eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository
Not a member yet
22665 research outputs found
Sort by
Формування стресостійкості: інноваційні педагогічні підходи до здобувачів вищої освіти в умовах війни
No full textThe purpose of this article is to explore pedagogical approaches to enhancing the stress resistance of higher education students in the context of war. It is noted that modern students face significant psychological challenges caused by uncertainty, changes in learning formats, security threats, and forced migration. Therefore, the issue of their stress resistance and adaptation is highly relevant. The research methodology is based on the principles of systematization, development, and the psycho-pedagogical approach, as well as the use of methods such as scientific literature analysis, empirical research, and comparative analysis of educational practices. The scientific novelty lies in identifying pedagogical conditions that contribute to increasing students’ stress resistance, including the creation of a safe and predictable educational environment, optimization of academic workload, implementation of active learning methods, and the introduction of psychoeducational programs. Special attention is given to the role of educators in fostering a supportive learning environment and applying an individualized approach to students, which enhances their adaptation. Additionally, the importance of integrating, emotional self-regulation methods, and psychosocial support into the educational process is emphasized, as these contribute to students’ adaptation to crisis conditions. Conclusions. Chronic stress caused by war-related factors negatively impacts students’ cognitive processes, emotional state, and academic performance. The development of constructive coping skills, critical thinking, and social interaction strengthens stress resistance. It has been determined that a systematic approach to developing stress resistance in the educational environment is an urgent necessity. The implementation of innovative teaching methods, psychosocial support programs, and the promotion of a culture of mutual assistance will enable students to maintain emotional stability and study effectively, even in challenging conditions.Мета статті полягає в дослідженні педагогічних підходів до підвищення стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах війни. Зазначається, що сучасні студенти стикаються зі значними психологічними викликами, зумовленими невизначеністю, змінами у форматах навчання, загрозами безпеці й вимушеною міграцією. Тож нині надзвичайно актуальним є питання стресостійкості та адаптації здобувачів вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності, розвитку, психолого-педагогічного підходу, а також на використанні методів аналізу наукової літератури, емпіричних досліджень та порівняльного аналізу освітніх практик. Наукова новизна полягає у визначенні педагогічних умов, що сприяють підвищенню стресостійкості здобувачів вищої освіти, зокрема: формування безпечного й передбачуваного освітнього середовища, оптимізація навчального навантаження, застосування активних методів навчання та впровадження психоосвітніх програм. Особливу увагу приділено ролі викладачів у створенні підтримувального освітнього середовища та використанні індивідуального підходу до студентів, що дозволяє ефективніше впливати на їх адаптацію. Також акцентовано увагу на важливості інтеграції в освітній процес методів емоційної саморегуляції та психосоціальної підтримки, що сприяє адаптації здобувачів до кризових умов. Висновки. Хронічний стрес, спричинений факторами війни, негативно впливає на когнітивні процеси, емоційний стан і рівень академічної успішності здобувачів вищої освіти. Розвиток навичок конструктивного копінгу, критичного мислення та соціальної взаємодії сприяє зміцненню психологічної стійкості. Визначено, що системний підхід до розвитку стресостійкості в освітньому середовищі є нагальною потребою сучасності. Впровадження інноваційних методів навчання, програм психосоціальної підтримки та розвиток культури взаємодопомоги дозволить здобувачам вищої освіти зберігати емоційну рівновагу та ефективно навчатися навіть у складних умовах
Correctional pedagogy : methodological guidelines for conducting practical classes for applicants for a bachelor's degree in full-time and part-time study in the specialty 015 Vocational education (by specialization)[Electronic resource]
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати у локальному та мережному режимі. В авторській редакціїМетодичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «Корекційна педагогіка» спрямовані на поглиблення та закріплення базових знань, навичок та умінь з питань корекційної допомоги та організації корекційно-педагогічного процесу. Метою практичних занять є демонстрація здобутих навичок, обґрунтування й обговорення ефективних методів та методик корекційної допомоги. Видання рекомендовано студентам ОС «бакалавр» денної та заочної форми навчання інженерних та інженерно-педагогічних спеціальностей.Methodological instructions for conducting practical classes in the discipline "Correctional Pedagogy" are aimed at deepening and consolidating basic knowledge, skills and abilities on issues of correctional assistance and organizing the correctional and pedagogical process. The purpose of practical classes is to demonstrate acquired skills, justify and discuss effective methods and techniques of corrective assistance. The publication is recommended for students of the full-time and part-time Bachelor's degree program in engineering and engineering-pedagogical specialties
English-Ukrainian translation of terminology in the sphere of artificial intelligence (based on TED speeches)
No full textКерівник роботи: Статівка Анна Олександрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша факультету іноземних мовМета і завдання дослідження: Метою роботи є комплексний аналіз особливостей англо-українського перекладу термінології у сфері ШІ на прикладі промов TED та виявлення різноманітних способів перекладу спеціальних термінів. … Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі здійснено аналіз способів перекладу та перекладацьких трансформацій, що застосовуються при перекладі таких новітніх лексичних одиниць у сфері штучного інтелекту, частка використання яких лише дедалі зростає
Current status and prospects for the development of foreign trade of the Republic of Moldova
No full textКерівник роботи: Шуба Марина Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та логістики ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу
Ukrainian Orthodox Church in North and South America (late 19th – first quarter of 21st century)
No full textКерівник роботи: Станчев Михайло Георгійович, доктор історичних наук, професор кафедри нової та новітньої історіїДипломна робота є дослідженням Української православної церкви в Північній та Південій Америці кінець ХIХ – перша чверть ХХI століття. Сама робота є доводженням як церква з’явилася та почала виконувати свою культурну та просвітницьку місію. Розлянуто початок української еміграції до Америки та її вплив на формування перших релігійних громад. Дослідити соціально-економічне становище українських емігрантів, а також вплив цих факторів на розвиток церковних структур. Роль Української Православної Церкви у збереженні національної ідентичності українців в умовах еміграції. Процес формування перших православних парафій у США та Канаді, а також їх розвиток. Інституційне оформлення Української Православної Церкви в США та Канаді, а також розвиток церковної діяльності в цих країнах. Специфіку формування українських православних громад у Бразилії та Аргентині, а також розвиток церковних структур у цих країнах. Культурнопросвітницьку діяльність Української Православної Церкви в Америці, зокрема її роль у збереженні культурних традицій і мови українців у діаспорі. У першому розділі розглянуто про масову еміграцію до Америки та формування перших релігійних громад, який описує хто туди перший поїхав та творив цю місію. У другому розділі cтановлення та розвиток УПЦ в Північній Америці в основному вони розвивалися у США та Канаді де саме створювались церкви, та як їх створювали де саме і хто керував. Третій розділ вказує вже про cтановлення та розвиток у Північній Америці де ситуація з УПЦ була не така як у Північній Америці, як за кількості церков та священослужителів. Ця робота аналізує як люди, які поїхали з України до Північної та Південної Америки створювали свої духовні центри щоб не втратити свою віру та культуру.The thesis is a study of the Ukrainian Orthodox Church in North and South America at the end of the 19th - the first quarter of the 21st century. The work itself is an argument about how the church appeared and began to fulfill its cultural and educational mission. The beginning of Ukrainian emigration to America and its influence on the formation of the first religious communities are discussed. To study the socio-economic situation of Ukrainian emigrants, as well as the influence of these factors on the development of church structures. The role of the Ukrainian Orthodox Church in preserving the national identity of Ukrainians in emigration. The process of forming the first Orthodox parishes in the USA and Canada, as well as their development. The institutional design of the Ukrainian Orthodox Church in the USA and Canada, as well as the development of church activities in these countries. The specifics of the formation of Ukrainian Orthodox communities in Brazil and Argentina, as well as the development of church structures in these countries. The cultural and educational activities of the Ukrainian Orthodox Church in America, in particular its role in preserving the cultural traditions and language of Ukrainians in the diaspora. The first chapter discusses the mass emigration to America and the formation of the first religious communities, which describes who first went there and created this mission. In the second chapter, the Formation and Development of the UOC in North America, they mainly developed in the USA and Canada, where churches were created, and how they were created, where exactly, and who led them. The third chapter already indicates the Formation and Development in North America, where the situation with the UOC was not the same as in North America, in terms of the number of churches and clergy. This work analyzes how people who left Ukraine for North and South America created their spiritual centers so as not to lose their faith and culture
Obtaining and using callus cultures : educational and methodological complex
No full textНавчальне виданняУ комплексі представлені методичні матеріали з курсу «Отримання та використання калусних культур». Наведено загальну структуру курсу, анотований зміст лекційного матеріалу, протоколи лабораторного практикуму, літературу та інтернет-ресурси до курсу, тематику семінарських занять, комплекс тестових завдань для самоконтролю студентів, контрольні питання до курсу, а також принципи оцінювання успішності студентів. Навчально-методичний комплекс призначений для студентів закладів вищої освіти, які вивчають дисципліни з біотехнології рослин.Methodical materials from the course "Obtaining and using callus cultures" are presented in the complex. The general structure of the course, the annotated content of the lecture material, the protocols of the laboratory workshop, the literature and іnternet resources for the course, the topics of the seminar classes, a set of test tasks for self-control of students, control questions for the course, and the principles of evaluating the success of students are given. The educational and methodological complex is intended for students of higher education institutions studying disciplines in plant biotechnology
The Peculiarities of Students Motivation Structure
No full textКерівник роботи: Невоєнна Олена Анатоліївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психологіїУ кваліфікаційній роботі досліджено особливості структури мотивації студентів в умовах різних форматів навчання – традиційного (офлайн) та дистанційного, з урахуванням соціально-психологічних викликів, пов’язаних з війною в Україні. Теоретичний розділ містить огляд основних підходів до поняття мотивації, її структури та типів, зокрема внутрішньої та зовнішньої мотивації. В емпіричній частині проведено порівняльне дослідження мотивації студентів, які навчаються за різними умовами, з використанням психодіагностичних методик Мільмана, Реана–Якуніна та Домбровської. Результати дослідження показали статистично значущі відмінності між групами: студенти офлайн-навчання демонструють вищу внутрішню мотивацію, тоді як у дистанційній групі переважає зовнішня та ситуаційна мотивація. Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій для підвищення навчальної мотивації студентів у кризових умовах через розвиток пізнавального інтересу, емоційної підтримки та вдосконалення організації освітнього процесу.This qualification paper explores the peculiarities of student motivation structure under different learning formats—traditional (offline) and remote (online)—with special attention to the socio-psychological challenges caused by the war in Ukraine. The theoretical section provides an overview of key approaches to understanding motivation, its structure, and types, focusing on intrinsic and extrinsic motivation. The empirical part presents a comparative study of students' motivation levels across learning environments, employing psychodiagnostic methods by Milman, Rean–Yakunin, and Dombrovska. The results revealed statistically significant differences: students engaged in offline learning demonstrated a higher level of intrinsic motivation, while those studying remotely were more inclined to extrinsic and situational motivation. The practical significance of this study lies in developing recommendations for enhancing students’ motivation in times of crisis through the promotion of cognitive interest, emotional support, and improvement of educational processes
Features of self-regulation related to aggression
No full textКерівник роботи: Кочарян Ігор Олександрович, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психологіїВ кваліфікаційній роботі досліджено проблему особливостей саморегуляції, що пов’язані з агресією у молоді серед чоловіків та жінок. За результатами емпіричного дослідження лише частково підтверджено взаємозв’язок між певними видами саморегуляції та різними формами агресії, а натомість показано залежність взаємозв’язку даних явищ від їхніх видів, що впливає на характер цього зв’язку. Так було виявлено негативний зв'язок агресії з вольовою саморегуляцією, амбівалентний з усвідомленою та майже відсутній зв'язок як такий з емоційною саморегуляцією та позитивний з її неконструктивною формою. Зафіксовано, що відповідно гіпотезі, більшість зв’язків агресії та саморегуляції є негативними, особливо це стосується вольової саморегуляції, де кожен тип зв’язку мав негативний характер. Емоційна саморегуляція, а точніше її оптимальний варіант функціонування не утворював зв’язків з агресією, проте афект корелював у позитивному ключі з аутоагресією, непрямою агресією, провиною та ворожістю, що свідчить про віддаленість агресії від гармонійного емоційного реагування, як і від процесів волі. Проте усвідомлена саморегуляція, а саме самостійність позитивно пов’язана з такими формами агресії як негативізм, агресивність та вербальна агресія, що розриває звичні шаблони про сприйняття агресії як суто деструктивного явища, коли вона виступає іноді як ресурс. Також у підтримку цієї думки, було виявлено, що більшою мірою ворожість та її складові, а саме образа, підозрілість, сама ворожість та роздратування, тобто усі, окрім образи, яка взагалі не корелювала з саморегуляцією, утворювали негативні зв’язки, тоді як складові агресивності утворювали як позитивні, так і негативні зв’язки, а саме негативізм та непряма агресія, або взагалі не корелювали з саморегуляцією як фізична агресія. Було виявлено предиктори, але тільки для вольової та усвідомленої саморегуляції. Для першого типу це аутоагресія та ворожість, а для другого – ворожість та підозрілість. Значимі відмінності між статями було виявлено, і можна сказати, що чоловіки є більш агресивними та більше проявляють фізичну і вербальну агресію та апатію, а жінки є трохи сильнішими в аспекті усвідомленої саморегуляції, а саме оцінюванні результатів.The qualification work investigated the problem of the features of self-regulation associated with aggression in young men and women. According to the results of the empirical study, the relationship between certain types of self-regulation and various forms of aggression was only partially confirmed, and instead the dependence of the relationship between these phenomena on their types was shown, which affects the nature of this relationship. Thus, a negative relationship of aggression with volitional self-regulation was revealed, an ambivalent one with conscious and almost absent relationship as such with emotional self-regulation and a positive one with its non-constructive form. It was noted that, according to the hypothesis, most of the connections between aggression and selfregulation are negative, especially for volitional self-regulation, where each type of connection was negative. Emotional self-regulation, or rather its optimal functioning, did not form connections with aggression, but affect correlated positively with autoaggression, indirect aggression, guilt, and hostility, which indicates the distance of aggression from harmonious emotional response, as well as from volitional processes. However, conscious self-regulation, namely independence, is positively associated with such forms of aggression as negativism, aggressiveness, and verbal aggression, which breaks the usual patterns of perception of aggression as a purely destructive phenomenon, when it sometimes acts as a resource. Also in support of this idea, it was found that to a greater extent hostility and its components, namely resentment, suspicion, hostility itself and irritation, i.e. all except resentment, which did not correlate with self-regulation at all, formed negative relationships, while the components of aggressiveness formed both positive and negative relationships, namely negativism and indirect aggression, or did not correlate with self-regulation at all, like physical aggression. Predictors were found, but only for volitional and conscious self-regulation. For the first type, these are autoaggression and hostility, and for the second, hostility and suspicion. The significant differences between the sexes were found, so it can be said that men are more aggressive and show more physical and verbal aggression and apathy, and women are slightly stronger in the aspect of conscious self-regulation, namely the evaluation of results
The smell domain verbalized in the english-language advertisement of perfumes
No full textКерівник роботи: Бондаренко Євгенія Валеріївна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мовиактуальність роботи визначається, по-перше, глобальним впливом ЗМІ на картину світу споживача і, по-друге, застосуванням методів когнітивної лінгвістики для вивчення механізмів такого впливу. … Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів з когнітивної лінгвістики, лінгвістики тексту, семантики та прагматики, а також при розробці навчально-методичних матеріалів для спецкурсів, пов’язаних з аналізом рекламного дискурсу. Отримані дані також можуть стати основою для подальших досліджень у сфері медіалінгвістики та мовного маркетингу.This thesis examines the verbal means used to implement the conceptual space of the SMELL domain in modern English-language perfume advertising. The study’s relevance is determined, firstly, by the global influence of mass media on the consumer’s worldview and, secondly, by the application of cognitive linguistics methods to study the mechanisms of such influence. The thesis addresses the linguistic challenge of verbal representing the sensory experience of smell, which cannot be directly transmitted and thus relies on associative and cognitive tools. … The study’s novelty lies in its application of a complex cognitive-discursive methodology to analyze the mechanisms of sensory verbalization. It identifies how advertising discourse systematically constructs the non-material concept of smell by using synesthetic transfers from other sensory domains, thereby revealing a key mechanism of persuasive influence
Anarchism: from idea to practical implementation in the European part of the Russian Empire in the 1880s - 1907
No full textКерівник роботи: Потрашков Сергій Васильович, доктор історичних наук, професор кафедри історії Східної ЄвропиУ дипломній роботі представлені результати дослідження анархічного руху на теренах європейської частини Російської імперії у 1880-ті – 1907 роки. А саме, з настання соціально-політичної кризи кінця 1870-х – початку 1880-х років, в результаті якої народницький рух, на розвиток якого анархічні ідеї мали суттєвий вплив, остаточно занепав, спричинивши тим самим ідейну трансформацію та пошук нових ідеологічних засад в анархістському русі, до завершення революційних подій 1905-1907 років, після чого в державі настав період відносної стабілізації, а активність анархістів значно знизилася. Джерельна база роботи складається з журналів, прокламацій, листівок, програмних документів, періодики, ідеологічних робіт, які мають як анархічне, так і не анархічне походження. Перший розділ дипломної роботи присвячений дослідженню процесу формування анархістського руху в Східній Європі, його ідейного та соціального підґрунтя, шляхом аналізу робіт його важливих ідеологів, таких як Михайло Бакунін, Петро Кропоткін та Лев Толстой. Також визначенню впливу анархічних ідей на визвольний рух на теренах Російської імперії в кінці ХІХ століття та процесу формування перших анархічних осередків на початку ХХ століття. Другий розділ присвячений діяльності анархістів в роки революції 1905-1907 років. Саме в цей час в багатьох регіонах Російської імперії починають активно формуватися анархістські організації. Таким чином, розділ присвячений дослідженню їхніх ідейних позицій, практичної діяльності, союзів і протистоянь між собою та іншими політичними силами, а також загального впливу на революційний рух. В ході дослідження автор прийшов до висновку, що анархістський рух на теренах Російської імперії у 1880-х – 1907 роках пройшов доволі складний та багатошаровий шлях формування і становлення. Заснований на давніх народних ідеях бездержавності та вільного господарювання, він був ідеологічно оформлений Михайлом Бакуніним та в ХІХ столітті знайшов своє вираження в русі революційного народництва. Втім, можна констатувати, що не дивлячись на доволі великий розмах цього руху, в якому анархічні ідеї займали вагому та важливу складову, анархічна тактика народних бунтів виявила свою неспроможність, що в результаті призвело до певної кризи в русі та пошуку нових форм діяльності. Новим етапом в історії анархічного руху стала поява перших анархічних груп на території Російської імперії та перехід анархістів до практичної діяльності. Петро Кропоткін та еміграція, що створилася навколо нього, змогли створити підґрунтя для перших анархістських груп та включення руху до революційної діяльності. Втім, варто зазначити, що враховуючи регіональність, принципову анти політичність, ідейну неоднорідність, а разом з тим і не системність у своїх діях, вплив анархічного руху на загальноімперські революційні події виявився обмеженим. Анархістам не вдалося організувати єдиних організаційних структур, вони переважно залишалися регіональними автономними політичними утвореннями. Через це фактично можна сказати, що рух анархістів був позбавлений централізованої кооперації та взаємо підтримки. Тож, він міг налагоджувати ефективну роботу та добиватися успіхів лише в окремих містах, де для цього були відповідні соціально-політичні умови. На відміну від соціалістичних рухів, що були позбавлені цих недоліків та мали потенціал стати рушійною силою соціальних перетворень, подібні дії анархістів не могли становити серйозної загрози для центральної влади та унеможливлювали перетворення анархістів на одну з провідних революційних течій в державі на той час.This thesis presents the results of a study on the anarchist movement in the European part of the Russian Empire from the 1880s to 1907. It covers the period 93 beginning with the socio-political crisis of the late 1870s – early 1880s, during which the populist movement, significantly influenced by anarchist ideas, ultimately collapsed. This collapse triggered an ideological transformation and a search for new foundations within the anarchist movement, culminating in the revolutionary events of 1905–1907. Afterward, the state entered a period of relative stabilization, and anarchist activity significantly declined. The source base of this study includes journals, proclamations, leaflets, programmatic documents, periodicals, and ideological works of both anarchist and non-anarchist origin. The first chapter of the thesis explores the formation of the anarchist movement in Eastern Europe, its ideological and social foundations, through an analysis of key ideologists such as Mikhail Bakunin, Peter Kropotkin, and Leo Tolstoy. It also examines the influence of anarchist ideas on the liberation movement in the Russian Empire in the late 19th century and the formation of the first anarchist cells in the early 20th century. The second chapter is dedicated to the activities of anarchists during the 1905–1907 revolution. During this period, anarchist organizations began to actively form in many regions of the Russian Empire. Thus, this chapter studies their ideological positions, practical activities, alliances and conflicts with each other and with other political forces, as well as their overall impact on the revolutionary movement. In the course of the research, the author concludes that the anarchist movement in the Russian Empire between the 1880s and 1907 underwent a rather complex and multilayered process of formation and development. Rooted in ancient folk ideas of statelessness and free economic activity, it was ideologically shaped by Mikhail Bakunin and found expression in the revolutionary populist movement of the 19th century. However, despite the movement’s considerable scope and the significant role anarchist ideas played within it, the anarchist tactic of popular uprisings proved ineffective, ultimately leading to a crisis in the movement and a search for new forms of activity. A new stage in the history of the anarchist movement began with the emergence of the first anarchist groups on the territory of the Russian Empire and the transition of anarchists to practical activity. Peter Kropotkin and the emigration circle around him managed to lay the groundwork for the formation of the first anarchist groups and the integration of the movement into revolutionary activities. Nonetheless, due to the movement’s regional character, its fundamentally antipolitical stance, ideological heterogeneity, and lack of systematic action, the anarchist movement’s influence on the broader imperial revolutionary events remained limited. The anarchists failed to organize unified structures and largely remained regional autonomous political entities. As a result, the movement lacked centralized cooperation and mutual support. It was therefore capable of effective action and success only in certain cities where appropriate socio-political conditions existed. Unlike socialist movements, which were free of these shortcomings and had the potential to become a driving force of social transformation, the anarchist actions could not pose a serious threat to the central government or allow anarchists to become one of the leading revolutionary currents in the country at that time