DSpace NUBiP
Not a member yet
12942 research outputs found
Sort by
Робота з людьми похилого віку в закладах соціального обслуговування
Актуальність теми дослідження. Сучасне суспільство стикається з низкою демографічних викликів, серед яких одним із найважливіших є старіння населення. В Україні частка людей похилого віку неухильно зростає, що вимагає розширення та вдосконалення соціальних послуг для цієї категорії громадян. Соціальні заклади, які забезпечують догляд за літніми людьми, відіграють ключову роль у системі соціального захисту, проте вони стикаються з численними проблемами, пов’язаними з кадровим забезпеченням, фінансуванням, матеріально-технічним станом та організацією дозвілля підопічних. Це обумовлює необхідність наукового аналізу існуючих моделей соціального обслуговування та розробки рекомендацій щодо їх покращення.
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення якості життя людей похилого віку, які перебувають у закладах соціального обслуговування. Чимало підопічних таких установ стикаються з почуттям самотності, депресією, браком уваги з боку соціальних працівників, а також недостатнім рівнем медичного та соціального супроводу. Водночас існує низка об’єктивних труднощів, які впливають на ефективність соціального обслуговування, зокрема недофінансування, низька заробітна плата персоналу, дефіцит кваліфікованих спеціалістів та відсутність системного моніторингу якості надання послуг.
Метою дослідження є аналіз ефективності соціального обслуговування людей похилого віку в закладах соціального обслуговування.
Об’єктом дослідження є процес соціального обслуговування людей похилого віку в закладах соціального захисту.
Предметом дослідження є робота з людьми похилого віку в закладах соціального обслуговування.
Для досягнення мети використано такі методи дослідження:
1) теоретичні методи: аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів, державних програм та звітності соціальних закладів.
2) емпіричні методи:
- анкетування людей похилого віку щодо рівня задоволеності умовами проживання, догляду, медичного забезпечення та соціальної активності;
- опитування соціальних працівників щодо умов праці, основних проблем у сфері соціального обслуговування, кадрових труднощів;
- аналіз матеріально-технічного стану закладів (достатність ресурсів, обладнання, умов для комфортного проживання);
- вивчення державних програм і нормативно-правової бази для оцінки відповідності реальних послуг встановленим стандартам.
Теоретична значущість дослідження полягає у систематизації та узагальненні наукових підходів до соціального обслуговування людей похилого віку, визначенні основних проблем та шляхів їх розв’язання. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших досліджень у сфері соціальної роботи з літніми людьми.
Практична значущість дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій щодо вдосконалення соціального обслуговування людей похилого віку, які можуть бути використані державними установами, соціальними службами та організаціями, що надають відповідні послуги.
Структура роботи. Робота загальним об’ємом 66 сторінок (57 сторінок основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 57 найменувань, 4 додатків. Робота містить 4 таблиці.
Структура роботи передбачає три розділи. Перший розділ присвячений аналізу теоретичних підходів до соціального обслуговування людей похилого віку та сучасних проблем у цій сфері. Другий розділ містить обґрунтування напряму дослідження та розробку методики оцінки ефективності соціального обслуговування. Третій розділ представляє результати дослідження та розроблені рекомендації щодо вдосконалення роботи соціальних закладів для людей похилого віку
Особливості добору асортименту рослин для озеленення територій з сезонними підтопленнями в умовах Київського регіону
Дипломна робота присвячена комплексному дослідженню грунтово-, кліматично-, гідрологічних умов Київського регіону й питанням особливостей підбору, перспективного асортименту деревних і трав’янистих рослин для озеленення територій сезонного підтоплення та прибережної зони. Мета роботи – розробити асортимент рослин, які б витримували щорічні сезонні підтоплення, добре почувалися у перезволожених умовах на території Київської області, задля ефективного озеленення прибережних зон. Дипломна робота складається зі 109 сторінок друкованого тексту, 80 рисунків, 78 джерел використаної літератури.
У 1 розділі, описано природно-кліматичні, грунтові та гідрологічні умови Київського регіону.
У 2 розділі, досліджено й описано існуючу рослинність на прибережних територіях Київщини, шляхом проведення натурного фотообстеження.
У 3 розділі, розглянуто приклади успішного світового досвіду в питанні озеленення територій, сезонним підтопленнями та заболоченням. Окрему увагу приділено асортименту, який використовується в прибережній зоні.
У 4 розділі, наведено розроблений асортимент для прибережних зон Киівського регіону. що складається з деревних й трав’янистих рослин, для того аби в подальшому працювати з ними на прибережних ділянках. Та було запропоновано деякі композиційні рішення, шляхом розробки міні-проектів у програмі для ландшафтної візуалізації: «Lumion»
Post-war restoration of peri-urban forests in Ukraine
Теза доповіді з матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 185-річчя ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України «Лісівнича освіта та наука в умовах національних викликів та європейської інтеграції України» (5 – 6 червня 2025 року) м. Київ
Механізація процесу вирощування та збирання люцерни з удосконаленням граблин-ворушилок
Найпоширенішими методами прискорення сушіння скошеної трави є струшування валків, згрібання валків і перевертання валків. Використання цих методів для заготівлі сіна і кормів не тільки прискорює процес сушіння скошеної трави в 1,3-2 рази, але і дозволяє отримати висушену масу з рівномірним вмістом вологи. Для виконання цих операцій використовують колісні та пальцеві ворушилки, роторні, барабанні та інші види ворушилок. На особливу увагу заслуговують роторні ворушилки. Вони відрізняються простотою конструкції, низькою металоємністю і надійною технологією роботи.
Недоліком граблів є те, що вплив зубців на скошену траву неминуче призводить до подрібнення і втрати найцінніших частин рослин, таких як листя, пагони, суцвіття і кінчики стебел. При використанні існуючих ворошилок ці втрати можуть становити до 20% від початкової маси сухої трави. Це не тільки знижує врожайність сіна, але й суттєво впливає на витрати, оскільки втрачені частини рослини містять у 2-3 рази менше поживних речовин, ніж стебла.
Одним із способів зменшення механічних втрат при переміщенні, згрібанні та перевертанні трави є вдосконалення робочих частин існуючих граблів та розробка нових - ворушилок, які можуть м’яко впливати на траву.
Для досягнення цієї мети пропонується відцентрові граблі - ворушилки, м’який вплив яких на скошену траву досягається за рахунок створення повітряного потоку, який піднімає скошені рослини над стернею. Це зменшує взаємодію між рослинами та стернею і, відповідно, механічні втрати
Концепція створення медіапродукту «Україна понад усе»
Проєкт «Україна понад усе» – соціально-документальний медіапроєкт у форматі Instagram-каналу, що містить 10 історій українців, які діляться своїм розумінням патріотизму. Учасники представляють різні соціальні групи: військові, волонтери, лікарі, студенти, підприємці, вчителі тощо. Кожна історія відповідає на питання «Що для мене означає Україна?» та демонструє багатогранність національної ідентичності. Проєкт поєднує текстовий, фото- та відеоконтент, створюючи глибокий емоційний зв’язок із аудиторією. Основна цільова група – громадяни України віком 18-55 років, активні користувачі соціальних мереж, зацікавлені у патріотичній тематиці. Соціально-економічна ефективність проєкту полягає у підвищенні рівня національної свідомості та соціальної активності, об’єднанні різних верств населення навколо ідеї національної єдності. Подальший розвиток передбачає співпрацю з регіональними медіа, залучення інфлюенсерів і створення відеоподкастів
Розроблення технології м’ясних чипсів з використанням пробіотичних культур
У магістерській кваліфікаційній роботі обґрунтовано використання пробіотичних культур у виробництві м’ясних чипсів як сучасного напряму у створенні функціонального продукту. Розроблена технологія відповідає сучасним вимогам виробництва продуктів харчування із підвищеною біологічною цінністю та додатковою користю для здоров’я споживача.
Перший розділ містить огляд наукової літератури щодо негативного впливу інгредієнтів посолу традиційного виробництва та їхні альтернативні замінники, а також дослідження використання пробіотичних культур та інших сучасних компонентів для виробництві функціональних м’ясних продуктів.
У другий розділ сформовано об’єкт та предмет досліджень, визначено план проведення експериментальної частини, а також зазначені чині нормативні документи, відповідно до яких проведені експериментальні дослідження.
Третій розділ присвячений результатам експериментальних досліджень, він містить розроблені рецептури м’ясних чипсів, технологічну схему виробництва, а також дослідження впливу штамів Staphylococcus xylosus та Staphylococcus carnosus на фізико-хімічні, мікробіологічні, органолептичні та структурно-механічні показники якості та безпечності готового продукту.
У четвертому розділі міститься техніко-економічне обґрунтування ефективності виробництва м’ясних чипсів, а саме розрахунки собівартості та рентабельності готового продукту
Перспективи застосування штучного інтелекту в будівельній галузі
Збірник тез доповідей ХІІ Міжнародної науково-технічної конференції «Крамаровські читання» з нагоди 118-ї річниці від дня народження доктора технічних наук, професора, віцепрезидента УАСГН Крамарова Володимира Савовича (1906-1987) 20-21 лют. 2025 р., м. Київ
Оцінка впливу антропогенних чинників на екологічний стан міста Кременчук
Одним з інструментів реалізації екологічної політики є екологічна оцінка. Екологічна оцінка заснована на простому принципі: легше виявити і запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії її провадження. Система екологічної оцінки планованої діяльності нині використовуються практично в усіх країнах світу і багатьма міжнародними організаціями як превентивний, попереджувальний інструмент екологічної політики.
Екологічна оцінка зосереджена на всебічному аналізі можливого впливу запланованої діяльності на довкілля і використанні результатів цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків. Такий підхід стає особливо актуальним з огляду на поширення уявлень про збалансований (сталий) розвиток, оскільки він дає можливість враховувати, поряд з економічними, екологічні фактори вже на стадії формулювання цілей, планування та прийняття рішень про провадження тієї чи іншої діяльності.
Аналіз екологічних наслідків стратегічних рішень отримав назву «Стратегічна екологічна оцінка» (СЕО). СЕО упродовж останнього десятиріччя застосовується в багатьох країнах світу. Проведення СЕО в ЄС регулюється Директивою 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище. Основні положення цієї Директиви стали підґрунтям для підготовки Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо).
В Україні є передумови для імплементації процесу СЕО, пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики застосування екологічної оцінки. У 2013–2014 рр. вперше в Україні стратегічна екологічна оцінка проводилася для стратегії регіонального розвитку, а саме для Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року. Це відбулося за сприяння проектів міжнародної технічної допомоги «Розбудова спроможності до економічно обґрунтованого планування розвитку областей і міст України» і «Місцевий економічний розвиток міст України», що впроваджуються відповідно Конференційною радою Канади та Федерацією канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Уряду Канади.
Для проведення регіональної СЕО в межах Проекту РЕОП була розроблена та апробована методологія, що ґрунтується на досвіді інших країн та адаптована до законодавчих вимог і практики планування регіонального розвитку в Україні. Ця робота стала підґрунтям для вироблення та практичної апробації методології СЕО, а також для підготовки матеріалів навчальної програми з СЕО для державних службовців та представників органів місцевого самоврядування.
Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів законності та об’єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва.
Програма охорони довкілля Кременчуцької міської територіальної громади на період 2021–2025 роки («Довкілля – 2025») розроблена з метою максимально зберегти в первісному стані природні ресурси і мінімізувати шкідливий вплив людської діяльності на збалансовану систему екологічної рівноваги.
Стратегічна екологічна оцінка допомагає передбачити негативні зміни, що виникнуть внаслідок запровадження документів державного планування вже на етапі їх розробки, допоможе запобігти негативним наслідкам реалізації цих документів, а тому це питання є актуальним у сучасному екологічному суспільстві
Збереження та відновлення території італійського парку Підгорецького замку в с. Підгірці, Львівської області
Теза доповіді з матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 185-річчя ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України «Лісівнича освіта та наука в умовах національних викликів та європейської інтеграції України» (5 – 6 червня 2025 року) м. Київ
Видовий склад і стан насаджень деревних рослин на території парку «Покровський» у місті Ірпінь
Робота присвячена комплексному дослідженню насаджень парку та оцінці їх стану на прикладі одного з найбільших зелених об’єктів міста Ірпінь. Основна мета роботи – провести дендрологічне обстеження, дати якісну характеристику існуючим зеленим насадженням та розробити практичні пропозиції щодо їх покращення з урахуванням естетичних, екологічних і рекреаційних вимог.
У 1 розділі подано опис місця розташування об’єкта дослідження, розкрито історичні передумови виникнення парку, охарактеризовано природні умови регіону, зокрема ґрунтово–кліматичні особливості міста Ірпінь. Ці чинники мають безпосередній вплив на видовий склад і стійкість рослин, що використовуються у парках.
У 2 розділі розглянуто загальні принципи формування зелених насаджень у парках, структурно–просторову організацію досліджуваної території, а також запропоновано сучасні підходи до покращення естетичної привабливості рекреаційного середовища. Значну увагу приділено композиційним рішенням, які враховують функціональне зонування парку.
3 розділ присвячений дендрологічному аналізу насаджень: складено асортиментну відомість, охарактеризовано основні види дерев і кущів, визначено їх посухо– та зимостійкість. Оцінено якісний стан рослин із використанням 5–бальної шкали візуальної оцінки. Подано результати загальної інвентаризації, виявлено відсоткове співвідношення здорових, ослаблених і пошкоджених насаджень.
У 4 розділі на основі попереднього аналізу запропоновано комплекс заходів щодо догляду за існуючими насадженнями. Надано рекомендації щодо розширення рослинного асортименту з урахуванням декоративності, екологічної стійкості та здатності до адаптації. Важливим компонентом розділу є конкретні композиційні рішення, які гармонійно вписуються в існуючу структуру парку і сприяють підвищенню його привабливості для відвідувачів. Окремо розглянуто використання високо декоративних видів та місця їх доцільного розміщенн