Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Проєктний менеджмент у публічному управлінні як інструмент підвищення ефективності регіональних ініціатив
No full textУ роботі розглянуто теоретичні засади організаційного процесу та специфіки проєктного менеджменту. Проведено діагностику стану впровадження проєктного підходу в регіональній політиці. Визначено напрями вдосконалення проєктного менеджменту на регіональному рівні
Цифрова дипломатія в постконфліктному врегулюванні
No full textУ кваліфікаційній (магістерській) роботі досліджено роль цифрової дипломатії у постконфліктному врегулюванні через порівняльний аналіз міжнародного досвіду та розроблено адаптивну стратегію використання цифрових інструментів для України у різних сценаріях завершення російськоукраїнської війни. Авторкою здійснено порівняльний аналіз шести міжнародних кейсів: трьох успішних (Колумбія, Косово, Естонія) і трьох проблемних (Сирія, Ізраїль-Палестина, Афганістан). Виокремлено сім критичних факторів успіху та три механізми провалу цифрової дипломатії в постконфліктних контекстах. У магістерській роботі досліджено український досвід цифрової дипломатії в умовах повномасштабної війни 2022-2025 років, проаналізовано специфіку відновлення деокупованих територій та розроблено три прогнозні сценарії. Запропоновано конкретні рекомендації щодо інституціоналізації цифрової дипломатії через оптимізацію роботи Управління цифрової трансформації в МЗС України, запровадження посади Цифрового амбасадора України та розширення платформи United24. У роботі доведено амбівалентну природу цифрових інструментів у процесах миробудівництва та обґрунтовано необхідність трансформації від кризової мобілізації до системної стратегії постконфліктного відновлення
Гумор у стратегічних комунікаціях держави
No full textКваліфікаційна (магістерська) робота присвячена дослідженню гумору в стратегічних комунікаціях держави, зокрема гумору в політиці. В роботі описано концептуально–теоретичні засади, стан вивчення проблеми та джерельну базу дослідження. Окрему увагу приділено гумору у політичній комунікації держав у цифрову епоху. Зокрема здійснено порівняльний аналіз державних практик використання гумору у стратегічних комунікаціях України, США та Великої Британії. Окремо надано рекомендації щодо оптимізації використання гумору в стратегічній комунікації України
Глобальні проблеми та виклики економічного розвитку
No full textУ роботі розглянуто теоретичні основи дослідження глобальних викликів, особливості їх еволюції та класифікації. Проведено дослідження тенденцій розвитку світової економіки в умовах «полікризи», проаналізовано вплив геополітичних, екологічних та соціально-технологічних ризиків. Здійснено діагностику вразливості економіки України до зовнішніх шоків та визначено основні диспропорції
Трансформація ринку аграрної продукції України в умовах євроінтеграції
No full textУ роботі розглянуто теоретичні основи функціонування ринку аграрної продукції, особливості його інституційної структури та вплив євроінтеграційних процесів на його трансформацію. Проведено дослідження сучасного стану виробництва та зовнішньої торгівлі аграрної продукції з країнами ЄС. Проаналізовано динаміку експорту, вплив воєнних дій на галузь та визначено основні бар’єри на шляху інтеграції до Єдиного ринку ЄС
Кримінально-правова характеристика військових насильницьких кримінальних правопорушень
No full textThe dissertation is a comprehensive scientific study aimed at solving such an important scientific and applied problem as substantiation of theoretical provisions and development of directions for improving domestic criminal law and the practice of its application, aimed at increasing the effectiveness of criminal-legal counteraction to military violent criminal offenses in Ukraine.Section 1 “Theoretical and methodological foundations of the study of military violent criminal offenses” consists of three subsections.In particular, in section 1.1 of the dissertation, the genesis of criminal law provision for the prevention of military violent criminal offenses was highlighted during all stages of the development of Ukrainian statehood.In section 1.2, foreign experience in regulating liability for committing military violent criminal offenses was investigated. It was substantiated that Ukraine could adopt the application of the law by analogy, as provided for by US legislation, the regulatory orderliness and structuring of sources, as provided for in Germany. Subsection 1.3 was devoted to defining the concept and characterizing the significance of studying military violent criminal offenses.Section 2 "Analysis of the composition of military violent criminal offenses" also consists of three subsections, which are devoted to the characteristics of the objective and subjective features of the studied components of criminal offenses.Thus, in subsection 2.1 of the work, the object was studied as an element of the composition of a military violent criminal offense. In subsection 2.2, the features of the objective side of the studied torts were highlighted. It is proved that the interpretation of the term "coercion" in a narrow sense as a requirement for the violation by the commander of "specific duties", "a certain duty", "the commission by the commander of a separate specific action", etc. does not follow from the law. In subsection 2.3, a consistent description of the subject and the subjective side of the analyzed elements of crimes was carried out. Section 3 "Current status, problems of qualification and improvement of legislation for committing military violent criminal offenses" consists of two subsections.In particular, section 3.1 was devoted to the problematic issues of qualification of military violent criminal offenses against the order of statutory relations between servicemen, as well as determining ways to resolve them. In section 3.2, scientifically substantiated proposals were proposed for improving legislation in the field of military violent criminal offenses.Дисертація є комплексним науковим дослідженням, спрямованим на розв’язання такої важливої науково-прикладної проблеми, як обґрунтування теоретичних положень та розроблення напрямів удосконалення вітчизняного кримінального закону і практики його застосування, спрямованих на підвищення ефективності кримінально-правової протидії військовим насильницьким кримінальним правопорушенням в Україні.Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження військових насильницьких кримінальних правопорушень» складається з трьох підрозділів.Зокрема, у підрозділі 1.1 дисертації було висвітлено генезу кримінально-правового забезпечення запобігання військовим насильницьким кримінальним правопорушенням протягом усіх етапів розвитку української державності. У підрозділі 1.2 досліджено іноземний досвід регламентації відповідальності за вчинення військових насильницьких кримінальних правопорушень. Підрозділ 1.3 був присвячений визначенню поняття та характеристиці значення дослідження військових насильницьких кримінальних правопорушень. Запропоновано визначення військового насильницького кримінальне правопорушення як діяння, передбаченого розд. ХІХ Особливої частини КК України, яке завжди супроводжується і конститутивною ознакою якого є застосуванням насильства. Розділ 2 «Аналіз складів військових насильницьких кримінальних правопорушень» також складається з трьох підрозділів, які присвячені характеристиці об’єктивних та суб’єктивних ознак досліджуваних складів кримінальних правопорушень.Так, у підрозділі 2.1 роботи було досліджено об’єкт як елемент складу військового насильницького кримінального правопорушення. У підрозділі 2.2 було висвітлено ознаки об’єктивної сторони досліджуваних деліктів. У підрозділі 2.3 було здійснено послідовну характеристику суб’єкта та суб’єктивної сторони аналізованих складів злочинів. Розділ 3 «Сучасний стан, проблеми кваліфікації та вдосконалення законодавства за вчинення військових насильницьких кримінальних правопорушень» складається з двох підрозділів.Зокрема, підрозділ 3.1 був присвячений проблемним питанням кваліфікації військових насильницьких кримінальних правопорушень проти порядку статутних взаємовідносин між військовослужбовцями, а також визначенню шляхів їх вирішення. У підрозділі 3.2 було запропоновано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері військових насильницьких кримінальних правопорушень
Титул і зміст наукового журналу "Політичне життя"
No full text«Політичне життя» – загальнополітичний, навчальний, науковий, науково-популярний журнал, присвячений дослідженням у сфері соціально-політичного та соціогуманітарного наукового знання. Тематика поданих статей має відповідати актуальним проблемам соціально-політичної реальності та сучасного політичного дискурсу. Практичне значення авторських статей має бути спрямоване на дослідження та рекомендації, які розкривають – світові, загальнонаціональні та регіональні політичні процеси; актуальні проблеми міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій; шляхи вдосконалення державного управління та місцевого самоврядування. 
Макет журнала в повному форматі.
No full text«Політичне життя» – загальнополітичний, навчальний, науковий, науково-популярний журнал, присвячений дослідженням у сфері соціально-політичного та соціогуманітарного наукового знання. Тематика поданих статей має відповідати актуальним проблемам соціально-політичної реальності та сучасного політичного дискурсу. Практичне значення авторських статей має бути спрямоване на дослідження та рекомендації, які розкривають – світові, загальнонаціональні та регіональні політичні процеси; актуальні проблеми міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій; шляхи вдосконалення державного управління та місцевого самоврядування. 
Аналіз сучасних теоретичних траєкторій дослідження публічної політики
No full textThe article provides a theoretical analysis of the current state of research in the field of public policy and management. It is noted that modern science is characterised by multidisciplinarity and focuses on issues of efficiency, co-management and networking. The purpose of the article is to identify, justify and systematise the key theoretical directions along which modern scientific thought in the field of public policy is developing. Based on the analysed works on this issue, three scientific trajectories were identified. The first is related to the classical analysis of the political process, in particular the detailing of the stages of agenda setting. The second trajectory covers theoretical pluralism, which includes models of coalitions of supporters, the theory of intermittent equilibrium, discursive approaches, and institutionalism. Separately, this line of thought considers the concept of adaptive governance (E. Ostrom), which focuses on the evolution of institutions for managing common goods and overcoming institutional failures. The third trajectory is identified as the ‘collaborative direction,’ which has gained popularity in contemporary public policy research. It is critically important to shift the focus to human agency. Politics is created by actors through thinking, emotions, and embodied experience, where the key role is played by ideas as catalysts for cooperation and their “local significance” at the intersection with space. The article also outlines the latest research trends, which are still fragmented and do not relate to any specific trajectory. In particular, the “phenomenon of data power” and geopolitical shifts that explain the new balance of power in the world system (“Asian century”). Based on an analysis of contemporary scientific works, it has been proven that research predominantly demonstrates a departure from linear, mechanistic models of public policy. Instead, the dominant view of public policy is as a complex, dynamic process based on such ideological values as solidarity, trust, mutual respect, and coordination.У статті здійснено теоретичний аналіз сучасного стану досліджень у сфері публічної політики в сучасних умовах невизначеності. Констатовано, що сучасна наука характеризується полідисциплінарністю та фокусується на питаннях ефективності, співуправління та мережевізації. У статті виявлені, обґрунтувані та систематизовані ключові теоретичні напрямки за якими розвивається сучасна наукова думка у сфері публічної політики. На підставі проаналізованих робіт з цієї проблематики, було виділено три наукових траєкторії. Перша пов'язана з класичним аналізом політичного процесу, зокрема деталізацією етапів встановлення порядку денного. Друга траєкторія охоплює теоретичний плюралізм, що включає моделі коаліцій прихильників, теорію переривчастої рівноваги, дискурсивні підходи та інституціоналізм. Окремо в цьому руслі розглянуто концепцію адаптивного врядування, що фокусується на еволюції інституцій для управління спільними благами та подоланні інституційних криз. Третя траєкторія ідентифікована як «колаборативний напрям», який набув популярності в сучасних дослідженнях з публічної політики у зв’язку з розширенням включеності суспільства в процес співуправління. Критично важливим є перенесення фокусу на людську агентність, яка обґрунтовується тим, що політику творять актори через мислення, емоції та втілений досвід де ключовою є роль ідей як каталізаторів співпраці та їх «локального значення» в публічному просторі. У статті також окреслено новітні напрями досліджень, які ще носять фрагментований характер і не відносяться до якогось конкретного варіанту теоретичної траєкторії. Зокрема «феномен влади даних» та геополітичні зсуви, які пояснюють нову розстановку сил у світовій системі («азійське століття»). На підставі аналізу сучасних наукових праць було доведено, що дослідження переважно демонструють відхід від лінійних, механістичних моделей публічної політики. Натомість домінує бачення публічної політики як складного, динамічного процесу, в основі якого мають бути такі ідейні цінності як солідарність, довіра, взаємоповага, узгодженість
Вплив повномасштабного вторгнення на методологічні аспекти проведення соціальних досліджень в Україні
No full textThe article analyzes the transformational shifts in the methodology of social research in Ukraine under the conditions of the full-scale war that began in 2022. Special attention is paid to the impact of new challenges—digitalization, changes in the social structure, mass migration, and population traumatization—on the revision of classical approaches to data collection, analysis, and interpretation. The study examines how the extreme conditions of martial law reshape the subject, object, and tools of sociological inquiry, necessitating a rethinking of core principles such as representativeness, ethics, validity, and scientific relevance. Key challenges are identified, including restricted access to respondents due to safety risks, infrastructure damage, unstable communication, and constant emotional stress, all of which affect the quality of the research process. It is established that traditional field research methods are increasingly replaced by digital tools—online surveys, digital trace analysis, big data utilization, and mixed-method designs that ensure adaptability to new realities. The growing importance of interdisciplinary approaches is substantiated, as they enable researchers to consider not only social but also psychological, legal, and cultural dimensions. The expansion of research boundaries through visual and multimedia data is examined, highlighting the need for new methods of interpreting such content. The integration of participatory approaches is proposed as an effective means of interacting with respondents in contexts of trauma and declining institutional trust. It is emphasized that research in wartime performs not only a cognitive but also a socially therapeutic function, facilitating the rearticulation of personal experience and the restoration of social ties. The article captures the ongoing transition of Ukraine’s social research methodology from classical models to more flexible, context-sensitive, and ethically grounded approaches suited to the current state of Ukrainian society amidst wartime conditions.У статті проаналізовано трансформаційні зміни методології соціальних досліджень в Україні в умовах повномасштабної війни, що триває з 2022 року. Особливу увагу приділено впливу нових викликів – діджиталізації, зміни соціальної структури, масової міграції, травматизації населення – на перегляд класичних підходів до збору, аналізу та інтерпретації соціальної інформації. Досліджено, як екстремальні умови воєнного стану змінюють предмет, об’єкт та інструментарій соціологічного пізнання, обумовлюючи необхідність переосмислення базових принципів репрезентативності, етичності, валідності та наукової доцільності. Визначено ключові виклики, зокрема обмеження доступу до респондентів унаслідок безпекових ризиків, руйнування інфраструктури, відсутність стабільного зв’язку та постійна емоційна напруга, що впливають на якість дослідницького процесу. Установлено, що традиційні методи польового дослідження поступаються місцем цифровим інструментам – онлайн-опитуванням, аналізу цифрових слідів, застосуванню великих даних і змішаних методів, що забезпечують адаптивність до нових умов. Обґрунтовано зростання значущості міждисциплінарних підходів, які дозволяють ураховувати не лише соціальні, але й психологічні, правові та культурні фактори. Проаналізовано розширення меж дослідження за рахунок візуальних і мультимедійних джерел інформації, що зумовлює необхідність формування нових методів інтерпретації візуальних даних. Запропоновано інкорпорацію партисипативних підходів як ефективного інструменту взаємодії з респондентами в умовах травматизації та втрати довіри до інституцій. Підкреслено, що в умовах війни дослідження виконує не лише пізнавальну, але й соціально терапевтичну функцію, сприяючи переосмисленню індивідуального досвіду та відновленню соціальних зв’язків. Стаття фіксує перехід вітчизняної методології соціальних досліджень від класичних моделей до більш гнучких, контекстуально чутливих і етично орієнтованих підходів, що відповідають сучасному стану українського суспільства в умовах воєнної реальності