Financial and credit activity problems of theory and practice
Financial and credit activity problems of theory and practiceNot a member yet
2671 research outputs found
Sort by
КОМПЛЕКС КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: БАЗОВІ ПОНЯТТЯ, СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ, АНАЛІТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Get PDFThe purpose of the study is to develop theoretical and methodological foundations for analytical assessment of the complex competitiveness of enterprises, which should contribute to the coordination of their management actions in basic competitive markets, where they feel the active influence of rivals. For this purpose, a definition of the concept of the subject of competition is proposed, as a basic feature of the content of competitiveness, which serves as a measure of its level. It is proved that the bearer of competitiveness is market entities, and it is realized not only in commodity, but also in personnel and investment markets, where enterprises act as buyers of resources in conditions of real competition. The competitiveness of enterprises is studied from the standpoint of the sectoral and cyclical-status components of the competitiveness complex, which has a product-resource structure and corresponds to the number of types of competitive markets where the activities of these entities are represented. The cyclical-status component includes realized, potential and functional competitiveness. The components of the sectoral component are commodity, personnel, and investment competitiveness, which, in combination with elements of the cyclical-status component, form a complex of enterprise competitiveness.It is proven that the elements of the cyclical-status component are in constant interaction, namely, the result of competitiveness is achieved through the means of a certain functionality with a certain level of involvement of the available potential. In turn, the potential for competitiveness of the next cycle depends on the previously obtained result. This gives grounds to consider them as objects of analytical research and managerial influence.Based on the identified subjects of competition in the relevant markets, basic evaluation indicators were selected, which serve as the basis for calculating the level of realized, functional, and potential competitiveness in the commodity, personnel, and investment competitive markets.The carried-out approbation calculations and analytical assessment of the components of the competitiveness complex of enterprises-manufacturers of dry building mixtures allowed us to conclude that the balance of competitiveness indicators, under certain configurations, contributes to the positive dynamics of the volume of net profit. Therefore, the proposed toolkit for analytical assessment of the competitiveness complex of enterprises has applied value, serving as an information base for making management decisions that have an impact on the growth of financial results of the studied enterprises.Метою дослідження є розроблення теоретико-методичних основ аналітичного оцінювання комплексної конкурентоспроможності підприємств, що має сприяти узгодженню їхніх управлінських дій на базових конкурентних ринках, де вони відчувають активний вплив суперників. Задля цього запропоновано визначення поняття предмета конкуренції як базової ознаки змісту конкурентоспроможності, що слугує мірилом її рівня. Доведено, що носієм конкурентоспроможності є суб’єкти ринку, а реалізується вона не лише на товарному, а на й кадровому та інвестиційних ринках, де підприємства виступають покупцями ресурсів в умовах реальної конкуренції. Конкурентоспроможність підприємств досліджено з позицій секторального й циклічно-статусного компонентів комплексу конкурентоспроможності, який має продуктово-ресурсну структуру й відповідає числу видів конкурентних ринків, де представлена діяльність цих суб’єктів. До циклічно-статусного компонента віднесено реалізовану, потенційну та функціональну конкурентоспроможність. Складовими секторального компонента є товарна, кадрова та інвестиційна конкурентоспроможність, які в поєднанні з елементами циклічно-статусного компонента формують комплекс конкурентоспроможності підприємств.Доведено, що елементи циклічно-статусного компонента перебувають у постійній взаємодії, а саме: результат конкурентоспроможності досягається завдяки засобам визначеного функціоналу з тим чи тим рівнем залучення наявного потенціалу. У свою чергу потенціал конкурентоспроможності наступного циклу залежить від попередньо отриманого результату. Зазначене дає підстави вважати їх об’єктами аналітичного дослідження й управлінського впливу.На основі визначених предметів конкуренції на відповідних ринках обрано базові оціночні показники, які слугують основою розрахунку рівня реалізованої, функціональної й потенційної конкурентоспроможності на товарному, кадровому та інвестиційному конкурентних ринках.Здійснені апробаційні розрахунки та аналітичне оцінювання складових комплексу конкурентоспроможності підприємств-виробників сухих будівельних сумішей, дозволили дійти висновку, що збалансованість показників конкурентоспроможності, за певних їх конфігурацій, сприяє позитивній динаміці обсягу чистого прибутку. Тому запропонований інструментарій аналітичного оцінювання комплексу конкурентоспроможності підприємств має прикладне значення, слугуючи інформаційною базою для ухвалення управлінських рішень, які мають вплив на зростання фінансових результатів діяльності досліджуваних підприємств
МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В ПАРАДИГМІ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ
No full textThe article investigates and models the process of forming financial results of an enterprise operating in technogenic conditions on the basis of the social responsibility of business. It is proposed to consider technogenic conditions that are formed directly by the enterprise itself as self-pollution. The formed economic and mathematical model allowed to analyze the financial results of an enterprise operating in technogenic conditions. The optimal value of technogenic self-pollution was determined. It is shown that when the values of technogenic pollution are less than the optimal value, the profit of the enterprise increases. The application of methods of similarity theory made it possible to present the economic and mathematical model of the enterprise's profit in a dimensionless form, replacing individual parameters with analytical complexes that are recorded in the form of products. This allowed for a reduction in the volume of necessary calculations during research. The importance of the synergy of environmental standards and the financial component of the enterprise, in combination with the component of social responsibility of business, is proven.The methodology for the formation of economic and mathematical modeling of the financial component of enterprises operating in technogenic conditions has been developed. The possibility of using differential equations at a qualitative level is shown. This made it possible to determine the feasibility of using "soft" economic and mathematical models. It has been proven that there is an optimal value of the enterprise's income with the corresponding value of man-made pollution, which is characterized by structural stability.Economic and mathematical modeling of the financial indicators of the enterprise's activity in relation to technogenic self-pollution has made it possible to determine, using a dimensionless approach, the optimal conditions of the cost-target components. The conducted research provides enterprises with a tool for forming a financial strategy for their activities in technogenic conditions on the basis of social responsibility.У роботі досліджено та змодельовано процес формування фінансових результатів підприємства, що працює в техногенних умовах, на основі соціальної відповідальності бізнесу. Запропоновано розглядати техногенні умови, які формує безпосередньо саме підприємство, як самозабруднення. Сформована економіко-математична модель дозволила проаналізувати фінансові результати підприємства, що працює в техногенних умовах. Визначено оптимальне значення техногенного самозабруднення. Показано, що коли значення техногенного забруднення менші за оптимальне значення, прибуток підприємства зростає. Заміна окремих параметрів економіко-математичної моделі аналітичними комплексами дозволила застосувати безрозмірну форму на засадах теорії подібності. Це дозволило зменшити обсяг необхідних розрахунків під час дослідження. Доведено важливість синергії екологічних стандартів і фінансової складової підприємства в поєднанні зі складовою соціальної відповідальності бізнесу.Розвинуто методологію формування економіко-математичного моделювання фінансової складової підприємств, що працюють у техногенних умовах. Показано можливість використання диференціальних рівнянь на якісному рівні. Це дозволило визначити доцільність застосування «м’яких» економіко-математичних моделей. Доведено, що існує оптимальне значення доходу підприємства при відповідному значенні техногенного забруднення, яке характеризується структурною стійкістю.Економіко-математичне моделювання фінансових показників діяльності підприємства стосовно техногенного самозабруднення дозволило визначити, використовуючи безрозмірний підхід, оптимальні умови витратно-цільових складових. Проведене дослідження дає підприємствам інструмент для формування фінансової стратегії діяльності в техногенних умовах на основі соціальної відповідальності
ОЦІНКА ВПЛИВУ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І ВІЙНИ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ АКТИВНІСТЬ У ЦАРИНІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
No full textThe purpose of the article is to assess how key macroeconomic indicators (inflation, discount rate) affect the volume of investments in public-private partnership projects in Ukraine in the context of a full-scale war and subsequent reconstruction. The object of the study is investment activity within the framework of public-private partnership in Ukraine. The main task is to form a multiple regression model to assess the impact of macroeconomic factors on the volume of investments in public-private partnerships. The article identifies the relationships between the main macroeconomic factors and investment activity in the field of public-private partnership in Ukraine in the period 2021–2024. It is proven that the level of inflation and discount rate are characterized by negative dynamics of influence, reducing the interest of private capital in participating in joint infrastructure initiatives with the state. The article presents the results of an econometric analysis of the relationship between key macroeconomic indicators (inflation, discount rate) and the volume of investments in public-private partnership projects in Ukraine in the period 2021–2024. Particular attention is paid to the structural shock caused by a full-scale war, which was formalized using the artificial variable WAR. The results obtained allow us to conclude that an adaptive investment policy of the state is necessary in conditions of high economic and security turbulence. At the same time, an alternative is presented in the form of a passive strategy, which takes place but is not relevant in today's conditions.Метою дослідження є оцінити, як ключові макроекономічні показники (інфляція, облікова ставка) впливають на обсяги інвестицій у проєкти державно-приватного партнерства в Україні в умовах повномасштабної війни та подальшої відбудови. Об'єктом дослідження є інвестиційна активність у рамках державно-приватного партнерства в Україні. Основне завдання полягає у формуванні моделі множинної регресії для оцінки впливу макроекономічних факторів на обсяги інвестицій у державно-приватне партнерство. У роботі визначено взаємозв’язки між основними макроекономічними факторами та інвестиційною активністю в царині державно-приватного партнерства в Україні протягом 2021–2024 років. Доведено, що інфляція та облікова ставка характеризуються негативною динамікою впливу, знижуючи інтерес приватного капіталу до участі в спільних із державою інфраструктурних ініціативах. Представлено результати економетричного аналізу взаємозв’язку між ключовими макроекономічними показниками (інфляція, облікова ставка) та обсягами інвестицій у проєкти державно-приватного партнерства в Україні протягом 2021–2024 років. Особливу увагу приділено структурному шокові, спричиненому повномасштабною війною, який було формалізовано за допомогою штучної змінної WAR. Отримані результати дозволяють зробити висновок про необхідність адаптивної інвестиційної політики держави в умовах високої економічної та безпекової турбулентності. Водночас представлено альтернативу у формі пасивної стратегії, яка має місце, проте не актуальна в умовах сьогодення
ЕКОНОМІКО-ФІНАНСОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЛОГІСТИЧНОГО ПРОВАЙДЕРА ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ
No full textThe purpose of the study is to provide an economic and financial justification for the selection of the optimal logistics provider for agro-industrial enterprises of Ukraine in the period after the start of the full-scale armed invasion. The article presents the results of analytical economic and financial modelling of the selection of a logistics provider for agro-industrial enterprises of Ukraine engaged in foreign economic activity in the direction of the Republic of Poland. Based on interviews with the management of enterprises and an analysis of real economic and financial indicators for 2022–2024, the weighted sum of points (WSM) method was applied to rank three logistics providers. An economic and financial justification of the selection and the evaluation criteria themselves was carried out, in particular: asset profitability, liquidity, volume of freight transport, net margin, financing autonomy, and revenue. Based on the results of the model analysis, a reasonable distribution of providers was carried out according to the needs of three agricultural enterprises. The proposed methodology allows for formalizing the decision-making procedure in the field of logistics outsourcing, reducing risks and increasing the efficiency of logistics policy in the agricultural sector of Ukraine. A promising and at the same time expedient direction of further research is the application of fuzzy logic or multi-criteria analysis (MCDA) methods to take into account the subjective assessments of managers and logistics risks in martial law.Метою дослідження є економіко-фінансове обґрунтування вибору оптимального логістичного провайдера для агропромислових підприємств України після початку повномасштабного збройного вторгнення. У статті представлено результати аналітичного економіко-фінансового моделювання вибору логістичного провайдера для агропромислових підприємств України, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність у напрямку Республіки Польща. На основі інтерв’ю з керівництвом підприємств та аналізу реальних економіко-фінансових показників за 2022–2024 роки було застосовано метод зваженої суми балів (WSM) для ранжування трьох логістичних провайдерів. Здійснено економіко-фінансове обґрунтування вибору й самих критеріїв оцінювання, зокрема: рентабельності активів, ліквідності, кількості вантажного транспорту, чистої маржі, автономності фінансування та обсягу доходу. На основі результатів модельного аналізу здійснено обґрунтований розподіл провайдерів відповідно до потреб трьох аграрних підприємств. Запропонована методика дозволяє формалізувати процедуру ухвалення рішень у галузі логістичного аутсорсингу, знизити ризики та підвищити ефективність логістичної політики в агросекторі України. Перспективним та одночасно доцільним напрямом подальших дослідження є застосування методів нечіткої логіки або багатокритеріального аналізу (MCDA) для врахування суб’єктивних оцінок управлінців і логістичних ризиків в умовах воєнного стану
ПІВНІЧНА ЄВРОПА: ДОСЛІДЖЕННЯ ІСНУВАННЯ СПІЛЬНОЇ БІЗНЕС-МОДЕЛІ
No full textConsidering that Iceland, Ireland, Denmark, the Netherlands, Norway, and Finland consistently highly perform across a range of global benchmarks that reflect inclusive governance, sustainability, innovation, and economic competitiveness, it is crucial to examine whether their economic and business activities exhibit unique and common characteristics that influence their ability to address global challenges, support public policy priorities, foster innovation, and maintain resilience in the face of economic or geopolitical disruptions. To achieve this goal, the authors developed a generalized business model for the selected Northern European countries. The model focuses on key factors such as meeting human needs, alignment with public policy goals, managing risk, promoting scientific and technological development, using natural resources efficiently, and considering geographical context. These elements are reflected in each country’s optimal stock market portfolio. The study also tested the countries' resilience to global crises and the potential impact of military conflicts. Although the results did not support the existence of a cross-nationally single business model, Norway's business model was found to be unique compared to the other countries in the analysis. Finland and the Netherlands also demonstrated a high degree of alignment with the model, indicating that their current trajectories are closely in line with its parameters. This suggests a strong potential for policy and performance convergence in the near future. The authors utilized relevant Python packages and proposed a new approach to evaluating the intellectual contribution to the economy - the Intellectual Contribution Index. This index is constructed using data from the Crossref database, where each investment portfolio is assigned a weighted score based on the frequency with which its associated industries appear in the titles of academic articles.З огляду на те, що Ісландія, Ірландія, Данія, Нідерланди, Норвегія та Фінляндія стабільно посідають високі позиції в глобальних рейтингах, які відображають інклюзивне врядування, сталий розвиток, інноваційність та економічну конкурентоспроможність, виникає потреба дослідити, чи мають їхні бізнесові моделі спільні або унікальні риси, що впливають на здатність цих країн реагувати на глобальні виклики, сприяти інноваціям і зберігати стійкість у контексті економічних чи геополітичних потрясінь. З цією метою автори розробили узагальнену бізнес-модель для вибраних країн Північної Європи. Модель базується на ключових чинниках: задоволення базових людських потреб, узгодженість із державними пріоритетами, управління ризиками, розвиток науки й технологій, ефективне використання природних ресурсів і врахування географічного контексту. Ці елементи відображаються в оптимальному портфелі фондового ринку кожної країни. У дослідженні також перевірено стійкість країн до глобальних криз і потенційний вплив воєнних конфліктів. Хоча результати не підтверджували існування міжнаціональної єдиної бізнес-моделі, бізнес-модель Норвегії була визнана унікальною порівняно з іншими країнами в аналізі. Фінляндія та Нідерланди також продемонстрували високий ступінь узгодженості з моделлю, що вказує на те, що їхні поточні траєкторії значною мірою відповідають її параметрам. Це свідчить про великий потенціал для зближення політик і результатів у найближчому майбутньому. Автори використали відповідні пакети Python і запропонували новий підхід до оцінки інтелектуального внеску в економіку – Intellectual contribution index. Цей індекс будується на основі даних із бази даних Crossref, де кожному інвестиційному портфелеві присвоюють зважену оцінку на основі частоти, з якою пов'язані з ним галузі з'являються в назвах наукових статей
ЧИ МОЖЕ ФІНАНСОВА ГНУЧКІСТЬ ПІДВИЩИТИ ОЦІНКУ КОМПАНІЇ В СКЛАДНІ ПЕРІОДИ: АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ З VUCA
No full textThis study investigates how financial flexibility can enhance corporate value, especially in a VUCA (volatility, uncertainty, complexity, and ambiguity) environment such as the COVID-19 pandemic. A corporation that has financial flexibility in the form of internal cash reserves and unused borrowing capacity will be better prepared to face unexpected exogenous shocks because it can obtain alternative funding as needed. In volatile situations, adaptability will allow organizations to avoid the challenge of sudden cash shortages during uncertainty, allowing them to postpone or change investments without compromising operational continuity. This study investigates the effect of financial flexibility on business value. This study uses panel data regression to analyze 234 companies listed on the Indonesian Capital Market during the epidemic period. This article uses multiple proxies for financial flexibility, such as access to internal and external resources, as well as dividends, interest, and taxes, as elements that reduce flexibility. The results show that firm value is substantially affected by financial flexibility and profitability, while debt levels and business size have no effect. Firms with good financial flexibility can be more agile in changing their capital structure and financing strategies, thereby maintaining operations and increasing shareholder value, especially during crises. This study shows that companies with more aggressive dividend policies will face challenges in maintaining financial flexibility, because large dividend payments of almost all profits will hinder reinvestment initiatives. This article suggests that organizations should prioritize financial flexibility, especially during periods of market instability or external disruptions. This is the only method to maintain their market value and operational efficiency.У цій роботі досліджено, як фінансова гнучкість може підвищити корпоративну вартість, особливо в умовах VUCA (волатильність, невизначеність, складність і неоднозначність), таких як пандемія COVID-19. Корпорації, які мають фінансову гнучкість у вигляді внутрішніх грошових резервів і невикористаних кредитних можливостей, будуть краще підготовлені до протистояння несподіваним екзогенним потрясінням, оскільки вони можуть отримати альтернативне фінансування за потреби. У нестабільних ситуаціях адаптивність дозволить організаціям уникнути проблеми раптової нестачі грошових коштів під час невизначеності, дозволяючи їм відкладати або змінювати інвестиції без шкоди для безперервності роботи. У цій роботі досліджено вплив фінансової гнучкості на вартість бізнесу. Використано регресію панельних даних для аналізу 234 компаній, зареєстрованих на ринку капіталу Індонезії протягом періоду епідемії. Використано кілька проксі для фінансової гнучкості, таких як доступ до внутрішніх і зовнішніх ресурсів, а також дивіденди, відсотки та податки як елементи, що знижують гнучкість. Результати показують, що на вартість фірми суттєво впливають фінансова гнучкість і прибутковість, водночас рівень заборгованості й розмір бізнесу не мають жодного впливу. Фірми з хорошою фінансовою гнучкістю можуть бути більш гнучкими в зміні структури свого капіталу й стратегій фінансування, тим самим підтримуючи діяльність і збільшуючи акціонерну вартість, особливо під час криз. Це дослідження показує, що компанії з більш агресивною дивідендною політикою зіткнуться з проблемами підтримки фінансової гнучкості, оскільки великі виплати дивідендів майже всього прибутку будуть перешкоджати ініціативам з реінвестування. Наголошено, що організаціям слід віддавати перевагу фінансовій гнучкості, особливо в періоди нестабільності ринку або зовнішніх збоїв. Це єдиний метод зберегти їхню ринкову вартість і операційну ефективність
ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КОНТРОЛІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ КРИЗИ
No full textThe purpose of the article is to study the peculiarities and identify the problematic aspects of managing the processes of forming an investment controlling mechanism at enterprises in the tourism sector in crisis conditions. The article examines the economic and legal aspects of managing the processes of forming an investment controlling mechanism at enterprises in the tourism sector in crisis conditions and identifies the main problems of introducing controlling mechanisms, namely a shortage of investment resources, the weakness of current legislation, and its inability to properly regulate relations under the influence of instability and increased investment risks. It has been established that the shortage of highly qualified personnel poses a threat to the stable functioning of enterprises in the tourism sector. It has been proven that in Ukraine, the functioning of tourism enterprises significantly depends on their regional location, and the results of empirical studies confirm that the largest share of net income from tourism in 2024 was generated by enterprises located in Kyiv (UAH 3,129.9 million) and in the Lviv (UAH 1,117.1 million) and Ivano-Frankivsk (UAH 852.2 million) regions. Kyiv (UAH 3,129.9 million) and in the Lviv (UAH 1,117.1 million), and Ivano-Frankivsk (UAH 852.2 million) regions. The peculiarities of managing the processes of forming an investment control mechanism at enterprises in the tourism sector in crisis conditions were analyzed, and ways out of crisis situations and resolution of the situation in the tourism sector were proposed. A mechanism for investment controlling at enterprises in the tourism sector has been developed, which provides for the need to form a subsystem of economic and legal regulation of the processes of managing the investment development of enterprises in the tourism sector.Метою дослідження є вивчення особливостей і виокремлення проблемних аспектів управління процесами формування механізму інвестиційного контролінгу на підприємствах туристичної галузі в умовах кризи. У статті розглянуто економіко-правові аспекти управління процесами формування механізму інвестиційного контролінгу на підприємствах туристичної галузі в умовах кризи та виявлено основні проблеми запровадження контролінгових механізмів, а саме: дефіцит інвестиційних ресурсів, слабкість чинного законодавства та його неспроможність належним чином урегульовувати відносини під впливом нестабільності та посилення інвестиційних ризиків. З’ясовано, що брак висококваліфікованого персоналу становить загрозу стабільному функціонуванню підприємств туристичної галузі. Доведено, що в Україні функціонування підприємств туристичної галузі істотно залежить рід їхнього регіонального розміщення, а результати проведених емпіричних досліджень підтверджують, що найбільшу частку чистого доходу від туризму 2024 року принесли підприємства, що розміщені в м. Києві (3129,9 млн грн) і на території Львівської (1117,1 млн грн) й Івано-Франківської (852,2 млн грн) областей. Проаналізовано особливості управління процесами формування механізму інвестиційного контролінгу на підприємствах туристичної галузі в умовах кризи, а також запропоновано шляхи виходу з кризових станів і врегулювання ситуації, яка склалася у царині туризму. Розроблено механізм інвестиційного контролінгу на підприємствах туристичної галузі, який передбачає необхідність формування підсистеми економіко-правового регулювання процесів управління інвестиційним розвитком підприємств туристичної галузі
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ В УМОВАХ ЗОВНІШНІХ ЗАГРОЗ
No full textGlobal challenges, primarily related to the war in Ukraine, and the COVID-19 pandemic, have exacerbated the issue of the resilience of national economies to changes in the external environment. Security factors are becoming decisive in the formation of economic development strategies, the implementation of foreign policy, and the implementation of export-import operations. The ramifications and scale of global supply chains remain a tangible challenge for most countries of the world and their regions. Today, most participants in foreign economic activity are trying to reduce existing risks by diversifying the product range, expanding the circle of trade partners at the expense of “friendly” countries, etc. This situation highlights the importance of assessing the foreign trade security of regions to strengthen the country's economic resilience in conditions of a sharp decline in export potential, disruption of established logistics supply chains, the underdevelopment of border infrastructure for freight transportation, the prevalence of raw materials in the export structure, the lack of human resources, the aggravation of the general security situation, etc. The aim of the article is to develop a methodological approach for assessing the foreign trade security of regions in conditions of external challenges and to test it on the example of the regions of Ukraine. The taxonomic analysis method was used to assess the foreign trade security of the regions of Ukraine and to study its current risks and challenges. Based on the systematic comparative analysis of foreign trade security of the regions of Ukraine used in the work, a rating assessment of the regions of the country has been carried out, which allows to determine the position of each region among other Ukrainian regions in terms of the level of foreign trade security, to reveal factors affecting the dynamics of changes in the main security indicators, to identify the features of the economic development of each region and their resilience in the face of external threats. The results of the research will be useful both for researchers in the field of foreign economic activity and for economic security and politicians in the field of trade and economic policy.Глобальні виклики, пов’язані насамперед з війною в Україні, пандемією COVID-19, загострили питання стійкості національних економік до змін зовнішнього середовища. Безпекові чинники стають визначальними у формуванні стратегій економічного розвитку, реалізації зовнішньої політики, здійсненні експортно-імпортних операцій. Розгалуженість і масштаби глобальних ланцюгів поставок залишаються відчутним викликом для більшості країн світу та їхніх регіонів. На сьогодні більшість учасників зовнішньоекономічної діяльності намагаються знизити існуючі ризики шляхом диверсифікації товарної номенклатури, розширення кола торговельних партнерів за рахунок «дружніх» країн тощо. Така ситуація актуалізує важливість проведення оцінки зовнішньоторговельної безпеки регіонів України задля посилення стійкості економіки країни в умовах різкого зниження експортного потенціалу, розірвання налагоджених логістичних ланцюгів постачання, нерозвиненості прикордонної інфраструктури для вантажних перевезень, превалювання сировинних товарів у структурі експорту, нестачі людських ресурсів, загострення загальної безпекової ситуації тощо. Метою дослідження є розробка методичного підходу до оцінки зовнішньоторговельної безпеки регіонів в умовах зовнішніх викликів і здійснення її апробації на прикладі регіонів України. Для оцінки зовнішньоторговельної безпеки регіонів України, дослідження її сучасних ризиків і викликів використано метод таксонометричного аналізу. На основі проведеного в роботі системного порівняльного аналізу зовнішньоторговельної безпеки регіонів України здійснено рейтингову оцінку регіонів країни, що дозволяє визначити місце регіону серед інших регіонів України за рівнем зовнішньоторговельної безпеки, ідентифікувати фактори, які впливають на динаміку зміни основних індикаторів безпеки, виявити особливості економічного розвитку кожного з регіонів та їхню стійкість в умовах зовнішніх загроз. Результати дослідження будуть корисні для дослідників у галузі й зовнішньоекономічної діяльності, і економічної безпеки, а також для політиків у царині торговельно-економічної політики
МЕХАНІЗМ ЦИКЛІЧНО-ДИНАМІЧНОГО СКРИНІНГУ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В УМОВАХ ВІЙНИ
No full textThis study aims to develop a mechanism for cyclic-dynamic screening of the activities of primary financial monitoring entities (PFMEs) under wartime conditions. The proposed mechanism identifies atypical behavioural patterns, enhances responsiveness to rapidly evolving risks, and improves the quality of financial offence detection. The study constructed additive time series models for two distinct periods: pre-war (2011–2019) and wartime (2021–2024). Smoothing techniques, time series decomposition, seasonal component estimation, and analytical trend modelling were applied. In the first period, the model demonstrated high accuracy (coefficient of determination R² = 90,87%), while in the second period, the accuracy remained acceptable (R² = 65,80%), reflecting increased volatility in the financial environment. The results highlight the importance of analyzing fluctuations and trends to detect suspicious financial transactions on time and to improve the effectiveness of primary financial monitoring procedures during wartime. The proposed mechanism enhances the accuracy of identifying anomalous operations, enables adaptive risk response, and strengthens the monitoring and control of financial flows. The practical implementation of this methodology contributes to ensuring national financial stability and security, which is critically important for maintaining the integrity of the state's financial system under wartime conditions.Метою дослідження є розроблення механізму циклічно-динамічного скринінгу діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) в умовах війни, застосування якого дозволяє виявляти нетипові поведінкові патерни, підвищити адаптивність до швидкозмінних ризиків і сприяти підвищенню якості виявлення фінансових правопорушень. Основні результати. У дослідженні побудовано адитивні моделі часових рядів для двох окремих періодів: довоєнного (2011–2019) та періоду, що включає воєнні умови (2021–2024). Застосовано методи згладжування, декомпозиції часових рядів, розрахунку сезонних складових та аналітичного вирівнювання трендів. У першому періоді модель забезпечила високу точність (коефіцієнт детермінації 90,87%), водночас у другому періоді — прийнятний рівень точності (65,80%), що обумовлено підвищеною волатильністю у фінансовому середовищі.Основні висновки. Результати дослідження підкреслюють важливість аналізу коливань і трендів для своєчасного виявлення підозрілих фінансових транзакцій, а також підвищення ефективності процедур первинного фінансового моніторингу в умовах війни. Запропонований механізм дозволяє не лише підвищити точність виявлення аномальних операцій і адаптивно реагувати на ризики, а й підсилити моніторинг обігу коштів і контроль за ним. Практичне впровадження цієї методики сприятиме забезпеченню національної фінансової стабільності та безпеки, що є критично важливим для підтримання цілісності фінансової системи держави в умовах воєнного часу
ІННОВАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В МАРКЕТИНГОВІЙ СТРАТЕГІЇ Й SMART-ФІНАНСОВІЙ ПОЛІТИЦІ
No full textThe article reveals the theoretical foundations and practical aspects of innovative personnel management in entrepreneurial higher education institutions of Ukraine, taking into account the role of marketing strategy and smart financial policy. The study is based on the understanding that in modern conditions of transformation of the educational space, the effectiveness of the functioning of entrepreneurial higher education institutions largely depends on the ability of institutions to flexibly respond to external challenges, invest in human capital and form sustainable competitive advantages through internal renewal of the organizational management model. Particular attention is paid to the analysis of the human resource potential of institutions, the dynamics of employee training, as well as the impact of the volume of expenses on marketing strategy and smart communication policy on the quantitative indicators of the student contingent. The study revealed that the most sustainable development is demonstrated by an institution in which there is a systematic combination of three key elements: professional growth of personnel, strategic marketing activity and optimal financial planning. On the contrary, the lack of a holistic approach leads to a decrease in efficiency even with high costs or the presence of human resource potential. Thus, achieving success in entrepreneurial higher education institutions in modern conditions requires the integration of management tools into a single innovative development model. The article substantiates practical recommendations for improving the mechanisms of personnel management in entrepreneurial higher education institutions with an orientation towards strengthening the role of digital solutions, forming value propositions for applicants, and increasing the transparency of financing and long-term planning of educational processes.У статті розкрито теоретичні засади та практичні аспекти інноваційного управління персоналом у підприємницьких закладах вищої освіти України з урахуванням ролі маркетингової стратегії та smart-фінансової політики. Дослідження ґрунтується на розумінні того, що в сучасних умовах трансформації освітнього простору ефективність функціонування підприємницьких закладів вищої освіти значною мірою залежить від здатності закладів гнучко реагувати на зовнішні виклики, інвестувати в людський капітал і формувати стійкі конкурентні переваги через внутрішнє оновлення організаційної моделі управління. Особливу увагу приділено аналізові кадрового потенціалу закладів, динаміці підвищення кваліфікації працівників, а також впливу обсягів витрат на маркетингову стратегію й smart-комунікаційну політику на кількісні показники студентського контингенту. У результаті дослідження виявлено, що найстійкіший розвиток демонструє заклад, у якому спостерігається системне поєднання трьох ключових елементів: професійного зростання персоналу, стратегічної маркетингової активності та оптимального фінансового планування. Навпаки, відсутність цілісного підходу призводить до зниження результативності навіть за високих витрат або наявності кадрового потенціалу. Отож, досягнення успішності підприємницьких закладів вищої освіти в сучасних умовах потребує інтеграції управлінських інструментів у єдину інноваційну модель розвитку. У статті обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів управління персоналом підприємницьких закладів вищої освіти з орієнтацією на посилення ролі цифрових рішень, формування ціннісних пропозицій для абітурієнтів, підвищення прозорості фінансування та довгострокове планування освітніх процесів