Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Розвиток соціального підприємництва як інструмент реінтеграції ветеранів
No full textУ кваліфікаційній роботі досліджено соціальне підприємництво як ефективний інструмент реінтеграції ветеранів у цивільне життя. Обґрунтовано важливість соціального підприємництва у ролі структур, що здатні швидко реагувати на конкретні потреби ветеранів та сприяти процесу його повернення у суспільство. З’ясовано, що ветерани зустрічають у цивільному житті такі проблеми, як психологічні бар’єри, труднощі з пошуком роботи, брак навичок для цивільних професій, недостатню поінформованість про можливості підтримки та нерозвиненість інфраструктури перекваліфікації. Проаналізовано реальні практики соціальних та ветеранських підприємств, що працюють з військовими у контексті професійної самореалізації. Досліджено стан державних та недержавних програм допомоги ветеранам і визначено, що саме громадські організації та приватні ініціативи є ключовими надавачами практичної допомоги. Надано пропозиції щодо вдосконалення програм підтримки ветеранів, що охоплюють налагодження співпраці між державою та соціальними підприємствами, розширення програм перекваліфікації, підтримку ветеранських стартапів, створення регіональних центрів соціальної реінтеграції та впровадження системи моніторингу результативності
Трансформація місцевого самоврядування в Україні в контексті зарубіжного досвіду
No full textМагістерська робота присвячена дослідженню трансформації системи місцевого самоврядування в Україні в контексті імплементації зарубіжного досвіду, зокрема шведської та польської моделей децентралізації. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та аналіз політико-правових, організаційних і соціальних аспектів розвитку місцевого самоврядування в умовах реформ, що відбуваються в Україні з 2014 року. Об’єктом дослідження є інститут місцевого самоврядування як елемент публічної влади, а предметом — механізми його трансформації та запозичення європейських практик управління територіями
Цифрова демократія як індикатор відкритості місцевої влади
No full textЦифрова демократія в Україні розвивається стрімкими кроками, що стало можливим завдяки унікальному поєднанню децентралізації, воєнного прискорення цифрової трансформації та прагнення до євроінтеграції. Перед країною стала об’єктивна необхідність переходу від традиційного врядування до інклюзивної моделі, де громадяни беруть участь у прийнятті рішень на національному та місцевому рівнях за допомогою інноваційних цифрових інструментів
Державне управління оподаткуванням доходів фізичних осіб: вітчизняний та міжнародний досвід
No full textУ роботі досліджено теоретичні, організаційно-правові та прикладні аспекти державного управління оподаткуванням доходів фізичних осіб в Україні. Розкрито економічну сутність, функції та соціальну роль ПДФО у системі державних фінансів. Проаналізовано чинні механізми адміністрування податку, визначено основні проблеми податкового контролю та їх вплив на фіскальну ефективність. На основі статистичних даних і регіональних порівнянь оцінено динаміку надходжень ПДФО, виявлено диспропорції між державним і місцевим рівнями бюджетної системи. Проведено порівняльний аналіз практик оподаткування доходів фізичних осіб у країнах ЄС, США та ОЕСР, узагальнено кращі моделі адміністрування. Запропоновано напрями вдосконалення державного управління у сфері ПДФО, зокрема шляхом цифровізації процесів, упровадження принципів Data Governance, створення єдиного інтегрованого профілю платника та використання інструментів прогнозної комплаєнсаналітики
Спортивна дипломатія України під час повномасштабного російського вторгнення: зміст та перспективи
No full textУ роботі розкрито сутність і зміст спортивної дипломатії як інструменту публічної дипломатії держави та форми реалізації «м’якої сили» у міжнародних відносинах. Проаналізовано становлення, інституційні основи та сучасний стан спортивної дипломатії України в умовах війни, зокрема роль спорту у формуванні міжнародної підтримки, іміджу держави та санкційної ізоляції росії. Висвітлено діяльність Національного олімпійського комітету України, Міністерства молоді та спорту, участь спортсменів як амбасадорів держави, а також приклади міжнародних проєктів (Game4Ukraine, United24). Окреслено перспективи розвитку спортивної дипломатії у післявоєнний період, визначено її потенціал у процесі відбудови країни та інтеграції до європейського спортивного простору
Трансформація природи війни в контексті російсько-українського протистояння
No full textМетою дослідження є аналіз впливу російсько-української війни на трансформацію природи війни та уявлень про неї в ХХІ столітті. У роботі застосовано підхід концептуальної інтеграції задля синтезу нового знання. Методологічною оновою є дилема «природнього і набутого», що дозволила розмежувати сталу природу явища та мінливі форми її прояву. Використано критичний огляд, протиставлення та багаторівневий аналіз теоретичних підходів до дефініції війни та миру
Вплив інтеграційних процесів в країнах-учасницях АСЕАН на міжнародну торгівлю та інвестиційні потоки
No full textУ роботі досліджено теоретичні засади міжнародної економічної інтеграції, зокрема розкрито її сутність, основні форми та етапи розвитку. Оцінено динаміку зовнішньоторговельної діяльності й інвестиційних потоків АСЕАН. За допомогою економетричного моделювання досліджено вплив окремих макроекономічних факторів на ВВП Асоціації. Основними науковими результатами магістерської роботи є виявлені тенденції і фактори впливу інтеграційних процесів на торгівлю та інвестиції в АСЕАН, а також розроблені рекомендації щодо поглиблення економічної інтеграції в об’єднанні
Вимоги до авторських оригіналів статей.
No full textРедакційна колегія приймає до друку статті виключно за умови їх відповідності вимогам МОН України
Роль держави у формуванні політики післявоєнного відновлення
No full textThe article examines the theoretical and methodological foundations as well as the practical aspects of forming state policy for post-war recovery as a key direction of the socio-economic transformation of the state. The purpose of the study is to substantiate the role of the state in shaping post-war recovery policy and to determine its strategic priorities in the context of international experience and national challenges. To achieve this goal, the research employs systemic, comparative, structural-functional, and analytical methods, which made it possible to generalize foreign models of reconstruction - the Marshall Plan, Japan’s “economic miracle,” the Balkan experience, and modern approaches of the Build Back Better concept - and adapt them to Ukrainian realities. The research results show that an effective post-war recovery policy requires the integration of three key components: state leadership, international partnership, and local community participation. Based on the generalization of global experience, the author proposes a vision of the main directions of recovery policy, which include: restoration of critical infrastructure as the foundation for economic stabilization; reindustrialization and technological modernization ensuring the transition to an innovative development model; deepening decentralization and regional development as a prerequisite for fair and inclusive recovery; development of state–business–community partnerships (Public–Private–Community Partnership) as a mechanism for mobilizing resources and promoting social responsibility; and integration of environmental and social standards (ESG principles) as the basis for “green” and socially oriented growth. It is concluded that reconstruction should be transformed into a strategy of sustainable development focused on strengthening economic security, social cohesion, and the innovative capacity of the state. In this context, the role of the state lies in creating a coherent recovery management system that combines efficiency, transparency, inclusiveness, and partnership - transforming the reconstruction process into the foundation of long-term societal renewal.У статті досліджено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування державної політики післявоєнного відновлення як ключового напряму соціально-економічної трансформації держави. Метою дослідження є обґрунтування ролі держави у формуванні політики післявоєнного відновлення та визначення її стратегічних пріоритетів у контексті міжнародного досвіду та національних викликів. Для досягнення поставленої мети використано системний, порівняльний, структурно-функціональний і аналітичний методи, які дали змогу узагальнити зарубіжні моделі відбудови – План Маршалла, японське «економічне диво», балканську практику та сучасні підходи концепції Build Back Better – і адаптувати їх до українських умов. Результати дослідження засвідчили, що ефективна політика післявоєнного відновлення потребує інтеграції трьох ключових компонентів – державного лідерства, міжнародного партнерства та локальної участі громад. На основі узагальнення світового досвіду сформовано авторське бачення основних напрямів політики відновлення, які охоплюють: відновлення критичної інфраструктури як базового чинника стабілізації економіки; реіндустріалізацію та технологічну модернізацію, що забезпечують перехід до інноваційної моделі розвитку; поглиблення децентралізації та розвиток регіонів як умову справедливого та інклюзивного відновлення; розвиток партнерства держави, бізнесу й громад (Public–Private–Community Partnership) як інструмент мобілізації ресурсів і соціальної відповідальності; інтеграцію екологічних і соціальних стандартів (ESG-принципів), що формують основу «зеленого» та соціально орієнтованого зростання. Зроблено висновок, що відбудова має трансформуватися у стратегію сталого розвитку, орієнтовану на зміцнення економічної безпеки, соціальної згуртованості та інноваційної спроможності держави. У цьому контексті роль держави полягає у створенні цілісної системи управління відновленням, де поєднуються ефективність, прозорість, інклюзивність та партнерство, що перетворює процес реконструкції на фундамент довгострокового оновлення суспільства
Моделювання спалаху гепатиту А серед внутрішньо переміщених осіб у тимчасових прихистках
No full textВ умовах тривалого воєнного вторгнення в Україні значна кількість ВПО проживає у тимчасових прихистках. Через щільне розміщення та обмежені ресурси існує загроза спалахів інфекцій, зокрема гепатиту А. З метою прогнозування динаміки спалаху доцільно використати математичне моделювання. Для дослідження реалізовано SIR-модель у Python [1] з використанням бібліотек NumPy, SciPy та Matplotlib. Модель базується на системі рівнянь, що описують перехід між станами S (сприйнятливі), I (інфіковані) та R (одужалі)