Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Публічне управління у формуванні національної кібербезпеки в Україні: механізми координації та контролю
No full textУ роботі досліджено роль публічного управління у формуванні системи національної кібербезпеки України, зокрема механізми координації та контролю. В умовах гібридної війни та зростання кіберзагроз публічне управління відіграє ключову роль у забезпеченні стійкості держави в цифровому просторі
Роль державного фінансового контролю в забезпеченні економічної безпеки України
No full textСистема Державного фінансового контролю (ДФК) кардинально змінилася в умовах повномасштабної війни, вимагаючи адаптації механізмів управління ресурсами. Основною метою роботи було виявлення проблем функціонування ДФК та розробка рекомендацій для фінансової стійкості. Встановлено, що, попри критичну роль в обороні, ДФК має системні слабкості: критично низьку ефективність правовідновлювальної функції та фрагментованість законодавчої бази, що гальмує євроінтеграцію. Обґрунтовано необхідність модернізації ДФК через впровадження ризик-орієнтованого підходу та інновацій (Big Data, ШІ). Запропоновано створення цифрових платформ (ЄНПМД, НПАФК) та прийняття нового кодифікованого закону про ДФК для суттєвого розширення охоплення контролем і зміцнення економічної безпеки України
Розробка та впровадження комплексної національної програми психологічної реабілітації військовослужбовців України з урахуванням сучасних організаційно-методичних засад і механізмів реалізації
No full textУ роботі здійснено комплексний аналіз системи психологічної реабілітації в умовах повномасштабної війни та запропоновано проєкт національної програми відновлення психологічного здоров’я військовослужбовців. У ході дослідження застосовано системний, структурно-функціональний та інституціональний методи, а також аналіз ресурсного забезпечення. Обґрунтовано необхідність створення багаторівневої інфраструктури, що включає мережу з 25 регіональних центрів, 247 кабінетів при військових частинах й шпиталях та 100 мобільних мультидисциплінарних бригад. Розраховано бюджет проєкту та визначено джерела фінансування, що поєднують державні кошти, міжнародні гранти та благодійну допомогу
Цифровізація медицини Вінниччини як інструмент підвищення ефективності публічного управління
No full textСистема публічного управління охороною здоров’я України перебуває у стані глибокої трансформації, спричиненої не лише внутрішніми реформами, але й глобальними трендами та зовнішніми викликами, головним з яких є військова агресія та прискорений курс на європейську інтеграцію. У цьому контексті цифрова трансформація перестає бути допоміжним інструментом і стає стратегічною основою для забезпечення стійкості, прозорості та ефективності надання медичних послуг. Впровадження Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), розширення її функціоналу (зокрема, запуск нових модулів контролю та обліку, як-от ЕСОРК, e-Stock) та цифровізація адміністративних процесів (ВЛК, МСЕК) вимагають не просто технічної модернізації, а фундаментальної перебудови засад публічного управління
Фактор міжнародних санкцій у протидії російській агресії проти України
No full textМагістерська робота присвячена комплексному дослідженню ролі санкцій у загальній стратегії протидії російській агресії. У роботі обґрунтовано теоретичні засади санкцій, встановлено механізми їх запровадження, класифікацію та місце в сучасній системі глобальної безпеки. Проаналізовано еволюцію санкцій проти РФ, їхній вплив на стратегічні сектори, механізми обходу, ефективність у стримуванні агресії та роль України у формуванні санкційної політики
Експортний потенціал країн ЄС на ринку США
No full textУ роботі досліджено особливості торговельно-економічного співробітництва Європейського Союзу в умовах глобальної нестабільності та трансформації світових товарних ринків. Проаналізовано внутрішній ринок ЄС, динаміку та структуру зовнішньої торгівлі ЄС-27, а також експортний потенціал країн-членів на ринку США. Здійснено емпіричну оцінку торговельних потоків між ЄС і США на основі редукованої гравітаційної моделі
Китайські канали комунікації: Як формується подвійний наратив про відносини США–КНР
No full textДаний аналітичний документ розкриває механізми інформаційного супроводу стратегічної зустрічі Голови КНР Сі Цзіньпіна та Президента США Д. Трампа (жовтень 2025 р.). Дослідження підтвердило гіпотезу про системний дуалізм комунікаційної стратегії Пекіна, який створює дві паралельні реальності для різних аудиторій. Термін виконання проєкту листопад 2025 - січень 2026 рр.Керівник дослідження:Мацишина І. В., д.пол.н., проф.Автори:Анісов А. О., аспірант, С2"Політологія”Лобода Д. О., аспірант, С2"Політологія
Особливості планування розвитку деокупованих територіальних громад
No full textThe article is devoted to the analysis of the features of planning for the development of deoccupied territorial communities of Ukraine under martial law and post-conflict transformation. It is substantiated that strategic planning is a key tool for ensuring the institutional capacity of local government bodies and effective restoration of communities that have suffered the negative consequences of the armed aggression of the Russian Federation. The content and role of the system of planning documents in the field of state regional policy are revealed, its three-level structure and the place of development strategies for territorial communities, comprehensive restoration programs and restoration and development plans are characterized. The regulatory and legal support for strategic planning is analyzed and key problems of its implementation are identified, in particular, the fragmentation of legal regulation, conflicts between legislative acts, the unclear status of individual planning documents and the imperfection of the criteria for assigning communities to restoration territories. The main stages of strategic planning are determined and attention is focused on the importance of a comprehensive territorial approach and the principle of result-oriented management. It is concluded that the improvement of the system of planning for the development of deoccupied territorial communities modern system of planning documents in the field of state regional policy is formally built on a three-level model and supplemented by special recovery tools - comprehensive recovery programs and recovery and development plans. At the same time, a number of problems were identified that significantly reduce the effectiveness of planning for the development of deoccupied communities, in particular, fragmentation of regulatory and legal regulation, conflicts between legislative acts, unclear status of individual planning documents, as well as imperfect criteria for assigning communities to recovery territories. It is proven that the strategy for the development of a territorial community remains a basic document that ensures the coherence of actions of local government bodies, the state, business and the public, while the comprehensive recovery program should play the role of an integration platform for spatial, infrastructural and socio-economic solutions in the post-conflict period. At the same time, the lack of a mandatory development of a comprehensive recovery program and the complexity of procedures for confirming the status of recovery areas create additional barriers for communities that have actually suffered significant destruction and losses.Статтю присвячено аналізу особливостей планування розвитку деокупованих територіальних громад України в умовах воєнного стану та постконфліктної трансформації. Обґрунтовано, що стратегічне планування є ключовим інструментом забезпечення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування та ефективного відновлення громад, які зазнали негативних наслідків збройної агресії РФ. Розкрито зміст і роль системи планувальних документів у сфері державної регіональної політики, охарактеризовано її трирівневу структуру та місце стратегій розвитку територіальних громад, програм комплексного відновлення і планів відновлення та розвитку. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення стратегічного планування та виявлено ключові проблеми його реалізації, зокрема фрагментованість правового регулювання, колізії між законодавчими актами, нечіткість статусу окремих планувальних документів і недосконалість критеріїв віднесення громад до територій відновлення. Визначено основні етапи стратегічного планування та акцентовано увагу на значенні комплексного територіального підходу і принципу управління, орієнтованого на результат. Зроблено висновок, що вдосконалення системи планування розвитку деокупованих територіальних громад сучасна система планувальних документів у сфері державної регіональної політики формально вибудувана за трирівневою моделлю та доповнена спеціальними інструментами відновлення – програмами комплексного відновлення і планами відновлення та розвитку. Водночас виявлено низку проблем, які істотно знижують ефективність планування розвитку деокупованих громад, зокрема фрагментованість нормативно-правового регулювання, колізії між законодавчими актами, нечіткість статусу окремих планувальних документів, а також недосконалість критеріїв віднесення громад до територій відновлення. Доведено, що стратегія розвитку територіальної громади залишається базовим документом, який забезпечує узгодженість дій органів місцевого самоврядування, держави, бізнесу та громадськості, тоді як програма комплексного відновлення має відігравати роль інтеграційної платформи для просторових, інфраструктурних і соціально-економічних рішень у постконфліктний період. Разом із тим відсутність обов’язковості розроблення програми комплексного відновлення та складність процедур підтвердження статусу територій відновлення створюють додаткові бар’єри для громад, що фактично зазнали значних руйнувань і втрат
Трансформація державного суверенітету в умовах глобального впливу транснaціональних актоpів
No full textThe article provides a comprehensive analysis of the transformation of the Westphalian concept of state sovereignty under the conditions of intensifying globalization processes and the growing influence of transnational actors. The purpose of the study is to identify the key factors changing the traditional understanding of sovereignty and to analyze the latest conceptual approaches to its interpretation. The methodological basis of the work consists of systemic, structural-functional, and comparative methods, which allowed considering sovereignty as a dynamic rather than a static category. The influence of three main groups of transnational actors has been studied: transnational corporations (TNCs), international non-governmental organizations (INGOs), and intergovernmental organizations (IGOs). It is established that the economic power of TNCs allows them to influence national legislation and economic policy, limiting the fiscal and regulatory sovereignty of states. The activities of INGOs in the fields of human rights and ecology shape global norms that put pressure on the domestic policies of countries, sometimes contrary to the position of national governments. IGOs, in turn, require the delegation of a part of sovereign powers in exchange for economic, political, or security benefits. It is argued that modern sovereignty is undergoing not so much erosion as a qualitative transformation, turning into «networked», «functional», or «responsible» sovereignty. The state ceases to be the sole decision-making center, integrating into a complex system of global governance. It is concluded that in the new conditions, the effectiveness of a state is determined not by its ability to achieve absolute isolation, but by its capacity to adapt flexibly, participate in international regimes, and protect national interests through multilateral mechanisms.У статті проведено комплексний аналіз трансформації вестфальської концепції державного суверенітету в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів та зростання впливу транснаціональних акторів. Метою дослідження є визначення ключових чинників, що змінюють традиційне розуміння суверенітету, та аналіз новітніх концептуальних підходів до його інтерпретації. Методологічну основу роботи становлять системний, структурно-функціональний та компаративний методи, що дозволили розглянути суверенітет як динамічну, а не статичну категорію. Досліджено вплив трьох основних груп транснаціональних акторів: транснаціональних корпорацій (ТНК), міжнародних неурядових організацій (МНУО) та міжнародних міжурядових організацій (ММО). Встановлено, що економічна потужність ТНК дозволяє їм впливати на національне законодавство та економічну політику, обмежуючи фіскальний та регуляторний суверенітет держав. Діяльність МНУО у сферах прав людини та екології формує глобальні норми, які чинять тиск на внутрішню політику країн, іноді всупереч позиції національних урядів. ММО, у свою чергу, вимагають делегування частини суверенних повноважень в обмін на економічні, політичні чи безпекові переваги. Обґрунтовано, що сучасний суверенітет зазнає не стільки ерозії, скільки якісної трансформації, перетворюючись на «мережевий», «функціональний» або «відповідальний суверенітет. Держава перестає бути єдиним центром ухвалення рішень, інтегруючись у складну систему глобального управління. Зроблено висновок, що в нових умовах ефективність держави визначається не її здатністю до абсолютної ізоляції, а вмінням гнучко адаптуватися, брати участь у міжнародних режимах та захищати національні інтереси через багатосторонні механізми
Пʼяте та шосте розширення ЄС: уроки для країн Асоційованого тріо
No full textThroughout the entire period of relations between the countries of the Associated Trio and the European Union, there were quite a few problematic issues, both in the political and economic spheres. The presence of these obstacles did not allow Ukraine, Moldova and Georgia to move as confidently towards EU accession as the post-socialist countries of Central and Eastern Europe did in the 1990s and 2000s. These states were the main ones within the framework of the fifth and sixth enlargements of the EU, which took place in 2004 and 2007, respectively. However, their history of European integration progress cannot be called painless either, since there were quite a lot of obstacles on their way to the EU that were quite difficult to resolve. It was the presence of a large number of problematic issues that these states needed to resolve before joining the European Union that was one of the main reasons for the long-term progress of the European integration progress of the countries of Central and Eastern Europe. These problematic aspects were largely identical to those that, both in the past and now, arise on the European integration path of the Associated Trio states. The article analyzes the similarities of the challenges that were on the agenda of the countries of Central and Eastern Europe in the 1990s and 2000s during their movement towards EU membership, and the problems that Ukraine, Moldova and Georgia face when implementing the reforms and recommendations from the European Commission necessary for EU accession. The results of the study identified positive and negative experiences in the history of European integration of post-socialist states from the bloc of the fifth and sixth EU enlargements in order to develop recommendations to accelerate the European integration progress of the Associated Trio states and minimize problematic issues along the way.Протягом усього періоду взаємовідносин між державами Асоційованого тріо та Європейським Союзом існувало доволі багато проблемних питань, як у політичній площині, так і в економічній. Наявність цих перешкод не дозволяла Україні, Молдові та Грузії так само впевнено рухатись до набуття членства в ЄС, як це вдалося постсоціалістичним країнам Центральної та Східної Європи у 1990-ті та 2000-ні роки. Саме ці держави були основними в межах п’ятого і шостого розширення ЄС, що відбулися у 2004 та 2007 роках відповідно. Проте їхню історію євроінтеграційного поступу теж не можна назвати безболісною, оскільки на їхньому шляху до ЄС існувало достатньо багато перешкод, які було доволі складно вирішити. Саме наявність великої кількості проблемних питань, які цим державам необхідно було вирішити перед своїм приєднанням до складу Європейського Союзу, і була однією з головних причин достатньої тривалості за часом євроінтеграційного поступу країн Центральної та Східної Європи. Ці проблемні аспекти багато в чому були ідентичні тим, які, як в минулому, так і зараз, виникають на євроінтеграційному шляху держав Асоційованого тріо. У статті аналізується схожість викликів, що стояли на порядку денному країн Центральної та Східної Європи у 1990-ті та 2000-ні роки під час їхнього руху до членства в ЄС, та того, з якими проблемами стикаються Україна, Молдова і Грузія під час впровадження ними необхідних для вступу до ЄС реформ та рекомендацій від Європейської комісії. За результатами дослідження було визначено позитивний та негативний досвід історії європейської інтеграції постсоціалістичних держав з блоку п’ятого та шостого розширення Європейського Союзу для вироблення рекомендацій з метою прискорення євроінтеграційного поступу держав Асоційованого тріо та мінімізації проблемних питань на цьому шляху