301 research outputs found
Sort by
Використання чутливих до в'язкості флуоресцентних барвників для оцінки деградації гідрогелю альгінату в тканині міокарда
Get PDF. Шканд Т.В., Татарець А.Л., Чиж М.О., Слета І.В., Бєлочкіна І.В. Використання чутливих до в'язкості флуоресцентних барвників для оцінки деградації гідрогелю альгінату в тканині міокарда. Матеріали другої всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Теорія та практика сучасної морфології» 10-12 жовтня 2018 р. м. Дніпропетровськ. 182–184.Робота присвячена використанню чутливих до в'язкості флуоресцентних барвників для оцінки деградації гідрогелю альгінату в тканині міокард
Фармакопрофілактичні та фармакотерапевтичні підходи до послаблення пошкоджуючої дії іонізуючого опромінення: огляд інформаційних джерел
Get PDFГладких Ф. В. Фармакопрофілактичні та фармакотерапевтичні підходи до послаблення пошкоджуючої дії іонізуючого опромінення: огляд інформаційних джерел. Траєкторія науки = Traektoriâ Nauki = Path of Science. 2018. № 12. С. 5001–5022.Метою статті є узагальнення наукових точок зору щодо сучасних підходів до фармакологічної корекції ушкоджень радіаційного генезу. Проведення лікувальних заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків впливу іонізуючого опромінення та прискорення відновлювальних процесів в опроміненому організмі потребує обов’язкового застосування протипроменевих засобів. На сьогоднішній день є обґрунтованим поділ всіх протипроменевих препаратів на фармакопрофілактичні та фармакотерапевтичні лікарські засоби. До засобів профілактики радіаційних уражень належать три класи препаратів – радіопротектори, радіомодулятори та радіомодифікатори. Окреме місце посідають препарати ранньої патогенетичної терапії (радомітігатори) та засоби терапії відтермінованих наслідків дії радіаційного чинника. Зважаючи на доволі широкий спектр медикаментозних засобів з протипроменевими ефектами, що значно ускладнює цілісне сприйняття їх компартменталізації із врахуванням їх практичної значущості за конкретних сценаріїв радіаційного ураження, складено їх сучасну класифікацію. /// The purpose of the article is to synthesize the scientific points of view on modern approaches to pharmacological correction of radiation damage. Conducting medical treatment, aimed at eliminating the negative effects of exposure to ionizing radiation and accelerating the recovery processes in an irradiated organism requires the mandatory use of anti-radiation agents. Today there is a reasonable division of all anti-radiation drugs into pharmacoprophylactic and pharmacotherapeutic. The means of preventing radiation damage include three classes of drugs – radioprotectors, radio modulators and radio modifiers. Special attention is paid to preparations of early pathogenetic therapy (radiomitigators) and the means of therapy of delayed effects of the radiation factor. The modern classification of the rather wide range of medicines with anti-radiation effects, which greatly complicates the holistic perception of their compartmentalization, taking into account their practical significance in specific scenarios of radiation damage, is compiled
Влияние постуральных изменений, механического воздействия на аорту и криоденервации n. vagus на вариабельность сердечного ритма у крыс
No full textЧиж Н.А., Белочкина И.В. Влияние постуральных изменений, механического воздействия на аорту и криоденервации n. vagus на вариабельность сердечного ритма у крыс. Матеріали VII пленуму Українського наукового товариства патофізіологів та науково-практичної конференції «Інтегративні механізми патологічних процесів: від експериментальних досліджень до клінічної практики» 11–12жовтня 2018 р., м. Полтава. 90–91.В работе представлены результаты влияния постуральных изменений, механического воздействия на аорту и криоденервации n. vagus на вариабельность сердечного ритма у кры
Wireless Charger for Implantable Biotelemetry System
Get PDFAntonenko Ye. A., Chizh N.A. Buriak M.M., Osypenko A.A., Shtoda D.A. Wireless Charger for Implantable Biotelemetry System (2020) International Conference on Ultrawideband and Ultrashort Impulse Signals, September 4-7, Odessa, Ukraine. 260–263.This paper presents a description of the wireless charger for biomedical telemetry system for experimental animals. General information on the advantages of using telemetry in longitudinal biomedical researches is presented. The areas of application of wireless telemetry systems and their advantages over wired analogues are argued. A reliable
method of transferring energy from the charger to the
sensor-implant is described
Характеристика механизмов антиульцерогенного действия ванилоидных рецепторов (TRPV1) на модели гастропатии, индуцированной ацетилсалициловой кислотой
No full textГладких Ф. В. Характеристика механизмов антиульцерогенного действия ванилоидных рецепторов (TRPV1) на модели гастропатии, индуцированной ацетилсалициловой кислотой. Фармация и фармакология. 2017. Т. 5, № 3. С. 283–301. DOI: http://dx.doi.org/10.19163/2307-9266-2017-5-3-283-301.Relevance. One of the main problems of the use of acetylsalicylic acid (ASA) is its withdrawal or initial "non-prescription" resulted by the developed or potential side effects on the side of the gastrointestinal tract. In this case, the reasons for the abolition of ASA are not only serious complications in the form of gastrointestinal bleeding or perforations, but also dyspeptic phenomena against the background of the development of aspirin-induced gastroenteropathy.
Purpose of the study. To characterize the mechanisms of antiulcerogenic action of agonist TRPV1 (transient receptor potential vanilloid 1) vanillin (100 mg/kg) on the model of subchronic ASA-induced gastropathy in rats.
Materials and methods. The study was performed on 35 mature male rats. Gastropathy induced by ASA was simulated by a five-day intragastric (i.g.) introduction via the orogastric probe of an ASA suspension of 150 mg/kg/day. Omeprazole (50 mg/kg, i.g.) and vanillin (100 mg/kg, i.g.) were administered as suspensions in 60 minutes. up to ASA.
In the homogenates of the gastric mucosa, the concentration of malonic dialdehyde was determined (Stalnaya I.D. et al.) and catalased activity (Karolyuk MA et al.). The prooxidant/antioxidant ratio (ProAntidex) was calculated from the ratio of catalase activity (mcat/kg) and MDA concentration (umol/kg). The content of NO metabolites in the stomach tissues was determined by the method of Miranda K.M. Et al.
Results and their discussions. Preventive prophylactic use of vanillin (100 mg/kg) leads to decrease in the intensity of processes of lipid peroxidation in the coolant caused by the action of ASA (150 mg/kg). This was indicated by a statistically significant (p≤0.05) decrease in MDA content by 26.4% and an increase in catalase activity by 29.0% relative to those of animals with ASA-induced gastropathy without correction.
Also, the use of vanillin resulted in a statistically significant (p≤0.05) increase in the content of NO metabolites by 68.0% (841.4 ± 35.95 umol / g) relative to the animals in the control group. With combined use of vanillin and omeprazole, a statistically significant (p≤0.05) absolute normalization of the NO metabolite level (927.4 ± 34.78 mmol/g) in the coolant was established, which corresponded to the indices of intact animals
Патоморфологічна та комп’ютерно-томографічна оцінка впливу вінборону на протизапальну активність ібупрофену при експериментальному ревматоїдному артриті у щурів
No full textГладких Ф. В., Степанюк Н. Г., Студент В. О., Полозов С. Д., Вернигородський С. В. Патоморфологічна та комп’ютерно-томографічна оцінка впливу вінборону на протизапальну активність ібупрофену при експериментальному ревматоїдному артриті у щурів. Матеріали IХ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Досягнення клінічної фармакології та фармакотерапії на шляхах доказової медицини»: тези доп. (16–17 листопада 2017 р.). Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017. С. 151–155.Актуальність. За рівнем доказовості для нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), диклофенак, мелоксикам та ібупрофен включені у Державний формуляр лікарських засобів України і мають базу доведеної ефективності за рівнем «А». Це свідчить про їх високу терапевтичну ефективність та широке використання в медичній практиці. Серед НПЗЗ ібупрофен вирізняється значно кращою переносимістю, проте і він непозбавлений побічних ефектів, притаманних усім без виключення представникам даного класу. В наш час препарати ібупрофену застосовуються як у дорослих, так і у дітей для знеболення та при лихоманці, а також для лікування ревматичних захворювань. Зважаючи, що в попередніх дослідженнях нами доведена здатність вітчизняного лікарського засобу вінборону послаблювати ульцерогенну дію ібупрофену, постало питання вивчення його впливу на терапевтичні ефекти зазначеного НПЗЗ, зокрема на його протизапальну активність.
Мета дослідження. На основі патоморфологічних досліджень та конусно-променевої комп’ютерної томографії охарактеризувати та порівняти протизапальні властивості ібупрофену та його комбінації з вінбороном на моделі ад'ювантного артриту (АА) у щурів.
Матеріали та методи. АА моделювали одноразовим субплантарним введення в праву задню кінцівку щурів-самців масою 180-220 г повного ад’юванту Фрейнда (complete Freund's adjuvant – CFA (Thermo scientific, США), 0,1 мл/щура), який містить 1 мл ланоліну, 3 мл вазелінової олії, 4 мг вбитої вакцини БЦЖ, 50 мкл емульгатору Tween-80 та 0,5 мл 0,9 % ізотонічного розчину (0,9% NaCl). Ібупрофен (218 мг/кг; ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна), вводили внутрішньошлунково у вигляді суспензії на основі Tween-80, та води pro injectionibus (ПАТ "Галичфарм", Україна). Вінборон (11 мг/кг; ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", Україна), розчинений у воді pro injectionibus, вводився за 60 хв. до введення ібупрофену, двічі на добу. На 28 день тварин виводили з експерименту після чого проводили ампутацію задніх кінцівок на рівні кульшових суглобів (art. coxae) з наступною фіксацією матеріалу в 10 % водному розчині нейтрального формаліну. Гомілковостопні суглоби піддавали декальцинації. Препарати готували за стандартною методикою. Мікроскопію і фотографування гістологічних препаратів проводили за допомогою світлового мікроскопа OLIMPUS BX 41 при збільшеннях в 40, 100, 200 і 400 разів. Отримували і обробляли знімки, проводили морфометрію за допомогою програми «Quick PHOTO MICRO 2.3». Конусно-променева комп'ютерна томографія проводилась за допомогою цифрового панорамного конусно-променевого томографа «Point 3D Combi 500» (PointNix, Південна Корея), із використанням площинного сенсора з ділянкою сканування 9 × 12 мм і променевим навантаженням 30–100 мкЗв. Сканування проводили з напругою 52,0 kV і силою струму 6,0 mA. Для інтегральної характеристики лінійних розмірів дванадцяти суглобів задніх кінцівок щурів (І та V заплесно-плеснових суглобів, І–V плесно-фалангових суглобів та проксимальних міжфалангових суглобів I–V пальців стопи) нами була запропонована формула розрахунку об’єму суглоба.
Результати. Після 28 доби спостереження патологічні зміни реєструвались переважно в капсулі суглобів з характерною фіброзно-кістозною трансформацією периартикулярної сполучної тканини та утворенням паннусу в хрящовій поверхні суглобів. Патоморфологічною особливістю нелікованого АА, поряд з утворенням паннусу, дифузною лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією і деструкцією кісткової тканини, також була наявність грануляційної тканини на даному терміні спостереження, що свідчило про хронічних характер запальної відповіді та порушення регенераторних властивостей синовіального епітелію.
При лікованому АА ібупрофеном та ібупрофеном в комбінації з вінбороном патологічні зміни хрящової та кісткової тканини в результаті запальної реакції, супроводжувалися її відбудовою та відновленням функції, про що свідчило поява кислих та сульфатованих глікозаміногліканів. Відновлення кісткової тканини реалізувалося шляхом розростання сполучної тканини і трансформації її в хрящ. Синовіальна оболонка була гіперплазованою з проліферуючими синовіоцитами як макрофагального, так і секреторного типів. Тільки в поодиноких випадках зберігалися явища помірного набряку і незначна вогнищева лімфогістіоцитарна інфільтрація. Таким чином, застосування ібупрофену та ібупрофену в комбінації з вінбороном у щурів з АА призводило до зменшення або відсутності запалення як у суглобі, так і в періартикулярних тканинах. За протизапальними властивостями комбінація ібупрофену з вінбороном не поступається ібупрофену, а за протинабряковою дією дана комбінація препаратів була ефективніше за ібупрофен у експериментальних тварин з АА. Конусно-променева комп’ютерна томографія показала, що інокуляція CFA призвела до збільшення на 28 добу експерименту об’єму досліджуваних суглобів задніх кінцівок майже вдвічі (+ 90,1 ± 12,0 %) відносно показників інтактних щурів. Монотерапія АА у щурів ібупрофеном з 14 по 28 добу експерименту призвела до зменшення інтенсивності запального процесу. На це вказувало статистично вірогідне (р ˂ 0,05) зменшення об’єму суглобів задніх кінцівок в середньому на 26,0 ± 3,4 % відносно показників нелікованих тварин. На тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону нами було відмічено найменшу інтенсивність ознак запального процесу. На це вказувало зменшення об’єму суглобів на тлі комбінованого лікування щурів з експериментальним ревматоїдним артритом в середньому на 33,9 ± 2,8 % відносно показників тварин контрольної групи. Характеризуючи стан суглобових щілин задніх кінцівок у щурів слід зазначити, що розвиток АА призвів до значного зменшення ширини суглобових щілин в середньому на 60,1 ± 7,9 % відносно значень інтактних тварин. На тлі монотерапії ібупрофеном було відмічено збільшення ширини суглобової щілини усіх суглобів, проте на тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону нами було відмічено найвиразніше збільшення ширини суглобових щілин яка практично співставлялась з показниками інтактних тварин, що вказує на здатність вінборону потенціювати протизапальні властивості ібупрофену.
Висновки. Отримані експериментальні результати обґрунтовують можливість профілактики й терапії хронічного запалення при АА шляхом комбінації ібупрофену з вінбороном, що дозволить досягти зниження активності запального процесу і фіброзної трансформації та обумовлюють перспективи їх подальшого вивчення з метою впровадження в схеми лікування
Современный взгляд на методы снижения риска желудочно-кишечных осложнений при применении нестероидных противовоспалительных препаратов
No full textГладких Ф. В., Степанюк Н. Г., Студент В. Е. Современный взгляд на методы снижения риска желудочно-кишечных осложнений при применении нестероидных противовоспалительных препаратов. Материалы III международной научно-практической конференции «Актуальные аспекты экспериментальной и клинической фармакологии: от молекулы к лекарству»: тезисы доклада (16–17 ноября 2017 г.). Пятигорск: Пятигорский медико-фармацевтический институт – филиал ФГБОУ ВО ВолгГМУ, 2017. С. 26–30.Представлено характеристику современных методов снижения риска желудочно-кишечных осложнений при применении нестероидных противовоспалительных препаратов
Оцінка ефективності протизапальної терапії експериментального ревматоїдного артриту ібупрофеном та його комбінацією з вінбороном за показниками ремоделювання кісткової тканини
No full textГладких Ф. В., Човган І. С., Студент В. О., Полозов С. Д., Юркевич Б. Є. Оцінка ефективності протизапальної терапії експериментального ревматоїдного артриту ібупрофеном та його комбінацією з вінбороном за показниками ремоделювання кісткової тканини. Матеріали XIV Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених «Перший крок в науку–2017»: тези доп. (26–28 квітня 2017 р.). Вінниця, 2017. С. 509.Актуальність. Ревматичні захворювання розглядаються у всьому світі як одна з найбільш розповсюджених патологій та як одна з найбільш значущих медичних та соціально-економічних проблем сучасного суспільства. За даними. Nanjundaiah S.M. та співав. (2013 р.) процес запалення може спричиняти пошкодження кісткової тканини, що обумовлено спільними імунними медіаторами, зокрема цитокіновою системою «RANK-RANKL-OPG».
Мета: охарактеризувати за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії та біохімічними маркерами резорбрції кісткової тканини вплив монотерапії ібупрофеном та його комбінованого застосування з вінбороном на морфофункціональний стан кістково-суглобової системи задніх кінцівок щурів з ад’ювантним артритом (АА).
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 28 статевозрілих нелінійних щурах-самцях з масою тіла 180-220 г., розбитих на 4 групи: I – інтактні щури (n=7), II – щури зі змодельованим АА (n=7) без лікування (контроль), III – щури з АА (n=7), ліковані ібупрофеном (218 мг/кг, внутрішньошлунково (в/ш)), IV – щури з АА (n=7) ліковані ібупрофеном в/ш (218 мг/кг) в комбінації з вінбороном (11 мг/кг, в/ш). АА моделювали шляхом субплантарного введенням повного ад’юванту Фрейнда (100 мкл/щура). Щільність кісткових структур визначали в режимі «Profile» за шкалою Hounsfield N.D. від -1023 до +3000 одиниць (HU). Рівень остеопротегерину (OPG, пг/мл) визначали методом імуно-ферментного аналізу за допомогою тест-системи «eBioscience» (Австрія).
Результати та їх обговорення. Так розвиток АА у щурів на 28 добу експерименту супроводжувався статистично вірогідним (р < 0,05) зниженням щільності кісткової тканини (ЩКТ) проксимального епіфізу ІІ плеснової кістки на 22,4 % та зниження аналогічного показника дистального епіфізу першої фаланги ІІ пальця стопи на 16,6 % відносно показників інтактних тварин. Виявлені зміни узгоджувалось із зниженням рівня OPG (р < 0,05) у щурів з АА. На тлі монотерапії ібупрофеном ЩКТ дистального епіфізу ІІ плеснової кістки збільшилась на 15,5 %, а проксимального епіфізу першої фаланги ІІ пальця стопи – зросла на 4,8 % і становив відповідно 1237,6 ± 120,3 (95% довірчий інтервал (95% ДІ): 1001,8-1473,4) HU та 1056,0 ± 74,9 (95% ДІ: 909,3-1202,7) HU відповідно Комбіноване застосування ібупрофену та вінборону призвело до збільшення ЩКТ проксимального епіфізу ІІ плеснової кістки збільшилась на 22,9%, а дистального епіфізу першої фаланги ІІ пальця стопи – на 19,4 % відносно показників тварин з АА без лікування і становила відповідно 1521,1 ± 91,2 (95% ДІ: 1342,5-1699,8) HU та 1260,9 ± 81,1 (95% ДІ: 1101,9-1419,8) HU. Крім того нами встановлено, що на тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону у щурів з АА рівень OPG практично співставлявся з показниками інтактних тварин.
Висновки. Виявлені нами зміни вказують на більш виразну спроможність ібупрофену та вінборону при їх комбінованому застосуванні пригнічувати розвиток остеопенічного синдрому порівняно з монотерапією ібупрофеном на моделі ад’ювантного артриту у щурів
Патоморфологическое и компьютерное томографическое исследование влияния ибупрофена и его комбинации с 2-фенил-3-карбетокси-4-диметиламинометил-5-оксибензофурана гидрохлоридом (винбороном) на состояние суставов нижних конечностей крыс с экспериментальным ревматоидным артритом
No full textГладких Ф. В., Судент В. Е., Степанюк Н. Г., Вернигородский С. В. Патоморфологическое и компьютерное томографическое исследование влияния ибупрофена и его комбинации с 2-фенил-3-карбетокси-4-диметиламинометил-5-оксибензофурана гидрохлоридом (винбороном) на состояние суставов нижних конечностей крыс с экспериментальным ревматоидным артритом. Фармация и фармакология. 2017. Т. 5, № 5. С. 457–486. DOI: http://dx.doi.org/10.19163/2307-9266-2017-5-5-457–486The most frequent adverse reactions to nonsteroidal anti-inflammatory drugs are upper and lower gastrointestinal tract disorders, hepatotoxicity, nephrotoxicity, a decrease in the synthesis of proteoglycans of the cartilaginous tissue and allergic reactions. In our previous studies we have found out that Ukrainian vinboron, the antispasmodic with polytrophic pharmacological effects, can improve the safety profile of the popular non-steroidal antiphlogistics ibuprofen and can also potentiate its anti-inflammatory effect. That fact has become the background to a detailed study of the therapeutic action mechanisms of these drugs when they are used together. Aim of the study. To characterize the influence of vinboron (11 mg/kg, i.g.) on the anti-inflammatory activity of ibuprofen (218 mg/kg, i.g.) when combined, in a model of experimental rheumatoid arthritis according to pathomorphological, morphometric and cone-ray computerized tomography of rats’ hind limbs. Materials and methods. To reproduce the conditions for the administration of ibuprofen corresponding to its clinical use, we selected a model of experimental rheumatoid arthritis-adjuvant arthritis (AA) in rats. On the 28th day the animals were excluded from the experiment. It was followed by the amputation of the hind limbs at the level of the hocks (art. coxae) and fixation of the material in 10.0% aqueous solution of neutral formalin. The ankle joints were decalcified. The drugs were prepared according to the standard procedure. Microscopy and photographing of histological preparations were carried out with the light microscope OLIMPUS BX 41 at magnifications of 40, 100, 200 and 400 times. The obtained images were processed and morphometry was carried out with the program "Quick PHOTO MICRO 2.3". The contents of the cellular elements was determined on the basis of the equivalent unit area (1 mm2).
Cone-ray computerized tomography was carried out with a digital panoramic cone-ray tomographic scanner "Point 3D Combi 500" (PointNix, South Korea), using a planar sensor with a scanning site of 9 × 12 mm and a radial load of 30-100 μSv. Scanning was carried out with a voltage of 52.0 kV and the electric current of 6.0 mA. For the integral characteristics of the linear dimensions of rats’ hind limbs joints we proposed a formula for calculating the joint volume (Patent of Ukraine No. UA 117538). For the integral characteristics of the dimensions of rats’ hind limbs linear joints we proposed a formula for calculating the joint volume (Patent of Ukraine No. UA 117538). Results and discussion. The use of ibuprofen in combination with vinboron was accompanied by restoration of the structure and function of the cartilage and bone tissues, evidenced by the appearance of acidic and sulfated glycosaminoglycans. The restoration of the bone tissue was realized by the proliferation of the connective tissue and its transformation into cartilage. The synovial membrane was hyperplastic with proliferating synoviocytes of both macrophage and secretory types. In rare cases, the phenomenon of moderate edema and minor focal lymphohistiocytic infiltration persisted. Thus, the use of ibuprofen and ibuprofen in combination with vinboron in rats with adjuvant arthritis resulted in a reduction or absence of inflammation in both the joint and periarticular tissues. The analysis of the results of cone-ray computerized tomography and digital radiography showed that against the background of simultaneous administration of ibuprofen and vinboron there was a tendency to increase the anti-inflammatory effect of the studied antiphlogistics on the rats’ joints affected by adjuvant arthritis. On the 28-th day of the experiment there was the indicatation of decrease of the volume of the hind limb joints by an average of 33.8% compared to the control animals and a near-complete restoration of the width of the joint gaps of the joints examined. It was also determined that vinboron can harmonize the anti-inflammatory effect of ibuprofen when they are used together. Сonclusion. The use of vinboron in combination with ibuprofen leads to a more pronounced pathogenetic anti-inflammatory structural-modifying effect of this antiphlogistics
Влияние постуральных изменений, постпрандиальной нагрузки, фармакологической денервации и криоденервации nervus vagus на вариабельность сердечного ритма у крыс
Get PDFChizh, N. A. (2017). Effect of Postural Changes, Postprandial Load, N. Vagus Pharmacological Denervation and Cryodenervation on Heart Rate Variability in Rats. Problems of Cryobiology and Cryomedicine, 27(3), 266–278. https://doi.org/10.15407/cryo27.03.266Heart rate variability (HRV) spectral analysis was applied to establish how postural changes, accompanied by that in the central venous pressure were associated with a very low-frequency (VLF) component of the spectrum. Under postprandialload the total power of HRV spectrum was found out to decrease by 1.9 times due to reducing the very low-frequency componentof the spectrum. A statistically significant decrease in the LF/HF ratio from 6.7 down to 4.8 due to an increase in the high-frequencyrange was noted. After treating the animals with Loperamide and Atropine sulfate, which inhibited a motor-evacuation function ofgastrointestinal tract, there was established the effect of digestive system on HRV within the LF and HF ranges. The manifestationrate of HRV changes as a result of nervus vagus cryodenervation was shown to be significantly lower than after pharmacologicaldenervation with Atropine sulfate. The ratio of LF/HF components decreased from 3.4 down to 1.3 due to the augmentation of high-frequency component of the spectrum. The findings demonstrated the parasympathetic nervous system to control all the rangesof spectrum and play a major role in HRV formation. ///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////// В работе на основании данных спектрального анализа вариабельности сердечного ритма (ВСР) установлено, что смена пространственного положения тела, которая сопровождается изменением центрального венозного давления,
связана с очень низкочастотной VLF-компонентой спектра. Установлено, что при постпрандиальной нагрузке в 1,9 раза уменьшается общая мощность спектра ВСР за счет снижения очень низкочастотной компоненты спектра. Отмечено статистически значимое уменьшение соотношения LF/HF с 6,7 до 4,8 за счет увеличения высокочастотного диапазона. После введения животным фармакологических препаратов «Лоперамид», «Атропина сульфат», которые тормозят моторноэвакуаторную функцию гастроинтестинального тракта установлено влияние пищеварительной системы на ВСР в LF- и HF-диапазонах. Показано, что степень выраженности изменений ВСР в результате криоденервации nervus vagus была значительно ниже, чем после проведения фармакологической денервации «Атропина сульфатом». Соотношение компонент
LF/HF уменьшилось с 3,4 до 1,3 за счет увеличения высокочастотной компоненты спектра. Результаты проведенных экспериментов показали, что парасимпатическое звено вегетативной нервной системы контролирует все области спектра и играет главную роль в формировании ВСР