conduct regular cybersecurity audits and stress tests of the blockchain platform to prepare the system for hybrid threats in a turbulent environment. The theoretical-methodological foundation for the proposed changes draws from concepts of good governance, institutionalism, collaborative management, and cyber deterrence. These considerations account for wartime and post-war reconstruction challenges, aiming to depoliticize and secure the reform. Successful implementation of the developed recommendations will serve as a marker of Ukraine’s irreversible course toward digitalization, transparency, and European integration in public finance
Innovation as a driver of global economic development
No full textКерівник роботи: Дуна Наталія Геннадіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки та світового господарств
The Role of Ressentiment in Sacrifice: A Comparison of René Girard’s and Georges Bataille’s Concepts
No full textКерівник роботи : Перепелиця Олег Миколайович - завідувач кафедри, доктор філософських наук, доцент. Кафедра теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. ШадаМета дослідження: дослідити ресентимент як механізм жертвопринесення шляхом співставлення концепцій Жирара та Батая, зосереджуючись на їхніх підходах до природи насильства, сакрального, а також колективної динаміки.Research Objective: To investigate ressentiment as a mechanism of sacrifice by juxtaposing the concepts of Girard and Bataille, focusing on their approaches to the nature of violence, the sacred, and collective dynamics
Сучасні методи візуалізації даних у бізнес-середовищі: інноваційні практики
No full textУ статті розглядаються актуальні питання трансформації сучасної економіки в умовах макроекономічної стабілізації. Автор аналізує ключові тенденції та виклики, що впливають на розвиток економічного середовища, а також пропонує підходи до підвищення ефективності управління в умовах глобальних змін. Матеріали будуть корисними для науковців, викладачів, представників органів влади та бізнесу, які цікавляться питаннями економічної політики й управління розвитком у сучасних умовах.The article addresses current issues of the transformation of the modern economy under conditions of macroeconomic stabilization. The author analyzes key trends and challenges affecting the development of the economic environment and proposes approaches to improving management efficiency in the context of global changes. The materials will be useful for researchers, educators, representatives of government authorities, and business professionals interested in issues of economic policy and development management in the current environment
The place of Western European countries in the world economy
No full textКерівник роботи: Макарчук Катерина Олексіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та логістики ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу
Psychological, psychophysiological and social adaptation of a person during the period of active transition to digital technologies
No full textНаукові керівники: Кряж Ірина Володимирівна, доктор психологічних наук, професор; Бакіров Віль Савбанович, доктор соціологічних наук, професорУ дисертації здійснено теоретичний аналіз і викладені результати емпіричного дослідження індивідуальної адаптації до цифровізації в умовах соціальних змін і в умовах роботи в цифрових середовищах. Дисертація містить теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми адаптації людини до нових цифрових технологій. Емпірично досліджено вплив різких соціальних змін на поведінку у цифровому просторі; вивчено ставлення до цифровізації та індивідуальний досвід дорослих українців, які використовують цифрові технології; досліджені загальна самоефективність та інтолерантність до невизначеності як можливі предиктори самооцінки цифрової компетентності; доведено стресогенність поєднання факторів новизни цифрового середовища і обмеженості часу при роботі з незнайомими цифровими середовищами; виділені типи індивідуальної адаптації до цифрових середовищ за показниками уваги, розслаблення, ментального навантаження та рівня стресу на основі ЕЕГ-даних та самооцінки стану; визначено відмінності у самооцінці цифрової компетентності у представників визначених типів індивідуальної адаптації.The thesis carries out a theoretical analysis and presents the results of an empirical study of individual adaptation to digitalization in the context of social changes and in the context of work in digital environments. The thesis contains a theoretical generalization and a new solution to the problem of human adaptation to new digital technologies. The impact of drastic social changes on behavior in the digital space is empirically investigated; the attitude towards digitalization and the individual experience of adult Ukrainians who use digital technologies are studied; general self-efficacy and intolerance to uncertainty were investigated as possible predictors of self-assessment of digital competence; the stressogenicity of the combination of factors of novelty of the digital environment and time constraints when working with unfamiliar digital environments was proven; types of individual adaptation to digital environments were identified based on indicators of attention, relaxation, mental load and stress level based on EEG data and self-assessment of the state; differences in self-assessment of digital competence in representatives of certain types of individual adaptation were identified
Dynamics of laser beams of the terahertz range with phase singularities
No full textНауковий керівник: Маслов В'ячеслав Олександрович, доктор фізико-математичних наук, професорДисертаційну роботу присвячено встановленню фізичних закономірностей просторової динаміки лазерних пучків безперервного випромінювання терагерцового (ТГц) діапазону в випадку їх поширення та фокусування в вільному просторі. Для розв’язання цих задач були використанні методи сучасної радіофізики та обчислювальної електродинаміки. … Вихрові пучки з їх стабільністю при поширенні у вільному просторі є перспективними для створення систем бездротового зв'язку у терагерцовому діапазоні, забезпечуючи високу пропускну здатність і стійкість до перешкод. Сфокусовані вихрові пучки дозволяють створювати компактні фокуси з розмірами менше дифракційної межі, оптичні голки, фокуси з плоскою вершиною, та інші. Це відкриває нові можливості для створення наноструктур, збору мікрочастинок або роботи з біологічними об’єктами. Дослідження фокусування таких пучків сприяють розробці високочутливих сенсорів, що здатні виявляти незначні зміни в середовищі або характеристиках об’єктів. Дослідження фокусування терагерцових пучків, збуджених модами вищого порядку, сприяє появі передових технологій у таких галузях як медицина, комунікації, матеріалознавство, квантова фізика і криптографія, в тому числі у сфері нових методів кодування даних у квантових комунікаціях.The dissertation work is devoted to establishing the physical regularities of spatial dynamics of laser beams of continuous radiation of the terahertz (THz) range in the case of their propagation and focusing in free space. To solve these problems, methods of modern radiophysics and computational electrodynamics were used. … Vortex beams, with their stability when propagating in free space, are promising for creating wireless communication systems in the terahertz range, providing high bandwidth and resistance to interference. Focused vortex beams allow the creation of compact foci with dimensions smaller than the diffraction limit, optical needles, flat top foci, and others. This opens up new opportunities for creating nanostructures, collecting microparticles, or working with biological objects. Research on focusing such beams contributes to the development of highly sensitive sensors that can detect minor changes in the environment or characteristics of objects. Research on focusing terahertz beams excited by higher-order modes contributes to the emergence of advanced technologies in such fields as medicine, communications, materials science, quantum physics, and cryptography, including in the field of new methods of data encoding in quantum communications
Returnability condition for a second-order linear system with one zero eigenvalue
No full textНауковий керівник: Сморцова Тетяна Іванівна, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри прикладної математикиУ роботі досліджено задачу забезпечення повернення лінійної системи другого порядку з одним нульовим власним значенням у нульовий стан. Наведено умову повертайності такої системи. Розібрані керування з різною кількістю точок перемикання. Наведені приклади, що проілюстровані графіками. Також наведений код для чисельного визначення точок перемикання та побудови графіка системи.This thesis investigates the problem of ensuring the return of a second-order linear system with one zero eigenvalue to the zero state. The return condition for such a system is considered. Controls with different numbers of switching points are analyzed. Examples are given, illustrated with graphs. Code is also provided for numerical determination of switching points and construction of a graph of the system
Graduation qualification paper: methodical recommendations for writing a qualification paper for applicants of the second (master's) level of higher education, specialty 075 "Marketing" (D5 Marketing) branch of knowledge 07 "Management and administration" (D Business, Administration, and Law) [Electronic resource]
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати в локальному та мережному режимі. В авторській редакціїНавчальне видання підготовлено у відповідності до вимог освітньо-професійної програми «Маркетинг» спеціальності 075 «Маркетинг» (D5 Маркетинг) другого (магістерського) рівня вищої освіти. Методичні рекомендації щодо написання кваліфікаційної роботи магістра містять вступ, загальні положення, орієнтовну тематику, рекомендації щодо написання кваліфікаційної роботи, поради щодо рецензування, підготовки доповіді та захисту. Методичні рекомендації призначені для здобувачів вищої освіти всіх форм навчання, викладачів, які є керівниками кваліфікаційних робіт, а також членів екзаменаційних комісій.The educational publication is prepared in accordance with the requirements of the educational and professional programme ‘Marketing’, speciality 075 ‘Marketing’ (D5 Marketing) of the second (master's) level of higher education. Methodical recommendations for writing a master's qualification work contain an introduction, general provisions, indicative topics, recommendations for writing a qualification work, advice on reviewing, preparing a report and defending. The guidelines are intended for higher education students of all forms of study, teachers who supervise qualification works, as well as members of examination committees