Financial and credit activity problems of theory and practice
Financial and credit activity problems of theory and practiceNot a member yet
2671 research outputs found
Sort by
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГНУЧКОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ ІНВЕСТУВАННЯ В РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
No full textModern projects investing in the development of human capital are extremely diverse and differ in the level of complexity or the volume of tasks and work that need to be carried out both in advance and directly during the process. Therefore, there arises a need to choose the right method of managing these problems. Moreover, the choice depends on the results of evaluating their effectiveness, including socioeconomic effectiveness. Thus, the aim is to conduct an evaluation of the effectiveness of flexible management of projects related to investments in the development of human capital. The subject of the research is projects investing in the development of human capital. The task is to present an approach to evaluating the socioeconomic effectiveness of flexible management of such projects. The key method is the modelling method for choosing the most optimal form of flexible management of the investment project in the development of human capital. For visual assessment, a real project investing in the development of human capital was selected. Corresponding areas for evaluating socioeconomic effectiveness were determined. It is proposed to carry out the evaluation of the socioeconomic effectiveness of flexible management precisely based on these areas: quality, budget, time for completing the set tasks, risks, and the health of the team involved in the investment project in the development of human capital. Thus, the result of the article is an improved methodology for evaluating the socioeconomic effectiveness of flexible management using the EVM method based on the criteria of quality, budget, time, risks, and team health. Regarding limitations, it should be emphasised that practical application occurred within only one project. Further research should be dedicated to evaluating the safety aspect of implementing projects investing in the development of human capital.Сучасні проєкти інвестування в розвиток людського капіталу вкрай різноманітні й відзначаються рівнем складності або ж обсягом завдань і робіт, які слід провести й попередньо, і безпосередньо під час цього процесу. Відтак, виникає потреба у виборі правильного методу управління цими проблемами. При цьому вибір залежить від результатів оцінювання їх ефективності, в тому числі соціально-економічної. Таким чином, мета дослідження – проведення оцінки ефективності гнучкого управління проєктами, що стосуються інвестицій у розвиток людського капіталу. Предмет дослідження – проєкти інвестування в розвиток людського капіталу. Завдання – представити підхід до оцінки соціально-економічної ефективності гнучкого управління такими проєктами. Ключовий метод – моделювання вибору найбільш оптимальної форми гнучкого управління проєктом інвестування в розвиток людського капіталу. Для наочної оцінки було відібрано реальний проєкт інвестування в розвиток людського капіталу. Визначено відповідні зони для оцінювання соціально-економічної ефективності. Запропоновано здійснювати оцінювання соціально-економічної ефективності гнучкого управління саме на базі цих зон: якість, бюджет, час для виконання поставлених завдань, ризики й здоров’я команди, що залучена до проєкту інвестування в розвиток людського капіталу. Отож, результатом дослідження є вдосконалена методика оцінювання соціально-економічної ефективності гнучкого управління за допомогою методу EVM на основі критеріїв якості, бюджету, часу, ризиків та здоров’я команди. Щодо обмежень слід наголосити, що практичне застосування відбулося в межах лише одного проєкту. Подальші дослідження слід присвятити тому, щоб оцінити й безпековий аспект реалізації проєктів інвестування в розвиток людського капіталу
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ДЕІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ: ВПЛИВ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ (IN UKRAINIAN)
No full textIn the context of global challenges, digital transformation acts as a catalyst for emerging threats and heightened systemic risks, including those associated with premature economic deindustrialisation. Therefore, this study of the interrelationship and dual impact of accelerated digital transformation and economic deindustrialisation on state financial security is unequivocally relevant in the context of the comprehensive digitalisation of socio-economic relations. Through quantitative data analysis using Ukraine's economy as a case study, the study examines the correlation between information technology sector growth and declining industrial production, using energy consumption patterns as a key indicator. The key findings demonstrate a strong negative correlation between digital sector expansion and traditional industrial output. The analysis indicates that rapid digital economic development is leading to changes in sectoral proportions, primarily through the expansion of the digital sector, while simultaneously facilitating deindustrialisation processes. Furthermore, the study identifies critical vulnerabilities in state financial security arising from this economic restructuring, including reduced tax revenues from traditional industries, increased economic instability, and growing dependence on digital infrastructure. The study concludes that while digital transformation stimulates innovation and creates new economic opportunities, it simultaneously generates additional threats to state financial security through accelerated deindustrialisation. This study contributes to the understanding of contemporary economic transitions and their implications for national financial resilience, suggesting that the modern paradigm of ensuring financial security should be based on minimising the risks associated with rapid digital transformation while leveraging its benefits for sustainable economic development.Цифрова трансформація в умовах глобальних викликів є каталізатором нових загроз, посилення системних ризиків, у тому числі пов’язаних із передчасною деіндустріалізацією економіки. Тому проведене дослідження взаємозв’язку та дуального впливу прискореної цифрової трансформації та економічної деіндустріалізації на фінансову безпеку держави є беззаперечно актуальним в умовах тотальної цифровізації соціально-економічних відносин. За допомогою кількісного аналізу даних на прикладі економіки України досліджено кореляцію між зростанням сектора інформаційних технологій і падінням промислового виробництва з використанням моделі споживання енергії як ключового показника. Ключові результати демонструють сильну негативну кореляцію між розширенням цифрового сектора й традиційним промисловим виробництвом. Проведений аналіз показує, що стрімкий цифровий розвиток економіки призводить до зміни секторальних пропорцій у ній, першочергово через розширення цифрового сектора, а також сприяє процесам деіндустріалізації. Крім того, дослідження визначає критичні слабкі місця у фінансовій безпеці держави, що виникають унаслідок цієї економічної реструктуризації, включаючи зменшення податкових надходжень від традиційних галузей промисловості, підвищення економічної нестабільності й зростання залежності від цифрової інфраструктури. У дослідженні зроблено висновок, що хоча цифрова трансформація стимулює інновації й створює нові економічні можливості, вона водночас генерує додаткові загрози фінансовій безпеці держави через прискорену деіндустріалізацію. Проведене дослідження сприяє розумінню сучасних економічних змін і їх наслідків для національної фінансової стійкості, припускаючи, що сучасна парадигма забезпечення фінансової безпеки має базуватися на мінімізації ризиків, пов’язаних зі швидкою цифровою трансформацією, з одночасним використанням її переваг для сталого економічного розвитку
СВІТОВЕ КЛІМАТИЧНЕ ФІНАНСУВАННЯ
Get PDFThe current devastating effects of climate change, including temperature rise, prolonged droughts, glacial melting, sea level rise, catastrophic floods, extreme weather events, emergencies; reduction of biodiversity; Increased risk of forest fires; reduced land productivity; crop losses; reduced environmental friendliness of agricultural products; degradation of fisheries resources; increased morbidity and mortality; restrictions on tourism; climate migration; loss of property and livelihoods, necessitate finding ways to protect against them. One of the important ways of such protection is climate finance, which is designed to promote prevention, counteraction, mitigation, adaptation to climate change, as well as recovery and transformation associated with these processes.The purpose of the study is to provide a comprehensive analysis of the evolution of climate finance in the world, regions and countries of different types.The author presents the scope of coverage of climate finance in the economic literature. The author analyzes the evolution of the volume and structure of climate finance in the world as a whole and its average annual flows, sources, directions of financing, territorial distribution, nature of the financed activities, and instruments used. The factors that led to the transformation of quantitative and qualitative indicators of climate finance in the world, individual regions and countries of different types are highlighted. The dynamics of the GSS+ market in general and green bonds in particular are analyzed. The author emphasizes the global economic conditions affecting climate finance. This has allowed the identification of the problems of global climate finance, which are the uneven distribution of climate finance across regions of the world and countries, disproportionality of climate finance to the level of vulnerability of individual continents and countries to climate change, incomplete and incomparable information on the volume and structure of climate finance, which requires further comprehensive research on the development of global climate finance, identifying problems, shortcomings and unresolved issues in this area, including ensuring the reliability and transparency of accounting, information and reporting on climate finance.Сьогоденні руйнівні наслідки зміни клімату, серед яких підвищення температури, тривалі посухи, танення льодовиків, підвищення рівня моря, катастрофічні повені, екстремальні погодні явища, виникнення надзвичайних ситуацій; скорочення біорізноманіття; зростання небезпеки лісових пожеж; зниження продуктивності земель; втрати врожаю; зниження екологічності сільгосппродуктів; деградація рибних ресурсів; зростання захворюваності й смертності; обмеження туризму; кліматична міграція; втрата майна й засобів до існування, зумовлюють необхідність пошуку шляхів убезпечення від них. Одним із важливих шляхів такого вбезпечення є кліматичні фінанси, покликані сприяти запобіганню, протидії, мітигації (пом’якшенню наслідків), адаптації до змін клімату, а також відновленню й трансформації, пов’язаних із цими процесами.Метою дослідження є комплексний аналіз еволюції кліматичного фінансування у світі, регіонах і країнах різних типів.Авторка представила ступінь висвітлення проблематики кліматичних фінансів в економічній літературі. Проаналізувала еволюцію обсягів і структури кліматичного фінансування у світі загалом і його середньорічні потоки, джерела, напрямами фінансування, територіальний розподіл, характер профінансованих заходів, використовувані інструменти. Виокремила чинники, що зумовлювали трансформацію кількісних і якісних показників кліматичного фінансування у світі, окремих регіонах і країнах різних типів. Навела аналіз динаміки ринку GSS+ загалом і «зелених» облігацій зокрема. Акцентувала на глобальних економічних умовах, що впливають на кліматичне фінансування. Це дозволило визначити проблематику глобального кліматичного фінансування, яка полягає в нерівномірності розподілу кліматичних фінансів по регіонах світу й країнах різних типів, непропорційності кліматичного фінансування до рівня вразливості окремих континентів і країн до змін клімату, неповноти та непорівнянності інформації щодо обсягів і структури кліматичного фінансування, що потребує подальших комплексних досліджень розвитку світового кліматичного фінансування з виявленням проблем, недоліків і нерозв’язаних питань у цій царині, у тому числі із забезпечення вірогідності та прозорості обліку, інформації й звітності про кліматичні фінанси
ВПЛИВ ФІНАНСОВИХ І НЕФІНАНСОВИХ СТИМУЛІВ НА МОТИВАЦІЮ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ
No full textAn effective motivational system increases the likelihood of attracting and retaining talent while reducing staff turnover. Financial and non-financial incentives such as salary and allowances, pay for performance, profit-sharing, bonus, recognition, flexibility, training, etc., significantly increase employee engagement and a sense of belonging to the organization. The research subjects are employees at various management levels in the Ministry of Economy and Sustainable Development of Georgia. The quantitative research method was applied throughout the research procedure. In particular, a questionnaire was created, which was completed by 720 respondents. The acquired results were analyzed using the SPSS statistical software package. The following hypotheses were formulated during the research process: Hypothesis 1. The motivation of subordinates determines the desire to change/not change the leader. In the case of positive motivation, there is no desire to change the leader; Hypothesis 2. Subordinate motivation increases when the supervisor is endowed with leadership skills. Hypothesis 3. The use of financial benefits by a supervisor in performance appraisal has a positive effect on the motivation of subordinates. Managers with leadership skills can identify the needs of employees, which affects their motivational level. As a result of the research analysis, it is important to note that financial motivation is a fundamentally important factor in developing countries. As a result, we formulated key findings and recommendations that will significantly increase employee motivation.Ефективна мотиваційна система підвищує ймовірність залучення та утримання талантів при одночасному зниженні плинності кадрів. Фінансові та нефінансові стимули, такі як заробітна плата й надбавки, оплата праці, участь у прибутку, бонуси, визнання, гнучкість, навчання тощо, значно підвищують залученість працівників і відчуття приналежності до організації. Предметом дослідження є співробітники різних рівнів управління в Міністерстві економіки та сталого розвитку Грузії. Кількісний метод дослідження використовували протягом усього процесу дослідження. Зокрема, було створено анкету, яку заповнили 720 респондентів. Отримані результати були проаналізовані за допомогою статистичного програмного комплексу SPSS. У процесі дослідження були сформульовані гіпотези. Гіпотеза 1. Мотивація підлеглих визначає бажання змінювати / не змінювати керівника. У разі позитивної мотивації відсутнє бажання змінювати керівника. Гіпотеза 2. Мотивація підлеглих підвищується тоді, коли керівник наділений лідерськими рисами. Гіпотеза 3. Використання керівником фінансових благ при оцінці роботи позитивно позначається на мотивації підлеглих. Керівники з лідерськими рисами можуть виявляти потреби співробітників, що впливає на їхній мотиваційний рівень. За результатами аналізу дослідження важливо зазначити, що фінансова мотивація є принципово вагомим фактором у країнах, що розвиваються. У підсумку ми сформулювали ключові висновки та рекомендації, які значно підвищать мотивацію співробітників
МІЖНАРОДНА ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ БЕНЧМАРКІНГУ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ БАНКІВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ: CASE-STUDY ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
No full textA well-capitalised bank system is a key element for securing macroeconomic stability. By applying a comprehensive approach to managing the capitalisation of banks, policymakers, regulators, and financial institutions can strengthen the resistance of the financial system, reduce system risks, and contribute to macroeconomic stability. The goal of the research is to develop an international functional benchmarking model for managing bank capital in the context of securing macroeconomic stability for 34 European countries with different population income levels from 2010 to 2022 based on World Bank data. The aim is achieved through the implementation of the defined stages of benchmarking modelling.The international functional benchmarking model for bank capital management in the context of macroeconomic stability has been developed by defining the qualitative and quantitative characteristics of the leading countries, chosen based on the corresponding ranking. The three groups of benchmarks are identified: institutional and innovative approaches (based on Swiss and Luxembourg practices), monetary and credit approaches (based on Sweden and Iceland’s practices), and preventive and regulatory approaches (based on Norway and Finland’s practices).The research results can be used in the processes of a bank’s risk management and formation and regulation of capital adequacy by bank management, as well as when developing state socioeconomic and financial policies.Добре капіталізована банківська система є ключовим елементом забезпечення макроекономічної стабільності. Застосовуючи комплексний підхід до управління капіталізацією банків, політики, регулятори та фінансові установи можуть посилити стійкість фінансової системи, знизити системні ризики та сприяти макроекономічній стабільності. Метою дослідження є розробка міжнародної функціональної моделі бенчмаркінгу управління капіталізацією банків у контексті забезпечення макроекономічної стабільності для 34 європейських країн із різними рівнями доходів населення з 2010 по 2022 рік на основі даних Світового банку. Поставленої мети досягнуто шляхом реалізації визначених етапів бенчмаркінгового моделювання.Розроблено міжнародну функціональну модель бенчмаркінгу управління капіталізацією банків у контексті макроекономічної стабільності шляхом визначення якісних і кількісних характеристик країн-лідерів, обраних на основі відповідного рейтингу. Виділено три групи бенчмарок: інституційно-інноваційні (на основі практики Швейцарії та Люксембургу), грошово-кредитні (на основі практики Швеції та Ісландії) та превентивно-управлінські підходи (на основі практики Норвегії та Фінляндії).Результати дослідження можуть бути використані в процесах управління ризиками банку, формування та регулювання достатності капіталу менеджментом банку, а також при розробці державної соціально-економічної та фінансової політик
МЕХАНІЗМ ДИВЕРСИФІКОВАНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПОВОЄННИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
No full textThe article explores the challenges of enterprise development in the context of Ukraine’s forthcoming recovery and financial-economic transformation following the Russian-Ukrainian war. The primary aim of the study is to develop a conceptual model for managing a mechanism of diversified development of enterprises to enhance the overall effectiveness of post-war reconstruction. Financial and economic transformations at the national level are considered as one of the fundamental elements for the effective post-war development of enterprises. The research methodology is grounded in the application of analytical tools, including methods of induction, deduction, and expert methods, all of which are directed toward achieving the research objectives. The research results describe a modular mechanism containing the main phases for evaluating, adapting, and implementing proposed tools to make the groundwork for a comprehensive system-wide transformation, particularly in the financial and economic aspects. The study is based on a triad “State – Economic Region – Enterprise.” The recommendations outlined in the article are informed by international experience in post-war recovery, providing a strong rationale for adopting this triad. The main emphasis is based on the recommendations for the use of indicators and instruments that enable rapid and high-quality assessment of key performance metrics, while minimising the risk of distortions caused by the subjective influence of experts. The findings of this study may be of interest to a broad audience, including entrepreneurs and stakeholders, academics, scientists, students, investors, and public sector representatives. A key limitation of the research lies in its focus on large-scale holdings with significant resources that can adopt and implement the proposed mechanism of diversified development during the post-war period. A critical requirement of the study is the timely completion of necessary research, calculations, and the initiation of strategic and tactical implementation plans before the end of the war.Стаття присвячена проблемам розвитку підприємств в умовах майбутнього відновлення та фінансово-економічної трансформації України після російсько-української війни. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі управління механізмом диверсифікованого розвитку підприємства з метою підвищення загальної ефективності повоєнної відбудови, що сприятиме оптимізації та систематизації згаданих вище трансформаційних змін. Фінансово-економічні трансформації на рівні держави автори розглядають як одну з фундаментальних основ ефективного повоєнного розвитку підприємства. Методологія дослідження базується на використанні інструментів аналізу, індукції, дедукції та експертних оцінках і висновках (засновані на результатах опрацювання історичних фактів, історичного досвіду країн і власному науковому та практичному досвідах), що спрямовані на досягнення мети дослідження. Результати дослідження описують модульні компоненти механізму, що містять пропозиції конкретизованих етапів оцінки, адаптації та впровадження пропонованих інструментів і механізмів для створення передумов для загальної та всеохоплюючої трансформації системи загалом і фінансово-економічної складової зокрема. Варто зазначити, що дослідження базується на тріаді, що має стати основою та ключовою рисою повоєнного розвитку й трансформацій: «Держава – Економічний район – Підприємство», що є ключовою відмінністю від переважної більшості підходів, які є «підприємствоцентричними». Розробленні в роботі рекомендації ґрунтуються на досвіді міжнародного повоєнного відновлення, що є аргументацією для впровадження зазначеної тріади. Основний акцент зроблено на рекомендаціях і необхідності використання інструментів, що дозволяють швидко та якісно оцінювати ключові індикатори зі зменшеним ризиком викривлень через суб’єктивні фактори експертів, що проводять дослідження (показники згідно з теорією маржинального прибутку, EBIDTA й інші). Результати дослідження можуть стати цікавими для широкого кола користувачів: власників і стейкхолдерів підприємств, науковців і студентів, інвесторів і державних діячів. Основними обмеженнями дослідження варто вважати орієнтацію на великі й потужні холдинги, що мають достатні потужності для імплементації та реалізації інструментів запропонованого механізму диверсифікованого розвитку в повоєнний період. Вимогою дослідження є потреба проведення необхідних розрахунків та імплементації стратегічних і тактичних планів реалізації ще до закінчення війни
ЧУТЛИВІСТЬ СЕКТОРІВ ДО ШОКІВ ЦІН НА НАФТУ Й СТРУКТУРНИХ ЗМІН ПІД ЧАС COVID-19: ДАНІ ІРАКСЬКОЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ
No full textThis research examines the responsiveness of sectoral stock returns in the Iraq Stock Exchange (ISX) to oil price shocks, focusing on the period during the COVID-19 pandemic. The Iraqi economy is still highly reliant on oil exports, which renders its financial markets vulnerable to global oil prices. This study examines the nature and extent of vulnerability in the Iraqi financial markets by employing a combination of methods, including event study methodology, fixed effects panel regression, GARCH (1,1) volatility modeling, and structural break and Granger causality tests. The data includes daily stock returns from seven sectors of ISX along with Brent and WTI prices between 2014 and 2023. The study focuses on three key oil-related events, which are the mid-March to April 2020 oil price crash, the COVID-19 pandemic alongside its role as a systemic market shock, and the recovery in prices post-pandemic. The analysis uncovers particularly heterogeneous sectoral responses to oil shocks. Banking, industry, and investment sectors show strong and statistically significant sensitivity to oil price changes, particularly during the pandemic. On the contrary, the insurance and services sectors behaved relatively more stably, indicating a defensive market. Results of the event study demonstrate a short-lived overreaction followed by a correction for some sectors. The results of panel regression demonstrated that there was a weakening in the relationship between oil and returns during the period of COVID-19, indicating a change in the forces driving the connection between oil and stocks. The GARCH results also confirm the existence of persistent volatility clustering in oil-sensitive sectors, while the structural break tests reveal critical regime changes during the pandemic. The study provides useful information for oil-exporting countries' investors, regulators, and policymakers. It highlights the need for more sector-focused portfolio tactics, more comprehensive financial supervision frameworks, and the incorporation of oil market risk into the general financial stability policies of the country.Це дослідження розглядає реакцію прибутковості секторальних акцій на Іракській фондовій біржі (ISX) на шоки цін на нафту, зосереджуючись на періоді пандемії COVID-19. Іракська економіка все ще дуже залежить від експорту нафти, що робить її фінансові ринки вразливими до світових цін на нафту. Це дослідження розглядає характер та ступінь вразливості на іракських фінансових ринках, використовуючи комбінацію методів, включаючи методологію дослідження подій, панельну регресію з фіксованими ефектами, моделювання волатильності GARCH (1,1), а також тести структурного розриву та причинно-наслідкового зв'язку Грейнджера. Дані включають щоденну прибутковість акцій із семи секторів ISX разом із цінами на Brent та WTI у період з 2014 по 2023 рік. Дослідження зосереджено на трьох ключових подіях, пов'язаних з нафтою, а саме: обвал цін на нафту з середини березня по квітень 2020 року, пандемію COVID-19 разом із її роллю як систематичного ринкового шоку та відновлення цін після пандемії. Аналіз виявляє особливо неоднорідні реакції секторів на нафтові шоки. Банківський, промисловий та інвестиційний сектори демонструють сильну та статистично значущу чутливість до змін цін на нафту, особливо під час пандемії. Навпаки, страховий та сфери послуг поводилися відносно стабільніше, що свідчить про захисний ринок. Результати дослідження подій демонструють короткочасну надмірну реакцію з подальшою корекцією для деяких секторів. Результати панельної регресії продемонстрували, що протягом періоду COVID-19 спостерігалося послаблення зв'язку між нафтою та прибутковістю, що вказує на зміну сил, що впливають на зв'язок між нафтою та акціями. Результати GARCH також підтверджують існування стійкої кластеризації волатильності в секторах, чутливих до нафти, тоді як тести на структурний прорив виявляють критичні зміни режиму під час пандемії. Дослідження надає корисну інформацію для інвесторів, регуляторів та політиків країн-експортерів нафти. Воно підкреслює необхідність більш секторально орієнтованої портфельної тактики, більш комплексних систем фінансового нагляду та включення ризику нафтового ринку до загальної політики фінансової стабільності країни
ФІНАНСУВАННЯ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ЯК СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО КЛАСТЕРНОГО РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
No full textThe article examines the role of financing personnel digitalization as a key strategy for managing changes in educational institutions in the context of sustainable cluster development of innovation infrastructure. Particular attention is paid to the analysis of the dynamics of the number of students, scientific and pedagogical staff, and financial indicators of institutions of different accreditation levels, which are leading in the formation of educational clusters. The authors of the article used economic and mathematical models to assess the individual effects of digital transformation, forecast results for the medium term, and identify factors affecting the competitiveness of educational institutions. The results of the study show that effective financing of personnel digitalization increases the competitive advantages of universities, colleges, and lyceums, strengthens human resource potential, contributes to financial stability, and creates added value for regional educational clusters. It is determined that universities have better starting positions for launching self-supported digital transformation programs due to greater financial resources, while colleges and vocational lyceums require greater institutional and state support. The importance of cluster interaction, which ensures the synergy of financial flows and the scaling of digital innovations at all levels of education, is substantiated. The paper emphasizes that financing the digitalization of personnel should be considered not as an expense, but as a strategic investment in improving the quality of education, competitiveness, and integration of the Ukrainian education system into the global digital space.У роботі досліджено роль фінансування диджиталізації персоналу як ключової стратегії управління змінами в освітніх закладах у контексті сталого кластерного розвитку інноваційної інфраструктури. Особлива увага приділена аналізові динаміки кількості студентів, науково-педагогічного персоналу та фінансових показників установ різних рівнів акредитації, що є провідними у формуванні освітніх кластерів. Автори статті застосували економіко-математичні моделі для оцінки індивідуальних ефектів цифрової трансформації, прогнозування результатів на середньострокову перспективу та виявлення чинників, що впливають на конкурентоспроможність освітніх інституцій. Результати дослідження засвідчують, що ефективне фінансування цифровізації персоналу підвищує конкурентні переваги університетів, коледжів і ліцеїв, зміцнює кадровий потенціал, сприяє фінансовій стабільності й створює додаткову вартість для регіональних освітніх кластерів. Визначено, що університети мають кращі стартові позиції для запуску самопідтримуваних програм цифрової трансформації завдяки більшим фінансовим ресурсам, а коледжі та професійні ліцеї потребують більшої інституційної та державної підтримки. Обґрунтовано важливість кластерної взаємодії, яка забезпечує синергію фінансових потоків і масштабування цифрових інновацій на всі рівні освіти. У роботі підкреслено, що фінансування цифровізації персоналу слід розглядати не як витрату, а як стратегічну інвестицію в підвищення якості освіти, конкурентоспроможності та інтеграцію освітньої системи України в глобальний цифровий простір
ВПЛИВ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ І МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ В КРАЇНАХ ІЗ РИНКОМ, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ, ТА КРАЇНАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
No full textIn the context of deepening globalisation, Emerging Markets and Developing Economies (EMDEs) are increasingly asserting their pivotal role in global economic growth. According to the International Monetary Fund classification, EMDEs are a diverse group of countries in terms of size and development levels, yet they share common characteristics such as high growth rates, large market potential, and increasing international integration. Acknowledging this role, this research was undertaken to quantitatively evaluate the effects of Foreign Direct Investment (FDI) and global trade on economic growth in EMDEs during the 1994–2023 period. Based on panel data from the World Bank’s World Development Indicators, the study applies modern econometric methods such as OLS, FEM, REM, and GMM to ensure accuracy and reliability in estimation. Empirical results show that international trade has a clear positive impact on long-term economic growth by expanding markets, increasing resource allocation efficiency, and promoting technological innovation. Meanwhile, FDI not only supplements investment capital but also acts as a channel for transferring technology, management skills, and global production linkages – particularly effective in countries with transparent investment environments and stable institutional systems. These findings not only enrich the theoretical basis of the role of FDI and trade in economic growth but also hold significant practical value for policymaking in EMDEs. Effectively leveraging these two factors can become a strategic lever to help these countries achieve sustainable growth, narrow the development gap, and enhance global competitiveness.В умовах поглиблення глобалізації країни з ринками, що формуються, і країни, що розвиваються (EMDE), усе більше утверджують свою ключову роль у глобальному економічному зростанні. Згідно з класифікацією Міжнародного валютного фонду (МВФ), країни EMDE є групою країн, різноманітною за розміром і рівнем розвитку, проте вони мають спільні характеристики, такі як високі темпи зростання, великий ринковий потенціал і зростання міжнародної інтеграції. Визнаючи цю роль, автор провів дослідження для кількісної оцінки впливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) і міжнародної торгівлі на економічне зростання країн EMDE протягом 1994–2023 років. Ґрунтуючись на панельних даних Індикаторів світового розвитку (WDI) Світового банку, автор використав сучасні економетричні методи, такі як OLS, FEM, REM та GMM, щоб забезпечити точність і надійність оцінки. Емпіричні результати показують, що міжнародна торгівля має чіткий позитивний вплив на довгострокове економічне зростання за рахунок розширення ринків збуту, підвищення ефективності розподілу ресурсів і сприяння технологічним інноваціям. Проте ПІІ не лише доповнюють інвестиційний капітал, а й виступають каналом для передачі технологій, управлінських навичок і глобальних виробничих зв'язків – особливо ефективно в країнах із прозорим інвестиційним середовищем і стабільними інституційними системами. Ці результати не лише збагачують теоретичну базу ролі ПІІ і торгівлі в економічному зростанні, а й мають значну практичну цінність для формування політики в країнах EMDE. Ефективне використання цих двох факторів може стати стратегічним важелем, який допоможе цим країнам досягти сталого зростання, скоротити розрив у розвитку та підвищити глобальну конкурентоспроможність
НАЛАШТУВАННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ТА ДОВІРА ДО ЦЕНТРОБАНКІВ: НЕОДНОРІДНІСТЬ У ВИПАДКУ CBDC
No full textBroad societal uptake of Central Bank Digital Currency (CBDC) is contingent on both its design features and public confidence in the issuing central bank. Based on survey results evaluated using Likert scales, this paper puts forth quantitative metrics assessing general privacy concerns alongside those specific to digital and financial interactions. Although baseline consistency in privacy preferences is observed, it dissipates when choice complexity increases. Significantly, we find no systematic relationship between individuals' quantified privacy preference levels and their choices regarding CBDC anonymity vs. functionality, their trust in the central bank's ability to protect CBDC privacy, or their belief in central bank independence as essential for that protection. Cluster analysis identifies respondent groups displaying preference consistency, the privacy paradox, or intermediate behaviours. These findings highlight substantial preference heterogeneity under complex choices, a critical factor for effective CBDC design. Consequently, central banks should engage more deeply in understanding user preferences and promoting CBDC functionality, ensuring privacy is not overlooked.Успішний попит на CBDC залежить від його дизайну, який буде широко прийнятий суспільством. Також потрібна відповідна довіра до центрального банку. У цій роботі на основі результатів опитування та шкали Лайкерта із застосуванням кількісних показників загальної переваги конфіденційності вводяться переваги конфіденційності в цифровому та фінансовому середовищі. Підтверджується узгодженість налаштувань конфіденційності в різних налаштуваннях. Але така послідовність зникає, тоді структура вибору ускладнюється. Немає відповідності між рівнем кількісних показників уподобань конфіденційності та вибором між анонімністю CBDC та функціональністю дизайну CBDC; довіра до здатності центрального банку гарантувати конфіденційність CBDC на противагу відсутності довіри; Довіра до незалежності центрального банку як передумова такої гарантії на противагу відсутності довіри. Кластерний аналіз показує, що респонденти організовані в групи, де може переважати узгодженість уподобань, парадокс конфіденційності та щось середнє між ними. Це емпіричний аргумент для підтвердження неоднорідності вподобань респондентів щодо складності структури вибору, що не є незначною для оптимального проектування CBDC. Центральні банки повинні глибше займатися незвичайною функцією вивчення переваг і просування функціональності CBDC, при цьому приватність не повинна ігноруватися